Позначка: українська енергетика

  • Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають

    Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають

    На українському енергетичному ринку стрімко зростає взаємна заборгованість між НЕК «Укренерго» та учасниками балансуючого ринку електроенергії. За дев’ять місяців 2026 року борги державного оператора перед компаніями збільшилися на 60% — до 36,69 мільярда гривень. Водночас самі учасники ринку заборгували «Укренерго» ще більше — 47,34 мільярда гривень. Сукупний обсяг неврегульованих фінансових зобов’язань у двох напрямках перевищив 84 мільярди гривень. Експерти попереджають, що затримки платежів ускладнюють роботу виробників електроенергії та можуть стримувати розвиток енергетичної системи, яка вже зазнає значного навантаження через російські атаки.

    Про це свідчать дані ExPro Electricity Daily, оприлюднені 16 жовтня.

    Згідно з підрахунками аналітиків, фінансові зобов’язання «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку з початку року збільшилися на 13,76 мільярда гривень.

    Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають
    ФОТО: ExPro Electricity Daily. Станом на 30.09.2026, млрд грн

    На кінець 2025 року цей показник становив приблизно 22,93 мільярда гривень.

    Станом на 30 вересня 2026 року сума зросла до 36,69 мільярда.

    Таким чином, лише за дев’ять місяців борг державного оператора збільшився майже на дві третини.

    Кому найбільше заборгувало «Укренерго»

    Основна частина боргів припадає на компанії, які надають послуги з балансування енергосистеми.

    Перед ними оператор заборгував 32,02 мільярда гривень.

    Ще 4,67 мільярда гривень становлять зобов’язання перед сторонами, відповідальними за баланс.

    Ці учасники забезпечують врегулювання різниці між запланованими та фактичними обсягами виробництва й споживання електроенергії.

    Балансуючий ринок є важливим механізмом підтримання стабільної роботи енергосистеми.

    Коли споживання електроенергії перевищує запланований рівень або виникає дефіцит генерації, оператор повинен забезпечити відповідність між виробництвом і споживанням.

    Для цього використовуються спеціальні послуги учасників ринку, які можуть змінювати обсяги виробництва чи споживання електроенергії відповідно до команд диспетчера.

    Вартість таких послуг підлягає оплаті за встановленими правилами.

    Якщо розрахунки затримуються, компанії можуть стикатися з нестачею обігових коштів.

    Самому «Укренерго» винні ще більше

    Водночас фінансова проблема має й зворотний бік.

    Учасники балансуючого ринку також накопичили значні борги перед оператором системи передачі.

    За даними ExPro, станом на 30 вересня їхня заборгованість досягла 47,34 мільярда гривень.

    Із початку року вона збільшилася на 5,29 мільярда, або на 12,6%.

    Майже вся сума — 47,26 мільярда гривень — припадає на сторони, відповідальні за баланс.

    Ще 85,1 мільйона гривень становить заборгованість постачальників послуг балансування перед «Укренерго».

    Отже, оператор одночасно виступає і боржником, і кредитором різних учасників енергоринку.

    При цьому загальний борг перед компанією перевищує її власні зобов’язання приблизно на 10,65 мільярда гривень.

    Проте це не означає, що всі суми можна автоматично взаємозарахувати, адже зобов’язання виникають між різними учасниками та за різними операціями.

    Чому борги накопичуються роками

    Фінансові проблеми балансуючого ринку не виникли раптово.

    Ще наприкінці 2024 року заборгованість учасників перед «Укренерго» становила близько 34,5 мільярда гривень.

    За підсумками 2025 року вона зросла приблизно до 42 мільярдів.

    У той самий період борги самого оператора перед учасниками ринку збільшилися приблизно до 22,9 мільярда гривень.

    Таким чином, проблема зберігається протягом кількох років.

    Серед причин накопичення заборгованості експерти називають неповні розрахунки окремих учасників, фінансові дисбаланси та складність чинних механізмів функціонування ринку.

    У травні представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обговорювали проблему боргів із наглядовою радою «Укренерго».

    За повідомленням НКРЕКП, врегулювання заборгованості є важливою умовою для розвитку розподіленої генерації та залучення інвестицій.

    Чи можуть борги вплинути на відключення світла

    Фінансові проблеми енергетичного ринку особливо гостро сприймаються на тлі регулярних відключень електроенергії.

    У жовтні Росія посилила удари по українських електростанціях, підстанціях та інших енергетичних об’єктах.

    Через пошкодження обладнання в різних регіонах запроваджують погодинні та аварійні відключення.

    Однак важливо розмежовувати причини поточних обмежень і наслідки накопичення боргів.

    Немає підтверджених даних про те, що саме зростання заборгованості на балансуючому ринку стало безпосередньою причиною відключень світла 18 жовтня.

    Натомість фінансові проблеми можуть ускладнювати роботу енергетичних компаній у довгостроковій перспективі.

    Зокрема, нестача обігових коштів здатна обмежувати можливості інвестувати в модернізацію обладнання, нові потужності та підвищення надійності електропостачання.

    За умов війни це питання набуває особливого значення.

    Експерти попереджають про системну проблему

    Представники енергетичної галузі вже неодноразово звертали увагу на необхідність реформування фінансових механізмів ринку.

    Зокрема, голова правління Української асоціації відновлюваної енергетики Ольга Євстигнєєва раніше наголошувала, що хронічна заборгованість перешкоджає нормальному розвитку енергетичного сектору.

    За її оцінкою, боргова проблема стосується не лише балансування, а й фінансування проєктів відновлюваної енергетики.

    Для ефективного функціонування ринку необхідні прогнозовані розрахунки та зрозумілі правила роботи для виробників електроенергії.

    Проблему також порушував народний депутат Андрій Жупанин, який попереджав про ризики подальшого накопичення взаємних боргів.

    Ці питання залишаються актуальними і під час підготовки енергосистеми до нового опалювального сезону.

    Що буде далі

    Станом на кінець вересня 2026 року на балансуючому ринку накопичилося понад 84 мільярди гривень взаємних зобов’язань.

    Із них 36,69 мільярда гривень — борги «Укренерго» перед учасниками ринку, а 47,34 мільярда — борги учасників перед оператором.

    Ці суми свідчать про значні проблеми з розрахунками, але самі по собі не дозволяють визначити, яка частина боргів буде погашена найближчим часом.

    Для стабілізації ситуації необхідні не лише поточні платежі, а й системне врегулювання заборгованості та усунення причин її накопичення.

    На тлі російських атак і потреби у відновленні пошкодженої інфраструктури фінансова стабільність енергокомпаній стає одним із важливих чинників стійкості всієї галузі.

    Поки що офіційного графіка повного погашення зазначених боргів не оприлюднено.

  • Енергетичний сектор України відновлюється – Кучеренко

    Енергетичний сектор України відновлюється – Кучеренко

    Попри масштабні руйнування та постійні виклики, енергетичний сектор України показує вражаючі результати у відновленні критичної інфраструктури. Про це заявив Олексій Кучеренко, народний депутат і перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

    За його словами, енергетики виконали величезну роботу, стабілізувавши енергосистему після численних пошкоджень і атак на об’єкти енергетики.

    “Енергетики зробили свою справу”

    «З огляду на масштаб руйнувань теплової генерації, ТЕС, гідроелектростанцій, сонячних електростанцій і мереж, енергетики виконали своє “домашнє завдання”. Тут до міністерства енергетики претензій немає», – зазначив Кучеренко.

    Він особливо підкреслив важливу співпрацю між державними та приватними компаніями, яка допомогла подолати кризу в енергетичному секторі.

    Синергія державного та приватного сектору

    «Синергія між державними та приватними енергетичними компаніями відіграла ключову роль у стабілізації ситуації. Це дуже позитивний результат», – наголосив народний депутат.

    Кучеренко також закликав українців орієнтуватися на офіційні джерела інформації та не піддаватися панічним заявам деяких експертів, які, за його словами, інколи прагнуть дестабілізувати ситуацію.

    «Я раджу довіряти лише офіційній інформації від державних посадовців, а не маніпулятивним заявам експертів, які іноді свідомо сіють паніку», – підкреслив Кучеренко.

    Народний депутат також висловив підтримку міністра енергетики, заявивши, що не має претензій до його роботи.

    «Хоча ми перебуваємо в опозиції, я погоджуюсь із професійною позицією міністра. Він гідно керує ситуацією, і я пильно стежу за його діями», – підсумував Кучеренко.

  • Що чекає на “Укренерго” після відставки Кудрицького

    Що чекає на “Укренерго” після відставки Кудрицького

    Стаття Дениса Безлюдька аналізує поточний стан української енергетики та економіки на фоні кадрових змін в “Укренерго” і триваючих обстрілів. Обговорюється, як відставка голови компанії Володимира Кудрицького і пов’язане з цим судове розслідування можуть вплинути на ефективність енергетичного менеджменту та відновлення інфраструктури в умовах економічної турбулентності.

    Важка зима. Обстріли. Кадрова криза. Де брати гроші “Укренерго”?
    Українська енергетика, а з нею – і вся економіка країни – напередодні непростого опалювального сезону занурюється в чергову турбулентність. З одного боку, інтенсивність ворожих обстрілів не знижується, роботи з відновлення зруйнованої інфраструктури – не стає менше. Перспективи проходження зими – тривожні. З іншого – кадрове рішення Ставки Верховного головнокомандувача про відставку голови “Укренерего” не просто викликало низку суперечливих думок як серед експертів, так і серед учасників ринку, але й поставило під питання ефективність кризового менеджменту не лише в окремо взятій компанії, а в цілому в країні.

    Протягом щонайменше останнього року численні медіа, коментатори, правоохоронні органи, чиновники і – у більш тіньовому форматі – різномастні корупцінери виконували одну деструктивну політтехнологічну задачу: всі проблеми, які так чи інакше мали стосунок до діяльності державного оператора електромереж “Укренерго” – мали перетворюватися в інфопросторі на особисту провину уже екс-голови компанії Володимира Кудрицького.

    Причин цьому безліч, переважна більшість “посвячених” спостерігачів сходиться на фінансовому питанні. Якщо дуже спрощено – мовляв, “Кудрицький не давав красти гроші і впроваджувати схеми”. І нібито саме через це в інфополі зʼявлялися численні “незаконні квартири”, “результати аудиту”, “зловживання на бронежилетах”, “кримінальні справи про розкрадання коштів” і “розслідування про спосіб життя” та інший білий шум. Операція для непосвяченого глядача тривала останні кілька тижнів, для більш заглибленого – останні кілька років. І – хто б не був замовником відставки – зараз очевидно, що він свою партію виграв.

    Але ось яка проблема: питання керованості мережі розподілу електроенергії, питання ефективного захисту енергетичних обʼєктів, залучення фінансування зовнішніх партнерів та повернення проблемних боргів – з усім цим доведеться працювати і новому керівникові компанії. Особливо цікаво буде спостерігати, що відбуватиметься з кримінальними процесами, де ціллю був особисто Кудрицький, або інформаційна кампанія проти нього. Адже зараз, коли мета досягнута – витрачати на це ресурси просто недоцільно.

    Втім, є одна справа, подальший перебіг якої стане показовим з точки зору реального бажання закулісних лялькарів змінити ситуацію на енергетичному ринку – або ж просто сісти на потоки, змістивши ефективного менеджера. І це – справа про розкрадання 716 млн грн. коштів “Укренерго” за участі банку “Альянс” та компанії “Юнайтед Енерджі” Ігоря Коломойського.

    Коротко нагадаємо фабулу. Восени 2021 року банк “Альянс” видав гарантію “Юнайтед Енерджі”, аби та могла піти до “Укренерго” і купити електроенергію. Компанія скористалась нагодою в березні 2022 року, в розпал початку повномасштабного вторгнення. Проте за товар не розрахувалась. А коли “Укренерго” звернулось до “гаранта” – банку “Альянс” – той вирішив, що платити за цим документом не буде. Результат – кримінальна справа НАБУ щодо розкрадання коштів плюс господарський процес про повернення 1,2 млрд грн (це сума гарантії з пенею і прострочкою). В березні 2024 року НАБУ передало справу до суду, а в господарському процесі історія застрягла в судовій тяганині. Частина блогерів-політологів відбілює банк “Альянс”, паралельно “хаючи” Кудрицького та “Укренерго”, частина – навпаки підтримує точку зору, що за гарантіями треба заплатити. До слова, такої ж думки і Верховний суд.

    І ось ситуація: Кудрицький (“вселенське зло”) – більше не голова “Укренерго”. Що скажете – повинна державна компанія і далі вимагати повернення належних їй коштів? Для ефективного менеджера відповідь очевидна. Особливо зважаючи на цілком виправдані і реалістичні очікування “важкої зими”, “непростого опалювального сезону”, “серйозних руйнувань” енергосистеми, зокрема, тієї частини, що перебуває під контролем “Укренерго”. В умовах тотального дефіциту коштів, постійної потреби в ремонтах – кожна копійка має йти в роботу. І тому 1,2 млрд грн. від банку “Альянс” будуть зовсім не зайві.

    Ба більше. Згадаємо, що публічна мотивація відставки Кудрицького – неспроможність організувати ефективний захист енергетичних обʼєктів. Тож логіка з вибору нового керівника – а також його плану дій має виходити зі зворотнього: він має бути спроможний такий захист організувати. У тому числі – акумулюючи під нього фінансування. Чи отримає новий глава компанії “карт-бланш”, наприклад, щодо судових суперечок із боржниками? Чи готова буде ухвалювати “державницькі” рішення судова машина? Або ж навпаки, справу боргів “Альянсу” спишуть в довгу скриню, а про 1,2 млрд грн., які могли б згодитися для будівництва не одного укриття чи ремонту не однієї підстанції – просто забудуть?

    Особливо цікаво також, які аргументи буде використовувати і сам банк “Альянс” у тіньовій інформаційній боротьбі тепер – коли нібито головного “ворога” скинуто, а розраховуватися за боргами все одно треба.

    Подальший розвиток історії, яка виглядає нудним і дуже вузькопрофільним корпоративним конфліктом, насправді покаже, які реальні наміри мали ініціатори відставки Кудрицького і наскільки готовими до відстоювання державних інтересів є всі гілки державної влади в країні. Крім того, це також буде сигнал для державних органів в інших галузях, державних підприємств і їхніх боржників-контрагентів – а заразом і для міжнародних партнерів – щодо того, чи реально розмови про підвищення управління внутрішніми ресурсами поліпшуються, в Україні намагаються зберегти кожну копійку платників податків (хоч своїх, хоч західних).

    Або ж продемонструє, що тут все ще можна безбожно красти навіть у розпал війни.

  • Сьогодні ворог знов вдарив по українській енергетиці

    Сьогодні ворог знов вдарив по українській енергетиці

    За минулу добу російські війська здійснили численні обстріли цивільної енергетичної інфраструктури в ряді українських областей, що призвело до серйозних збоїв у постачанні електроенергії. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики України.

    Обстріли торкнулися Дніпропетровської, Донецької, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.

    Дніпропетровська область: Внаслідок атак два рази знеструмлювалася підстанція, побутові споживачі та водоканал. Окрім того, пошкоджено іншу підстанцію, що забезпечує електроенергією залізницю, але порушень у русі потягів не було. Живлення було відновлено за резервною схемою.

    Сумська область: Обстріл повітряної лінії призвів до знеструмлення підстанції та побутових споживачів у Харківській області. Живлення відновлено за резервною схемою.

    Полтавська область: Під час повітряної тривоги була відключена повітряна лінія, що призвело до знеструмлення споживачів. Живлення відновлено.

    Чернігівська область: Внаслідок обстрілу відключились повітряні лінії, що спричинило знеструмлення 947 абонентів у 15 населених пунктах.

    Донецька область: Під час обстрілу території однієї з шахт було пошкоджено обладнання. Людей у шахті на момент інциденту не було. Одній особі надано медичну допомогу.

  • Що насправді руйнує українську енергетику – Андріан Прокіп

    Що насправді руйнує українську енергетику – Андріан Прокіп

    У своєму дописі експерт з питань енергетики Андріан Прокіп намагається розібратися, що саме руйнує українську енергетику: російські ракети, чи помилки керівництва. Давайте розбиратися разом.

    ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА З ДУШКОМ КОМУНІЗМУ

    В української енергетичної політики є одна хронічна хвороба протягом десятиліть — прагнення щось урівняти, дозволити комусь не платити, перекласти платежі на інших. Постійно відбуваються намагання залатати боргові дірки, перекладаючи відповідальність з одних гравців на інших. Мотиви при цьому можуть бути різними: чи то популізм і удавана турбота про споживача, чи то прагнення покращити становище компанії, яка ближча до душі тим, хто приймає рішення.

    Протягувати такі рішення вдавалось відносно легко до початку повномасштабної війни. Попри те, що справи в енергетиці були далекими від ідеалу, все ж завжди можна було нашкребти фінансового ресурсу, щоб протягнути такого плану рішення. Проте повномасштабна війна і пов’язане з нею економічне падіння, скорочення споживання енергоносіїв, втрата енергетичних активів як через окупацію, так і через постійні обстріли значно скоротили ліквідність і грошові потоки в енергосекторі. В результаті, протягом повномасштабної війни уряд двічі вдавався до підвищення тарифу на електроенергію для населення. Такого радикального підвищення тарифів годі було уявити до 2022 року. І вже навіть здавалось, що здорова економічна логіка почне перемагати логіку комунізму: поділити, урівняти, не заплатити. Але “ніт”…

    Всередині липня в енергетичному регуляторі почали поговорювати про зрівнювання ставок тарифу на розподіл, незалежно від обсягів споживання та підключеної напруги — це рішення збентежило як енергетиків, так і ключових споживачів електроенергії.

    Про це тоді я написав окремий текст, роз’яснюючи, чому це рішення неправильне і навіть шкідливе. Зокрема, це повернення до крос-субсидування, коли одна категорія споживачів не повністю покриває витрати й втрати, а компенсація відбувається за рахунок інших. Окрім цього, такий підхід суперечить принципам європейського енергетичного регулювання, а також може суттєво вдарити по стимулах розвитку великих підприємств, які споживають значні обсяги електроенергії, а відтак, це прямий удар по економіці країни. Тут вже навіть не варто згадувати, що великі промислові споживачі і без того страждають від зростання цін, то їм хочуть бонусом ще трішки підвищити.

    Тоді ж я писав, що ключовими бенефіціарами стануть ті компанії, які дотують нижчий тариф електроенергії для населення (механізм ПСО) — “Укргідроенерго”, а передусім — “Енергоатом”. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

    І от коли, здавалось, регулятор відмовився від цієї ідеї після хвилі критики, в медіа з’явилась інформація, що оновлений склад регулятора збирається повернутись до цього питання. Зрівняйлівка. Але у нашому колгоспі хоч всі й рівні, є деякі рівніші за інших.

    От “Енергоатом” став об’єктом новин і минулого тижня. І знову ж таки про економіку в енергетиці. Так, у мережі з’явилась фотокопія наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, яким компанії буде дозволено не сплачувати за боргами. Цікаво, як можна збудувати нормальну енергетику, дозволяючи не платити за боргами? Які компанії будуть готові працювати зі стратегічним підприємством енергосектору, якщо вони розумітимуть, що їм цілком можуть законно не сплачувати за виконані роботи та надані послуги? Як це підвищить платіжну дисципліну в умовах того, що борги є однією із найбільших загроз для української енергетики у переддень дуже складної зими?

    Минулого тижня з’явилась ще одна ідея такого ж штибу — було озвучено пропозиції залучити газові компанії до механізму ПСО на ринку електроенергії. Тобто газовики мають заплатити за електроенергію, бо в енергетиків вже грошей немає. Зрозуміло, що мотив — благородний: якщо електроенергетичні компанії не мають ресурсу для закупівлі імпортної електроенергії для покриття соціальних цілей, то є бажання знайти інших донорів для таких операцій. Але все ж виникає запитання: є ж компанії, які отримали додатковий фінансовий ресурс після підвищення тарифу для населення, чому не вони виступлять донором? А хто буде кінцевим бенефіціаром операцій після того, як газовики оплатять імпорт електроенергії, споживачі її отримають і за цю електроенергію розрахуються, оплачуючи електроенергетичним компаніям?

    Ну і вишенька на торті — хабар у пів мільйона доларів, на отриманні якого затримали одного із заступників міністра. А хабар, як повідомляють медіа, дали за сприяння передачі обладнання з одного державного підприємства до іншого. От вона, ефективність державної власності в наших умовах і тої моделі економіки, яка стала невіддільним елементом енергетичної політики України в останні десятиліття.

  • Україна залишається лідером у споживанні вугілля в енергетиці

    Україна залишається лідером у споживанні вугілля в енергетиці

    Україна продовжує полювання за енергетичними ресурсами, які визначають обличчя її енергетичного ландшафту. За новітніми даними, газ, ядерне паливо і вугілля є трьома головними лідерами у цьому списку, з ВЕД виступаючи як екзотичний показник української енергетики.

    Згідно з даними компанії YASNO, газ залишається найпопулярнішим джерелом енергії в Україні, становлячи 30% від усіх енергетичних потреб країни. На другому місці розташувалася атомна енергія, яка забезпечує 24% енергетичних потреб. Вугілля залишається на третьому місці з 22%.

    Згідно з експертами, гідроелектростанції виробляють не більше 4% енергії, тоді як відновлювальні джерела енергії вкладаються лише 3%.

    Найбільшим виробником електроенергії в Україні залишається атомна енергетика. За даними “Енергоатому”, українські атомні електростанції згенерували на понад 1 млрд кВт-год більше, ніж у минулому році.

    Крім того, компанія “Укргазвидобування” також досягла значного прориву, досягнувши найбільшого добового видобутку з грудня 2018 року. Цей успіх було досягнуто завдяки введенню в експлуатацію рекордної кількості нових свердловин, де більшість з них є високодебітними, надаючи понад 100 тисяч кубометрів газу на добу.