Daypolitico

Позначка: українські захисники

  • До останнього виконували завдання: що відомо про загибель екіпажу Су-24М на Хмельниччині

    До останнього виконували завдання: що відомо про загибель екіпажу Су-24М на Хмельниччині

    Українські Повітряні сили зазнали чергової болючої втрати. Увечері 16 червня на Хмельниччині сталася авіаційна катастрофа за участю фронтового бомбардувальника Су-24М. Під час виконання службового завдання літак зазнав аварії, внаслідок чого загинули обидва члени екіпажу.

    Про трагедію офіційно повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

    За попередньою інформацією, катастрофа сталася близько 19:00 на території Хмельницької області. Літак належав до 7-ма бригада тактичної авіації імені Петра Франка — єдиного підрозділу української військової авіації, який експлуатує фронтові бомбардувальники Су-24М.

    На борту перебували двоє військовослужбовців:

    • Богдан Загарулько;
    • Богдан Бабенко.

    Саме тому в Повітряних силах трагедію вже називають особливо символічною та болючою — обох загиблих захисників звали Богданами.

    Командування Повітряних сил, побратими та військовослужбовці висловили щирі співчуття родинам, друзям і близьким загиблих льотчиків.

    За інформацією військових, екіпаж виконував службове завдання та до останнього залишався на бойовому посту. Деталі місії наразі не розголошуються з міркувань безпеки.

    Су-24М залишається одним із найважливіших літаків у складі української бойової авіації. Це надзвуковий фронтовий бомбардувальник, створений для завдання ударів по наземних цілях у складних метеорологічних умовах та в будь-який час доби.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії літаки цього типу відіграли особливу роль у виконанні складних бойових завдань. Саме екіпажі Су-24М стали носіями далекобійного високоточного озброєння, яке дозволяло завдавати ударів по важливих військових об’єктах окупаційних військ далеко від лінії фронту.

    Окремо у складі бригади експлуатуються літаки-розвідники Су-24МР, які використовуються для ведення повітряної розвідки та збору інформації про пересування противника.

    7-ма бригада тактичної авіації імені Петра Франка за роки великої війни стала одним із найвідоміших авіаційних підрозділів України. Її екіпажі регулярно виконують бойові вильоти, завдаючи ударів по складах боєприпасів, командних пунктах, логістичних маршрутах та інших військових об’єктах російських окупаційних військ.

    Підрозділ неодноразово зазнавав втрат, проте продовжував виконувати поставлені бойові завдання навіть у найскладніших умовах.

    Загибель майора Богдана Загарулька та старшого лейтенанта Богдана Бабенка стала ще одним важким ударом для української військової авіації, яка від початку повномасштабної війни несе значне навантаження у боротьбі проти російської агресії.

    Одразу після аварії на місце падіння літака прибули рятувальники, співробітники правоохоронних органів та спеціалісти профільних служб.

    У мережі вже з’явилися перші кадри з місця катастрофи. За попередніми даними, аварія сталася на межі Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.

    В оперативному штабі повідомили, що внаслідок падіння військового літака цивільне населення не постраждало. Також не зафіксовано руйнувань житлових будинків чи іншої цивільної інфраструктури.

    Наразі на місці трагедії тривають слідчі дії та робота експертів.

    Для встановлення причин катастрофи створено спеціальну комісію Повітряних сил України. До розслідування залучено профільних авіаційних фахівців, інженерів та експертів.

    Вони мають встановити всі обставини трагедії, технічний стан літака перед вильотом, а також перевірити можливі зовнішні фактори, які могли вплинути на розвиток подій.

    Офіційні причини аварії поки що не називаються. У командуванні наголошують, що будь-які висновки будуть зроблені лише після завершення всіх експертиз та аналізу інформації із бортових систем літака.

    Для української авіації ця трагедія стала ще одним нагадуванням про високу ціну війни. Щодня українські льотчики виконують складні бойові завдання, ризикуючи власним життям заради захисту держави та українського неба.

    Імена Богдана Загарулька та Богдана Бабенка назавжди залишаться в історії української військової авіації як імена офіцерів, які до останнього виконували свій обов’язок перед Батьківщиною.

  • Повернення додому навіть після смерті: Україна провела одну з найбільших репатріацій тіл загиблих за час війни

    Повернення додому навіть після смерті: Україна провела одну з найбільших репатріацій тіл загиблих за час війни

    Україна повернула тіла 528 загиблих громадян, яких російська сторона попередньо ідентифікує як українських військовослужбовців. Це одна з найбільших репатріаційних операцій від початку повномасштабної війни.

    Про повернення тіл повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

    У штабі наголосили, що остаточна ідентифікація загиблих ще триватиме, адже українські фахівці мають провести всі необхідні експертизи, зокрема ДНК-дослідження та судово-медичні процедури.

    У Координаційному штабі зазначили, що репатріаційні заходи вдалося реалізувати завдяки спільній роботі кількох державних структур: Служби безпеки України, Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Офісу омбудсмена та інших органів сектору безпеки й оборони.

    Окремо українська сторона подякувала Міжнародному комітету Червоного Хреста, який брав участь у процесі повернення тіл.

    За інформацією штабу, після репатріації всі тіла будуть передані слідчим, експертам та судово-медичним установам для встановлення особи кожного загиблого. Лише після завершення експертиз рідні отримають офіційне підтвердження та зможуть поховати своїх близьких.

    Репатріація тіл залишається одним із найскладніших гуманітарних напрямків під час війни. Українська влада неодноразово заявляла, що Росія часто передає тіла без документів, із переплутаними особистими речами або в такому стані, що процес ідентифікації триває місяцями.

    Уповноважені структури наголошують: через інтенсивність бойових дій, масовані обстріли та складну ситуацію на окремих ділянках фронту процес евакуації тіл загиблих військових часто є надзвичайно небезпечним.

    Повернення тіл відбулося на тлі масштабного обміну військовополоненими між Україною та Росією. 15 травня Україна повернула додому 205 захисників у межах домовленостей про обмін у форматі «1000 на 1000».

    Серед звільнених — морські піхотинці, десантники, прикордонники, військові Збройних сил України та інших підрозділів. Багато хто провів у російському полоні понад чотири роки.

    Представник Координаційного штабу Богдан Охріменко повідомив, що загальна кількість українців, яких вдалося повернути з полону від початку повномасштабної війни, вже перевищила 9 тисяч осіб.

    Попередній великий обмін полоненими між Україною та Росією відбувся 24 квітня. Тоді додому повернули 193 українських військових.

    Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що питання повернення українських військовополонених та тіл загиблих залишається одним із ключових гуманітарних пріоритетів держави під час будь-яких переговорів із міжнародними партнерами та посередниками.

    Останні місяці Україна значно активізувала переговорний процес щодо обмінів та репатріації. До цього залучені представники Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Міжнародного комітету Червоного Хреста та інших міжнародних структур.

    Родини зниклих безвісти військових тим часом продовжують чекати на результати експертиз. У Міністерстві внутрішніх справ зазначають, що через велику кількість тіл та складність ідентифікації навантаження на лабораторії залишається надзвичайно високим.

    На тлі війни тема повернення загиблих стала однією з найболючіших для українського суспільства. У багатьох містах України регулярно проходять акції родин військовополонених і зниклих безвісти, які вимагають прискорення обмінів та пошуку своїх рідних.

    Українська влада наголошує: держава продовжує роботу над поверненням кожного українця — як живого, так і загиблого.

  • Обмін 24 квітня: серед звільнених — поранені, молоді військові та бійці з різних напрямків фронту

    Обмін 24 квітня: серед звільнених — поранені, молоді військові та бійці з різних напрямків фронту

    24 квітня Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у межах якого додому повернулися 193 українські захисники. Цей обмін став продовженням великодніх домовленостей і одним із найбільших за останній період. У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими розкрили деталі щодо того, кого саме вдалося визволити з російського полону.

    За офіційною інформацією, серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони України. Йдеться про бійців Збройних сил України, зокрема значну кількість десантників, а також представників Військово-морських сил, територіальної оборони, Національної гвардії, Національної поліції, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Таким чином, обмін охопив практично всі ключові силові структури, які беруть участь у захисті держави.

    Окремо зазначається, що серед повернутих є не лише солдати та сержанти, а й офіцери. Це свідчить про комплексний характер обміну та намагання повернути військових різних рангів, які тривалий час перебували у полоні.

    Особливістю цього обміну стало повернення молодих військових, зокрема тих, хто народився вже у 2000-х роках. Це покоління захисників, яке вступило у війну фактично одразу після досягнення повноліття або на початку свого дорослого життя. Наймолодшому з визволених — 24 роки, він потрапив у полон на Донецькому напрямку у 2023 році. Водночас найстаршому звільненому військовому — 60 років, що підкреслює широкий віковий діапазон українських оборонців.

    Серед повернутих також є поранені військовослужбовці, які потребують медичної допомоги та реабілітації. Для багатьох із них перебування в полоні супроводжувалося важкими умовами утримання, фізичними та психологічними травмами.

    У Координаційному штабі повідомили, що більшість звільнених незаконно утримувалися на території Чечні. За наявною інформацією, проти частини українських військових там були сфабриковані кримінальні справи, що є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевських конвенцій. Такі дії з боку Росії неодноразово ставали предметом критики з боку міжнародної спільноти.

    Визволені захисники брали участь у бойових діях на різних напрямках фронту — Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому та Курському. Це ще раз підтверджує масштабність війни та географію бойових дій, у яких були задіяні українські військові.

    Зворушливою деталлю цього обміну стало те, що двоє звільнених військових святкують свій день народження вже на рідній землі. Після тривалого перебування в полоні вони змогли повернутися додому саме в цей символічний день, що стало важливим емоційним моментом як для них самих, так і для їхніх родин.

    Обмін полоненими залишається одним із ключових гуманітарних напрямів роботи української влади. До процесу залучені державні органи, міжнародні партнери та посередники, які сприяють поверненню українських громадян. Президент України неодноразово наголошував, що звільнення всіх полонених є пріоритетом держави.

    Цей обмін також підтверджує, що переговорний процес, попри складність і тривалість, продовжує приносити результати. Кожне повернення українських військових є важливим кроком у відновленні справедливості та підтримці бойового духу армії.

    Водночас проблема утримання українських військовополонених залишається гострою. Українська сторона постійно наголошує на необхідності дотримання міжнародного права та закликає до звільнення всіх незаконно утримуваних осіб.

    Обмін 24 квітня став ще одним важливим етапом у поверненні українських захисників додому. Попри складні умови війни, держава продовжує системну роботу для визволення своїх громадян і підтримки тих, хто пройшов через полон.