Daypolitico

Позначка: указ президента

  • Клименко очолив Раду експертів з енергетичної безпеки при РНБО

    Клименко очолив Раду експертів з енергетичної безпеки при РНБО

    Президент України Володимир Зеленський призначив секретаря Ради національної безпеки і оборони Ігоря Клименка головою Ради експертів з питань енергетичної безпеки. Відповідний указ №1028/2026 глава держави підписав 5 жовтня, а документ набрав чинності з дня опублікування.

    Указ вносить зміни до президентського документа №206/2020 від 29 травня 2020 року, яким свого часу була створена Рада експертів з питань енергетичної безпеки. У новій редакції прямо зазначено, що її головою призначається Ігор Клименко як чинний секретар РНБО.

    Рада експертів є консультативним органом при РНБО. Вона займається питаннями державної політики у сфері енергетичної безпеки та оцінкою ефективності роботи органів влади в цьому напрямі. Після призначення голови наступним кроком має стати формування персонального складу Ради за погодженням із президентом.

    Призначення відбулося напередодні опалювального сезону 2026/2027 років, коли питання захисту енергетичної інфраструктури знову є одним із ключових для держави. Наприкінці серпня РНБО вже розглядала стан енергетичної безпеки, ситуацію в паливно-енергетичному комплексі, захист критичних об’єктів та готовність регіонів до проходження осінньо-зимового періоду.

    Для самого Клименка це ще один напрям роботи після переходу до РНБО. Раніше «Ненька інфо» писала про призначення Ігоря Клименка секретарем Ради національної безпеки і оборони. Тоді одним із ключових завдань для нього називали координацію роботи всього сектору безпеки та контроль за виконанням рішень РНБО і Ставки.

    У липні «Ненька інфо» також детально писала про перехід Клименка до РНБО та розширення його повноважень у системі національної безпеки.

    Таким чином, новий указ фактично додає до сфери відповідальності секретаря РНБО ще й координацію експертної роботи з енергетичної безпеки — напряму, який особливо важливий напередодні зими та на тлі регулярних російських атак по енергетичній інфраструктурі.

     

  • Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, – Ігор Мосійчук

    Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, – Ігор Мосійчук

    Як повідомляє  екс-нардеп Ігор Мосійчук,  колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко міг оформити інвалідність та списатись з військового обліку під час роботи у Київській обласній військовій адміністрації.

    “8 квітня 2024 року колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який в той час очолював Київську обласну воєнну адміністрацію: пройшов ВЛК, оформив собі фіктивну інвалідність і списався у званні майора запасу з військового обліку” – зазначив Ігор Мосійчук.

    Нагадаємо, раніше екс-нардеп  подав позов до Касаційного адміністративного суду, щодо визнання незаконним Указу Президента України №946/2026 про покладення виконання обов’язків Генерального прокурора на Ковальського В. О., як на особу особу, яка на момент його видання обіймала посаду керівника Хмельницької обласної прокуратури.

    Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, - Ігор Мосійчук

  • Зеленський визначив нового очільника прокуратури: хто такий Антон Ковальський і що про нього відомо

    Зеленський визначив нового очільника прокуратури: хто такий Антон Ковальський і що про нього відомо

    Президент України Володимир Зеленський 17 вересня підписав указ, яким поклав виконання обов’язків генерального прокурора на Антона Ковальського — до цього він очолював Хмельницьку обласну прокуратуру. Відповідний документ №946/2026 оприлюднений на офіційному сайті глави держави.

    В указі зазначено, що рішення ухвалене відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Сам документ сформульований коротко: президент постановив покласти на Антона Анатолійовича Ковальського виконання обов’язків генерального прокурора. Указ датований 17 вересня 2026 року.

    Таким чином, Ковальський тимчасово очолив Офіс генерального прокурора після кадрових рішень навколо Руслана Кравченка. Ще 14 вересня Зеленський своїм окремим указом №905/2026 відсторонив Кравченка від посади генерального прокурора. У цьому документі президент також послався на норму закону про правовий режим воєнного стану.

    Наступного дня, 15 вересня, Верховна Рада розглянула президентське подання щодо звільнення Кравченка. За постанову про надання згоди на його звільнення проголосували 317 народних депутатів, проти не голосував ніхто, утриманих також не було, 23 депутати не голосували. Відповідні результати зафіксовані на офіційному порталі парламенту.

    На тлі цих подій ім’я Антона Ковальського почало активно з’являтися у медіа ще до оприлюднення президентського указу. За даними «Української правди» від 15 вересня, серед кандидатів на посаду генерального прокурора називали керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Валерія Прихожанова та очільника Хмельницької обласної прокуратури Антона Ковальського. Видання з посиланням на співрозмовників тоді повідомляло, що саме кандидатура Ковальського розглядалася як одна з ключових. Це була інформація джерел медіа, а не офіційне кадрове рішення.

    Хто такий Антон Ковальський

    Антон Ковальський працює в органах прокуратури з 2011 року. Його професійна кар’єра значною мірою пов’язана з Вінницькою областю: він обіймав посади від старшого слідчого до заступника прокурора області, а згодом працював заступником керівника Вінницької обласної прокуратури.

    У листопаді 2021 року Ковальський очолив Чернівецьку обласну прокуратуру. Дані про зміну керівника цієї установи також містяться у відкритих реєстрах: 15 листопада 2021 року Ковальський був зазначений як новий керівник прокуратури області.

    У Чернівецькій області він працював до літа 2025 року. З 1 липня 2025 року Ковальського призначили керівником Хмельницької обласної прокуратури. У повідомленні про його призначення зазначалося, що кандидатуру рекомендувала Рада прокурорів України.

    Відкриті дані також підтверджують, що у 2025 році Ковальський уже декларував посаду керівника Хмельницької обласної прокуратури, а до цього вказував роботу керівником Чернівецької обласної прокуратури та заступником керівника Вінницької обласної прокуратури.

    Що відомо з декларації Ковальського

    У березні 2026 року Антон Ковальський подав щорічну декларацію за 2025 рік. У документі він зазначив Хмельницьку обласну прокуратуру як місце роботи та посаду її керівника.

    У декларації вказано, що Ковальський та члени його родини користуються орендованими квартирами. Зокрема, задекларована квартира площею 135,3 квадратного метра у Хмельницькому, право оренди якої мають Ковальський, його дружина та діти. Також у декларації є інформація про житло в Чернівцях, яким сім’я користувалася у період його роботи в цьому регіоні.

    Серед транспортних засобів зазначений Nissan Qashqai 2019 року випуску. Автомобіль належить дружині Ковальського, а він має право користування ним. Задекларована вартість автомобіля на момент набуття становила 690 тисяч гривень.

    За 2025 рік Ковальський задекларував 1 227 831 гривню зарплати у Чернівецькій обласній прокуратурі. Його дружина Оксана Ковальська задекларувала 3 552 364 гривні доходу від підприємницької діяльності.

    Ці дані наведені виключно за офіційною декларацією НАЗК і самі по собі не свідчать про будь-які порушення.

    Що передувало зміні генпрокурора

    Кадрова перестановка відбулася після кількох днів гострої політичної дискусії навколо Офісу генерального прокурора. Руслан Кравченко раніше публічно заявляв, що не планує самостійно залишати посаду, однак згодом повідомив про заяву щодо відставки.

    На сайті «Ненька інфо» ця тема висвітлювалася ще до остаточного рішення парламенту. Зокрема, 12 вересня видання писало про підготовку президентського подання до Верховної Ради щодо звільнення генпрокурора.

    У матеріалі від 14 вересня «Кадровий шторм у прокуратурі: Верховна Рада завтра голосуватиме за відставку генпрокурора Кравченка» «Ненька інфо» повідомляла про майбутнє парламентське голосування та політичний контекст навколо кадрового рішення.

    Ще один пов’язаний матеріал «Ненька інфо» стосувався конфлікту навколо заяв Кравченка та НАБУ. У публікації від 15 вересня видання окремо наголошувало, що президентський указ №905/2026 стосувався саме відсторонення Кравченка, а не остаточного звільнення з посади. Це юридично важливе розмежування, оскільки згоду на звільнення генпрокурора окремо дає Верховна Рада.

    Також «Ненька інфо» раніше писала про заяви Кравченка щодо розслідування НАБУ і САП стосовно незаконних колцентрів. У тій публікації йшлося про його заперечення причетності до протиправної діяльності та оголошені внутрішні перевірки в Офісі генпрокурора.

    Водночас частина публікацій у медіа та на політичних ресурсах містила припущення щодо причин кадрових рішень та можливого впливу окремих посадовців. Офіційні документи президента і Верховної Ради таких мотивів не зазначають, тому їх не можна подавати як встановлений факт.

    Після парламентського голосування та оприлюднення указу від 17 вересня юридична ситуація стала зрозумілішою: Руслан Кравченко залишив посаду після отримання парламентської згоди на звільнення, а виконання обов’язків генерального прокурора президент тимчасово поклав на Антона Ковальського.

    Сам указ №946/2026 не містить інформації про строк виконання Ковальським цих обов’язків чи про його можливе подальше призначення генеральним прокурором на постійній основі. Тому на цей момент коректно говорити саме про виконання обов’язків, а не про повноцінне призначення на посаду генерального прокурора.

  • Зеленський раптово змінив керівника ДПСУ: хто очолив прикордонників

    Зеленський раптово змінив керівника ДПСУ: хто очолив прикордонників

    Президент України Володимир Зеленський у понеділок, 31 серпня, провів кадрову ротацію в керівництві Державної прикордонної служби України. Валерія Вавринюка, який тимчасово виконував обов’язки голови відомства, звільнено від цих функцій, а керувати прикордонниками тепер тимчасово буде генерал-майор Вадим Ченчик.

    Відповідні рішення президент оформив двома окремими указами — №836/2026 та №837/2026. Обидва документи датовані 31 серпня.

    У першому указі Зеленський постановив увільнити Валерія Вавринюка від тимчасового виконання обов’язків голови Державної прикордонної служби. Іншим документом президент доручив ці обов’язки заступнику голови ДПСУ Вадиму Ченчику. Причини кадрової ротації безпосередньо в указах не зазначені.

    Таким чином, важливий нюанс полягає в тому, що Ченчик наразі не призначений постійним головою ДПСУ. Він лише тимчасово виконуватиме обов’язки керівника служби. Саме так сформульовано президентський указ №837/2026.

    Вадим Ченчик для Держприкордонслужби людина далеко не нова. За офіційною біографією ДПСУ, він народився 15 листопада 1972 року в Катеринополі Черкаської області та понад три десятиліття пов’язаний із прикордонним відомством. Службу в системі охорони державного кордону він проходить із 1994 року.

    Ченчик має кілька вищих освіт. Він навчався у «Львівській політехніці», Академії Прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького та Харківському національному педагогічному університеті.

    За роки служби Ченчик працював як на оперативно-розшукових, так і на командних посадах. У його кар’єрі були керівні посади в Харківському, Мостиському та Мукачівському прикордонних загонах, а також робота у Східному регіональному управлінні ДПСУ.

    З вересня 2019 року він обіймає посаду заступника голови Державної прикордонної служби України.

    У 2022 році Вадиму Ченчику присвоїли військове звання генерал-майора. Він також нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Офіційний сайт ДПСУ й нині вказує його серед керівництва служби як заступника голови.

    Нинішня кадрова ротація відбувається після тривалого періоду змін у верхівці Держприкордонслужби.

    Постійного керівника відомство не має після кадрових рішень щодо колишнього голови ДПСУ Сергія Дейнеки. Згодом навколо нього розгорнулася резонансна антикорупційна справа.

    22 січня НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому топпосадовцю та чинному посадовцю Держприкордонслужби у справі про систематичне отримання неправомірної вигоди.

    За даними слідства, схема працювала у 2023 році та була пов’язана з незаконним переправленням цигарок через державний кордон України до країн Європейського Союзу. Правоохоронці заявляли, що для перевезень використовували автомобілі з номерними знаками, схожими на дипломатичні, а пасажирами ставали власники дипломатичних паспортів — члени сімей українських дипломатів у Європі.

    НАБУ і САП стверджували, що прикордонні посадовці забезпечували таким транспортним засобам безперешкодний перетин державного кордону.

    За версією слідства, лише протягом липня-листопада 2023 року правоохоронці задокументували отримання близько 204 тисяч євро неправомірної вигоди за проїзд 68 автомобілів. Сума становила приблизно три тисячі євро за кожен транспортний засіб. Дії підозрюваних кваліфікували за статтею про одержання неправомірної вигоди. Розслідування триває, а підозра сама по собі не означає доведеності вини особи.

    У лютому ДПСУ повідомляла, що Дейнеко був звільнений із військової служби наказом від 2 лютого на підставі рішення військово-лікарської комісії. Речник прикордонної служби Андрій Демченко тоді зазначав, що колишній керівник мав поранення, зокрема тяжке мінно-вибухове, та переніс кілька операцій.

    Однак уже на початку березня історія отримала нове продовження. Дейнека знову призвали на військову службу за мобілізацією та призначили начальником Третього прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса — Луганського прикордонного загону. У ДПСУ пояснювали це його попереднім бойовим та управлінським досвідом.

    Тому кадрове рішення Зеленського 31 серпня фактично означає вже чергову зміну тимчасового управління одним із ключових силових відомств країни.

    Державна прикордонна служба під час повномасштабної війни давно виконує значно ширші завдання, ніж класична охорона державного кордону. Підрозділи прикордонників воюють на фронті, виконують бойові завдання на найскладніших напрямках, контролюють пункти пропуску та протидіють незаконному перетину кордону, контрабанді й диверсійній діяльності.

    Особливого значення робота ДПСУ набуває і через тривалі дискусії щодо правил виїзду громадян за кордон під час воєнного стану, боротьби з незаконними схемами переправлення військовозобов’язаних та ситуації на кордонах із Росією і Білоруссю.

    Саме тому зміна навіть тимчасового керівника відомства є значущим кадровим рішенням.

    Водночас президентські укази наразі не містять інформації про те, чому Валерія Вавринюка було вирішено замінити саме зараз, а також коли може бути призначений повноцінний голова Державної прикордонної служби.

    Не повідомляється і про можливі додаткові кадрові перестановки у керівництві відомства.

    Наразі юридична ситуація однозначна: указом №836/2026 Вавринюка звільнено саме від тимчасового виконання обов’язків, а указом №837/2026 ці функції покладено на Вадима Ченчика. Обидва рішення президент підписав 31 серпня.

    Отже, після нової кадрової ротації українськими прикордонниками тимчасово керуватиме досвідчений кадровий офіцер, який працює в системі ДПСУ з 1994 року і вже близько семи років перебуває на посаді заступника голови служби.

    Чи стане це призначення лише коротким перехідним етапом, чи Вадим Ченчик керуватиме ДПСУ тривалий час, наразі невідомо. Офіційного рішення про призначення постійного голови служби станом на 31 серпня президент не оприлюднював.

  • Кадрові ротації в СБУ: Зеленський змінив очільників управлінь у Дніпропетровській та Хмельницькій областях

    Кадрові ротації в СБУ: Зеленський змінив очільників управлінь у Дніпропетровській та Хмельницькій областях

    Президент України Володимир Зеленський підписав низку указів про кадрові зміни в регіональних органах Служби безпеки України.

    Ключові рішення та рішення щодо керівництва

    • Дніпропетровська область: Указом №799/2026 Дмитра Нєвєдрова звільнено з посади начальника Управління СБУ. Водночас указом №801/2026 його призначено очільником Головного управління СБУ в Дніпропетровській області.
    • Хмельницька область (звільнення): Указом №800/2026 Олександра Прокопенка звільнено з посади начальника Управління СБУ у Хмельницькій області.
    • Хмельницька область (новий очільник): Указом №802/2026 новим керівником Управління СБУ у Хмельницькій області призначено Віталія Гречанюка.

    З офіційних указів Президент України:

    «Призначити НЄВЄДРОВА Дмитра Вадимовича начальником Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області… Призначити ГРЕЧАНЮКА Віталія Володимировича начальником Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області».

     

  • Зеленський оновив керівництво СБУ: кого призначили на ключові посади

    Зеленський оновив керівництво СБУ: кого призначили на ключові посади

    Президент України Володимир Зеленський підписав низку указів, якими провів кадрові зміни у структурі Служби безпеки України. Рішення стосуються як центрального апарату спецслужби, так і керівництва низки регіональних управлінь. Відповідні документи вже оприлюднені на офіційному сайті глави держави.

    Згідно з указами президента, одним із ключових кадрових рішень стало призначення нового начальника Центру спеціальних операцій “А” СБУ. Цю посаду обійняв Олег Федоров. Центр спеціальних операцій “А” є одним із найважливіших підрозділів Служби безпеки України, який виконує спеціальні завдання, бере участь у контртерористичних операціях, боротьбі з диверсійними загрозами та виконує інші операції, пов’язані із забезпеченням державної безпеки.

    Також кадрові зміни торкнулися внутрішньої структури відомства. Президент призначив Олену Воронову начальницею Управління з роботи з особовим складом Служби безпеки України. Цей підрозділ відповідає за кадрову політику, організацію роботи з персоналом, підготовку співробітників та інші питання, пов’язані з проходженням служби.

    Окрім призначень до центрального апарату, глава держави провів кадрові перестановки у територіальних органах СБУ. Відповідними указами були перепризначені керівники управлінь Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, а також у Житомирській, Миколаївській, Тернопільській, Львівській, Черкаській, Полтавській, Сумській і Чернівецькій областях. Усі кадрові рішення оформлені окремими президентськими указами.

    У Офісі президента не деталізували причин таких кадрових змін, однак вони відбуваються на тлі триваючої війни та посилення вимог до роботи силових структур і спецслужб. У воєнний час Служба безпеки України виконує широкий спектр завдань, серед яких протидія диверсійній діяльності, боротьба зі шпигунством, захист критичної інфраструктури, контррозвідувальна діяльність, а також документування воєнних злочинів і виявлення агентурних мереж противника.

    Останнім часом президент України регулярно проводить кадрові зміни в органах державної влади та секторі безпеки. Зокрема, цього ж дня Володимир Зеленський підписав указ про призначення Тимура Ткаченка головою Київської обласної військової адміністрації. Кадрові рішення є частиною оновлення управлінської вертикалі в умовах повномасштабної війни та спрямовані на підвищення ефективності роботи державних інституцій.

  • Після звільнення Тимура Ткаченка КМВА тимчасово очолив Андрій Ткачов: що відомо про кадрові зміни у столиці

    Після звільнення Тимура Ткаченка КМВА тимчасово очолив Андрій Ткачов: що відомо про кадрові зміни у столиці

    У Київській міській військовій адміністрації відбулася зміна керівництва. Після звільнення Тимура Ткаченка з посади начальника КМВА тимчасове виконання обов’язків керівника адміністрації покладено на його першого заступника Андрія Ткачова. Відповідне рішення оформлене розпорядженням Київської міської військової адміністрації, яке було підписане 16 липня та офіційно оприлюднене 20 липня.

    Кадрові зміни стали продовженням рішення президента України Володимира Зеленського, який 16 липня своїм указом №615/2026 звільнив Тимура Ткаченка з посади начальника Київської міської військової адміністрації. Документ набув чинності відповідно до статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», яка визначає порядок призначення та звільнення керівників військових адміністрацій.

    Поки глава держави не призначить нового начальника КМВА, обов’язки керівника адміністрації виконуватиме Андрій Ткачов, який до цього працював першим заступником Тимура Ткаченка. Саме така практика передбачена для забезпечення безперервної роботи військової адміністрації столиці під час воєнного стану.

    Київська міська військова адміністрація відповідає за координацію заходів оборони столиці, цивільного захисту населення, взаємодію із силовими структурами, організацію роботи в умовах воєнного стану, а також ухвалює рішення щодо ліквідації наслідків російських атак, функціонування критичної інфраструктури та забезпечення життєдіяльності міста.

    Після початку повномасштабного вторгнення роль КМВА значно зросла. Саме ця структура координує питання, пов’язані з безпекою Києва, роботою Ради оборони міста, реагуванням на ракетні та дронові удари, взаємодією з військовими підрозділами, правоохоронними органами й службами порятунку.

    Тимур Ткаченко очолював Київську міську військову адміністрацію з кінця грудня 2024 року. До призначення він працював на державній службі та обіймав посаду заступника міністра розвитку громад та територій України. Раніше також був заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості, працював у структурі Київської міської державної адміністрації, де керував Департаментом міського благоустрою, а також займав керівні посади в районних державних адміністраціях столиці.

    Протягом останніх місяців перебування Ткаченка на посаді між Київською міською військовою адміністрацією та Київською міською державною адміністрацією виникали публічні суперечки щодо розмежування повноважень. Зокрема, навесні 2025 року він критикував окремі рішення Київської міської ради, вважаючи, що вони обмежують можливості начальника військової адміністрації. Згодом Ткаченко звернувся до суду, оскаржуючи, на його думку, розширення повноважень міського голови Києва Віталія Кличка. Також він неодноразово заявляв про труднощі зі скликанням засідань Ради оборони столиці.

    Офіційних пояснень причин звільнення Тимура Ткаченка в указі президента немає. Документ містить лише формулювання про звільнення з посади відповідно до законодавства про воєнний стан. Сам Ткаченко після оприлюднення рішення публічно не повідомляв про подальші професійні плани.

    Призначення Андрія Ткачова тимчасовим виконувачем обов’язків означає, що він забезпечуватиме безперервну роботу адміністрації до ухвалення нового кадрового рішення президентом України. Такий механізм дозволяє не зупиняти роботу органу, який відповідає за критично важливі питання безпеки столиці.

    Попри тимчасовий статус, на виконувача обов’язків покладається повний комплекс повноважень, необхідних для оперативного управління військовою адміністрацією. Йдеться про організацію роботи структурних підрозділів, координацію взаємодії із силовими відомствами, підписання необхідних розпоряджень та забезпечення виконання рішень, пов’язаних із функціонуванням Києва під час воєнного стану.

    На момент публікації президент України не видавав указу про призначення нового постійного начальника Київської міської військової адміністрації. Таким чином, Андрій Ткачов продовжує виконувати обов’язки керівника КМВА до ухвалення окремого кадрового рішення главою держави.

  • Зеленський знайшов нову посаду для Клименка: президент доручив йому координувати весь сектор безпеки

    Зеленський знайшов нову посаду для Клименка: президент доручив йому координувати весь сектор безпеки

    Президент України Володимир Зеленський запропонував колишньому міністру внутрішніх справ Ігорю Клименку очолити Раду національної безпеки і оборони України. За словами глави держави, відповідний указ про призначення вже готується, а основним завданням нового секретаря РНБО стане координація всіх складових сектору безпеки й оборони та контроль за виконанням рішень Ставки Верховного Головнокомандувача і Ради національної безпеки та оборони.

    Про своє рішення Зеленський повідомив після особистої зустрічі з Ігорем Клименком. Президент подякував йому за багаторічну роботу в системі Міністерства внутрішніх справ, наголосивши, що за цей час правоохоронна система проходила через надзвичайно складні виклики, а реакція керівництва МВС була ефективною.

    «Ігор Клименко продовжить працювати на Україну у сфері захисту нашої держави і людей. Запропонував йому позицію секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Відповідний указ уже готується», – повідомив президент.

    Які завдання ставить Зеленський

    Президент окреслив кілька ключових напрямків роботи майбутнього секретаря РНБО. Передусім ідеться про максимально ефективну взаємодію між усіма структурами сектору безпеки та оборони – Збройними силами, правоохоронними органами, урядом, оборонною промисловістю та іншими державними інституціями.

    Окремий акцент Зеленський зробив на необхідності постійного контролю за виконанням рішень РНБО та Ставки Верховного Головнокомандувача. За його словами, кожне ухвалене рішення має виконуватися повністю і в установлені строки. Також одним із головних пріоритетів визначено координацію розвитку оборонного виробництва України.

    Фактично президент покладає на нового секретаря РНБО функцію координації роботи всього безпекового блоку держави в умовах повномасштабної війни.

    Чому це рішення стало несподіваним

    Ще кілька днів тому саме Ігор Клименко вважався одним із головних кандидатів на посаду міністра оборони після кадрових змін в уряді. Про таку можливість повідомляли народні депутати та низка українських медіа.

    Однак 16 липня президент повідомив про зміну планів. Замість внесення кандидатури Клименка до Верховної Ради на посаду міністра оборони було вирішено шукати інше кадрове рішення, а сам Клименко, як з’ясувалося наступного дня, отримав пропозицію очолити Раду національної безпеки і оборони.

    За даними Reuters, це рішення стало частиною ширшого переформатування системи управління сектором безпеки після масштабних кадрових змін в уряді та на тлі суспільної дискусії, що виникла після звільнення міністра оборони Михайла Федорова.

    Досвід Клименка

    Ігор Клименко очолював Міністерство внутрішніх справ із 2023 року. До цього він працював головою Національної поліції України, а після загибелі Дениса Монастирського в авіакатастрофі тимчасово виконував обов’язки міністра внутрішніх справ, після чого був затверджений парламентом на цій посаді.

    Під його керівництвом МВС координувало роботу Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та інших структур, які відіграють важливу роль під час війни.

    Сам Зеленський окремо відзначив ефективність роботи Клименка під час численних кризових ситуацій, що сталися за останні роки повномасштабної війни.

    Яку роль відіграє РНБО

    Рада національної безпеки і оборони є координаційним органом при президентові України, який відповідає за формування державної політики у сфері національної безпеки та оборони.

    Секретар РНБО організовує виконання рішень Ради, координує взаємодію між різними органами державної влади та контролює реалізацію доручень президента у сфері безпеки.

    В умовах повномасштабної війни ця посада має особливе значення, адже через РНБО проходить значна частина стратегічних рішень щодо оборони, санкційної політики, розвитку військово-промислового комплексу та міжвідомчої координації.

    Кадрові зміни тривають

    Призначення Клименка до РНБО відбувається на тлі масштабного оновлення українського уряду та керівництва силового блоку.

    Напередодні Верховна Рада підтримала новий склад Кабінету Міністрів на чолі із прем’єр-міністром Сергієм Корецьким, а кадрові рішення щодо окремих посад у секторі безпеки продовжують ухвалюватися. Одночасно уряд призначив виконувачів обов’язків міністра оборони та міністра закордонних справ до завершення всіх необхідних процедур.

    Кадрові зміни супроводжуються суспільною дискусією після звільнення міністра оборони Михайла Федорова. У Києві та низці інших міст уже другий день поспіль проходять акції протесту з вимогою переглянути це рішення. Водночас президент публічно не пов’язував призначення Клименка до РНБО із відставкою Федорова, наголосивши лише на необхідності посилити координацію всіх елементів сектору безпеки.

    Таким чином, замість переходу до Міністерства оборони Ігор Клименко, якщо указ буде підписаний, очолить Раду національної безпеки і оборони України. Президент очікує, що саме на цій посаді він забезпечить ефективну взаємодію між силовими структурами, контроль за виконанням стратегічних рішень і координацію розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

  • Екснардеп, блогер і критик влади: чому навколо санкцій проти Берези спалахнув скандал

    Екснардеп, блогер і критик влади: чому навколо санкцій проти Берези спалахнув скандал

    Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про нові персональні санкції, серед фігурантів яких опинився колишній народний депутат, блогер і ексречник “Правого сектору” Борислав Береза. Це рішення одразу стало однією з найгучніших політичних тем дня, адже Береза виявився єдиним громадянином України у списку, де більшість осіб пов’язують із російською пропагандою, підтримкою війни проти України або діяльністю в інтересах РФ. Відповідні укази №587/2026 та №588/2026 оприлюднені на сайті президента.

    За даними українських медіа, указ №588/2026 стосується 15 фізичних осіб: 14 громадян Росії та одного громадянина України — Борислава Берези. Загалом новий санкційний пакет охоплює постачальників обладнання для російського військово-промислового комплексу, російських пропагандистів і осіб, яких українська влада пов’язує з підтримкою агресивної політики Кремля.

    Офіційне формулювання щодо фігурантів санкційного списку стосується підтримки агресивної політики Росії проти України, поширення кремлівської пропаганди, перекручування фактів та незаконної діяльності на тимчасово окупованих територіях. Водночас у публічних повідомленнях не наведено детального персонального обґрунтування саме щодо Берези. Це й стало головною причиною суспільного резонансу: частина коментаторів вимагає пояснити, які саме дії екснардепа стали підставою для санкцій.

    Сам Береза вже відреагував на рішення РНБО і пов’язав його зі своєю критикою влади. Він заявив, що санкції проти нього є спробою “закрити рота” і обмежити поширення його дописів та відео серед української аудиторії. Екснардеп також нагадав, що ще у 2018 році Росія внесла його до власного санкційного списку. “Мати одночасні санкції від Путіна і Зеленського — це бінго”, — написав Береза, натякаючи, що вважає рішення політично вмотивованим.

    Санкції для Берези запроваджені на 10 років. За повідомленнями ЗМІ, вони передбачають блокування активів, обмеження торговельних операцій, заборону виведення капіталу за межі України, участі у приватизації, оренді державного майна та державних закупівлях. Також ідеться про безстрокове позбавлення державних нагород.

    Борислав Береза — помітна фігура української політики періоду після Революції гідності. Він народився у Києві в 1974 році. У 1990-х роках займався книговиданням і книжковою торгівлею, згодом працював у медіа, був телеведучим і радіоведучим. У 2014 році став одним із публічних облич “Правого сектору”, виконуючи функції речника організації.

    Того ж року Береза був обраний народним депутатом України VIII скликання як позафракційний парламентар. У Верховній Раді він працював до 2019 року. Також у 2015 році балотувався на посаду мера Києва, вийшов у другий тур виборів, але програв Віталію Кличку. Після завершення депутатської каденції Береза активно розвивав власні сторінки у соцмережах та YouTube-канал, де регулярно критикував президента Зеленського, Офіс президента та представників чинної влади.

    Останніми роками навколо Берези виникало кілька резонансних скандалів. Один із них стосувався так званої “угорської справи” Ощадбанку. Після затримання в Угорщині інкасаторських автомобілів державного банку, які перевозили готівку та банківські цінності, Береза публічно поширював твердження про нібито схему виведення капіталу. У травні 2026 року Комерційний суд Відня задовольнив заяву Ощадбанку про забезпечувальний захід і зобов’язав Березу видалити відповідні публікації та утриматися від поширення подібних тверджень. За порушення цієї заборони йому може загрожувати штраф до 100 тисяч євро за кожне порушення.

    Ще один резонансний епізод стався у 2022 році, коли в медіа повідомляли про вручення Березі повістки у Львівській області. За даними Zaxid.net, працівники ТЦК приходили до нього в приміщення жіночого монастиря УГКЦ у Трускавці, де, за поясненням самого Берези, перебувала його сім’я. Тоді екснардеп заявляв, що вже мав контракт із територіальною обороною, а ситуацію з повісткою називав політичним тиском.

    У 2024 році з’явилися повідомлення, що Береза виїхав з України через пункт пропуску “Старокозаче” на кордоні з Молдовою і нібито після цього не повертався. Про це писало видання “Закон і бізнес”, а згодом інформацію переказали кілька українських медіа. Сам Береза такі твердження заперечував, однак публічних доказів свого перебування в Україні, як зазначали ЗМІ, не надав. Цю інформацію слід розглядати саме як дані медіа, а не офіційне повідомлення державних органів.

    Окремо у біографії Берези згадують і давніші скандали, зокрема звинувачення щодо можливого підроблення диплома про вищу освіту. Ця тема активно обговорювалася під час його політичної кар’єри, однак у відкритих джерелах немає остаточного судового рішення, яке б ставило крапку в цій історії.

    Нинішні санкції проти Берези створили одразу кілька важливих питань. Перше — юридичне: чи може громадянин України ефективно оскаржити санкції РНБО у Верховному Суді, якщо вважає їх безпідставними. Друге — політичне: чи пояснить влада детально, які саме дії Берези стали підставою для включення до списку поруч із російськими пропагандистами. Третє — суспільне: чи не стане це рішення новим приводом для дискусій про межу між боротьбою з ворожими інформаційними впливами та тиском на критиків влади.

    Поки що офіційна позиція держави обмежується текстом указів і загальним описом санкційного пакета. Береза, зі свого боку, наполягає, що рішення є політичною помстою. Остаточну відповідь на питання, чи матиме ця історія судове продовження і чи будуть оприлюднені конкретні докази проти екснардепа, дадуть наступні тижні.

  • Міноборони не погодило з МЗС назву центру ССО: спливли документи

    Міноборони не погодило з МЗС назву центру ССО: спливли документи

    Нові документи, оприлюднені Офісом президента України у відповідь на інформаційний запит, викликали нову хвилю дискусій навколо рішення про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА». Із пояснювальної записки до проєкту президентського указу випливає, що під час підготовки документа Міністерство оборони аналізувало економічні, фінансові та екологічні наслідки рішення, однак не зверталося до Міністерства закордонних справ для оцінки можливих дипломатичних ризиків.

    Йдеться про указ президента України №440/2026 від 26 травня 2026 року, яким Окремому центру спеціальних операцій «Північ» присвоєно почесне найменування «імені Героїв УПА». У документі зазначено, що рішення ухвалене «з метою відновлення історичних традицій національного війська» та з огляду на заслуги підрозділу під час захисту незалежності й територіальної цілісності України.

    Згідно з матеріалами, оприлюдненими Офісом президента, пояснювальна записка до проєкту указу була підписана міністром оборони Михайлом Федоровим. У ній зазначається, що реалізація документа не матиме негативного впливу на економіку, бюджет, екологію, природні ресурси чи інші суспільні відносини. Водночас у матеріалах немає згадки про консультації з Міністерством закордонних справ або аналіз можливих наслідків для міжнародних відносин.

    Фото: Українські Новини

    Офіс президента також повідомив, що під час підготовки ініціативи Міністерство оборони зверталося до Українського інституту національної пам’яті. У відповіді Інститут підтримав присвоєння підрозділу почесного найменування «імені Героїв УПА», вважаючи такий крок таким, що відповідає політиці вшанування української визвольної боротьби. Водночас документів, які б свідчили про офіційні консультації з МЗС щодо можливої міжнародної реакції, серед оприлюднених матеріалів немає.

    Саме це питання набуло особливої актуальності після того, як указ президента викликав різку реакцію в Польщі. Уже наступного дня після підписання документа польська сторона висловила офіційний протест, наголосивши, що використання назви «Герої УПА» для військового підрозділу є болючим для значної частини польського суспільства та може негативно вплинути на двосторонні відносини.

    Президент Польщі Кароль Навроцький став одним із найгучніших критиків рішення української влади. Він заявив про намір ініціювати процедуру позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла, який був вручений йому у 2023 році тодішнім президентом Анджеєм Дудою як символ стратегічного партнерства між країнами. Навроцький пояснив свою позицію тим, що рішення щодо найменування підрозділу створює додаткові суперечності навколо історичної пам’яті та, на його думку, може бути використане російською пропагандою.

    Критичні заяви пролунали й від інших польських посадовців. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що особисто доніс українській стороні позицію Варшави та заявив про намір домагатися перегляду цього рішення. Польська влада наголошувала, що питання історичної пам’яті залишається надзвичайно чутливим у двосторонніх відносинах.

    До дискусії долучився і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він заявив, що відповідальність за врегулювання ситуації лежить на українській стороні, оскільки саме рішення про присвоєння найменування стало причиною нового витка напруженості у польсько-українських відносинах. За словами польського прем’єра, сторони останніми роками доклали значних зусиль для подолання історичних суперечностей, тому виникнення нового конфлікту він назвав небажаним.

    У відповідь на критику українське Міністерство закордонних справ заявило, що присвоєння почесного найменування українському військовому підрозділу не мало антипольського характеру. У відомстві наголосили, що рішення є внутрішньою справою України та спрямоване на вшанування учасників українського визвольного руху, а не на перегляд відносин із Польщею.

    Водночас тема продовжує активно обговорюватися у Польщі. За даними польських медіа та соціологічних досліджень, питання найменування підрозділу ССО стало предметом широкої політичної дискусії та використовується різними політичними силами напередодні парламентської кампанії. Частина політиків закликає Україну переглянути рішення, тоді як інші виступають за збереження стратегічного партнерства між двома країнами попри історичні суперечки.

    Оприлюднені документи не містять оцінки того, чи відсутність консультацій із МЗС могла вплинути на подальший розвиток подій. Водночас вони свідчать, що під час підготовки указу Міністерство оборони офіційно аналізувало низку внутрішніх ризиків, однак питання можливих дипломатичних наслідків у пояснювальній документації не відображене. Саме ця обставина нині стала предметом нової суспільної дискусії після міжнародного резонансу, який спричинило рішення про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА».