Daypolitico

Позначка: українська армія

  • «Нікому не вірте»: Валерій Залужний пояснив, чому неможливо передбачити кінець війни та що реально визначить її фінал

    «Нікому не вірте»: Валерій Залужний пояснив, чому неможливо передбачити кінець війни та що реально визначить її фінал

    Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що передбачити точну дату завершення війни неможливо, а будь-які прогнози на роки вперед не мають практичної цінності. Під час спілкування зі студентами він наголосив, що суспільству варто відмовитися від пошуку простих відповідей і зосередитися на реальних факторах, які визначають хід війни.

    За словами Залужного, він свідомо не називає жодних термінів, адже війна такого масштабу не піддається прогнозуванню. Він підкреслив, що навіть досвідчені військові не можуть точно передбачити, скільки триватимуть бойові дії, оскільки на це впливає надто багато змінних. Йдеться не лише про ситуацію на фронті, а й про економічні ресурси, політичні рішення, міжнародну підтримку та внутрішню стійкість країни.

    Залужний прямо заявив, що не збирається давати відповідь у форматі «ще рік», «п’ять» чи «десять років», оскільки це було б маніпуляцією або спробою привернути увагу. Він назвав себе реалістом і зазначив, що замість дат важливо аналізувати фактори, які можуть як пришвидшити, так і затягнути війну.

    Ключовим у його виступі стало питання ресурсів. За словами Залужного, Україна має чесно визначити для себе, скільки ще вона здатна і готова воювати. Це стосується не лише військових можливостей, а й економіки, демографії та психологічної витривалості суспільства. Він наголосив, що будь-які дії без чіткої мети і стратегії можуть призвести до виснаження країни без досягнення реального результату.

    Окремо Залужний звернув увагу на небезпеку ситуації, коли результат війни доводиться «продавати» як перемогу. На його думку, стратегія має бути сформована таким чином, щоб фінальний результат був очевидним і не потребував додаткових пояснень або інтерпретацій. Це означає, що держава повинна чітко розуміти, чого вона прагне досягти і якою ціною.

    Він підкреслив, що замість очікування прогнозів необхідно працювати над формуванням ефективної стратегії. Така стратегія повинна враховувати всі ключові аспекти: від ресурсного забезпечення до політичних рішень і міжнародної взаємодії. Лише в цьому випадку можна говорити про контроль над ситуацією, а не про пасивне очікування її розвитку.

    Залужний також згадав концепцію так званого «чорного лебедя» — непередбачуваної події, яка може кардинально змінити перебіг війни. Він визнав, що теоретично така подія можлива і здатна вплинути на швидкість завершення бойових дій. Водночас він застеріг від сподівань на подібний сценарій, адже очікування випадкового повороту подій може відволікати від реальної роботи та стратегічного планування.

    Його головний меседж був чітким: нікому не варто сліпо вірити, адже війна залежить від великої кількості факторів, і вирішальним буде те, наскільки сама Україна готова діяти та реалізовувати власні рішення. За його словами, майбутнє не визначається прогнозами — воно формується конкретними діями.

    Заява Залужного прозвучала на тлі постійного суспільного запиту на відповіді щодо термінів завершення війни. У медіапросторі регулярно з’являються різні оцінки та прогнози, однак його позиція фактично підважує саму логіку таких дискусій. Він пропонує змінити фокус: замість питання «коли закінчиться війна» ставити питання «що ми робимо для її завершення».

    Його підхід демонструє прагматичне і стратегічне бачення ситуації, в якому немає місця ілюзіям або спрощенням. Це також сигнал суспільству про необхідність готовності до тривалого протистояння і відповідального ставлення до ресурсів та рішень.

    У підсумку Валерій Залужний окреслив чітку позицію: війна не має заздалегідь визначеного дедлайну, і її завершення залежить не від прогнозів чи випадковостей, а від системної роботи держави, її ресурсів і здатності реалізувати власну стратегію. Його слова стали нагадуванням про те, що реальність війни складніша за будь-які медійні оцінки, а перемога — це результат не очікувань, а дій.

  • Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    В Україні вже понад 12 тисяч колишніх ув’язнених долучилися до лав Збройних сил України у межах спеціального механізму, який дозволяє окремим категоріям засуджених добровільно піти на військову службу в обмін на звільнення від покарання. Про це повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов, передає українські ЗМІ.

    Йдеться про програму, яка почала діяти у 2024 році та стала одним із інструментів поповнення війська в умовах повномасштабної війни. За словами представників Міністерство юстиції України, держава залучає виключно добровольців, а сам процес відбору є багатоетапним і жорстко регламентованим. Щомісяця розглядається близько 1500 заяв від засуджених, які бажають вступити до армії.

    Середній вік кандидатів становить 30–35 років, що свідчить про достатній фізичний ресурс для служби. Водночас участь у програмі суворо обмежена: до неї допускаються переважно особи, засуджені за нетяжкі злочини. Особи, які вчинили тяжкі насильницькі правопорушення або злочини проти національної безпеки, не можуть брати участь у цій ініціативі.

    Перед тим як потрапити до війська, кандидати проходять кілька рівнів перевірки. Зокрема, йдеться про медичне обстеження, психологічну оцінку та фізичну підготовку. Такий підхід покликаний мінімізувати ризики як для самих військових, так і для підрозділів, у які вони потрапляють. Лише після успішного проходження всіх етапів відбору укладається контракт, і добровольці проходять базову військову підготовку.

    Після навчання їх направляють до підрозділів ЗСУ, де вони виконують бойові або тилові завдання нарівні з іншими військовослужбовцями. При цьому термін служби для таких бійців відповідає невідбутій частині їхнього покарання. Якщо військовий отримує поранення або після завершення воєнного стану, він може бути повністю звільнений від подальшого відбування покарання.

    У Мін’юсті наголошують, що колишні засуджені мають такі ж права на грошове забезпечення, як і інші військові. Вони отримують зарплату, передбачену для відповідних посад у ЗСУ, а також можуть підтримувати зв’язок із родинами. Водночас для цієї категорії військовослужбовців передбачено посилений контроль. Зокрема, вони не мають права самовільно залишати зону виконання бойових завдань.

    Програма вже продемонструвала суттєве зростання. Якщо раніше повідомлялося про приблизно 9,5 тисячі добровольців із числа засуджених, то станом на квітень 2026 року ця цифра перевищила 12 тисяч. Серед них є і жінки, хоча їхня частка залишається відносно невеликою.

    Запровадження такого механізму викликало активну дискусію в суспільстві. З одного боку, це можливість для засуджених отримати другий шанс і довести свою лояльність державі. З іншого — питання безпеки, дисципліни та морально-етичних аспектів залишаються предметом обговорення серед експертів.

    Фактично Україна застосовує модель, яку в різні історичні періоди використовували й інші країни під час воєн. Водночас український підхід відрізняється тим, що участь є виключно добровільною, а відбір — значно жорсткішим. Це дозволяє уникнути масового залучення людей без належної підготовки або мотивації.

    В умовах тривалої війни кадрове забезпечення армії залишається одним із ключових викликів. Саме тому держава шукає різні способи залучення людського ресурсу, не знижуючи при цьому вимог до якості підготовки військових. Програма для засуджених стала одним із таких інструментів, який, за оцінками уряду, вже демонструє результат.

    Водночас у Міністерство юстиції України підкреслюють, що цей механізм не є масовою практикою і не може замінити стандартні процедури мобілізації. Його головна мета — дати можливість тим, хто цього хоче, змінити своє життя та зробити внесок у захист країни.

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених, які вже служать у ЗСУ, стали частиною ширшого процесу трансформації української армії в умовах війни. І хоча ця практика залишається дискусійною, вона демонструє прагнення держави використовувати всі доступні ресурси для зміцнення обороноздатності країни.

  • «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    Україна готує новий технологічний крок у війні проти Росії, який може суттєво змінити ситуацію на фронті. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час Київського безпекового форуму, наголосивши на переході до нового рівня застосування сучасних технологій у бойових діях. За його словами, війна вже досягла етапу, коли просте нарощування кількості безпілотників не дає суттєвого ефекту, адже обидві сторони конфлікту фактично вийшли на межу ефективності існуючих систем управління дронами, а це означає, що подальший розвиток можливий лише через якісно нові рішення. Буданов зазначив, що наступним етапом стане повна інтеграція штучного інтелекту в бойові системи, йдеться про створення автономних комплексів, які зможуть самостійно виконувати бойові завдання без прямого управління оператором, самостійно ідентифікувати цілі та маневрувати на полі бою. За словами посадовця, такі технологічні розробки в Україні вже існують і перебувають на стадії впровадження, а їх поява на фронті стане «сюрпризом» для російських військ.

    Заява Кирило Буданов підтверджує загальну тенденцію трансформації війни в Україні у високотехнологічний конфлікт, де вирішальну роль відіграють не лише кількісні показники, а й рівень інновацій. Якщо раніше ключовими були артилерія, техніка та чисельність особового складу, то сьогодні дедалі більше значення мають дрони, системи радіоелектронної боротьби, аналітика даних і штучний інтелект. Україна вже продемонструвала ефективність технологічних рішень у повітрі та на морі, завдавши серйозних втрат російській техніці та інфраструктурі, і тепер подібна трансформація активно відбувається і на суші. Автономні системи можуть стати наступним етапом цієї еволюції, адже вони здатні діяти швидше за людину, зменшувати ризики для військових і підвищувати ефективність операцій навіть у складних умовах сучасного бою.

    Буданов наголосив, що технологічна перевага безпосередньо впливає не лише на ситуацію на фронті, а й на дипломатичні позиції України. За його словами, саме сила на полі бою є ключовим аргументом у переговорах, і без реальних військових результатів будь-яка дипломатія не матиме належного ефекту. Це означає, що інновації у військовій сфері стають не лише інструментом оборони, а й фактором міжнародного впливу. Водночас він підкреслив, що Україна не розглядає можливість територіальних поступок і не погодиться на компроміси, які суперечать національним інтересам. Ця позиція повністю узгоджується із заявами президента Володимир Зеленський, який неодноразово наголошував на неприпустимості будь-яких рішень за рахунок суверенітету держави.

    Окремо посадовець звернув увагу на економічний та енергетичний тиск на Росію, зазначивши, що так звані «нафтові санкції» поступово виснажують ресурси країни-агресора та руйнують її репутацію як надійного постачальника енергоресурсів. Таким чином, стратегія України поєднує військовий, економічний і дипломатичний тиск, що дозволяє впливати на ситуацію комплексно. Хоча конкретні деталі нових технологій не розкриваються з міркувань безпеки, експерти припускають, що йдеться про системи, здатні самостійно визначати цілі, координувати дії між різними видами техніки, працювати в умовах активної радіоелектронної боротьби та виконувати складні бойові завдання з мінімальним залученням людей, що може суттєво змінити баланс сил на окремих ділянках фронту.

    Заява Буданова має важливе значення і для українського оборонно-промислового комплексу, адже розвиток технологій штучного інтелекту може стати одним із ключових напрямків для виходу українських виробників на світовий ринок озброєнь. Раніше він уже закликав українські компанії скористатися «вікном можливостей» і зайняти свою нішу в глобальній індустрії оборонних технологій. У підсумку Україна готується до нового етапу війни, де вирішальними стануть не масштаби ресурсів, а швидкість, точність і технологічна перевага, а інтеграція штучного інтелекту в бойові системи може стати переломним моментом у протистоянні з Росією.

  • Евакуація на сході України може розширитися через посилення бойових дій

    Евакуація на сході України може розширитися через посилення бойових дій

    На тлі посилення наступальних дій російських військ на сході та півдні України влада готується до можливого розширення евакуації цивільного населення з прифронтових територій. Йдеться насамперед про окремі населені пункти Донецької та Запорізької областей, де безпекова ситуація продовжує погіршуватися.

    За оцінками аналітиків та повідомленнями українських військових, російські підрозділи намагаються утримувати високий темп бойових операцій одразу на кількох ділянках фронту. Основний тиск зосереджений на Донеччині — у районах Слов’янська, Костянтинівки, Покровська та Новопавлівки, де тривають інтенсивні бої.

    У районі Покровська противник робить ставку на піхотні штурмові групи, намагаючись максимально скоротити дистанцію до українських позицій. Паралельно фіксується переміщення артилерії ближче до лінії бойового зіткнення, що дозволяє підвищити щільність вогню та ускладнює оборону.

    Попри це, українські сили продовжують стримувати наступ і проводять локальні контратаки, зберігаючи контроль над ключовими позиціями. На окремих ділянках фронту зафіксовано тактичні просування.

    На цьому тлі місцева влада розглядає сценарій розширення евакуації. У пріоритеті — вивезення родин із дітьми та інших вразливих категорій населення із зон підвищеного ризику. Рішення ухвалюватимуть залежно від розвитку ситуації на фронті та рівня загрози для цивільних.

  • Ексочільниця МСЕК на Миколаївщині визнала провину у справі про ухилення від мобілізації

    Ексочільниця МСЕК на Миколаївщині визнала провину у справі про ухилення від мобілізації

    Колишня керівниця Миколаївської обласної медико-соціальної експертної комісії Віра Бєлякова, яку правоохоронці викрили у корупційній схемі з оформленням фіктивної інвалідності для ухилення від мобілізації, уклала угоду про визнання винуватості та перерахувала значну суму на підтримку українських військових.

    За даними слідства, посадовицю викрили у жовтні 2024 року. Під час обшуків у неї виявили понад 450 тисяч доларів готівкою, а також значну кількість ювелірних виробів. Частину коштовностей, за даними правоохоронців, вона зберігала за різними адресами.

    Крім того, слідчі встановили, що син Бєлякової має російський паспорт.

    12 березня під час судового засідання у Центральному районному суді Миколаєва захист подав клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про благодійний внесок. Згідно з документом, обвинувачена перерахувала понад 4,7 мільйона гривень на потреби однієї з військових частин.

    Прокурор у суді оголосив обвинувальний акт, у якому зазначається, що посадовиця організувала схему оформлення фіктивної інвалідності для військовозобов’язаного. За версією слідства, вона давала вказівки підлеглим підготувати неправдивий висновок МСЕК, завдяки якому чоловік отримав третю групу інвалідності. Це дозволило йому отримати відстрочку від мобілізації.

    Окрім цього, Бєлякову обвинувачують у поданні недостовірних даних у декларації.

    У суді прокурор оголосив угоду про визнання винуватості, укладену між стороною обвинувачення та підозрюваною. Відповідно до неї, Бєлякова беззастережно визнає свою провину, погоджується співпрацювати зі слідством у межах іншого кримінального провадження та приймає узгоджене покарання.

    Сторони погодилися на покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з іспитовим строком, який має визначити суд. Також їй планують заборонити обіймати адміністративно-розпорядчі посади у закладах охорони здоров’я протягом трьох років.

    Захист просив суд встановити мінімальний випробувальний термін — один рік.

    Після розгляду клопотань судді Центрального районного суду Миколаєва видалилися до нарадчої кімнати для ухвалення рішення щодо затвердження угоди.

  • Окупанти намагаються взяти під контроль логістику Мирнограду

    Окупанти намагаються взяти під контроль логістику Мирнограду

    За даними українського аналітичного моніторингового проєкту DeepState, ситуація на Донеччині залишається напруженою. Покровськ не перебуває в оточенні, проте в місті фіксується інфільтрація російських загарбників. Ворог намагається закріпитися в ключових точках, затягує міномети та екіпажі пілотів для підтримки піхоти, що ускладнює просування українських військ і забезпечення логістики.

    У той же час Мирноград перебуває під загрозою оперативного оточення зі взяттям під контроль усіх шляхів логістики. Особливо складна ситуація на східних околицях міста, де окупанти здійснюють штурмові дії у районі Новоекономічне–Миколаївка–Миролюбівка–Козацьке. Бійці відзначають, що пересування територією міста стало фактично неможливим через небезпеку засідок та мінування.

    Аналітики підкреслюють, що ключовим для утримання Мирнограду є Покровськ. Якщо ворог закріпиться тут, забезпечення міста логістикою стане критично складним. Для оборони Мирнограду важливо контролювати навколишні населені пункти, зокрема Рівне, де противник накопичує сили та готує засідки.

    Бійці українських сил оборони намагаються стримувати натиск, але без належного доступу до постачання ситуація може швидко ускладнитися.

  • Україні знадобиться більша армія і більше зброї Заходу для стримування РФ – ISW

    Україні знадобиться більша армія і більше зброї Заходу для стримування РФ – ISW

    Україна потребує значного розширення своїх збройних сил та суттєвої підтримки Заходу, щоб стримати російську агресію як у разі продовження бойових дій, так і після можливого припинення вогню. За даними Інституту вивчення війни (ISW), без цих заходів росія може використати будь-яку паузу у війні для підготовки нових наступальних дій.

    Аналітики ISW підкреслюють, що нинішня лінія фронту протяжністю понад 2100 км не дає Україні стратегічної глибини для ефективної оборони. Це означає, що навіть у разі припинення вогню російські війська залишаться в небезпечній близькості до ключових українських міст:

    • Херсон – окупанти розташовані на іншому березі Дніпра.
    • Запоріжжя – ворог знаходиться лише за 25 км від міста.
    • Харків – росіяни можуть швидко атакувати, перебуваючи за 30 км.

    Якщо війна тимчасово зупиниться на цих позиціях, ISW прогнозує, що РФ використає цей час для зміцнення своїх сил і підготовки нових наступальних операцій. Особливо загрозливою є ситуація на Дніпрі, де російська армія може організувати переправу, збільшивши свої шанси на прорив.

    На думку ISW, США та Європа повинні не лише збільшити обсяги допомоги Україні, а й надавати її набагато оперативніше. Чим ближче лінія припинення вогню буде до поточних позицій російських військ, тим більше ресурсів доведеться виділяти для підтримки української оборони в майбутньому.

    Західні аналітики підкреслюють: якщо Україні доведеться оборонятися вздовж поточної лінії фронту, її армія має стати ще більшою та технологічно потужнішою. Однак для ефективного захисту знадобиться активне залучення західних військових консультантів і технологій.

    Кремль не відмовиться від агресії

    Експерти впевнені, що путін не відмовиться від своїх цілей щодо України навіть у разі припинення вогню. Москва вже зараз будує масштабну військову інфраструктуру на окупованих територіях:

    • Зводяться автомагістралі та залізничні шляхи, які мають забезпечити швидке перекидання військ у разі нового наступу.
    • Відбувається концентрація резервів для можливих штурмів українських міст.

    Фактично, росіяни вже сьогодні готуються до наступного етапу війни, а отже, Україні варто не просто зміцнювати оборону, а й шукати стратегічні можливості для покращення своїх позицій.

    Зупинити майбутній штурм росії можна лише в тому випадку, якщо Україна отримає:

    • Швидкі поставки озброєнь із США та Європи, зокрема далекобійну артилерію та ракети.
    • Посилення протиповітряної оборони, що унеможливить повітряні атаки та знищення інфраструктури.
    • Створення стратегічної глибини, тобто відкидання військ РФ на більш вигідні для України рубежі оборони.

    Без цих факторів, навіть тимчасова зупинка бойових дій може стати лише передишкою перед новою ескалацією.

  • Українська армія: нові правила проходження служби за стандартами НАТО

    Українська армія: нові правила проходження служби за стандартами НАТО

    Кабінет Міністрів України схвалив проєкт указу президента Володимира Зеленського, який внесе значні зміни у правила проходження військової служби в Збройних силах України (ЗСУ), Національній гвардії та Державній спеціальній службі транспорту. Ці зміни, за словами урядовців, наблизять українську армію до стандартів НАТО, що є важливим кроком на шляху до подальшої інтеграції з Альянсом.

    Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

    Які зміни очікують військових

    • Кар’єрне зростання після війни – отримання звань та посад відбуватиметься за конкурсом (за рейтингом), а не лише за вислугу років.
    • Система ротацій – військовослужбовців переводитимуть на різні посади для набуття нового досвіду та підвищення професійного рівня.
    • Оновлення контрактної служби – планується впорядкувати систему підписання та продовження контрактів, що зробить її прозорішою та ефективнішою.
    • Запровадження нових видів служби – з’явиться базова військова служба та служба резервістів.
    • Скасування строкової служби – традиційний формат призову більше не застосовуватиметься, акцент буде зроблено на контрактній та резервній службі.

    За словами народного депутата Олексія Гончаренка, ці зміни є частиною великої військової реформи, яка впроваджує стандарти НАТО. Проте, через активну фазу війни, багато норм почнуть діяти лише після завершення бойових дій.

    Нагадаємо, що новий закон про мобілізацію набув чинності 18 травня 2024 року. Він передбачає зміни в порядку призову та уточнює повноваження органів влади у сфері мобілізації. Крім того, у грудні Кабмін ухвалив низку нових постанов, що регулюють надання відстрочок та зміну даних військовозобов’язаних у додатку “Резерв+”.

  • Чому військові залишають позиції та як вирішити проблему

    Чому військові залишають позиції та як вирішити проблему

    Проблема самовільного залишення частин (СЗЧ) в українській армії набуває значних масштабів, що свідчить про глибші проблеми в військовій системі. Про це розповів військовий оглядач Денис Попович.

    Попович зазначив, що збільшення кількості випадків СЗЧ зумовлено не лише окремими інцидентами, а й системними труднощами. За його словами, серед причин самовільного залишення частин є помилки командування, неадекватна підготовка і розподіл особового складу для виконання бойових завдань, а також відсутність належної мотивації у багатьох мобілізованих.

    Попович наголосив, що в армію часто потрапляють люди, яких призвали без попередньої перевірки здоров’я чи рівня підготовки. Дехто з них має небажання служити, що може впливати на їхню здатність виконувати завдання. Часто мобілізовані відчувають недостатню підтримку з боку командування, що посилює їхню демотивацію.

    “У широкому сенсі вони не хочуть служити. Їх просто знайшли на вулиці та мобілізували, не враховуючи особисті обставини чи фізичний стан. Як наслідок, брак мотивації призводить до того, що вони не бажають перебувати на передовій і шукають способів уникнути служби,” – підкреслив Попович.

    Експерт зазначив, що системні проблеми, пов’язані з переведеннями та мобілізаційними процесами, створюють додаткові перешкоди для особового складу. Попович вважає, що без реформ на найвищому рівні, таких як спрощення процедур переведення та оптимізація мобілізаційних процесів, військові підрозділи змушені самостійно вирішувати ці проблеми.

    “Відсутність належного контролю і комплексного підходу до мобілізації призводить до того, що бригади на місцях намагаються розв’язувати ці питання самостійно,” – додав Попович.

    Що потрібно для вирішення проблеми?

    Вирішення проблеми СЗЧ в армії потребує змін у військовій системі та командуванні, включаючи:

    1. Підвищення рівня підготовки командирів – щоб уникнути випадків неправильного розподілу особового складу для виконання бойових завдань.
    2. Реформування мобілізаційних процедур – введення більш гнучких та клієнтоорієнтованих процесів мобілізації, щоб враховувати стан здоров’я та бажання призовників.
    3. Забезпечення мотиваційної підтримки – як для нових, так і для чинних військовослужбовців.

    На думку експертів, вирішення цих проблем має стати пріоритетом, щоб забезпечити ефективність військової служби та зменшити кількість випадків самовільного залишення частин.

  • Ситуація с СЗЧ досягла критичної точки

    Ситуація с СЗЧ досягла критичної точки

    Згідно з даними джерел із Генерального штабу, ситуація з мобілізацією в Україні набуває критичних обертів. Виявляється, що серед новомобілізованих понад 60% призовників стають СЗЧ протягом перших трьох тижнів. Ще більш тривожним є те, що 90% з усіх мобілізованих, перебуваючи на навчанні, не мають мотивації і не бажають брати участь у бойових діях.

    Ці дані вказують на зниження темпів мобілізації, що є підтвердженням виснаження людського ресурсу. У навчальних центрах зараз удвічі менше людей, ніж кілька місяців тому, що викликає серйозні занепокоєння у військовому командуванні.

    Ситуація настільки критична, що командувач сухопутних військ Олександр Сирський провів нараду з метою переформатування учебок та впровадження нових методів психологічного контролю за мобілізованими, які виявляють небажання воювати. Це підкреслює необхідність адаптації підходів до навчання та підготовки військовослужбовців у сучасних умовах війни.