Daypolitico

Позначка: ухилення від мобілізації

  • Святий бізнес на ухилянтах: єпископ ПЦУ оформив 291 фальшивого диякона

    Святий бізнес на ухилянтах: єпископ ПЦУ оформив 291 фальшивого диякона

    На Івано-Франківщині суд виніс вирок єпископу Православної церкви України Кирилу (Михайлу Михайлюку), який допомагав військовозобов’язаним уникати мобілізації за допомогою фіктивних документів про набуття духовного сану. Загалом схема охопила 291 чоловіка, а вартість оформлення документів сягала двох тисяч доларів. Попри масштаб справи, священнослужитель отримав три роки іспитового строку замість реального ув’язнення.

    Про це повідомляє ZAXID.NET із посиланням на вирок Калуського міськрайонного суду від 5 жовтня 2026 року.

    За матеріалами справи, 62-річний єпископ Ужгородсько-Хустської єпархії ПЦУ упродовж червня 2023 — листопада 2025 року організував оформлення документів, які засвідчували нібито висвячення військовозобов’язаних у диякони.

    Насправді чоловіки не проходили встановленої церковними правилами процедури та не збиралися виконувати обов’язки священнослужителів.

    Документи виготовляли від імені єпархії, а інформацію про нібито проведені хіротонії навіть публікували на її офіційному сайті. Згодом ці посвідчення використовували під час взаємодії з територіальними центрами комплектування.

    За оформлення фіктивного духовного сану військовозобов’язані платили від 1000 до 2000 доларів. Частину грошей отримували посередники, а решту передавали єпископу.

    В окремих випадках Кирило особисто супроводжував чоловіків до ТЦК у священницькому вбранні та підтверджував справжність виданих документів. Така послуга додатково коштувала 5000 гривень.

    За даними «Суспільного», упродовж 2025 року єпископ також неодноразово звертався до керівництва ПЦУ з проханням надати єпархії статус критично важливої релігійної організації. Це мало створити можливість для подальшого бронювання чоловіків від мобілізації.

    Загалом у матеріалах кримінального провадження фігурують 291 військовозобов’язаний, яким оформили документи про нібито належність до духовенства.

    31 березня 2026 року єпископ уклав угоду з прокурором про визнання винуватості. Він погодився співпрацювати зі слідством і сприяти викриттю інших правопорушень, пов’язаних із перешкоджанням діяльності ЗСУ.

    Суд визнав його винним за частиною першою статті 114-1 Кримінального кодексу України та призначив п’ять років позбавлення волі. Однак від реального відбування покарання священнослужителя звільнили, встановивши трирічний іспитовий строк.

    Серед пом’якшувальних обставин суд врахував визнання провини, каяття, співпрацю зі слідством, відсутність попередніх судимостей, інвалідність другої групи та благодійний внесок у розмірі 500 тисяч гривень на потреби Збройних сил України.

    Раніше Священний синод ПЦУ відсторонив Кирила від управління єпархією. У лютому 2026 року його взяли під варту, проте згодом він вийшов після внесення застави.

    Таким чином, єпископ, який визнав участь у схемі оформлення фіктивних документів для сотень військовозобов’язаних, залишився на волі, але зобов’язаний виконувати умови пробаційного нагляду. Вирок може бути оскаржений.

  • Румунський маршрут став головним для нелегального виїзду: ДПСУ назвала найпроблемнішу ділянку кордону

    Румунський маршрут став головним для нелегального виїзду: ДПСУ назвала найпроблемнішу ділянку кордону

    Найбільше спроб незаконного перетину державного кордону України прикордонники наразі фіксують на ділянці з Румунією. Друге місце за кількістю таких випадків посідає кордон із Молдовою. Водночас за останній період різкого збільшення кількості спроб нелегально залишити країну у Державній прикордонній службі не спостерігають.

    Про це повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко. За його словами, румунський напрямок традиційно залишається найбільш проблемним, тоді як на кордонах з Угорщиною, Словаччиною та Польщею кількість виявлених порушників значно нижча.

    Особливість цього напрямку полягає в тому, що значна частина спроб відбувається не через офіційні пункти пропуску, а на так званій зеленій ділянці кордону — через ліси, гірську місцевість та річки. Саме такі маршрути створюють найбільші ризики не лише затримання, а й для життя самих порушників.

    За даними ДПСУ, лише за перші вісім місяців 2026 року під час спроб незаконного перетину державного кордону було затримано близько 9 тисяч осіб. Більшість із них намагалися залишити Україну поза офіційними пунктами пропуску.

    При цьому румунський напрямок домінує у статистиці вже не перший рік. У травні Андрій Демченко повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення прикордонники затримали приблизно 68,5 тисячі людей, які намагалися незаконно перетнути кордон. Близько 30 тисяч із цих випадків припадали саме на кордон із Румунією.

    Це означає, що фактично майже половина виявлених порушників за цей період обирала румунський напрямок.

    Чому саме кордон із Румунією

    Українсько-румунський кордон має протяжність понад 600 кілометрів і проходить через складні природні ділянки. Частина маршруту пролягає через Карпати, інша — вздовж річок Тиса та Дунай.

    У ДПСУ раніше пояснювали, що ще у 2022–2023 роках показники на румунському та молдовському напрямках були приблизно співставними. Однак у 2025–2026 роках саме кордон із Румунією почав стабільно випереджати Молдову за кількістю затриманих порушників.

    Одна з причин — активність організаторів незаконного переправлення. Прикордонники наголошують, що значна частина порушників не планує маршрут самостійно, а звертається до посередників, які обіцяють вивести людину за кордон в обхід пунктів пропуску.

    За перші сім місяців 2026 року правоохоронці викрили понад 200 злочинних груп, причетних до організації незаконного переправлення людей через державний кордон.

    У таких схемах клієнтам можуть пропонувати маршрути через лісові масиви, гірські перевали або річки, а вартість «послуг» нерідко становить тисячі доларів.

    При цьому організатори далеко не завжди реально супроводжують людину до кордону. У ДПСУ неодноразово повідомляли про випадки, коли після отримання грошей клієнтам просто надсилали координати в месенджері та наказували самостійно рухатися через небезпечну місцевість.

    Спроби нерідко закінчуються трагедіями

    Румунський напрямок є одним із найбільш небезпечних саме через природні умови.

    У Карпатах порушники можуть опинитися у важкодоступній гірській місцевості, де різко змінюється погода, а звичайний маршрут перетворюється на багатогодинний перехід. Взимку додається небезпека переохолодження та сходження снігу.

    Не менш небезпечними залишаються спроби перетнути Тису або Дунай уплав.

    За даними ДПСУ, від початку повномасштабної війни під час спроб незаконно перетнути кордон загинули понад 70 людей.

    Один із показових випадків описувала і Nenka.info: на Одещині прикордонники зупинили чоловіка, який намагався перепливти Дунай у напрямку Румунії. Він мав із собою ласти, а вудку використовував, аби не викликати підозр. Прикордонники наголошували, що сильна течія й значна ширина річки створювали реальну загрозу його життю.

    Раніше Nenka.info також писала про зміну тактики незаконного перетину кордону. Прикордонники відзначали, що порушники дедалі частіше користуються послугами організованих груп, а самі схеми стають складнішими й технологічнішими. Румунський і молдовський напрямки тоді також залишалися найбільш активними.

    На другому місці — Молдова

    Кордон із Молдовою посідає друге місце за кількістю спроб незаконного перетину.

    Тут також активно використовуються маршрути поза пунктами пропуску, зокрема через Одеську та Вінницьку області. Частина схем передбачає переправлення через Дністер або використання автомобілів для доставки людей максимально близько до державного кордону.

    Разом із тим на інших західних напрямках ситуація помітно спокійніша. За словами Демченка, після Румунії та Молдови йдуть кордони з Угорщиною та Словаччиною, а найменше спроб незаконного переходу поза пунктами пропуску традиційно фіксується на польському напрямку.

    Різкого зростання кількості порушників зараз немає

    Попри значні абсолютні цифри, у ДПСУ наголошують: останнім часом тенденції до різкого зростання кількості спроб незаконного перетину державного кордону не фіксують.

    Прикордонники продовжують посилювати контроль найбільш ризикових ділянок, використовують технічні засоби спостереження та працюють разом з іншими правоохоронними органами над викриттям каналів переправлення людей.

    Таким чином, саме кордон із Румунією залишається головним напрямком незаконних спроб виїзду, за ним іде Молдова. При цьому проблема давно вийшла за межі одиничних випадків: значна частина порушень пов’язана з організованими схемами, у яких люди платять великі суми за маршрути, що нерідко проходять через гори, ліси та небезпечні річки.

  • Майже 80 керівників ТЦК отримали підозри: поліція розкрила масштаби схем із ВЛК та бронюванням

    Майже 80 керівників ТЦК отримали підозри: поліція розкрила масштаби схем із ВЛК та бронюванням

    Національна поліція України повідомила про підозру вже 76 керівникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки різного рівня у межах кримінальних проваджень, пов’язаних із можливими зловживаннями під час мобілізації. Паралельно слідчі перевіряють майже 2,5 тисячі випадків бронювання військовозобов’язаних, вилучили понад 83,5 тисячі постанов військово-лікарських комісій та домоглися скасування близько 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК. Такі цифри навів т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

    ФОТО: т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе

    За його словами, правоохоронці зараз концентруються не на формальному збільшенні кількості кримінальних проваджень, а на документуванні конкретних схем, встановленні всіх їхніх учасників та доведенні справ до суду. Окрему увагу приділяють саме тим сферам мобілізаційної системи, де ризики зловживань є найвищими: роботі ТЦК, оформленню бронювання, діяльності військово-лікарських комісій та схемам незаконного виїзду військовозобов’язаних за кордон.

    Цуцкірідзе наголосив, що принциповою для поліції є однакова дія закону як щодо військовозобов’язаних, так і щодо посадовців, які приймають рішення в системі мобілізації. За його словами, посада, військове звання або адміністративні можливості не повинні захищати людину від кримінальної відповідальності.

    Водночас керівник Нацполіції закликав не переносити відповідальність окремих фігурантів на всю систему ТЦК і ВЛК. Він звернув увагу, що кожна справа має оцінюватися індивідуально, а викриття корупційних чи інших незаконних рішень не повинно автоматично ставити під сумнів усі висновки військово-лікарських комісій, особливо щодо людей із тяжкими захворюваннями або серйозними пораненнями.

    Понад 83 тисячі постанов ВЛК потрапили до слідчих

    Одним із найбільших масивів документів, які зараз перевіряє поліція, стали рішення військово-лікарських комісій.

    За інформацією Цуцкірідзе, у межах кримінальних проваджень слідчі вже вилучили понад 83,5 тисячі постанов ВЛК. Частина цих документів могла використовуватися для незаконного визнання військовозобов’язаних непридатними до служби або створення підстав для відстрочки та виїзду за кордон.

    У результаті перевірок було скасовано приблизно 6,5 тисячі незаконних рішень військово-лікарських комісій.

    Ці цифри не означають, що всі 83,5 тисячі вилучених постанов є незаконними. Йдеться про документи, які стали предметом перевірки у конкретних кримінальних провадженнях. Остаточна юридична оцінка кожного випадку має ґрунтуватися на доказах.

    Паралельно поліція встановлює обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних.

    Бронювання під час воєнного стану дозволяє окремим працівникам критично важливих підприємств, установ та організацій отримувати відстрочку від мобілізації. Проте саме цей механізм став одним із напрямів, де правоохоронці перевіряють можливе використання фіктивних підстав, неправдивих даних або службового впливу.

    Понад 400 кримінальних проваджень від початку великої війни

    За даними Національної поліції, від початку повномасштабного російського вторгнення слідчі розслідували 428 кримінальних проваджень, пов’язаних із незаконною допомогою військовозобов’язаним в ухиленні від служби, оформленням фіктивних медичних документів та організацією незаконного перетину державного кордону.

    У 105 провадженнях матеріали вже передано до суду, інші справи перебувають на стадії досудового розслідування.

    Серед фігурантів є не лише посередники або цивільні організатори схем, але й безпосередньо працівники та керівники територіальних центрів комплектування.

    Саме в межах цих та інших проваджень, за словами Цуцкірідзе, 76 керівникам ТЦК різного рівня вже повідомили про підозру.

    Водночас повідомлення про підозру не означає автоматичного встановлення вини. Відповідно до українського законодавства, винуватість конкретної особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.

    Перед цим ДБР прийшло з обшуками більш ніж у 100 ТЦК

    Нові цифри Нацполіції з’явилися менш ніж через два тижні після початку масштабної спецоперації Державного бюро розслідувань під назвою «Чесний призов».

    30 липня ДБР спільно з Генеральним штабом ЗСУ розпочало слідчі дії у понад 100 територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки в більшості регіонів України.

    Правоохоронці пояснювали, що перевіряють одразу два великі блоки можливих правопорушень.

    Перший — це сприяння ухиленню від мобілізації за гроші. Йдеться про ситуації, коли посадовці могли за неправомірну вигоду допомагати військовозобов’язаним отримувати фіктивні документи, незаконні відстрочки або інші підстави для уникнення призову.

    Другий блок стосується можливого перевищення службових повноважень військовослужбовцями ТЦК, зокрема побиття та катування військовозобов’язаних.

    У ДБР окремо підкреслили, що «Чесний призов» не є реакцією на один гучний інцидент. Операцію назвали комплексною перевіркою системи, метою якої є виявлення корупції, службових зловживань та порушень прав людини.

    Ще на старті операції Бюро попередило, що після проведення обшуків у різних регіонах очікуються затримання та нові повідомлення про підозру. Генеральний штаб заявив, що сприяє правоохоронцям у перевірках та підтримує притягнення винних до відповідальності у випадках, коли порушення будуть доведені.

    Під перевіркою не тільки хабарі за «непридатність»

    Практика останніх років показує, що зловживання навколо мобілізації можуть мати різні форми.

    Один напрям — фіктивні медичні висновки. У таких випадках військовозобов’язаній особі могли оформлювати діагноз або ступінь непридатності, які не відповідали її реальному стану здоров’я.

    Інший — неправомірне оформлення відстрочки або бронювання.

    Ще один блок — внесення неправдивих даних до військово-облікових документів чи інформаційних систем.

    Окремі кримінальні провадження стосуються організації незаконного переправлення чоловіків через державний кордон, коли фіктивні довідки або рішення ВЛК ставали лише одним із елементів ширшої схеми.

    Саме тому вилучення десятків тисяч постанов ВЛК не означає, що слідство обмежується медичними комісіями. Поліція намагається відстежувати весь ланцюг — від людини, яка шукала незаконний спосіб уникнути мобілізації, до посередника, медичного працівника, посадовця ТЦК або іншої особи, яка могла забезпечувати необхідні документи.

    Чому правоохоронці говорять про індивідуальну відповідальність

    Масштабні обшуки та десятки підозр керівникам ТЦК відбуваються на тлі високої суспільної напруги навколо мобілізації.

    Саме тому Цуцкірідзе окремо застеріг від двох крайнощів.

    З одного боку, правоохоронні органи не повинні закривати очі на корупцію чи насильство лише через те, що йдеться про працівника структури, яка забезпечує мобілізацію.

    З іншого — окремі кримінальні випадки не можуть автоматично бути доказом незаконності роботи всіх ТЦК або ВЛК.

    Подібну логіку демонструє і операція «Чесний призов». ДБР прямо заявило, що йдеться про комплексну перевірку системи та конкретних фактів, а не про оголошення всіх працівників ТЦК підозрюваними.

    Масштаб цифр показує, наскільки великою стала проблема

    Найбільше уваги у новій статистиці привертає поєднання кількох показників: 76 керівників ТЦК із підозрами, понад 83,5 тисячі вилучених постанов ВЛК, 6,5 тисячі скасованих незаконних рішень та майже 2,5 тисячі бронювань, обставини яких зараз перевіряються.

    Однак ці цифри не можна просто складати між собою або трактувати як кількість уже доведених злочинів. Частина документів лише проходить перевірку, а щодо багатьох фігурантів слідство ще триває.

    Натомість вони демонструють масштаб роботи, яку правоохоронці проводять навколо мобілізаційної системи.

    Особливо показовим є те, що ця робота відбувається одночасно кількома правоохоронними структурами. Нацполіція розслідує кримінальні провадження щодо схем ухилення, ВЛК та бронювання, тоді як ДБР разом із Генштабом проводить масштабну операцію з перевірки діяльності самих ТЦК.

    У результаті найближчими тижнями кількість підозр може збільшитися: ще 30 липня ДБР прямо анонсувало затримання та процесуальні рішення після аналізу матеріалів, вилучених під час обшуків у понад 100 центрах комплектування.

    Наразі головний принцип, який декларують правоохоронці, залишається незмінним: відповідальність має бути персональною та доказовою. Тобто як військовозобов’язаний, який купував фіктивний документ, так і посадовець, який його оформлював або отримував за це гроші, у разі доведення вини повинні відповідати перед законом.

    І саме статистика, озвучена 11 серпня, показує, що перевірка мобілізаційної системи вже вийшла далеко за межі поодиноких резонансних справ.

  • Від штрафу до в’язниці: українцям пояснили, що буде за ігнорування повісток

    Від штрафу до в’язниці: українцям пояснили, що буде за ігнорування повісток

    В Україні посилюється правозастосування правил військового обліку та вручення повісток, які можуть надходити як особисто через представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, так і поштою або через державний електронний реєстр військовозобов’язаних «Оберіг». У ТЦК наголошують, що спосіб доставки не впливає на юридичну силу документа, а всі варіанти повісток є рівнозначними з точки зору закону та тягнуть однакові обов’язки для громадян щодо явки.

    Повістки можуть формуватися в електронній системі або оформлюватися на паперових бланках, після чого вони передаються адресату або надсилаються рекомендованими поштовими відправленнями. Усі такі дії фіксуються у державному реєстрі «Оберіг», що дозволяє підтвердити факт відправлення або вручення документа навіть у разі, якщо громадянин фактично не з’явився за ним на пошту. Саме ця фіксація має ключове значення у подальшому визначенні відповідальності.

    У разі надсилання повістки поштою вона направляється за адресою, яку громадянин вказав під час оновлення військово-облікових даних. Якщо ж такі дані не були актуалізовані, документ надсилається за місцем офіційної реєстрації або задекларованого проживання. Після того як лист надходить у відділення поштового зв’язку, у військовозобов’язаного є три дні для його отримання, після чого повістка вважається такою, що належним чином доведена до відома особи, незалежно від фактичного ознайомлення з її змістом.

    Строки явки до територіального центру комплектування визначаються залежно від місця проживання. Для громадян, які мешкають в обласних центрах, встановлюється термін до семи днів від моменту відправлення повістки, тоді як для жителів інших населених пунктів цей строк може становити до десяти днів. Таким чином, система передбачає, що навіть логістика доставки не може суттєво вплинути на обов’язок з’явитися до ТЦК у визначений період.

    Законодавство передбачає низку поважних причин, через які особа може не з’явитися за повісткою. До них відносять хворобу, стихійні лиха, обставини, пов’язані з воєнними діями, смерть близького родича та інші непереборні обставини. Однак навіть у таких випадках громадянин зобов’язаний повідомити про причини неявки протягом трьох діб після визначеної дати та надати відповідні документи, а також з’явитися до ТЦК у додатково визначений строк, який зазвичай не перевищує семи календарних днів.

    У випадку ігнорування повістки, яка була належним чином вручена або відправлена, закон передбачає адміністративну відповідальність. Йдеться про штраф у розмірі від 17 до 25,5 тисяч гривень за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію. Окрім фінансових санкцій, у разі систематичного ухилення особу можуть оголосити в адміністративний розшук, що передбачає додаткові правові наслідки та обмеження.

    Окремо у ТЦК підкреслюють, що систематичне ігнорування вимог може призвести до переходу справи у кримінальну площину. У випадку так званих бойових повісток, які стосуються безпосереднього призову під час мобілізації, відповідальність значно суворіша. Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації кваліфікується за статтею 336 Кримінального кодексу України і може передбачати позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

    Юристи звертають увагу, що в окремих випадках громадяни можуть оскаржувати штрафи або сам факт належного вручення повістки, зокрема якщо є докази порушень у роботі поштових служб або відсутності належного повідомлення. Однак такі процеси потребують індивідуального розгляду і не скасовують автоматично обов’язку з’явитися до ТЦК.

    Таким чином, чинна система військового обліку в Україні передбачає максимально формалізований підхід до вручення повісток, де ключову роль відіграє не фактичне отримання документа, а його юридична фіксація у державних реєстрах. Це означає, що ігнорування повістки може мати як адміністративні, так і кримінальні наслідки залежно від характеру порушення та повторюваності дій.

  • В Києві почали виявляти ухилянтів за номерами автомобілів

    В Києві почали виявляти ухилянтів за номерами автомобілів

    Як повідомляють наші джерела в силовому блоці, в Києві на блокпостах почали виявляти “ухилянтів” за номерами авто.

    “Велика кількість поліцейських патрулів на блокпостах пов’язана з тим, що поліція перевіряє за номерами власника, чи не перебуває він у розшуку за ухилення від мобілізації.

    Саме тому зараз зупинка машин на блокпостах є вибірковою і практично завжди точною.

    Таку тактику наразі використовують у столиці і готові будуть застосувати й у регіонах” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, в соцмережах ширяться фото, з рекордною кількістю блокпостів на дорогах столиці.

  • $7000 за втечу від обліку: у Луцькому ТЦК спалахнула корупційна справа

    $7000 за втечу від обліку: у Луцькому ТЦК спалахнула корупційна справа

    На Волині спалахнув новий гучний скандал навколо територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Посадову особу одного з ТЦК затримали за підозрою в отриманні неправомірної вигоди. За попередніми даними, йдеться про виконувача обов’язків начальника Луцького міського ТЦК та СП, який міг отримати 7000 доларів за сприяння у знятті військовозобов’язаного з обліку.

    За інформацією, яку оприлюднив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, посадовець міг сприяти незаконному ухиленню чоловіка від мобілізації. Схема нібито передбачала оформлення документів про тимчасову непридатність до військової служби, а надалі — виключення з військового обліку. Саме за це, за попередніми даними, і могла бути передана неправомірна вигода.

    У Волинському обласному ТЦК та СП підтвердили факт затримання посадової особи одного з територіальних центрів комплектування. Там заявили, що правоохоронці проводять досудове розслідування та встановлюють усі обставини можливого злочину. Окремо перевіряється ймовірна причетність третіх осіб, які могли виконувати роль посередників у передачі грошей або допомагати в організації незаконної схеми.

    За даними місцевих медіа, затримання проводили працівники Державного бюро розслідувань. У повідомленнях ЗМІ також з’явилося ім’я ймовірного фігуранта, однак офіційно правоохоронці його наразі не підтверджували. Тому до завершення слідчих дій і процесуальних рішень ім’я посадовця не можна вважати остаточно встановленим.

    Суть підозри полягає в тому, що посадовець ТЦК міг використати своє службове становище для впливу на облік військовозобов’язаного. У період воєнного стану такі дії мають особливо серйозний суспільний резонанс, адже питання мобілізації напряму пов’язане з обороноздатністю держави, комплектуванням військових частин і довірою громадян до системи.

    Дмитро Лубінець різко відреагував на інформацію про затримання. Він наголосив, що якщо підозри підтвердяться, йтиметься не лише про корупцію, а й про удар по довірі до державних інституцій у надзвичайно чутливій сфері. За його словами, хабарництво є неприпустимим у будь-якій сфері, але особливо небезпечним там, де йдеться про мобілізацію, військовий облік і оборону країни.

    Омбудсман заявив, що очікує повного, об’єктивного та неупередженого розслідування. Він також підкреслив, що всі причетні до можливої схеми мають отримати правову оцінку, незалежно від посад, звань чи службового статусу.

    У самому Волинському обласному ТЦК заявили, що сприяють слідству в межах чинного законодавства та своєї компетенції. Там наголосили, що остаточну правову оцінку діям усіх осіб мають надати уповноважені правоохоронні органи.

    Цей випадок став ще одним епізодом у серії скандалів, пов’язаних із роботою окремих посадовців ТЦК в різних регіонах України. Раніше правоохоронці вже повідомляли про викриття схем, у межах яких військовозобов’язаним пропонували за гроші зняття з розшуку, оформлення фіктивної непридатності, відстрочки або інші способи уникнення мобілізації.

    Зокрема, на Волині вже фіксували випадки, коли посадовців ТЦК підозрювали у вимаганні грошей за внесення змін до електронних реєстрів військовозобов’язаних. Такі дії могли дозволяти чоловікам уникати призову або отримувати документи, які створювали штучні підстави для відстрочки.

    Подібні справи викликають сильний суспільний резонанс, оскільки мобілізація в Україні залишається однією з найболючіших тем. На тлі повномасштабної війни суспільство особливо гостро реагує на будь-які повідомлення про вибірковість, зловживання чи корупцію в системі військового обліку.

    Фактично такі корупційні схеми мають подвійний удар. З одного боку, вони дозволяють окремим особам незаконно уникати обов’язку перед державою. З іншого — деморалізують тих громадян, які проходять службу або чесно виконують вимоги законодавства.

    Правоохоронці мають встановити, чи справді посадовець Луцького ТЦК отримував хабар, хто міг бути посередником, чи були інші епізоди, а також чи діяла схема системно. Важливим питанням залишається і те, чи могли до неї бути залучені медичні установи або окремі посадові особи, відповідальні за оформлення висновків про придатність до військової служби.

    Наразі тривають слідчі дії. За результатами розслідування правоохоронці мають вирішити питання про повідомлення підозри, обрання запобіжного заходу та подальшу передачу справи до суду.

    Скандал у Луцькому ТЦК може стати черговим тестом для правоохоронної системи та військового управління. Від того, наскільки прозоро і жорстко буде розслідувана ця справа, залежатиме не лише покарання конкретного посадовця, а й довіра суспільства до процесу мобілізації загалом.

  • По $10 тисяч за втечу: на Буковині викрили цинічну схему виїзду за кордон під прикриттям «волонтерської місії»

    По $10 тисяч за втечу: на Буковині викрили цинічну схему виїзду за кордон під прикриттям «волонтерської місії»

    На Буковині правоохоронці викрили чергову схему незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон. Організатори намагалися замаскувати свою діяльність під волонтерську поїздку з гуманітарною допомогою, використовуючи транспорт із відповідною символікою та заздалегідь підготовлену легенду для перевірок на блокпостах. За даними Державної прикордонної служби України, кожен учасник схеми мав заплатити по 10 тисяч доларів США за нелегальний виїзд до Молдови.

    Операцію з викриття незаконного каналу переправлення громадян провели офіцери оперативного підрозділу Чернівецького прикордонного загону. Саме вони отримали інформацію про підготовку незаконного перетину кордону та змогли своєчасно відреагувати на дії організаторів.

    За попередніми даними, головний організатор шукав клієнтів через популярні анонімні месенджери. Його пропозицією скористалися двоє жителів Полтави, які хотіли залишити територію України поза встановленими законом процедурами. Для цього було розроблено спеціальний маршрут та легенду, яка мала допомогти уникнути підозр з боку правоохоронців.

    Організатори використали мікроавтобус із волонтерською символікою. За задумом, транспортний засіб мав створювати враження, що пасажири прямують із гуманітарною місією до прикордонних районів. У разі перевірки чоловіки повинні були повідомляти правоохоронцям завчену історію про участь у волонтерській діяльності та перевезення допомоги.

    Такі схеми останнім часом дедалі частіше потрапляють у поле зору правоохоронних органів. З початку повномасштабної війни прикордонники неодноразово повідомляли про спроби використання статусу волонтера, водія гуманітарних вантажів або працівника благодійних організацій для незаконного виїзду чоловіків за межі країни.

    У даному випадку за «безпечний маршрут» до кордону з Молдовою кожен клієнт мав заплатити організаторам по 10 тисяч доларів США. Загальна сума потенційного прибутку від оборудки становила щонайменше 20 тисяч доларів.

    У визначений день один зі спільників посадив чоловіків у мікроавтобус та вирушив у напрямку державного кордону. Однак реалізувати план не вдалося. Завдяки оперативній інформації прикордонників транспортний засіб був зупинений для перевірки на одному з контрольних постів Чернівецької області.

    Під час перевірки правоохоронці швидко встановили, що історія про волонтерську діяльність не відповідає дійсності. Водія та пасажирів затримали, а подальші слідчі дії дозволили встановити деталі функціонування схеми.

    У Державній прикордонній службі зазначають, що наразі тривають оперативно-розшукові заходи щодо встановлення місця перебування головного організатора каналу незаконного переправлення. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до організації незаконного бізнесу та встановлюють усі обставини справи.

    Відповідно до українського законодавства, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон є кримінальним правопорушенням. За такі дії передбачена відповідальність за статтею 332 Кримінального кодексу України. Залежно від обставин справи, санкція може передбачати позбавлення волі на строк до дев’яти років із конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

    Від початку дії воєнного стану прикордонники регулярно повідомляють про викриття різноманітних схем незаконного виїзду чоловіків за кордон. Найчастіше організатори пропонують свої послуги через соціальні мережі та месенджери, обіцяючи клієнтам безпечний перетин кордону за значні суми грошей. Серед найпоширеніших способів — використання підроблених документів, фіктивних довідок про непридатність до служби, оформлення псевдоволонтерських поїздок або спроби нелегального перетину кордону поза пунктами пропуску.

    Останнім часом особливу увагу правоохоронці приділяють саме схемам, які дискредитують волонтерський рух. Представники ДПСУ наголошують, що використання волонтерської символіки та гуманітарних місій як прикриття для незаконної діяльності завдає шкоди справжнім волонтерам, які допомагають військовим та цивільним у прифронтових регіонах.

    Прикордонники закликають громадян не користуватися послугами сумнівних посередників та пам’ятати, що участь у подібних схемах може мати серйозні правові наслідки. Крім кримінальної відповідальності для організаторів, перевіряється й роль осіб, які свідомо намагалися незаконно залишити територію України.

    Наразі слідство триває. Правоохоронці встановлюють усіх учасників схеми та перевіряють, чи не використовувався цей канал для переправлення інших осіб у минулому. Не виключено, що після завершення розслідування кількість підозрюваних у справі може зрости.

  • Фіктивна інвалідність за 420 тис. грн: викрито схему на 200 млн

    Фіктивна інвалідність за 420 тис. грн: викрито схему на 200 млн

    Правоохоронці розкрили масштабну корупційну схему, у межах якої службовці державних і приватних медичних закладів організували системний продаж фіктивних довідок про інвалідність військовозобов’язаним громадянам. За попередніми оцінками слідства, загальний обіг незаконних коштів у межах схеми міг перевищити 200 мільйонів гривень.

    Про це повідомила Національна поліція України, зазначивши, що до злочинної діяльності були залучені посадовці різних рівнів, медичні працівники та посередники, які діяли як єдина організована група.

    За даними слідства, серед фігурантів — завідувачка відділення одного з комунальних закладів охорони здоров’я, тимчасово виконуючий обов’язки заступника медичного директора профпатологічного закладу у столиці, колишня працівниця Державної служби з питань праці, а також низка посередників, які займалися пошуком «клієнтів» та координацією процесу оформлення підроблених документів.

    Схема, як встановили правоохоронці, була добре організованою та мала чіткий алгоритм дій. Організатори підшуковували військовозобов’язаних осіб і пропонували їм «допомогу» в оформленні групи інвалідності, яка нібито була пов’язана з професійними захворюваннями або впливом шкідливих умов праці. Вартість таких «послуг» становила близько 420 тисяч гривень з однієї людини.

    Після отримання коштів учасники схеми забезпечували повний пакет фіктивної медичної документації. Йшлося про створення підроблених історій хвороб, оформлення медичних висновків, результатів обстежень та інших документів, необхідних для офіційного встановлення інвалідності. Крім того, «клієнтам» організовували фіктивне стаціонарне лікування у низці приватних та комунальних медичних закладів, зокрема на території Запоріжжя.

    Надалі ці документи використовувалися для отримання офіційного статусу особи з інвалідністю, що давало військовозобов’язаним одразу кілька переваг: можливість отримати відстрочку від мобілізації, право на підвищені пенсійні виплати та соціальні гарантії, а також законні підстави для виїзду за кордон.

    У Національній поліції повідомили, що в межах кримінального провадження вже задокументовано щонайменше 32 факти реалізації цієї схеми. Водночас слідство вважає, що реальні масштаби можуть бути значно більшими — лише у 2025 році учасники групи могли незаконно оформити близько 500 фіктивних інвалідностей.

    Для документування злочину правоохоронці провели масштабну спецоперацію за участю слідчих та бійців спецпідрозділу КОРД. Загалом було здійснено 45 обшуків у медичних установах, а також за місцями проживання та в транспортних засобах фігурантів у Запорізькій, Львівській та Київській областях.

    Під час слідчих дій вилучено значні обсяги доказів: понад 7,3 мільйона гривень готівкою, медичні печатки та штампи, велику кількість медичної документації, справи пацієнтів, електронні носії інформації, жорсткі диски, комп’ютерну техніку, 24 мобільні телефони, а також чорнові записи, які можуть підтверджувати незаконну діяльність.

    Окремо слідчі наклали арешт на майно підозрюваних. Йдеться про шість автомобілів та два об’єкти нерухомості, розташовані у Києві та Львівській області. Загальна вартість арештованого майна перевищує 20 мільйонів гривень.

    Слідство вже повідомило про підозру шістьом учасникам організованої групи. Їм інкримінують низку кримінальних правопорушень, зокрема зловживання впливом, надання та отримання неправомірної вигоди службовою особою, несанкціоновані дії з інформацією, а також легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

    У Нацполіції зазначили, що досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми, а також осіб, які могли користуватися незаконними послугами. Следчі дії тривають у кількох регіонах України, і не виключено появу нових епізодів у справі.

  • Відстрочки під питанням: студентів можуть мобілізувати інакше — у Раді озвучили сценарій змін

    Відстрочки під питанням: студентів можуть мобілізувати інакше — у Раді озвучили сценарій змін

    В Україні можуть переглянути правила надання відстрочок від мобілізації, зокрема для студентів, які здобувають освіту. Йдеться не про вже ухвалені рішення, а про можливі зміни підходів до формування мобілізаційного ресурсу, які наразі обговорюються на рівні державної політики. Про це заявив народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Федієнко, коментуючи перспективи трансформації системи мобілізації в умовах повномасштабної війни.

    За словами депутата, сьогодні в Україні існує близько 17 категорій громадян, які мають право на відстрочку від мобілізації. Водночас він вважає, що ця система потребує перегляду, оскільки не повністю відповідає сучасним викликам і потребам оборони держави. Одним із можливих напрямів змін може стати уточнення критеріїв щодо осіб, які навчаються, особливо тих, хто здобуває не першу освіту.

    Федієнко наголосив, що наразі Міністерство оборони України не представило публічної стратегії чи доктрини, яка б чітко визначала майбутні кроки у сфері мобілізації. Втім, за його оцінкою, логіка дій відомства може полягати у поступовому розширенні мобілізаційного ресурсу. Саме тому перегляд відстрочок, пов’язаних із навчанням, виглядає як один із імовірних інструментів для досягнення цієї мети.

    «Ймовірно, такі підходи можуть бути змінені з метою вивільнення додаткового мобілізаційного ресурсу», — зазначив депутат. Він уточнив, що особлива увага може приділятися випадкам, коли громадяни отримують другу або третю освіту, що потенційно дозволяє їм довше уникати мобілізації.

    Окремо Федієнко звернув увагу на проблему ухилення від мобілізації. За його словами, в Україні є значна кількість громадян, які перебувають у розшуку через невиконання мобілізаційних обов’язків. Йдеться про великі цифри, які можуть обчислюватися мільйонами. Частина цих людей продовжує вести звичайне життя, не з’являючись до територіальних центрів комплектування.

    У цьому контексті депутат запропонував застосовувати більш системний підхід до роботи з такими громадянами. Він провів аналогію з банківською сферою, де щодо боржників діє чіткий алгоритм — від попереджень до примусового стягнення через виконавчу службу. Подібну модель, на його думку, можна адаптувати і до мобілізаційних процесів, забезпечивши поступовий і законний вплив на тих, хто ухиляється.

    Водночас Федієнко підкреслив важливість збереження балансу між оборонними потребами та функціонуванням економіки. За його словами, держава не може дозволити собі повністю зосередитися лише на військовій сфері, ігноруючи інші галузі. Критично важливо забезпечити роботу інфраструктури, бізнесу та соціальної сфери, адже саме вони підтримують економічну стійкість країни під час війни.

    «Якщо рухатися шляхом повної мілітаризації економіки, це може призвести до негативних наслідків і нагадуватиме радянську модель», — зауважив депутат. Він наголосив, що Україна має уникати крайнощів і будувати гнучку систему, яка одночасно дозволяє підтримувати армію та забезпечувати життєздатність держави.

    На тлі цих заяв у суспільстві зростає дискусія щодо справедливості мобілізації. Частина громадян підтримує ідею перегляду відстрочок, вважаючи, що правила мають бути однаковими для всіх. Інші ж наголошують на важливості захисту права на освіту та необхідності враховувати індивідуальні обставини.

    Експерти зазначають, що будь-які зміни у сфері мобілізації мають бути чітко врегульовані законодавчо і супроводжуватися прозорою комунікацією з суспільством. В умовах війни питання мобілізації є не лише військовим, а й соціальним, адже воно безпосередньо впливає на мільйони громадян.

    Варто також враховувати, що паралельно Міністерство оборони України заявляє про намір посилити контроль за діяльністю територіальних центрів комплектування, зокрема щодо дотримання законності та уникнення зловживань. Це свідчить про прагнення влади не лише розширювати мобілізаційний ресурс, а й підвищувати довіру до самої системи.

    Ідея перегляду відстрочок для студентів наразі перебуває на етапі обговорення, але вже стала важливою частиною ширшої дискусії про майбутнє мобілізаційної політики України. Остаточні рішення залежатимуть від позиції Міністерства оборони, парламенту та загальної безпекової ситуації в країні.

  • СБУ викрила масштабні схеми ухилення від мобілізації у регіонах

    СБУ викрила масштабні схеми ухилення від мобілізації у регіонах

    Служба безпеки України та Національна поліція викрили та заблокували вісім нових схем ухилення від мобілізації. Організаторів оборудок затримали у різних регіонах країни.

    За даними правоохоронців, вартість «послуг» для військовозобов’язаних становила від 2 до 17,5 тисячі доларів. За ці кошти ділки пропонували підроблені документи, фіктивні медичні висновки або організовували незаконний виїзд за кордон поза пунктами пропуску.

    На Київщині викрито посадовців державного науково-дослідного і проєктного інституту містобудування, які організували схему так званого «бронювання» призовників. За версією слідства, керівник установи підписував накази про призначення чоловіків на посади, а його спільники підшукували «клієнтів». При цьому новопризначені «працівники» фактично не виконували жодних обов’язків, але отримували зарплату.

    Також у регіоні затримано колишнього посадовця КМДА, який за гроші працевлаштовував військовозобов’язаних до комунального підприємства, що дозволяло уникнути мобілізації. Його затримали під час отримання коштів.

    На Дніпропетровщині правоохоронці викрили групу медиків, які оформлювали фіктивні діагнози та встановлювали інвалідність. За даними слідства, організаторкою схеми була колишня посадовиця лікарні, яка залучила лікаря-нейрохірурга та завідувача неврологічного відділення — члена військово-лікарської комісії. Фігуранти навіть оформлювали клієнтів на стаціонарне лікування та проводили безпідставні операції.

    На Полтавщині викрито лікаря-хірурга та шістьох військовозобов’язаних, яким безпідставно встановили інвалідність для зняття з військового обліку. Окремо затримано посередника, який через знайомих лікарів продавав довідки про непридатність до служби.

    На Львівщині затримано військового, який обіцяв оформити «бронь» через військово-медичний заклад, а також фігуранта, який пропонував за гроші допомогти з оформленням опікунства для уникнення мобілізації.

    На Черкащині правоохоронці викрили організатора незаконного переправлення чоловіків до ЄС. Він забезпечував інструктаж та дистанційний супровід під час переходу через кордон поза пунктами пропуску.

    Наразі всім фігурантам повідомлено про підозру за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо перешкоджання діяльності ЗСУ, незаконного переправлення осіб через кордон, ухилення від призову та корупційних правопорушень.

    У разі доведення вини їм загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Раніше у Запоріжжі вже викривали схему ухилення від мобілізації у Фаховому коледжі Класичного приватного університету. За даними слідства, чоловіків призовного віку оформлювали на фіктивні посади викладачів без фактичного виконання обов’язків, що давало їм підстави для відстрочки від призову. Вартість таких «послуг» сягала до 10 тисяч доларів, а сама схема могла охоплювати десятки осіб.