Останнє опитування, проведене соціологічними агентствами в Україні, виявило досить суперечливе ставлення громадян до можливості мобілізації в разі загрози для країни. Згідно з результатами опитування, 54% українців виявили готовність “зрозуміти ухилянтів” у випадку потреби у військовій службі, що, за словами експертів, є “вагомим викликом” для держави.
На думку понад половини українців, до осіб, які не хочуть мобілізуватися, можна поставитися “із розумінням”. Причому у даному питанні найбільша лояльність у мешканців півдня України. Такі результати показало опитування Інституту соціальної та політичної психології НАПН України з Асоціацією політичних психологів України, які презентували в агентстві “Інтерфакс-Україна”.
Зазначається, що 53,9% респондентів висловили згоджу з твердженнями, що “тих, хто ухиляється від мобілізації, можна зрозуміти”, оскільки “ніхто не хоче помирати”. 17,2% з цим не згодні і близько 29% не змогли дати конкретної відповіді.
Причому ухилянтів готові зрозуміти понад 70% мешканців південних областей, які взяли участь в опитування.
Разом з цим 43% українців заявили про відчуття сорому за чоловіків, які не поспішають вступати до лав Збройних сил. Результати дослідження свідчать, що на півдні України таких майже половина.
За словами соціологів, в Україні до мобілізації ставляться вкрай неоднозначно, що можна вважати “вагомим викликом для воєнно-політичного керівництва держави”.
Соцопитування було проведено у період з 1 по 15 березня методом очних (face-to-face) інтерв’ю, в ньому взяли участь 2000 респондентів віком від 18 років і старше на підконтрольній Україні території. Показник похибки вибірки складає 3,2%.
Верховна Рада України 30 січня поточного року почала розгляд законопроєкту про мобілізацію, спрямованого на врегулювання законодавства у сфері призову під час воєнного стану. Автори документа пропонують запровадити повістки через електронний кабінет призовника, знизити призовний вік до 25 років, передбачити терміни для демобілізації, запровадити добровільну мобілізацію для осіб, позбавлених волі, обмеження для ухилянтів, заборонити державну службу без проходження військової підготовки тощо.
7 лютого депутати ухвалили законопроєкт № 10449 про посилення мобілізації в першому читанні. При цьому до другого читання нардепами було подано понад 4000 поправок.
27 лютого парламентський комітет з питань нацбезпеки почав розглядати ці поправки до законопроєкту.
29 березня оборонний комітет ВР завершив розгляд усіх 4269 правок до законопроєкту про мобілізацію. За словами нардепа Ярослава Железняка, документ буде винесено на голосування у другому читанні через два тижні.
