Daypolitico

Позначка: українські банки

  • Банк попередив українців про блокування карток: кому потрібно терміново звернутися до банку

    Банк попередив українців про блокування карток: кому потрібно терміново звернутися до банку

    Державний Ощадбанк продовжив термін дії банківських карток, які закінчилися після початку повномасштабної війни, однак частина клієнтів може втратити доступ до своїх рахунків. У банку пояснили, які картки не підпадають під автоматичне продовження та кому необхідно терміново перевипустити пластик, аби уникнути блокування.

    Про це повідомила пресслужба Ощадбанку.

    У банку нагадали, що термін дії карток, який завершився починаючи з лютого 2022 року, автоматично продовжено щонайменше до 31 грудня 2026 року. Таке рішення ухвалили через воєнний стан та складнощі з доставкою й перевипуском карток для мільйонів українців як в Україні, так і за кордоном.

    Втім, автоматичне продовження працює не для всіх клієнтів.

    В Ощадбанку уточнили, що нові правила не поширюються на картки:

    • за якими не здійснювалися операції з 1 січня 2025 року;
    • які тривалий час не використовувалися;
    • із залишком коштів на рахунку меншим або рівним нулю.

    Такі картки можуть бути заблоковані, а їх власникам необхідно звернутися до банку для перевипуску.

    У фінустанові пояснили, що замовити нову картку можна кількома способами:

    • у відділенні Ощадбанку;
    • через контакт-центр;
    • у мобільному застосунку банку — залежно від типу картки та статусу клієнта.

    Водночас у банку запевнили, що картки, які підпадають під автоматичне продовження, й надалі працюватимуть навіть після завершення зазначеного на них терміну дії.

    Зокрема, ними можна:

    • розраховуватися у магазинах;
    • оплачувати покупки в інтернеті;
    • знімати готівку;
    • отримувати пенсії, соціальні виплати та заробітну плату.

    У банку радять клієнтам перевірити, чи була активність за рахунком протягом останнього року, а також переконатися, що на картці залишаються кошти. Саме ці фактори можуть впливати на автоматичне продовження дії пластику.

    Подібні правила нині застосовують і в інших великих українських банках.

    Зокрема, у державному ПриватБанку також автоматично продовжили термін дії карток на період воєнного стану. Водночас деяким категоріям клієнтів там рекомендують обов’язково перевипустити картки.

    Йдеться про українців, які:

    • зіткнулися із шахрайськими операціями;
    • втратили картку або забули її у банкоматі;
    • хочуть офіційно продовжити термін дії для поїздок за кордон;
    • планують змінити тип банківської картки.

    У ПриватБанку наголошують, що навіть прострочені картки продовжують працювати для оплати товарів та зняття готівки.

    На тлі воєнного стану українські банки кілька разів змінювали правила обслуговування клієнтів, щоб спростити доступ до коштів та уникнути масових проблем із банківськими рахунками.

    Водночас останнім часом українці дедалі частіше скаржаться на блокування рахунків, труднощі із банкоматами та затримки під час фінансових операцій. За даними профільних сервісів та звернень користувачів, серед найпоширеніших проблем — зникнення грошей у банкоматах, “вічні” борги та автоматичні фінансові обмеження.

    Фінансові експерти радять регулярно перевіряти активність своїх рахунків, оновлювати персональні дані у банку та не залишати картки без використання на тривалий час, особливо в умовах дії воєнного стану.

  • Сукупний дохід топ-10 банків України зріс на 14%

    Сукупний дохід топ-10 банків України зріс на 14%

    Сукупний дохід десяти найбільших банків України у 2024 році зріс на 14%, сягнувши 267,2 млрд грн. Лідерами за фінансовими показниками залишаються державні банки, зокрема ПриватБанк та Ощадбанк.

    Державні банки забезпечили 68% загального доходу топ-10, зібравши 182,15 млрд грн. Найкращий результат показав ПриватБанк, чий дохід становив 110,51 млрд грн. Голова правління банку Мікаель Бьоркнерт підкреслив, що 2024 рік став для установи періодом розвитку та стійкості.

    Ощадбанк продемонстрував найшвидше зростання серед державних банків — його дохід збільшився у 1,6 раза, а прибуток зріс утричі. Також значне зростання показав Укрексімбанк, його дохід збільшився на 40%. Водночас Сенс Банк зафіксував падіння доходів на 14%, а прибуток скоротився на 24%.

    Три іноземні банки з топ-10 заробили 47,52 млрд грн, що становить 18% загального доходу. ОТП Банк показав найкращий результат серед них — його прибуток зріс на 11%. Водночас Райффайзен і Укрсиббанк зафіксували зниження прибутків на 11% і 6% відповідно.

    Приватні банки також продемонстрували позитивну динаміку. Універсал Банк (Моно) збільшив свій дохід на 22%, а ПУМБ — на 14%. Пресслужба ПУМБ відзначила, що банк зріс на 25% по всіх ключових показниках, а роздрібне кредитування зросло на 65%.

    Єдина зміна в рейтингу топ-10 банків відбулася через входження державного Укрексімбанку, який витіснив з переліку іноземний Креді Агріколь, що опустився на 11-те місце.

    У підсумку, попри виклики, українська банківська система показала зростання та фінансову стійкість. Державні банки продовжують домінувати, а приватні й іноземні банки демонструють впевнені результати.

  • Прибутки українських банків зросли на 12%

    Прибутки українських банків зросли на 12%

    У 2024 році прибутки українських банків суттєво зросли, перевищивши 175 мільярдів гривень за одинадцять місяців року, що стало найвищим показником щонайменше з 2021 року. Згідно з даними Національного банку України та оприлюдненими компанією Опендатабот, прибуток банків до сплати податків у січні-листопаді становив 175,6 млрд грн. Це на 12% більше порівняно з 2023 роком і майже у 2,5 раза більше, ніж у 2022 році, коли українські фінансові установи ще відчували наслідки повномасштабного вторгнення РФ.

    Завдяки цьому, українські банки значно збільшили свої податкові надходження: лише за 11 місяців 2024 року вони сплатили до бюджету 44,52 млрд грн податку на прибуток. Це у 1,7 раза більше, ніж за аналогічний період 2023 року, і значно перевищує сумарні податкові надходження за ці ж місяці за попередні три роки.

    Рекордне надходження податків було зафіксовано в листопаді 2024 року, коли банки сплатили 7,05 млрд грн. Значну частину цієї суми, близько 63% (4,47 млрд грн), забезпечили банки з іноземним капіталом. Це було пов’язано з підвищенням податкової ставки в останньому кварталі 2024 року з 25% до 50%.

    Однак незважаючи на позитивні тенденції, 18% банків виявилися збитковими. 11 фінансових установ за результатами року зафіксували збитки загальною сумою 388 млн грн, що свідчить про певні проблеми в окремих сегментах банківської системи.

    Зазначимо, що підвищення податкової ставки на банки було впроваджено відповідно до закону, підписаного президентом Володимиром Зеленським ще в 2023 році. Передбачалося, що це принесе бюджету країни додаткові 24-25 млрд грн за 2023 рік і до 6-7 млрд грн на рік у майбутньому. Проте зростання податкової ставки є тимчасовим заходом.

  • Банки заблокували 6,1 млрд грн через підозрілі операції

    Банки заблокували 6,1 млрд грн через підозрілі операції

    В Україні активізувалася боротьба з фінансовими злочинами, і за результатами роботи Державної служби фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг) за 2024 рік, понад 6,1 мільярда гривень було заблоковано через підозрілі фінансові операції, що можуть бути пов’язані з відмиванням коштів, корупцією чи фінансуванням тероризму.

    У 2024 році до Держфінмоніторингу надійшло 1 302 053 повідомлення про фінансові операції, що підлягають моніторингу. Це на 27% більше, ніж у минулому році. Більшість з цих повідомлень (80%) стосуються порогових операцій — таких, що перевищують 400 тисяч гривень на місяць. Однак близько 20% або 254,5 тисячі операцій викликають підозри через можливі зв’язки з відмиванням грошей чи тероризмом.

    Із усіх повідомлень 99% надходять від банків, тоді як лише 1% передають небанківські фінансові установи, такі як кредитні спілки, страхові компанії та ломбарди.

    Після перевірки підозрілі операції передаються до правоохоронних органів для подальшого розслідування. За 2024 рік Держфінмоніторинг направив до органів правоохоронної влади 780 матеріалів.

    • Найбільше справ надійшло до Національної поліції — 223 матеріали (28,6% від загальної кількості), що стосуються шахрайства, фінансових махінацій та кіберзлочинів на суму понад 15 мільярдів гривень.
    • До Служби безпеки України (СБУ) було передано 218 матеріалів (27,9%) на суму 9,7 мільярда гривень. Це справи, пов’язані з державною зрадою, колабораціонізмом та діяльністю злочинних організацій.
    • До Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) надійшло 120 матеріалів, що стосуються корупції серед високопосадовців, зокрема міністрів, депутатів, суддів і керівників державних підприємств, на суму 7,06 мільярда гривень.
    • 109 матеріалів були пов’язані з підозрою у фінансуванні тероризму чи сепаратизму, а 173 матеріали вказують на корупційні ризики, що стосуються 12,1 мільярда гривень.
  • Як не потрапити під фінмоніторинг

    Як не потрапити під фінмоніторинг

    Нові правила фінансового моніторингу в Україні обіцяють посилення контролю за банківськими операціями. Фінансисти і банкіри поділилися практичними порадами, як уникнути потрапляння під посилений нагляд та зберегти свої фінансові операції непомітними для банківських служб.

    Що вважається ризиковими операціями?

    Банки активно використовують фінансовий моніторинг для боротьби не лише з тероризмом, але й із тіньовою економікою. Ось операції, які можуть викликати підозри:

    1. Великі готівкові зарахування через платіжні термінали.
      • Деякі банки вважають підозрілим зарахування понад 20 тис. грн на день, інші — навіть від 10 тис. грн.
    2. Перерахування великих сум іншим фізичним особам.
      • Наприклад, якщо на ваш рахунок надійшло 100 тис. грн, і ви розподілили їх між п’ятьма одержувачами.
    3. Регулярні невеликі платежі.
      • Наприклад, три рази на день по 1 тис. грн щодня можуть бути підозрілими.
    4. Дрібні платежі від кількох фізосіб.
      • Часті зарахування від інших осіб можуть вказувати на нелегальну підприємницьку діяльність.

    Як уникнути зайвої уваги банків?

    • Зменште кількість операцій через банківські рахунки.
      Замість цього використовуйте готівку для витрат.
    • Обмежте регулярність операцій.
      Уникайте повторюваних шаблонних платежів, які можуть вказувати на підприємницьку діяльність.
    • Розгляньте використання криптовалют.
      Наприклад, USDT, яка прив’язана до долара, і має зручні пункти переведення в готівку по всій Україні.

    Експерти прогнозують, що ці обмеження навряд чи допоможуть значно зменшити тіньову економіку. Натомість вони можуть зменшити потік грошей через банківську систему. Українці, які раніше отримували неофіційні доходи на банківські картки, тепер імовірно перейдуть на готівкові розрахунки або криптовалюти.

    “Багато підприємців уже зараз надають перевагу оплаті готівкою. Після введення нових обмежень це явище стане ще поширенішим”, — зазначив один із банкірів.

  • Банки можуть вимагати повторну перевірку клієнтів

    Банки можуть вимагати повторну перевірку клієнтів

    В Україні банки зобов’язані регулярно проводити перевірку своїх клієнтів для забезпечення актуальності даних, а також для запобігання фінансовим злочинам. Зокрема, йдеться про ідентифікацію та верифікацію особи, що є важливими елементами в банківських процесах.

    Адвокат Андрій Шабельников розповів 24 каналу, що клієнти часто стикаються з вимогою пройти ідентифікацію чи верифікацію, коли надходить повідомлення від банку. Ідентифікація — це надання банку ідентифікаційних даних клієнта, тоді як верифікація полягає у підтвердженні відповідності цих даних на момент виконання операції.

    Згідно з законом, банки мають право вимагати повторної ідентифікації у кількох випадках:

    1. Закінчення терміну дії документів: Якщо паспорт чи інший ідентифікаційний документ клієнта втратив чинність, банк має право вимагати оновлення даних для забезпечення актуальності інформації.
    2. Періодичні перевірки для запобігання фінансовим злочинам: В рамках боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму банки зобов’язані періодично перевіряти своїх клієнтів. Це може включати оновлення даних або надання додаткових документів.
    3. Підозра у підробці документів або даних: Якщо банк отримує інформацію про можливу підробку документів або неточності в наданих даних, він може тимчасово призупинити доступ до рахунку до з’ясування ситуації.

    Адвокат Ганна Даніель додає, що ідентифікація та верифікація повинні здійснюватися до того, як встановлюються ділові відносини, проводяться операції або відкривається рахунок. Вона зазначила, що банк може здійснити перевірку на основі документів клієнта або одночасно за допомогою інформації, яку отримав банк.

    Актуалізація даних у банках

    За словами представників Національного банку України, в рамках належної перевірки банки мають регулярно оновлювати інформацію про своїх клієнтів. Терміни актуалізації даних залежать від рівня ризику, пов’язаного з клієнтом:

    • Клієнти високого ризику повинні проходити перевірку не рідше одного разу на рік.
    • Клієнти середнього ризику мають пройти перевірку не рідше одного разу на три роки.
    • Для клієнтів низького ризику перевірку слід проводити не рідше одного разу на п’ять років, за умови відсутності підозр.

    Таким чином, банки не лише забезпечують актуальність даних про клієнтів, а й відіграють важливу роль у запобіганні фінансовим злочинам, зокрема, відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.

  • Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

    Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

    З 1 грудня 2024 року українські банки впровадять нові правила фінансового моніторингу, відповідно до яких усі операції фізичних осіб на суму понад 50 тисяч гривень будуть піддаватися посиленому контролю. Це частина загальної стратегії боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму, яка набирає чинності згідно з новими нормами, встановленими Національним банком України.

    Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

    Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

    Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

    Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

    Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

    Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

    Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

    Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

    Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

    На поточний момент до списку системних банків входять:

    1. Приватбанк;
    2. Ощадбанк;
    3. Сенс Банк;
    4. Укргазбанк;
    5. Укрексімбанк;
    6. Універсал Банк (monobank);
    7. ПУМБ;
    8. Абанк;
    9. Райффайзен Банк;
    10. Креді Агріколь Банк;
    11. Укрсиббанк;
    12. Кредобанк;
    13. ОТП Банк;
    14. Банк Південний;
    15. ТАСкомбанк.

  • Через зростання попиту на валюту українські банки нарощують постачання доларів і євро

    Через зростання попиту на валюту українські банки нарощують постачання доларів і євро

    Зростання попиту на іноземну валюту в Україні стало значним викликом для банківської системи, яка швидко реагує на нові економічні умови. У відповідь на збільшення попиту українці на готівкові долари і євро, банки нарощують постачання валютних банкнот, що свідчить про підвищення фінансової активності в країні.

    Українці дедалі активніше скуповують готівковий долар, тому банки швидко нарощують завезення валютних банкнот у країну. За підсумками червня загальний обсяг постачань зріс на 13,2% порівняно з травнем 2024 року, і сягнув $1,3 млрд. А за перше півріччя підскочив на 59% (порівняно з аналогічним періодом 2023-го) і вийшов на $7,5 млрд. Для порівняння – у перше півріччя довоєнного 2021 року банки завезли в країну лише $1,4 млрд.

    Про це свідчать дані свіжого звіту Національного банку.

    $7,5 млрд – колосальна сума для України. Четвертий кредитний транш МВФ, якого український уряд домагався понад півроку і виконував під нього нескінченний перелік вимог, становив трохи більше третини від цієї суми – лише $2,2 млрд.

    «Обсяги завезення готівкової інвалюти – це показник поточного попиту з боку населення. Просто так, про всяк випадок про запас, банк ніколи долар завозити не буде, оскільки швидко почне порушувати показник валютної позиції, за що НБУ по голові не погладить. Тому готівкову інвалюту закуповують стільки – скільки запитують клієнти. Каса повідомляє в казначейство, наскільки більше долара або євро потрібно закупити, після чого робиться замовлення і відбувається поставка.

    Якщо раніше дрібні покупки фізосіб були в районі 200-300 доларів, то зараз по 500-700. Крім того, після нової хвилі девальвації нацвалюти дедалі частіше долар запитують гривневі вкладники – переводячи в американську валюту частину вкладу, термін якого закінчився, або взагалі весь депозит, і їм також потрібна готівка», – розповіли “Стране” в системному банку.

    Щоб зрозуміти, що відбувається на валютному ринку, і проаналізувати поведінку населення, досить подивитися, як останнім часом змінювався офіційний курс НБУ гривня/долар:

    – 1 травня – 39,5 грн/$;

    – 1 червня – 40,5 грн/$;

    – 1 липня – 40,45 грн/$;

    – 18 липня – 41,46 грн/$;

    – 26 липня – 41,2 грн/$

    Пік подорожчання долара на міжбанку припав на другий тиждень цього місяця, коли безготівковий ринок сягав 41,65 грн/$. Тоді у банків ціна готівкового долара в касах виходила на 42,20 грн/$, а картковий курс на 42,5 грн/$.

  • НБУ рекомендував українським банкам виявити серед своїх співробітників колаборантів

    НБУ рекомендував українським банкам виявити серед своїх співробітників колаборантів

    Нацбанк хоче, щоб керівництво українських банків ретельніше перевіряло персонал своїх структур на предмет потенційних “інсайдерів і колаборантів” і підвищило захист у частині кібербезпеки.

    Про це йдеться в рекомендаціях НБУ “Щодо посилення кібербезпеки банківської системи”, які розіслав регулятор.

    У ньому чиновники посилаються на почастішання хакерських атак на банківські структури.

    “Систематичні комплексні атаки на інформаційні системи об’єктів критичної інфраструктури та організацій, що забезпечують їхнє функціонування, з метою здійснення кібершпигунства (крадіжки даних) і кібертероризму (DDoS і знищення інфраструктури)”, – буквально йдеться в документі.

    У ньому викладено сім напрямків, які фінансисти мають посилити для боротьби зі зламами і крадіжкою даних. А перший пункт цих рекомендацій – це перевірка власних працівників.

    “Звертати увагу на потенційних інсайдерів і колаборантів усередині організації”, – зазначає Нацбанк.

    Регулятор не уточнив, кого саме до них потрібно відносити, але можна припустити, що будь-якого працівника банку, який розголошує внутрішню інформацію третім особам на стороні.

    Решта приписів регулятора більше мають технічний характер. Якщо узагальнити ключові рекомендації, то вийде такий перелік:

    1. Щодо віддаленого доступу до мереж: прибрати непотрібні внутрішні сервіси з мережевого периметра, використовувати VPN або інші спеціалізовані рішення з MFA (багатофакторною аутентифікацією), мінімізувати доступ і підвищити контроль доступу до мережі.

    2 Відпрацювати сценарії відмови в обслуговуванні провайдером зв’язку або в разі компрометації його сервісів.

    3. Підвищити контроль за діями привілейованих користувачів, ізолювати та організувати жорсткий контроль доступу до систем управління інфраструктурою. А також застосовувати жорсткі правила фільтрації (egress rules) для надання доступу інформаційних систем до мережі інтернет (використання білих списків).