Daypolitico

Позначка: українські біженці

  • У Польщі відреагували на ідею депортації українців призовного віку

    У Польщі відреагували на ідею депортації українців призовного віку

    У Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації Польщі розкритикували пропозицію опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) щодо депортації українських чоловіків призовного віку, які не працюють у країні легально. У відомстві назвали такі заяви «абсурдом і популізмом» та наголосили, що переважна більшість українців призовного віку в Польщі офіційно працюють і сплачують податки.

    Про це повідомила речниця МВС Польщі Кароліна Галецька, пише RMF24.

    Приводом для дискусії стала заява віцепрезидента Право і справедливість та євродепутата Тобіаша Бохенського. Під час програмного з’їзду партії він заявив, що в разі перемоги PiS на парламентських виборах 2027 року одним із перших рішень нового уряду стане депортація українців — чоловіків призовного віку, які не працюють у Польщі легально.

    За словами Бохенського, партія також пропонує створити систему, у якій інформація про порушення з боку українців автоматично передаватиметься відповідним службам. Він стверджував, що після двох правопорушень або невиконання адміністративних чи службових обов’язків має запускатися процедура депортації.

    У польському МВС такі плани категорично розкритикували. Речниця відомства Кароліна Галецька назвала запропонований підхід «суцільним абсурдом і популізмом».

    Вона звернула увагу на статистику працевлаштування українців у Польщі. За даними польської Служби соціального страхування, близько 95% українських чоловіків призовного віку, які перебувають у країні, працюють легально та сплачують податки.

    «Вони тим самим сприяють економічному зростанню країни», — наголосила представниця польського МВС.

    Галецька також зазначила, що для людей, які порушують польське законодавство, вже існують передбачені законом механізми. За її словами, іноземці, які порушують правила перебування або законодавство Польщі, можуть бути депортовані за рішеннями відповідних органів, зокрема прикордонної служби.

    Представниця МВС наголосила, що депортація за порушення закону вже застосовується на практиці, тому для цього не потрібно запроваджувати окремий механізм, орієнтований саме на українських чоловіків призовного віку.

    Галецька також навела статистику депортацій іноземців. За її словами, у 2023 році, коли при владі перебувала партія «Право і справедливість», із Польщі депортували близько 3 тисяч іноземців.

    Водночас у 2025 році, за даними МВС, кількість депортованих зросла приблизно до 10 тисяч людей різних національностей.

    На думку речниці польського відомства, ці цифри свідчать про те, що чинна влада вже проводить жорстку політику щодо іноземців, які порушують польське законодавство.

    «Польща — гостинна, відкрита країна», — підкреслила Галецька. Вона додала, що українці, які перебувають у країні, не обмежуються лише працевлаштованими чоловіками. Серед них є також студенти та інші категорії людей, які живуть у Польщі, навчаються, купують товари й послуги та таким чином також роблять внесок в економіку країни.

    Заява польського МВС прозвучала на тлі дискусій у Польщі щодо перебування українських громадян та умов їхнього тимчасового захисту. Питання українських чоловіків призовного віку останнім часом стало одним із предметів політичних дебатів у країні.

    30 липня Рада Європейського Союзу письмовою процедурою затвердила продовження режиму тимчасового захисту для українців у країнах ЄС. Водночас були передбачені нові умови для громадян України призовного віку, які прибуватимуть до Євросоюзу після набуття чинності відповідними змінами.

    Зокрема, новоприбулі військовозобов’язані українці зможуть претендувати на тимчасовий захист за умови відсутності проблем із військово-обліковими документами.

    Водночас чинний режим тимчасового захисту не означає автоматичної депортації українців, які не мають роботи в Польщі. Питання легальності перебування, працевлаштування та можливого видворення регулюються польським та європейським законодавством.

    Таким чином, польська влада фактично відмежувалася від ідеї масової депортації українських чоловіків лише через їхній статус або відсутність легальної роботи. У МВС наголошують, що відповідальність має наставати за конкретні порушення законодавства, а не за належність людини до певної категорії іноземців.

    Тим часом пропозиція PiS уже стала предметом політичної дискусії в Польщі. Остаточно питання можливих змін у міграційній політиці може бути переглянуте після парламентських виборів 2027 року — залежно від результатів голосування та того, які партії сформують уряд.

  • Нові правила в Ірландії можуть залишити частину українців без державного житла

    Нові правила в Ірландії можуть залишити частину українців без державного житла

    В Ірландії понад 120 громадських організацій закликали уряд переглянути заплановані зміни до системи підтримки українських біженців, попередивши про ризики для людей з інвалідністю. За їхніми словами, частина українців може втратити державне житло або бути змушеною відмовитися від соціальних виплат, щоб зберегти право на проживання.

    Про це повідомляє RTE.

    Йдеться про українців, які перебувають в Ірландії під тимчасовим захистом та мають інвалідність. Саме ця категорія біженців, як стверджують представники громадського сектору, може найбільше постраждати від нових правил, які зараз опрацьовує влада.

    Із відповідним зверненням до уряду виступила коаліція зі 121 громадської організації. Вони наголошують, що запропоновані зміни можуть поставити людей у вкрай складне становище, змусивши їх обирати між державним житлом і фінансовою підтримкою.

    У Форумі громадянського суспільства України заявили, що одночасне скорочення державного забезпечення житлом та зменшення щомісячних виплат громадянам Ірландії, які приймають українських біженців у своїх домівках, є “вкрай руйнівним, контрпродуктивним і повторно травмуючим” для людей, які вже пережили війну.

    Найбільше занепокоєння викликають можливі зміни щодо допомоги по інвалідності (Disability Allowance). За інформацією організацій, окремих українців можуть змусити офіційно відмовитися від цієї соціальної виплати, якщо вони хочуть і надалі користуватися державним житлом.

    Також повідомляється, що мешканцям державного житла пояснювали: отримання окремих видів соціальної допомоги може вплинути на оцінку їхньої вразливості під час розгляду питання про продовження державного забезпечення житлом. Водночас деяким людям, навпаки, повідомляли, що саме проживання у державному житлі може позначитися на праві отримувати соціальні виплати.

    Громадські організації попереджають і про інші можливі наслідки. Якщо людям із інвалідністю дозволять залишитися у державному житлі, їх можуть переселити до інших регіонів країни. Це, на думку авторів звернення, може призвести до втрати доступу до медичних послуг, спеціалізованої допомоги, реабілітації та вже сформованих мереж соціальної підтримки.

    Окремо наголошується на ризику розділення сімей. У деяких випадках людині з інвалідністю можуть дозволити залишитися в державному житлі, тоді як її близьких, які забезпечують щоденний догляд, попросять залишити помешкання. Організації застерігають, що це може суттєво порушити неформальні механізми догляду та негативно вплинути на фізичний і психологічний стан людей.

    Останнім часом низка європейських країн переглядає підходи до підтримки українських біженців. Зокрема, раніше Велика Британія ухвалила рішення, згідно з яким окремі категорії шукачів притулку мають компенсувати державі частину витрат на їхнє утримання після отримання відповідного статусу.

    Водночас для українців, які планують повернутися додому, в Україні запрацювала платформа “Додому”, що допомагає підготуватися до повернення, знайти житло, працевлаштування та вирішити питання навчання дітей.

  • «Зупиніть хвилю ненависті»: Сопот звернувся до президента і прем’єра Польщі через атаки на українців

    «Зупиніть хвилю ненависті»: Сопот звернувся до президента і прем’єра Польщі через атаки на українців

    Міська рада польського Сопота ухвалила спеціальну резолюцію на знак протесту проти зростання антиукраїнських настроїв, ксенофобії та мови ненависті. Депутати звернулися до центральної влади Польщі із закликом негайно відреагувати на радикалізацію суспільних настроїв, розпочати загальнонаціональну інформаційну кампанію та активніше протидіяти дезінформації, яка розпалює ворожість до громадян України.

    Резолюцію ухвалили під час сесії міської ради Сопота 23 липня. Відомо, що того дня у міській ратуші відбулася XXIV чергова сесія ради. Про прийняття документа повідомила депутатка Барбара Бжезицька, яка також опублікувала у соціальних мережах фотографії його сторінок. Польські медіа назвали рішення Сопота першим подібним кроком серед польських міст.

    Документ має назву «Щодо протидії зростаючим антиукраїнським настроям та висловлення солідарності з громадянками і громадянами України, які проживають у Польщі». У ньому депутати заявили про категоричний протест проти кампанії тиску на українську громаду та закликали польський уряд боротися з поширенням ксенофобії.

    «Міська рада Сопота щойно ухвалила резолюцію, яка висловлює протест проти триваючої кампанії цькування української громади. Ми закликаємо уряд до дій, спрямованих на боротьбу з дезінформацією та пропагуванням ксенофобії», — повідомила Бжезицька.

    У резолюції депутати зазначили, що з великою тривогою спостерігають за зростанням у Польщі антиукраїнських настроїв, які, на їхню думку, вже набувають форми небезпечної радикалізації. Представники місцевої влади наголосили, що Сопот упродовж багатьох років позиціонує себе як відкрите місто, побудоване на діалозі, солідарності та взаємній повазі.

    Після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року жителі міста активно допомагали людям, які були змушені залишити Україну. Сопот приймав біженців, організовував гуманітарну підтримку та допомагав українським родинам облаштуватися у Польщі.

    Тепер, як підкреслили депутати, українці стали повноправною частиною місцевої громади. Вони працюють, виховують дітей, навчаються, сплачують податки та беруть участь у житті міста, а тому мають право жити у безпеці, зберігати власну гідність і не боятися нападів через своє походження.

    На думку авторів резолюції, прояви ненависті та дедалі частіша неприязнь на національному ґрунті значною мірою є наслідком цілеспрямованої дезінформації. Вона активно поширюється через соціальні мережі, окремі медіа та політичні заяви, поступово переходячи з цифрового простору у реальне життя.

    У Сопоті наголосили, що українці вже стають жертвами не лише словесних образ, але й фізичних нападів безпосередньо на вулицях міста. Депутати попереджають, що без рішучої реакції держави процес радикалізації може призвести до серйозних і навіть непоправних наслідків для польських громад.

    У документі містяться дві основні вимоги до центральної влади. Перша передбачає проведення загальнонаціональної соціальної кампанії, яка повинна ґрунтуватися не на політичних маніпуляціях, а на перевірених даних польського Головного статистичного управління.

    Сопотські депутати вважають, що полякам необхідно пояснювати реальний внесок українців у розвиток країни. Вони наголосили, що рівень трудової активності громадян України у Польщі залишається високим. Українці працюють, сплачують податки, підтримують польську економіку та частково компенсують нестачу робочої сили на тлі демографічної кризи.

    Автори резолюції переконані, що поширення достовірних статистичних даних допоможе спростувати популярні маніпуляції про нібито виключно соціальне навантаження, яке створюють українці. За словами депутатів, лише системна освітня та інформаційна робота може повернути суспільну дискусію до фактів і пояснити спільні інтереси Польщі та України.

    Друга вимога стосується рішучої протидії ксенофобським і націоналістичним наративам. У Сопоті вважають, що частина таких настроїв може надихатися або посилюватися зовнішніми центрами впливу, ворожими до Польщі та зацікавленими в дестабілізації країни.

    У резолюції не названо конкретну державу, однак у Польщі неодноразово попереджали про російські інформаційні операції, спрямовані на погіршення польсько-українських відносин. Однією з цілей таких кампаній є створення враження, що українці нібито становлять загрозу для польської економіки, безпеки або національної ідентичності.

    Депутати звернулися безпосередньо до президента Польщі, прем’єр-міністра, депутатів Сейму та сенаторів. Вони закликали посадовців вжити негайних заходів, щоб зупинити хвилю ненависті до того, як вона призведе до незворотної шкоди у польських громадах.

    Рішення Сопота було ухвалене на тлі тривожної статистики. За даними Головної комендатури поліції Польщі, упродовж першого півріччя 2026 року громадяни України подали 180 заяв про можливі злочини на ґрунті ненависті. Це більш ніж на 30% перевищує показник аналогічного періоду попереднього року.

    Для порівняння, за весь 2024 рік українці подали 267 таких заяв, а у 2025 році — 275. Якщо нинішня динаміка збережеться, до кінця 2026 року кількість повідомлень може сягнути приблизно 360. Водночас у поліції уточнюють, що йдеться саме про зареєстровані заяви, а не про остаточно підтверджені судом злочини.

    Фахівці також вважають, що офіційні цифри можуть не відображати повного масштабу проблеми. Частина постраждалих не звертається до поліції через страх, мовний бар’єр, недовіру до правоохоронців або побоювання щодо можливих проблем із документами та роботою.

    Одним із резонансних випадків став напад у польському автобусі на українських дівчат. Чоловік публічно ображав дітей через їхню національність. Інцидент зафіксували на відео, після чого підозрюваного затримали та висунули йому обвинувачення у публічній образі за національною ознакою.

    У травні група підлітків напала у Варшаві на трьох українських юнаків. Найбільш тяжко постраждав 16-річний хлопець, у якого діагностували тріщину черепа. Польські правоохоронці затримали кількох підозрюваних і почали встановлювати, чи був конфлікт мотивований ненавистю до українців.

    Також у польських медіа повідомляли про напад у Легниці на двох 13-річних українок, побиття чоловіка, який заступився за українського підлітка, та інші випадки словесної і фізичної агресії. Окремою проблемою залишаються антиукраїнські написи, плакати, образливі публікації та відео у соціальних мережах.

    У Сопоті наголосили, що місто й надалі залишатиметься відкритим, солідарним і безпечним. Місцева влада заявила, що у громаді не повинно бути місця для ненависті, насильства або дискримінації за національністю, походженням чи мовою.

    Депутати переконані, що різноманітність жителів є не загрозою, а силою міста. На їхню думку, лише суспільство, засноване на взаємній повазі та співпраці, здатне розвиватися і гарантувати безпеку своїм громадянам.

    Резолюція Сопота не має сили загальнодержавного закону, однак є політичним і суспільним сигналом для польської влади. Місто фактично закликало Варшаву визнати, що проблема антиукраїнської агресії вже вийшла за межі окремих інцидентів і потребує системної відповіді на національному рівні.

  • Іспанія змінила правила для українців: роки тимчасового захисту тепер наближають до постійної резиденції

    Іспанія змінила правила для українців: роки тимчасового захисту тепер наближають до постійної резиденції

    Іспанія внесла важливі зміни до міграційного законодавства, які можуть суттєво вплинути на майбутнє десятків тисяч українців, які перебувають у країні під тимчасовим захистом. Відтепер період проживання за цим статусом офіційно зараховуватиметься до строку легального проживання, необхідного для отримання довгострокової резиденції. Відповідне рішення ухвалило Міністерство соціального забезпечення та міграції Іспанії.

    Нові правила закріплені в інструкціях SEM 2/2026, які були затверджені 22 червня. Документ змінює підхід до обчислення строку легального перебування іноземців у країні та відкриває українцям можливість значно швидше отримати довгостроковий статус резидента.

    Головна новація полягає в тому, що роки, проведені в Іспанії під тимчасовим захистом, тепер офіційно враховуватимуться до п’ятирічного періоду легального проживання, необхідного для оформлення довгострокової резиденції. Раніше цей час фактично не враховувався під час переходу на інші міграційні статуси, тому після отримання нового дозволу люди були змушені починати відлік необхідного строку практично з нуля.

    Завдяки новим правилам українці, які вже кілька років проживають в Іспанії, зможуть використати цей період як частину необхідного стажу для оформлення постійнішого статусу проживання. Це суттєво скорочує шлях до довгострокової резиденції та робить процес інтеграції більш передбачуваним.

    Окрім цього, зміни спрощують процедуру переходу з тимчасового захисту на інші підстави проживання. Українці зможуть подавати документи безпосередньо на території Іспанії без необхідності залишати країну. Це стосується дозволів на проживання, пов’язаних із працевлаштуванням, веденням підприємницької діяльності, навчанням, возз’єднанням із родиною або іншими підставами, передбаченими іспанським міграційним законодавством.

    Інструкції також передбачають можливість оформлення національної довгострокової резиденції за умови виконання всіх вимог законодавства. Таким чином українці отримують більше варіантів для легалізації свого перебування після завершення режиму тимчасового захисту.

    Водночас після отримання нового дозволу на проживання особа повинна буде офіційно відмовитися від статусу тимчасового захисту. Такий механізм передбачений новими правилами, оскільки одночасне користування двома різними міграційними статусами не допускається. Наразі режим тимчасового захисту для українців у країнах Європейського Союзу діє до 4 березня 2027 року.

    Рішення Іспанії стало ще одним кроком до інтеграції українців, які вимушено залишили свої домівки через повномасштабну війну. Після початку російського вторгнення країна прийняла значну кількість громадян України та неодноразово запроваджувала програми підтримки для переселенців.

    Раніше окремі іспанські громади пропонували українцям не лише житло, а й можливості для працевлаштування. Зокрема, невелике селище Аренільяс оголосило про готовність безкоштовно надати житло та роботу тим, хто погодиться переїхати й допомогти розвитку місцевої громади, населення якої становить лише кілька десятків людей.

    Водночас експерти наголошують, що попри нові можливості життя в країнах Європи залишається пов’язаним із низкою викликів. Витрати на проживання, пошук роботи та адаптація до нових умов залишаються актуальними для багатьох українців, які продовжують будувати своє життя за кордоном.

  • ЄС поки не зміг погодити нові санкції проти Росії: що завадило

    ЄС поки не зміг погодити нові санкції проти Росії: що завадило

    Посли країн Європейського Союзу 15 липня не змогли досягти згоди щодо запровадження нового, 21-го пакета санкцій проти Росії. Остаточне рішення під час засідання Комітету постійних представників ЄС (Coreper) ухвалене не було, а переговори між державами-членами продовжаться вже наступного тижня. Про це повідомив редактор “Радіо Вільна Європа” з питань Європи Рікард Йозвяк.

    За його словами, країни ЄС поки що не змогли узгодити всі деталі нового санкційного пакета, який передбачає подальше посилення економічного тиску на Російську Федерацію. Водночас держави-члени домовилися тимчасово залишити чинною граничну ціну на російську нафту на рівні 44 доларів за барель щонайменше до 23 липня.

    Як зазначив Йозвяк, таке рішення дає Європейській комісії та урядам країн-членів додатковий час для аналізу економічних і технічних наслідків запропонованих обмежень, а також для пошуку компромісу щодо окремих положень нового пакета санкцій.

    Питання обмеження ціни на російську нафту залишається одним із ключових елементів санкційної політики Заходу. Саме 15 липня спливав термін дії чинного механізму цінової стелі, тому ЄС був змушений ухвалити проміжне рішення, щоб не допустити правового вакууму до завершення переговорів.

    Паралельно із санкційною дискусією країни Європейського Союзу погодили ще одне важливе рішення, яке стосується українських громадян. Посли держав-членів підтримали продовження дії механізму тимчасового захисту для українських біженців до березня 2028 року. Це означає, що мільйони українців і надалі матимуть право легально проживати, працювати, навчатися та користуватися соціальними гарантіями в країнах ЄС відповідно до чинного законодавства.

    Запропонований Європейською комісією 21-й пакет санкцій передбачає подальше посилення обмежень проти російського енергетичного та фінансового секторів, нові заборони на в’їзд до Європейського Союзу для окремих представників російських військових структур, а також продовження політики обмеження доходів Кремля від експорту нафти.

    Європейська комісія представила цей пакет державам-членам ще 9 червня, однак переговорний процес виявився складним через необхідність отримати одностайну підтримку всіх країн ЄС. Окремі держави висувають власні умови та пропозиції щодо окремих пунктів документа, що ускладнює швидке ухвалення остаточного рішення.

    Попри відсутність консенсусу, у Брюсселі наголошують, що робота над новими санкціями триває, а переговори мають завершитися найближчим часом після узгодження всіх спірних питань.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що під час обговорення санкційної політики Європейського Союзу російський патріарх Кирило знову не був включений до санкційного списку. За даними ЗМІ, на таке рішення вплинула позиція Болгарії, яка виступила проти запровадження відповідних обмежень.

    Новий санкційний пакет розглядається ЄС як один із ключових інструментів подальшого економічного тиску на Росію на тлі її повномасштабної війни проти України, однак остаточне рішення залежатиме від досягнення компромісу між усіма державами-членами Європейського Союзу.

  • ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року: що зміниться для нових заявників

    ЄС продовжив тимчасовий захист для українців до 2028 року: що зміниться для нових заявників

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити дію механізму тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас для нових заявників запроваджуються додаткові умови, пов’язані з підтвердженням виконання військових обов’язків перед Україною. Про це йдеться у заяві Євроради.

    У Європейському Союзі наголосили, що рішення про продовження тимчасового захисту демонструє незмінну підтримку українців, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну війну Росії проти України. Водночас новий підхід має враховувати не лише гуманітарні потреби людей, а й оборонні інтереси України.

    Згідно з ухваленим рішенням, нові правила стосуватимуться лише тих громадян України, які вперше звертатимуться за отриманням статусу тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу. Українці, які вже офіційно користуються цим статусом, зможуть і надалі залишатися під його дією без застосування нових вимог.

    Європейські країни погодилися, що надалі тимчасовий захист надаватиметься лише тим новим заявникам, які документально підтвердять виконання своїх військових обов’язків або законні підстави для звільнення від них.

    Для проходження перевірки нові заявники повинні будуть надати один із передбачених документів. Зокрема, підтвердженням може слугувати паспорт із відміткою українських прикордонних органів про законний виїзд з території України або офіційний паперовий чи електронний документ, який підтверджує виконання військового обов’язку чи законне звільнення від нього.

    Як пояснив міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О’Каллаган, Європейський Союз залишається відданим підтримці українського народу. За його словами, водночас країни ЄС прагнуть забезпечити, щоб Україна зберігала спроможність захищати себе від російської агресії, тому оновлений механізм тимчасового захисту враховує й оборонні потреби держави.

    Механізм тимчасового захисту був уперше активований Європейським Союзом у березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Він дозволив мільйонам українців швидко отримати законне право на проживання, працевлаштування, медичну допомогу, освіту та соціальну підтримку без необхідності проходити стандартну процедуру розгляду заяв про надання притулку.

    За даними Європейського Союзу, за час дії цієї програми статусом тимчасового захисту скористалися близько 4,38 мільйона громадян України, які знайшли прихисток у різних країнах ЄС.

    Паралельно українська влада продовжує працювати над створенням умов для добровільного повернення громадян додому після завершення або стабілізації безпекової ситуації. Зокрема, для українців, які перебувають за кордоном, запрацювала платформа «Додому», де можна отримати інформацію про працевлаштування, житло, освіту для дітей та інші питання, пов’язані з поверненням в Україну.

    Питання перебування за кордоном українських чоловіків призовного віку також неодноразово порушували окремі європейські політики. Зокрема, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш раніше заявляв, що українці, які підлягають військовій службі, мають брати участь у захисті своєї держави.

  • «Усі молоді українці мають повернутися»: міністр оборони Польщі зробив гучну заяву про мобілізацію та депортацію

    «Усі молоді українці мають повернутися»: міністр оборони Польщі зробив гучну заяву про мобілізацію та депортацію

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш виступив із резонансною заявою щодо українських громадян, які перебувають у Польщі. Він заявив, що всі молоді українці, придатні до військової служби, мають повернутися до України та долучитися до її оборони від російської агресії. Крім того, глава польського оборонного відомства закликав видворяти з країни українців, які порушують громадський порядок, зокрема тих, хто демонстративно поводиться в публічних місцях або стає учасником резонансних інцидентів.

    Заяву Косіняка-Камиша було зроблено 13 липня в ефірі польського телеканалу TVP Info. Коментуючи ситуацію з українськими біженцями, він наголосив, що Польща з початку повномасштабної війни відкрила свої кордони для мільйонів українців, однак це не означає, що будь-яка поведінка гостей країни є прийнятною.

    За словами міністра, польське суспільство проявило безпрецедентну солідарність після російського вторгнення, прийнявши близько трьох мільйонів українців без створення таборів для біженців. Водночас він висловив занепокоєння тим, що останнім часом у суспільстві посилюється напруга, яку, на його думку, підживлюють як радикальні політичні сили, так і окремі резонансні випадки за участю українців.

    «Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні»

    Найбільший резонанс викликала саме частина виступу, присвячена українцям призовного віку.

    «Чи все гаразд з українцями? Ні, не все гаразд. Чи нормально розбивати автомобілі за мільйони злотих і заїжджати на “Морське Око”? Ні, це ненормально, і таких треба виганяти. Усі молоді, придатні до бойових дій українці мають бути в Україні й там служити своїй батьківщині», — заявив Косіняк-Камиш.

    Водночас важливо зазначити, що міністр не оголошував про ухвалення рішення щодо масової депортації всіх українців призовного віку. Його слова є політичною позицією, висловленою під час телевізійного ефіру. Наразі польський уряд не повідомляв про запровадження нового механізму примусового повернення українських чоловіків до України.

    Чому міністр згадав дорогі автомобілі

    Під час виступу Косіняк-Камиш навів приклад українців, які їздять дорогими автомобілями та потрапляють у гучні історії.

    Він згадав інциденти в районі озера Морське Око в Татрах, де окремі водії на дорогих автомобілях порушували правила дорожнього руху та громадський порядок. Міністр використав ці випадки як приклад поведінки, яка, на його думку, викликає обурення серед польського суспільства.

    Подібну позицію Косіняк-Камиш висловлював і раніше. Ще у 2024 році він заявляв, що багатьох поляків дратує, коли вони бачать молодих українських чоловіків у дорогих автомобілях, готелях чи ресторанах, тоді як Польща витрачає значні кошти на підтримку України та прийом біженців. Тоді він також говорив про готовність Варшави допомогти Україні, якщо Київ звернеться із запитом щодо повернення чоловіків мобілізаційного віку.

    На тлі дискусії про майбутнє тимчасового захисту

    Заява польського міністра пролунала в момент, коли в Європейському Союзі триває обговорення подальшої долі механізму тимчасового захисту для українців.

    Наприкінці червня Європейська комісія запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Водночас у ЄС обговорюються різні сценарії поступового переходу від режиму тимчасового захисту до інших правових механізмів перебування українців у країнах Союзу. Однією з тем дискусії є статус осіб, які можуть ухилятися від військової служби в Україні. Остаточне рішення держави-члени ЄС планують ухвалити найближчими місяцями.

    Польща залишається одним із головних центрів прийому українців

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала країною, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. Мільйони громадян України отримали доступ до тимчасового захисту, медичних послуг, освіти та ринку праці.

    За офіційними даними польської влади, значна частина українців працює легально, сплачує податки та інтегрувалася в місцеву економіку. Українці сьогодні є найбільшою іноземною громадою в Польщі та відіграють важливу роль у багатьох галузях — від промисловості до сфери послуг.

    Водночас останніми місяцями тема українських біженців дедалі частіше стає предметом політичних дискусій у Польщі. На тлі президентських виборів та активізації правих сил питання міграції, соціальної підтримки та історичної пам’яті регулярно використовуються у внутрішньополітичній боротьбі.

    Польща не змінює підтримки України

    Попри жорсткі висловлювання щодо окремих категорій українців, Косіняк-Камиш одночасно розкритикував політиків, які розпалюють антиукраїнські настрої.

    Він заявив, що Польща зробила безпрецедентний внесок у допомогу Україні та не повинна допустити перетворення цієї підтримки на ненависть до українців. Міністр також наголосив, що радикалізація суспільних настроїв є небезпечним явищем, яке може зашкодити польсько-українським відносинам.

    Крім того, нещодавно Міністерство оборони Польщі оголосило про розсекречення інформації щодо військової допомоги Україні за 2022–2026 роки. За словами Косіняка-Камиша, загальна вартість польських поставок озброєння обчислюється мільярдами злотих, а Варшава залишається одним із ключових союзників Києва.

    Чи можливі масові депортації

    Станом на 13 липня жодного рішення польського уряду про автоматичну депортацію всіх українців призовного віку не існує.

    Юридично питання повернення українських чоловіків залишається складним і пов’язане як із польським законодавством, так і з нормами Європейського Союзу щодо тимчасового захисту біженців. Будь-які зміни вимагатимуть окремих рішень польської влади та, у низці випадків, узгодження з європейським законодавством.

    Тому нинішня заява Владислава Косіняка-Камиша є насамперед політичним сигналом і відображає його особисту позицію як міністра оборони. Водночас вона демонструє, що тема українців призовного віку дедалі активніше обговорюється не лише в Україні, а й серед європейських партнерів, які вже понад чотири роки приймають мільйони українських громадян.

  • «Забирайтеся до України»: поляк накинувся на 12-річних українок в автобусі та поплатився

    «Забирайтеся до України»: поляк накинувся на 12-річних українок в автобусі та поплатився

    У польському місті Бєльсько-Бяла розгорівся гучний скандал після ксенофобського нападу на українських дівчат у громадському транспорті. Дорослий чоловік в автобусі почав кричати на неповнолітніх, ображати їх через українське походження, наказувати залишити Польщу та погрожувати одній із дітей. Інцидент потрапив на відео й після поширення в соціальних мережах викликав швидку реакцію польської поліції, міської транспортної компанії та урядів обох держав.

    За офіційною інформацією перевізника, подія сталася 11 липня в одному з міських автобусів Бєльсько-Бялої. У перших публікаціях у соціальних мережах фігурувала дата 12 липня, однак у заяві Miejski Zakład Komunikacyjny, міської транспортної компанії Бєльсько-Бялої, вказано саме 11 липня. За даними місцевих медіа, йдеться про автобус маршруту №8.

    Відео зняла одна з українських дівчат. На записі видно щонайменше двох неповнолітніх, хоча автори перших повідомлень стверджували, що в автобусі перебували троє українських підлітків. Одній із дівчат, за поширеними даними, 12 років.

    На відео чути агресивний чоловічий голос. Пасажир неодноразово використовує нецензурні та принизливі висловлювання, називає дітей образливими словами, заявляє, що їх нібито «виростили за польські гроші», і наказує їм повертатися до України.

    «Це скоро закінчиться. Ви будете забиратися до своєї України», — кричав чоловік.

    Коли одна з дівчат спробувала захистити себе та подругу, агресор заявив, що знає, де вона живе, і наказав їй «не огризатися». У певний момент дитина попросила чоловіка не торкатися її, після чого на записі чути метушню та нову порцію образ.

    Саме цей епізод змусив польських правоохоронців перевіряти не лише словесні образи та можливий національний мотив, а й те, чи не порушив чоловік фізичну недоторканність неповнолітніх. Речниця Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі Кароліна Галецька підтвердила, що дівчата є громадянками України, а поліція встановлює, чи було фізичне насильство або небажані дотики.

    Пасажири не втрутилися

    Особливе обурення в соціальних мережах викликала поведінка інших пасажирів. На поширеному записі не чути, щоб хтось із дорослих став на захист дітей або різко зупинив агресора.

    Водночас транспортна компанія після перегляду повного запису з камер спостереження повідомила, що водій автобуса відреагував на крики. Він звернувся до агресивного пасажира із вимогою заспокоїтися, а на найближчій зупинці наказав йому залишити салон. За поясненням перевізника, водій намагався переключити увагу чоловіка з дівчат на себе.

    Одразу після того, як відео набуло розголосу, MZK Bielsko-Biała зберегло записи камер спостереження з автобуса, отримало пояснення від водія та передало матеріали правоохоронцям.

    Компанія також заявила, що самостійно звернеться до поліції із повідомленням про можливе вчинення злочину. У MZK наголосили, що будь-які прояви агресії, насильства, дискримінації та упередження за національною ознакою є неприпустимими.

    Нападником виявився водій MZK

    Під час внутрішньої перевірки з’ясувалася несподівана деталь: агресивний пасажир сам працював водієм у міській транспортній компанії Бєльсько-Бялої.

    Водночас під час інциденту він не виконував службових обов’язків, а їхав у салоні як звичайний пасажир. Компанія повідомила, що чоловік тривалий час перебував на лікарняному.

    За уточненими даними TVN24, затриманому 54 роки. Раніше він уже мав проблеми на роботі та повинен був отримати догану, однак після цього пішов на лікарняний. MZK анонсувало дисциплінарні заходи, передбачені трудовим законодавством. Польські медіа повідомляють, що чоловік має втратити роботу.

    Транспортна компанія окремо підкреслила: те, що агресор виявився її співробітником, не означає, що він представляв перевізника під час нападу. Він перебував не на зміні, проте його поведінку в MZK назвали неприйнятною та такою, що матиме службові наслідки.

    Поліція діяла без офіційної заяви

    Польська поліція розпочала перевірку після того, як відео з’явилося в інтернеті. На той момент формального звернення від потерпілих або їхніх батьків не було.

    Правоохоронці самостійно встановили особу чоловіка, а вранці 13 липня затримали його та доправили до відділку. Речник міської поліції Бєльсько-Бялої Славомір Коцур повідомив, що підозрюваного допитують, а слідчі аналізують записи та з’ясовують усі обставини події.

    «У нашому місті немає і не буде місця для ксенофобії», — наголосив представник поліції.

    Матеріали після завершення першочергових слідчих дій мають передати прокуратурі, яка визначить правову кваліфікацію поведінки чоловіка та вирішить питання про можливі обвинувачення.

    Міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марцін Кервінський особисто підтвердив затримання.

    «Кожна форма агресії зустріне рішучу реакцію держави. Нехай це буде попередженням кожному хейтеру — ви не залишитеся безкарними», — заявив польський міністр.

    Кароліна Галецька додала, що швидка реакція поліції була принциповою, оскільки напад був спрямований проти дитини та міг мати національне підґрунтя. За її словами, польська держава повинна провести чітку межу, адже безкарність може спричинити подальшу ескалацію агресії проти громадян України та представників інших національностей.

    Сибіга відреагував на приниження дітей

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що українська сторона після появи відео звернулася до польських правоохоронних органів і зажадала належної реакції на приниження українців за національною ознакою.

    «“Герой” у польському автобусі словесно “воював” з дітьми та жінками. Багато розуму та сміливості для цього не треба», — написав очільник українського МЗС.

    Сибіга подякував польській поліції за швидке встановлення та затримання нападника. Він наголосив, що агресія й ненависть не можуть толеруватися у європейському демократичному суспільстві.

    Український міністр також звернувся до окремих польських політиків із закликом припинити нагнітання ненависті до України та українців. На його думку, агресивна політична риторика безпосередньо впливає на поширення антиукраїнських настроїв у польському суспільстві.

    Водночас українська сторона окремо подякувала Польщі за оперативну реакцію у конкретній справі. Інцидент не залишився лише скандалом у соціальних мережах: поліція діяла з власної ініціативи, перевізник передав відеозаписи та оголосив про службові покарання, а міністр внутрішніх справ публічно попередив про невідворотність відповідальності.

    У Польщі говорять про небезпечну ескалацію

    Напад у Бєльсько-Бялій став черговим приводом для дискусії про зростання ксенофобії та антиукраїнських настроїв у Польщі. Особливу тривогу викликає те, що об’єктом агресії стали діти, які розмовляли між собою українською, але з нападником спілкувалися польською мовою.

    Авторка допису, яка першою широко поширила відео, пов’язала подібні настрої з російською пропагандою в соціальних мережах та агресивною риторикою частини польських політиків. Це є її оцінкою, а не встановленим слідством мотивом конкретного нападника.

    Польська поліція наразі перевіряє саме можливе національне підґрунтя інциденту. Остаточну правову оцінку мають дати слідчі та прокуратура після аналізу повного відео, допиту чоловіка, дітей, водія й інших можливих свідків.

    Інцидент у Бєльсько-Бялій показав одразу дві протилежні тенденції. З одного боку — небезпечну готовність дорослої людини відкрито принижувати українських дітей у громадському місці. З іншого — швидку реакцію польських правоохоронців, міської влади та транспортної компанії, які дали зрозуміти, що національна ненависть не повинна залишатися без наслідків.

    Затриманий чоловік на момент публікації не був визнаний винним судом. Поліція продовжує збирати докази, а рішення щодо можливих звинувачень ухвалюватиме прокуратура.

  • ЄС закриває захист для частини українців: хто потрапить під нові правила

    ЄС закриває захист для частини українців: хто потрапить під нові правила

  • Українці в Німеччині зможуть обміняти водійські права без іспитів

    Українці в Німеччині зможуть обміняти водійські права без іспитів

    Українські громадяни, які проживають у Німеччині, отримають можливість значно простіше оформити німецьке водійське посвідчення. Федеральна рада Німеччини (Бундесрат) схвалила зміни до законодавства, які дозволяють обмінювати українські водійські права на німецькі без необхідності складати теоретичний і практичний іспити. Одночасно українську мову включили до переліку мов, якими можна складати теоретичний екзамен на отримання посвідчення водія в Німеччині.

    Про це йдеться в офіційному підсумковому повідомленні за результатами 1067-го пленарного засідання Бундесрату.

    Згідно з ухваленим рішенням, до німецького Положення про водійські посвідчення внесено зміни, які суттєво спрощують процедуру визнання українських документів.

    Україну офіційно включили до переліку держав, громадяни яких можуть конвертувати свої національні посвідчення водія у німецькі без проходження повторного навчання та без складання теоретичного або практичного іспитів.

    Аналогічне право також отримали громадяни Чорногорії.

    До цього українці, які були зобов’язані обмінювати посвідчення, у більшості випадків проходили ту саму процедуру, що й інші іноземці з держав, права яких не входили до спеціального переліку. Це означало необхідність підтверджувати знання Правил дорожнього руху Німеччини, складати письмовий тест, а також демонструвати практичні навички керування автомобілем.

    Тепер ця вимога для українських водіїв скасовується.

    Фактично процедура буде обмежуватися адміністративним оформленням документів, медичними вимогами, якщо вони передбачені конкретною категорією посвідчення, та перевіркою дійсності українських прав.

    У Бундесраті зазначають, що такі зміни мають зробити систему більш сучасною, гнучкою та врахувати особливості великої кількості українських громадян, які переїхали до Німеччини після початку повномасштабної війни.

    Окремим рішенням Федеральна рада Німеччини також розширила перелік мов, якими можна проходити теоретичний іспит для отримання німецького посвідчення водія.

    Відтепер екзаменаційні тести будуть доступні українською мовою.

    До переліку також додано курманджі — один із найпоширеніших діалектів курдської мови.

    Це означає, що українці, які лише навчаються в автошколах Німеччини або планують отримати посвідчення водія вперше, зможуть проходити письмовий іспит рідною мовою без необхідності перекладати спеціалізовані терміни німецькою.

    Очікується, що це дозволить значно скоротити кількість помилок під час складання теоретичного тесту та зробить процес навчання доступнішим.

    Ще однією важливою зміною стало врегулювання питання водійських посвідчень, які були обміняні в інших країнах Європейського Союзу.

    Тепер посвідчення, отримані внаслідок офіційного обміну документів із третіх країн в іншій державі-члені ЄС, автоматично визнаватимуться й на території Німеччини.

    Таким чином люди, які спочатку проживали, наприклад, у Польщі, Чехії чи інших країнах Євросоюзу, а згодом переїхали до Німеччини, не будуть змушені повторно проходити процедуру підтвердження своїх прав.

    Крім того, нові правила стосуються і професійних водіїв.

    Бундесрат дозволив дипломованим оптикам проводити перевірку гостроти зору для водіїв вантажних автомобілів та автобусів.

    Раніше для цього часто потрібно було звертатися виключно до лікарів-офтальмологів або спеціалізованих медичних центрів, що збільшувало строки проходження медичних процедур.

    Нововведення має зробити оформлення документів швидшим та доступнішим.

    На сьогодні українські водійські посвідчення вже офіційно визнаються на території Федеративної Республіки Німеччина протягом усього строку дії тимчасового захисту.

    Українці можуть користуватися своїми національними документами без необхідності перекладати їх німецькою мовою або отримувати міжнародне посвідчення водія.

    Також німецькі органи визнають цифрові посвідчення водія, які містяться у застосунку «Дія».

    У разі необхідності поліція або інші державні органи можуть перевірити справжність такого документа через українські електронні державні реєстри.

    До ухвалення нових змін право користуватися українськими посвідченнями без обміну мали переважно особи, які перебували в Німеччині під тимчасовим захистом, запровадженим Європейським Союзом після початку повномасштабної війни.

    Водночас українці, які проживали у ФРН на інших законних підставах, повинні були проходити процедуру обміну посвідчення.

    Йдеться, зокрема, про власників робочих віз, дозволів на постійне проживання, студентських віз, Blue Card ЄС та інших документів, що дозволяють довгострокове перебування у країні.

    Після офіційної реєстрації місця проживання вони були зобов’язані протягом шести місяців замінити українське посвідчення на німецьке.

    Для багатьох українців ця процедура була тривалою та дорогою, адже вимагала навчання в автошколі, складання іспитів, оплати екзаменаційних зборів і проходження додаткових адміністративних процедур.

    Нове рішення Бундесрату значно спрощує цей процес.

    Очікується, що воно допоможе десяткам тисяч українських громадян швидше інтегруватися в німецьке суспільство, отримати можливість працювати водіями, кур’єрами, логістами або використовувати автомобіль у повсякденному житті без зайвих бюрократичних перешкод.

    Для багатьох українців наявність німецького посвідчення водія також є важливою умовою працевлаштування, особливо у транспортній, будівельній, сервісній та медичній сферах, де роботодавці часто віддають перевагу місцевим документам.

    Рішення Федеральної ради Німеччини стало черговим кроком у напрямку адаптації законодавства країни до потреб українців, які були змушені залишити батьківщину через російську агресію. Воно доповнює вже запроваджені механізми підтримки, серед яких право на тимчасовий захист, доступ до ринку праці, соціальної допомоги, освіти, медичних послуг та визнання українських офіційних документів.

    Ухвалені зміни мають не лише практичне значення для українських водіїв, а й демонструють подальшу готовність Німеччини спрощувати адміністративні процедури