Daypolitico

Позначка: українські виробники

  • «Нацкешбек» можуть поставити на паузу: у Раді пропонують не фінансувати програму у 2027 році

    «Нацкешбек» можуть поставити на паузу: у Раді пропонують не фінансувати програму у 2027 році

    Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа запропонувала не фінансувати програму «Національний кешбек» у державному бюджеті на 2027 рік, пояснивши це тим, що навколо неї виникло надто багато політичних суперечок, які, на її думку, відволікають від значно масштабніших проблем державних фінансів.

    В інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» Підласа заявила, що будь-яке обговорення бюджету останнім часом часто зводиться до питання витрат на кешбек, хоча в загальній структурі держфінансів ця програма займає відносно невелику частку. Саме через це вона вважає, що програму можна було б тимчасово прибрати з бюджету.

    За словами очільниці бюджетного комітету, «Національний кешбек» став настільки політизованою темою, що дискусія про нього фактично перекриває обговорення значно більших бюджетних ризиків — від дефіциту та міжнародного фінансування до тіньової економіки й несплати податків.

    Підласа також звернула увагу, що Міжнародний валютний фонд, який детально відстежує стан українських державних фінансів, не робить «Нацкешбек» центральним питанням у переговорах з Україною. Її позиція полягає в тому, що ефект для бюджету від боротьби із зарплатами «в конвертах» або іншими схемами ухилення від податків може бути значно більшим, ніж економія від окремих дрібних програм.

    При цьому остаточного рішення про закриття «Національного кешбеку» наразі немає.

    Більше того, позиція бюджетного комітету поки не повністю збігається з підходом Міністерства економіки. Там останніми тижнями говорили не про повне згортання програми, а про її серйозний редизайн.

    Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко раніше повідомляв, що програму можуть зробити значно більш точковою — залишити посилену підтримку насамперед для тих категорій української продукції, де місцеві виробники найбільше конкурують з імпортом. Як приклади він називав текстиль і сири.

    За оцінкою міністра, такий підхід дозволив би скоротити бюджет програми приблизно у 2,5 раза та заощаджувати до 4 млрд грн на рік. Тобто Мінекономіки поки розглядає сценарій не повної відмови, а перетворення «Нацкешбеку» на більш вузький інструмент підтримки конкретних секторів.

    «Ненька інфо» вже писала про цей сценарій: «Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам “Національного кешбеку”»

    Ще у вересні також обговорювався варіант суттєвого скорочення обсягів кешбеку для частини товарів. «Національний кешбек хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки»

    Невизначеність посилює і структура самого проєкту бюджету на 2027 рік. Окремої бюджетної програми з назвою «Національний кешбек» у ньому немає. Водночас у документах закладено 9,415 млрд грн на ширшу програму підтримки виробництва та підприємництва, серед напрямів якої згадується компенсація покупцям за придбання українських товарів і послуг. Саме тому поки не можна однозначно стверджувати, що механізм кешбеку вже викреслений із бюджету остаточно.

    Фактично зараз існують щонайменше два сценарії: або програму справді прибирають як окремий інструмент, або її механізм частково «ховають» у ширшій програмі підтримки українського виробництва.

    Додаткової плутанини додає те, що сама державна програма формально продовжена урядом до 30 квітня 2028 року. На офіційному порталі «Зроблено в Україні» вказано, що «Національний кешбек» продовжує діяти, а з березня 2026 року замість єдиної ставки 10% застосовується диференційована модель — 5% або 15% залежно від категорії товару.

    «Ненька інфо» також повідомляла про урядове рішення продовжити програму: «Кешбек до 2028 року: уряд продовжив популярну програму і змінив правила виплат»

    При цьому юридичне продовження програми саме по собі не гарантує однакового обсягу фінансування щороку. Реальні виплати залежать від коштів, передбачених у конкретному державному бюджеті.

    З 1 березня 2026 року система кешбеку вже пережила суттєву перебудову. Замість однакових 10% держава почала повертати 5% або 15% вартості товарів залежно від категорії. Підвищену ставку застосовують там, де українські виробники сильніше конкурують із імпортом, зокрема якщо частка імпортної продукції у відповідному сегменті перевищує 35%.

    Таким чином, історія з «Нацкешбеком» у 2027 році поки далека від фіналу.

    Підласа виступає за те, щоб узагалі прибрати цю тему з бюджету, оскільки вона, за її оцінкою, стала непропорційно великим політичним подразником. Мінекономіки, навпаки, ще розглядає можливість зберегти програму, але зробити її значно дешевшою та точковішою.

    Остаточне рішення залежатиме від того, в якому вигляді Верховна Рада ухвалить державний бюджет на 2027 рік.

  • «Національний кешбек» хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки

    «Національний кешбек» хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки

    Українська програма «Національний кешбек» може знову змінити правила. Міністерство економіки готує пропозицію Кабінету Міністрів, яка має суттєво звузити застосування підвищеного кешбеку за українські товари та, за розрахунками уряду, скоротити державні витрати на програму приблизно втричі.

    Про майбутні зміни міністр економіки Олександр Кравченко повідомив під час зустрічі з представниками релокованого бізнесу. Йдеться про підвищення порогу імпортної складової, за яким визначають товарні категорії, що отримують найбільшу державну підтримку.

    Важливий нюанс: рішення ще не ухвалене. Мінекономіки лише планує внести пропозицію на розгляд уряду. Точний новий відсотковий поріг, перелік категорій, яких торкнуться зміни, та дата початку дії нових правил поки публічно не оголошені.

    Нині «Національний кешбек» працює за дворівневою схемою — покупцю повертають 5% або 15% вартості українського товару. Систему запровадили з 1 березня 2026 року замість попереднього єдиного кешбеку у 10%.

    Підвищені 15% зараз нараховуються на товари українського виробництва у категоріях, де частка імпорту в споживчому кошику перевищує 35%. Це, зокрема, одяг, взуття, косметика, засоби гігієни, побутова хімія, товари для дому, ремонту й будівництва, канцелярія та частина продуктів харчування. Якщо українські виробники вже мають сильніші позиції, застосовується базова ставка 5%.

    Саме цей механізм уряд тепер планує переглянути.

    Якщо поріг для підвищеного кешбеку справді збільшать понад нинішні 35%, частина товарних категорій може перестати відповідати критерію для 15-відсоткового повернення. За нинішньої конструкції програми це не обов’язково означатиме повне виключення таких товарів із «Національного кешбеку»: вони можуть перейти на базовий рівень у 5%. Однак остаточний механізм залежатиме від постанови Кабміну, якої наразі немає.

    За словами Кравченка, зміни мають діяти вже до кінця 2026 року і продовжитися наступного року. Міністр стверджує, що перегляд параметрів дозволить утричі зменшити витрати бюджету на програму.

    Таким чином, влада фактично намагається зберегти сам механізм стимулювання покупок українських товарів, але зробити дорожчу ставку 15% більш адресною.

    Це вже не перше суттєве переформатування «Національного кешбеку».

    Програму запустили у вересні 2024 року. Спочатку українці отримували 10% від вартості товарів зареєстрованих вітчизняних виробників. До початку 2026 року масштаби системи суттєво зросли. Лише за покупки, здійснені у грудні 2025-го, держава нарахувала 699 млн грн 4,4 млн громадян. На той момент загальна сума виплаченого кешбеку від старту програми наблизилася до 6,3 млрд грн.

    У березні Мінекономіки повідомляло, що від початку роботи програми українці придбали товарів із кешбеком уже більш ніж на 67,38 млрд грн. Виплати за січень мали отримати понад 4,1 млн користувачів.

    Навесні кількість учасників продовжила зростати. За квітень право на виплати отримали понад 5 млн українців.

    Станом на зараз офіційна сторінка «Зроблено в Україні» вказує понад 2045 виробників, більше 38 тисяч точок продажу та понад 417 тисяч товарів, зареєстрованих у програмі. Максимально один покупець може отримувати до 3000 грн кешбеку на місяць.

    До програми також долучилися 22 банки. У липні Мінекономіки повідомляло, що лише за попередні два місяці кількість користувачів збільшилася майже на пів мільйона.

    Отже, навіть невелика зміна ставок для масових категорій здатна істотно вплинути на державні витрати.

    Саме у цьому полягає логіка нинішньої пропозиції: замість повного закриття програми влада може звузити коло товарів, за які бюджет фактично доплачує покупцеві 15%.

    У лютому уряд пояснював протилежний крок — підвищення кешбеку до 15% — необхідністю підтримати українських виробників саме там, де вони найбільше конкурують із імпортною продукцією. Тоді як 5% залишили для сегментів, де внутрішнє виробництво вже має сильну позицію.

    Тепер бюджетна ситуація змушує уряд шукати компроміс між підтримкою попиту й скороченням видатків.

    Одна з причин — необхідність знайти додаткові гроші на програми допомоги підприємствам, які постраждали внаслідок російських атак. За даними, озвученими Кравченком, на розширення такого пакета підтримки уряду необхідно близько 6 млрд грн.

    Вже зараз держава пропонує постраждалому бізнесу кілька механізмів. Мінекономіки називає серед них гранти на відновлення виробничих підприємств до 16 млн грн, кредити в межах програми «5-7-9%», компенсації роботодавцям та механізми страхування воєнних ризиків.

    На цьому тлі гроші з «Національного кешбеку» фактично розглядаються як один із резервів, який можна перерозподілити.

    Водночас говорити про скасування програми поки немає підстав. Чинні офіційні умови передбачають її роботу до 30 квітня 2028 року.

    Тобто ключове питання зараз не в тому, чи зникне кешбек повністю, а в тому, за які саме товари українці продовжать отримувати максимальні 15%.

    Наприклад, якщо уряд підніме нинішній поріг імпорту з 35% до суттєво вищого рівня, підвищена ставка залишиться лише там, де імпорт займає особливо велику частку ринку. Товари в категоріях, які більше не проходитимуть новий критерій, потенційно можуть перейти на 5% — якщо Кабмін збереже нинішню дворівневу систему.

    Відповідно, для покупця зміни можуть виглядати дуже просто: товар і надалі матиме позначку «Національного кешбеку», але замість повернення 150 грн із покупки на 1000 грн держава нарахує лише 50 грн.

    Саме така різниця на мільйонах операцій і здатна дати бюджету заявлену міністром економію.

    До ухвалення постанови покупцям нічого робити не потрібно. Нинішні правила 5% і 15% продовжують діяти, а перевірити участь конкретного товару та ставку кешбеку можна через офіційний сервіс програми.

    Таким чином, «Національний кешбек» у 2026 році переживає вже друге велике переналаштування. Навесні держава зробила його щедрішим для товарів, які найбільше конкурують з імпортом. Восени влада, навпаки, готується звузити цю підтримку, щоб вивільнити бюджетні ресурси.

    Головне, чого поки бракує для остаточних висновків, — конкретної урядової постанови. Саме вона покаже новий поріг імпортної складової, перелік категорій, які втратять 15-відсоткову ставку, та момент, із якого покупці відчують зміни у своїх виплатах.

  • Не зерном єдиним: уряд запускає масштабну трансформацію українського експорту

    Не зерном єдиним: уряд запускає масштабну трансформацію українського експорту

    Кабінет Міністрів України затвердив нову Експортну стратегію України до 2030 року, яка має стати одним із ключових економічних документів наступних років. Уряд поставив перед собою амбітну мету — збільшити обсяг експорту товарів і послуг до 85 мільярдів доларів, зменшити залежність від сировинних товарів та перетворити Україну на державу з потужним виробництвом продукції з високою доданою вартістю.

    Про ухвалення документа повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Стратегія враховує виклики повномасштабної війни, процес післявоєнного відновлення країни та курс на повну інтеграцію до європейського економічного простору.

    За словами віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки, українська економіка має значний виробничий потенціал, який поки що використовується не повною мірою. Саме тому головним завданням держави стає створення умов для виходу українських компаній на нові зовнішні ринки, розширення географії експорту та збільшення частки продукції, що проходить глибоку переробку всередині країни.

    Нова стратегія передбачає масштабну трансформацію українського експорту. Якщо сьогодні значну частину валютних надходжень забезпечують аграрна продукція, руда, метал та інша сировина, то до кінця десятиліття уряд прагне змінити цю модель. У центрі уваги опиняться машинобудування, харчова промисловість, продукція переробки, ІТ-послуги, інноваційні технології та високотехнологічне виробництво.

    Документ містить чотири ключові цілі, які мають бути досягнуті до 2030 року. Насамперед йдеться про збільшення загального обсягу експорту товарів і послуг до 85 мільярдів доларів. Для порівняння, за підсумками 2025 року цей показник оцінювався приблизно у 48 мільярдів доларів. Таким чином, уряд планує майже подвоїти експортний потенціал країни.

    Ще одним важливим завданням є скорочення частки сировинної продукції в структурі експорту. За даними уряду, станом на дев’ять місяців 2025 року частка товарів із низьким рівнем переробки становила понад 87%. До 2030 року цей показник планують знизити до 59%.

    Також стратегія передбачає збільшення співвідношення експорту до валового внутрішнього продукту до 33%. У 2024 році цей показник становив 29,4%, що свідчить про потенціал для подальшого розвитку зовнішньої торгівлі.

    Окремий акцент зроблено на секторі послуг. Уряд прагне, щоб частка експорту послуг у загальній структурі експорту досягла 25%. Наразі вона становить близько 18%. Особливі надії покладаються на ІТ-галузь, інжиніринг, транспортні послуги, креативні індустрії та цифрову економіку.

    Для досягнення цих цілей уряд планує реалізувати низку системних реформ. Серед ключових напрямів — підтримка переробної промисловості, залучення інвестицій у виробництво, розвиток індустріальних парків, покращення логістичної інфраструктури та усунення торговельних бар’єрів на зовнішніх ринках.

    Важливу роль має відігравати Експортно-кредитне агентство України. Саме через нього держава планує розширювати фінансову підтримку українських виробників, страхувати експортні ризики та допомагати компаніям виходити на нові ринки.

    Суттєва увага приділятиметься й цифровізації державних сервісів для бізнесу. Уряд очікує, що спрощення процедур, автоматизація документів та електронні сервіси допоможуть українським компаніям швидше адаптуватися до вимог міжнародної торгівлі.

    Ще одним важливим напрямом стане розвиток національного бренду «Зроблено в Україні». Влада прагне підвищити впізнаваність українських товарів у світі та створити позитивну репутацію для продукції українського виробництва.

    Реалізація стратегії проходитиме у два етапи. Перший охоплюватиме період з 2026 по 2028 роки. У цей час головний акцент буде зроблено на оновленні законодавства, усуненні регуляторних перешкод, залученні інвестицій та відкритті нових ринків. Уряд прогнозує, що вже до 2028 року обсяг українського експорту може зрости до 80 мільярдів доларів.

    Другий етап, який триватиме з 2029 по 2030 роки, передбачатиме масштабування вже запущених реформ та формування комплексної системи підтримки українських експортерів.

    Важливим фактором реалізації стратегії залишається процес інтеграції України до Європейського Союзу. Очікується, що поступове наближення до європейських стандартів відкриватиме для українських компаній нові можливості на ринках ЄС. Саме європейський напрям залишається ключовим для української зовнішньої торгівлі після початку повномасштабної війни.

    Позитивні сигнали вже спостерігаються в аграрному секторі. За даними Міністерства економіки, нині понад половину аграрного експорту України становлять продукти переробки. Якщо раніше українські компанії переважно продавали сировину, то зараз дедалі більше експортують готову продукцію та напівфабрикати. Частка такої продукції за останні роки зросла на 10 відсоткових пунктів.

    Експерти зазначають, що успішна реалізація нової експортної стратегії може стати одним із головних драйверів економічного відновлення країни після війни. Зростання експорту означатиме збільшення валютних надходжень, створення нових робочих місць, розвиток виробництва та підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу на світових ринках.

    Водночас досягнення поставлених цілей залежатиме від багатьох факторів, серед яких безпекова ситуація, швидкість відновлення інфраструктури, доступ бізнесу до фінансування та подальша інтеграція України до європейського економічного простору. Попри ці виклики уряд розраховує, що до 2030 року Україна зможе перейти від переважно сировинної моделі експорту до сучасної економіки, орієнтованої на виробництво продукції з високою доданою вартістю та конкурентоспроможністю на глобальних ринках.

  • Продажі фармацевтичної компанії «Дарниця» впали, попри зростання попиту на ліки в Україні

    Продажі фармацевтичної компанії «Дарниця» впали, попри зростання попиту на ліки в Україні

    Фармацевтична компанія «Дарниця», яка десятиліттями вважалася одним із ключових гравців українського ринку лікарських засобів, зіткнулася з різким спадом продажів і скороченням виробництва. Про це свідчать фінансові та операційні показники підприємства за останні місяці.

    За наявною інформацією, у середині року обсяги реалізації продукції компанії скоротилися приблизно на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року. Надалі падіння лише посилилося і в окремі місяці сягало близько половини від попередніх показників. На підприємстві неодноразово зупиняли виробничі лінії, а склади заповнилися нереалізованою продукцією. Паралельно відбувалися скорочення персоналу.

    Ситуація виглядає особливо контрастною на тлі загального стану фармацевтичного ринку. В умовах війни та зниження доходів населення витрати українців на медикаменти залишаються стабільно високими. За даними соціологічних опитувань, значна частина громадян змушена економити на інших товарах і навіть на харчуванні, аби мати змогу купувати ліки.

    Втім, попит на ринку не гарантував зростання продажів саме для «Дарниці». Аптечні мережі дедалі частіше відмовляються брати на реалізацію продукцію компанії через слабкий попит з боку споживачів та цінову неконкурентоспроможність. У результаті частка компанії на ринку скорочується, поступаючись іншим українським виробникам.

    Експерти ринку зазначають, що за останні роки низка фармацевтичних компаній змогла адаптуватися до нових економічних умов, оптимізувати виробництво та запропонувати доступніші препарати. На цьому тлі продукція «Дарниці» часто виглядає дорожчою, що безпосередньо впливає на рішення аптек і кінцевих покупців.

    Проблеми компанії супроводжуються активною публічною дискусією навколо можливих змін у регулюванні фармацевтичного ринку. Зокрема, обговорюються ідеї скорочення кількості аптек та перегляду правил реалізації безрецептурних препаратів. Учасники ринку побоюються, що такі ініціативи можуть призвести до звуження конкуренції та концентрації ринку на користь великих виробників.

    Аналітики наголошують, що нинішня ситуація з «Дарницею» виходить за межі корпоративних труднощів окремої компанії. Вона демонструє структурні проблеми галузі, де управлінські прорахунки та втрата конкурентних переваг намагаються компенсуватися через регуляторні механізми.

    Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможе компанія переглянути стратегію, відновити довіру аптечних мереж і споживачів та адаптуватися до реальних умов ринку. У протилежному разі спад може набути системного характеру.

  • Нардеп Шахов і польський DIGITEX витісняють українських виробників систем оповіщення

    Нардеп Шахов і польський DIGITEX витісняють українських виробників систем оповіщення

    У 2023–2025 роках на ринку систем оповіщення формується штучна монополія, в центрі якої – народний депутат Сергій Шахов та три пов’язані з ним компанії: ТОВ «УКРТРАНСЗВ’ЯЗОК», ТОВ «ЕКОБУДБЕЗПЕКА» та ТОВ «УЗА». Вони діють, як єдиний комерційний конгломерат, метою якого є усунення конкурентів і нав’язування значно дорожчої імпортної продукції польської компанії DIGITEX замість українських аналогів.

    Суть механізму — у цілеспрямованому блокуванні участі конкурентів у державних тендерах, поширенні фейків та тиску на замовників. В якості інструментів використовуються скарги до Антимонопольного комітету, фальшиві документи, медіакампанії та погрози посадовцям.

    Одним із прикладів стала процедура закупівлі у Слобожанській селищній раді (сума тендеру — 5 057 900 грн), яку заблокували скаргою з використанням підроблених прайс-листів, що нібито належали українському виробнику ТОВ «НВФ Бранд Майстер Плюс». Компанія публічно спростувала ці документи.

    До фальсифікацій додаються викривлені порівняльні таблиці, маніпуляції з технічними характеристиками та анонімні звернення, які націлені на дискредитацію конкурентів і створення юридичних підстав для скасування закупівель.

    Наступний крок — поширення через підконтрольні Шахову ЗМІ та фейкові «громадські організації» матеріалів про корупцію і відкатні схеми. Основою таких публікацій є анонімні джерела та підроблені документи, що формують негативний інформаційний фон і залякують посадовців.

    Паралельно на голів місцевих рад чиниться тиск через відкриття кримінальних проваджень. Наприклад, у справах №42024170000000145 та №42023080000000019 обвинувачення не підтвердилися, але сам факт слідства став інструментом впливу.

    На думку експертів, мета цих дій — вичавити з ринку українських виробників систем оповіщення, зокрема ТОВ «Бранд Майстер Плюс», і забезпечити монополію DIGITEX, продукція якого коштує вдвічі-втричі дорожче за вітчизняні аналоги.

    Все це відбувається за активного лобіювання інтересів DIGITEX через депутатські звернення, які, як підозрюють заявники, використовуються з порушенням закону та в інтересах окремого бізнесу.

    Матеріали розслідування вже передано до відповідних органів.

  • “Купуй українське!”, – Зеленський заохочує до купівлі вітчизняних товарів

    “Купуй українське!”, – Зеленський заохочує до купівлі вітчизняних товарів

    Зеленський анонсував програму українського кешбеку – за купівлю вітчизняних товарів повертатимуть частину грошей, – Forbes

    Вже цього року в Україні має запрацювати програма національного кешбеку «Купуй українське». За нею громадяни України зможуть отримувати частину коштів, витрачених на товари українських виробників.

    Ключові факти:

    ?Держава має зробити все можливе, щоби якомога українських підприємств могли зберегти і масштабувати свою роботу.
    ?«За купівлю визначених типів товарів і послуг, вироблених в Україні, громадяни України зможуть отримати повернення частині коштів на спеціальну карту.
    ?Наразі розробляються технічні та фінансові параметри програми, щоби вона запустилась вже цього року.
    ?Уряд уже ухвалив постанову про популяризацію товарів українського виробництва, зокрема бренд «Зроблено в Україні».
    ?З яких джерел держава планує брати кошти на виплати кешбеку ані президент, ані премʼєр не уточнили.

    “Збільшення споживання вітчизняної продукції має допомогти подолати наслідки війни, відновитися та бути конкурентоздатними у світі” – сказав премʼєр Денис Шмигаль.