До кінця червня Кабмін і Верховна Рада мають втілити в життя дев’ять пунктів за планом, за яким Україна має отримати €50 млрд у найближчі чотири роки. У найближчі три місяці уряд має виконати дев’ять пунктів за Ukraine facility, який Кабмін затвердив 18 березня. Майже половину зобов’язань уже виконано. Достроково закрито три пункти.
У лютому парламент ухвалив закон про корпоративне управління державних компаній, Мінфін – план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель.
Серед невирішених завдань – реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ):
– підготовка бюджетної декларації,
– затвердження стратегії з протимінної діяльності,
– затвердження Національного плану з енергетики та клімату, – затвердження плану заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями.
Ціна своєчасного виконання – €4 млрд із €16 млрд, які Кабмін має отримати цього року.
Чи встигає уряд здійснити заплановане і як виглядають реформи зсередини?
Реформа БЕБ
До кінця червня 2024 року парламент планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. Наприкінці лютого Верховна Рада (ВР) провалила урядову версію законопроєкту про БЕБ. Депутати вимагали переглянути два ключові питання, такі як:
1) переатестація співробітників
2) відбір директора бюро
Тепер уряд має заново подавати законопроєкт до ВР. Ймовірно, це станеться в середині квітня.
Бюджетна декларація
Мінфін до 15 травня має підготувати бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. Кабмін уже схвалив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні. Тепер підтримати це рішення має парламент. Якщо всю процедуру буде завершено до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні почнеться з цього року, йдеться в письмовій відповіді прес-служби Мінфіну. Якщо ні, то з наступного.
Пріоритетні сфери видатків:
– забезпечення сил оборони;
– соціальна підтримка;
– відновлення зруйнованого або пошкодженого майна;
– виконання всіх боргових зобов’язань.
Реформа управління державними компаніями
У плані Ukraine Facility цей індикатор стоїть на другий квартал 2024-го, але парламент і уряд уже виконали його. Закон ухвалено наприкінці лютого 2024 року.
Національний план з енергетики та клімату
Документ узгоджує всі зобов’язання, які уряд давав у рамках різних міжнародних програм з реформування енергетики та кліматичної політики, а також встановлює нові цілі, передбачені європейським законодавством.
Стратегія протимінної діяльності до 2033 року
Національний орган з протимінної діяльності розглянув стратегію 12 лютого 2024-го. Тепер документ має бути схвалений Радою національної безпеки і оборони (РНБО) і підписаний президентом. У рамках стратегії до кінця квітня Мінекономіки запускає програму для аграріїв і фермерів із компенсації розмінування територій. Для цього компанії слід подати заявку через Державний аграрний реєстр (ДАР), далі фахівці Центру гуманітарного розмінування мають її опрацювати і сформувати початкову вартість робіт.
Потім заявку на розмінування виносять на Prozorro і оператор протимінної діяльності, який запропонував нижчу ціну, отримає замовлення. Держава покриває 80% витрат, а підприємство – решту 20%. У бюджеті на цей рік на програму закладено 3 млрд грн. Також найближчими місяцями має запрацювати Єдиний державний реєстр забруднених земель. У ньому будуть вказані безпечні ділянки, які пройшли обстеження або потребують розмінування.
Цифровізація Державної митної служби
Міністерство фінансів у лютому 2024-го схвалило план цифровізації митниці, розрахований до 2028 року. У рамках стратегії до кінця другого кварталу 2024-го має завершитися розробка двох цифрових інструментів:
– Автоматизована система митного оформлення “Центр”, у якій міститимуться різні документи, наприклад, електронні копії митних декларацій;
– Оновлена національна система гарантій (GMS-UA) забезпечить гарантію товарів у режимі спільного транзиту. В електронному вигляді можна буде зареєструвати фінансову гарантію, внести до неї зміни.
Ще до кінця другого кварталу на митниці почне впроваджуватися система рішень (CDS). Це автоматизована система, яка оброблятиме рішення митних органів за форматом обміну даними, що використовується в ЄС.
У цей же період має завершитися тестування системи боротьби з підробкою і піратством (COPIS). Це платформа, яка міститиме інформацію про правовласників та історію їхніх заявок, подання до них змін, зразки захищеної продукції тощо.
Також ведуться переговори з Мінінфраструктури про надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, наприклад, комп’ютеризовану транзитну систему (New Computerized Transit System – NCTS). Йдеться, наприклад, про переваги в користуванні застосунком “єЧерга”, додають у пресслужбі міністерства.
Цифровізація митниці чинить і антикорупційний ефект – не лише шляхом мінімізації людського фактора, а й поліпшення обміну інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн, додають у пресслужбі Мінфіну.
Дорожня карта реформування управління державними інвестиціями
Дедлайн – до червня 2024-го. Документ розділений на два етапи – перехідний період (2024-2025 роки) і повноцінна імплементація (2026-2028 роки).
Ключові завдання для першого етапу :
– запровадження стратегічного планування публічних інвестицій;
– законодавче унормування;
– оновлення методологічної бази;
– створення ІТ-архітектури.
Мінфін уже отримав низку інвестиційних проєктів на 2025-2027 роки. Наразі проєкти проходять етап скринінгу та пріоритизації. Далі їх має розглянути Стратегічна інвестиційна рада, яку буде створено незабаром, стверджують у пресслужбі Мінфіну. На законодавчому рівні буде посилено вимогу щодо включення до бюджету тільки тих проєктів, які пройшли оцінку і відбір, ідеться у відповіді прес-служби відомства.
Стратегія термомодернізації будівель на період до 2050-го
На початку січня 2024 року уряд затвердив стратегію термомодернізації будівель, цей індикатор також можна вважати виконаним. До того ж це один із пунктів Угоди про асоціацію з ЄС.
Документ містить такі пріоритети :
– швидкі темпи термомодернізації громадських будівель;
– постійне фінансування;
– цифровізація процесів;
– створення ринкових умов і залучення людського потенціалу в цю сферу.
Виконання має зменшити споживання енергії в секторі громадських і житлових будівель на 15% до 2030-го, на 30% до 2040 року і на 40% до 2050-го.
