Daypolitico

Позначка: українське зерно

  • Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

    Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність дозволити транзит українського зерна через територію своєї країни до Західної Європи. Відповідне питання порушив президент Володимир Зеленський під час саміту Європейського Союзу в Брюсселі на тлі серйозних проблем із морським експортом через російські атаки. Заява угорського прем’єра пролунала після першої офіційної зустрічі двох лідерів і може стати кроком до поліпшення відносин Києва та Будапешта. Водночас між країнами залишаються економічні й політичні суперечності, а одним із найгучніших конфліктів останніх місяців стало березневе затримання семи українських інкасаторів Ощадбанку разом із десятками мільйонів доларів, євро та золотими зливками.

    Про готовність пропускати українську аграрну продукцію Петер Мадяр повідомив в інтерв’ю угорському телеканалу RTL. Його слова навело видання Telex.

    За інформацією Reuters, Зеленський звернувся до Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини з проханням забезпечити перевезення українського зерна європейськими сухопутними маршрутами.

    Особливу увагу українська сторона приділила можливості транспортування кукурудзи залізницею.

    Мадяр пояснив, що не заперечує проти такого рішення, якщо продукція лише перетинатиме територію Угорщини, не потрапляючи на її внутрішній ринок.

    Що запропонував Зеленський

    За словами угорського прем’єра, під час переговорів у Брюсселі український президент розповів про труднощі з експортом аграрної продукції через Чорне море.

    Російські військові дії створюють серйозні ризики для морських перевезень, тому Україна шукає додаткові можливості постачання зерна до європейських країн.

    Зеленський запропонував повернутися до механізму, який використовували на початку повномасштабної війни.

    Йдеться про транзитні перевезення українського зерна через сусідні держави до кінцевих покупців у Західній Європі.

    Важливою умовою може стати транспортування вантажів у залізничних вагонах із відповідним митним забезпеченням, зокрема пломбами.

    Це дозволяє контролювати переміщення продукції та зменшувати ризик її несанкціонованого потрапляння на внутрішній ринок транзитної держави.

    Для Угорщини таке питання особливо чутливе, оскільки місцеві фермери раніше неодноразово виступали проти імпорту української сільськогосподарської продукції.

    Угорщина готова пропускати зерно, але є умова

    Мадяр наголосив, що не бачить принципових перешкод для організації транзиту.

    Він нагадав, що кілька років тому аналогічний механізм уже працював і дозволяв перевозити українську продукцію через угорську територію.

    Прем’єр дав зрозуміти, що Будапешт готовий обговорювати відновлення такої схеми.

    Проте його заява не означає автоматичного скасування обмежень на продаж українського зерна в Угорщині.

    Транзит і імпорт — різні торговельні операції.

    У першому випадку продукція лише перетинає територію країни, а в другому надходить на її внутрішній ринок.

    Це розмежування має принципове значення для угорського аграрного сектору.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що уряд Петера Мадяра зберіг жорсткі обмеження на імпорт української аграрної продукції.

    Відповідні заходи стосувалися зернових, м’яса, меду, овочів та інших товарів.

    При цьому можливість транзиту за умови спеціального контролю зберігалася.

    Тому нинішня заява Мадяра радше підтверджує готовність практично використовувати транзитний механізм, ніж означає повне відкриття угорського ринку для українських аграріїв.

    Зеленський і Мадяр провели першу офіційну зустріч

    16 жовтня президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зустрілися в Брюсселі на полях саміту Європейського Союзу.

    Переговори відбулися у форматі віч-на-віч, без участі делегацій.

    Згідно з повідомленням Офісу президента України, сторони обговорили двосторонні відносини, співпрацю, торгівлю, українську аграрну продукцію та просування України до членства в Євросоюзі.

    Окрему увагу приділили можливостям дипломатичного врегулювання війни.

    Зеленський позитивно оцінив зустріч і повідомив про домовленість відновити співпрацю на різних рівнях.

    Сторони також планують узгодити майбутні взаємні візити.

    Мадяр, зі свого боку, заявив про необхідність побудувати нові політичні та економічні відносини між двома країнами.

    Однак один позитивний раунд переговорів ще не означає завершення всіх українсько-угорських суперечностей.

    Серед складних питань залишаються захист національних меншин, торговельні обмеження та окремі аспекти європейської політики.

    Відносини Києва та Будапешта пережили серйозну кризу

    Протягом останніх років українсько-угорські відносини неодноразово загострювалися.

    Особливо напруженими вони були за часів прем’єрства Віктора Орбана, який виступав проти окремих рішень Євросоюзу щодо підтримки України.

    Після приходу Петера Мадяра на посаду прем’єр-міністра двосторонній діалог поступово почав змінюватися.

    Водночас новий угорський уряд не відмовився від захисту власних економічних інтересів і зберіг низку обмежень щодо українських товарів.

    Одним із найрезонансніших епізодів у відносинах двох держав стала історія із затриманням українських банківських інкасаторів у березні 2026 року.

    Цей інцидент викликав дипломатичний скандал і поставив питання про безпеку транзитних перевезень через територію Угорщини.

    Як в Угорщині затримали інкасаторів Ощадбанку

    5 березня 2026 року угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі українського державного Ощадбанку.

    Разом із транспортними засобами затримали сімох співробітників банку.

    Інкасатори перевозили цінності з Відня до Києва через територію Угорщини.

    У броньованих автомобілях перебували 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів банківського золота.

    Як пояснював Ощадбанк, перевезення здійснювалося в межах міжнародної міжбанківської операції за участю австрійського Raiffeisen Bank.

    Банк наполягав, що кошти та дорогоцінні метали належать йому, мають законне походження та транспортувалися з належним документальним оформленням.

    Угорська сторона спочатку розслідувала можливе відмивання грошей.

    Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на затримання громадян і банківських активів.

    Ситуація переросла у масштабний дипломатичний конфлікт.

    Коли повернули інкасаторів, гроші та золото

    Уже 6 березня сім співробітників Ощадбанку повернулися до України.

    Однак автомобілі та кошти певний час залишалися в Угорщині.

    12 березня українському банку передали два затримані інкасаторські транспортні засоби.

    Після повернення банк повідомив про виявлення пошкоджень їхнього обладнання.

    Водночас питання повернення готівки та дорогоцінних металів залишалося відкритим ще майже два місяці.

    Лише 6 травня 2026 року Угорщина повернула Ощадбанку всі 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів золота.

    Про це банк повідомив на своєму офіційному сайті.

    Представники Ощадбанку перевірили цілісність пакування та підтвердили повернення активів у повному обсязі.

    Голова правління банку Юрій Каціон подякував за сприяння українським державним органам і відзначив конструктивний підхід угорської сторони під час завершення процедури.

    Угорщина визнала відсутність злочину

    Остаточне рішення у справі затриманих інкасаторів з’явилося 19 серпня 2026 року.

    Національна податкова та митна адміністрація Угорщини припинила кримінальне провадження через відсутність складу злочину.

    Під час розслідування перевірили банківські документи, митні декларації, обставини перевезення та походження коштів.

    Угорські правоохоронці встановили, що готівка й банківське золото походили із законних міжбанківських операцій.

    Підстав для обвинувачень у відмиванні грошей не знайшли.

    Раніше «Ненька інфо» детально повідомляла про закриття справи проти інкасаторів Ощадбанку та результати розслідування.

    Таким чином, історія, яка навесні спричинила гострий конфлікт між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням активів та закриттям угорського кримінального провадження.

    Водночас слід відокремлювати цю справу від нинішніх переговорів про зерновий транзит: немає підтвердження, що заява Мадяра є безпосередньою компенсацією або політичною домовленістю саме через затримання інкасаторів.

    Що змінилося після приходу Мадяра

    Новий прем’єр Угорщини поступово відновлює контакти з українським керівництвом.

    Під час переговорів у Брюсселі сторони обговорювали не лише економіку, а й права угорської національної меншини на Закарпатті та європейську інтеграцію України.

    Після зустрічі Мадяр позитивно оцінив рішення української сторони у сфері освіти національних меншин.

    Зеленський, зі свого боку, відзначив кроки Будапешта щодо відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС.

    У цьому контексті домовленість продовжити переговори про зерновий транзит може стати ще одним напрямком практичної співпраці.

    Однак угорський уряд продовжує дотримуватися власної позиції щодо захисту місцевих сільгоспвиробників.

    Тому повне скасування аграрних торговельних обмежень наразі не анонсоване.

    Чому Україні потрібні нові зернові маршрути

    Україна залишається важливим експортером зернових та олійних культур.

    Повномасштабна російська агресія суттєво ускладнила морські перевезення, які традиційно забезпечували значну частину українського аграрного експорту.

    Російські атаки на портову інфраструктуру та судноплавство створюють додаткові ризики для експортерів.

    Саме тому сухопутні маршрути через країни Євросоюзу мають стратегічне значення.

    Залізничний транзит через Угорщину потенційно може допомогти Україні перевозити аграрну продукцію до західноєвропейських покупців.

    Проте фактичні обсяги майбутніх перевезень залежатимуть від пропускної спроможності залізниць, доступності вагонів, митних процедур і погодження конкретних логістичних умов.

    Крім того, наземні перевезення можуть бути дорожчими за морські, особливо для великих партій зерна.

    Тому відновлення транзиту через Угорщину варто розглядати як додаткову можливість, а не повноцінну заміну морського експорту.

    Чи означає заява Мадяра завершення конфлікту

    Станом на 18 жовтня 2026 року прем’єр-міністр Угорщини публічно підтвердив готовність дозволити транзит українського зерна за умови, що продукція не залишатиметься на угорському ринку.

    Водночас немає підтвердження запуску нової схеми перевезень із визначеними обсягами, термінами та погодженими маршрутами.

    Подальші рішення потребуватимуть взаємодії профільних міністерств, залізничних операторів, митних служб і бізнесу.

    Заява Петера Мадяра свідчить про готовність до практичного діалогу з Києвом, однак не означає автоматичного усунення всіх проблем в українсько-угорських відносинах.

    Особливого значення цей сигнал набуває після березневого скандалу із затриманням українських інкасаторів, поверненням десятків мільйонів доларів і євро та закриттям кримінального провадження.

    Наразі обидві держави демонструють зацікавленість у відновленні співпраці, а питання зернового транзиту може стати одним із перших практичних випробувань нового етапу відносин Києва та Будапешта.

  • Велика аварія в Хорватії: поблизу Рієки з рельсів зійшли 11 вагонів вантажного поїзда із зерном

    Велика аварія в Хорватії: поблизу Рієки з рельсів зійшли 11 вагонів вантажного поїзда із зерном

    У суботу вранці, 10 жовтня 2026 року, на під’їзді до станції Мея поблизу хорватського портового міста Рієка сталася серйозна залізнична аварія. Вантажний поїзд приватного оператора «Трансагент», який перевозив зерно (імовірно, українського походження), зійшов із рельсів.

    За даними місцевого видання Teklic, загалом 11 вагонів вантажного поїзда зірвалися в ущелину. На щастя, обійшлося без людських жертв та постраждалих.

    Перед аварією машиніст встиг повідомити диспетчерську службу про критичну несправність — у поїзда повністю відмовили гальма, через що склад не вдалося зупинити. На місці події одразу почали працювати екстрені служби, а рух залізничним транспортом на цій ділянці повністю заблоковано.

    Головні деталі інциденту:

    • Технічна несправність: Головною причиною сходження потяга з рельсів стала відмова гальмівної системи, про що машиніст застерігав диспетчерів заздалегідь.
    • Масштаб руйнувань: 11 вагонів впали в ущелину, що завдало значної шкоди інфраструктурі та призвело до зупинки перевезень зернових вантажів на цьому стратегічному логістичному напрямку до хорватських портів.
    • Логістичний слід: Аварія може тимчасово ускладнити експортні маршрути агропродукції через Адріатичний коридор.
  • Зеленський ударив санкціями по «зерновому флоту» РФ: під обмеження потрапили 13 суден і десятки компаній

    Зеленський ударив санкціями по «зерновому флоту» РФ: під обмеження потрапили 13 суден і десятки компаній

    Президент України Володимир Зеленський увів у дію новий пакет санкцій проти мережі, яку українська влада пов’язує з незаконним вивезенням зерна з тимчасово окупованих Росією територій. Обмеження торкнулися одразу 13 морських суден, 11 громадян Росії та 28 юридичних осіб, а Київ уже готується передати зібрані матеріали міжнародним партнерам, щоб домагатися синхронізації санкцій в інших юрисдикціях.

    Відповідний указ №725/2026 Зеленський підписав, ввівши в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 серпня. В Офісі президента наголосили: йдеться не лише про безпосередніх перевізників, а про ширшу логістичну мережу — власників суден, капітанів та компанії, залучені до транспортування аграрної продукції з окупованих українських територій.

    Особливу увагу привертає географія реєстрації суден. Вісім із 13 суден ходять під російським прапором, три — під прапором Панами, ще по одному — під прапорами Белізу та Сент-Кітс і Невісу. Це вкотре демонструє характерну для російських морських операцій схему, за якої до перевезень залучають судна з різними прапорами та складними структурами власності. Українська сторона заявляє, що всі включені до нового пакета суб’єкти причетні саме до незаконного вивезення українського зерна.

    Радник – уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк наголосив, що відповідальність має поширюватися на весь ланцюг перевезення — від компаній і судновласників до капітанів та самих суден. Київ також очікує, що партнери не дозволятимуть такій продукції потрапляти на їхні ринки.

    Це важлива деталь, оскільки самі українські санкції не можуть автоматично заблокувати роботу судна у всіх міжнародних портах. Значно сильніший ефект виникає, коли українські обмеження синхронізують Європейський Союз, Велика Британія, США та інші держави. У такому разі для суден і компаній можуть ускладнитися доступ до портів, страхування, банківських операцій, технічного обслуговування та інших послуг, без яких міжнародні морські перевезення стають суттєво складнішими.

    Саме тому Офіс президента окремо повідомив, що Україна передасть міжнародним партнерам необхідні матеріали щодо нових фігурантів санкційного списку. Це фактично наступний етап кампанії: Київ намагається перевести внутрішні обмеження у міжнародний режим тиску.

    ЄС уже карає судна за перевезення викраденого українського зерна

    Тема не є новою для Євросоюзу. Чинний санкційний режим ЄС прямо дозволяє вводити обмеження проти суден, які використовуються для перевезення викраденого українського зерна, поряд із танкерами російського «тіньового флоту», суднами, що транспортують військову техніку, або допомагають обходити нафтові санкції.

    Станом на 23 липня 2026 року Євросоюз уже включив до відповідного переліку понад 670 суден. Для них, зокрема, діють заборона на доступ до портів ЄС та обмеження на широкий спектр морських послуг. Європейська рада зазначає, що такі судна часто використовують непрозорі структури власності, змінюють прапори, вимикають або маніпулюють системами автоматичної ідентифікації та застосовують інші способи приховування маршруту й характеру вантажу.

    У документах ЄС уже окремо описували судна, задіяні у перевезенні зерна з окупованих територій України. Зокрема, європейські матеріали вказували на заходи до окупованого кримського порту Комиш-Бурун та використання неправдивих прапорів і ризикованих морських практик. ЄС прямо характеризує системне вивезення зерна з окупованих територій як частину російської політики експлуатації захоплених українських ресурсів.

    Ще у 19-му санкційному пакеті ЄС, ухваленому восени 2025 року, до переліку було внесено додаткові 117 суден. Частину цих обмежень Брюссель обґрунтовував не лише обходом нафтового ембарго, а й перевезенням військових вантажів та викраденого українського зерна.

    Отже, український пакет від серпня 2026 року може стати основою для нових європейських або британських персональних і секторальних обмежень, якщо партнери підтвердять отримані від Києва дані.

    Чому Росії потрібне зерно з окупованих територій

    Аграрний сектор був одним із ключових експортних ресурсів України ще до початку повномасштабної війни. Після вторгнення Росія не лише блокувала українські чорноморські порти, а й отримала фізичний контроль над значними сільськогосподарськими районами півдня та сходу країни.

    Європейський Союз нагадує, що російське вторгнення суттєво порушило український аграрний експорт. Після початку великої війни російські військові кораблі протягом кількох місяців блокували українські порти, через які традиційно вивозили значну частину зернових. Лише домовленість про Чорноморську зернову ініціативу дозволила з липня 2022-го до липня 2023 року експортувати морем майже 33 млн тонн зерна та інших продовольчих товарів.

    Після виходу Росії із зернової угоди в липні 2023 року ситуація знову погіршилася. ЄС зазначав, що до цього приблизно 40% українського зернового експорту проходило Чорним морем, ще близько 60% — сухопутними «шляхами солідарності».

    Паралельно Україна та міжнародні партнери роками документують вивезення російською стороною аграрної продукції з окупованого Криму та інших захоплених регіонів. Однією з ключових проблем є встановлення походження такого вантажу: зерно може перевозитися через російські або окуповані порти, змішуватися з російською продукцією, а судна — змінювати маршрути, документи чи прапори.

    Саме морський компонент такого ланцюга поступово стає однією з головних цілей санкцій.

    Під удар потрапляє не лише саме судно

    Нова українська модель санкцій показова тим, що Київ намагається не обмежуватися внесенням до списку конкретних кораблів. Якщо санкціонувати лише судно, оператор може спробувати замінити його іншим або переоформити актив. Значно складніше продовжувати операції, коли під обмеження одночасно потрапляють юридичний власник, оператор, капітан, посередники та інші учасники логістичної мережі.

    Схожий принцип уже застосовує ЄС у боротьбі з російським «тіньовим флотом». Європейські санкції спрямовуються не лише проти танкерів, а й проти компаній, які ними управляють, трейдерів, реєстраторів та інших учасників ланцюга.

    Велика Британія також продовжує розширювати морські санкції проти Росії. У червні 2026 року Лондон запровадив нові обмеження проти понад 20 суден та структур, які забезпечують роботу російського морського експорту, включно зі страховими й сервісними компаніями.

    Україна тепер намагається застосувати такий самий принцип до «зернового флоту».

    Якщо міжнародні партнери синхронізують нові українські обмеження, наслідки для фігурантів можуть бути значно серйознішими за формальне потрапляння до українського санкційного переліку. Йдеться про можливе блокування активів, втрату доступу до портової та страхової інфраструктури, складнощі з платежами та ризик вторинних обмежень для компаній, які продовжать із ними співпрацювати.

    Таким чином, указ Зеленського є не стільки завершенням санкційної процедури, скільки початком нового етапу тиску. Київ сформував список суден, капітанів, власників і компаній, а тепер головним питанням стане те, скільки партнерів України погодяться перенести ці обмеження у власні санкційні режими.

    Україна намагається зробити незаконне вивезення зерна економічно токсичним на кожному етапі — від завантаження в окупованому порту до спроби продати вантаж на зовнішньому ринку. І саме міжнародна синхронізація визначить, наскільки болючим для цієї схеми стане новий пакет санкцій.

  • Російське судно зі вкраденим українським зерном попалося в пастку: Швеція арештувала «CAFFA» за запитом України

    Російське судно зі вкраденим українським зерном попалося в пастку: Швеція арештувала «CAFFA» за запитом України

    Суд у Швеції ухвалив безпрецедентне рішення, яке може стати важливим прецедентом у боротьбі України з незаконним вивезенням ресурсів із тимчасово окупованих територій. Шведська Феміда затвердила арешт суховантажного судна «CAFFA», яке, за даними українського слідства, систематично використовувалося для транспортування українського зерна, вивезеного з окупованих територій. Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.

    За словами очільника Офісу Генерального прокурора, це перший випадок від початку повномасштабної війни, коли іноземний суд задовольнив клопотання української сторони про арешт судна в межах міжнародної правової допомоги. Подія має не лише юридичне, а й символічне значення, адже Україна вже кілька років намагається зупинити масштабні схеми незаконного експорту зерна, організовані Росією на окупованих територіях.

    Як зазначив Кравченко, слідство встановило, що судно «CAFFA» неодноразово заходило до закритих українських портів на тимчасово окупованих територіях та використовувалося для перевезення аграрної продукції, яка могла бути незаконно привласнена окупаційною владою. Для приховування походження вантажів та справжньої діяльності судна використовувалася схема із фіктивною реєстрацією. У міжнародних морських базах даних судно значилося під так званим статусом «Guinea False», що свідчить про використання підроблених документів та маніпуляції з прапором держави реєстрації.

    Ще 12 березня 2026 року Офіс Генерального прокурора України звернувся до Міністерства юстиції Королівства Швеція із запитом про міжнародну правову допомогу. Українська сторона просила провести обшук судна, допитати капітана та членів екіпажу, вилучити документи й накласти арешт на сам корабель. Шведські правоохоронці оперативно відреагували на звернення та вже через кілька днів після отримання документів здійснили відповідні процесуальні дії. Зокрема, було проведено обшук судна та допитано членів екіпажу.

    Історія із судном «CAFFA» розпочалася ще раніше. На початку березня шведська берегова охорона затримала суховантаж неподалік міста Треллеборг у Балтійському морі. Тоді судно привернуло увагу правоохоронців через невідповідність документів та підозри щодо його прапорної приналежності. Під час перевірки було встановлено, що корабель використовував документи, які викликали сумніви щодо їхньої справжності. Згодом українська сторона надала додаткові матеріали, які пов’язували судно із незаконним вивезенням зерна з окупованого Криму.

    За даними української розвідки, у липні 2025 року «CAFFA» завантажувала зерно в окупованому Севастополі. Після цього вантаж був доставлений до сирійського порту Тартус, який неодноразово фігурував у розслідуваннях щодо нелегальної торгівлі зерном із захоплених українських територій. Саме через такі маршрути Росія роками намагалася легалізувати продукцію, вивезену з окупованих регіонів України.

    В Офісі президента України вже назвали рішення Швеції важливим міжнародним прецедентом. Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що арешт «CAFFA» демонструє зміну підходів міжнародних партнерів до боротьби з російським «тіньовим флотом». Якщо раніше подібні судна зазвичай проходили лише перевірки або тимчасові затримання, то тепер йдеться про реальні механізми вилучення активів і притягнення до відповідальності причетних осіб.

    Українська влада наголошує, що з початку повномасштабного вторгнення Росія незаконно вивезла з тимчасово окупованих територій понад 1,7 мільйона тонн аграрної продукції на суму понад 20 мільярдів гривень. Для реалізації цих схем використовуються десятки суден, які регулярно змінюють прапори, назви та маршрути. Частина таких кораблів уже перебуває під українськими санкціями, однак до цього часу випадків їхнього реального арешту за кордоном було небагато.

    Тепер справа «CAFFA» може стати важливим сигналом для інших держав Європейського Союзу та країн G7. В Україні сподіваються, що міжнародні партнери активніше долучатимуться до боротьби з незаконним експортом українських ресурсів із тимчасово окупованих територій, а арешт судна стане початком ширшої кампанії проти логістичної мережі Росії, яка забезпечує продаж викраденого зерна на світових ринках.

    Наразі розслідування триває. Українські та шведські правоохоронці продовжують збір доказів, а подальша доля судна вирішуватиметься в межах міжнародних юридичних процедур. Водночас сам факт арешту вже став серйозним ударом по схемах нелегального експорту українського зерна та важливим сигналом для всіх учасників подібних операцій.

  • «Європа прокинеться від українського зерна»: чому новий прем’єр Угорщини вже конфліктує з Києвом

    «Європа прокинеться від українського зерна»: чому новий прем’єр Угорщини вже конфліктує з Києвом

    Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр лише кілька тижнів на посаді, але вже опинився в центрі гучного конфлікту з Україною через рішення продовжити заборону на імпорт частини української агропродукції. Хоча багато хто в соцмережах поспішив назвати його «новим Орбаном», ситуація значно складніша й може стати сигналом того, що чекає Україну на шляху до повноцінного членства в Європейському Союзі.

    Саме про це у своїй колонці для «Еспресо» пише журналіст Ігор Гулик, аналізуючи не лише рішення Будапешта, а й ширший контекст майбутніх переговорів України з ЄС.

    За словами автора, уряд Петера Мадяра фактично не запровадив нових обмежень, а лише продовжив дію указу, який ще раніше ухвалив уряд Віктора Орбана в межах «надзвичайного економічного стану». Термін дії заборони спливав найближчими днями, тому нова влада вирішила її пролонгувати.

    Йдеться про обмеження на імпорт низки українських сільськогосподарських товарів — передусім зерна та іншої агропродукції. Подібні рішення раніше вже викликали напругу між Україною та низкою східноєвропейських країн ЄС, зокрема Польщею, Словаччиною та Угорщиною.

    Проте головна проблема, як наголошує Гулик, значно глибша за чергову торговельну суперечку. На його думку, ситуація демонструє, що після відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС Київ зіткнеться з жорстким економічним спротивом багатьох держав-членів.

    «Європейці битимуться за свої ринки до останнього», — зазначає автор.

    На його переконання, найбільшими бар’єрами для вступу України можуть стати не питання корупції чи судової реформи, а саме економічний протекціонізм і страх конкуренції з боку українського агросектору.

    Україна вже зараз є одним із найбільших експортерів зерна у світі, а після потенційного вступу до ЄС українська продукція зможе повноцінно заходити на європейські ринки без нинішніх обмежень. Саме це викликає дедалі більше занепокоєння у фермерів та політиків багатьох країн Євросоюзу.

    Особливо гостро це питання стоїть для Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини, де місцеві аграрії неодноразово виходили на протести через українське зерно. Вони заявляли, що дешевша продукція з України обвалює внутрішні ціни та ставить під загрозу місцевий агробізнес.

    У колонці також згадується нещодавня заява канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який запропонував для України формат «асоційованого членства» в ЄС — із представництвом в інституціях Євросоюзу, але без права голосу.

    Гулик вважає цю ідею спробою знайти компроміс між політичною підтримкою України та небажанням частини Європи приймати настільки потужного економічного конкурента.

    Автор нагадує, що Україна вже понад десять років має статус асоційованого партнера ЄС, тому нова пропозиція виглядає суперечливою й може свідчити про небажання окремих європейських столиць рухатися до повноцінного членства України.

    Окрему увагу журналіст приділяє позиції Петера Мадяра щодо угорської меншини на Закарпатті. Новий прем’єр Угорщини заявив, що понад 100 тисяч угорців в Україні нібито живуть «без основних прав людини».

    Саме ці слова Гулик називає однією з головних ознак того, що Мадяр у певних питаннях продовжує лінію Орбана.

    За словами автора, особливо провокативною виглядає пропозиція угорського прем’єра провести зустріч із президентом Володимиром Зеленським у Береговому саме в річницю Тріанонського договору — історично болючої теми для угорської політики.

    Тріанонський договір 1920 року після Першої світової війни позбавив Угорщину значної частини територій, і тема «втрачених земель» досі залишається емоційною для частини угорського суспільства та політиків.

    На думку автора, подібні символічні кроки можуть мати реваншистський підтекст і створювати додаткову напругу у відносинах між Києвом та Будапештом.

    Водночас ситуація навколо українського зерна вже перетворюється на одну з головних політичних тем у Європі. І хоча зараз Україна має безпрецедентну підтримку ЄС через війну з Росією, економічні інтереси окремих держав дедалі частіше виходять на перший план.

    У Європейському Союзі фактично починається дискусія про те, чи готовий блок інтегрувати державу з одним із найбільших аграрних секторів у світі, потужною металургією та великим ринком праці.

    Аналітики вже попереджають, що наступні роки переговорів про вступ України до ЄС можуть бути значно складнішими, ніж очікувалося раніше. І саме питання аграрного ринку, дотацій та конкуренції стане одним із найболючіших.

  • Угорщина перекриває український агроімпорт: уряд Мадяра вводить жорстку заборону на десятки товарів

    Угорщина перекриває український агроімпорт: уряд Мадяра вводить жорстку заборону на десятки товарів

    Угорщина офіційно забороняє імпорт значної частини української агропродукції. Уряд прем’єр-міністра Петера Мадяра оголосив про нові обмеження, які стосуватимуться м’яса, зернових, овочів, меду, олії, вина та інших товарів українського походження. Рішення вже опубліковане в офіційному «Угорському віснику» та фактично відновлює торговельні бар’єри, які раніше діяли в межах надзвичайного стану.

    Про нове рішення глава угорського уряду повідомив на своїй сторінці у Facebook. Одночасно Мадяр заявив і про інший гучний крок — відкликання наміру Угорщини вийти зі складу Міжнародного кримінального суду.

    За інформацією угорського видання Telex, заборона поширюється на широкий перелік української продукції. До списку потрапили яловичина, свинина, баранина, козлятина, м’ясо птиці, яйця, мед, овочі, пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, гречка, борошно, насіння соняшнику, харчова олія та вино.

    Фактично йдеться про один із найбільш масштабних пакетів обмежень проти українського аграрного експорту серед країн Євросоюзу після початку повномасштабної війни.

    Водночас уряд Угорщини залишив можливість транзиту українських товарів через свою територію. Однак до транзитних перевезень застосовуватимуться жорсткі правила контролю. Якщо перевізники порушать умови транзиту, їм загрожуватиме штраф у розмірі до 100% вартості товару без ПДВ.

    Як пояснюють угорські медіа, проблема виникла після завершення режиму надзвичайного стану 14 травня. Разом із ним автоматично втратили чинність частина урядових постанов, зокрема й обмеження щодо українського імпорту. Тепер уряд Мадяра вирішив закріпити ці заборони окремим нормативним рішенням.

    Міністр сільського господарства Угорщини Саболч Бона пояснив, що влада не дозволить імпортній продукції «ставити під загрозу засоби до існування угорських фермерів». За його словами, захист внутрішнього аграрного ринку є «національним інтересом» країни.

    Подібна риторика вже не вперше звучить у Центральній Європі. Після початку повномасштабної війни та відкриття європейського ринку для українського зерна фермерські протести регулярно виникали у Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії. Місцеві аграрії заявляли, що дешевша українська продукція створює надмірну конкуренцію та тисне на внутрішні ціни.

    У 2023–2025 роках Єврокомісія вже неодноразово намагалася врегулювати конфлікт навколо українського агроекспорту. Частина країн ЄС вводила тимчасові односторонні заборони, що викликало напруження між Брюсселем та окремими урядами.

    Для України нові обмеження Угорщини можуть створити додаткові проблеми для аграрного експорту, особливо на тлі складної логістики через Чорне море та постійних російських атак на портову інфраструктуру. Український агросектор залишається одним із головних джерел валютної виручки для держави під час війни.

    При цьому політичний контекст рішення Будапешта також виглядає важливим. Відносини між Києвом і Будапештом останні роки залишаються напруженими через низку питань — від прав угорської меншини на Закарпатті до позиції Угорщини щодо санкцій проти Росії та допомоги Україні.

    Попри це, дипломатичні контакти між країнами останнім часом активізувалися. Очікується, що наприкінці травня міністри закордонних справ України та Угорщини проведуть нові переговори. За даними дипломатичних джерел, сторони також обговорюють можливу зустріч Володимира Зеленського і Петера Мадяра.

    Крім того, глава МЗС України Андрій Сибіга уже провів першу особисту зустріч з Анітою Орбан, що деякі оглядачі розцінили як спробу частково перезапустити діалог між країнами.

    Однак нинішнє рішення щодо агроімпорту демонструє: навіть попри дипломатичні контакти, економічні суперечки між Києвом і Будапештом залишаються дуже гострими. І аграрна тема надалі може стати одним із головних інструментів політичного тиску всередині ЄС.

  • Депутат від ОПЗЖ вивіз до рф 24 тисячі тонн зерна з окупованої території

    Депутат від ОПЗЖ вивіз до рф 24 тисячі тонн зерна з окупованої території

    На Запоріжжі правоохоронці повідомили про підозру депутату міськради, який під час окупації Кам’янки-Дніпровської співпрацював із росіянами й вивіз до рф десятки тисяч тонн українського зерна.

    Як повідомив Офіс Генерального прокурора, фігурантом справи став депутат Кам’янсько-Дніпровської міської ради, обраний від забороненої в Україні партії ОПЗЖ.

    Слідство встановило, що влітку 2022 року, вже після початку повномасштабної війни, підозрюваний, перебуваючи на тимчасово окупованій території, самовільно розпорядився врожаєм фермерського господарства, де до того обіймав керівну посаду.

    Без згоди законного власника він організував вивезення з території Кам’янки-Дніпровської майже 24 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Весь обсяг, за даними слідства, передано до російської федерації.

    За висновками економічної експертизи, господарству було завдано понад 56 мільйонів гривень збитків.

    На підставі зібраних доказів депутату оголошено підозру одразу за двома статтями:

    • ч. 4 ст. 111-1 КК України — колабораційна діяльність,

    • ч. 5 ст. 191 КК України — розтрата майна в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану.

    Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці з’ясовують можливу участь інших осіб у схемі передачі української продукції окупантам.

  • Закриття транзиту українського зерна б’є по польській економіці

    Закриття транзиту українського зерна б’є по польській економіці

    Транзит української аграрної продукції критично важливий для польських портів та терміналів, і його обмеження вже завдає серйозних збитків логістичному сектору країни. Про це заявила президентка логістичної групи CSL Лаура Холовач, повідомляє видання Rynek Infrastruktury.

    «Ми розуміємо, що імпорт української сировини має негативні наслідки для внутрішнього ринку Польщі. Але транзит — це зовсім інше питання, і його слід зберегти. Закриття цього маршруту шкодить нашій економіці», — наголосила вона.

    За її словами, проблеми з транзитом тривають вже місяцями: через черги на кордонах, повільні митні процедури та короткий режим роботи пунктів пропуску польські перевалочні потужності простоюють, а компанії зазнають збитків.

    «Порти порожні. Це призводить до гігантських витрат і ставить під загрозу існування багатьох логістичних компаній», — зазначила Холовач.

    Вона також нагадала, що інші країни — зокрема Німеччина, Туреччина та Румунія — активно користуються транзитом українського зерна, заробляючи на логістичних послугах, але не впускаючи товар на внутрішній ринок. Польща ж, на її думку, втрачає вигідну позицію у ланцюжку постачання.

    «Якщо ситуація не зміниться, ми ризикуємо побачити масові банкрутства транспортних компаній. Це відіб’ється і на нашому ВВП», — застерігає президентка CSL.

    Проблему планують обговорити 11 вересня 2025 року у Варшаві на Конгресі авіаційного ринку, присвяченому стратегіям розвитку інфраструктури, безпеці постачання та викликам для логістичної галузі.

  • Сирія отримала 500 тонн борошна від України

    Сирія отримала 500 тонн борошна від України

    Україна продовжує демонструвати свою відданість глобальній продовольчій безпеці навіть у складних умовах війни. У рамках ініціативи “Grain from Ukraine” до Сирії доставлено першу партію гуманітарної допомоги – 500 тонн борошна. Це лише початок масштабної програми, спрямованої на боротьбу з голодом у найбільш постраждалих регіонах світу.

    За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, ця ініціатива є частиною зусиль України та міжнародних партнерів, таких як Всесвітня продовольча програма (WFP), у подоланні глобальної продовольчої кризи.

    “Ніхто у світі не повинен страждати від голоду. У той час, як Росія провокує глобальні кризи, Україна залишається гарантом продовольчої безпеки,” – зазначив Сибіга.

    Сирія, яка відновлюється після падіння режиму Башара Асада, стала першою країною, що отримала українську гуманітарну допомогу. Але програма не обмежується лише Сирією.

    Українська продукція вже готова до відправлення у країни Африки:

    • Мозамбік отримає 416 тонн соняшникової олії на початку лютого.
    • Джибуті отримає 73,4 тонни олії та 970,5 тонн борошна наприкінці січня.
    • Танзанія прийме 453 тонни соняшникової олії найближчими тижнями.

    Ці поставки реалізуються за підтримки міжнародних донорів, що дозволяє закуповувати продукцію безпосередньо у вітчизняних аграріїв. Такий підхід має дві важливі цілі: допомога голодуючим країнам та підтримка української економіки.

    Під час нещодавньої робочої зустрічі під головуванням міністра закордонних справ Андрія Сибіги та міністра аграрної політики Віталія Коваля була визначена стратегія розвитку програми. Планується трансформація ініціативи “Grain from Ukraine” у формат “Food from Ukraine”. Це розширення включатиме не лише експорт зерна, але й інших сільськогосподарських продуктів.

    Попри війну та виклики, Україна демонструє свою готовність допомагати світу. Завдяки “Grain from Ukraine” наша країна не лише забезпечує голодуючі регіони їжею, а й зміцнює свою репутацію надійного партнера. Водночас така ініціатива є важливим стимулом для українських аграріїв, які отримують можливості для розвитку та відкриття нових ринків збуту.

    Ця програма доводить, що Україна, незважаючи на агресію з боку Росії, продовжує бути частиною вирішення глобальних проблем і робить свій внесок у боротьбу з голодом у світі.