Daypolitico

Позначка: Україна

  • Закрите небо України, що має змінитися, аби цивільна авіація повернулася

    Закрите небо України, що має змінитися, аби цивільна авіація повернулася

    До повномасштабного вторгнення в Україні працювали цивільні аеропорти, з яких шість — Бориспіль, Львів, Одеса, Жуляни, Харків і Запоріжжя — забезпечували основну частку пасажиропотоку. У 2021 році українські аеропорти обслужили 16,2 млн пасажирів, зокрема 9,43 млн у Борисполі. Того ж року над Україною виконали близько 84 тис. транзитних рейсів.

    У жовтні 2026-го цивільна авіація України не працює вже понад 56 місяців. Окремо авіаційна галузь недоотримує доходи від транзитних польотів, вантажних перевезень, туризму та ділових поїздок. Закриття неба позначилося не тільки на роботі аеропортів: авіакомпанії втратили український ринок, а пасажири змушені добиратися до інших країн наземним транспортом.

    Водночас інфраструктура не зникла. Бориспіль і Львів підтримують обладнання та приміщення в робочому стані, а Бориспіль продовжує утримувати кваліфікованих працівників, виплачуючи їм приблизно дві третини довоєнної зарплати. Це потрібно, щоб після політичного рішення не довелося відновлювати роботу аеропорту з нуля. Наскільки складною може бути навіть окрема операція в закритому повітряному просторі, показує історія з евакуацією повітряних суден: турецькі військові транспортні літаки, які залишилися в Борисполі на початку вторгнення, вивели лише в грудні 2022 року.

    Проте збережені будівлі, обладнання та персонал не означають, що аеропорт може приймати регулярні рейси. Після початку повномасштабного вторгнення Росії український повітряний простір закрили для цивільної авіації. Для його відкриття недостатньо одного наказу чи заяви уряду: рішення має відповідати вимогам безпеки, аеронавігаційним процедурам, умовам страхування та правилам, за якими працюють авіакомпанії й власники літаків.

    Один із головних зовнішніх орієнтирів — бюлетень Європейського агентства з безпеки авіації (EASA) CZIB-2022-01. Його 14-ту редакцію оновили 24 липня 2026 року, а строк дії продовжили до 31 січня 2027-го. Документ рекомендує не виконувати польоти в зазначених українських зонах польотної інформації на всіх висотах. Сам бюлетень має рекомендаційний характер, тоді як юридичні обмеження повітряного простору визначаються українськими рішеннями та повідомленнями для авіації — NOTAM.

    Окремо діє воєнний стан, продовжений до 31 жовтня 2026 року. Однак його строк і режим використання повітряного простору — різні питання: навіть зміна правового режиму сама по собі не означала б автоматичного відновлення цивільних рейсів. Наприкінці вересня 2026 року міністр Микола Калашник заявив, що польоти можуть відновити ще до завершення бойових дій. «Неодмінно це відбудеться, просто питання часу», — сказав він. Водночас міністр не назвав дати, аеропорту чи маршруту, з якого могла б початися робота. Розклади, що з’являються в інтернеті, без підтвердження від авіакомпаній і регуляторів не свідчать про те, що рейси справді заплановані.

    У JVS Law описують відновлення авіасполучення як послідовність взаємозалежних рішень. Спочатку Україна має змінити або скасувати чинні обмеження, можливо, відкривши окремі коридори на заході країни. Після цього EASA зможе переглянути свою оцінку ризиків, страховики — визначити умови покриття, а аеропорти й аеронавігаційні служби — підтвердити готовність до роботи. Останнє слово щодо використання конкретних літаків залишатиметься також за авіакомпаніями та їхніми лізингодавцями. Офіційного календаря проходження цих етапів наразі немає.

    Що тримає ланцюжок закритим, регулятори ЄС і умови безпеки

    Найочевидніша перешкода — російські ракетні та дронові атаки. Найнебезпечнішими етапами польоту є зліт і посадка: літак перебуває близько до землі, має обмежені можливості для маневру, а екіпаж — мало часу на реакцію. На висоті літак також залишається вразливим, а системи протиповітряної оборони не можуть гарантувати йому захист у кожній ситуації.

    Ризик створюють не тільки ракети. Українські мобільні вогневі групи, які протидіють російським безпілотникам, використовують, зокрема, переносні зенітні ракетні комплекси. У разі відновлення польотів військові мають бути здатні відрізняти цивільний літак від повітряної цілі та оперативно обмінюватися інформацією з авіаційними службами. Помилка в такій системі може мати катастрофічні наслідки.

    Інша проблема — перешкоди супутниковій навігації. Глушіння та підміна сигналів GNSS можуть впливати на визначення місцеположення літака й роботу навігаційних систем. EASA та Євроконтроль у спільному плані, оприлюдненому в лютому 2026 року, зазначили, що такі перешкоди, ймовірно, зберігатимуться в осяжному майбутньому. Отже, навіть за наявності маршруту, на якому немає безпосередньої загрози ракетного удару, авіакомпанії повинні враховувати можливі проблеми з навігацією та мати процедури на випадок втрати або спотворення сигналу.

    Міжнародні правила не встановлюють універсального переліку умов, за яких країна, що перебуває у стані війни, мусить закрити або може відкрити повітряний простір. Документ ICAO 10084 не передбачає автоматичної заборони польотів над усіма зонами збройного конфлікту. Оцінювати ризик і визначати режим використання свого повітряного простору має відповідна держава. Вона повинна враховувати характер бойових дій, можливості протиповітряної оборони, загрози для цивільної авіації та доступність достовірної інформації.

    У випадку України важливими показниками могли б стати тривале зниження інтенсивності бойових дій, припинення ударів по аеропортах, домовленості про припинення вогню, стабільна робота аеронавігаційних служб і можливість поступово відкривати окремі маршрути. Однак українські документи не містять загальнодоступного набору чітких числових порогів, після досягнення яких польоти можна було б дозволити.

    Міністерство розвитку громад та територій не оприлюднило конкретного рівня ризику, який вважатиметься прийнятним для відновлення цивільного сполучення, а Державна авіаційна служба продовжує оцінювати ситуацію. Російські атаки тривають, тому визначити дату відкриття неба лише за календарем неможливо.

    Аналітики звертають увагу на можливість оцінювати не весь український повітряний простір як єдину зону, а окремі маршрути. Для цього EASA потрібні докази того, що ризик на конкретному коридорі зменшився: дані про загрози, процедури реагування, готовність інфраструктури та механізм обміну інформацією між військовими й цивільними службами. Без цього регулятор не матиме підстав переглянути попередні рекомендації. Страховики, зі свого боку, також потребуватимуть обґрунтування, що ризик можна оцінити й обмежити.

    Приклади поступового відновлення польотів після конфліктів існують. У Косові верхній повітряний простір відкрили приблизно через 15 років. Однак цей досвід не можна механічно переносити на Україну: відрізняються характер бойових дій, географія, загрози та можливості військового контролю. Він радше показує, що відкриття повітряного простору може відбуватися поетапно, а не одним рішенням для всієї країни.

    Україна вже готує організаційні механізми на випадок відновлення сполучення. Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 511 від 13 березня 2026 року створено робочу групу з відповідних питань. Постанова Кабміну № 888-2026-п передбачає міжвідомчий координаційний центр за участю дев’яти органів. Аеропорти працюють над укриттями, резервним електроживленням і алгоритмами дій під час загроз. Але наявність робочої групи та планів не означає, що всі необхідні заходи вже завершені або профінансовані.

    Скільки коштує політ у зоні бойових дій і хто його застрахує

    Навіть якщо регулятори дозволять польоти окремими маршрутами, авіакомпаніям доведеться вирішити інше питання: чи готові вони брати на себе ризик і скільки коштуватиме його страхування. JVS Law називає страхове покриття однією з ключових перешкод для відновлення авіасполучення. У воєнних умовах страховик має оцінити не тільки ймовірність пошкодження літака, а й ризик ракетного удару, навігаційних перешкод, закриття маршруту або неможливості безпечно повернути повітряне судно на базу.

    Досвід морських перевезень у Чорному морі показує, як швидко змінюється ціна страхування, коли маршрут проходить поблизу зони бойових дій. Улітку 2023 року, після виходу Росії із зернової угоди, страхові ставки для окремих вантажів зростали до високих значень. Згодом механізм Unity допоміг знизити ціни. Ця модель не може автоматично розв’язати проблему авіації, але демонструє, як державні гарантії та розподіл ризику між кількома учасниками можуть зробити перевезення доступнішими.

    Старший партнер Marsh Кріспін Еллісон заявляв, що дешевим страхування не буде, але його ціна має залишатися прийнятною. Він також ставив питання, чому Україна має потрапляти до однієї широкої зони виключення разом із Росією та Білоруссю, якщо ризики на конкретних маршрутах можуть відрізнятися. У 2026 році Україна все ще позначена як виключена зона для авіаційного воєнного страхування. Це означає, що покриття ризиків війни недоступне на звичайних умовах, тоді як в інших регіонах страховики можуть підвищувати премії, але продовжувати пропонувати поліси.

    Публічних тарифів на страхування рейсів в Україну немає. За оцінкою JVS Law, станом на серпень 2026 року авіаційного аналога морського механізму Unity не створили. Серед можливих рішень — державна гарантія як страховик останньої інстанції, механізм stop-loss, пул перестрахування або багаторівнева система, у якій ризики розподіляються між авіакомпаніями, аеропортами, лізингодавцями та постачальниками аеронавігаційних послуг. Ще один варіант — відкривати спочатку вантажні маршрути на заході України, а вже після оцінки їхньої роботи переходити до пасажирських рейсів.

    Бориспіль почав переговори з лондонським страховим ринком щодо можливих умов відновлення авіаперевезень ще 9 серпня 2025 року. До роботи залучили страхового брокера WTW. Ці переговори важливі, оскільки без страхування воєнних ризиків авіакомпанії можуть не отримати дозволу на використання літаків або не погодитися виконувати рейси навіть за наявності регуляторного допуску.

    Водночас чинний український механізм страхового захисту не розв’язує проблему авіації. Постанова Кабміну № 1541 передбачає підтримку щодо власного майна суб’єктів господарювання та часткову компенсацію страхових премій за воєнними ризиками, тому не охоплює орендовані літаки в повному обсязі потреб авіаційного сектору. Нею не можуть скористатися нерезиденти-лізингодавці в тому вигляді, у якому це потрібно для повітряних суден. Київська та Львівська області також мають обмеження в окремих програмах компенсації. Програми перестрахування за участю DFC і «КНЯЖА» орієнтовані на малий бізнес та фізичних осіб, а не на авіаційний сектор.

    Окремий ризик — розмір відповідальності авіаперевізника перед пасажирами та третіми особами. За наказом від 4 вересня 2025 року мінімальна відповідальність перед пасажиром в Україні становить 151 880 спеціальних прав запозичення (SDR), тоді як у ЄС за Регламентом № 785/2004 — 250 000 SDR. Якщо українські правила та страхові вимоги не відповідатимуть умовам міжнародного ринку, це може ускладнити вихід іноземних перевізників на українські маршрути.

    Ще один учасник, без згоди якого рейс може не відбутися, — власник літака. Значна частина повітряних суден у світі працює за договорами лізингу. Такі договори часто містять обмеження щодо територій, де можна експлуатувати літак, а дозвіл українського регулятора не скасовує договірних вимог власника. Лізингодавець має погодитися на використання повітряного судна в Україні, а також розуміти, як його можна буде вивести з країни в разі погіршення безпекової ситуації.

    Побоювання власників літаків посилилися після повномасштабного вторгнення Росії. У 2022 році в Росії залишилися сотні західних літаків. У червні 2025 року Високий суд Лондона постановив, що страховики несуть відповідальність за воєнні ризики щодо 147 літаків і 16 двигунів у межах спорів, пов’язаних із цими втратами. Судові процеси стали нагадуванням, наскільки дорого може коштувати невизначеність у договорах страхування та лізингу.

    Український ринок у такій ситуації конкуруватиме не тільки за пасажирів, а й за згоду власників повітряних суден. Українські авіакомпанії також не зможуть миттєво повернутися до довоєнної роботи. «Міжнародні авіалінії України» збанкрутували, а лізингодавці забрали їхні літаки. Через це першими операторами на українських маршрутах можуть стати іноземні авіакомпанії, які мають доступ до літаків і можуть швидше організувати роботу за нових умов.

    Ryanair ще в липні 2023 року оголосила план післявоєнних інвестицій в Україну на $3 млрд. Компанія заявляла про можливість розмістити до 30 нових Boeing 737 MAX і виконувати до 600 рейсів на тиждень протягом восьми тижнів після відкриття неба. Але цей план прив’язаний до конкретних умов: завершення війни, відкриття повітряного простору та висновку EASA про безпеку польотів. Окремих гарантій щодо вартості страхування компанія не називала.

    Навіть після скасування NOTAM та перегляду рекомендацій EASA кожна авіакомпанія повинна буде провести власну оцінку ризику. Стаття 10 Повітряного кодексу України покладає відповідальність за безпеку польотів на авіаперевізника в межах його діяльності. Компанія має врахувати вимоги власного регулятора, позицію страховика й умови договору на літак. Тому дозвіл держави відкриває можливість літати, але не зобов’язує перевізника використовувати цю можливість.

    MH17, Гостомель і чому небо стало предметом позовів

    Для міжнародної авіації питання безпеки над Україною має конкретну трагічну передісторію. У липні 2014 року над Донецькою областю збили рейс MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines. Загинули 298 людей. Нідерландська рада з безпеки встановила, що того дня над східною Україною пролетіли 160 літаків. У звіті вона рекомендувала державам обережніше оцінювати ризики та закривати повітряний простір, якщо загрозу для цивільних літаків неможливо належно контролювати. Рада також закликала ICAO перетворити частину рекомендацій щодо зон конфліктів на обов’язкові стандарти.

    Перед катастрофою Росія закрила частину власного повітряного простору біля кордону на висотах, що відповідали можливостям ураження зенітного ракетного комплексу «Бук». Водночас цивільні рейси продовжували пролітати над східною Україною. Ця обставина стала одним із центральних питань міжнародних розслідувань і судових процесів: держави та авіаційні органи повинні мати змогу оцінювати загрози й діяти до того, як вони призведуть до катастрофи.

    12 травня 2025 року Рада ICAO визнала Росію відповідальною за збиття MH17 і порушення Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію. 9 липня 2025 року Європейський суд з прав людини одностайно встановив відповідальність Росії за збиття літака та загибель людей. Стаття 3 bis Чиказької конвенції забороняє державам застосовувати зброю проти цивільних повітряних суден у польоті. Міжнародні рішення щодо MH17 закріплюють юридичну відповідальність Росії, але самі по собі не визначають, коли над Україною знову можна буде літати. Для цього потрібні окремі рішення щодо конкретної безпекової ситуації, процедур і маршрутів.

    Повномасштабне вторгнення завдало шкоди й авіаційній інфраструктурі. На початку вторгнення Росія знищила аеродром у Гостомелі та літак Ан-225 «Мрія». Ці втрати стосуються не лише одного підприємства: йдеться про інфраструктуру, авіабудівні компетенції та майно, яке використовувалося для міжнародних перевезень.

    Україна паралельно створює механізми фіксації шкоди й подання майбутніх вимог про компенсацію. Із 30 вересня 2026 року Реєстр збитків для України приймає заяви за всіма 43 категоріями. Для держави передбачені, зокрема, категорії щодо критичної й некритичної інфраструктури, для компаній — які стосуються інфраструктури, активів і втраченої вигоди. Подавати заяви можуть і аеропорти, і державні підприємства.

    Окремої категорії саме для цивільної авіації в переліку немає. Реєстрація збитків і встановлення відповідальності створюють правову основу для майбутніх претензій, але не замінюють страхування, потрібного для відновлення польотів. Позов може стосуватися шкоди, завданої в минулому, тоді як страхове покриття має діяти до початку рейсу й гарантувати, що наслідки можливого інциденту не залишаться виключно на авіакомпанії, власникові літака або пасажирах. Юридичні рішення щодо попередніх катастроф допомагають визначити відповідальність, але не усувають необхідності заздалегідь домовитися про те, хто і за яких умов компенсуватиме майбутні втрати.

    Хто і як готуватиме українські аеропорти до відновлення польотів

    Навіть за наявності рішень щодо безпеки та страхування авіаційній галузі доведеться відновлювати операційну спроможність. Для регулярних рейсів потрібні не тільки злітно-посадкова смуга й термінал, а й служби авіаційної безпеки, наземне обслуговування, пожежно-рятувальні підрозділи, диспетчерські системи, резервне живлення, технічне обслуговування та достатня кількість підготовлених працівників. Частина цих систем працює навіть під час закриття аеропорту, але тривала перерва у регулярних перевезеннях означає, що перед запуском їхню готовність потрібно перевірити окремо.

    Робоча група, створена наказом Міністерства розвитку громад та територій № 511 від 13 березня 2026 року, і міжвідомчий координаційний центр за постановою Кабміну № 888-2026-п мають координувати цю підготовку між транспортом, обороною, безпекою та фінансами. Аеропорти готують укриття, резервні джерела електроживлення та алгоритми дій у разі повітряної загрози. Однак готовність окремих об’єктів не означає, що вся система може працювати.

    Державіаслужба повідомляла, що Бориспіль і Львів підтримують у стані, який дасть змогу відносно швидко відновити експлуатацію після відповідного політичного рішення. Це не означає, що вони вже отримали дозвіл на рейси. Аеропорт може бути технічно готовим, але залишатися закритим через небезпеку на маршрутах, відсутність страхування чи неузгодженість процедур.

    Імовірний запуск окремих рейсів також не означатиме миттєвого повернення до довоєнного графіка. Для кожного етапу доведеться окремо визначати маршрути, допустиму інтенсивність руху, вимоги до аеропортів і процедури реагування на загрози. Жоден із цих сценаріїв наразі не затверджений як офіційний розклад відновлення.

    Що зміниться з відкриттям неба для пасажирів, бізнесу та України в ЄС

    Відновлення польотів матиме наслідки далеко за межами авіаційної галузі. За даними UNHCR, мільйони українців перебувають за кордоном як біженці, і пряме сполучення могло б полегшити поїздки до родичів, повернення додому та ділові контакти. Якщо хоча б частина довоєнного пасажиропотоку повернеться, це принесе аеропортам значні доходи, а також підтримає туризм, готельний бізнес і сферу послуг.

    Поки українські аеропорти закриті, пасажири та компанії залежать від наземного сполучення з іншими країнами. Для бізнесу це означає довші поїздки на зустрічі, складнішу логістику й додаткові витрати на перевезення обладнання та комплектуючих. Для вантажних перевезень відкриття навіть обмежених маршрутів на заході України могло б скоротити час доставки окремих товарів. Водночас авіація не замінить залізничні та автомобільні перевезення: її перевага залежатиме від типу вантажу, вартості й доступності конкретного маршруту.

    Уряд також вивчає можливість залучення приватного капіталу до управління аеропортами. Разом із Європейським банком реконструкції та розвитку й Міжнародною фінансовою корпорацією опрацьовують питання моделей співпраці, зокрема концесій, для Борисполя, Львова й Одеси. Для потенційних інвесторів вирішальними будуть не лише пасажиропотік і комерційні перспективи, а й зрозумілі правила роботи, стан інфраструктури, гарантії безпеки та можливість застрахувати активи. Без цього навіть аеропорт із великим довоєнним трафіком залишатиметься складним інвестиційним проєктом.

    Відновлення авіасполучення пов’язане і з інтеграцією України до європейського транспортного простору. Угоду про спільний авіаційний простір Україна та ЄС підписали в жовтні 2021 року. У 2023 році українське законодавство передбачило визнання повітряних суден із сертифікатами EASA без повторної сертифікації в Україні. Відповідність європейським транспортним стандартам є частиною процесу вступу до ЄС.

    Європейська система авіаційного управління охоплює 41 державу через Євроконтроль. Для України важливо буде не тільки повернути маршрути, а й забезпечити сумісність процедур із європейськими системами: від планування польотів до обміну даними та реагування на загрози. Український досвід роботи під час ракетних атак, глушіння GNSS і масового застосування безпілотників може стати корисним для інших країн Європи, які також стикалися з порушеннями роботи аеропортів через дрони.

    Утім, навіть після відкриття окремих маршрутів авіасполучення не обов’язково відновиться одразу в усіх регіонах. Першими можуть стати технічні й вантажні рейси, а також обмежені маршрути через західну частину країни. Міністр Микола Калашник наводив Ізраїль як приклад країни, де авіація продовжує працювати попри загрози. Але цей приклад не означає, що українські аеропорти зможуть відтворити ізраїльську модель без змін: потрібні власні протоколи безпеки, страхові домовленості та погодження з авіакомпаніями й власниками літаків.

    На практиці відкриття українського неба залежатиме від того, чи зможуть усі учасники системи погодити прийнятний рівень ризику й забезпечити роботу за спільними правилами. Військові оцінюватимуть загрози та організовуватимуть захист, цивільні авіаційні органи — визначатимуть умови використання повітряного простору, EASA — переглядатиме свої рекомендації, страховики — пропонуватимуть покриття, а перевізники й лізингодавці — вирішуватимуть, чи готові виконувати рейси. Жоден із цих кроків не замінює решти.

    Тому головне питання зараз — не конкретна дата першого рейсу, а умови, за яких його можна буде виконати й повторювати без неприйнятного ризику. Підготовка аеропортів уже триває, а уряд та галузь опрацьовують можливі механізми запуску. Проте поки зберігається загроза російських ударів, немає погодженого страхового механізму й не визначено остаточних умов для перевізників, оголошувати дату відновлення регулярних польотів передчасно.

     

  • Збитий із курсу ворожою РЕБ: Україна вибачилася за падіння безпілотника в Литві

    Збитий із курсу ворожою РЕБ: Україна вибачилася за падіння безпілотника в Литві

    Україна офіційно висловила жаль та вибачилася перед Литвою за інцидент із безпілотним літальним апаратом, що впав на території балтійської республіки вранці в неділю, 18 жовтня. Про це на платформі X повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, пояснивши технічні причини непередбачуваного відхилення апарата від визначеного маршруту.

    Згідно з повідомленням литовської сторони, рано-вранці 18 жовтня через фіксацію повітряної загрози у Паневезькому та Шяуляйському повітах було оголошено тривогу. Безпілотник розбився в Пасваліському районі, завдавши механічних пошкоджень цивільному автомобілю, водій якого дивом не постраждав. Як зазначив керівник Національного центру управління кризовими ситуаціями Литви Вільмантас Віткаускас, район падіння оперативно оточили правоохоронці та фахівці спецслужб для ретельного обстеження місцевості та вилучення уламків і компонентів дрона.

    У вітчизняному МЗС наголосили, що дрон здійснював бойовий виліт для ураження законних військових об’єктів держави-агресора, проте внаслідок активного застосування Росією засобів радіоелектронної боротьби апарат втратив орієнтацію в просторі та залетів углиб території сусідньої дружньої держави. «Ми приносимо вибачення за будь-які незручності, ризики та занепокоєння, які могли виникнути у зв’язку з цією подією», — зазначив Тихий, додавши, що українська сторона готова надати Вільнюсу вичерпні технічні дані для розслідування та тісно співпрацювати задля уникнення таких інцидентів у майбутньому.

    Подібні випадки відхилення БпЛА через дію систем радіоелектронного придушення вже фіксувалися в повітряному просторі країн Балтії, Фінляндії та Румунії. Разом із тим значно більшу та постійну загрозу для регіону становлять регулярні зальоти безпосередньо російських ударних та розвідувальних дронів, що змушує європейські столиці форсувати програми власного переозброєння. На інцидент публічно відреагував президент Литви Гітанас Науседа, підкресливши, що падіння апарата стало черговим тривожним свідченням того, як розв’язана Росією війна дедалі більше зачіпає та дестабілізує східний фланг НАТО та Європейського Союзу.

  • 793 постраждалих, серед них 22 дитини: Лубінець розкрив страшні випадки торгівлі людьми в Україні

    793 постраждалих, серед них 22 дитини: Лубінець розкрив страшні випадки торгівлі людьми в Україні

    В Україні станом на 1 жовтня 2026 року офіційний статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, отримали 793 людини, серед яких 22 дитини. До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, який відзначають 18 жовтня, уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів про п’ять випадків, коли діти ставали жертвами експлуатації або незаконних угод. Серед оприлюднених історій — продаж новонародженої дитини власними батьками, вербування неповнолітньої для сексуальної експлуатації та передача дітей стороннім особам за тисячу доларів.

    Про ці випадки омбудсман повідомив на особистій сторінці у Facebook.

    За його словами, наведені цифри ґрунтуються на інформації Національної соціальної сервісної служби України.

    Лубінець наголосив, що торгівля людьми залишається серйозною проблемою, а найвразливішими нерідко виявляються діти, які не можуть самостійно захистити свої права.

    У п’яти описаних випадках втручання Офісу омбудсмана допомогло забезпечити постраждалим дітям офіційний статус, необхідний для отримання державної підтримки.

    Власні батьки продали новонароджену дитину

    Одна з історій, про які розповів Дмитро Лубінець, стосується новонародженої дитини, яку, за інформацією омбудсмана, продали власні батьки.

    Про цей випадок уповноважений дізнався з повідомлень медіа.

    Після цього він звернувся до Миколаївської обласної військової адміністрації з вимогою забезпечити захист прав дитини.

    За результатами відповідної процедури новонародженій дитині встановили статус постраждалої від торгівлі людьми строком на два роки.

    Це дозволяє забезпечити доступ до передбачених законодавством заходів допомоги.

    Водночас Лубінець не оприлюднив особистих даних дитини, а також усіх деталей кримінального провадження.

    16-річну дівчину завербували для сексуальної експлуатації

    Інший випадок стався на Сумщині.

    За інформацією, яку навів омбудсман, 50-річну жінку підозрювали у вербуванні 16-річної дівчини з метою сексуальної експлуатації.

    Після появи відповідних повідомлень у медіа Дмитро Лубінець звернувся до Сумської обласної військової адміністрації.

    За результатами розгляду неповнолітній надали статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

    Цей статус забезпечує можливість отримувати соціальну, психологічну, медичну та правничу допомогу.

    Важливо, що остаточну кримінальну відповідальність конкретної особи може встановити лише суд.

    Мати передала дітей стороннім людям за тисячу доларів

    Ще одну історію омбудсман навів із Закарпатської області.

    За його інформацією, мати передала своїх дітей стороннім особам приблизно на два тижні за 1000 доларів.

    Метою такої передачі була подальша експлуатація дітей.

    Після отримання інформації уповноважений звернувся до Закарпатської обласної військової адміністрації.

    У результаті дітям встановили статус постраждалих від торгівлі людьми.

    Цей випадок демонструє, що небезпека для дітей може походити не лише від незнайомців, а й від людей, які за законом повинні забезпечувати їхню безпеку.

    Хлопця з окупованої Луганщини примушували працювати

    Окрему історію Лубінець присвятив хлопцю з тимчасово окупованої території Луганської області.

    Після загибелі рідних дитина залишилася без належного сімейного захисту.

    За словами омбудсмана, після передачі під опіку хлопця змушували виконувати важку роботу.

    Крім того, йому погрожували насильством і шляхом обману забрали особисті документи, зокрема український паспорт.

    Такі обставини можуть свідчити про трудову експлуатацію та використання залежного становища неповнолітнього.

    Після втручання відповідальних органів хлопцю встановили статус постраждалого від торгівлі людьми.

    Ще одна мати намагалася продати власну дитину

    П’ятий випадок також стосується спроби продажу дитини її власною матір’ю.

    За інформацією Лубінця, про цю історію його Офіс дізнався з повідомлень журналістів.

    Омбудсман неодноразово звертався до місцевих військових адміністрацій, щоб забезпечити необхідне реагування.

    Після підготовки документів дитина отримала офіційний статус постраждалої від торгівлі людьми.

    Омбудсман наголосив, що жодна дитина не може розглядатися як предмет купівлі-продажу, а державні органи повинні своєчасно реагувати на всі повідомлення про можливу експлуатацію.

    Що означають 793 постраждалих

    За даними Національної соціальної сервісної служби, станом на 1 жовтня 2026 року офіційний статус постраждалих від торгівлі людьми мають 793 людини, серед яких 22 дитини.

    Водночас важливо розуміти, що ця статистика відображає кількість осіб з офіційно встановленим статусом.

    Вона не обов’язково відповідає загальній кількості всіх людей, які могли постраждати від експлуатації.

    Частина випадків може залишатися невиявленою, а деякі постраждалі не звертаються по допомогу через страх, залежність від кривдників або відсутність інформації про свої права.

    Торгівля людьми може мати різні форми: сексуальна експлуатація, примусова праця, примусове жебрацтво, використання в незаконній діяльності та інші форми експлуатації.

    Яку допомогу можуть отримати постраждалі

    Особи, яким встановлено відповідний статус, мають право на безоплатну допомогу від держави.

    За інформацією Міністерства соціальної політики України, передбачені медична, психологічна, соціальна та правнича підтримка.

    Крім того, постраждалі можуть претендувати на одноразову матеріальну допомогу відповідно до законодавства.

    За потреби їм може надаватися тимчасове розміщення та підтримка у відновленні документів.

    Особливі механізми захисту передбачені для дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

    Щоб отримати офіційний статус, необхідно звернутися до відповідного органу соціального захисту за місцем перебування.

    Порядок оформлення та необхідні документи роз’яснені в державному Гіді з державних послуг.

    Куди звертатися по допомогу

    Якщо людина стала жертвою торгівлі людьми або має інформацію про можливу експлуатацію іншої особи, вона може звернутися до правоохоронців за номером 102.

    Також в Україні працює урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми — 1547.

    Додаткові консультації можна отримати за номером 527 — на Національній гарячій лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

    Консультації надаються безкоштовно та конфіденційно.

    Історії, оприлюднені Дмитром Лубінцем, демонструють, наскільки важливо своєчасно виявляти випадки експлуатації та забезпечувати дітям захист. Офіційний статус постраждалої особи не змінює пережитого, але відкриває доступ до допомоги, необхідної для відновлення безпеки та нормального життя.

  • Чайник, бойлер і обігрівач одночасно: ДСНС попередила про небезпеку пожеж після повернення світла

    Чайник, бойлер і обігрівач одночасно: ДСНС попередила про небезпеку пожеж після повернення світла

    На тлі регулярних відключень електроенергії українці намагаються максимально використати години, коли в оселях з’являється світло. Одночасно вмикають бойлери, електрочайники, пральні машини та обігрівачі. Однак таке навантаження може стати причиною перегрівання проводки, короткого замикання і пожежі. Державна служба України з надзвичайних ситуацій нагадує, що навіть справні електроприлади можуть становити небезпеку, якщо використовувати їх із порушенням правил електробезпеки.

    Про це йдеться в рекомендаціях ДСНС від 27 серпня 2026 року.

    Рятувальники закликають українців не перевантажувати електромережі, використовувати лише справну техніку та не залишати увімкнені пристрої без нагляду.

    Особливо важливо дотримуватися цих правил під час тривалих відключень, коли після відновлення електропостачання виникає бажання одночасно зарядити всі гаджети, нагріти воду й обігріти помешкання.

    Чому небезпечно вмикати кілька потужних приладів

    Електрочайник, бойлер та обігрівач належать до пристроїв, які можуть споживати значну кількість електроенергії.

    Для прикладу, потужність звичайного електрочайника може становити близько 2000 Вт, обігрівача — також 2000 Вт, а бойлера — приблизно 1500 Вт.

    Якщо всі три пристрої працюють одночасно, їхня сумарна потужність становитиме 5500 Вт.

    Для окремої лінії електропроводки або подовжувача таке навантаження може виявитися надмірним.

    При цьому безпечність використання залежить від характеристик проводки, розеток, автоматичних вимикачів і конкретних приладів.

    Небезпека особливо зростає у старих будинках, де електропроводка може бути зношеною або не розрахованою на сучасну кількість побутової техніки.

    За роз’ясненням ДСНС щодо перевантаження електромереж, підключення кількох потужних пристроїв до одного подовжувача може призвести до перегрівання проводів і займання.

    Чому подовжувач може стати джерелом пожежі

    Однією з поширених помилок є підключення до одного подовжувача кількох приладів із великим споживанням електроенергії.

    Навіть якщо подовжувач має чотири або п’ять розеток, це не означає, що до нього можна безпечно підключати стільки ж потужних пристроїв.

    Вирішальне значення має максимальне допустиме навантаження, зазначене виробником.

    У разі перевищення цього показника кабель, контакти або корпус розетки можуть перегріватися.

    Особливо небезпечними є пошкоджені подовжувачі, пристрої з ненадійними контактами та саморобні електричні з’єднання.

    Фахівці рекомендують використовувати сертифіковані розетки й подовжувачі із захистом від перевантаження.

    При цьому наявність захисного пристрою не дає дозволу перевищувати встановлену виробником потужність.

    Які ознаки свідчать про проблему з проводкою

    Рятувальники радять звертати увагу на незвичні зміни під час роботи побутової техніки.

    Серед тривожних сигналів — запах плавленого пластику або гару, іскріння в розетці, помітне нагрівання вилки чи подовжувача.

    Також небезпечно, якщо під час підключення пристрою регулярно спрацьовує автоматичний вимикач.

    Це може свідчити про перевантаження, несправність техніки або пошкодження електромережі.

    У такій ситуації необхідно припинити використання проблемного обладнання та звернутися до кваліфікованого електрика.

    Самостійно ремонтувати пошкоджені розетки чи проводку без належної підготовки небезпечно.

    Як правильно користуватися обігрівачами

    Особливої уваги потребують електрообігрівачі, які активно використовують із початком холодного сезону.

    ДСНС рекомендує не встановлювати їх поруч зі шторами, меблями та іншими легкозаймистими матеріалами.

    За правилами безпечного використання електроприладів, відстань від обігрівача до горючих предметів має становити щонайменше 1,5 метра.

    Не можна сушити на обігрівачах одяг або накривати їх ковдрами.

    Також не варто залишати потужні нагрівальні пристрої увімкненими, коли нікого немає вдома.

    Що робити після відновлення електропостачання

    Після появи світла доцільно вмикати потужні електроприлади послідовно, а не всі одночасно.

    Наприклад, спочатку нагріти воду в чайнику, потім скористатися пральною машиною чи іншою технікою.

    Якщо бойлер або обігрівач працює автоматично, варто враховувати його навантаження на електромережу.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення світла в Києві та інших регіонах.

    Енергетики тоді також рекомендували не створювати різкого навантаження на мережу одразу після відновлення живлення.

    У разі займання електроприладу необхідно викликати рятувальників за номером 101.

    ДСНС наголошує: електрообладнання, яке залишається під напругою, категорично не можна гасити водою.

    Якщо це безпечно, потрібно знеструмити відповідну ділянку мережі. Для гасіння електрообладнання застосовують призначені для цього вогнегасники з дотриманням інструкції.

    Головне правило для українців під час відключень залишається простим: поява електроенергії не означає, що потрібно негайно вмикати всі побутові прилади. Кілька хвилин обережності можуть допомогти запобігти пожежі та зберегти життя.

  • США знову передають Україні розвіддані: Зеленський розкрив, що відбувалося під час паузи

    США знову передають Україні розвіддані: Зеленський розкрив, що відбувалося під час паузи

    Сполучені Штати Америки відновили обмін розвідувальною інформацією з Україною після періоду обмежень. Про це 18 жовтня заявив президент Володимир Зеленський, підтвердивши, що раніше відповідна співпраця була тимчасово заблокована. Заява пролунала на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном, суперечок щодо українських ударів по російських нафтопереробних заводах та проблем із роботою супутникового зв’язку Starlink. Український президент також висловив сподівання, що вже найближчим часом відбудуться нові переговори з американською стороною. Водночас невідомо, чи повністю відновлено всі раніше доступні Україні види розвідувальної підтримки.

    Про відновлення співпраці Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю американському телеканалу NBC для програми Meet the Press.

    На його заяву звернуло увагу агентство Bloomberg.

    За словами українського президента, обмін розвідувальною інформацією між Україною та США знову працює.

    Водночас глава держави підтвердив, що раніше цей процес був заблокований протягом певного часу.

    Зеленський не деталізував, скільки саме тривала перерва, які розвідувальні дані перестали надходити та хто ухвалював відповідне рішення.

    Це важливо, оскільки американська розвідувальна підтримка може включати різні види інформації: від раннього попередження про ракетні загрози до супутникових даних та інформації, необхідної для оборонного планування.

    Україна залишалася без попереджень про частину російських атак

    Питання обміну розвідданими особливо загострилося після масованих російських ударів по Києву та інших українських містах.

    13 жовтня Зеленський повідомив, що Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про пуск кількох російських балістичних ракет.

    Йшлося про удари, які призвели до пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Як повідомляло Associated Press, український президент звернув увагу на критичне значення раннього попередження для захисту мирного населення.

    Такі дані можуть допомогти українським військовим швидше визначити характер загрози та організувати відповідні оборонні заходи.

    При цьому відсутність попередження про конкретну атаку не обов’язково означає повне припинення всього обміну розвідданими.

    Американська підтримка охоплює кілька напрямів, тому проблеми з одним із них не свідчать автоматично про зупинку інших.

    Білий дім раніше заперечував припинення розвідобміну

    На тлі повідомлень про можливе обмеження розвідувальної підтримки президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон продовжує допомагати Україні.

    13 жовтня він повідомив журналістам, що Сполучені Штати передають Києву розвідувальні дані та працюють над завершенням війни.

    Про це писало агентство Reuters.

    Таким чином, публічні заяви української та американської сторін не повністю збігалися.

    Вашингтон заперечував загальне припинення обміну інформацією, тоді як українське керівництво повідомляло про відсутність важливих попереджень і обмеження співпраці.

    14 жовтня Європейська комісія також заявила, що не має інформації, яка підтверджувала б повну зупинку американської розвідувальної підтримки України.

    Водночас це не виключало можливості тимчасових обмежень окремих каналів або категорій інформації.

    США погрожували припинити допомогу через удари по російських НПЗ

    Однією з головних причин напруження у відносинах між Києвом і Вашингтоном стала суперечка навколо українських атак на російські нафтопереробні заводи.

    14 жовтня в інтерв’ю NPR Зеленський заявив, що адміністрація Дональда Трампа попереджала Україну про можливе припинення обміну розвідданими.

    За словами українського президента, таке обмеження могло стати наслідком продовження далекобійних ударів по російських нафтових об’єктах.

    Вашингтон пояснював своє занепокоєння впливом атак на міжнародний енергетичний ринок.

    Українська сторона, своєю чергою, наголошувала, що російська нафтова промисловість забезпечує значні доходи бюджету РФ, які можуть використовуватися для фінансування війни.

    Київ також звертав увагу на те, що Росія продовжує атакувати українські електростанції, підстанції та інші енергетичні об’єкти.

    Внаслідок цих ударів у різних регіонах України запроваджувалися аварійні та погодинні відключення електроенергії.

    Українське керівництво наполягало, що будь-які домовленості щодо припинення ударів по енергетиці повинні бути взаємними.

    На тлі розвідувальної кризи виник скандал зі Starlink

    Одночасно з проблемами у сфері розвідки Україна зіткнулася з обмеженнями роботи супутникового зв’язку.

    У жовтні стало відомо про зниження швидкості роботи окремих терміналів системи Starlink і військових супутникових сервісів, які використовуються українськими підрозділами.

    Це викликало занепокоєння серед військових, оскільки супутниковий зв’язок застосовується для координації дій, управління окремими безпілотними системами та передачі інформації.

    17 жовтня Axios повідомив, що Зеленський продовжує вважати ситуацію зі зв’язком неврегульованою.

    За словами українського президента, деякі обмеження зберігалися навіть після повідомлень про відновлення роботи сервісів.

    У США водночас заперечували, що Білий дім навмисно наказував обмежити комерційний Starlink.

    Американські посадовці також розмежовували комерційний сервіс Starlink і військову систему Starshield.

    Важливо, що супутниковий зв’язок Starlink та обмін американськими розвідувальними даними — різні напрями співпраці. Відновлення одного не означає автоматичного вирішення проблем з іншим.

    Чому американська розвідка настільки важлива для України

    Сполучені Штати володіють потужними супутниковими та іншими системами розвідки, які дозволяють відстежувати військову активність на великих територіях.

    Для України особливе значення має інформація про потенційні повітряні загрози.

    Американські технологічні можливості можуть доповнювати дані українських радіолокаційних станцій та інших засобів спостереження.

    Це допомагає формувати повнішу картину загроз, особливо під час масованих комбінованих атак із використанням ракет і безпілотників.

    Крім того, розвідувальна підтримка може відігравати важливу роль у плануванні оборони та оцінюванні дій противника.

    Однак конкретні обсяги й технічні характеристики такої співпраці здебільшого не розголошуються з міркувань безпеки.

    Тому наразі неможливо незалежно визначити, які саме можливості Україна тимчасово втрачала та чи повернулися вони повністю після відновлення обміну.

    Зеленський очікує нових переговорів зі США

    Попри загострення відносин, Київ і Вашингтон продовжують дипломатичні контакти.

    В інтерв’ю NBC Зеленський висловив сподівання на проведення нових переговорів з американськими представниками вже цього тижня.

    Однак точний формат зустрічі, її учасників і порядок денний український президент не уточнив.

    Раніше Reuters повідомляло, що Київ розглядає можливість подальших переговорів за участю американської сторони, зокрема щодо майбутнього дипломатичного процесу завершення війни.

    Водночас конкретні домовленості про зустріч представників України, США та Росії поки не підтверджені всіма сторонами.

    Відновлення розвідобміну може зменшити один із ризиків для української оборони, але не усуває всіх політичних суперечностей між державами.

    Що відомо станом на 18 жовтня

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що передача американських розвідувальних даних Україні знову працює після тимчасового блокування.

    Проте офіційно не уточнено, які саме напрями співпраці були обмежені, скільки тривала перерва та чи всі можливості відновлено.

    Одночасно тривають переговори щодо подальшої американської підтримки, а питання супутникового зв’язку та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі залишаються предметом дискусій.

    Головний результат заяви Зеленського — підтвердження відновлення розвідувальної співпраці зі США. Однак говорити про повне завершення кризи у відносинах між Києвом і Вашингтоном поки передчасно.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від наступних дипломатичних контактів, рішень американської адміністрації та фактичного рівня військово-технічної підтримки України.

  • Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

    Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність дозволити транзит українського зерна через територію своєї країни до Західної Європи. Відповідне питання порушив президент Володимир Зеленський під час саміту Європейського Союзу в Брюсселі на тлі серйозних проблем із морським експортом через російські атаки. Заява угорського прем’єра пролунала після першої офіційної зустрічі двох лідерів і може стати кроком до поліпшення відносин Києва та Будапешта. Водночас між країнами залишаються економічні й політичні суперечності, а одним із найгучніших конфліктів останніх місяців стало березневе затримання семи українських інкасаторів Ощадбанку разом із десятками мільйонів доларів, євро та золотими зливками.

    Про готовність пропускати українську аграрну продукцію Петер Мадяр повідомив в інтерв’ю угорському телеканалу RTL. Його слова навело видання Telex.

    За інформацією Reuters, Зеленський звернувся до Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини з проханням забезпечити перевезення українського зерна європейськими сухопутними маршрутами.

    Особливу увагу українська сторона приділила можливості транспортування кукурудзи залізницею.

    Мадяр пояснив, що не заперечує проти такого рішення, якщо продукція лише перетинатиме територію Угорщини, не потрапляючи на її внутрішній ринок.

    Що запропонував Зеленський

    За словами угорського прем’єра, під час переговорів у Брюсселі український президент розповів про труднощі з експортом аграрної продукції через Чорне море.

    Російські військові дії створюють серйозні ризики для морських перевезень, тому Україна шукає додаткові можливості постачання зерна до європейських країн.

    Зеленський запропонував повернутися до механізму, який використовували на початку повномасштабної війни.

    Йдеться про транзитні перевезення українського зерна через сусідні держави до кінцевих покупців у Західній Європі.

    Важливою умовою може стати транспортування вантажів у залізничних вагонах із відповідним митним забезпеченням, зокрема пломбами.

    Це дозволяє контролювати переміщення продукції та зменшувати ризик її несанкціонованого потрапляння на внутрішній ринок транзитної держави.

    Для Угорщини таке питання особливо чутливе, оскільки місцеві фермери раніше неодноразово виступали проти імпорту української сільськогосподарської продукції.

    Угорщина готова пропускати зерно, але є умова

    Мадяр наголосив, що не бачить принципових перешкод для організації транзиту.

    Він нагадав, що кілька років тому аналогічний механізм уже працював і дозволяв перевозити українську продукцію через угорську територію.

    Прем’єр дав зрозуміти, що Будапешт готовий обговорювати відновлення такої схеми.

    Проте його заява не означає автоматичного скасування обмежень на продаж українського зерна в Угорщині.

    Транзит і імпорт — різні торговельні операції.

    У першому випадку продукція лише перетинає територію країни, а в другому надходить на її внутрішній ринок.

    Це розмежування має принципове значення для угорського аграрного сектору.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що уряд Петера Мадяра зберіг жорсткі обмеження на імпорт української аграрної продукції.

    Відповідні заходи стосувалися зернових, м’яса, меду, овочів та інших товарів.

    При цьому можливість транзиту за умови спеціального контролю зберігалася.

    Тому нинішня заява Мадяра радше підтверджує готовність практично використовувати транзитний механізм, ніж означає повне відкриття угорського ринку для українських аграріїв.

    Зеленський і Мадяр провели першу офіційну зустріч

    16 жовтня президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зустрілися в Брюсселі на полях саміту Європейського Союзу.

    Переговори відбулися у форматі віч-на-віч, без участі делегацій.

    Згідно з повідомленням Офісу президента України, сторони обговорили двосторонні відносини, співпрацю, торгівлю, українську аграрну продукцію та просування України до членства в Євросоюзі.

    Окрему увагу приділили можливостям дипломатичного врегулювання війни.

    Зеленський позитивно оцінив зустріч і повідомив про домовленість відновити співпрацю на різних рівнях.

    Сторони також планують узгодити майбутні взаємні візити.

    Мадяр, зі свого боку, заявив про необхідність побудувати нові політичні та економічні відносини між двома країнами.

    Однак один позитивний раунд переговорів ще не означає завершення всіх українсько-угорських суперечностей.

    Серед складних питань залишаються захист національних меншин, торговельні обмеження та окремі аспекти європейської політики.

    Відносини Києва та Будапешта пережили серйозну кризу

    Протягом останніх років українсько-угорські відносини неодноразово загострювалися.

    Особливо напруженими вони були за часів прем’єрства Віктора Орбана, який виступав проти окремих рішень Євросоюзу щодо підтримки України.

    Після приходу Петера Мадяра на посаду прем’єр-міністра двосторонній діалог поступово почав змінюватися.

    Водночас новий угорський уряд не відмовився від захисту власних економічних інтересів і зберіг низку обмежень щодо українських товарів.

    Одним із найрезонансніших епізодів у відносинах двох держав стала історія із затриманням українських банківських інкасаторів у березні 2026 року.

    Цей інцидент викликав дипломатичний скандал і поставив питання про безпеку транзитних перевезень через територію Угорщини.

    Як в Угорщині затримали інкасаторів Ощадбанку

    5 березня 2026 року угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі українського державного Ощадбанку.

    Разом із транспортними засобами затримали сімох співробітників банку.

    Інкасатори перевозили цінності з Відня до Києва через територію Угорщини.

    У броньованих автомобілях перебували 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів банківського золота.

    Як пояснював Ощадбанк, перевезення здійснювалося в межах міжнародної міжбанківської операції за участю австрійського Raiffeisen Bank.

    Банк наполягав, що кошти та дорогоцінні метали належать йому, мають законне походження та транспортувалися з належним документальним оформленням.

    Угорська сторона спочатку розслідувала можливе відмивання грошей.

    Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на затримання громадян і банківських активів.

    Ситуація переросла у масштабний дипломатичний конфлікт.

    Коли повернули інкасаторів, гроші та золото

    Уже 6 березня сім співробітників Ощадбанку повернулися до України.

    Однак автомобілі та кошти певний час залишалися в Угорщині.

    12 березня українському банку передали два затримані інкасаторські транспортні засоби.

    Після повернення банк повідомив про виявлення пошкоджень їхнього обладнання.

    Водночас питання повернення готівки та дорогоцінних металів залишалося відкритим ще майже два місяці.

    Лише 6 травня 2026 року Угорщина повернула Ощадбанку всі 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів золота.

    Про це банк повідомив на своєму офіційному сайті.

    Представники Ощадбанку перевірили цілісність пакування та підтвердили повернення активів у повному обсязі.

    Голова правління банку Юрій Каціон подякував за сприяння українським державним органам і відзначив конструктивний підхід угорської сторони під час завершення процедури.

    Угорщина визнала відсутність злочину

    Остаточне рішення у справі затриманих інкасаторів з’явилося 19 серпня 2026 року.

    Національна податкова та митна адміністрація Угорщини припинила кримінальне провадження через відсутність складу злочину.

    Під час розслідування перевірили банківські документи, митні декларації, обставини перевезення та походження коштів.

    Угорські правоохоронці встановили, що готівка й банківське золото походили із законних міжбанківських операцій.

    Підстав для обвинувачень у відмиванні грошей не знайшли.

    Раніше «Ненька інфо» детально повідомляла про закриття справи проти інкасаторів Ощадбанку та результати розслідування.

    Таким чином, історія, яка навесні спричинила гострий конфлікт між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням активів та закриттям угорського кримінального провадження.

    Водночас слід відокремлювати цю справу від нинішніх переговорів про зерновий транзит: немає підтвердження, що заява Мадяра є безпосередньою компенсацією або політичною домовленістю саме через затримання інкасаторів.

    Що змінилося після приходу Мадяра

    Новий прем’єр Угорщини поступово відновлює контакти з українським керівництвом.

    Під час переговорів у Брюсселі сторони обговорювали не лише економіку, а й права угорської національної меншини на Закарпатті та європейську інтеграцію України.

    Після зустрічі Мадяр позитивно оцінив рішення української сторони у сфері освіти національних меншин.

    Зеленський, зі свого боку, відзначив кроки Будапешта щодо відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС.

    У цьому контексті домовленість продовжити переговори про зерновий транзит може стати ще одним напрямком практичної співпраці.

    Однак угорський уряд продовжує дотримуватися власної позиції щодо захисту місцевих сільгоспвиробників.

    Тому повне скасування аграрних торговельних обмежень наразі не анонсоване.

    Чому Україні потрібні нові зернові маршрути

    Україна залишається важливим експортером зернових та олійних культур.

    Повномасштабна російська агресія суттєво ускладнила морські перевезення, які традиційно забезпечували значну частину українського аграрного експорту.

    Російські атаки на портову інфраструктуру та судноплавство створюють додаткові ризики для експортерів.

    Саме тому сухопутні маршрути через країни Євросоюзу мають стратегічне значення.

    Залізничний транзит через Угорщину потенційно може допомогти Україні перевозити аграрну продукцію до західноєвропейських покупців.

    Проте фактичні обсяги майбутніх перевезень залежатимуть від пропускної спроможності залізниць, доступності вагонів, митних процедур і погодження конкретних логістичних умов.

    Крім того, наземні перевезення можуть бути дорожчими за морські, особливо для великих партій зерна.

    Тому відновлення транзиту через Угорщину варто розглядати як додаткову можливість, а не повноцінну заміну морського експорту.

    Чи означає заява Мадяра завершення конфлікту

    Станом на 18 жовтня 2026 року прем’єр-міністр Угорщини публічно підтвердив готовність дозволити транзит українського зерна за умови, що продукція не залишатиметься на угорському ринку.

    Водночас немає підтвердження запуску нової схеми перевезень із визначеними обсягами, термінами та погодженими маршрутами.

    Подальші рішення потребуватимуть взаємодії профільних міністерств, залізничних операторів, митних служб і бізнесу.

    Заява Петера Мадяра свідчить про готовність до практичного діалогу з Києвом, однак не означає автоматичного усунення всіх проблем в українсько-угорських відносинах.

    Особливого значення цей сигнал набуває після березневого скандалу із затриманням українських інкасаторів, поверненням десятків мільйонів доларів і євро та закриттям кримінального провадження.

    Наразі обидві держави демонструють зацікавленість у відновленні співпраці, а питання зернового транзиту може стати одним із перших практичних випробувань нового етапу відносин Києва та Будапешта.

  • Трамп хоче повернути газ Путіна до Європи через Україну

    Трамп хоче повернути газ Путіна до Європи через Україну

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість відновлення транзиту російського природного газу через Україну до європейських країн як один з елементів майбутньої мирної угоди. За інформацією американського видання The New York Times, спеціальний представник Білого дому Стів Віткофф і зять американського президента Джаред Кушнер уже порушували це питання під час переговорів із Володимиром Зеленським та європейськими посадовцями. У Вашингтоні вважають, що повернення російського газу на європейський ринок може стати економічним стимулом для Москви погодитися на припинення війни. Однак у Європі ініціатива викликала серйозні заперечення: повернення до закупівель у «Газпрому» може відновити залежність від Кремля, якої Євросоюз намагається позбутися з 2022 року.

    Про американську пропозицію повідомила The New York Times, посилаючись на співрозмовників, ознайомлених із перебігом переговорів.

    Подробиці публікації також передали Deutsche Welle та РБК-Україна.

    За інформацією журналістів, американські представники обговорювали можливість відновлення закупівель російського газу на початку жовтня під час переговорів у Маямі.

    Аналогічна ідея, за даними NYT, пролунала і під час вересневої зустрічі Віткоффа та Кушнера з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.

    Пропозиція передбачає повернення економічних зв’язків між Росією та Європою в обмін на можливий прогрес у переговорах про завершення війни.

    Водночас наразі немає підтвердження, що українська влада погодилася відновити транспортування російського газу.

    Російський газ як інструмент мирної угоди

    За інформацією The New York Times, команда Трампа розглядає енергетичну співпрацю як один із механізмів досягнення політичних домовленостей.

    Американські переговорники припускають, що повернення російського газу до Європи може створити для Москви фінансовий стимул погодитися на припинення бойових дій.

    Йдеться про відновлення доходів Росії від експорту енергоносіїв, які залишаються важливим джерелом надходжень для її економіки.

    Україна, за такою логікою, могла б отримувати плату за використання власної газотранспортної системи.

    До початку 2025 року українські магістральні газопроводи забезпечували транспортування значних обсягів російського газу до європейських споживачів.

    Після припинення транзиту Україна втратила відповідне джерело доходів.

    За окремими оцінками, раніше транспортування російського газу забезпечувало близько одного мільярда доларів надходжень на рік.

    Однак можливі майбутні доходи залежали б від обсягів постачання, тарифів та умов нових контрактів.

    Тому навіть у разі відновлення транзиту немає гарантії, що Україна отримуватиме ті самі суми, що й до завершення попереднього договору.

    Крім того, повернення російського газу до Європи суперечить нинішньому курсу Євросоюзу на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    Що саме пропонували Віткофф і Кушнер Зеленському

    Американські переговорники, за інформацією NYT, розглядали відновлення газових поставок не як окрему комерційну операцію, а як частину ширшого пакета домовленостей.

    До нього можуть входити питання безпеки України, майбутніх відносин Росії з НАТО та територіального врегулювання.

    Вашингтон прагне використати економічні стимули для просування переговорів із Москвою.

    Водночас частина європейських і українських посадовців побоюється, що економічні поступки Росії можуть бути запропоновані раніше, ніж Москва погодиться на реальні кроки для припинення агресії.

    У Білому домі пояснюють свій підхід прагненням створити взаємну економічну зацікавленість у мирі.

    Проте офіційного документа, який визначав би конкретні умови відновлення транзиту, поки не оприлюднено.

    Також невідомо, хто саме мав би укладати нові газові контракти, які компанії відповідали б за продаж ресурсу та яку роль могли б отримати американські інвестори.

    США можуть заробляти на російському газі

    Окремою інтригою переговорів є можлива участь американського капіталу в газових проєктах Росії.

    Ще 8 жовтня агентство Reuters повідомило про переговори між представниками США та Росії щодо можливого залучення американського інвестора до газопроводів «Північного потоку».

    За інформацією п’яти співрозмовників агентства, серед учасників контактів були Джаред Кушнер і представник російського керівництва Кирило Дмитрієв.

    Обговорення стосувалися можливого майбутнього бізнесу, пов’язаного з транспортуванням російського газу до Європи.

    За такого сценарію американські інвестори могли б отримувати частину доходів від енергетичних операцій.

    Водночас Reuters наголосило, що реальне відновлення роботи газопроводів стикається із серйозними політичними та юридичними перешкодами.

    У Білому домі заявили, що останнім часом переговори безпосередньо про «Північний потік» не проводилися.

    Таким чином, інформація про можливі американські прибутки залишається повідомленням джерел, а не підтвердженою домовленістю.

    Чи можуть запустити «Північний потік-2»

    У публікації NYT також ідеться про можливе повернення до експлуатації газопроводу «Північний потік-2».

    Його будували для транспортування російського газу до Німеччини через Балтійське море.

    Однак газопровід так і не розпочав повноцінної комерційної роботи.

    У вересні 2022 року внаслідок підводних вибухів було пошкоджено кілька ниток газопроводів системи «Північний потік».

    Водночас одна нитка «Північного потоку-2» залишилася неушкодженою.

    Попри це відновлення транспортування газу через Балтику потребувало б не лише технічних, а й політичних рішень.

    За даними Reuters, американські та європейські санкції наразі перешкоджають відновленню відповідних операцій.

    Крім того, будь-який перезапуск вимагав би погодження німецької влади.

    Отже, навіть якщо Вашингтон і Москва домовляться про економічне співробітництво, цього буде недостатньо для автоматичного відновлення роботи «Північного потоку-2».

    Німеччина виступила проти повернення російського газу

    Одним із головних противників американської ініціативи стала Німеччина.

    До початку повномасштабного вторгнення Росії ця держава була одним із найбільших покупців російських енергоносіїв.

    Значна частина німецької промисловості використовувала газ із РФ.

    Однак після 2022 року Берлін почав прискорено перебудовувати систему енергопостачання.

    Країна інвестувала в інфраструктуру приймання зрідженого природного газу та диверсифікацію постачальників.

    За інформацією The New York Times, радник канцлера Фрідріха Мерца з питань національної безпеки Гюнтер Заутер під час переговорів у Флориді висловив заперечення проти повернення до російських газових поставок.

    У німецькому уряді побоюються, що відновлення великих закупівель у Росії знову створить залежність від Кремля.

    Колишній міністр економіки Німеччини Роберт Габек також заявив, що європейські країни не повинні повторювати помилки минулого.

    На його думку, використання посередників або зміна комерційної схеми не змінює походження російського газу.

    Водночас усередині Німеччини існують політичні сили, які підтримують повернення до закупівель російських енергоносіїв.

    Зокрема, представники партії «Альтернатива для Німеччини» виступають за відновлення газової співпраці, аргументуючи це необхідністю зниження цін на енергію.

    Євросоюз уже ухвалив закон про відмову від російського газу

    Американська ініціатива виникла на тлі принципових змін у європейському енергетичному законодавстві.

    26 січня 2026 року Рада ЄС остаточно затвердила регламент щодо поступової відмови від російського природного газу.

    Відповідно до регламенту ЄС № 2026/261, імпорт російського газу має бути припинений поетапно.

    Для довгострокових контрактів на зріджений природний газ заборона почне застосовуватися з 1 січня 2027 року.

    Для довгострокових контрактів на трубопровідний газ основний термін становить 30 вересня 2027 року.

    За окремих умов, пов’язаних із заповненням газосховищ, його можуть перенести до 1 листопада 2027 року.

    Короткострокові контракти вже підпадають під обмеження, запроваджені протягом весни та літа 2026 року.

    Це означає, що масштабне відновлення російського газового транзиту до Євросоюзу потребувало б вирішення питання відповідності чинному європейському законодавству.

    Україна сама не може ухвалити рішення, яке дозволить європейським країнам ігнорувати імпортні обмеження ЄС.

    Чому Україна припинила транзит газу 2025 року

    Транзит російського природного газу через українську газотранспортну систему припинився 1 січня 2025 року.

    Причиною стало завершення п’ятирічної угоди між українським оператором газотранспортної системи та російським «Газпромом».

    Українська сторона вирішила не продовжувати договір.

    Це рішення стало частиною політики скорочення економічної залежності від Росії на тлі повномасштабної війни.

    Попри припинення транзиту, Україна зберегла працездатність газотранспортної системи та можливість отримувати газ із європейського напрямку.

    Важливо розрізняти транспортування російського газу територією України до ЄС та імпорт газу самою Україною.

    Нині українські компанії можуть закуповувати природний газ на європейських ринках, використовуючи доступні маршрути міждержавного сполучення.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала питання постачання газу через Угорщину та Словаччину, зокрема ризики непрямої присутності російського ресурсу на європейському газовому ринку.

    Водночас купівля газу в європейського постачальника не обов’язково означає укладання прямого договору з російським «Газпромом».

    Чому Трамп повернувся до енергетичних угод із Росією

    Нова газова пропозиція з’явилася невдовзі після іншої суперечливої домовленості Вашингтона з Москвою.

    У жовтні адміністрація Дональда Трампа підтримала механізм, який дозволяє збільшити постачання російського дизельного пального на міжнародний ринок.

    У Вашингтоні пояснювали цей крок необхідністю стримати зростання цін на паливо.

    Проте рішення викликало невдоволення частини американських сенаторів і критичну реакцію української влади.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.

    Наступним кроком стало рішення Білого дому призупинити застосування частини санкцій, передбачених законом Грема.

    Про наслідки цього рішення «Ненька інфо» писала в окремому матеріалі про відтермінування економічних обмежень проти Кремля.

    Таким чином, пропозиція щодо відновлення газових поставок не є ізольованою ініціативою.

    Вона вписується у ширший підхід адміністрації Трампа, яка намагається використати економічні домовленості як інструмент переговорів із Росією.

    Кремль уже заговорив про нові спільні проєкти зі США

    Представник російського президента з економічних питань Кирило Дмитрієв позитивно оцінює перспективи нового діалогу між Москвою та Вашингтоном.

    Після домовленостей щодо дизельного пального він заявляв про можливість появи додаткових економічних ініціатив.

    Серед потенційних напрямків співпраці російська сторона називала енергетичні проєкти, інфраструктуру центрів обробки даних і використання атомної енергії.

    Також обговорювалися можливості американської участі в російських енергетичних активах.

    Зокрема, Reuters повідомляло про переговори, пов’язані з майбутнім міжнародного бізнесу російської нафтової компанії «Лукойл».

    Однак значна частина цих ідей залишається на рівні попередніх консультацій.

    Факт обговорення не означає, що угоди вже укладені або що відповідні санкційні обмеження скасовані.

    Чи погодиться Зеленський відновити газовий транзит

    Офіційної згоди України на відновлення транспортування російського газу до Європи наразі немає.

    Так само відсутній оприлюднений проєкт домовленості, у якому були б визначені обсяги постачання, майбутні транзитні тарифи та юридичні зобов’язання сторін.

    Для Києва це питання пов’язане не лише з потенційними доходами, а й із національною безпекою.

    Повернення російського газу на європейський ринок може забезпечити Москві додаткові валютні надходження.

    Водночас Україна продовжує вимагати посилення міжнародного економічного тиску на Росію та захисту власної енергетичної інфраструктури від обстрілів.

    Тому можливість укладання такої угоди залежатиме від ширших переговорів щодо припинення війни, позиції Європейського Союзу та конкретних гарантій безпеки.

    Станом на 18 жовтня 2026 року відновлення транзиту російського газу через Україну залишається переговорною пропозицією, а не погодженим рішенням.

    Адміністрація Трампа розглядає газову співпрацю як можливий економічний стимул для досягнення миру, тоді як частина європейських урядів побоюється нового посилення залежності від Кремля.

    Найближчі переговори покажуть, чи здатен Вашингтон перетворити цю ініціативу на конкретний план і чи матиме такий план підтримку України та Євросоюзу.

  • Польща готується до удару по найболючішому: Туск назвав можливі цілі Росії до Різдва

    Польща готується до удару по найболючішому: Туск назвав можливі цілі Росії до Різдва

    Росія може значно посилити гібридні атаки проти Польщі та інших європейських держав ще до Різдва 2026 року. Таке попередження зробив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, посилаючись на інформацію польських, українських і союзних спецслужб. За його словами, найближчі тижні та зимові місяці можуть стати особливо небезпечними для прикордонної, залізничної та транспортної інфраструктури, яка забезпечує постачання критично важливих вантажів до України. Варшава очікує нових спроб саботажу та провокацій, а схожі ризики обговорюють у Литві й Латвії. На тлі цих заяв у Європі вже розслідують імовірні диверсійні операції проти об’єктів стратегічного зв’язку та посилюють заходи безпеки.

    Про це Дональд Туск заявив 16 жовтня під час пресконференції після саміту Європейської ради у Брюсселі.

    Його слова передали польський суспільний мовник TVP World та українське видання hromadske.

    Глава польського уряду пояснив, що його оцінка не ґрунтується на особистих припущеннях.

    За словами Туска, польські служби отримують інформацію від української розвідки та інших союзних структур. Сукупність цих відомостей вказує на ризик посилення російської підривної діяльності.

    Особливо небезпечним періодом польський прем’єр назвав час до Святвечора, тобто до 24 грудня.

    Водночас він не повідомив про конкретну дату можливої диверсії або офіційно встановлений план атаки на певний об’єкт.

    Росія може посилити диверсії ще до 24 грудня

    За словами Туска, Європа повинна готуватися до складного зимового періоду.

    Гібридна війна, на його думку, може охопити нові операції, спрямовані проти держав, які підтримують Україну.

    Йдеться не лише про можливі військові провокації.

    Гібридні методи включають саботаж, кібератаки, шпигунство, дезінформацію, використання агентурних мереж та інші дії, спрямовані на послаблення держав без формального оголошення війни.

    Особливість таких операцій полягає в тому, що відповідальність за них нерідко складно встановити одразу.

    Зловмисники можуть використовувати посередників, кримінальні групи або завербованих виконавців, які безпосередньо не пов’язані з державними структурами.

    Це дозволяє організаторам заперечувати свою причетність та ускладнює політичну реакцію постраждалих країн.

    За оцінкою Туска, Росія може збільшувати інтенсивність таких дій, одночасно перевіряючи, наскільки рішуче реагуватимуть Польща та її союзники.

    Москва традиційно заперечує звинувачення європейських держав у причетності до гібридних атак.

    Які об’єкти опинилися в зоні ризику

    Одну з головних небезпек польський прем’єр пов’язує з прикордонною та залізничною інфраструктурою.

    Польща залишається важливим логістичним маршрутом для України.

    Через її територію проходять поставки цивільної продукції, гуманітарних вантажів, продовольства, енергетичного обладнання та інших ресурсів, необхідних для функціонування української економіки.

    Залізничні маршрути також мають стратегічне значення для міжнародного сполучення.

    Будь-які серйозні порушення їхньої роботи можуть створювати додаткові проблеми для транспортування товарів і критично важливих матеріалів.

    Туск окремо згадав інфраструктуру, пов’язану з перевезенням газу, нафти та продовольства українським напрямком.

    Загроза полягає не лише у фізичному пошкодженні окремого об’єкта, а й у можливому порушенні ширших логістичних ланцюгів.

    Наприклад, затримки транспорту можуть спричиняти порушення графіків постачання, додаткові витрати для перевізників та необхідність перенаправляти вантажі іншими маршрутами.

    Водночас польський уряд не оприлюднив конкретного переліку об’єктів, проти яких, за даними розвідки, готуються диверсії.

    Тому говорити про неминучі атаки на визначені залізничні станції, мости чи прикордонні переходи було б передчасно.

    Попередження стосується не лише Польщі

    Дональд Туск також звернув увагу на безпекову ситуацію в державах Балтії.

    За словами польського прем’єра, Литва очікує на можливу серйозну провокацію, а в Латвії вже виникали тривожні інциденти, пов’язані з появою людей у військовій формі.

    При цьому Туск не навів достатніх подробиць, щоб незалежно встановити обставини кожного такого епізоду.

    Однак загальна оцінка ризиків відповідає попереднім попередженням європейських посадовців.

    15 жовтня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в інтерв’ю Reuters заявив, що Росія може намагатися послабити західну підтримку України через диверсії, кібератаки та інформаційні операції.

    На думку естонського дипломата, Москва уважно стежить за реакцією європейських суспільств і намагається використати внутрішні політичні розбіжності.

    Цахкна також наголосив, що держави Балтії, Польща та Фінляндія добре усвідомлюють російську загрозу, тоді як деякі інші європейські суспільства можуть бути менш підготовленими до подібних викликів.

    У Польщі вже розслідують атаку на об’єкт Starlink

    Попередження Туска пролунало невдовзі після резонансного розслідування ймовірної диверсії проти інфраструктури супутникового зв’язку.

    За інформацією Associated Press, польські правоохоронці встановили обставини підпалу об’єкта Starlink у населеному пункті Воля-Кробовська, приблизно за 50 кілометрів від Варшави.

    Інцидент стався 23 вересня 2026 року.

    Об’єкт мав значення для супутникової інфраструктури, яка використовується для забезпечення зв’язку з Україною.

    У Німеччині затримали двох громадян Туреччини, яких підозрюють у причетності до підпалу.

    Польська влада вважає, що за операцією могли стояти російські спецслужби.

    Однак остаточна відповідальність конкретних осіб і можливих організаторів має бути встановлена правоохоронними органами та судами.

    Сам Туск підтвердив затримання підозрюваних і наголосив, що справа є частиною ширших викликів для безпеки Польщі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про попередження української воєнної розвідки щодо можливих російських диверсій проти Starlink у Європі.

    У матеріалі йшлося про ризики атак на інфраструктуру зв’язку, важливу для України та її союзників.

    Інцидент у Польщі демонструє, чому об’єкти критичного зв’язку привертають особливу увагу європейських служб безпеки.

    Водночас один встановлений випадок не доводить автоматично існування конкретного плану нових атак до Різдва.

    Українська розвідка раніше попереджала НАТО

    Ще 2 жовтня Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про можливе посилення діяльності російських спецслужб у країнах ЄС і НАТО.

    За інформацією української сторони, метою таких операцій може бути послаблення міжнародної підтримки України та створення проблем у роботі важливих інфраструктурних систем.

    Йдеться про широкий комплекс загроз — від диверсій до операцій інформаційного впливу.

    Раніше «Ненька інфо» також розповідала про попередження польської сторони щодо можливого посилення російських атак на Європу.

    У тому матеріалі розглядалися побоювання західних спецслужб щодо безпеки стратегічних об’єктів і транспортних маршрутів.

    Окрему увагу європейські держави приділяють підводній комунікаційній інфраструктурі, транспортним вузлам та військовій логістиці.

    Туск попереджав про гібридні удари ще у вересні

    Нинішня заява польського прем’єра не стала першою.

    17 вересня Дональд Туск виступив у Сеймі з попередженням про можливі російські гібридні атаки проти держав, які підтримують Україну.

    Тоді, за інформацією Euronews, він говорив про оцінки розвідок щодо можливого використання безпілотників і ракет проти територій країн НАТО.

    Польський прем’єр наголошував, що Москва може намагатися представити окремі інциденти як випадкові або не пов’язані з її діями.

    Такий підхід потенційно ускладнює реакцію Альянсу.

    Окремою небезпекою Туск назвав російську кампанію проти української логістики та економіки.

    На його думку, період від пізньої осені до початку весни може стати одним із найскладніших етапів війни.

    Водночас ці заяви стосуються оцінки ризиків, а не підтвердженого рішення Росії розпочати відкритий військовий конфлікт із НАТО.

    НАТО готується протидіяти гібридним загрозам

    На тлі численних повідомлень про диверсії, порушення повітряного простору та кібератаки питання гібридної безпеки дедалі частіше обговорюється на рівні Північноатлантичного альянсу.

    Військові та політичні представники НАТО наголошують на необхідності захищати транспортну, комунікаційну й енергетичну інфраструктуру.

    Особливе значення має обмін розвідувальною інформацією між союзниками.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик військового керівництва НАТО посилити стримування Росії та підтримку України у відповідь на гібридні загрози.

    Ідеться про необхідність одночасно підвищувати стійкість європейських держав і зменшувати можливості Росії для проведення нових операцій.

    Проте протидія гібридним атакам має свої особливості.

    На відміну від відкритого військового вторгнення, диверсії або кібератаки часто вимагають тривалого розслідування для встановлення організаторів.

    Тому держави змушені поєднувати оперативне реагування з юридично обґрунтованою атрибуцією відповідальності.

    Польща посилює готовність на східному кордоні

    Безпекові побоювання Варшави зростають на тлі російських атак на західні регіони України.

    16 жовтня, під час масованого російського удару, Польща піднімала військову авіацію та приводила в готовність наземні засоби протиповітряної оборони.

    Про це повідомляли польські та українські медіа з посиланням на відповідні служби.

    Варшава також раніше запроваджувала тимчасові обмеження використання повітряного простору поблизу східного кордону.

    Ці заходи покликані зменшити ризики для цивільної авіації та забезпечити можливість реагування військових на небезпечні повітряні об’єкти.

    Водночас такі запобіжні дії не означають, що військовий напад на Польщу є неминучим.

    На території самої України російські удари поблизу західного кордону вже впливали на роботу транспортної інфраструктури та міжнародних пунктів пропуску.

    Це ще більше підвищує значення українсько-польської координації.

    Чому Росія може бути зацікавлена в диверсіях у Європі

    Гібридні операції дозволяють створювати проблеми противнику без прямого застосування регулярних військ у масштабах відкритої війни.

    Серед можливих цілей таких дій аналітики називають порушення постачань Україні, підвищення витрат на безпеку, створення страху серед населення та посилення політичних суперечок.

    Інформаційні операції також можуть бути спрямовані на дискредитацію української допомоги або поширення сумнівів щодо ефективності НАТО.

    Окремі підривні дії потенційно можуть використовуватися для перевірки швидкості реагування правоохоронних і військових структур.

    Проте наміри конкретних осіб чи організацій мають встановлюватися на підставі доказів, а не лише загальних оцінок загроз.

    Саме тому попередження Туска варто сприймати як сигнал про підвищений ризик, але не як повідомлення про вже підтверджену серію майбутніх злочинів.

    Що означає попередження Туска для України

    Для України безпека Польщі та інших європейських союзників має безпосереднє значення.

    Польські транспортні маршрути залишаються одними з найважливіших для міжнародної торгівлі та постачання необхідних ресурсів.

    Порушення роботи таких маршрутів може створювати додаткові труднощі для українських підприємств, гуманітарних організацій і логістичних компаній.

    Також важливою є стійкість європейських комунікаційних систем, які забезпечують співпрацю між Україною та її партнерами.

    На цьому тлі українська й польська влада продовжують консультації з безпекових питань.

    11 жовтня Туск після телефонної розмови з Володимиром Зеленським підтвердив підтримку України та готовність Польщі допомагати їй протидіяти російській агресії.

    Під час наступних контактів дві держави обговорювали питання захисту критичної інфраструктури й подальшої співпраці.

    Станом на вечір 17 жовтня 2026 року немає відкритого підтвердження конкретної російської диверсії, запланованої на визначену дату до Різдва.

    Водночас польський прем’єр публічно заявив, що оцінки кількох розвідувальних служб свідчать про можливе посилення загроз.

    Найбільш уразливими напрямками він назвав кордони, залізничну логістику та об’єкти, необхідні для підтримки України.

    Попередження Варшави означає, що Європа готується до непростої зими, протягом якої Росія, за оцінками союзних спецслужб, може намагатися розширити протистояння з Україною методами прихованого тиску на сусідні держави.

  • Ракети й дрони тепер видно на карті: уряд запустив важливе оновлення «Повітряної тривоги»

    Ракети й дрони тепер видно на карті: уряд запустив важливе оновлення «Повітряної тривоги»

    В Україні запустили нову функцію в офіційному застосунку «Повітряна тривога», яка дозволяє громадянам бачити орієнтовний рух російських ракет і ударних безпілотників. Відтепер користувачі можуть отримувати не лише сповіщення про оголошення та завершення повітряної тривоги, а й додаткову інформацію про можливі напрямки руху ворожих повітряних цілей. Розробка стала результатом співпраці Міністерства цифрової трансформації, Міністерства оборони, Повітряних сил ЗСУ та українських ІТ-компаній. Водночас нова карта не показує точних координат ракет і дронів у реальному часі та не замінює офіційні сигнали повітряної тривоги.

    Про запуск нової функції 17 жовтня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами очільника уряду, головна мета оновлення — забезпечити українців швидким доступом до перевіреної інформації про повітряні загрози.

    Нові можливості застосунку повинні допомогти людям краще орієнтуватися в ситуації під час масованих російських атак та зменшити залежність від повідомлень із неперевірених Telegram-каналів.

    Однак важливо розуміти, що карта призначена для інформування про загрозу, а не для точного відстеження кожного безпілотника чи ракети.

    Що змінилося в застосунку «Повітряна тривога»

    До цього часу основною функцією застосунку залишалося оперативне сповіщення громадян про загрози в обраних регіонах України.

    Користувачі отримували повідомлення про початок повітряної тривоги та її завершення.

    Також через офіційну карту можна було перевіряти, в яких областях, районах або територіальних громадах діють відповідні попередження.

    Після оновлення з’явилася можливість переглядати карту орієнтовного руху ворожих повітряних цілей.

    Йдеться про ударні безпілотники та ракети, які російські війська застосовують під час повітряних атак на українські міста.

    За інформацією прем’єр-міністра, дані для нового інструменту проходять перевірку військовими.

    Це має допомогти зменшити поширення непідтвердженої інформації, яка часто з’являється під час обстрілів.

    Водночас уряд не оприлюднив усіх технічних подробиць роботи нової системи.

    Зокрема, не уточнювалися частота оновлення даних, принципи визначення орієнтовних маршрутів та повний перелік типів повітряних цілей, які відображатимуться на карті.

    Чому карта не показує точного розташування ракет

    Сергій Корецький окремо наголосив, що нова функція не призначена для відображення точного місцеперебування ворожих цілей у реальному часі.

    Це принципове уточнення.

    Російські ракети й безпілотники можуть змінювати напрямок руху, а інформація про них може надходити із затримкою.

    Крім того, не всі повітряні цілі можуть бути відображені на карті одночасно.

    Тому навіть якщо певний населений пункт не позначений як напрямок руху дрона, це не гарантує відсутності небезпеки.

    Не можна відкладати перехід до укриття лише тому, що на карті не видно ракети або безпілотника поблизу.

    Так само не варто залишати укриття після того, як умовне позначення повітряної цілі зникло з екрана.

    Орієнтиром для цивільного населення повинні залишатися офіційні повідомлення про початок і завершення повітряної тривоги.

    Хто створював нову функцію

    За словами прем’єр-міністра, карта стала результатом спільної роботи кількох державних структур та українського технологічного сектору.

    До проєкту долучилися Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство оборони, Повітряні сили ЗСУ та представники українських ІТ-компаній.

    Такий формат співпраці дозволяє поєднувати цивільні цифрові сервіси з інформацією, яка надходить від військових.

    Сам застосунок «Повітряна тривога» існує від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Він створювався за підтримки Мінцифри, а авторами початкової ідеї стали фахівці української ІТ-компанії Stfalcon.

    У магазинах мобільних застосунків розробником зазначена Ajax Systems.

    Сервіс призначений для оперативного інформування населення про небезпечні ситуації на території України.

    Зокрема, система дозволяє отримувати сповіщення для обраної області, району або територіальної громади.

    Важливою особливістю є можливість звукового попередження навіть тоді, коли смартфон перебуває в беззвучному режимі, за умови правильного налаштування пристрою.

    Чому оновлення запустили саме зараз

    Нову функцію представили на тлі посилення російських повітряних атак.

    Протягом жовтня Росія неодноразово застосовувала проти України комбіновані удари ракетами та безпілотниками.

    Під час таких атак повітряна тривога може оголошуватися одночасно в багатьох регіонах.

    При цьому російські ударні дрони можуть тривалий час перебувати в повітряному просторі України, змінювати напрямки руху та створювати загрозу для кількох областей.

    Саме тому громадяни дедалі частіше звертаються до цифрових сервісів, щоб отримувати додаткову інформацію про повітряну ситуацію.

    Значна частина таких повідомлень поширюється через Telegram-канали та інші соціальні мережі.

    Однак достовірність інформації в різних джерелах може суттєво відрізнятися.

    Публікації іноді містять застарілі маршрути, непідтверджені припущення або неточні повідомлення про наближення повітряних цілей.

    За таких умов поява офіційного інструменту з інформацією, перевіреною військовими, може поліпшити обізнаність населення.

    Головна перевага нової функції полягає не в точному прогнозуванні місця удару, а в доступності додаткової офіційної інформації під час повітряної небезпеки.

    Як працює офіційна система повітряних сповіщень

    Застосунок «Повітряна тривога» використовує повідомлення державної системи цивільного захисту.

    Відповідальні оператори передають інформацію про оголошення небезпеки, після чого сервіс надсилає повідомлення користувачам, які обрали відповідну територію.

    Така система дозволяє отримувати попередження без необхідності постійно перевіряти новинні сайти або соціальні мережі.

    Користувач може самостійно вибрати регіон, для якого хоче отримувати повідомлення.

    Це особливо важливо для людей, які проживають у районах із частими повітряними тривогами.

    Крім самого мобільного застосунку, доступна також офіційна вебкарта повітряних тривог України.

    На ній відображаються попередження про повітряну тривогу та деякі інші види небезпек.

    Водночас наявність нової функції в мобільному застосунку не означає, що всі її можливості вже автоматично доступні в кожній вебверсії карти.

    Де завантажити застосунок

    Офіційний застосунок «Повітряна тривога» доступний для смартфонів на Android та iOS.

    Його можна знайти в магазинах Google Play та App Store.

    У Google Play застосунок має понад десять мільйонів завантажень.

    На сторінці сервісу зазначається, що він не потребує реєстрації та не використовує геолокацію для визначення регіону, обраного користувачем.

    Після встановлення необхідно вибрати відповідну область, район або громаду та дозволити надсилання сповіщень.

    Також варто переконатися, що смартфон не блокує роботу застосунку у фоновому режимі.

    Окремі налаштування енергозбереження можуть обмежувати роботу програм, тому користувачам слід перевірити, чи надходять повідомлення належним чином.

    Якщо нова карта ще не відображається на конкретному пристрої, варто перевірити наявність оновлення застосунку.

    Водночас на момент оголошення нової функції не було підтверджено, що вона стала доступною одночасно на всіх моделях смартфонів і для всіх користувачів.

    Чим нова карта відрізняється від неофіційних сервісів

    В Україні вже існують цифрові платформи, які відображають повітряні загрози та ймовірні напрямки руху ракет і безпілотників.

    Частина таких сервісів використовує відкриті повідомлення, дані громадських моніторингових проєктів або інформацію із соціальних мереж.

    Однак нова функція офіційного застосунку, за словами уряду, створена за участю Повітряних сил та інших державних структур.

    Це є ключовою відмінністю від платформ, які самостійно збирають інформацію з публічних джерел.

    Проте навіть офіційні дані можуть бути неповними або відображатися не миттєво.

    Під час складних комбінованих атак ситуація в небі змінюється дуже швидко.

    Саме тому жодна карта не може замінити системи оповіщення населення та рекомендацій рятувальних служб.

    Що робити під час повітряної тривоги

    Нові цифрові можливості покликані допомагати громадянам отримувати інформацію, але головним залишається дотримання правил безпеки.

    Після отримання сигналу повітряної тривоги необхідно якомога швидше перейти до найближчого доступного укриття.

    Якщо людина перебуває вдома, варто заздалегідь знати розташування найближчої захисної споруди та маршрут до неї.

    Не слід чекати, поки на карті з’явиться позначення ракети чи безпілотника саме над вашим населеним пунктом.

    Також необхідно уникати поширення неперевірених даних про маршрути польоту, особливо якщо такі повідомлення містять відомості про роботу українських засобів протиповітряної оборони.

    Головне правило залишається незмінним: сигнал тривоги означає необхідність діяти негайно, незалежно від інформації, яка в цей момент відображається на карті.

    Що відомо станом на вечір 17 жовтня

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький офіційно оголосив про появу карти орієнтовного руху ворожих ракет і безпілотників у застосунку «Повітряна тривога».

    Новий інструмент створено за участю Мінцифри, Міністерства оборони, Повітряних сил та українських ІТ-компаній.

    Влада наголошує, що карта не показує точних координат повітряних цілей у реальному часі.

    Технічні подробиці роботи системи та повний перелік її функціональних можливостей поки не оприлюднені.

    Для українців головним результатом оновлення стане можливість отримувати додаткову перевірену інформацію про повітряну небезпеку безпосередньо у знайомому застосунку.

    Водночас навіть із новою картою основним способом захисту під час російських ракетних і дронових атак залишається своєчасний перехід до укриття та дотримання офіційних сигналів повітряної тривоги.

  • Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Путін хоче вигнати українців із міст: The Guardian розкрила російський план блекаутів і комунального колапсу

    Росія може реалізовувати заздалегідь розроблену стратегію руйнування української енергетичної та комунальної інфраструктури, головна мета якої — зробити великі міста непридатними для нормального життя й змусити їхніх мешканців залишати домівки. Британське видання The Guardian ознайомилося з документами, які, за інформацією української розвідки, були перехоплені в Росії. Вони описують можливі наслідки систематичного знищення електростанцій, систем водопостачання, опалення та каналізації. Найнебезпечніший сценарій для Києва передбачає відключення електроенергії тривалістю до 20 годин на добу. Однак це прогноз на випадок масштабних пошкоджень, а не підтверджений графік майбутніх відключень.

    Про зміст документів 16 жовтня повідомило британське видання The Guardian у матеріалі журналіста Ендрю Рота.

    За інформацією видання, українська розвідка отримала аналітичні матеріали російського походження, у яких розглядаються можливості завдання системної шкоди життєво важливій інфраструктурі України.

    Документ має назву «Аналіз енергетичного, житлового та комунального секторів України».

    Особливу увагу автори приділяють не лише знищенню електроенергії як ресурсу, а й подальшим наслідкам для життя цивільного населення.

    У документі, як повідомляє The Guardian, розглядаються ситуації, коли відсутність електроживлення призводить до зупинки водопостачання, порушення роботи каналізації, погіршення санітарних умов та вимушеного виїзду мешканців із міст.

    Саме такий послідовний розвиток гуманітарної кризи, за оцінкою британських журналістів, може відповідати нинішній тактиці російських ударів.

    Що відомо про перехоплені документи

    За даними The Guardian, документи українська розвідка отримала у вересні 2026 року.

    Вони містять оцінки стану української енергетики, можливих наслідків пошкодження критичної інфраструктури та використання різних видів озброєння.

    Журналісти зазначають, що матеріали підготовлені у формі технічного аналізу.

    У них розглядаються окремі сценарії виведення з ладу енергетичних і комунальних систем, а також можливий вплив цих руйнувань на великі населені пункти.

    Водночас достеменно невідомо, яка саме російська державна структура підготувала документ.

    Кілька європейських посадовців, ознайомлених із матеріалами, припустили, що автори можуть бути пов’язані з аналітичними підрозділами російської армії або спецслужб.

    Проте ці оцінки не є остаточним підтвердженням авторства.

    Також The Guardian не оприлюднила доказів того, що Володимир Путін особисто затверджував саме цей документ або підписував наказ про його реалізацію.

    Водночас український президент раніше заявляв, що українська розвідка отримала свідчення нової російської доктрини атак на ширше коло цивільних об’єктів.

    Про це The Guardian повідомляла ще 4 жовтня.

    За словами Зеленського, російська стратегія спрямована, зокрема, на те, щоб змусити українців залишати великі міста.

    Денис Шмигаль розповів про два російські документи

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль раніше повідомляв європейським партнерам про отримані аналітичні матеріали.

    За його словами, йдеться про два великі документи, які містять детальні технічні розрахунки.

    У них оцінюється можливе застосування різних типів ракет і ударних безпілотників проти української інфраструктури.

    Міністр наголосив, що українська сторона усвідомлює характер загроз і розуміє логіку можливих подальших атак.

    Водночас The Guardian не стала публікувати частину технічних подробиць на прохання українського Міністерства енергетики.

    У відомстві пояснили, що розголошення такої інформації могло б полегшити російським військовим планування подальших ударів.

    Це важлива деталь: журналісти ознайомилися з матеріалами, але вирішили не оприлюднювати дані, які можуть становити додаткову загрозу для енергетичної безпеки України.

    Чому головною ціллю залишається Київ

    Одним із найнебезпечніших напрямків російської кампанії аналітики називають спроби порушити електропостачання української столиці.

    Київ — великий центр споживання електроенергії, який залежить як від місцевої генерації, так і від передачі електроенергії з інших регіонів.

    Для забезпечення міста використовується складна система електростанцій, підстанцій і магістральних мереж.

    У разі одночасного пошкодження кількох важливих елементів цієї системи можливості стабільного електропостачання можуть істотно скоротитися.

    За інформацією The Guardian, російський документ містить оцінку сценарію, за якого під загрозою може опинитися понад 90% електроенергії, запланованої для забезпечення Києва протягом зими.

    Однак цей показник не означає, що Росія вже знищила 90% доступного електропостачання столиці.

    Йдеться про потенційні наслідки масштабного пошкодження критично важливих об’єктів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про оцінку Інституту вивчення війни (ISW), згідно з якою Росія може намагатися системно відрізати Київ від електропостачання.

    Аналітики звертали увагу на ризик комплексних ударів по генерації та системах передачі електроенергії.

    Після останніх атак Київ утратив основну електрогенерацію

    Особливо тривожними виглядають повідомлення про стан київських теплоелектроцентралей.

    Після масованих російських атак у жовтні основні великі ТЕЦ столиці припинили виробляти електроенергію.

    Як раніше повідомляли українські медіа з посиланням на представників енергетичного сектору, йдеться про ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ.

    Водночас пошкоджені станції можуть зберігати окремі можливості виробництва теплової енергії.

    Це особливо важливо на початку опалювального сезону.

    Про небезпеку повторних ударів по столичних теплоелектроцентралях «Ненька інфо» розповідала ще 14 жовтня.

    Тоді зазначалося, що ураження великих об’єктів генерації не означає автоматичного повного припинення теплопостачання, але значно ускладнює забезпечення міста електроенергією.

    Крім того, теплові мережі, насосні станції та інше допоміжне обладнання також потребують стабільного електроживлення.

    Саме тому масштабний блекаут може вплинути не лише на освітлення квартир, а й на роботу систем опалення та водопостачання.

    До 20 годин без електрики: наскільки реальний такий сценарій

    У матеріалі The Guardian наведені експертні прогнози щодо проходження зимового періоду.

    Вони передбачають різні варіанти розвитку подій залежно від погоди, інтенсивності обстрілів та швидкості ремонтних робіт.

    За відносно сприятливого сценарію, коли температура залишається помірною, а пошкоджене обладнання вдається оперативно ремонтувати, тривалість відключень у Києві може становити до восьми годин на добу.

    Значно складнішим є сценарій тривалих морозів у поєднанні з новими масштабними атаками.

    У такому випадку, за оцінками експертів, перебої з електропостачанням можуть тривати до 20 годин на добу.

    Це не офіційний графік відключень і не гарантований прогноз. Це оцінка можливого розвитку подій за несприятливих умов.

    Реальна ситуація залежатиме від того, скільки енергетичного обладнання залишиться працездатним, як швидко проводитимуть ремонти та чи вдасться запобігти повторним руйнуванням.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала заяви про можливу катастрофічну зиму та пояснювала різницю між реальними ризиками і панічними прогнозами.

    Росія атакує не лише електростанції

    Особливістю описаної стратегії є можливе поєднання ударів по кількох системах життєзабезпечення.

    Енергетична інфраструктура тісно пов’язана з водопостачанням, каналізацією, тепловими мережами та роботою міського транспорту.

    Якщо електроенергії немає тривалий час, насосне обладнання може припинити роботу, а резервні джерела живлення мають обмежені ресурси.

    У разі серйозних пошкоджень це може спричинити перебої з подачею питної води та відведенням стічних вод.

    У холодний період виникають додаткові ризики для систем централізованого опалення.

    Особливо небезпечними можуть бути тривалі відключення за низьких температур, коли житлові будинки швидко втрачають тепло.

    У подібній ситуації найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, маленькі діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійного медичного догляду.

    Саме комплексний характер можливих руйнувань робить загрозу гуманітарної кризи значно серйознішою, ніж звичайні тимчасові відключення електроенергії.

    ООН попереджає про ризик нової хвилі переселенців

    Можливі наслідки російських ударів уже привернули увагу міжнародних гуманітарних організацій.

    16 жовтня агентство Reuters повідомило про попередження Міжнародної організації з міграції ООН щодо ризику нових переміщень населення.

    За оцінкою організації, пошкодження житла та критичної інфраструктури, подорожчання життя й наближення морозів можуть змусити частину українців знову залишити свої домівки.

    Нині мільйони людей залишаються внутрішньо переміщеними, а значна кількість українців, які раніше повернулися додому, продовжує жити в умовах нестабільного електро- та теплопостачання.

    У Міжнародній організації з міграції звернули увагу, що доступ до води безпосередньо залежить від функціонування енергетичних систем.

    Тому нові масовані удари можуть спричиняти вторинні гуманітарні наслідки навіть далеко від безпосередніх місць влучань.

    Чому Москва посилює тиск на цивільне населення

    Український політолог Володимир Фесенко в коментарі The Guardian пов’язав посилення енергетичних атак із ситуацією на фронті.

    За його оцінкою, Кремль може дедалі більше покладатися на руйнування цивільної інфраструктури як спосіб тиску на Україну.

    Йдеться про стратегію, за якої складні умови життя, економічні проблеми та суспільне невдоволення розглядаються як інструменти політичного впливу.

    Однак це аналітична оцінка, а не доведене свідчення того, що російське керівництво остаточно відмовилося від військових цілей.

    Міжнародне гуманітарне право забороняє навмисно атакувати цивільні об’єкти та використовувати терор проти цивільного населення як метод ведення війни.

    Водночас правова оцінка кожного конкретного удару залежить від характеру об’єкта, військової необхідності, пропорційності та інших установлених обставин.

    Що може допомогти Україні пройти зиму

    На тлі зростання загроз українська влада й місцеві громади працюють над підвищенням стійкості енергетичних систем.

    Серед основних напрямків — ремонт пошкодженого обладнання, створення резервної генерації, захист важливих об’єктів та забезпечення аварійного живлення для лікарень, водоканалів і теплопостачальних підприємств.

    Окреме значення має розвиток розподіленої генерації, яка дозволяє зменшувати залежність великих міст від окремих потужних електростанцій.

    Проте невеликі генератори та когенераційні установки не можуть миттєво замінити всі втрачені потужності.

    Також критично важливою залишається робота протиповітряної оборони, зокрема захист від балістичних ракет та ударних безпілотників.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    Однак навіть за наявності резервного обладнання нові масштабні удари можуть суттєво ускладнювати роботу міських систем.

    Чи означає розслідування The Guardian, що гуманітарна катастрофа неминуча

    Ні. Документи, з якими ознайомилися британські журналісти, описують можливу російську стратегію та її очікувані наслідки.

    Вони не доводять, що всі передбачені сценарії обов’язково здійсняться.

    Також наразі не встановлено незалежно, який саме російський орган розробив документи та чи були всі запропоновані в них заходи затверджені на найвищому рівні.

    Водночас реальні атаки на українські електростанції та мережі підтверджують, що загроза масштабних комунальних перебоїв існує.

    Головний висновок розслідування The Guardian полягає в тому, що російські удари по енергетиці можуть бути частиною ширшої стратегії тиску на цивільне населення — із розрахунком на тривалі відключення, погіршення умов життя та вимушене переміщення людей.

    Напередодні зими 2026–2027 років питання захисту енергосистеми, резервного теплопостачання та стабільної роботи водоканалів залишається одним із найважливіших для українських міст.

    Подальша ситуація залежатиме від інтенсивності російських атак, можливостей протиповітряної оборони, відновлювальних робіт та міжнародної підтримки України.