Позначка: українська авіація

  • Скандал навколо допомоги Україні спалахнув знову: у Словаччині знову відкрили кримінальну справу

    Скандал навколо допомоги Україні спалахнув знову: у Словаччині знову відкрили кримінальну справу

    У Словаччині відновили кримінальне розслідування щодо передачі Україні винищувачів МіГ-29 та зенітних ракетних комплексів «Куб» у 2023 році. Генеральний прокурор країни Марош Жилінка скасував попереднє рішення про закриття справи, заявивши, що слідство не встановило всіх необхідних обставин. Рішення знову привернуло увагу до суперечок навколо військової допомоги Києву та політики чинного словацького уряду.

    Про це 30 жовтня повідомило словацьке інформаційне агентство TASR із посиланням на заяву генерального прокурора Мароша Жилінки.

    За його словами, після перевірки матеріалів кримінального провадження з’ясувалося, що попереднє рішення про його закриття було передчасним.

    Жилінка наголосив, що слідчі не дослідили всі факти, необхідні для остаточного встановлення обставин передачі військового обладнання Україні.

    «Після перегляду справи я дійшов висновку, що рішення про припинення кримінального переслідування було ухвалене передчасно», — заявив генпрокурор.

    Він пояснив, що під час досудового розслідування не вдалося достатньою мірою з’ясувати обставини, які мають значення для правової оцінки можливих порушень.

    Справу передали під нагляд регіональної прокуратури в Тренчині. Саме вона повинна організувати поновлення провадження та забезпечити проведення додаткових слідчих дій.

    Розслідування стосується можливого порушення обов’язків під час управління державним майном та зловживання повноваженнями посадових осіб.

    У центрі уваги — рішення попереднього словацького уряду передати Україні бойові літаки та обладнання протиповітряної оборони.

    Йдеться про 13 винищувачів МіГ-29, пускові установки та радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу «Куб».

    Цю техніку Словаччина передала Україні навесні 2023 року, коли країну очолював тимчасовий уряд прем’єр-міністра Едуарда Геґера.

    Рішення про військову допомогу ухвалили в березні, а вже у квітні всі 13 винищувачів прибули до України.

    Словаччина стала однією з перших держав, які передали Україні бойові літаки після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Однак після зміни влади в Братиславі передача озброєнь стала предметом гострих політичних суперечок.

    Чинний прем’єр-міністр Роберт Фіцо неодноразово критикував попередній уряд за рішення надати Україні військову техніку.

    Він стверджував, що передача винищувачів і систем ППО негативно вплинула на обороноздатність Словаччини та посилила її залежність від захисту союзників по НАТО.

    У червні 2024 року словацьке Міністерство оборони ініціювало кримінальне провадження щодо обставин передачі озброєнь.

    Серед посадовців, рішення яких перевіряли правоохоронці, були колишній прем’єр-міністр Едуард Геґер та ексміністр оборони Ярослав Надь.

    Представники попередньої влади заперечували звинувачення та наполягали, що передача техніки Україні відповідала законодавству.

    Після проведення перевірок слідство дійшло висновку, що ознак кримінального правопорушення немає.

    У жовтні 2025 року поліцейський слідчий ухвалив рішення про припинення провадження. Згодом прокуратура підтвердила законність такого рішення.

    У лютому 2026 року представники прокуратури Братислави пояснювали, що передана Україні військова техніка була застарілою, частково непрацездатною, а її ефективне використання словацькими збройними силами обмежувалося нестачею підготовлених пілотів і необхідних боєприпасів.

    Тоді прокурори не виявили підстав вважати передачу озброєнь кримінальним злочином.

    Однак тепер генеральний прокурор вирішив, що зібраних матеріалів недостатньо для остаточного закриття справи.

    Водночас нове рішення не означає, що попередній уряд Словаччини діяв незаконно або що конкретним посадовцям уже доведено провину.

    Сам Жилінка не оголошував обвинувального вироку та не заявляв про встановлення факту злочину.

    Йдеться про необхідність додаткового розслідування, після завершення якого правоохоронці мають ухвалити нове процесуальне рішення.

    Колишній міністр оборони Ярослав Надь уже відреагував на заяву генпрокурора.

    Він повідомив словацькому агентству TASR, що поважає рішення про поновлення слідства, однак переконаний, що жодного кримінального правопорушення під час передачі військової техніки Україні не було.

    За словами ексміністра, попередні перевірки кількох правоохоронних органів також не встановили складу злочину.

    Відновлення розслідування відбувається на тлі суттєвих розбіжностей між українською та словацькою владою щодо подальшої військової підтримки.

    Після повернення Роберта Фіцо на посаду прем’єр-міністра у 2023 році Словаччина припинила безоплатну передачу зброї Україні з державних запасів.

    Водночас комерційні постачання озброєнь залишилися можливими.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», Фіцо заявляв про суттєві розбіжності з президентом Володимиром Зеленським щодо війни та військової допомоги, хоча й наголошував на необхідності продовжувати двосторонній діалог.

    Окремо словацький прем’єр виступав проти збільшення військових зобов’язань у межах НАТО.

    Раніше «Ненька інфо» писала про заяви Фіцо щодо можливого блокування нових рішень про підтримку України.

    Водночас словацька влада неодноразово наголошувала, що зацікавлена у продовженні співпраці з Україною в економічній, транспортній та енергетичній сферах.

    Нове рішення прокуратури знову повертає до порядку денного питання правомірності військової допомоги, наданої попереднім урядом.

    Подальший перебіг справи залежатиме від результатів додаткового розслідування та доказів, які зможуть зібрати правоохоронці.

    Отже, 30 жовтня генеральний прокурор Словаччини Марош Жилінка розпорядився відновити кримінальне провадження щодо передачі Україні 13 винищувачів МіГ-29 та систем ППО «Куб».

    Попри поновлення слідства, факт незаконності передачі військової техніки не встановлено. Колишні посадовці заперечують порушення законодавства, а остаточне рішення у справі ще попереду.

  • Український МіГ-29 міг упасти через нештатне спрацювання ракети: ДБР перевіряє версію Повітряних сил

    Український МіГ-29 міг упасти через нештатне спрацювання ракети: ДБР перевіряє версію Повітряних сил

    Державне бюро розслідувань перевіряє нову інформацію про причини катастрофи українського винищувача МіГ-29, який розбився 10 серпня 2026 року в Одеській області. Згідно з висновками службового розслідування командування Повітряних сил ЗСУ, однією з можливих причин аварії стало нештатне спрацювання керованої авіаційної ракети. Водночас остаточні обставини втрати бойового літака ще не встановлені.

    Про це 13 жовтня повідомило Державне бюро розслідувань.

    За інформацією правоохоронців, командування Повітряних сил завершило власне службове розслідування авіаційної події та передало його результати слідчим ДБР.

    Однією з версій, викладених у матеріалах, названо нештатне спрацювання керованої ракети.

    Однак слідчі наголошують, що ця версія потребує перевірки в межах кримінального провадження. Самого службового висновку недостатньо для остаточного встановлення причин катастрофи.

    Що сталося з МіГ-29 на Одещині

    Увечері 10 серпня український винищувач МіГ-29 виконував бойове завдання у Березівському районі Одеської області.

    За попередньою інформацією, літак був залучений до знищення російських ударних безпілотників.

    Під час виконання завдання виникла позаштатна ситуація, після якої винищувач загорівся.

    Пілот намагався врятувати бойову машину, однак через розвиток аварійної ситуації втратив керування.

    Льотчикові вдалося катапультуватися. Після цього його евакуювали до медичного закладу.

    У ДБР раніше повідомляли, що життю військовослужбовця нічого не загрожує.

    Сам винищувач було втрачено.

    Одразу після падіння літака на місце події прибули слідчі Державного бюро розслідувань.

    Вони оглянули територію, почали збирати уламки бойової машини, документувати обставини катастрофи та опитувати свідків.

    Головна версія — несправність під час запуску ракети

    У перші дні після катастрофи слідчі повідомляли, що розглядають кілька можливих причин аварії.

    Серед них були технічний стан авіаційної ракети, її придатність до застосування, а також дотримання правил підготовки й експлуатації літака.

    За наявною інформацією, позаштатна ситуація виникла під час бойового застосування озброєння проти ворожого безпілотника.

    Тепер у переданих Повітряними силами матеріалах окремо згадується можливе нештатне спрацювання керованої ракети.

    Водночас ДБР не повідомляло, що саме ракета остаточно визнана причиною пожежі та падіння винищувача.

    Також не оприлюднено технічних подробиць можливого збою або результатів дослідження авіаційного озброєння.

    Отже, робити висновки про несправність конкретного типу ракети чи відповідальність певних осіб наразі передчасно.

    Що показала «чорна скринька»

    Одним із ключових доказів у кримінальному провадженні є бортовий реєстратор літака.

    13 серпня ДБР повідомило, що його вдалося знайти серед уламків винищувача.

    Однак через пожежу пристрій отримав значні термічні пошкодження.

    Фахівцям необхідно було відновити реєстратор і зчитати інформацію, яка могла зберегтися після катастрофи.

    Саме ці дані можуть допомогти відтворити останні хвилини польоту, визначити послідовність подій та встановити, що відбувалося з літаком перед падінням.

    Станом на 13 жовтня ДБР повідомило про призначення комплексу експертиз, зокрема дослідження бортового реєстратора.

    Результатів експертних досліджень, які б остаточно пояснювали причину аварії, слідство поки не оприлюднило.

    За фактом катастрофи відкрили кримінальне провадження

    Розслідування проводять за частиною 2 статті 416 Кримінального кодексу України.

    Ця стаття стосується порушення правил польотів, підготовки до них або експлуатації літальних апаратів, якщо такі дії спричинили катастрофу чи інші тяжкі наслідки.

    Водночас відкриття провадження за цією статтею не означає, що вже встановлено конкретне порушення або визначено винну особу.

    Правоохоронці повинні дослідити всі можливі чинники, які могли призвести до втрати винищувача.

    Процесуальне керівництво здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

    Раніше директор ДБР Олексій Сухачов повідомляв, що взяв розслідування на особистий контроль.

    Він наголошував на необхідності повної та об’єктивної перевірки всіх версій, без передчасного відкидання будь-якої з них.

    Коли стануть відомі остаточні причини

    У Державному бюро розслідувань пояснили, що остаточні висновки щодо катастрофи зроблять лише після отримання та оцінки результатів усіх призначених експертиз.

    Вони мають допомогти встановити, чи справді аварія була пов’язана з нештатним спрацюванням ракети, чи на розвиток подій вплинули інші обставини.

    Точної дати завершення розслідування поки не назвали.

    Таким чином, через два місяці після втрати українського МіГ-29 слідство отримало висновки Повітряних сил, але причину катастрофи остаточно ще не підтверджено.

    Наразі достеменно відомо, що винищувач загорівся під час бойового завдання 10 серпня, пілот успішно катапультувався, а слідчі досліджують пошкоджену «чорну скриньку» та інші матеріали для встановлення всіх обставин події.

  • Вертоліт Мі-8 розбився під час перехоплення російських дронів: загинули четверо військових 16-ї бригади армійської авіації

    Вертоліт Мі-8 розбився під час перехоплення російських дронів: загинули четверо військових 16-ї бригади армійської авіації

    Під час виконання бойового завдання із перехоплення російських безпілотників 30 червня Україна втратила екіпаж військового вертольота Мі-8. Унаслідок авіакатастрофи загинули четверо військовослужбовців 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди», які до останнього виконували бойову місію із захисту українського неба та прикриття Сил оборони.

    Про трагедію повідомила Бродівська міська рада, яка оприлюднила інформацію про загиблих військових та дату церемонії прощання.

    Зазначається, що катастрофа сталася 30 червня під час виконання бойового завдання із перехоплення ворожих безпілотників. Обставини аварії офіційно не розкриваються. Відомо лише, що екіпаж до останнього залишався на бойовому курсі, виконуючи завдання із прикриття українських військових та захисту повітряного простору країни.

    У катастрофі загинули:

    • капітан Юрій Ворон — командир екіпажу;
    • майор Валентин Мукшинов — льотчик-штурман;
    • старший лейтенант Богдан Хміль — бортовий технік;
    • молодший сержант Михайло Деряга — повітряний стрілець.

    Усі вони проходили службу у складі 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди», яка від початку повномасштабного вторгнення бере активну участь у бойових діях та виконує широкий спектр завдань — від підтримки наземних підрозділів до евакуації поранених, логістичних операцій і протидії повітряним загрозам.

    Командир екіпажу мріяв стати військовим льотчиком із дитинства

    Капітан Юрій Ворон народився у Бродах на Львівщині. З дитячих років він прагнув пов’язати своє життя з авіацією, а після закінчення школи вступив до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

    Він брав участь ще в Операції об’єднаних сил, а після початку повномасштабної війни здійснив десятки бойових вильотів. За службу був нагороджений орденами Богдана Хмельницького II та III ступенів, орденом Данила Галицького, а також іншими державними та відомчими нагородами.

    У загиблого залишилися дружина, син та батьки.

    Повний кавалер ордена «За мужність»

    Майор Валентин Мукшинов народився у Києві та навчався у Чернігівському військовому ліцеї. Після початку повномасштабної війни він безперервно виконував бойові польоти на різних напрямках фронту.

    Валентин Мукшинов був повним кавалером ордена «За мужність» — однієї з найвищих державних відзнак за особисту хоробрість.

    У нього залишилися дружина, донька, син, батьки та сестра.

    Від технічного обслуговування до бойових вильотів

    Старший лейтенант Богдан Хміль народився у Василькові Київської області. Освіту здобував за спеціальністю «Авіаційний транспорт» у Харківському національному університеті Повітряних сил.

    До 16-ї бригади армійської авіації він приєднався навесні 2022 року. Спочатку відповідав за технічну готовність вертольотів, однак згодом регулярно виконував бойові завдання безпосередньо у складі екіпажу.

    За службу був нагороджений президентською відзнакою «За оборону України».

    Після нього залишилися дружина та батьки.

    Наймолодший член екіпажу

    Молодший сержант Михайло Деряга народився у селі Андріївка Полтавської області. Навчався у Маріупольському будівельному фаховому коледжі, а до лав Збройних сил України вступив у листопаді 2023 року.

    Він служив старшим повітряним стрільцем вертолітної ланки та виконував бойові польоти із захисту повітряного простору України.

    Був нагороджений відзнакою Президента «За оборону України» та орденом «За мужність» III ступеня.

    У нього залишилися дружина, маленький син, батьки та брат.

    Прощання відбудеться 7 липня

    Бродівська міська рада повідомила, що громада попрощається із загиблими льотчиками 7 липня.

    О 09:30 кортеж із тілами військових зустрінуть на Алеї Героїв у Бродах. Після цього у храмі Воздвиження Чесного Животворящого Хреста відбудеться чин похорону та громадське прощання.

    Армійська авіація продовжує виконувати одні з найнебезпечніших місій

    16-та окрема бригада армійської авіації «Броди» є одним із ключових підрозділів армійської авіації Сухопутних військ України. Вона експлуатує вертольоти Мі-8 та Мі-24 і з перших днів повномасштабного вторгнення бере участь у бойових операціях практично на всіх напрямках фронту. Пілоти виконують надзвичайно складні завдання — доставку боєприпасів, евакуацію поранених, підтримку наземних військ, боротьбу з російськими безпілотниками та прикриття українських підрозділів із повітря.

    Втрата екіпажу Мі-8 стала ще одним болючим ударом для української військової авіації. Попри високий рівень ризику, льотчики щодня продовжують виконувати бойові польоти в умовах активної роботи російської протиповітряної оборони, ударних безпілотників та постійної загрози ракетних атак.

    Офіційних подробиць щодо причин катастрофи поки не оприлюднено. Відповідні служби мають встановити всі обставини трагедії після завершення необхідних перевірок.

  • Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    Військово-транспортний Іл-76 вилетів з України до Молдови з цивільною місією. Що відомо

    За інформацією наших джерел, підтверджених даними сервісу Flightradar, 25 травня з одного з прикордонних аеродромів України вилетів військово-транспортний літак Іл-76 з невійськовим вантажем.

    “Це був Іл-76, і його посадку для дозаправки в Кишиневі зафіксував відомий сайт Flightradar.

    Літак був “не порожній”, але що і для кого він вивозив – невідомо.

    Версія про те, що літак здали в оренду, відпадає – жодна з українських компаній не здавала свої літаки комусь.

    Після історії із затриманням української машини з валютою та золотом в Угорщині ходили чутки, що тепер для транспортування готівки необхідний інший надійний канал” – зазначає джерело.

  • Зеленський у Швеції анонсував «сильний крок» щодо Gripen: Україна може отримати перші шведські винищувачі вже незабаром

    Зеленський у Швеції анонсував «сильний крок» щодо Gripen: Україна може отримати перші шведські винищувачі вже незабаром

    Президент України Володимир Зеленський 28 травня прибув із робочим візитом до Швеції, де разом із урядом країни обговорює новий масштабний оборонний пакет для України та подальше посилення української бойової авіації. Однією з головних тем візиту стали шведські винищувачі JAS 39 Gripen, щодо яких Київ і Стокгольм готують, за словами президента, «сильний крок».

    Про свій візит Зеленський повідомив у соцмережах. Президент наголосив, що Україна та Швеція нині працюють над новим великим пакетом оборонної підтримки, який має посилити українські Сили оборони на тлі продовження російських масованих атак.

    «Сьогодні з робочим візитом у Швеції. Готуємо великий оборонний пакет для України та сильний крок щодо винищувачів Gripen, який точно зробить нашу бойову авіацію ефективнішою», — заявив глава держави.

    У межах візиту Зеленський проводить переговори з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном. Також у зустрічах беруть участь представники шведської оборонної промисловості, зокрема компаній, які залучені до виробництва сучасної авіації та озброєнь.

    Шведські медіа ще до прибуття українського президента повідомляли, що уряд Швеції готує рішення щодо передачі Україні винищувачів Gripen модифікації C/D. За даними видання Aftonbladet, офіційна заява може пролунати під час спеціальної пресконференції на військовій базі в Уппсалі.

    Водночас паралельно сторони можуть розпочати переговори щодо майбутнього продажу Україні сучасніших літаків JAS 39 Gripen E. Як повідомляють шведські ЗМІ, фінансування такого проєкту може здійснюватися за рахунок кредитних програм Європейського Союзу.

    За інформацією Reuters, обговорення між Києвом та Стокгольмом стосується не лише передачі вже наявних літаків, а й масштабної довгострокової співпраці у сфері бойової авіації. Йдеться про можливе постачання Україні до 100–150 винищувачів Gripen у майбутньому.

    Ще восени 2025 року Україна та Швеція підписали лист про наміри щодо розвитку повітряних спроможностей України. Тоді Зеленський заявляв, що Київ розраховує отримати перші Gripen уже у 2026 році.

    Шведські Gripen вважаються одними з найбільш адаптованих винищувачів для умов сучасної війни. Їхньою ключовою перевагою є можливість працювати з коротких злітних смуг, швидке технічне обслуговування та ефективність у протидії російській авіації та крилатим ракетам.

    Крім того, Gripen інтегровані з сучасними ракетами класу «повітря–повітря» та «повітря–земля», а також можуть використовувати широкий спектр озброєння стандартів НАТО.

    В українських Повітряних силах неодноразово заявляли, що Gripen можуть стати важливим доповненням до F-16, особливо з огляду на здатність працювати у складних умовах та швидко змінювати аеродроми базування.

    У квітні 2026 року президент Зеленський також повідомляв, що Україна очікує старту навчання українських пілотів на Gripen уже цього року.

    На тлі постійних російських атак тема посилення української авіації стала для Києва однією з ключових. Лише за останні тижні Росія здійснила кілька масованих комбінованих ударів із використанням сотень дронів та десятків ракет, зокрема балістичних.

    Українська влада наголошує, що для ефективного захисту неба країні необхідні не лише системи ППО Patriot, а й сучасна бойова авіація, здатна перехоплювати ракети та дрони ще на дальніх підступах.

    Сам Зеленський останніми днями активно порушує тему посилення ППО та авіації у переговорах із союзниками. Зокрема, напередодні стало відомо, що президент звернувся до Дональда Трампа та Конгресу США із закликом допомогти Україні захистити небо від російської балістики.

    Швеція залишається одним із найбільш активних партнерів України у Європі. Від початку повномасштабної війни Стокгольм надав Києву мільярдні пакети військової допомоги, включно з артилерією, системами ППО, бронетехнікою та боєприпасами.

    Reuters повідомляє, що загальний обсяг шведської підтримки України вже перевищив 13 мільярдів доларів, а у 2026–2027 роках Швеція планує спрямувати ще мільярди на підтримку української оборони.

    На тлі цього рішення щодо Gripen може стати одним із найбільш символічних та стратегічних кроків у військовій співпраці між Києвом і Стокгольмом.

    Аналітики зазначають, що передача Україні Gripen стане не лише посиленням української авіації, а й серйозним сигналом для Росії та союзників по НАТО про готовність Заходу переходити до нових рівнів військової підтримки Києва.

    Очікується, що офіційні деталі нового оборонного пакета та рішень щодо винищувачів можуть бути озвучені вже найближчим часом після переговорів Зеленського та шведського уряду.

  • Ігнат розповів про зухвалі операції в тилу ворога на початку війни

    Ігнат розповів про зухвалі операції в тилу ворога на початку війни

    На початку повномасштабного вторгнення Росії українська авіація активно здійснювала удари по території держави-агресора, завдаючи ударів по логістиці ворога. Про це повідомив представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат у Facebook.

    За словами Ігната, українські пілоти не раз здійснювали “зухвалі операції” у повітряному просторі РФ, зокрема, у Брянській області. «У перші тижні повномасштабного вторгнення пілоти успішно злітали під Брянськ, руйнуючи наступальний темп ворога на його території та знищуючи логістику. Це були сміливі операції авіації Повітряних сил», – зазначив він.

    Ігнат також підкреслив, що на початку конфлікту українські пілоти не мали жодних “червоних ліній”. Літаки проривалися через ворожу протиповітряну оборону, знищуючи колони російської техніки та особового складу. Однак він визнав, що для багатьох пілотів такі операції стали “квитком в один бік”, проте їхні дії суттєво сприяли досягненню перемоги.

    Зараз українські пілоти зосереджені на застосуванні західної високоточної зброї та вирішенні серйозних стратегічних завдань, продовжуючи працювати на забезпечення безпеки та захисту України.