Daypolitico

Позначка: українці за кордоном

  • Після хвилі критики МЗС призупинило видачу сертифікатів українським дітям за кордоном

    Після хвилі критики МЗС призупинило видачу сертифікатів українським дітям за кордоном

    Міністерство закордонних справ України призупинило реалізацію проєкту з видачі сертифікатів української ідентичності дітям, які проживають за кордоном. Рішення ухвалили після хвилі критики та обговорень у соціальних мережах. Водночас у дипломатичному відомстві не відмовляються від ідеї та допускають можливість її реалізації після додаткових консультацій.

    Про це повідомляють «Українські Новини» з посиланням на офіційну відповідь Міністерства закордонних справ на журналістський запит.

    У відомстві пояснили, що наразі ініціатива перебуває на паузі, оскільки потребує ширшого обговорення за участю представників державних органів, українських громад за кордоном, освітян та експертного середовища.

    «Станом на сьогодні у МЗС вирішили призупинити реалізацію цього проєкту для проведення ширших консультацій із профільними органами державної влади, із залученням українських громад за кордоном, освітян та експертів», — зазначили в міністерстві.

    Таким чином, рішення про призупинення не означає остаточного закриття проєкту. Подальша доля сертифікатів залежатиме від результатів обговорень та позицій зацікавлених сторін. Водночас конкретних термінів можливого відновлення ініціативи у відповіді МЗС не назвали.

    Жодного сертифіката поки не видали

    Окремо у Міністерстві закордонних справ прокоментували питання фактичної реалізації проєкту. За інформацією дипломатичного відомства, від початку його запровадження і до моменту призупинення жодного сертифіката української ідентичності не було видано.

    «Наразі інформація щодо виданих сертифікатів від закордонних дипломатичних установ України не надходила», — повідомила директор Департаменту світового українства та гуманітарної взаємодії МЗС України Олена Ващенко.

    Як зазначає видання, бюджетні кошти на друк сертифікатів наразі також не витрачалися. При цьому порядок реалізації ініціативи передбачав можливість виготовлення документів не лише державними установами.

    Згідно з відповідним наказом, друкувати сертифікати могли громадські організації закордонних українців, культурно-освітні осередки, суботні та недільні школи, які працюють при таких організаціях, а також українські посольства й консульства.

    Такий механізм передбачав залучення до реалізації проєкту як дипломатичних представництв, так і недержавних структур, які підтримують зв’язок українських дітей за кордоном із національною культурою та мовою.

    Чому виникла ідея сертифікатів

    Раніше Міністерство закордонних справ пояснювало, що ініціатива видачі сертифікатів української ідентичності виникла у відповідь на запит представників української діаспори, а не була самостійною пропозицією відомства.

    Ідея стосувалася дітей, які мешкають за межами України, та була пов’язана з питанням збереження їхньої української ідентичності.

    Проте після появи інформації про проєкт у соціальних мережах розгорнулася критика, що й передувала рішенню про його призупинення.

    Наразі залишається відкритим питання, чи повернеться МЗС до реалізації сертифікатів у попередньому вигляді, чи запропонує змінений механізм після консультацій.

    Отже, попри суспільний резонанс, остаточної крапки в історії із сертифікатами української ідентичності ще не поставлено.

  • «Нам потрібні ці люди»: Зеленський назвав мільйони українців, яких хоче повернути додому

    «Нам потрібні ці люди»: Зеленський назвав мільйони українців, яких хоче повернути додому

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що за кордоном перебувають 9,5 мільйона українців, які, за його словами, втратили житло. Глава держави наголосив, що Україні необхідно створити умови для повернення громадян, оскільки саме люди мають стати основою повоєнної відбудови та економічного розвитку. Водночас міжнародна статистика свідчить про меншу кількість українських біженців за кордоном, тому озвучена президентом цифра потребує уточнення.

    Про це Зеленський заявив в інтерв’ю американському телеканалу Fox News, повідомляє ТСН 21 жовтня.

    Президент підкреслив, що відновлення України після завершення війни залежатиме не лише від міжнародної фінансової допомоги, а й від повернення людей, які були змушені залишити країну.

    «Нам потрібно, щоб 9,5 мільйона людей, які втратили житло і зараз перебувають за кордоном, повернулися в Україну — просто щоб жити тут і будувати свою країну», — заявив Зеленський.

    За його словами, повернення громадян має стати одним із ключових завдань держави.

    Скільки українців насправді перебувають за кордоном

    Озвучена Зеленським цифра у 9,5 мільйона людей привертає увагу, адже вона суттєво перевищує показники міжнародних гуманітарних організацій.

    За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, наприкінці 2025 року у світі перебували приблизно 5,9 мільйона біженців та шукачів притулку з України.

    Більшість із них знайшли прихисток у європейських країнах.

    Водночас ще близько 3,7 мільйона людей були внутрішньо переміщеними особами, тобто залишили власні домівки, але продовжили проживати на території України.

    Разом ці дві категорії становили приблизно 9,6 мільйона людей.

    Таким чином, озвучена президентом кількість близька до загального масштабу внутрішнього та зовнішнього переміщення, але не відповідає окремому показнику біженців за кордоном.

    Чи мав Зеленський на увазі саме всіх вимушено переміщених українців, наразі невідомо.

    Чому українці не поспішають повертатися

    Однією з головних причин залишається безпекова ситуація.

    Російські війська продовжують атакувати українські міста, житлові будинки та об’єкти критичної інфраструктури.

    Для родин із дітьми важливими залишаються доступ до безпечної освіти, медичної допомоги та стабільного житла.

    Не менш суттєвим чинником є працевлаштування.

    За роки повномасштабної війни багато українців адаптувалися до життя в інших державах, знайшли роботу та облаштували побут.

    Діти відвідують місцеві школи, вивчають іноземні мови та поступово інтегруються в нове середовище.

    Тому рішення про повернення залежить не лише від бажання жити в Україні, а й від можливостей забезпечити родині безпечне та стабільне майбутнє.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала, що може спонукати мільйони українців повернутися додому.

    Серед ключових умов — безпека, доступне житло, гідна оплата праці та перспективи для дітей.

    Зруйноване житло залишається серйозною перешкодою

    Повернення українців ускладнюється масштабними руйнуваннями житлового фонду.

    Особливо гострою проблема залишається у прифронтових регіонах та населених пунктах, які тривалий час перебували під російською окупацією.

    Частина людей втратила житло повністю, інші не можуть повернутися через пошкодження будинків, відсутність комунальних послуг або небезпеку повторних обстрілів.

    За даними Міжнародної організації з міграції, оприлюдненими 16 жовтня, навіть українці, які вже повернулися додому, знову ризикують бути змушеними виїхати.

    Причинами залишаються пошкоджене житло, повторні удари по енергетиці та високі витрати на опалення.

    Організація попереджає, що наближення зими може ще більше ускладнити становище вразливих родин.

    Чому повернення мільйонів людей важливе для економіки

    Вимушена міграція має довгострокові наслідки для української економіки.

    Скорочення чисельності населення означає зменшення кількості працівників, споживачів і платників податків.

    Особливо відчутною є нестача людей працездатного віку.

    Для повоєнного відновлення Україні знадобляться фахівці у будівництві, промисловості, медицині, освіті, транспорті та сфері послуг.

    Водночас зменшення кількості молодих родин і дітей створює додаткові демографічні ризики.

    Саме тому питання повернення громадян виходить далеко за межі соціальної політики.

    Йдеться про майбутній економічний потенціал держави та можливість відновлення територій, які найбільше постраждали від російської агресії.

    Що Україна робить для повернення громадян

    Українська влада поступово розробляє інструменти, покликані полегшити повернення людей.

    Серед таких ініціатив — цифрова платформа «Додому», запущена в тестовому режимі у 2026 році.

    Вона має допомагати громадянам отримувати інформацію про житло, працевлаштування, оформлення документів та навчання дітей.

    Про запуск відповідного сервісу раніше повідомляла «Ненька інфо».

    Водночас наявність інформаційної платформи сама по собі не вирішує основних проблем, із якими стикаються люди.

    Для масштабного повернення необхідні відновлення житлової інфраструктури, створення робочих місць, доступні державні послуги та стабільна безпекова ситуація.

    Чи повернуться українці після завершення війни

    Міжнародні дослідження свідчать, що значна частина українців, які залишили країну, зберігають бажання повернутися.

    Водночас намір повернутися не завжди означає готовність зробити це найближчим часом.

    На рішення впливають тривалість війни, становище родини, умови проживання за кордоном та перспективи працевлаштування в Україні.

    Додаткове значення має той факт, що протягом кількох років люди формують соціальні зв’язки в країнах перебування.

    Тому навіть після припинення бойових дій процес повернення може бути поступовим.

    Головний висновок із заяви Зеленського полягає в тому, що Україна розглядає повернення громадян як одну з найважливіших умов свого майбутнього.

    Водночас для досягнення цієї мети недостатньо лише закликати людей приїхати додому. Державі необхідно забезпечити реальні умови, за яких повернення буде безпечним, добровільним та економічно виправданим.

  • Українців розкритикували за відео з черепахою в Омані

    Українців розкритикували за відео з черепахою в Омані

    У соцмережах розгорівся скандал навколо відео з Оману, на якому українські туристи сідають на морську черепаху, що перебувала на пляжі та, за повідомленнями медіа, відкладала яйця. Кадри активно поширювали у Threads і різко критикували за поводження з дикою твариною.

    У публікаціях фігурує український воркаут-атлет Вадим Олейник. За даними StopCor, на відео також була його супутниця. Після хвилі критики частина публікацій зникла із соцмереж, а сам Олейник оприлюднив вибачення.

    Українців розкритикували за відео з черепахою в Омані

    Він заявив, що не знав правил поводження з морськими черепахами та не мав наміру завдати тварині шкоди. Також Олейник перепросив перед природоохоронними структурами Оману.

    Ситуація викликала особливе обурення через те, що морські черепахи є дикими тваринами, а втручання людини під час кладки яєць може створювати для них додатковий стрес. Італійський природоохоронний проєкт Biologicamente, який також поширив кадри, наголосив, що таких тварин не можна використовувати як реквізит для фото чи фізично навантажувати.

    Користувачі соцмереж повідомляли, що надсилали відео до міжнародних організацій із захисту тварин. Водночас у відкритих джерелах, які вдалося перевірити, немає підтвердження, що щодо Олейника вже відкрито кримінальне провадження або призначено конкретний штраф в Омані.

    Олейник відомий у воркаут-середовищі: у 2026 році World Street Workout and Calisthenics Federation включила його до своєї Hall of Fame.

  • Відпочинок у райській Канаймі закінчився авіатрощею: українська модель вижила після падіння літака

    Відпочинок у райській Канаймі закінчився авіатрощею: українська модель вижила після падіння літака

    Українська модель Софія Комар опинилася серед семи людей, які вижили після авіакатастрофи у Венесуелі. Легкий двомоторний літак YV2199, що летів із району знаменитого національного парку Канайма до міста Сіудад-Болівар, 6 вересня впав під час заходу на посадку неподалік аеропорту General Tomás de Heres і після удару загорівся. Загиблих немає, однак усі люди на борту дістали травми різного ступеня. Частина венесуельських джерел повідомляє також про опіки.

    Відпочинок у райській Канаймі закінчився авіатрощею: українська модель вижила після падіння літака
    ФОТО: Софія Комар

    Перші повідомлення про аварію з’явилися у венесуельських медіа ще в день катастрофи. За даними El Pitazo, літак упав у районі злітно-посадкової смуги після 13:00 за місцевим часом. Попереднє повідомлення системи управління ризиками підтвердило, що всі семеро людей, які перебували на борту, вижили. На оприлюднених рятувальниками фотографіях видно серйозно пошкоджену машину: нижня частина фюзеляжу обгоріла після пожежі, яка виникла внаслідок зіткнення із землею.

    Профільний ресурс Bureau of Aircraft Accidents Archives уточнює, що йдеться про двомоторний Partenavia P.68TP-300 Spartacus із реєстраційним номером YV2199. За його даними, літак був виготовлений 1986 року, виконував приватний рейс за маршрутом Канайма — Сіудад-Болівар і зазнав катастрофи саме на етапі заходу на посадку. На борту було п’ятеро пасажирів і двоє членів екіпажу. У базі авіаційних подій також зазначено, що повітряне судно було серйозно пошкоджене вогнем.

    Водночас у перших повідомленнях місцевих медіа були розбіжності щодо типу літака та кількості постраждалих. Деякі видання спочатку називали машину Cessna та повідомляли про п’ятьох травмованих. Пізніші матеріали Correo del Caroní, Efecto Cocuyo та спеціалізована база авіаційних аварій вказують на Partenavia P.68 і сімох травмованих — тобто всіх людей, які перебували в літаку. Саме ці дані наразі виглядають найбільш узгодженими між джерелами.

    Відпочинок у райській Канаймі закінчився авіатрощею: українська модель вижила після падіння літака
    ФОТО: Місце падіння літака / Аварійно рятувальна служба штату Болівар (Венесуела)

    Екіпаж складався з пілота Ернесто Маседи та другого пілота Хосе Гонсалеса. Пасажирами були Рауль Фрагоса, Майкл Бредлі, венесуельські бізнесмени Гільєрмо Амаро та Домінго Амаро, а також українка Софія Комар. Венесуельське El Pitazo називає її українською моделлю. Її ім’я також є у портфоліо міжнародних модельних агентств: профілі Sofia Komar розміщені, зокрема, на сайтах Æ Model Management та Empowered Model Management.

    Після падіння літака до місця події прибули співробітники цивільного захисту та інших екстрених служб. У первинній публікації El Pitazo зазначалося, що офіційної детальної інформації про медзаклад і стан кожного потерпілого не оприлюднювали. Водночас Correo del Caroní із посиланням на офіційне зведення повідомило, що сімох людей із травмами й опіками доправили до університетського лікарняного комплексу Ruiz y Páez у Сіудад-Боліварі. Схожі дані наводить Efecto Cocuyo. Станом на 10 вересня у відкритих джерелах немає достовірної докладної інформації про характер травм конкретно Софії Комар, тому твердження про тяжкість її стану були б передчасними.

    Що саме стало причиною аварії, також остаточно не встановлено. Деякі венесуельські медіа з посиланням на неофіційні дані писали про можливу технічну несправність під час заходу на посадку, однак офіційних висновків авіаційного розслідування поки немає. Саме тому говорити про відмову двигуна, помилку екіпажу або погодні умови як установлену причину катастрофи наразі не можна. Фахівці цивільної авіації розпочали технічне розслідування обставин події.

    El Pitazo з посиланням на джерело повідомляє, що літак прибув до Сіудад-Болівара для дозаправки, після чого мав вирушити далі до Каракаса. У місцевих повідомленнях також фігурує компанія Inversiones Coimpro, яку називають оператором або власником повітряного судна. Спеціалізований архів авіаційних аварій також зазначає Inversiones Coimpro як оператора YV2199.

    Окремий інтерес венесуельських журналістів викликало те, звідки поверталися пасажири. Перед аварією група перебувала в Національному парку Канайма — одному з найвідоміших природних об’єктів Венесуели. За даними El Pitazo, журналісти зіставили публікації Софії Комар у соцмережах з інформацією своїх джерел і встановили, що група могла провести в Канаймі понад п’ять днів. Комар у соцмережах називала цей район дуже красивим місцем для прогулянок.

    Канайма — не просто популярний туристичний напрямок. Парк внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще 1994 року. Його площа становить приблизно 3 млн гектарів, а близько 65% території займають характерні столові гори — тепуї. Саме тут розташовані грандіозні скелі та водоспади, серед яких найвищий у світі водоспад із падінням води приблизно на кілометр.

    За інформацією El Pitazo, пасажири перед польотом зупинялися у Waka Wená — одному з преміальних туристичних комплексів західної частини Канайми. Видання повідомляло, що у вересні пакети для двох там коштували від 3468 до 4130 євро залежно від тривалості перебування й включали проживання, екскурсії та трансфер. Водночас журналісти лише припустили, що через тривалість відпочинку група могла придбати кілька пакетів; підтверджених даних про те, хто саме оплачував поїздку Софії Комар і скільки вона коштувала конкретно їй, немає.

    Ще одна деталь стосується двох інших пасажирів — братів Домінго Арнальдо та Гільєрмо Альфредо Амаро Чакон. El Pitazo раніше присвячувало їм окреме журналістське розслідування «Mapas de Poder». Видання вивчало їхні зв’язки з компаніями та операціями у нафтовій, золотодобувній й агропромисловій сферах, а також матеріали судового провадження в Іспанії, у якому згадується оточення колишнього прем’єр-міністра Іспанії Хосе Луїса Родрігеса Сапатеро. Йдеться саме про твердження та матеріали журналістського розслідування, а не про встановлену вироком суду винуватість братів Амаро.

    За даними El Pitazo, літак YV2199 і раніше використовувався для польотів до туристичних таборів у західній частині Канайми. Один зі співрозмовників видання розповів, що бачив цю машину на маршрутах до регіону й у попередні роки. Таким чином, рейс 6 вересня, ймовірно, не був першим польотом цього літака до Канайми.

    Найважливіший факт у цій історії залишається незмінним: авіатроща не забрала життя жодної людини. Спеціалізовані джерела та більшість пізніших венесуельських повідомлень сходяться на тому, що всі п’ятеро пасажирів і двоє пілотів вижили. Для Софії Комар туристична поїздка до одного з найвідоміших природних місць Південної Америки завершилася аварією літака й госпіталізацією. Водночас точні причини катастрофи та актуальний стан українки влада Венесуели публічно детально не розкривала, тому остаточні висновки можливі лише після появи результатів офіційного розслідування.

  • «Ми переможемо в цій війні»: зірка «Вікінгів» Кетрін Винник приїхала до Києва та звернулася до українців

    «Ми переможемо в цій війні»: зірка «Вікінгів» Кетрін Винник приїхала до Києва та звернулася до українців

    Голлівудська акторка українського походження Кетрін Винник, найбільш відома за роллю Лаґерти у культовому серіалі «Вікінги», приїхала до Києва напередодні 35-ї річниці Незалежності України. На тлі монумента «Батьківщина-мати» вона записала звернення до українців, у якому заявила, що вражена стійкістю народу та продовжує вірити в перемогу України. Під час нинішнього візиту Винник також взяла участь у заходах UNITED24 та зустрілася з президентом Володимиром Зеленським.

    У своєму зверненні акторка наголосила на символізмі місця, яке обрала для запису відео. Монумент «Батьківщина-мати» у Києві вона назвала уособленням не лише незалежності, а й стійкості українців. Винник нагадала, що вже відвідувала Україну після початку повномасштабної російської агресії, і заявила, що нинішня поїздка лише посилила її захоплення тим, як українське суспільство продовжує чинити опір.

    «Я дуже вдячна та вражена стійкістю українського народу», — сказала акторка, додавши, що міжнародні прихильники України залишаються поруч. Завершуючи звернення, Винник висловила переконання, що Україна переможе у війні, та сказала: «Слава Україні!».

    У UNITED24 подякували акторці за те, що вона продовжує використовувати свою популярність для привернення міжнародної уваги до російської війни проти України та допомагає підтримувати українську боротьбу за свободу. Нинішній приїзд Винник до столиці пов’язаний із заходами UNITED24 MODE. За інформацією NV, під час візиту вона також зустрілася з Володимиром Зеленським.

    Для Кетрін Винник підтримка України не є лише черговою благодійною кампанією знаменитості. Акторка має українське коріння й протягом багатьох років публічно наголошує на своєму зв’язку з Україною. Вона народилася в Канаді в родині нащадків українських емігрантів. UNITED24 зазначає, що її материнські дідусь і бабуся походили з Галичини, а дід по батьківській лінії свого часу приєднався до Січових стрільців.

    Українська мова також була частиною дитинства майбутньої голлівудської зірки. За інформацією UNITED24, до восьми років Кетрін розмовляла виключно українською, відвідувала українську суботню школу в Торонто, а до 17 років була пластункою. У 2021 році, коли Україна відзначала 30-річчя Незалежності, Винник приїжджала на батьківщину своїх предків.

    Повномасштабне вторгнення Росії стало для акторки приводом ще активніше долучитися до допомоги Україні. Уже 24 лютого 2022 року вона публічно підтримала українців у своїх соціальних мережах. Незабаром разом із матір’ю акторка заснувала The Winnick Foundation. Спочатку її благодійна діяльність була зосереджена на допомозі жінкам і дітям, однак після початку великої війни фокус фонду суттєво змістився на гуманітарну підтримку України.

    У березні 2023 року Кетрін Винник офіційно стала амбасадоркою президентської фандрейзингової платформи UNITED24. Вона стала першою амбасадоркою платформи з Канади та взяла під опіку напрям «Відбудова України». Головним завданням акторки стало залучення коштів для відновлення житлових будинків, зруйнованих російськими ударами.

    Тоді Зеленський особисто поспілкувався з Винник у режимі відеозв’язку та подякував їй за підтримку. Акторка наголошувала, що відновлення житла має значення не лише з погляду будівництва — воно дозволяє роз’єднаним війною українським родинам повернутися додому і знову жити разом.

    Уже через кілька місяців, у травні 2023 року, Винник особисто приїхала до України. Разом з іншими амбасадорами UNITED24 вона відвідала Ірпінь — одне з міст Київської області, що пережило російську окупацію та масштабні руйнування навесні 2022 року. Акторка побачила зруйнований Романівський міст, цвинтар автомобілів, пошкоджений Палац культури та житлові будинки.

    UNITED24 повідомляв, що біля одного зі зруйнованих багатоквартирних будинків Винник не змогла стримати сліз. Таким чином акторка на власні очі побачила наслідки війни, про які до того розповідала міжнародній аудиторії переважно через соціальні мережі та благодійні кампанії.

    Пізніше вона продовжила працювати з українцями, які втратили житло. У листопаді 2023 року Винник провела онлайн-зустріч із мешканцями Київської області, чиї багатоквартирні будинки постраждали внаслідок російської агресії. Люди розповідали їй про евакуацію, окупацію, життя у підвалах, повернення до зруйнованих помешкань та процес відбудови.

    Саме тоді акторка провела паралель між своєю найвідомішою кінороллю та реальними українськими захисниками. Вона наголосила, що сама лише грала воїтельку на екрані, тоді як українці змушені захищати свої домівки та країну в реальному житті. За словами Винник, мужність українців мотивувала її робити більше для підтримки України.

    Образ Лаґерти у серіалі «Вікінги» зробив Кетрін Винник відомою у всьому світі. Однак її кар’єра не обмежується цією роллю. Винник працює як акторка, режисерка та продюсерка, а також знімалася, зокрема, у серіалі Big Sky. Саме глобальна впізнаваність дозволила їй стати одним із публічних голосів UNITED24 за межами України.

    UNITED24 була створена за ініціативи президента Зеленського у травні 2022 року як глобальна фандрейзингова платформа для підтримки України. За роки роботи до неї долучилася велика кількість відомих у світі акторів, музикантів, спортсменів, режисерів, науковців та інших публічних персон. Серед амбасадорів платформи, крім Винник, були Марк Гемілл, Лієв Шрайбер, Барбра Стрейзанд, Imagine Dragons, Андрій Шевченко, Еліна Світоліна, Міша Коллінз, Мішель Азанавічус та інші.

    Для Винник цей статус має ще й особисте значення. Її родинна історія пов’язана з українською еміграцією ХХ століття: предки акторки залишали Україну, рятуючись від радянського режиму, спочатку опинилися в Німеччині, а потім переїхали до Канади. Саме тому Винник неодноразово називала українське походження важливою частиною власної ідентичності.

    Новий приїзд акторки до Києва припав на особливий для України час — напередодні 35-ї річниці проголошення Незалежності. 23 серпня країна відзначає День Державного Прапора, а вже 24 серпня — День Незалежності. На цьому тлі звернення Винник саме біля «Батьківщини-матері» отримало додатковий символізм: після декомунізації монумента на його щиті замість радянського герба встановлено український тризуб.

    Цього разу головний меседж голлівудської акторки був простим — попри роки повномасштабної війни, руйнування та втрати вона бачить в Україні не виснаження, а стійкість. Винник дала зрозуміти, що не планує припиняти публічну підтримку країни, з якою пов’язане її родинне коріння, і вкотре використала міжнародну впізнаваність для нагадування світові про українську боротьбу.

  • «Цунамі, яке розколе Україну»: Зеленський різко висловився про вибори під час війни

    «Цунамі, яке розколе Україну»: Зеленський різко висловився про вибори під час війни

    Президент Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів в Україні просто зараз може стати «цунамі для держави» та призвести до глибокого розколу суспільства. За його словами, Київ готовий обговорювати виборчий процес лише за умов, які дозволять військовим, українцям за кордоном і жителям прифронтових регіонів безпечно та повноцінно проголосувати. Водночас чинне законодавство прямо забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів під час воєнного стану.

    Про це Зеленський заявив 23 серпня під час спілкування з журналістами, повідомляє Суспільне. Президент наголосив, що дискусія навколо можливих виборів триває вже не перший рік і приблизно рік тому Україну з різних сторін активно підштовхували до проведення голосування ще до завершення війни.

    За словами Зеленського, його позиція тоді полягала в тому, що питання можна було б предметно обговорювати, якби західні партнери запропонували реалістичну модель безпечних, демократичних і легітимних виборів.

    Йдеться не тільки про організацію голосування на відносно безпечних територіях України.

    Президент звернув увагу одразу на кілька груп громадян, участь яких у виборах за нинішніх умов є надзвичайно складною: військовослужбовців, людей у прифронтових регіонах та мільйони українців, які через повномасштабну російську агресію виїхали за кордон.

    Саме тому, на переконання Зеленського, просто призначити дату голосування недостатньо.

    Зеленський назвав умови для розмови про вибори

    Президент пояснив, що для реальної дискусії Україна повинна отримати конкретну відповідь на питання, яким чином забезпечити безпеку виборців і легітимність результату.

    Він наголосив, що голосувати мають отримати можливість військові, громадяни на прифронтових територіях і українці за кордоном.

    Не менш важливою є безпекова складова: проведення загальнонаціонального голосування в умовах постійних ракетних та дронових ударів Росії створює очевидний ризик для виборчих дільниць і людей, які на них перебуватимуть.

    Зеленський заявив, що західні партнери, які раніше порушували питання виборів, так і не запропонували Україні конкретної моделі, яка вирішувала б ці проблеми.

    Президент також пов’язав перспективу виборів із припиненням вогню.

    За його словами, говорити про безпечний виборчий процес практично неможливо, поки Росія продовжує повномасштабні бойові дії та Володимир Путін не погоджується на припинення вогню.

    «Вибори просто зараз — це цунамі»

    Найжорсткіше Зеленський висловився про можливі політичні наслідки кампанії під час війни.

    За його словами, вибори за нинішніх обставин несуть не лише організаційні та безпекові проблеми, а й ризик масштабного внутрішнього протистояння.

    Президент охарактеризував можливе голосування зараз як «цунамі для держави», здатне розколоти Україну.

    Він пояснив, що його стратегія полягає в іншому: провести державу через війну, зберегти її незалежність і суверенітет та вже після створення відповідних умов перейти до нормального демократичного політичного процесу.

    Фактично Зеленський дав зрозуміти, що не розглядає вибори під час активної фази війни як першочергове завдання.

    Закон прямо забороняє вибори під час воєнного стану

    Питання виборів в Україні має не лише політичний, а й чіткий юридичний аспект.

    Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо встановлює, що в умовах воєнного стану заборонено проводити вибори президента України, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування та Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

    Так само заборонено проведення загальнодержавних та місцевих референдумів.

    Станом на 23 серпня 2026 року воєнний стан в Україні продовжує діяти. Указ про його запровадження, вперше підписаний 24 лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії, неодноразово продовжувався. Чинна редакція указу враховує чергове продовження, затверджене в липні 2026 року.

    Це означає, що за чинного правового режиму провести загальнонаціональні вибори без зміни обставин або законодавства неможливо.

    При цьому Конституція передбачає механізм безперервності роботи державних інституцій під час воєнного стану. Зокрема, якщо строк повноважень Верховної Ради завершується під час воєнного або надзвичайного стану, парламент продовжує виконувати свої повноваження до першого засідання новообраної Ради після скасування такого режиму.

    Проблема не обмежується лише датою голосування

    Навіть якби правову заборону було усунено, перед Україною залишалася б ціла низка практичних проблем.

    Одна з найбільших — голосування військовослужбовців.

    Сотні тисяч українців перебувають у Збройних силах та інших військових формуваннях, значна частина — безпосередньо поблизу лінії бойового зіткнення. Організація для них повноцінного таємного голосування без створення ризиків для бойових позицій потребувала б окремої процедури.

    Друга проблема — українці за кордоном.

    Через вторгнення Росії мільйони громадян залишили країну. Наявної мережі дипломатичних установ недостатньо для того, щоб у традиційному форматі забезпечити швидке голосування такої кількості людей.

    Не менш складна ситуація з внутрішньо переміщеними особами, громадянами на прифронтових територіях та українцями, чиї виборчі адреси знаходяться на тимчасово окупованих Росією землях.

    До цього додається проблема виборчої інфраструктури: частина шкіл, адміністративних будівель та інших приміщень, які традиційно використовувалися як дільниці, зруйнована або пошкоджена війною.

    Окремий виклик — повітряні тривоги та російські удари. Виборчий процес передбачає концентрацію людей у визначених приміщеннях у конкретний день, що в умовах атак створює додаткову небезпеку.

    ЦВК вже готується до нових загроз виборам

    Попри відсутність можливості провести вибори зараз, держава вже готується до викликів, які виникнуть після завершення або істотного послаблення воєнних загроз.

    14 липня 2026 року Центральна виборча комісія схвалила концепцію, що стосується захисту виборчих процесів.

    У документі ЦВК прямо зазначила, що на тлі повномасштабної російської агресії особливої актуальності набуває захист виборів від іноземного втручання.

    Комісія звернула увагу на системні спроби Росії та її союзників дестабілізувати демократичні суспільства, зокрема шляхом втручання у виборчі процеси.

    Цей фактор може стати ще одним із ключових викликів для перших повоєнних виборів в Україні.

    Йдеться про дезінформаційні кампанії, кібератаки, спроби впливу на громадську думку та інші гібридні інструменти, які Росія вже багато років використовує проти України.

    Зеленський говорив про вибори й раніше

    Позиція президента щодо проведення голосування під час війни не є новою.

    Ще в січні 2025 року в інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману Зеленський пояснював, що вибори неможливо провести до завершення війни, якщо не змінювати чинне законодавство.

    Водночас його заяви про власну політичну перспективу змінювалися залежно від можливого сценарію завершення війни.

    У вересні 2025 року Зеленський заявив Axios, що готовий не балотуватися на наступний президентський строк, якщо Україні вдасться завершити війну з Росією. Тоді він наголосив, що його головною метою є завершення війни, а не участь у наступній кампанії.

    У лютому 2026 року президент уже уточнював, що остаточне рішення залежатиме від того, в якому стані перебуватиме країна.

    Зеленський допускав можливість участі у виборах, якщо замість повноцінного миру Україна отримає лише перемир’я і збережеться ризик відновлення війни. Водночас у разі встановлення справжнього миру він не дав однозначної відповіді щодо нового балотування.

    Вибори можуть стати одним із найскладніших питань після війни

    Таким чином, дискусія про українські вибори виходить далеко за межі питання, коли саме вони відбудуться.

    Державі необхідно буде одночасно забезпечити безпеку, участь військових, доступ до голосування для мільйонів українців за кордоном, права внутрішньо переміщених осіб, захист від російського втручання та довіру до результатів.

    Саме на цьому Зеленський і робить акцент, заявляючи про небезпеку поспішної виборчої кампанії.

    Його позиція полягає в тому, що політична конкуренція не повинна створити внутрішню кризу в момент, коли країна продовжує протистояти Росії.

    При цьому сама демократична процедура не скасовується: чинне українське законодавство передбачає проведення виборів після припинення правових обмежень, пов’язаних із воєнним станом.

    Тому ключовим питанням залишається не те, чи будуть в Україні вибори, а коли з’являться умови, за яких вони будуть одночасно безпечними, конкурентними, легітимними та доступними для всіх громадян.

  • Повернення українців не врятує демографію, статистика приховує вік тих, хто готовий повернутися

    Повернення українців не врятує демографію, статистика приховує вік тих, хто готовий повернутися

    Менше половини з приблизно 7 мільйонів українців, які офіційно перебувають за кордоном, усе ще заявляють про готовність повернутися. Цю цифру регулярно використовують у розмовах про повоєнне відновлення населення та «збереження генофонду». На ній будують обережний оптимізм. Водночас майже ніколи не уточнюють одну невелику, але принципову деталь — хто саме стоїть за цими відсотками.

    За оцінкою, з якою працюють окремі державні структури, близько 90% тих, хто поки не виключає повернення, — люди старше 40 років. Тобто вікова група, яка або вже вийшла з активного репродуктивного віку, або перебуває на його завершальному етапі.

    Це змінює сенс усієї конструкції. Навіть якщо частина біженців справді повернеться після завершення активної фази війни, їхній вплив на народжуваність виявиться обмеженим. Основний масив тих, хто ще говорить «так», не формуватиме нове покоління.

    Молоді жінки та сім’ї з дітьми в цій групі представлені значно слабше. Вони частіше залишаються в країнах перебування, де за кілька років уже вибудувані робота, житло, освіта дітей і соціальні зв’язки. Старші когорти, навпаки, зберігають вищу готовність повернутися — з сімейних, майнових чи емоційних причин.

    У результаті виникає розрив між кількістю потенційних поверненців та їхнім демографічним значенням. Їхнє повернення справді може частково закрити дефіцит робочої сили та знизити соціальне навантаження, але майже не зачіпає ключову проблему — вкрай низьку народжуваність.

    Тому цифра «менше 50%» сама по собі може створювати надто оптимістичну картину. Для демографії важливо не лише, скільки українців готові повернутися, а й скільки серед них тих, хто здатен сформувати наступне покоління. І саме цей віковий зріз може виявитися значно менш сприятливим, ніж загальна статистика повернення.

  • Чверть мільйона українців виїхали й не повернулися: що показала статистика кордону за пів року

    Чверть мільйона українців виїхали й не повернулися: що показала статистика кордону за пів року

    За перші шість місяців 2026 року з України офіційно виїхало на 244,3 тисячі громадян більше, ніж повернулося назад. Загалом українці здійснили майже 14 млн перетинів кордону в обох напрямках, а загальна кількість перетинів державного кордону всіма громадянами перевищила 16,2 млн. Таким чином, попри певну стабілізацію міграційних потоків порівняно з першими роками повномасштабної війни, чистий відтік населення зберігається.

    Про це свідчать дані Державної прикордонної служби, опрацьовані сервісом відкритих даних Opendatabot.

    Від січня до червня 2026 року з України виїхали приблизно 7,13 млн громадян України, тоді як повернулися близько 6,89 млн. Різниця між двома показниками і становить 244,3 тис. людей.

    При цьому важливо правильно трактувати ці цифри: мова не йде про 7,13 млн різних людей, які назавжди залишили Україну. Одна й та сама людина може десятки разів перетинати кордон протягом року — наприклад, через роботу, навчання, відрядження, відвідування родини або відпочинок.

    Показник у 244,3 тис. — це саме різниця між кількістю офіційно зафіксованих виїздів та повернень громадян України у першому півріччі.

    Понад 16 мільйонів перетинів за пів року

    Загалом Держприкордонслужба зафіксувала за шість місяців понад 16,2 млн перетинів державного кордону.

    Приблизно 86% цього потоку припало на громадян України.

    Середньомісячна кількість перетинів українцями становила близько 2,34 млн.

    Однак цей показник дуже нерівномірний і суттєво залежить від сезону.

    Найспокійнішим місяцем став лютий — близько 1,7 млн перетинів.

    Найбільше навантаження на кордон припало на червень — приблизно 3,17 млн перетинів, що на 36% вище середньомісячного показника.

    Такий літній стрибок не є незвичним. У попередні роки червень, липень і серпень також демонстрували найбільшу активність через сезон відпусток, канікул, поїздок дітей і студентів та збільшення кількості подорожей до родичів.

    Показник майже не змінився за рік

    Цікаво, що чистий міграційний відтік у першій половині 2026-го майже повторює результат попереднього року.

    За перше півріччя 2025 року з України виїхали 7,17 млн громадян, а повернулися 6,92 млн. Тоді різниця становила приблизно 250 тис. осіб.

    Таким чином, цьогорічний показник у 244,3 тис. є лише трохи нижчим.

    Це означає, що після значного скорочення відтоку у 2025 році ситуація фактично стабілізувалася на новому рівні — приблизно чверть мільйона людей чистого мінусу за пів року.

    Для порівняння, у першій половині 2024 року різниця між виїздами та поверненнями була значно більшою — близько 404 тис. осіб.

    Отже, темпи чистого відтоку зараз менші, ніж два роки тому, але тенденція не змінилася на зворотну: повернень усе ще недостатньо, щоб компенсувати кількість виїздів.

    Понад 3 мільйони не повернулися від початку великої війни

    Станом на середину 2025 року Opendatabot оцінював накопичену різницю між офіційними виїздами і поверненнями від початку повномасштабного вторгнення у понад 3 млн громадян України.

    З урахуванням нового від’ємного балансу 2026 року ця різниця продовжує збільшуватися.

    Однак і цю цифру не варто автоматично прирівнювати до точного числа постійних емігрантів.

    Статистика ДПСУ не показує, скільки людей уже остаточно змінили місце проживання, скільки планують повернутися через кілька місяців чи років, а скільки проживають за кордоном тимчасово.

    Окрім того, прикордонна статистика враховує лише офіційні перетини контрольованої державної межі. Вона не може повністю відобразити рух через тимчасово окуповані території або нелегальне перетинання кордону. На цю особливість Opendatabot звертав увагу і під час аналізу даних за 2025 рік.

    Чому українці продовжують залишатися за кордоном

    Головною причиною залишається війна.

    Російські ракетні та дронові атаки, небезпека для дітей, руйнування житла, проблеми з роботою та невизначеність щодо тривалості бойових дій стимулюють частину сімей залишатися у країнах ЄС та інших державах.

    Водночас із кожним роком зростає й інший фактор — інтеграція українців у країнах перебування.

    Люди знаходять роботу, діти навчаються у місцевих школах, сім’ї орендують або купують житло, вивчають мову та поступово формують нові соціальні зв’язки.

    Чим довше триває війна, тим складнішим стає потенційне рішення про повернення.

    Це вже створює для України довгостроковий демографічний виклик: країні необхідно буде конкурувати за повернення власних громадян із державами, де вони за роки війни встигли вбудуватися у місцеві ринки праці.

    Але «не повернулися» не означає «виїхали назавжди»

    Саме тут важливо уникати найбільш поширеної помилки при читанні прикордонної статистики.

    Якщо за певний період виїхало на 244 тис. людей більше, ніж в’їхало, це не означає, що всі вони стали постійними емігрантами.

    Наприклад, людина могла виїхати у червні й повернутися в липні — тоді в статистиці першого півріччя вона потрапить до різниці, а за підсумками року вже ні.

    Через це дані за повний календарний рік можуть суттєво відрізнятися від піврічних.

    Крім того, сезонний фактор особливо сильний саме наприкінці першого півріччя: у червні традиційно різко збільшується кількість людей, які вирушають у поїздки.

    Саме тому найбільш коректно говорити, що на кінець червня різниця між виїздами та поверненнями становила 244,3 тис. осіб, а не що всі ці громадяни остаточно емігрували.

    У 2025 році картина була дуже схожою

    Минулорічні цифри дозволяють побачити, наскільки стабільним став прикордонний рух.

    У першому півріччі 2025 року ДПСУ зафіксувала 16,47 млн перетинів кордону. Із них 14,08 млн припадали на українців. Середньомісячний показник становив 2,35 млн перетинів.

    Тоді мінімум також зафіксували у лютому — 1,78 млн, а максимум у червні — 3,13 млн.

    У 2026 році структура практично повторюється: лютневий мінімум, різке літнє прискорення та загальний баланс у мінус приблизно чверть мільйона громадян.

    Тобто поки що немає ознак ані нового масштабного міграційного сплеску, ані масового повернення українців.

    Для України це серйозний демографічний виклик

    Навіть стабільний відтік у 200–250 тис. людей за пів року має значення для країни, яка вже зіткнулася з масштабним скороченням населення через війну, окупацію, смертність та вимушене переміщення.

    Особливо важлива структура тих, хто залишає країну.

    Велика частка українців за кордоном — це жінки працездатного віку та діти. Якщо вони залишатимуться за кордоном після завершення війни, Україна може відчути ще сильніший дефіцит працівників, платників податків і молодого населення.

    Уже сьогодні українські компанії регулярно називають нестачу кадрів одним із ключових обмежень для розвитку бізнесу.

    Після війни проблема може загостритися через потребу одночасно відбудовувати інфраструктуру, розширювати оборонну промисловість та компенсувати демографічні втрати.

    Повернення залежатиме не лише від завершення війни

    Досвід попередніх міграційних криз показує, що завершення активних бойових дій саме по собі не гарантує автоматичного повернення всіх біженців.

    Для українців важливими будуть безпека, наявність житла, робочих місць, зарплати, освіта для дітей, медицина та загальна передбачуваність життя.

    Саме тому питання повернення громадян поступово стає не лише соціальним, а й економічним завданням державної політики.

    Україні доведеться створювати умови, за яких повернення буде виглядати для сімей не просто емоційним рішенням, а раціонально вигідним вибором.

    Що показують нинішні цифри

    Піврічна статистика 2026 року демонструє одночасно дві тенденції.

    З одного боку, катастрофічного прискорення відтоку немає. Різниця у 244,3 тис. майже така сама, як у 2025 році, і суттєво нижча, ніж у першій половині 2024-го.

    З іншого — перелому теж не сталося.

    Україна все ще має від’ємний міграційний баланс: 7,13 млн виїздів проти 6,89 млн повернень за шість місяців.

    І поки ця різниця залишається від’ємною, війна продовжує забирати в України не лише території, інфраструктуру та економічні ресурси, а й людей — найважливіший ресурс для майбутнього відновлення країни.

  • Нові правила в Ірландії можуть залишити частину українців без державного житла

    Нові правила в Ірландії можуть залишити частину українців без державного житла

    В Ірландії понад 120 громадських організацій закликали уряд переглянути заплановані зміни до системи підтримки українських біженців, попередивши про ризики для людей з інвалідністю. За їхніми словами, частина українців може втратити державне житло або бути змушеною відмовитися від соціальних виплат, щоб зберегти право на проживання.

    Про це повідомляє RTE.

    Йдеться про українців, які перебувають в Ірландії під тимчасовим захистом та мають інвалідність. Саме ця категорія біженців, як стверджують представники громадського сектору, може найбільше постраждати від нових правил, які зараз опрацьовує влада.

    Із відповідним зверненням до уряду виступила коаліція зі 121 громадської організації. Вони наголошують, що запропоновані зміни можуть поставити людей у вкрай складне становище, змусивши їх обирати між державним житлом і фінансовою підтримкою.

    У Форумі громадянського суспільства України заявили, що одночасне скорочення державного забезпечення житлом та зменшення щомісячних виплат громадянам Ірландії, які приймають українських біженців у своїх домівках, є “вкрай руйнівним, контрпродуктивним і повторно травмуючим” для людей, які вже пережили війну.

    Найбільше занепокоєння викликають можливі зміни щодо допомоги по інвалідності (Disability Allowance). За інформацією організацій, окремих українців можуть змусити офіційно відмовитися від цієї соціальної виплати, якщо вони хочуть і надалі користуватися державним житлом.

    Також повідомляється, що мешканцям державного житла пояснювали: отримання окремих видів соціальної допомоги може вплинути на оцінку їхньої вразливості під час розгляду питання про продовження державного забезпечення житлом. Водночас деяким людям, навпаки, повідомляли, що саме проживання у державному житлі може позначитися на праві отримувати соціальні виплати.

    Громадські організації попереджають і про інші можливі наслідки. Якщо людям із інвалідністю дозволять залишитися у державному житлі, їх можуть переселити до інших регіонів країни. Це, на думку авторів звернення, може призвести до втрати доступу до медичних послуг, спеціалізованої допомоги, реабілітації та вже сформованих мереж соціальної підтримки.

    Окремо наголошується на ризику розділення сімей. У деяких випадках людині з інвалідністю можуть дозволити залишитися в державному житлі, тоді як її близьких, які забезпечують щоденний догляд, попросять залишити помешкання. Організації застерігають, що це може суттєво порушити неформальні механізми догляду та негативно вплинути на фізичний і психологічний стан людей.

    Останнім часом низка європейських країн переглядає підходи до підтримки українських біженців. Зокрема, раніше Велика Британія ухвалила рішення, згідно з яким окремі категорії шукачів притулку мають компенсувати державі частину витрат на їхнє утримання після отримання відповідного статусу.

    Водночас для українців, які планують повернутися додому, в Україні запрацювала платформа “Додому”, що допомагає підготуватися до повернення, знайти житло, працевлаштування та вирішити питання навчання дітей.

  • “Українською вона говорить”: у Мілані водійка Bolt влаштувала скандал через мову пасажирок

    “Українською вона говорить”: у Мілані водійка Bolt влаштувала скандал через мову пасажирок

    У Мілані стався мовний скандал за участю водійки сервісу Bolt, яка після завершення поїздки почала ображати українок через те, що вони спілкувалися між собою українською мовою. Компанія вже відреагувала на інцидент, перепросила пасажирок та пообіцяла провести ретельну перевірку обставин події.

    Про випадок розповіла користувачка Threads Анна Данилюк. За її словами, під час подорожі до Італії вона разом із подругами скористалася послугами Bolt. Щойно дівчата сіли до автомобіля, водійка, яка була підписана в застосунку як Tanja, звернулася до них російською мовою. Анна відповіла українською, після чого жодного спілкування з водійкою більше не було. Пасажирки лише розмовляли між собою українською протягом поїздки.

    Після прибуття до місця призначення дівчата подякували водійці українською мовою. Саме після цього, за словами Анни, жінка почала агресивно реагувати та вигукувати образи на адресу пасажирок.

    На опублікованому відео зафіксовано лише частину конфлікту. На записі чути, як водійка нецензурно висловлюється, демонструє непристойні жести та заявляє, що її “бісить”, коли українці розмовляють рідною мовою. За словами авторки допису, до початку запису пролунало ще більше образливих висловлювань.

    Анна зазначила, що найбільше її вразило не лише агресивне ставлення, а й те, що подібну поведінку дозволила собі людина, яка працює у сфері обслуговування.

    “На відео лише невеликий фрагмент того, що сталося. До цього було дуже багато образливих слів і жестів. Ми були в шоці. Найбільше засмучує, що у 2026 році людина, яка працює у сфері обслуговування, дозволяє собі таке ставлення до пасажирів лише через мову, якою вони спілкуються”, – написала дівчина.

    Після публікації історії в коментарях відгукнулася ще одна українка – лікарка-ортодонтка Галина Круглицька. Вона повідомила, що впізнала водійку та мала з нею неприємний досвід ще рік тому під час поїздки через сервіс Uber.

    За словами Галини, водійка також звернулася до неї російською мовою та поцікавилася, звідки вони. Після відповіді, що пасажири не розмовляють російською, атмосфера в автомобілі стала напруженою. Тоді відкритого конфлікту не виникло, однак жінка зазначила, що поведінка водійки вже тоді викликала підозри, а нинішній інцидент лише підтвердив її враження.

    На ситуацію оперативно відреагували в компанії Bolt. Представники сервісу назвали поведінку водійки абсолютно неприйнятною, попросили постраждалу звернутися до служби підтримки із деталями інциденту та запевнили, що проведуть внутрішнє розслідування.

    У компанії наголосили, що подібні випадки суперечать стандартам сервісу та не повинні залишатися без належної реакції. Водночас остаточні результати перевірки поки що не оприлюднені.

    Подія викликала широкий резонанс у соцмережах, де користувачі закликали сервіс дати принципову оцінку діям водійки та забезпечити безпечне й недискримінаційне ставлення до всіх пасажирів незалежно від їхньої національності чи мови спілкування.