Daypolitico

Позначка: Україна

  • Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

    Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

    Європейські союзники України готуються до перших масштабних військових навчань, під час яких відпрацюють можливе розгортання міжнародного контингенту після припинення бойових дій. Маневри відбудуться у листопаді 2026 року на території Польщі, у повітряному просторі Румунії та західній частині Чорного моря. До них долучаться військові Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі.

    Про підготовку навчань повідомило німецьке видання taz із посиланням на представника Міністерства оборони Німеччини.

    Масштабні маневри отримали назву Koalicja 2026 — «Коаліція 2026». Вони мають перевірити готовність багатонаціональних сил до виконання завдань у межах майбутніх гарантій безпеки для України.

    Ідеться про військовий контингент, створення якого координують Франція та Велика Британія. Його потенційне завдання — сприяти дотриманню режиму припинення вогню після досягнення відповідної домовленості між Україною та Росією.

    Важливо, що навчання проходитимуть за межами України. Вони не означають, що європейські військові вже отримали наказ на розміщення на українській території.

    Одним із ключових учасників стане Німеччина.

    За інформацією німецького оборонного відомства, Бундесвер направить на навчання приблизно десять штабних офіцерів. Вони братимуть участь у плануванні та координації дій багатонаціональних підрозділів.

    Крім того, Берлін надасть до двох військово-транспортних літаків Airbus A400M, які використовуватимуть для дозаправлення авіації в повітрі.

    Літаки здійснюватимуть операції з території Німеччини.

    Ще одним важливим внеском Берліна стане логістична підтримка. Німецька сторона забезпечуватиме переміщення військ і техніки через свою територію до районів проведення навчань.

    Представник Міністерства оборони Німеччини назвав участь Бундесверу знаком єдності з партнерами.

    Водночас німецький уряд наголошує, що участь у тренувальних маневрах не означає автоматичного рішення про відправлення військових до України після завершення бойових дій.

    Канцлер Фрідріх Мерц раніше заявляв, що характер і масштаб можливого внеску Німеччини визначатимуть федеральний уряд та Бундестаг.

    Польща, яка прийматиме основну частину навчань, також відіграватиме важливу організаційну роль.

    Ще 14 липня прем’єр-міністр Дональд Туск офіційно оголосив, що його країна стане майданчиком для перших спільних маневрів держав «коаліції охочих».

    За словами польського прем’єра, тренування мають зміцнити готовність союзників до спільних дій задля безпеки України та всього регіону.

    Основні сухопутні етапи навчань планують провести на полігонах південно-східної Польщі.

    Окремі компоненти відбуватимуться в повітряному просторі над Румунією та акваторії західної частини Чорного моря.

    Таким чином, учасники відпрацьовуватимуть не лише переміщення сухопутних підрозділів, а й координацію авіаційних та морських можливостей.

    За інформацією британської газети The Times, до маневрів можуть залучити щонайменше 1500 військовослужбовців із Великої Британії, Франції та Німеччини разом із польськими підрозділами.

    Водночас офіційного підтвердження остаточної кількості учасників поки немає.

    Раніше британський міністр оборони Джон Гілі заявляв, що в листопадових навчаннях братимуть участь тисячі військових.

    Очікується, що учасники перевірятимуть здатність швидко переміщувати підрозділи, доставляти необхідне забезпечення, координувати роботу штабів та підтримувати функціонування багатонаціонального контингенту.

    Подібні процедури важливі для будь-якої потенційної міжнародної місії, адже військові різних держав мають діяти за спільними планами та узгодженими правилами.

    Навчання проводитимуть у межах діяльності так званої «коаліції охочих», яка об’єднує близько 35 держав, готових підтримувати Україну та брати участь у розробленні майбутніх гарантій безпеки.

    Франція і Велика Британія координують підготовку багатонаціональних сил, які потенційно можуть забезпечувати виконання домовленостей після припинення бойових дій.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговори союзників України в Парижі, де одним із ключових питань була розбудова системи довгострокових гарантій безпеки.

    Окрім того, «Ненька інфо» аналізувала механізми захисту України після завершення війни, зокрема можливу роль багатонаціональних сил, моніторинг перемир’я та порядок реагування на нові порушення з боку Росії.

    При цьому майбутня міжнародна місія має низку невирішених питань.

    Союзникам необхідно погодити її чисельність, структуру командування, правила застосування сили, джерела фінансування та політичні умови розгортання.

    Особливе значення матиме й позиція Сполучених Штатів, без підтримки яких реалізація окремих елементів європейських гарантій безпеки може виявитися складнішою.

    Наразі переговори щодо припинення російсько-української війни тривають, але відповідної мирної угоди не укладено.

    Тому листопадові навчання Koalicja 2026 розглядаються як підготовка до можливих майбутніх сценаріїв, а не як початок уже затвердженої миротворчої операції.

    Точну дату старту маневрів та остаточний склад учасників мають оголосити після погодження всіма залученими державами.

    Водночас сам факт підготовки спільних військових навчань показує, що європейські союзники України переходять від політичних консультацій до практичного відпрацювання можливих гарантій безпеки.

  • Світ на трьох: плани Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна — The Guardian

    Світ на трьох: плани Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна — The Guardian

    Президент США Дональд Трамп може завершити своє друге президентство масштабною зміною міжнародного порядку, внаслідок якої світ фактично опиниться поділеним між трьома центрами впливу — Сполученими Штатами, Росією та Китаєм. Найбільше від такого сценарію можуть постраждати Україна, європейські союзники Вашингтона та держави Азії, які десятиліттями покладаються на американські гарантії безпеки.

    Таке застереження висловив колишній міжнародний редактор The Observer Стів Блумфілд у колонці для британського видання The Guardian, опублікованій 24 жовтня.

    Приводом для його аналізу стала можлива тристороння зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна, яку запропонувала Москва.

    За інформацією The Wall Street Journal, російський президент виступив з ініціативою організувати переговори у листопаді, щоб обговорити завершення війни проти України.

    Потенційним майданчиком називають саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, запланований на 18–19 листопада в китайському Шеньчжені.

    Однак остаточного рішення про проведення зустрічі немає.

    Раніше Трамп заявив, що відкритий до переговорів із Путіним та Сі Цзіньпіном. Водночас американський президент говорив насамперед про обговорення ядерної зброї та контролю над озброєннями, тоді як російська пропозиція пов’язана з війною в Україні.

    Блумфілд вбачає у можливій зустрічі значно ширші геополітичні ризики.

    На його думку, проблема полягає не лише в тому, які домовленості можуть укласти три лідери. Сам факт переговорів у такому форматі здатен закріпити уявлення, що найвпливовіші держави можуть вирішувати долю інших країн без їхньої безпосередньої участі.

    Для України це означало б ризик обговорення питань території, безпеки та майбутнього держави без належного представництва Києва.

    Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що Україна повинна бути учасницею будь-яких переговорів, які стосуються її майбутнього.

    Окреме занепокоєння британського оглядача викликає можливе послаблення ролі Сполучених Штатів у гарантуванні безпеки Європи.

    Блумфілд вважає, що дистанціювання Вашингтона від традиційних союзників може створити додаткові ризики для держав, які відчувають військову загрозу з боку Росії.

    Подібні наслідки він прогнозує і для Азійсько-Тихоокеанського регіону.

    Якщо США послаблять безпекові зобов’язання, це може вплинути на становище Тайваню, Японії, Південної Кореї та Австралії.

    Свої застереження автор пов’язує зі змінами в американській зовнішньополітичній риториці.

    Зокрема, він звертає увагу на Стратегію національної безпеки адміністрації Трампа, ухвалену 2025 року. На думку Блумфілда, документ містить значну критику традиційних партнерів США, водночас демонструючи інший підхід до відносин із Росією та Китаєм.

    Оглядач вважає, що такий курс може відповідати інтересам Кремля, який тривалий час прагне обмежити вплив Заходу у Східній Європі.

    Пекін, своєю чергою, може отримати додатковий простір для посилення позицій у Східній та Південно-Китайській морських акваторіях.

    Водночас потенційний перерозподіл впливу стосується не лише територій.

    Блумфілд звертає увагу на боротьбу за контроль над енергетичними ресурсами, технологічними платформами, виробничими ланцюгами та космічною інфраструктурою.

    У такій системі ключові рішення могли б дедалі частіше ухвалюватися Вашингтоном, Москвою та Пекіном, тоді як Європейський Союз ризикував би втратити частину впливу на глобальні процеси.

    Проте це лише один із можливих сценаріїв.

    Сам Блумфілд визнає, що навіть проведення тристороннього саміту не гарантує формування довготривалого політичного союзу між трьома державами.

    Їхні економічні, безпекові та стратегічні інтереси залишаються різними, а подальший зовнішньополітичний курс США залежатиме й від майбутніх адміністрацій.

    Водночас автор вважає, що навіть символічна зустріч може зміцнити міжнародні позиції Путіна та Сі Цзіньпіна.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про пропозицію Путіна провести тристоронній саміт із Трампом і Сі Цзіньпіном, під час якого російська сторона хотіла б обговорити умови завершення війни в Україні.

    Також «Ненька інфо» аналізувала відносини між трьома державами, зокрема причини, через які Пекін не поспішає повністю підтримувати геополітичні ініціативи Кремля.

    Крім того, видання писало про звернення Трампа до Сі Цзіньпіна з проханням посприяти припиненню російсько-української війни.

    Таким чином, головне питання полягає не лише в тому, чи зустрінуться три лідери в листопаді. Значно важливішим буде зміст можливих переговорів, участь України в обговоренні власного майбутнього та готовність Вашингтона зберігати свої міжнародні зобов’язання.

    Поки немає підстав стверджувати, що США, Росія й Китай домовилися про поділ світу. Проте можливість такого сценарію вже стала предметом гострої дискусії серед західних політичних оглядачів.

  • «Пристрільні» переговори: Кремль готується до зустрічі з Україною та США

    «Пристрільні» переговори: Кремль готується до зустрічі з Україною та США

    Росія заявила про готовність відновити тристоронні переговори з Україною та Сполученими Штатами після 4 листопада 2026 року. Водночас у Кремлі заздалегідь попереджають, що перша зустріч після тривалої перерви навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Москва розглядає майбутні консультації насамперед як можливість відновити контакти між сторонами.

    Про це 25 жовтня заявив помічник російського президента Юрій Ушаков в інтерв’ю журналісту Павлу Зарубіну для російського державного телеканалу «Вести». Його слова передають російське РБК та міжнародні інформаційні агентства.

    За словами представника Кремля, російська сторона готова повернутися до переговорного процесу після державного свята, яке в РФ відзначають 4 листопада.

    «Тепер черговий дедлайн — це 4 листопада, наше велике свято. Після цього ми будемо готові відновити переговори», — сказав Ушаков.

    Йдеться про День народної єдності, який у Росії відзначають із 2005 року.

    Водночас помічник Путіна не став обіцяти дипломатичного прориву вже під час найближчої зустрічі.

    На його думку, перші переговори після паузи матимуть радше ознайомчий характер.

    «За першу зустріч теж мало що вирішиш, вона матиме, мабуть, такий пристрілочний характер», — заявив Ушаков.

    Окремо він зазначив, що над потенційною мирною угодою між Україною та Росією ще необхідно працювати.

    Таким чином, Кремль публічно заявляє про готовність відновити діалог, однак не очікує швидкого погодження умов завершення війни.

    Питання наступного раунду переговорів активізувалося після контактів між Москвою та Вашингтоном.

    21 жовтня російський президент Володимир Путін зустрівся у Санкт-Петербурзі зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом.

    За повідомленнями російської сторони, під час цієї зустрічі обговорювали можливість повернення до тристороннього формату за участю представників України, США та Росії.

    Після переговорів Ушаков заявив, що новий раунд консультацій може відбутися в середині листопада.

    Як один із можливих майданчиків розглядали столицю Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі.

    Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков також підтверджував, що цей варіант обговорюється.

    Водночас, за інформацією Reuters, яку оприлюднила Deutsche Welle, серед потенційних місць проведення зустрічі фігурує також Швейцарія.

    Остаточної дати, місця та складу делегацій на момент заяви Ушакова публічно не підтвердили.

    Російський посадовець також стверджує, що Москва раніше була готова повернутися до переговорів після виборів до Державної думи РФ, які відбулися 18–20 вересня.

    За його версією, відповідні домовленості нібито зірвала українська сторона.

    Однак це твердження є позицією представника Кремля. Незалежного підтвердження того, що саме Київ відповідальний за затримку переговорів, немає.

    До цього Україна неодноразово заявляла про готовність брати участь у дипломатичному процесі за посередництва США.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговорні контакти Дональда Трампа та Володимира Путіна після поїздок американських представників до Москви й Києва.

    Тоді Вашингтон намагався активізувати діалог між сторонами, а українське керівництво наголошувало на необхідності реальних кроків для припинення бойових дій.

    Крім того, «Ненька інфо» писала про попередню телефонну розмову Трампа і Путіна, під час якої сторони обговорювали дипломатичні ініціативи щодо війни в Україні.

    Попри регулярні контакти між Вашингтоном і Москвою, принципові розбіжності щодо умов можливого мирного врегулювання залишаються.

    Сама готовність сторін сісти за стіл переговорів не означає автоматичного досягнення домовленості про припинення вогню.

    Тим більше, що в останній заяві Ушаков фактично визнав відсутність очікувань швидкого результату.

    Важливим залишається й питання участі європейських партнерів України у подальшому дипломатичному процесі.

    У Кремлі також говорять про необхідність продовжувати контакти з європейськими державами, хоча конкретний формат їхнього залучення до майбутніх консультацій не визначено.

    Отже, після 4 листопада може відбутися новий етап тристоронніх переговорів щодо завершення російсько-української війни. Однак поки підтверджено лише заяву Москви про готовність до таких контактів, а не остаточну домовленість усіх учасників про зустріч.

    Чи зможуть майбутні консультації перейти від попереднього обговорення до конкретних рішень, наразі невідомо.

  • Туреччина запускає «конвеєр талантів»: чи зможе Україна повторити технологічний прорив

    Туреччина запускає «конвеєр талантів»: чи зможе Україна повторити технологічний прорив

    Туреччина створила масштабну систему підтримки молодих винахідників, яка допомагає школярам перетворювати захоплення наукою на професію. Технологічні фестивалі, безкоштовні інженерні майстерні, університетські гранти та співпраця з великими компаніями формують безперервний шлях від першого дитячого експерименту до роботи у високотехнологічній промисловості. Для України, яка потребує нових інженерів, науковців і розробників оборонних технологій, цей досвід може стати важливим орієнтиром.

    Про це у своїй авторській статті для ZN.UA розповіла докторка фізико-математичних наук Катерина Терлецька, завідувачка лабораторії математичних наук Національного центру «Мала академія наук України».

    Одним із найпомітніших прикладів турецького підходу став фестиваль авіації, космосу та технологій TEKNOFEST, який цьогоріч відбувся у місті Шанлиурфа.

    За офіційними даними організаторів TEKNOFEST, на конкурси зареєструвалися понад 1,6 мільйона учасників із 99 країн світу, які сформували понад 730 тисяч команд.

    До фінального етапу дісталися понад 14 тисяч молодих винахідників. Вони презентували власні технологічні розробки — від робототехніки та безпілотних систем до штучного інтелекту й космічних технологій.

    Загальна кількість відвідувачів заходів фестивалю сягнула приблизно 1,5 мільйона людей.

    Проте головна особливість Туреччини полягає не лише в масштабних технологічних шоу.

    Після фестивалів зацікавлені школярі можуть продовжити навчання в мережі майстерень DENEYAP, які працюють у всіх 81 провінціях країни.

    Ця програма передбачає 36 місяців безкоштовного навчання за 11 технологічними напрямами.

    Діти опановують програмування, робототехніку, електроніку, штучний інтелект, кібербезпеку, матеріалознавство, енергетичні та аерокосмічні технології.

    Згідно з офіційною програмою DENEYAP, навчання поєднує практичні заняття, командну роботу та створення власних проєктів.

    Наступною сходинкою стають університетські дослідження, грантові програми та можливості працевлаштування в технологічних компаніях.

    Важливу роль у цій системі відіграє Рада з наукових і технологічних досліджень Туреччини TÜBİTAK, яка фінансує наукові проєкти та підтримує розвиток дослідницької інфраструктури.

    За даними, наведеними Катериною Терлецькою, Туреччина витрачає на дослідження й розробки близько 1,46% валового внутрішнього продукту. Причому понад половину відповідних витрат фінансує приватний бізнес.

    Таким чином, технологічна освіта безпосередньо пов’язана з потребами промисловості.

    Водночас авторка наголошує: не кожен талановитий школяр обов’язково має стати інженером оборонного підприємства.

    Для розвитку держави потрібні також математики, фізики, біологи та дослідники фундаментальних наук.

    Прикладом альтернативного підходу стало Математичне село Несіна поблизу турецького Шириндже. Його створили як незалежний освітній простір, де школярі, студенти й науковці можуть вивчати математику без необхідності негайно перетворювати знання на комерційний продукт.

    Україна також поступово розбудовує подібну систему.

    Зокрема, проєкт «Інженерне майбутнє України» покликаний поєднати школу, університет, інженерний центр і технологічну індустрію.

    Водночас «Ненька інфо» раніше повідомляла про плани створення STEM-просторів для дітей загиблих і полонених українських військових.

    Такі освітні програми дають дітям можливість вивчати робототехніку, програмування та інженерію, працювати з наставниками й розробляти власні технологічні проєкти.

    На думку Терлецької, Україні необхідно створити систему, за якої талановитий випускник зможе знайти лабораторію, фінансування, команду та перспективну роботу всередині країни.

    Адже головне завдання полягає не лише в підготовці майбутніх спеціалістів, а й у створенні середовища, в якому молоді люди бачитимуть перспективи професійного розвитку без вимушеного виїзду за кордон.

    Турецький досвід демонструє, що технологічний розвиток починається зі школи, але потребує довгострокового партнерства освіти, науки, держави та бізнесу.

  • Годинники перевели, організм — ні: як пережити перехід на зимовий час

    Годинники перевели, організм — ні: як пережити перехід на зимовий час

    Україна в ніч проти неділі, 25 жовтня, офіційно перейшла на зимовий час. О четвертій ранку стрілки годинників перевели на одну годину назад — на третю. Таким чином, українці отримали додаткову годину для сну, однак навіть така, здавалося б, приємна зміна може вплинути на самопочуття. Лікарі попереджають про можливу сонливість, втому, зниження концентрації уваги та порушення звичного режиму.

    Про це повідомили у Департаменті охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації, фахівці якого оприлюднили рекомендації для безпечної адаптації організму.

    Найбільше уваги своєму стану радять приділити людям старшого віку, дітям, а також тим, хто має хронічні захворювання, проблеми зі сном або серцево-судинною системою.

    Попри додаткову годину відпочинку, внутрішній біологічний годинник людини не завжди встигає відразу пристосуватися до нового розкладу.

    Саме тому в перші дні після переведення стрілок можуть виникати труднощі із засинанням, ранкова млявість або відчуття втоми навіть після повноцінного нічного сну.

    Медики наголошують: полегшити перехід допомагають прості щоденні звички.

    Насамперед варто поступово змінювати час засинання та пробудження. Фахівці рекомендують зміщувати звичний режим на 15–20 хвилин, щоб організм адаптувався без різких змін.

    Оскільки перехід уже відбувся, тим, хто відчуває дискомфорт, краще не намагатися за один день повністю перебудувати розпорядок, а поступово повертатися до стабільного графіка.

    Не менш важливим є денне світло.

    Лікарі радять щодня гуляти на свіжому повітрі щонайменше 20–30 хвилин у світлу пору доби. Природне освітлення допомагає організму регулювати вироблення мелатоніну — гормону, пов’язаного з циклом сну та неспання.

    Крім того, прогулянки сприяють зменшенню стресу та покращують загальне самопочуття.

    Важливу роль відіграє і регулярне харчування. Медики рекомендують снідати після пробудження, а обідати та вечеряти приблизно в один і той самий час.

    Такий розпорядок допомагає підтримувати стабільні добові ритми.

    Окрему увагу варто приділити використанню смартфонів та інших електронних пристроїв.

    Фахівці рекомендують щонайменше за годину до сну відмовитися від перегляду стрічки новин, соціальних мереж і тривалого користування гаджетами.

    Вечірнє світло екранів та емоційно насичена інформація можуть ускладнювати засинання, особливо якщо людина й без того має проблеми зі сном.

    У перші дні після переходу на зимовий час лікарі також радять уникати надмірних фізичних та емоційних навантажень.

    Це не означає повну відмову від спорту чи звичної активності. Однак інтенсивні тренування та завдання, які потребують значного напруження, краще планувати з урахуванням власного самопочуття.

    Особливо уважними варто бути водіям та працівникам, чия діяльність потребує високої концентрації.

    Державна служба України з питань праці попередила, що сонливість і недостатній відпочинок у перші дні після зміни часу можуть негативно впливати на швидкість реакції та уважність.

    Водночас для більшості людей осіннє переведення годинників минає без серйозних проблем, а тимчасовий дискомфорт поступово зникає.

    Раніше «Ненька інфо» нагадувала українцям про дату переходу на зимовий час у 2026 році.

    Попри те, що Верховна Рада ще у 2024 році підтримала законопроєкт про скасування сезонного переведення годинників, остаточно новий порядок не набув чинності. Тому Україна продовжує переходити між літнім і зимовим часом відповідно до постанови Кабінету Міністрів 1996 року.

    Отже, головне правило після переведення годинників — не намагатися компенсувати зміну режиму різкими діями. Регулярний сон, денне світло, помірна активність та стабільний графік допоможуть легше пристосуватися до зимового часу.

  • О 03:00 зброя має замовкнути: з’явилися нові подробиці історичної домовленості щодо Олешок

    О 03:00 зброя має замовкнути: з’явилися нові подробиці історичної домовленості щодо Олешок

    Україна та Росія узгодили точний час початку локального припинення вогню для проведення гуманітарної місії в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області. Режим тиші має запрацювати 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Домовленість відкриває можливість доставити продовольство, питну воду та медикаменти цивільному населенню, а також організувати евакуацію людей, які місяцями залишаються фактично відрізаними від зовнішнього світу.

    Про це 24 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець після онлайн-зустрічі з керівницею російської переговорної групи Яною Лантратовою.

    За словами українського омбудсмана, представники двох сторін підтвердили однаковий час початку режиму тиші.

    «Проінформував російську сторону, що припинення вогню відбудеться з 27 жовтня з 3:00 за київським часом», — зазначив Лубінець.

    Зі свого боку Лантратова повідомила, що російські військові мають припинити вогонь 27 жовтня о 04:00 за московським часом.

    Таким чином, обидві сторони погодили один момент початку перемир’я, попри різницю в часових поясах.

    Під час переговорів також обговорили технічні та організаційні питання майбутньої гуманітарної операції. За словами Лубінця, сторони обмінялися необхідною інформацією та підтвердили виконання попередньо взятих зобов’язань.

    Про результати зустрічі повідомили «Суспільне» та «Укрінформ».

    Переговори щодо Олешок активізувалися після втручання першої леді США Меланії Трамп.

    23 жовтня Білий дім офіційно оголосив про досягнення домовленості між Україною та Росією щодо тимчасового припинення бойових дій у районі окупованого міста.

    Американська сторона повідомила, що Меланія Трамп та її представник безпосередньо взаємодіяли з українським і російським керівництвом для узгодження гуманітарної операції.

    У початковій заяві Білого дому датою початку перемир’я назвали 29 жовтня. Однак після додаткових консультацій 24 жовтня представники України та Росії підтвердили 27 жовтня.

    Офіційного роз’яснення цієї різниці в датах наразі немає. Водночас остання узгоджена сторонами дата стосується саме початку режиму припинення вогню.

    Гуманітарну місію планують проводити поетапно. Вона передбачає розмінування шляхів доступу до міста, доставлення продовольства, медикаментів та інших необхідних речей, а також організацію безпечного виїзду цивільних.

    За оцінками Білого дому, безпосередньо в Олешках залишаються приблизно 1700–2000 мешканців, переважно літні люди. Серед них можуть бути близько 50 дітей.

    До повномасштабного вторгнення населення міста становило приблизно 24 тисячі осіб.

    Ситуація в Олешках залишається критичною через нестачу харчів, питної води, медикаментів та обмежений доступ до медичної допомоги.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про доставлення українськими безпілотниками близько чотирьох тонн продовольства для мешканців окупованого міста.

    Водночас такі операції не можуть повністю замінити регулярне гуманітарне постачання та організовану евакуацію.

    Ще 21 жовтня «Ненька інфо» писала про заяву Давида Арахамії, який після переговорів зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом анонсував можливі позитивні новини щодо гуманітарної ситуації в Олешках.

    Згодом Організація Об’єднаних Націй привітала домовленість про локальне припинення вогню та висловила готовність підтримати гуманітарні зусилля.

    Наразі головним питанням залишається практичне виконання погоджених умов.

    До початку операції необхідно забезпечити безпеку маршрутів, перевірити можливість доставки допомоги та узгодити порядок пересування гуманітарних груп.

    Саме від дотримання режиму тиші залежатиме можливість безпечно дістатися до людей, які залишаються в окупації.

    Таким чином, домовленість про припинення вогню з 03:00 27 жовтня стала важливим кроком у підготовці гуманітарної місії. Проте говорити про успішну евакуацію або фактичне припинення обстрілів можна буде лише після початку операції та підтвердження виконання домовленостей на місцях.

  • «Подивимося»: Меланія Трамп заговорила про візит до України, а чоловік її підтримав

    «Подивимося»: Меланія Трамп заговорила про візит до України, а чоловік її підтримав

    Перша леді Сполучених Штатів Меланія Трамп уперше публічно прокоментувала можливість свого візиту до України. Дружина американського президента не виключила такої поїздки, а Дональд Трамп підтримав її слова, підтвердивши, що візит справді може відбутися. Заява пролунала на тлі активної участі Меланії у гуманітарних переговорах щодо допомоги цивільним жителям окупованих українських територій.

    Про це повідомило агентство Associated Press, журналісти якого висвітлювали спілкування президентського подружжя з пресою 24 жовтня.

    Дональд і Меланія Трамп разом прибули на виборчу дільницю у Вест-Палм-Біч, штат Флорида, щоб достроково проголосувати на проміжних виборах до Конгресу США.

    Перед цим американський президент провів частину ранку на розташованому неподалік полі для гольфу.

    Після голосування подружжя поспілкувалося з журналістами. Одне із запитань стосувалося можливого візиту першої леді до України.

    «Подивимося», — з усмішкою відповіла Меланія Трамп.

    Дональд Трамп одразу підтримав дружину, зазначивши, що така поїздка можлива.

    «Це може статися», — заявив президент США.

    Водночас жодних конкретних дат, маршруту або офіційних домовленостей щодо візиту не оголошували.

    Інтерес до можливої поїздки Меланії Трамп виник після її несподіваного залучення до дипломатичних контактів між Україною та Росією.

    23 жовтня Білий дім повідомив, що перша леді США допомогла досягти домовленості про тимчасове припинення бойових дій у районі окупованого міста Олешки Херсонської області.

    Метою домовленості є доставка гуманітарної допомоги та організація евакуації цивільного населення.

    Згідно з офіційним повідомленням Білого дому, Меланія Трамп та її представник безпосередньо взаємодіяли з українським і російським керівництвом для погодження гуманітарної операції.

    План передбачає створення безпечного маршруту для доставки харчових продуктів, медикаментів та інших необхідних речей, а також допомогу мешканцям, які бажають залишити небезпечну територію.

    Окрему увагу планують приділити людям похилого віку, які залишаються в окупованому місті без належного доступу до медичної допомоги та базових послуг.

    За оцінками, які наводить Білий дім, в Олешках можуть залишатися приблизно 1700–2000 цивільних, серед них близько 50 дітей.

    До повномасштабного російського вторгнення населення міста становило приблизно 24 тисячі осіб.

    Меланія Трамп також заявила про намір залучити незалежних американських журналістів до документування гуманітарної операції.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Організація Об’єднаних Націй привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках.

    Водночас початок гуманітарної операції потребує узгодження низки безпекових питань. У повідомленнях сторін фігурують дати 27 та 29 жовтня, що можуть стосуватися різних етапів припинення вогню та доставки допомоги.

    Ще до оголошення домовленості «Ненька інфо» писала про заяву Давида Арахамії щодо можливого прориву в переговорах стосовно гуманітарної ситуації в Олешках.

    Окрім цього, Меланія Трамп бере участь у гуманітарних ініціативах, спрямованих на возз’єднання дітей із родинами, розлученими через війну.

    За інформацією її офісу, попередні дипломатичні контакти сприяли возз’єднанню 34 дітей із сім’ями.

    Можливий візит першої леді до України міг би стати продовженням цієї гуманітарної діяльності.

    Проте поки що йдеться виключно про припущення. Ні Білий дім, ні українська сторона не оголосили офіційної підготовки такої поїздки.

    Таким чином, коротка відповідь Меланії Трамп привернула увагу на тлі її участі в гуманітарних переговорах. Чи переросте ця заява в реальний візит до України, наразі невідомо.

  • Пошкоджений конфайнмент ЧАЕС, скільки коштуватиме відновлення та хто має за нього платити

    Пошкоджений конфайнмент ЧАЕС, скільки коштуватиме відновлення та хто має за нього платити

    Над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС розташована одна з найбільших інженерних споруд, коли-небудь переміщених суходолом, — сталева арка заввишки з 35-поверховий будинок. Її дві половини збирали поруч із реактором, після чого за допомогою гідравлічних домкратів пересунули рейками над об’єктом «Укриття». У будівництві залучили близько 10 тисяч працівників із 40 країн, з яких 5 тисяч — українці. Вартість самого Нового безпечного конфайнмента (НБК) становила близько 1,5 млрд євро, а загальна вартість програми на майданчику — приблизно 2,1 млрд євро. Споруду проєктували зі строком експлуатації сто років.

    Конфайнмент мав забезпечити безпечні умови для демонтажу нестабільних конструкцій старого саркофага, зведеного після аварії 1986 року. Його будували приблизно 200 днів (206 днів за даними) в умовах радіаційної небезпеки, без можливості повноцінно дотримуватися звичайних будівельних норм. Розрахунковий строк експлуатації становив 20–40 років, однак споруда простояла близько чотирьох десятиліть, і її конструктивну стабільність ніколи не вважали гарантованою на тривалий період.

    За даними ЄБРР, усередині зруйнованого реактора залишається близько 190 тонн діоксиду урану. У нижніх приміщеннях розташовані застиглі паливовмісні маси, які утворилися під час аварії та нагадують лаву. Для роботи з конструкціями старого «Укриття» під аркою встановили два дистанційно керовані крани. Вони мали поступово демонтувати найбільш небезпечні елементи саркофага. Підготовку до цього етапу вже завершували, коли в лютому 2025 року конфайнмент зазнав удару безпілотника.

    У ніч проти 14 лютого 2025 року ударний дрон із бойовою частиною влучив у зовнішню оболонку арки. Українська сторона заявила, що це був російський «Шахед». Москва заперечила причетність до атаки. За словами президента Володимира Зеленського, безпілотник летів на висоті близько 85 метрів, імовірно, щоб залишатися поза зоною виявлення радарів. Вибух утворив отвір площею приблизно 15 кв. м і пошкодив ще близько 200 кв. м панелей, кріплень і з’єднань.

    Директор департаменту ядерної безпеки ЄБРР Бальтазар Ліндауер пояснював, що саме механічне пошкодження оболонки не становило б найбільшої проблеми: отвір можна було б відносно швидко закрити. Значно серйознішими виявилися наслідки пожежі. Вогонь поширився між шарами обшивки, а тління ізоляційних матеріалів тривало кілька тижнів.

    Для ліквідації прихованих осередків горіння рятувальники зробили у зовнішній оболонці близько 330 отворів діаметром 30–50 см. Роботи проводили на висоті за температури нижче мінус 10 градусів. Через радіаційні обмеження персонал працював короткими змінами: працівників виводили із зони, щойно вони отримували встановлену допустиму дозу опромінення.

    Щоб зрозуміти масштаб пошкоджень, потрібно враховувати конструкцію НБК. Його оболонка складається із зовнішніх і внутрішніх металевих панелей, між якими розміщені теплоізоляція, герметична мембрана та міжшаровий простір. Вентиляційна система підтримує в ньому відносну вологість нижче 40% і невеликий перепад тиску. Це обмежує корозію металевих елементів і створює додатковий бар’єр для поширення радіоактивного пилу.

    Пожежа пошкодила значну частину мембрани, зокрема в місці з’єднання двох половин арки та в стиках із фундаментами. Вентиляційне обладнання залишилося справним, однак система більше не забезпечує належного режиму роботи: через пошкоджену оболонку всередину потрапляє вологе зовнішнє повітря. Дистанційні крани під аркою також не працюють. За словами Ліндауера, наразі немає остаточного підтвердження, чи пошкодив їх безпосередньо удар.

    У грудні 2025 року місія Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) завершила оцінювання споруди. Агентство дійшло висновку, що конфайнмент утратив основні функції безпеки, зокрема здатність до локалізації. Водночас інспектори не виявили незворотних пошкоджень несучих конструкцій і систем моніторингу. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі зазначив, що основний каркас арки зберіг цілісність, тоді як пошкодження стосуються передусім допоміжних систем і герметичності.

    Радіаційний фон на майданчику залишився в межах контрольних показників, а радіоактивних викидів не зафіксували. Проте пошкодження оболонки унеможливлює повноцінне виконання проєктних функцій конфайнмента. Демонтаж старого саркофага відклали до відновлення герметичності.

    Приховані пошкодження захисної арки

    Пошкодження конфайнмента створює не лише проблему герметичності, а й довгостроковий ризик для металевих конструкцій. Вентиляція міжшарового простору мала підтримувати вологість на рівні, за якого корозія розвивається повільно. Тепер волога проникає крізь пошкоджену оболонку, а без відновлення системи захисту корозійні процеси можуть стати критичними до кінця десятиліття.

    Звичайний спосіб оновлення антикорозійного покриття — роботи промислових альпіністів на зовнішній поверхні конструкції — у Чорнобилі практично непридатний. Арка затримує радіоактивний пил, але не захищає від гамма-випромінювання. Високі радіаційні поля на вершині споруди суттєво обмежують тривалість робіт і вимагають спеціальних методів захисту персоналу.

    За оцінкою ЄБРР, пошкодження конфайнмента підвищило ризик корозії сталевої арки, а без відновлення його основних функцій конструкція може зазнати подальшої деградації. Банк оцінює вартість ремонту щонайменше у €500 млн і наполягає, що основні роботи необхідно завершити до 2030 року. Для цього фінансування потрібно забезпечити до кінця 2027-го, щоб розпочати повноцінний ремонт у 2028 році. Якщо корозія пошкодить несучі елементи, відновлення конфайнмента може стати значно складнішим і дорожчим.

    Відновлення конфайнмента передбачає кілька послідовних кроків. Спочатку необхідно було закрити найбільший пролом в оболонці. До зими 2025 року його накрили захисним щитом. Це рішення дозволяє тимчасово обмежити потрапляння води, однак не відновлює повноцінну герметичність конфайнмента.

    Наступне завдання — проміжний ремонт вартістю 5–10 млн євро. Його фінансування Україна залучає від донорів. Роботи передбачають закриття невеликих отворів і відновлення частини мембрани. Контракт на їх виконання отримала українська компанія UTEM-Engineering.

    Повноцінне відновлення основних функцій НБК буде значно складнішим. Пошкоджена мембрана розташована всередині багатошарової оболонки. Доступ до неї обмежують радіаційні поля над зруйнованим реактором, а необхідний матеріал має специфічні характеристики й не належить до тих, які можна швидко замінити звичайними будівельними рішеннями. За словами Ліндауера, ремонт знадобиться як із зовнішнього, так і з внутрішнього боку конструкції.

    ЄБРР вирішив не обмежуватися локальним латанням старої обшивки навколо пролому. Замість цього банк розглядає можливість накриття більшої площі додатковим захисним шаром. Роботи проводитимуть із використанням спеціального екранування та обмеженням тривалості перебування працівників у небезпечних зонах.

    Відновлення потребує координації між кількома установами. Державне підприємство «Чорнобильська АЕС», яке очолює Сергій Тараканов, є замовником робіт і отримувачем грантів. ЄБРР управляє донорськими коштами та координує проєкт. Для оцінювання пошкоджень банк залучив французькі компанії Bouygues Travaux Publics і VINCI Construction Grands Projets — учасників консорціуму Novarka, який проєктував і будував конфайнмент. Тараканов вважає, що найкраще з ремонтом упораються саме фахівці, які створювали споруду.

    Українські органи ядерного регулювання контролюють дотримання вимог безпеки. Державна інспекція ядерного регулювання заборонила планові роботи, які могли б створити додаткові радіаційні ризики. Демонтаж конструкцій старого «Укриття» не відновлять, доки конфайнмент не поверне необхідних функцій.

    У квітні 2026 року донори погодили поетапний підхід до підготовки повноцінного ремонту. Спочатку потрібно зібрати технічні дані, потім розробити інженерні рішення разом із регулятором і лише після цього готувати детальні закупівлі. Виняток становитимуть матеріали та обладнання з тривалим строком виготовлення, які можна замовити заздалегідь. Така послідовність має знизити ризик помилок у проєктуванні й повторних витрат. На підготовчі роботи виділили 30 млн євро, однак у ЧАЕС наголошують: ці кошти призначені для збору технічних даних і розроблення рішень, а не для повного ремонту.

    МАГАТЕ не фінансує відновлення і не має мандата на збір донорських коштів. Водночас агентство рекомендує посилити контроль вологості, переглянути програму моніторингу корозії та модернізувати автоматизовану систему спостереження за старим «Укриттям».

    Оцінки вартості ремонту суттєво зросли протягом року. Влітку 2025-го ЄБРР допускав, що аварійні роботи можуть коштувати понад 100 млн євро. Навесні 2026 року йшлося вже щонайменше про 500 млн євро. Рено-Бассо не виключає подальшого збільшення суми після завершення детального технічного аналізу. Остаточна вартість поки невідома, оскільки повний масштаб прихованих пошкоджень можна буде встановити лише в процесі обстеження та ремонту.

    Окремо потрібно оцінити стан споруд, які не входять до периметра конфайнмента. Частини турбінного залу та деаераторної етажерки залишаються поза його межами. Наприкінці лютого 2026 року ЧАЕС замовила проєкт їх підсилення, що свідчить про необхідність додаткових робіт за межами самої арки.

    Незакритий рахунок за безпеку Чорнобиля

    Механізм міжнародної підтримки Чорнобильської АЕС почав формуватися ще в 1990-х роках. Після меморандуму 1995 року між країнами G7, Європейською комісією та Україною щодо закриття станції міжнародні експерти підготували План реалізації заходів на об’єкті «Укриття». У травні 1997 року документ був розроблений, а влітку того ж року на саміті G7 у Денвері лідери країн та ЄС оголосили про початкове фінансування в розмірі 300 млн доларів. Із цієї суми 100 млн доларів мала надати Європейська комісія.

    Для акумулювання коштів ЄБРР створив окремий Чорнобильський фонд «Укриття». Перша конференція донорів відбулася в Нью-Йорку в листопаді 1997 року, а перші внески надійшли 12 грудня. Надалі фінансування збирали під час конференцій у Берліні у 2000 році, Лондоні у 2005-му, Києві у 2011-му та Лондоні у 2015-му.

    За майже чверть століття фонд акумулював близько 1,6 млрд євро від 45 країн. Ще приблизно 480 млн євро ЄБРР надав із власних ресурсів. Проте початкові розрахунки виявилися недостатніми. У 2015 році дефіцит фінансування становив 615 млн євро. Його намагалися скоротити під час окремої конференції в Лондоні під головуванням Німеччини в G7. Країни-учасниці та Європейська комісія додатково пообіцяли 165 млн євро. Тодішня міністерка довкілля Німеччини Барбара Хендрікс пояснювала важливість внесків необхідністю зберегти довіру до міжнародних домовленостей у межах «Сімки».

    Арку насунули на четвертий енергоблок у листопаді 2016 року, а в експлуатацію ввели влітку 2019-го. У жовтні 2020 року фонд закрили. Його керівник Ганс Бліх тоді заявив, що проєкт допоміг усунути небезпеку, яка десятиліттями залишалася над регіоном. За даними Financial Times, серед початкових донорів будівництва була також Росія.

    Після завершення будівництва міжнародна підтримка Чорнобильської АЕС не припинилася остаточно. Нині фінансування координує Міжнародний чорнобильський кооперативний рахунок (ICCA), яким управляє ЄБРР.

    Європейський Союз залишається одним із ключових міжнародних партнерів у фінансуванні ядерної безпеки України. За даними Єврокомісії, на будівництво Нового безпечного конфайнмента вона спрямувала €423 млн. США також фінансували спорудження арки, а міжнародні внески через механізми ЄБРР забезпечували реалізацію чорнобильських проєктів протягом десятиліть. Після російського удару по конфайнменту міжнародним партнерам доводиться шукати додаткові ресурси вже не лише для підтримки ядерної безпеки, а й для відновлення пошкодженої конструкції.

    За станом на 15 жовтня 2026 року публічно оголошені внески та зобов’язання донорів виглядають так. 29 квітня США заявили про намір надати до 100 млн доларів — близько 20% від орієнтовної потреби у 500 млн євро за оцінками G7 — і закликали партнерів долучитися до фінансування. У червні Європейська комісія пообіцяла 75 млн євро грантової допомоги. Норвегія оголосила про внесок у 100 млн крон, що становить трохи більше ніж 9 млн євро.

    Після зустрічі міністра довкілля Німеччини Карстена Шнайдера з Денисом Шмигалем 18 серпня Берлін повідомив про намір спрямувати на рахунок ICCA 50 млн євро. За повідомленням Welt, ішлося про суму до 50 млн євро у 2026 році. Франція ще у 2025-му внесла 10 млн євро. 15 жовтня Велика Британія оголосила про надання 17 млн фунтів стерлінгів, або приблизно 22–23 млн доларів.

    Сумарно ці оголошення відповідають приблизно 250 млн євро, тобто половині попередньо оціненої потреби. Це орієнтовний підрахунок за публічними повідомленнями, а не остаточний підтверджений баланс: частина сум заявлена як гранична, деякі внески залежать від додаткових погоджень, а валютні курси змінюються. Під час квітневого інтерв’ю Рено-Бассо значних нових зобов’язань від донорів іще не було.

    Окремим джерелом фінансування залишаються українські бюджетні кошти. Уряд виділяв кошти на подолання наслідків удару. Законопроєкт № 15513 передбачає продовження державної програми зняття ЧАЕС з експлуатації до 2036 року та визначення необхідних обсягів фінансування.

    Остаточний міжнародний пакет досі не погоджений. ЄБРР продовжує переговори з G7 та ЄС щодо фінансування, яке може сягнути пів мільярда євро. Банк наполягає на необхідності отримати чіткі зобов’язання до кінця 2027 року, щоб не відкладати ремонт до моменту, коли корозійні пошкодження вимагатимуть значно дорожчих робіт.

    У цій ситуації важлива й історична роль Росії. Москва була серед учасників попередньої системи міжнародної співпраці, яка фінансувала будівництво конфайнмента. Тепер Україна звинувачує російські війська в ударі, що пошкодив цю споруду, тоді як російська влада заперечує причетність. Водночас витрати на відновлення знову лягають переважно на міжнародних партнерів України. Це змінює політичний контекст донорської системи, яка спочатку створювалася для спільного подолання наслідків аварії, а не для ремонту об’єкта після воєнного удару.

    Наслідки російської агресії для ядерної безпеки ЧАЕС

    Російські війська захопили Чорнобильську АЕС 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення. Персонал станції майже місяць працював без повноцінної ротації, а першу часткову зміну провели лише 20 березня. Місто Славутич, де мешкає значна частина працівників ЧАЕС, опинилося в оточенні російських військових колон.

    Під час окупації російська військова техніка пересувалася через Рудий ліс — одну з найбільш забруднених ділянок зони відчуження. Там також копали окопи. «Енергоатом» заявляв, що військові могли отримати значні дози опромінення. МАГАТЕ не підтвердило повідомлення про гостре радіаційне ураження, а деякі фахівці сумнівалися, що перебування в окопах могло спричинити гостру променеву хворобу. Водночас рух важкої техніки порушував забруднений верхній шар ґрунту, що супроводжувалося локальними підвищеннями радіаційного фону.

    Наприкінці березня російські військові письмово передали станцію українському персоналу та відступили в напрямку Білорусі. 26 квітня 2022 року Рафаель Гроссі відвідав Чорнобильську АЕС і назвав ситуацію, що склалася під час окупації, «дуже, дуже небезпечною».

    Окупація продемонструвала, що чинні міжнародні механізми ядерної безпеки недостатньо пристосовані до війни. Після аварії 1986 року правила та інфраструктуру безпеки розробляли передусім з огляду на технічні несправності, помилки персоналу й природні катастрофи. Сценарії тривалого військового контролю над атомним об’єктом або ударів по його інфраструктурі не були повноцінно враховані.

    У відповідь МАГАТЕ розширило свою присутність на українських ядерних об’єктах. Із січня 2023 року постійна місія агентства працює на Чорнобильському майданчику. У травні того ж року Гроссі представив Раді Безпеки ООН п’ять принципів захисту ядерних об’єктів. Вони передбачають, зокрема, заборону атак на атомні станції та використання їх як військових баз. Проте обов’язкового міжнародного рішення, яке забезпечувало б виконання цих принципів, ухвалено не було. Тому їх реалізація залежить від дотримання сторонами відповідних зобов’язань.

    Удар по конфайнменту в лютому 2025 року знову виявив обмеженість міжнародних механізмів реагування. МАГАТЕ підтвердило пошкодження захисної оболонки, однак не зафіксувало викидів радіонуклідів понад установлені межі. Україна звинуватила Росію в атаці, Москва заперечила причетність. Агентство задокументувало наслідки удару, але не встановлювало, хто за нього відповідає.

    Це розмежування принципове: МАГАТЕ оцінює стан ядерних об’єктів, рівень радіації та ризики для ядерної безпеки. Встановлення обставин атаки й юридичної відповідальності за неї потребує окремого розслідування та доказів, які можуть бути використані в суді.

    Чорнобильська зона розташована на повітряному напрямку, яким російські ракети та безпілотники можуть рухатися до Києва. За словами директора ЧАЕС Сергія Тараканова, ворожі апарати пролітають над зоною майже щодня й щоночі. Частина з них може відхилятися від маршруту, зокрема через дію засобів радіоелектронної боротьби, водночас керівник станції не виключає й навмисного спрямування безпілотників у цей район.

    Тараканов попереджає, що ударна хвиля поблизу конфайнмента може вплинути на нестабільні конструкції старого саркофага. Водночас це оцінка керівника станції, а не підтверджений висновок незалежної інженерної експертизи. МАГАТЕ окремо повідомляло, що основний каркас арки після удару зберіг цілісність.

    Війна впливає і на енергетичну інфраструктуру, від якої залежить робота ЧАЕС та життя її персоналу. У жовтні 2025 року Гроссі повідомляв, що лінія електропередачі напругою 330 кВ до Славутича залишається відключеною, через що місто, де живуть працівники станції, залежить від дизельних генераторів. Пізніше, 7 червня 2026 року, безпілотник пошкодив будівлю приймання контейнерів на майданчику чорнобильського сховища ядерних відходів. Там виникла пожежа, яку вдалося загасити.

    Усі ці епізоди свідчать про те, що ядерні об’єкти та пов’язана з ними інфраструктура залишаються вразливими до воєнних дій. Конфайнмент проєктували для захисту від вологи, радіаційного впливу, високих температур і торнадо третього класу. Масштабну війну з регулярними ракетними та дроновими атаками не розглядали як основний сценарій, який споруда мала витримувати. Як зазначає Financial Times, міжнародні донори не передбачали повномасштабної війни такого масштабу.

    Тепер до витрат на ядерну безпеку додалися ремонт після обстрілів, додатковий моніторинг воєнних ризиків і захист інфраструктури. Витрати на ці роботи несуть Україна та міжнародні партнери, які раніше фінансували будівництво конфайнмента. ЄБРР називає міжнародну співпрацю навколо Чорнобиля однією з найбільших колективних ініціатив у сфері ядерної безпеки та попереджає, що пошкодження споруди поставило під загрозу результати багаторічної роботи.

    Відповідальність Росії за пошкодження конфайнмента

    Фінансування ремонту та відшкодування збитків Росією — два окремі процеси. Перший потрібно завершити в найближчі роки, щоб зберегти конструкції конфайнмента та відновити його функції. Другий залежить від міжнародних механізмів встановлення відповідальності й компенсації, які ще формуються.

    Механізм компенсації збитків складається з кількох взаємопов’язаних інструментів, однак наразі повноцінно працює лише один із них. Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, створили на саміті Ради Європи в Рейк’явіку в травні 2023 року, а приймати заяви він почав у Гаазі 2 квітня 2024-го. Категорії заяв відкривали поступово, їхня кількість сягнула 43. За даними Ради Європи, кількість поданих заяв перевищила 150 тисяч, а в пізніших повідомленнях ішлося приблизно про 195 тисяч. Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе називає Реєстр юридичною пам’яттю цієї війни.

    Реєстр охоплює шкоду, завдану з лютого 2022 року, тому удар по конфайнменту 14 лютого 2025 року відповідає часовим критеріям. Однак у відкритих джерелах не вдалося знайти підтвердження, що щодо пошкодження арки вже подали окрему заяву або що для такого об’єкта передбачена спеціальна категорія. Це питання потребує додаткового юридичного уточнення.

    Наступною ланкою має стати Міжнародна комісія з розгляду заяв щодо України. Конвенцію про її створення 16 грудня 2025 року в Гаазі підписали 35 держав і Європейський Союз. Комісія зможе розпочати роботу після 25 ратифікацій за умови достатнього фінансування. У липні 2026 року конвенцію ратифікувала, зокрема, Молдова.

    Для здійснення виплат необхідно також створити компенсаційний фонд. Наразі він не функціонує. Конвенція не встановлює автоматичного обов’язку держав-учасниць фінансувати компенсації. Генеральний секретар Міністерства закордонних справ Естонії Йонатан Всевіов закликав знайти дієвий механізм фінансування майбутнього фонду.

    Окреме питання — використання заморожених російських активів. У Європейському Союзі заблоковано близько 210 млрд євро російських резервів, значна частина яких зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. 11–12 грудня 2025 року країни ЄС кваліфікованою більшістю погодили безстрокове збереження обмежень на ці активи. Це усунуло потребу кожні шість місяців продовжувати їх блокування одностайним рішенням.

    Однак на саміті 18–19 грудня 2025 року лідери ЄС не змогли погодити так званий репараційний кредит, забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія вимагала гарантій на випадок російських судових позовів, а Центральний банк Росії вже подав позов проти Euroclear у Москві.

    Натомість ЄС погодив безвідсотковий кредит Україні на 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Україна має повертати його лише після отримання репарацій від Росії. Якщо Москва не виплатить компенсацію, Євросоюз залишає за собою можливість використати заморожені активи для погашення позики. Переговори щодо репараційного кредиту не припинилися, однак прямого механізму спрямування російських резервів на ремонт Чорнобильської АЕС наразі немає.

    Це створює часову невідповідність між потребами ремонту та формуванням механізму компенсацій. ЄБРР потрібні кошти у 2027–2028 роках, тоді як міжнародна комісія ще не почала працювати, а компенсаційний фонд не створений. Тому банк розраховує передусім на добровільні внески донорів, розглядаючи можливе відшкодування збитків Росією як окремий, триваліший процес.

    Теоретично Україна може подати заяву до Реєстру збитків. Проте наразі немає визначеності, чи зможуть міжнародні донори вимагати компенсації власних внесків із російських активів. Це аналітичне припущення, а не офіційна позиція ЄБРР або урядів-донорів: вони публічно не заявляли, що внесені на ремонт кошти мають бути відшкодовані саме в такий спосіб.

    Наслідки пошкодження конфайнмента важливі не лише для України. Основне призначення арки — стримувати поширення радіоактивного пилу, а не гамма-випромінювання. Керівництво ЧАЕС попереджає, що за несприятливого розвитку подій пошкодження старого саркофага може призвести до викиду радіоактивного пилу через негерметичну оболонку. Тараканов заявляв, що вітер може рознести трансуранові елементи за межі зони відчуження, зокрема в інші країни Європи. Державний департамент США також називав потенційним ризиком витік високорадіоактивних матеріалів у Європі, а британський уряд наголошував, що без ремонту корозія може поставити під загрозу результати багаторічних міжнародних інвестицій.

    Водночас радіаційний фон на майданчику залишається стабільним, а ознак безпосередньої радіаційної аварії не зафіксовано. Нинішнє завдання полягає в тому, щоб відновити захисні функції конфайнмента до того, як корозія почне серйозно впливати на його конструкції. Для Росії ця ситуація має два виміри. Перший — відповідальність за наслідки воєнних дій, якщо причетність російських сил до удару буде належно встановлена.

    Українська сторона називає безпілотник російським, але Москва заперечує причетність, а МАГАТЕ не встановлювало винуватця. Другий — ширше питання компенсації збитків, завданих українській інфраструктурі внаслідок повномасштабного вторгнення. Навіть якщо відповідальність за конкретний удар буде юридично доведена, це не означає, що механізм виплат запрацює достатньо швидко, аби профінансувати ремонт конфайнмента в необхідні строки.

    Міжнародна система, яка забезпечила будівництво арки, створювалася для спільного розв’язання проблеми ядерної спадщини Чорнобиля. Тепер її учасникам доводиться фінансувати відновлення споруди після воєнного удару, тоді як інструменти встановлення відповідальності й компенсації залишаються незавершеними. МАГАТЕ може оцінити стан конструкцій і радіаційні ризики, але не визначає винуватців атак. Реєстр збитків може зафіксувати шкоду, але сам не здійснює виплат. Заморожені російські активи залишаються предметом політичних і юридичних переговорів.

    ЄБРР наполягає, що фінансування необхідно забезпечити до кінця 2027 року, аби повноцінні роботи розпочалися у 2028-му. Від цього залежить, чи вдасться відновити конфайнмент без значно дорожчої перебудови. Потребу в коштах уже частково підтвердили міжнародні партнери, але остаточного пакета фінансування немає. Водночас відкладати технічні рішення до завершення юридичних процедур не можна, стан конструкцій погіршуватиметься незалежно від темпів переговорів про компенсації.

  • Зерновий слід окупантів: Латвія разом з Україною та Великою Британією запускає унікальну систему перевірки походження агропродукції

    Зерновий слід окупантів: Латвія разом з Україною та Великою Британією запускає унікальну систему перевірки походження агропродукції

    Латвія розпочинає масштабну перевірку походження зернових культур задля виявлення та блокування української агропродукції, яку російські загарбники систематично вивозять із тимчасово окупованих територій на світові ринки.

    Україна, Велика Британія та Латвія офіційно підписали тристоронній меморандум про впровадження спеціальної Схеми верифікації зерна. Інноваційна система базується на використанні передового хімічного та ізотопного аналізу, який дозволяє з високою точністю визначати географічне походження пшениці, кукурудзи, ячменю й насіння соняшнику. Документ передбачає регулярний обмін науковими даними між країнами, надання уповноваженим органам доступу до єдиної системи та тісну координацію роботи профільних лабораторій.

    Поки українські експортери через повномасштабну війну змушені долати логістичні перешкоди та шукати дорожчі маршрути, Москва намагається наживатися на мародерстві в захоплених аграрних регіонах. Успішне виявлення краденої продукції в міжнародних портах дозволить перекрити фінансові потоки агресора та захистити позиції легального українського експорту. У профільному міністерстві наголошують на неприпустимості подібних схем та необхідності жорсткого міжнародного контролю. «Росія не має права заробляти на українському зерні, незаконно вивезеному з тимчасово окупованих територій. Ми не повинні допустити, щоб украдена агропродукція потрапляла на світові ринки під виглядом товару законного походження», – підкреслили в уряді, наголошуючи на важливості подальшого посилення санкційного тиску.

     

  • Зеленський анонсував новий раунд консультацій зі США

    Зеленський анонсував новий раунд консультацій зі США

    Президент України Володимир Зеленський анонсував новий етап дипломатичних консультацій зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами щодо можливого завершення війни. Уже в п’ятницю, 23 жовтня, глава держави очікує доповідь спеціального представника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа. Після цього заплановане спільне обговорення результатів переговорів за участю української, американської та європейської команд.

    Про це Зеленський заявив 22 жовтня під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо у Києві, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    За словами президента, точний час майбутньої розмови ще узгоджують представники відповідних команд.

    «Передусім, завтра у мене буде бриф від Віткоффа, час узгодять наші команди. Я отримую бриф, потім буде спільний бриф, я думаю, наші команди з американцями, з європейцями», — повідомив Зеленський.

    Нова розмова відбудеться після інтенсивних дипломатичних контактів, які протягом останніх днів провели представники США, України, європейських держав та Росії.

    Зокрема, 20 жовтня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, Віткоффа, прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере та президента Фінляндії Александера Стубба.

    До обговорень також дистанційно долучився Джаред Кушнер, представник американської переговорної команди.

    Під час зустрічі сторони розглядали можливі механізми завершення війни, гарантії безпеки для України, територіальні питання та перспективи післявоєнного відновлення держави.

    Зеленський раніше повідомляв, що Київ запропонував кілька варіантів припинення бойових дій, зокрема енергетичне перемир’я.

    Українська сторона наполягає, що будь-які домовленості мають супроводжуватися надійними гарантіями безпеки, які унеможливлять повторення російської агресії.

    Уже 21 жовтня Стів Віткофф вирушив до Санкт-Петербурга, де провів переговори з російським президентом Володимиром Путіним.

    За підсумками зустрічі американський спецпредставник заявив, що сторони обговорили можливі рамки мирного врегулювання та домовилися продовжити дипломатичні контакти.

    Віткофф також повідомив про перспективу відновлення тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією на технічному рівні.

    Зеленський підтвердив, що Київ отримав від американських партнерів сигнал про готовність Москви до такого формату.

    За його словами, Вашингтон пропонує провести наступну зустріч якомога швидше, і Україна підтримує цю ініціативу.

    Попередньо переговори можуть відбутися на початку листопада, однак остаточну дату та склад делегацій поки не погоджено.

    Серед можливих питань майбутніх консультацій — припинення вогню, енергетичне перемир’я, повернення військовополонених, гарантії безпеки та підготовка зустрічі на найвищому політичному рівні.

    Окрему увагу приділяють участі європейських партнерів, оскільки майбутні безпекові домовленості стосуватимуться не лише України, а й ширшої системи європейської безпеки.

    Водночас дипломатична активність відбувається на тлі продовження російських ракетних і дронових атак проти українських міст.

    Попри заяви про готовність до переговорів, конкретних домовленостей про припинення бойових дій наразі не досягнуто.

    Очікується, що доповідь Віткоффа 23 жовтня дозволить українській стороні отримати додаткову інформацію про позицію Росії та визначити подальші кроки у взаємодії з Вашингтоном і європейськими союзниками.

    Водночас сам факт запланованого брифінгу не означає досягнення мирної угоди або погодження остаточних умов завершення війни.