Позначка: українські діти

  • «Ніхто не знає, де ці люди»: Росія вивезла 25 українців із Харківщини — серед них діти

    «Ніхто не знає, де ці люди»: Росія вивезла 25 українців із Харківщини — серед них діти

    Російські військові примусово вивезли 25 мирних жителів із тимчасово окупованої частини Харківської області. Серед них — діти, молоді люди та пенсіонери. Українська сторона досі не має підтвердженої інформації про те, куди саме доправили цивільних, у яких умовах вони перебувають і чи мають можливість зв’язатися з рідними.

    Про це 9 жовтня повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, російські військові представили вивезення українців як гуманітарну операцію, проте обставини, про які повідомляє омбудсман, викликають серйозні сумніви щодо добровільності таких дій.

    Інформацію також оприлюднило харківське видання «Думка».

    Російська «операція порятунку»: що сталося з жителями Харківщини

    За інформацією Лубінця, російські військовослужбовці вивезли 25 людей із захопленої території Харківщини, де продовжуються активні бойові дії.

    Російські Telegram-канали поширили повідомлення про нібито успішну евакуацію цивільного населення. Водночас український омбудсман наголошує, що відеоматеріали, які супроводжували ці повідомлення, свідчать про можливий тиск і залякування людей.

    За словами Лубінця, цивільні не мали можливості самостійно визначити, куди їхати, а обставини їхнього переміщення не відповідають принципам добровільної гуманітарної евакуації.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що серед вивезених є неповнолітні. Діти належать до найбільш вразливих категорій цивільного населення в умовах окупації та потребують особливого захисту.

    «Ніхто не знає, де ці люди зараз і в яких умовах вони перебувають», — наголосив Дмитро Лубінець.

    Наразі не оприлюднено повного списку вивезених, їхнього віку, точного маршруту переміщення та підтвердженого місця перебування.

    Також немає достовірних відомостей про те, чи вдалося комусь із цих людей зв’язатися з близькими після вивезення.

    Окупанти створили Telegram-бот для збору персональних даних

    Ще однією тривожною обставиною стало повідомлення про спеціальний Telegram-бот, створений російською стороною під приводом організації евакуації.

    За словами українського омбудсмана, через цей сервіс російські військові намагаються отримувати персональні дані цивільного населення.

    Йдеться, зокрема, про паспортну інформацію, адреси проживання, номери телефонів та документи дітей.

    Лубінець застеріг українців від передавання таких відомостей невідомим особам або через неперевірені російські онлайн-сервіси.

    Зібрані дані потенційно можуть бути використані проти самих людей та їхніх родичів. Водночас конкретних підтверджених випадків такого використання інформації саме через згаданий бот наразі не оприлюднено.

    Ситуація особливо небезпечна для мешканців окупованих територій, які часто не мають можливості перевірити справжню мету збору персональної інформації або відмовитися від взаємодії з представниками окупаційних структур без побоювань за власну безпеку.

    Україна вимагає від Росії пояснень і повернення людей

    Після отримання інформації про вивезення цивільних Дмитро Лубінець звернувся до уповноваженої з прав людини в Російській Федерації.

    Українська сторона вимагає встановити точне місцеперебування всіх 25 людей, повідомити про умови їхнього перебування, надати необхідні персональні відомості для встановлення особи кожного вивезеного та сприяти їхньому поверненню в Україну.

    Окремо омбудсман звернувся до Міжнародного комітету Червоного Хреста, Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних гуманітарних структур.

    Головне завдання — з’ясувати долю цивільних і забезпечити можливість перевірки їхнього стану незалежними гуманітарними організаціями.

    Наразі у відкритих джерелах немає підтвердження, що російська сторона надала Україні повну інформацію про вивезених людей.

    Не повідомляється також про конкретні терміни їхнього можливого повернення.

    Чому така «евакуація» може бути воєнним злочином

    Міжнародне гуманітарне право встановлює чіткі правила щодо переміщення мирного населення з окупованих територій.

    Стаття 49 Четвертої Женевської конвенції забороняє індивідуальні та масові примусові переміщення або депортації захищених осіб з окупованої території.

    Водночас міжнародне право передбачає обмежені винятки, коли тимчасова евакуація необхідна для безпеки населення або з імперативних військових причин. За таких обставин мають бути забезпечені належні умови перебування, збереження сімейних зв’язків та повернення людей після припинення причин евакуації.

    Отже, сам факт вивезення цивільних із небезпечного району не є автоматичним доказом злочину. Вирішальне значення мають підстави переміщення, наявність реального вибору, маршрут, умови та подальша доля людей.

    Якщо буде доведено, що російські військові примусово перемістили українців без законних підстав, відповідні дії можуть мати ознаки серйозного порушення міжнародного гуманітарного права та воєнного злочину.

    У випадку з 25 жителями Харківщини український омбудсман наполягає саме на примусовому характері вивезення. Проте повні обставини інциденту ще потребують документування та незалежної перевірки.

    Харківщина під загрозою: проблема безпеки цивільних загострюється

    Ситуація з вивезенням 25 українців розгортається на тлі тривалого погіршення безпекових умов у прифронтових громадах Харківської області.

    Постійні обстріли, удари безпілотників і небезпека для цивільного населення змушують українську владу організовувати евакуаційні заходи.

    Зокрема, як раніше повідомляла «Ненька інфо» у матеріалі «На Харківщині готують примусову евакуацію дітей», у липні 2026 року місцева влада ініціювала обов’язкову евакуацію дітей із небезпечних населених пунктів Дергачівської громади.

    Йшлося про Слатине та Руську Лозову, де регулярні атаки російських FPV-дронів створювали безпосередню загрозу для місцевих жителів.

    За інформацією місцевої влади, на початку липня у Слатиному залишалися 89 дітей, а в Руській Лозовій — 45.

    Водночас організовану українською владою евакуацію населення із забезпеченням відповідних гарантій безпеки необхідно відрізняти від заявленого омбудсманом примусового вивезення цивільних російськими військовими з окупованої території.

    Саме питання добровільності, законних підстав, доступу до гуманітарного захисту та можливості повернення визначає правову оцінку таких дій.

    Росія вже обмежувала евакуацію українців з окупованих територій

    Проблема безпеки цивільного населення в окупації не обмежується Харківською областю.

    У вересні 2026 року Дмитро Лубінець повідомляв, що російська сторона фактично блокує проведення гуманітарної евакуації з тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині.

    За його словами, тисячі жителів залишалися в небезпечній зоні без належного доступу до продовольства, питної води та медикаментів.

    На початку жовтня омбудсман також оприлюднив відеоматеріали, на яких жителі Олешок намагалися самостійно залишити місто пішки, велосипедами та мопедами.

    Люди були змушені пересуватися без гарантовано безпечного маршруту, ризикуючи потрапити під обстріли або натрапити на міни.

    Ці повідомлення свідчать про ширшу проблему доступу цивільного населення до гуманітарної допомоги та безпечного виїзду з тимчасово окупованих територій.

    Доля 25 українців залишається невідомою

    Найбільше занепокоєння у справі вивезених жителів Харківщини викликає відсутність підтвердженої інформації про їхнє місцеперебування.

    Наразі немає відкритих відомостей, які дозволили б достовірно встановити, куди доправили людей, чи перебувають вони разом, чи мають доступ до медичної допомоги та чи можуть зв’язатися з родинами.

    Особливо гостро стоїть питання безпеки неповнолітніх і людей похилого віку, які можуть потребувати постійної підтримки.

    Українська сторона вимагає від Росії надати необхідну інформацію та забезпечити повернення цивільних.

    Поки місцеперебування 25 українців залишається непідтвердженим, головне питання цієї історії — не те, як російська сторона назвала своє вивезення людей, а де перебувають ці люди, чи вони в безпеці та коли зможуть повернутися додому.

  • Спецпосланець Папи Римського прибув до Москви

    Спецпосланець Папи Римського прибув до Москви

    Спецпосланець Папи Римського кардинал Маттео Дзуппі прибув до Москви, де має продовжити гуманітарні переговори щодо наслідків війни Росії проти України. Очікується, що його зустрічі з представниками російської сторони триватимуть 28–30 вересня.

    Раніше російські державні медіа повідомляли, що Дзуппі планує зустрітися, зокрема, з радником Володимира Путіна з питань зовнішньої політики Юрієм Ушаковим. Основною темою переговорів мають стати гуманітарні питання, пов’язані з війною в Україні. Reuters підтверджував підготовку такого візиту ще 21 вересня.

    Сам Дзуппі називає головними напрямами своєї місії повернення українських дітей, обміни військовополоненими, возз’єднання родин та інші гуманітарні питання. Цей канал Ватикан підтримує ще з 2023 року, коли кардинал за дорученням тодішнього Папи Франциска відвідав Київ, Москву, Вашингтон і Пекін.

    За понтифікату Лева XIV місія продовжилася. У липні Дзуппі знову відвідав Україну, де зустрічався з українськими посадовцями, родичами полонених та відвідав табір «Захід-1», де утримуються полонені військові російської армії. Під час переговорів обговорювали повернення українських дітей, обміни полоненими, пошук зниклих безвісти та повернення цивільних.

    Особливу увагу Ватикан приділяє українським дітям, вивезеним до Росії. Святий Престол офіційно заявляв, що вони мають бути повернуті до своїх родин, а гуманітарна дипломатія Дзуппі залишається одним із каналів, через які Ватикан намагається сприяти цьому процесу.

    Раніше «Ненька інфо» вже писала про роль Ватикану в гуманітарному треку війни. Зокрема, видання повідомляло, що Дзуппі з 2023 року бере участь у контактах щодо повернення дітей, возз’єднання родин та питань військовополонених, а Москва ще на початку вересня підтверджувала готовність прийняти кардинала наприкінці місяця. Українські військовополонені у сучасній війні: між міжнародним правом, обмінами та цифровим пошуком — «Ненька інфо»

    Також «Ненька інфо» писала про липневі переговори президента Володимира Зеленського з представниками Святого Престолу. Тоді сторони окремо обговорювали повернення незаконно вивезених українських дітей і можливість подальшої участі Ватикану в гуманітарних та дипломатичних ініціативах. Ватикан готовий стати майданчиком для переговорів: Зеленський зробив важливу заяву після зустрічі з посланцем Папи — «Ненька інфо»

    Нинішній візит Дзуппі до Москви не означає початку окремих політичних мирних переговорів. Публічно підтверджений мандат кардинала насамперед стосується гуманітарних питань — дітей, полонених, цивільних і возз’єднання сімей. Саме цей напрям Ватикан намагається підтримувати незалежно від загального стану політичних переговорів між Україною та Росією.

  • Лубінець спростував заяви РФ про відмову України від полонених: «Готові забрати всіх»

    Лубінець спростував заяви РФ про відмову України від полонених: «Готові забрати всіх»

    Україна не відмовляється від жодного свого громадянина, який перебуває в російському полоні, і готова забирати всіх військовополонених, цивільних заручників та українських дітей. Заяви російської сторони про нібито відмову Києва від своїх громадян є частиною інформаційної кампанії проти України.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на пресконференції в Укрінформі.

    За його словами, Росія розпочала медійну кампанію, спрямовану на дискредитацію України. Зокрема, російська сторона поширює списки українських військовополонених, яких Київ нібито не хоче забирати.

    Лубінець наголосив, що Україна готова прийняти кожного свого громадянина, якого Росія погодиться передати.

    «Ми ніколи не відмовлялись від будь-якого українського військовополоненого, цивільного заручника чи української дитини. Ми готові забирати абсолютно всіх, кого нам готова віддавати РФ», — заявив омбудсмен.

    За словами Лубінця, після появи російських списків українська сторона не залишає їх без уваги. Київ надсилає офіційні запити та підтверджує готовність оперативно забрати зазначених людей.

    Водночас, як стверджує омбудсмен, після цього російська сторона починає затягувати процедуру. Замість швидкого вирішення питання Москва запускає додаткові погодження та інші бюрократичні процеси, через що повернення людей відкладається.

    Лубінець вважає, що така тактика має не лише практичну, а й інформаційну мету. Росія, за його словами, намагається використати біль та невизначеність родин військовополонених і зниклих безвісти для створення негативного ставлення до української влади.

    Для родичів полонених ситуація залишається особливо важкою, оскільки вони щодня не мають достовірної інформації про місце перебування близької людини, її стан та перспективи повернення.

    Українська сторона раніше неодноразово заявляла про готовність продовжувати обміни та повертати своїх громадян. Водночас Київ звинувачує Росію у використанні теми військовополонених та цивільних заручників у пропагандистських цілях.

    Окремо українська влада попереджала про підготовку Росією нових інформаційних кампаній, у межах яких Москва намагається сформувати у міжнародної аудиторії уявлення про нібито гуманне ставлення до українців.

    Таким чином, заява Лубінця спрямована на спростування російських тверджень про нібито небажання України повертати своїх громадян. Українська сторона наголошує: готовність забрати військовополонених, цивільних заручників та дітей залишається незмінною, а подальше повернення залежить від готовності Росії виконувати домовленості та передавати людей.

  • Нова Зеландія ввела нові санкції проти прихильників війни РФ

    Нова Зеландія ввела нові санкції проти прихильників війни РФ

    Нова Зеландія оголосила про черговий пакет санкцій проти Росії та осіб і організацій, які сприяють її війні проти України. Нові обмеження стосуються 33 фізичних та юридичних осіб.

    Про це повідомив уряд Нової Зеландії.

    Про запровадження санкцій оголосив міністр закордонних справ країни Вінстон Пітерс. За його словами, новий пакет спрямований не лише проти безпосередніх учасників російської агресії, а й проти тих, хто допомагає Москві обходити міжнародні обмеження, веде кібератаки, поширює пропаганду або причетний до незаконного переміщення українських дітей.

    Окрему увагу в новому санкційному пакеті приділили особам та структурам, причетним до примусового переселення, викрадення та так званого «перевиховання» українських дітей на окупованих територіях та в Росії.

    Вінстон Пітерс наголосив, що діти не повинні використовуватися як інструмент війни.

    «Дітей ніколи не слід використовувати як знаряддя війни. Нова Зеландія, як і раніше, глибоко стурбована спробами викрадення та перевиховання українських дітей за допомогою примусових державних програм», — заявив глава новозеландського МЗС.

    Питання незаконної депортації українських дітей залишається одним із ключових міжнародних звинувачень на адресу Росії. Україна та її міжнародні партнери неодноразово заявляли про необхідність повернення дітей, яких російська влада вивезла з тимчасово окупованих українських територій.

    У 2023 році Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Суд пов’язав ордери, зокрема, з підозрами у незаконній депортації та переміщенні українських дітей.

    Ще одним важливим напрямком нового пакета стали російські кіберзагрози. Обмеження запровадили проти суб’єктів, яких Нова Зеландія вважає причетними до шкідливої кібердіяльності.

    За словами Пітерса, кіберпростір дедалі частіше використовується Росією для збору розвідувальної інформації, обходу санкцій та протидії державам і організаціям, які виступають проти російської агресії.

    «Діяльність, що здійснюється за клавіатурою, може мати реальні наслідки», — заявив міністр.

    Новозеландська влада також запровадила обмеження проти осіб і структур, які сприяють створенню та поширенню антиукраїнської пропаганди. Йдеться про інформаційну діяльність, спрямовану на виправдання або легітимізацію російського вторгнення в Україну.

    До нового санкційного списку також увійшли особи та структури, які, за оцінкою Нової Зеландії, роблять внесок у російський військово-промисловий комплекс.

    Крім того, санкції стосуються окремих представників російського політичного середовища та суб’єктів з Північної Кореї та Ірану, які підтримують військові зусилля Москви.

    Таким чином, новий пакет охоплює одразу кілька напрямків підтримки російської війни — від військово-промислового виробництва та політичної підтримки до кібероперацій, пропаганди й незаконного переміщення українських дітей.

    Уряд Нової Зеландії продовжує використовувати санкційний механізм як один із ключових інструментів тиску на Росію та її партнерів. Обмеження мають ускладнювати доступ підсанкційних осіб та організацій до фінансових ресурсів і міжнародної співпраці.

    Новий пакет став уже 36-м раундом санкцій Нової Зеландії проти Росії від початку повномасштабного вторгнення.

    З моменту набуття чинності Законом про санкції проти Росії у березні 2022 року Нова Зеландія запровадила обмеження щодо понад 2000 фізичних та юридичних осіб, а також суден.

    Таким чином, Веллінгтон продовжує розширювати санкційний режим, зосереджуючись не лише на російських посадовцях і компаніях, а й на міжнародних мережах, які допомагають Кремлю підтримувати військові можливості та обходити санкції.

    Нові обмеження також демонструють, що питання незаконної депортації українських дітей залишається одним із напрямків міжнародного тиску на Росію. Поряд із санкціями проти представників військово-промислового комплексу та кіберзлочинців це формує ширший підхід Нової Зеландії до протидії російській агресії.

  • «Забирайтеся до України»: поляк накинувся на 12-річних українок в автобусі та поплатився

    «Забирайтеся до України»: поляк накинувся на 12-річних українок в автобусі та поплатився

    У польському місті Бєльсько-Бяла розгорівся гучний скандал після ксенофобського нападу на українських дівчат у громадському транспорті. Дорослий чоловік в автобусі почав кричати на неповнолітніх, ображати їх через українське походження, наказувати залишити Польщу та погрожувати одній із дітей. Інцидент потрапив на відео й після поширення в соціальних мережах викликав швидку реакцію польської поліції, міської транспортної компанії та урядів обох держав.

    За офіційною інформацією перевізника, подія сталася 11 липня в одному з міських автобусів Бєльсько-Бялої. У перших публікаціях у соціальних мережах фігурувала дата 12 липня, однак у заяві Miejski Zakład Komunikacyjny, міської транспортної компанії Бєльсько-Бялої, вказано саме 11 липня. За даними місцевих медіа, йдеться про автобус маршруту №8.

    Відео зняла одна з українських дівчат. На записі видно щонайменше двох неповнолітніх, хоча автори перших повідомлень стверджували, що в автобусі перебували троє українських підлітків. Одній із дівчат, за поширеними даними, 12 років.

    На відео чути агресивний чоловічий голос. Пасажир неодноразово використовує нецензурні та принизливі висловлювання, називає дітей образливими словами, заявляє, що їх нібито «виростили за польські гроші», і наказує їм повертатися до України.

    «Це скоро закінчиться. Ви будете забиратися до своєї України», — кричав чоловік.

    Коли одна з дівчат спробувала захистити себе та подругу, агресор заявив, що знає, де вона живе, і наказав їй «не огризатися». У певний момент дитина попросила чоловіка не торкатися її, після чого на записі чути метушню та нову порцію образ.

    Саме цей епізод змусив польських правоохоронців перевіряти не лише словесні образи та можливий національний мотив, а й те, чи не порушив чоловік фізичну недоторканність неповнолітніх. Речниця Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі Кароліна Галецька підтвердила, що дівчата є громадянками України, а поліція встановлює, чи було фізичне насильство або небажані дотики.

    Пасажири не втрутилися

    Особливе обурення в соціальних мережах викликала поведінка інших пасажирів. На поширеному записі не чути, щоб хтось із дорослих став на захист дітей або різко зупинив агресора.

    Водночас транспортна компанія після перегляду повного запису з камер спостереження повідомила, що водій автобуса відреагував на крики. Він звернувся до агресивного пасажира із вимогою заспокоїтися, а на найближчій зупинці наказав йому залишити салон. За поясненням перевізника, водій намагався переключити увагу чоловіка з дівчат на себе.

    Одразу після того, як відео набуло розголосу, MZK Bielsko-Biała зберегло записи камер спостереження з автобуса, отримало пояснення від водія та передало матеріали правоохоронцям.

    Компанія також заявила, що самостійно звернеться до поліції із повідомленням про можливе вчинення злочину. У MZK наголосили, що будь-які прояви агресії, насильства, дискримінації та упередження за національною ознакою є неприпустимими.

    Нападником виявився водій MZK

    Під час внутрішньої перевірки з’ясувалася несподівана деталь: агресивний пасажир сам працював водієм у міській транспортній компанії Бєльсько-Бялої.

    Водночас під час інциденту він не виконував службових обов’язків, а їхав у салоні як звичайний пасажир. Компанія повідомила, що чоловік тривалий час перебував на лікарняному.

    За уточненими даними TVN24, затриманому 54 роки. Раніше він уже мав проблеми на роботі та повинен був отримати догану, однак після цього пішов на лікарняний. MZK анонсувало дисциплінарні заходи, передбачені трудовим законодавством. Польські медіа повідомляють, що чоловік має втратити роботу.

    Транспортна компанія окремо підкреслила: те, що агресор виявився її співробітником, не означає, що він представляв перевізника під час нападу. Він перебував не на зміні, проте його поведінку в MZK назвали неприйнятною та такою, що матиме службові наслідки.

    Поліція діяла без офіційної заяви

    Польська поліція розпочала перевірку після того, як відео з’явилося в інтернеті. На той момент формального звернення від потерпілих або їхніх батьків не було.

    Правоохоронці самостійно встановили особу чоловіка, а вранці 13 липня затримали його та доправили до відділку. Речник міської поліції Бєльсько-Бялої Славомір Коцур повідомив, що підозрюваного допитують, а слідчі аналізують записи та з’ясовують усі обставини події.

    «У нашому місті немає і не буде місця для ксенофобії», — наголосив представник поліції.

    Матеріали після завершення першочергових слідчих дій мають передати прокуратурі, яка визначить правову кваліфікацію поведінки чоловіка та вирішить питання про можливі обвинувачення.

    Міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марцін Кервінський особисто підтвердив затримання.

    «Кожна форма агресії зустріне рішучу реакцію держави. Нехай це буде попередженням кожному хейтеру — ви не залишитеся безкарними», — заявив польський міністр.

    Кароліна Галецька додала, що швидка реакція поліції була принциповою, оскільки напад був спрямований проти дитини та міг мати національне підґрунтя. За її словами, польська держава повинна провести чітку межу, адже безкарність може спричинити подальшу ескалацію агресії проти громадян України та представників інших національностей.

    Сибіга відреагував на приниження дітей

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що українська сторона після появи відео звернулася до польських правоохоронних органів і зажадала належної реакції на приниження українців за національною ознакою.

    «“Герой” у польському автобусі словесно “воював” з дітьми та жінками. Багато розуму та сміливості для цього не треба», — написав очільник українського МЗС.

    Сибіга подякував польській поліції за швидке встановлення та затримання нападника. Він наголосив, що агресія й ненависть не можуть толеруватися у європейському демократичному суспільстві.

    Український міністр також звернувся до окремих польських політиків із закликом припинити нагнітання ненависті до України та українців. На його думку, агресивна політична риторика безпосередньо впливає на поширення антиукраїнських настроїв у польському суспільстві.

    Водночас українська сторона окремо подякувала Польщі за оперативну реакцію у конкретній справі. Інцидент не залишився лише скандалом у соціальних мережах: поліція діяла з власної ініціативи, перевізник передав відеозаписи та оголосив про службові покарання, а міністр внутрішніх справ публічно попередив про невідворотність відповідальності.

    У Польщі говорять про небезпечну ескалацію

    Напад у Бєльсько-Бялій став черговим приводом для дискусії про зростання ксенофобії та антиукраїнських настроїв у Польщі. Особливу тривогу викликає те, що об’єктом агресії стали діти, які розмовляли між собою українською, але з нападником спілкувалися польською мовою.

    Авторка допису, яка першою широко поширила відео, пов’язала подібні настрої з російською пропагандою в соціальних мережах та агресивною риторикою частини польських політиків. Це є її оцінкою, а не встановленим слідством мотивом конкретного нападника.

    Польська поліція наразі перевіряє саме можливе національне підґрунтя інциденту. Остаточну правову оцінку мають дати слідчі та прокуратура після аналізу повного відео, допиту чоловіка, дітей, водія й інших можливих свідків.

    Інцидент у Бєльсько-Бялій показав одразу дві протилежні тенденції. З одного боку — небезпечну готовність дорослої людини відкрито принижувати українських дітей у громадському місці. З іншого — швидку реакцію польських правоохоронців, міської влади та транспортної компанії, які дали зрозуміти, що національна ненависть не повинна залишатися без наслідків.

    Затриманий чоловік на момент публікації не був визнаний винним судом. Поліція продовжує збирати докази, а рішення щодо можливих звинувачень ухвалюватиме прокуратура.

  • ФІФА опинилася під тиском: євродепутати вимагають скасувати допуск Росії до ЧС

    ФІФА опинилася під тиском: євродепутати вимагають скасувати допуск Росії до ЧС

    Сорок чотири депутати Європейського парламенту звернулися до президента Міжнародної федерації футболу (ФІФА) Джанні Інфантіно із закликом скасувати рішення про допуск російських спортсменів до Чемпіонату світу з футболу серед гравців віком до 15 років. Європейські законодавці наголошують, що повернення російських команд до міжнародних турнірів під час повномасштабної війни проти України стане неприйнятним політичним і моральним сигналом, образить українців, які постраждали від російської агресії, та суперечитиме принципам, які міжнародний спорт має захищати.

    Про це йдеться у спільному листі 44 депутатів Європарламенту до президента ФІФА Джанні Інфантіно, текст якого є у розпорядженні видання “Європейська правда”.

    У зверненні законодавці висловлюють глибоке занепокоєння рішенням ФІФА допустити російську команду до участі у Чемпіонаті світу U-15, який має відбутися вже цього жовтня в Азербайджані. На думку авторів листа, це рішення було ухвалене в момент, коли Росія продовжує щоденні атаки на українські міста, а війна забирає життя мирних жителів, серед яких діти.

    Європарламентарі нагадують, що з початку повномасштабного вторгнення українські діти стали одними з найбільших жертв російської агресії. Через регулярні ракетні та дронові удари багато дітей втратили свої домівки, були змушені залишити рідні міста або виїхати за кордон. Значна частина українських школярів вже кілька років живе в умовах постійної небезпеки, повітряних тривог та навчання в укриттях.

    Автори звернення зазначають, що війна фактично позбавила українських дітей можливості повноцінно займатися спортом. У багатьох регіонах країни спортивні школи, стадіони, футбольні поля та інша спортивна інфраструктура були зруйновані або пошкоджені внаслідок російських обстрілів. Через це тисячі дітей втратили можливість тренуватися, брати участь у змаганнях та розвивати свої спортивні здібності.

    Окремо депутати наголосили на темі примусової депортації українських дітей. У листі зазначається, що близько 20 тисяч українських неповнолітніх були насильно вивезені Росією з окупованих територій та розлучені зі своїми родинами. Європарламентарі наголошують, що міжнародна спільнота неодноразово засуджувала ці дії, а питання повернення дітей залишається одним із ключових у переговорах щодо завершення війни.

    На думку авторів звернення, за таких обставин рішення допустити російську команду до міжнародних футбольних змагань є не лише передчасним, а й морально неприйнятним.

    У листі також наголошується, що сучасна російська влада активно використовує спорт як один із інструментів державної політики та пропаганди. За словами депутатів, спортивні перемоги та участь російських команд у міжнародних турнірах Кремль використовує для формування позитивного іміджу держави, просування націоналістичних, антиукраїнських і антизахідних наративів, а також для демонстрації того, що Росія нібито повертається до нормального міжнародного життя попри триваючу війну.

    Європейські законодавці вважають, що повернення російських спортсменів на турніри під егідою ФІФА може бути використане російською владою як черговий елемент внутрішньої та зовнішньої пропаганди. Саме тому, на їхню думку, міжнародні спортивні організації повинні враховувати не лише спортивний аспект своїх рішень, а й політичний та гуманітарний контекст.

    У зверненні наголошується, що поява російської збірної на міжнародному турнірі та демонстрація російської державної символіки можуть стати глибокою образою для українських сімей, які втратили дітей через російські ракетні удари.

    «Участь російських спортсменів та публічна демонстрація російського прапора й державних символів на заходах ФІФА стануть публічною образою для сотень українських сімей, які зазнали болю та втрат, втративши своїх дітей внаслідок російських атак», – зазначають автори листа.

    Євродепутати також нагадують, що останнім часом Росія лише посилила інтенсивність ударів по українських містах. Практично щодня російська армія застосовує ракети, керовані авіабомби та ударні безпілотники, внаслідок чого гинуть мирні жителі, серед яких є діти. Саме тому, на переконання депутатів, рішення ФІФА допустити російську команду до міжнародного турніру стане проявом неповаги до пам’яті невинних жертв війни.

    Автори звернення закликають президента ФІФА переглянути ухвалене рішення та призупинити допуск російських футболістів до всіх міжнародних турнірів до того часу, поки Росія не погодиться на повне припинення вогню, не розпочне реальні мирні переговори та не поверне депортованих українських дітей.

    «Ми закликаємо ФІФА стати на бік миру, а не йти на поступки агресору – Росії», – наголошується у зверненні.

    Депутати також звертають увагу на можливі спортивні наслідки рішення ФІФА. На їхню думку, присутність російської команди на турнірі може поставити під загрозу сам принцип чесних міжнародних змагань. Вони припускають, що окремі національні федерації можуть відмовитися брати участь у турнірі або виходити на поле проти представників Росії.

    Як приклад законодавці наводять позицію Федерації футболу України, яка вже заявила, що українські команди не братимуть участі у будь-яких міжнародних турнірах, якщо серед учасників будуть російські збірні або клуби.

    Рішення ФІФА викликало широку дискусію на тлі останніх подій у міжнародному спортивному русі. Наприкінці червня Міжнародний олімпійський комітет ухвалив зміни до Олімпійської хартії, які, на думку критиків, можуть спростити повернення Росії до міжнародного олімпійського руху. Уже 7 липня МОК також ухвалив рішення про тимчасове відновлення в правах Олімпійського комітету Росії.

    Ці рішення викликали занепокоєння як в Україні, так і серед європейських політиків. У Європейській комісії заявили, що уважно стежать за розвитком ситуації та висловили стурбованість кроками, які можуть створити передумови для поступового повернення російських спортсменів до міжнародних змагань попри триваючу війну.

    На думку авторів листа, міжнародні спортивні організації мають усвідомлювати власну відповідальність за рішення, які вони ухвалюють під час найбільшої війни в Європі з часів Другої світової. Вони переконані, що повернення Росії до міжнародних турнірів без зміни її політики та припинення агресії суперечитиме цінностям спорту, який має об’єднувати людей, а не ставати інструментом легітимізації держави-агресора.

  • «Наших дітей зробили трофеями»: Зеленська шокувала деталями цинічної пропозиції Росії

    «Наших дітей зробили трофеями»: Зеленська шокувала деталями цинічної пропозиції Росії

    Перша леді України Олена Зеленська заявила, що Росія фактично використовує незаконно депортованих українських дітей як заручників і предмет торгу під час переговорів. За її словами, російська сторона настільки цинічно ставиться до викрадених дітей, що пропонує включати їх до списків на обмін військовополоненими. Такі заяви Зеленська зробила в інтерв’ю британському виданню The Sun, про що повідомив Офіс Президента України.

    Вона наголосила, що повномасштабна війна змінила життя мільйонів українських дітей, які щодня стикаються із жахами російської агресії. Багато хто пережив втрату рідних, евакуацію, окупацію або був змушений залишити власні домівки. Для багатьох дітей війна стала звичною реальністю, а шкільні уроки нерідко проходять у сховищах через постійну загрозу російських ракетних ударів.

    За словами першої леді, Україна не може дозволити, щоб нове покоління назавжди залишилося поколінням «дітей війни». Саме тому вже сьогодні держава розвиває програми психологічної підтримки, допомоги сім’ям та відновлення психічного здоров’я дітей, які пережили травматичний досвід.

    «Ми не маємо допустити, щоб ці діти назавжди визначали себе як “діти війни”. Маємо зробити все для підтримки їхнього навчання, можливостей, звичайного дитячого життя», – наголосила Олена Зеленська.

    Особливу увагу вона приділила проблемі незаконної депортації українських дітей до Росії та на тимчасово окуповані території. За офіційними даними української влади, Росія незаконно вивезла щонайменше 20 тисяч українських дітей, хоча реальна кількість може бути значно більшою. Частина дітей була розлучена зі своїми родинами під час бойових дій, інших вивозили з дитячих будинків, інтернатів чи окупованих територій без згоди законних представників.

    Українська сторона неодноразово заявляла, що після депортації дітей російська влада проводить їхню примусову асиміляцію. Дітям змінюють документи, громадянство, місце проживання, а також нав’язують російську ідентичність через систему освіти, спеціальні табори та так зване «патріотичне виховання». За словами Зеленської, на окупованих територіях Росія створила цілу систему ідеологічної індоктринації, покликану переконати дітей у необхідності підтримувати російську політику та відмовитися від української ідентичності.

    Окремо перша леді розповіла про один із найцинічніших епізодів переговорів щодо повернення дітей. За її словами, Україна передала Росії список із 300 верифікованих українських дітей, яких необхідно повернути додому. У відповідь російська сторона запропонувала включити їх до списків на обмін військовополоненими.

    «Отже, наших дітей дійсно вважають полоненими. Трофеєм. Об’єктом торгу. Але Україна буде боротися за кожну дитину», – заявила Зеленська.

    Вона підкреслила, що міжнародне гуманітарне право категорично забороняє депортацію дітей із окупованих територій, а також використання цивільних осіб як предмета переговорів чи обміну. Саме тому Україна продовжує привертати увагу міжнародної спільноти до проблеми незаконного вивезення дітей та домагається посилення тиску на Росію.

    Питання повернення українських дітей залишається одним із ключових гуманітарних напрямків роботи української влади. Для цього реалізується президентська ініціатива Bring Kids Back UA, яка координує зусилля державних органів, міжнародних партнерів, гуманітарних організацій та правозахисників. У межах цієї програми Україні вже вдалося повернути сотні дітей, однак тисячі неповнолітніх і досі залишаються на території Росії або на тимчасово окупованих українських землях.

    Проблема незаконної депортації українських дітей перебуває й у центрі уваги міжнародних судових інстанцій. Саме через підозру у незаконному переміщенні українських дітей Міжнародний кримінальний суд у березні 2023 року видав ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Суд вважає, що існують достатні підстави підозрювати їх у скоєнні воєнного злочину, пов’язаного з незаконною депортацією українських дітей.

    Україна продовжує документувати кожен випадок незаконного вивезення неповнолітніх, збираючи докази для міжнародних судів та майбутнього притягнення винних до відповідальності. До процесу пошуку та повернення дітей залучені правоохоронні органи, дипломати, міжнародні гуманітарні організації та країни-посередники.

    Олена Зеленська наголосила, що повернення кожної української дитини є одним із головних гуманітарних пріоритетів держави. Вона підкреслила, що Україна не припинить боротьбу, незалежно від того, скільки часу це займе, адже кожна дитина має право повернутися додому, до своєї родини та свого майбутнього.

    За словами першої леді, війна залишить глибокий слід у житті нинішнього покоління дітей, однак саме від дій держави та міжнародної спільноти залежить, чи зможуть вони повернути собі нормальне дитинство. Україна, наголосила Зеленська, робить усе можливе не лише для фізичного повернення дітей, а й для їхньої психологічної реабілітації, освіти та інтеграції після пережитих трагедій.

    Тема незаконної депортації українських дітей залишається одним із найгостріших гуманітарних злочинів, пов’язаних із російською агресією. Україна продовжує вимагати від міжнародної спільноти максимального тиску на Росію, щоб повернути всіх викрадених дітей та забезпечити відповідальність тих, хто причетний до їхнього незаконного вивезення.

  • Вони ще діти, але вже герої: історії юних українців, від яких стискається серце

    Вони ще діти, але вже герої: історії юних українців, від яких стискається серце

    В Україні відзначили десятьох дітей, які у найважчі моменти проявили мужність, рішучість і силу духу, гідну дорослих героїв. Вони рятували рідних із пожежі, закривали собою малюків під час російських обстрілів, допомагали пораненим після ударів, збирали мільйони гривень для ЗСУ, плели маскувальні сітки, викликали рятувальників і самі боролися за життя після тяжких поранень.

    Щорічну акцію «Діти-Герої» провело Міністерство внутрішніх справ України. Цьогоріч лауреатами стали десятеро дітей віком від восьми до 17 років. Урочиста церемонія нагородження відбулася 12 червня в екопарку «Ясногородка» на Київщині.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко наголосив, що акція проводиться вже вчетверте. За попередні роки МВС відзначило 22 дітей, а у 2026 році до них додалися ще десять юних українців. За словами Клименка, ці історії особливо важливі під час війни, адже герої України — це не лише воїни на фронті, а й діти, які в критичний момент не розгубилися та зробили все, щоб урятувати інших.

    Однією з лауреаток стала 9-річна Марія Красота із села Ганнопіль на Вінниччині. У листопаді 2025 року в її будинку спалахнула пожежа через пічне опалення. У цей момент у домі були Марія та двоє її молодших братиків — Андрій і Артем. Дівчинка не втекла сама, а винесла дітей у літню кухню, після чого почала кликати дорослих на допомогу та намагалася самотужки боротися з вогнем. Половина будинку згоріла, однак завдяки рішучості Марії ніхто не постраждав.

    «Я тоді дуже злякалася, але розуміла: якщо втечу, брати загинуть», — згадує дівчинка. У майбутньому вона мріє стати патрульною.

    Найпершою особливу відзнаку отримала 9-річна Марія Красота
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Серед відзначених також 15-річний Кирило Салов із Закарпаття. Хлопець має вроджену ваду руки, але це не завадило йому професійно займатися плаванням. За сім років тренувань він здобув близько 150 медалей, чотири кубки та звання кандидата у майстри спорту. Кирило мріє потрапити до збірної України з плавання та виступити на Олімпійських іграх. Зараз хлопець має кілька сучасних протезів, зокрема спеціальний для плавання.

    Кирило Салов із Закарпаття професійно займається плаванням, попри вроджену ваду руки
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Ще одна історія — про 15-річну Калину Папроцьку з Житомирщини. 3 квітня 2026 року під час російського обстрілу Коростеня уламки ракети пошкодили будинки сотень людей. У момент вибуху Калина була вдома з дворічною племінницею Амірою. Коли дівчинка почула наближення удару, вона схопила дитину на руки та закрила її собою. Вибухова хвиля відкинула їх на кілька метрів, скло полетіло просто на них. Калина отримала поранення, але маленька Аміра вижила.

    Калина Папроцька з Житомирщини стала живим щитом для своєї племінниці
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Дівчина зізналася, що в той момент думала лише про племінницю. Вона розуміла, що має захистити дитину будь-якою ціною.

    Калина Папроцька захистила племінницю під час обстрілу
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    15-річна Діана Насібова з Ніжина вже чотири роки допомагає українським військовим. Щовихідних вона виходить на ринок, продає власноруч виготовлені прикраси з бісеру та співає, збираючи кошти для армії. За цей час Діана зібрала понад 7 млн грн. За ці гроші для військових купували автомобілі, тепловізори, прилади нічного бачення, амуніцію, рації, генератори та інше необхідне обладнання.

    Протягом чотирьох років Діана Насібова збирає кошти для українських військових
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Дівчина пригадує, що її перший збір становив лише 165 гривень. Тепер її кімната заповнена прапорами, шевронами та подяками від захисників.

    Наймолодший серед героїв — 8-річний Артем Лукащев із Харкова. У його квартирі через коротке замикання сталася пожежа. Хлопчик був удома з бабусею, яка через стан здоров’я не могла самостійно вийти із задимленого помешкання. Артем не розгубився: він набрав 101, повідомив рятувальникам адресу та пояснив, що в квартирі перебуває маломобільна бабуся. Завдяки його діям вогнеборці прибули вчасно, а життя хлопчика і його бабусі було врятовано.

    Артем Лукащев вчасно викликав вогнеборців, що врятувало життя і йому, і його бабусі
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    11-річний Максим Бородін із Кам’янського вже два з половиною роки допомагає Збройним силам України. Після школи хлопець плете маскувальні сітки, виготовляє окопні свічки та кавери для військових шоломів. За цей час він долучився до виготовлення 30 тис. кв. м маскувальних сіток, майже 3,5 тис. каверів і понад 7 тис. окопних свічок.

    Уже два з половиною роки Максим Бородін допомагає українським військовим
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Олександр Казар’ян та Ростислав Пачковський із Запоріжжя стали героями після російського удару по місту 5 травня 2026 року. Коли ворог атакував Запоріжжя керованими авіабомбами, підлітки одними з перших опинилися на місці трагедії. Вони почули крики постраждалих і кинулися допомагати людям ще до прибуття частини екстрених служб.

    Олександр Казар’ян та Ростислав Пачковський прийшли на допомогу екстреним службам під час масованого російського удару по Запоріжжю
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    17-річний Олександр витягнув із небезпечної зони щонайменше шістьох людей. 14-річний Ростислав допоміг евакуювати ще чотирьох постраждалих. Підлітки не називають себе героями, але кажуть, що є свідомими громадянами.

    17-річний Олександр Леміш, ліцеїст Криворізького ліцею МВС, урятував маленького хлопчика під час таборування в горах. Дитина послизнулася біля водоспаду, впала у холодний потік і могла загинути. Олександр миттєво стрибнув у воду та витягнув хлопчика на берег. Сам юнак каже, що на його місці так мав би вчинити кожен.

    Ще один лауреат — 17-річний Олег Шпичка із Сумщини. Хлопець жив у Великописарівській громаді та допомагав військовим. Одного вечора, повертаючись із навчання, він разом із другом потрапив під удар російського FPV-дрона. Олег отримав надзвичайно тяжкі поранення: втратив ногу та око, мав ушкодження грудної клітки. Попри шок, він зміг відповзти від дрона, щоб не згоріти, і сам наклав собі імпровізований джгут, використавши ремінець. Саме знання першої допомоги допомогло йому дочекатися медиків.

    17-річний юнак Олег Шпичка потрапив під удар ворожого FPV-дрона
    фото: Єлизавета Жабська, glavcom.ua

    Після лікування та реабілітації Олег отримав протез і вже за тиждень після протезування почав ходити. Нині він продовжує навчання та мріє стати військовим.

    Історії цих дітей — це не просто приклади сміливості. Це доказ того, що під час війни українські діти змушені дорослішати надто рано, але навіть у найстрашніших обставинах вони не втрачають людяності, любові до близьких і віри в Україну.

    Вони не чекали, що хтось інший зробить правильний крок. Вони діяли. І саме тому сьогодні їхніми вчинками захоплюється вся країна.

  • Погрожували інтернатом і ставили на військовий облік: історії дітей, які повернулися додому

    Погрожували інтернатом і ставили на військовий облік: історії дітей, які повернулися додому

    Україна продовжує повертати своїх дітей із тимчасово окупованих територій. Цього разу додому вдалося евакуювати ще 27 дітей та підлітків, які тривалий час перебували під контролем окупаційної влади та зазнавали системного тиску, мілітаризації й російської пропаганди.

    Про це повідомила гуманітарна організація Save Ukraine. Операцію провели в межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA за підтримки міжнародних партнерів.

    Серед врятованих – хлопці та дівчата різного віку, які проживали на тимчасово окупованих територіях України та були змушені навчатися за російськими програмами.

    За словами представників Save Ukraine, історії повернених дітей вкотре демонструють масштабну кампанію Росії з нав’язування українським дітям російської ідентичності та підготовки їх до служби в армії країни-агресора.

    Одним із врятованих став 17-річний Дмитро.

    Хлопець розповів, що у його школі регулярно проводилися зустрічі за участю російських військових. Під час таких заходів дітям розповідали пропагандистські версії подій війни та переконували у правильності дій Росії.

    Попри серйозне захворювання серця, підлітка поставили на військовий облік.

    За словами правозахисників, подібні випадки на окупованих територіях не є поодинокими. Російська влада активно інтегрує старшокласників у систему військово-патріотичного виховання та створює умови для подальшого залучення молоді до служби у російських силових структурах.

    Ще однією врятованою стала 17-річна Ангеліна.

    Дівчина розповіла, що окупаційна влада змушувала її відвідувати російську школу. За відмову дитині погрожували відправленням до інтернатного закладу.

    У навчальному закладі дітей не лише навчали за російською програмою, а й проводили військово-патріотичні заняття. За словами Ангеліни, школярів навчали збирати автомати, а також переконували, що окуповані території нібито назавжди залишаться під контролем Росії.

    Ще один повернений додому підліток – 14-річний Андрій – розповів про схожі методи впливу.

    У його школі дітям нав’язували російські пропагандистські наративи, а також проводили практичні заняття з військової підготовки. Учнів навчали копати окопи, поводитися зі зброєю, стріляти та кидати гранати.

    Правозахисники наголошують, що такі дії є частиною системної політики мілітаризації українських дітей на окупованих територіях.

    Раніше українська влада та міжнародні організації неодноразово повідомляли про створення на окупованих територіях військово-патріотичних клубів, кадетських класів, молодіжних організацій та спеціальних освітніх програм, метою яких є формування лояльності до Росії та підготовка молоді до служби у військових структурах.

    Після повернення на підконтрольну Україні територію всі врятовані діти отримують комплексну допомогу.

    Зараз вони перебувають у спеціалізованих центрах «Надії та відновлення», де працюють психологи, соціальні працівники та юристи.

    Дітям допомагають адаптуватися до нового середовища, відновити документи, отримати необхідну медичну та психологічну підтримку, а також забезпечують тимчасовим житлом.

    У Save Ukraine наголошують, що кожна успішна евакуація є складною багатоступеневою операцією, яка часто триває місяцями та потребує залучення великої кількості міжнародних партнерів.

    За даними організації, від початку її діяльності вже вдалося повернути понад 1300 українських дітей із тимчасово окупованих територій та території Російської Федерації.

    Проблема незаконного вивезення та примусової русифікації українських дітей залишається однією з найгостріших гуманітарних тем російсько-української війни.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія використовує систему освіти на окупованих територіях як інструмент пропаганди та асиміляції. Дітей змушують переходити на російські стандарти навчання, брати участь у військово-патріотичних заходах та відмовлятися від української ідентичності.

    Кожна історія повернення вкотре підтверджує: попри тиск, залякування та спроби нав’язати чужу ідентичність, українські діти та їхні родини продовжують шукати можливість повернутися додому.

  • “Я додому хочу”: Бродський розповів, як його 11-річний син просив “найняти кілера” для Путіна

    “Я додому хочу”: Бродський розповів, як його 11-річний син просив “найняти кілера” для Путіна

    Український політик, бізнесмен і президент Федерації баскетболу України Михайло Бродський поділився емоційною історією про свого 11-річного сина Давида, який через війну та постійний стрес мріє повернутися до Києва. За словами Бродського, кілька років тому хлопчик навіть просив батька “найняти кілера” для російського диктатора Володимира Путіна, аби закінчилася війна і сім’я могла повернутися додому.

    Про це Бродський розповів в інтерв’ю журналісту Дмитру Гордону, яке опублікували на YouTube-каналі “В гостях у Гордона”.

    Бізнесмен зізнався, що війна особливо важко позначилася на його молодшому синові. Давид, якому зараз 11 років, болісно реагує на вибухи та сирени, через що родина змушена обмежувати його перебування в Україні.

    “Мій син Давид, 11 років, нещодавно мене взагалі “убив”. Став на коліна, каже: “Тату, хочу в Київ”, — розповів Бродський.

    За словами бізнесмена, через психологічний стан дитини він був змушений відмовити синові у поверненні до столиці.

    Втім, найбільше Бродського вразила інша історія, яка сталася ще два роки тому — на тлі повномасштабної війни Росії проти України.

    “А ще два роки тому, я вже розповідав, він мені гроші давав. Каже: “Я тут зібрав гроші, найми кілера”. Я кажу: “Що ти розказуєш таке, синку?” Він: “На Путіна, щоб його шваркнули”. Каже: “Я додому хочу, тату”, — переказав Бродський слова сина.

    Ця історія прозвучала в контексті розмови про війну, плани Кремля та те, наскільки несподіваним для Росії виявився український спротив після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    Бродський наголосив, що діти особливо гостро переживають наслідки війни — втрату відчуття безпеки, вимушений виїзд з дому, тривалі повітряні тривоги та постійний страх за близьких.

    Інтерв’ю з Бродським викликало активне обговорення у соцмережах. Частина користувачів звернула увагу саме на психологічний стан дітей під час війни та на те, як повномасштабне вторгнення вплинуло навіть на наймолодших українців.

    Михайло Бродський — відомий український політик та бізнесмен. У минулому він був народним депутатом Верховної Ради III скликання, а у 2010–2014 роках очолював Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Також він є власником видання “Обозреватель” та президентом Федерації баскетболу України.

    За роки політичної кар’єри Бродський двічі балотувався у президенти України — у 2004 та 2010 роках.

    У своєму інтерв’ю Дмитру Гордону бізнесмен також висловлювався про перспективи війни, політичну ситуацію в Україні та роль Росії у сучасній геополіці.

    Після початку повномасштабної агресії РФ багато українських сімей були змушені виїхати за кордон або змінити місце проживання через постійні обстріли та небезпеку. Психологи неодноразово наголошували, що війна особливо сильно впливає саме на дітей, які часто переживають тривожність, страх та тугу за домом.

    На тлі нових російських атак по українських містах тема повернення додому залишається однією з найболючіших для мільйонів українців, які були змушені залишити свої домівки через війну.