Daypolitico

Позначка: українсько-угорські відносини

  • Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

    Від затримання українських інкасаторів до переговорів про зерно

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність дозволити транзит українського зерна через територію своєї країни до Західної Європи. Відповідне питання порушив президент Володимир Зеленський під час саміту Європейського Союзу в Брюсселі на тлі серйозних проблем із морським експортом через російські атаки. Заява угорського прем’єра пролунала після першої офіційної зустрічі двох лідерів і може стати кроком до поліпшення відносин Києва та Будапешта. Водночас між країнами залишаються економічні й політичні суперечності, а одним із найгучніших конфліктів останніх місяців стало березневе затримання семи українських інкасаторів Ощадбанку разом із десятками мільйонів доларів, євро та золотими зливками.

    Про готовність пропускати українську аграрну продукцію Петер Мадяр повідомив в інтерв’ю угорському телеканалу RTL. Його слова навело видання Telex.

    За інформацією Reuters, Зеленський звернувся до Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини з проханням забезпечити перевезення українського зерна європейськими сухопутними маршрутами.

    Особливу увагу українська сторона приділила можливості транспортування кукурудзи залізницею.

    Мадяр пояснив, що не заперечує проти такого рішення, якщо продукція лише перетинатиме територію Угорщини, не потрапляючи на її внутрішній ринок.

    Що запропонував Зеленський

    За словами угорського прем’єра, під час переговорів у Брюсселі український президент розповів про труднощі з експортом аграрної продукції через Чорне море.

    Російські військові дії створюють серйозні ризики для морських перевезень, тому Україна шукає додаткові можливості постачання зерна до європейських країн.

    Зеленський запропонував повернутися до механізму, який використовували на початку повномасштабної війни.

    Йдеться про транзитні перевезення українського зерна через сусідні держави до кінцевих покупців у Західній Європі.

    Важливою умовою може стати транспортування вантажів у залізничних вагонах із відповідним митним забезпеченням, зокрема пломбами.

    Це дозволяє контролювати переміщення продукції та зменшувати ризик її несанкціонованого потрапляння на внутрішній ринок транзитної держави.

    Для Угорщини таке питання особливо чутливе, оскільки місцеві фермери раніше неодноразово виступали проти імпорту української сільськогосподарської продукції.

    Угорщина готова пропускати зерно, але є умова

    Мадяр наголосив, що не бачить принципових перешкод для організації транзиту.

    Він нагадав, що кілька років тому аналогічний механізм уже працював і дозволяв перевозити українську продукцію через угорську територію.

    Прем’єр дав зрозуміти, що Будапешт готовий обговорювати відновлення такої схеми.

    Проте його заява не означає автоматичного скасування обмежень на продаж українського зерна в Угорщині.

    Транзит і імпорт — різні торговельні операції.

    У першому випадку продукція лише перетинає територію країни, а в другому надходить на її внутрішній ринок.

    Це розмежування має принципове значення для угорського аграрного сектору.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що уряд Петера Мадяра зберіг жорсткі обмеження на імпорт української аграрної продукції.

    Відповідні заходи стосувалися зернових, м’яса, меду, овочів та інших товарів.

    При цьому можливість транзиту за умови спеціального контролю зберігалася.

    Тому нинішня заява Мадяра радше підтверджує готовність практично використовувати транзитний механізм, ніж означає повне відкриття угорського ринку для українських аграріїв.

    Зеленський і Мадяр провели першу офіційну зустріч

    16 жовтня президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зустрілися в Брюсселі на полях саміту Європейського Союзу.

    Переговори відбулися у форматі віч-на-віч, без участі делегацій.

    Згідно з повідомленням Офісу президента України, сторони обговорили двосторонні відносини, співпрацю, торгівлю, українську аграрну продукцію та просування України до членства в Євросоюзі.

    Окрему увагу приділили можливостям дипломатичного врегулювання війни.

    Зеленський позитивно оцінив зустріч і повідомив про домовленість відновити співпрацю на різних рівнях.

    Сторони також планують узгодити майбутні взаємні візити.

    Мадяр, зі свого боку, заявив про необхідність побудувати нові політичні та економічні відносини між двома країнами.

    Однак один позитивний раунд переговорів ще не означає завершення всіх українсько-угорських суперечностей.

    Серед складних питань залишаються захист національних меншин, торговельні обмеження та окремі аспекти європейської політики.

    Відносини Києва та Будапешта пережили серйозну кризу

    Протягом останніх років українсько-угорські відносини неодноразово загострювалися.

    Особливо напруженими вони були за часів прем’єрства Віктора Орбана, який виступав проти окремих рішень Євросоюзу щодо підтримки України.

    Після приходу Петера Мадяра на посаду прем’єр-міністра двосторонній діалог поступово почав змінюватися.

    Водночас новий угорський уряд не відмовився від захисту власних економічних інтересів і зберіг низку обмежень щодо українських товарів.

    Одним із найрезонансніших епізодів у відносинах двох держав стала історія із затриманням українських банківських інкасаторів у березні 2026 року.

    Цей інцидент викликав дипломатичний скандал і поставив питання про безпеку транзитних перевезень через територію Угорщини.

    Як в Угорщині затримали інкасаторів Ощадбанку

    5 березня 2026 року угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі українського державного Ощадбанку.

    Разом із транспортними засобами затримали сімох співробітників банку.

    Інкасатори перевозили цінності з Відня до Києва через територію Угорщини.

    У броньованих автомобілях перебували 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів банківського золота.

    Як пояснював Ощадбанк, перевезення здійснювалося в межах міжнародної міжбанківської операції за участю австрійського Raiffeisen Bank.

    Банк наполягав, що кошти та дорогоцінні метали належать йому, мають законне походження та транспортувалися з належним документальним оформленням.

    Угорська сторона спочатку розслідувала можливе відмивання грошей.

    Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на затримання громадян і банківських активів.

    Ситуація переросла у масштабний дипломатичний конфлікт.

    Коли повернули інкасаторів, гроші та золото

    Уже 6 березня сім співробітників Ощадбанку повернулися до України.

    Однак автомобілі та кошти певний час залишалися в Угорщині.

    12 березня українському банку передали два затримані інкасаторські транспортні засоби.

    Після повернення банк повідомив про виявлення пошкоджень їхнього обладнання.

    Водночас питання повернення готівки та дорогоцінних металів залишалося відкритим ще майже два місяці.

    Лише 6 травня 2026 року Угорщина повернула Ощадбанку всі 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та дев’ять кілограмів золота.

    Про це банк повідомив на своєму офіційному сайті.

    Представники Ощадбанку перевірили цілісність пакування та підтвердили повернення активів у повному обсязі.

    Голова правління банку Юрій Каціон подякував за сприяння українським державним органам і відзначив конструктивний підхід угорської сторони під час завершення процедури.

    Угорщина визнала відсутність злочину

    Остаточне рішення у справі затриманих інкасаторів з’явилося 19 серпня 2026 року.

    Національна податкова та митна адміністрація Угорщини припинила кримінальне провадження через відсутність складу злочину.

    Під час розслідування перевірили банківські документи, митні декларації, обставини перевезення та походження коштів.

    Угорські правоохоронці встановили, що готівка й банківське золото походили із законних міжбанківських операцій.

    Підстав для обвинувачень у відмиванні грошей не знайшли.

    Раніше «Ненька інфо» детально повідомляла про закриття справи проти інкасаторів Ощадбанку та результати розслідування.

    Таким чином, історія, яка навесні спричинила гострий конфлікт між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням активів та закриттям угорського кримінального провадження.

    Водночас слід відокремлювати цю справу від нинішніх переговорів про зерновий транзит: немає підтвердження, що заява Мадяра є безпосередньою компенсацією або політичною домовленістю саме через затримання інкасаторів.

    Що змінилося після приходу Мадяра

    Новий прем’єр Угорщини поступово відновлює контакти з українським керівництвом.

    Під час переговорів у Брюсселі сторони обговорювали не лише економіку, а й права угорської національної меншини на Закарпатті та європейську інтеграцію України.

    Після зустрічі Мадяр позитивно оцінив рішення української сторони у сфері освіти національних меншин.

    Зеленський, зі свого боку, відзначив кроки Будапешта щодо відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС.

    У цьому контексті домовленість продовжити переговори про зерновий транзит може стати ще одним напрямком практичної співпраці.

    Однак угорський уряд продовжує дотримуватися власної позиції щодо захисту місцевих сільгоспвиробників.

    Тому повне скасування аграрних торговельних обмежень наразі не анонсоване.

    Чому Україні потрібні нові зернові маршрути

    Україна залишається важливим експортером зернових та олійних культур.

    Повномасштабна російська агресія суттєво ускладнила морські перевезення, які традиційно забезпечували значну частину українського аграрного експорту.

    Російські атаки на портову інфраструктуру та судноплавство створюють додаткові ризики для експортерів.

    Саме тому сухопутні маршрути через країни Євросоюзу мають стратегічне значення.

    Залізничний транзит через Угорщину потенційно може допомогти Україні перевозити аграрну продукцію до західноєвропейських покупців.

    Проте фактичні обсяги майбутніх перевезень залежатимуть від пропускної спроможності залізниць, доступності вагонів, митних процедур і погодження конкретних логістичних умов.

    Крім того, наземні перевезення можуть бути дорожчими за морські, особливо для великих партій зерна.

    Тому відновлення транзиту через Угорщину варто розглядати як додаткову можливість, а не повноцінну заміну морського експорту.

    Чи означає заява Мадяра завершення конфлікту

    Станом на 18 жовтня 2026 року прем’єр-міністр Угорщини публічно підтвердив готовність дозволити транзит українського зерна за умови, що продукція не залишатиметься на угорському ринку.

    Водночас немає підтвердження запуску нової схеми перевезень із визначеними обсягами, термінами та погодженими маршрутами.

    Подальші рішення потребуватимуть взаємодії профільних міністерств, залізничних операторів, митних служб і бізнесу.

    Заява Петера Мадяра свідчить про готовність до практичного діалогу з Києвом, однак не означає автоматичного усунення всіх проблем в українсько-угорських відносинах.

    Особливого значення цей сигнал набуває після березневого скандалу із затриманням українських інкасаторів, поверненням десятків мільйонів доларів і євро та закриттям кримінального провадження.

    Наразі обидві держави демонструють зацікавленість у відновленні співпраці, а питання зернового транзиту може стати одним із перших практичних випробувань нового етапу відносин Києва та Будапешта.

  • «Я б і сам наказав»: Орбан зробив гучну заяву про скандальне затримання інкасаторів України

    «Я б і сам наказав»: Орбан зробив гучну заяву про скандальне затримання інкасаторів України

    Колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уперше прямо прокоментував свою можливу роль у затриманні семи українських інкасаторів Ощадбанку та вилученні готівки й золота на десятки мільйонів євро. Політик заперечує, що віддавав наказ про проведення операції, хоча раніше угорські журналісти оприлюднили інформацію, яка вказує на можливу особисту участь Орбана в ухваленні рішення. Тим часом справа про затримання українців перетворилася на кримінальне розслідування щодо дій угорських силовиків.

    Про це 9 жовтня повідомило угорське видання Telex, посилаючись на заяву колишнього прем’єра, поширену через угорське інформаційне агентство MTI.

    Орбан стверджує, що правоохоронці діяли самостійно, у межах власних повноважень, без політичних вказівок з боку уряду.

    Водночас він високо оцінив проведену операцію та заявив, що за необхідності особисто віддав би відповідний наказ.

    «Органи влади працювали зразково й успішно. Діючи в межах власних повноважень, вони чудово виконували свою роботу навіть без урядових вказівок. Якби це було необхідно, я б віддав відповідні розпорядження», — заявив Орбан.

    Орбан заперечує причетність, але захищає учасників операції

    Колишній очільник угорського уряду не лише відкинув твердження про особистий наказ, а й виступив на захист працівників правоохоронних органів, які брали участь у затриманні українців.

    За словами Орбана, дії силовиків були законними та відповідали інтересам Угорщини.

    Він також назвав перевезення українських банківських цінностей частиною нібито масштабного корупційного скандалу в Європі.

    Проте ці звинувачення не знайшли підтвердження під час угорського розслідування щодо можливого відмивання коштів.

    Орбан розкритикував нинішній уряд Угорщини за переслідування посадовців і правоохоронців, причетних до операції. На його переконання, замість кримінального переслідування вони заслуговують на визнання та винагороду.

    Заява пролунала після того, як міністр оборони Угорщини Ромулуш Русін-Сенді публічно закликав колишнього прем’єра пояснити, чи саме він наказав зупинити український інкасаторський конвой.

    Міністр наголосив, що віддавати накази значно простіше, ніж згодом відповідати за їхні наслідки.

    Що сталося з інкасаторами Ощадбанку

    Гучний інцидент стався 5 березня 2026 року поблизу Будапешта.

    Два броньовані автомобілі українського державного Ощадбанку прямували з Австрії до України, перевозячи готівку та інвестиційне золото.

    За даними банку, у транспортних засобах перебували 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота.

    Угорські спецпризначенці з Антитерористичного центру TEK зупинили автомобілі, затримали сімох українських інкасаторів та вилучили вантаж.

    Загальну вартість затриманих активів оцінювали приблизно в 73,6 мільйона євро.

    Угорська сторона тоді пояснювала операцію підозрами у можливому відмиванні грошей.

    Україна категорично заперечила ці звинувачення, наголосивши, що інкасатори виконували законне міжнародне банківське перевезення між австрійським Raiffeisen Bank та українським Ощадбанком.

    Затримання швидко спричинило дипломатичний конфлікт між Києвом і Будапештом.

    Українська сторона вимагала негайного звільнення працівників банку, повернення вилученого майна та пояснення правових підстав операції.

    Згодом інкасаторів звільнили, а в травні Угорщина повернула Україні готівку й золото.

    Журналісти заявили про можливу особисту роль Орбана

    Попри нинішні заперечення колишнього прем’єра, угорські журналісти раніше оприлюднили протилежну версію подій.

    У червневому розслідуванні Telex йшлося про те, що рішення зупинити український конвой могло бути ухвалене безпосередньо Віктором Орбаном.

    За інформацією джерел видання, на найвищому політичному рівні визначали не лише необхідність проведення операції, а й конкретну дату затримання.

    Журналісти встановили, що угорські спецслужби збирали інформацію про українські перевезення ще до березневого інциденту.

    Проте співрозмовники видання, знайомі з матеріалами справи, стверджували, що професійних підстав для настільки масштабної силової операції не було.

    Крім того, один із прокурорів, який вивчав матеріали спецслужб, дійшов висновку, що даних для підтвердження загрози національній безпеці було недостатньо.

    Наприкінці вересня Telex повідомило про появу нових документів у справі. За даними видання, матеріали прокурорської перевірки також вказували на можливе ухвалення рішення на високому політичному рівні.

    Водночас ці обставини залишаються предметом розслідування, а остаточного судового рішення щодо персональної відповідальності Орбана немає.

    Угорщина вже закрила справу про відмивання грошей

    Особливої уваги заслуговує те, що підозри, які спочатку стали підставою для затримання українських банківських працівників, згодом не підтвердилися.

    У червні Національна податкова та митна адміністрація Угорщини призупинила розслідування щодо ймовірного відмивання грошей.

    У серпні кримінальне провадження остаточно припинили через відсутність ознак злочину.

    Слідство перевірило походження банківських цінностей та обставини їхнього транспортування.

    За результатами перевірки правоохоронці не встановили фактів незаконного походження грошей або золота.

    Раніше «Ненька інфо» детально розповідала про це в матеріалі «Угорщина закрила справу проти українських інкасаторів Ощадбанку: складу злочину не знайшли».

    Таким чином, справа, яку Орбан продовжує називати корупційним скандалом, завершилася для українських інкасаторів закриттям кримінального провадження.

    Під слідством опинилися угорські силовики

    Після закриття справи щодо українців розслідування зосередилося на діях посадовців, які організовували та проводили затримання.

    За даними Telex, серед осіб, причетність яких перевіряють правоохоронці, — колишній керівник угорського Антитерористичного центру Янош Гайду, колишній посадовець Управління захисту конституції та троє працівників поліції.

    Слідчі з’ясовують, чи були законними підстави для затримання інкасаторів та чи не перевищили посадовці службові повноваження.

    Окремі епізоди стосуються можливого незаконного позбавлення волі й оформлення документів щодо українських громадян.

    Раніше адвокат інкасаторів Лорант Горват заявляв, що справа може створити юридичні ризики і для самого колишнього прем’єра Угорщини.

    Як повідомляла «Ненька інфо», на початку жовтня юрист припускав можливість висунення офіційного обвинувачення Орбану, якщо слідство отримає достатньо доказів його особистої участі.

    Наразі факт висунення такого обвинувачення не підтверджений.

    Україна повернула гроші, але політичний скандал триває

    Фінансова частина конфлікту завершилася ще навесні.

    У травні Ощадбанк отримав назад вилучені кошти та золото. Представники банку перевірили цілісність і комплектність повернутих активів.

    Про повернення майна раніше повідомляла «Ненька інфо» в матеріалі «Ощадбанк показав, що саме Угорщина повернула Україні після гучного скандалу».

    Водночас завершення фінансового спору не поставило крапку в питанні законності самої операції.

    Для української сторони принципове значення має не лише повернення активів, а й з’ясування обставин затримання працівників державного банку.

    Тепер головне питання полягає в тому, хто саме ухвалив рішення про силове захоплення конвою та чи були для цього законні підстави.

    Публічна позиція Орбана залишається незмінною: він заперечує власний наказ і захищає дії силовиків. Проте журналістські розслідування та матеріали кримінального провадження свідчать, що історія з українським «золотим конвоєм» ще далека від остаточного юридичного завершення.

  • Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не підтримає відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу без виконання Києвом комплексу з 11 вимог, які стосуються прав угорської національної меншини в Україні. За його словами, це питання є принциповим для угорської сторони і без його врегулювання рух України до наступних етапів євроінтеграції буде заблокований.

    Мадяр наголосив, що позиція Угорщини залишається послідовною і напряму пов’язує прогрес у переговорах про вступ України до ЄС із виконанням вимог щодо освітніх, мовних і культурних прав угорської громади. Він підкреслив, що йдеться про близько ста тисяч громадян угорського походження, які проживають на території України, і, на думку Будапешта, мають гарантувати можливість повноцінного використання рідної мови в освітній системі, культурному житті та в адміністративній сфері.

    За словами угорського прем’єра, пакет із 11 пунктів не є новим і вже неодноразово передавався українській стороні в межах двосторонніх консультацій. Він зазначив, що частина технічних переговорів між Києвом і Будапештом триває і відбувається у робочому форматі, однак політичне рішення про відкриття кластерів напряму залежить від виконання цих вимог.

    Мадяр також заявив, що, попри політичні розбіжності, технічний рівень контактів між сторонами є “конструктивним і таким, що дає підстави для обережного оптимізму”. Водночас він підкреслив, що Угорщина очікує конкретних гарантій і документально підтверджених кроків з боку України щодо виконання всіх пунктів, а не лише політичних заяв.

    Питання відкриття переговорних кластерів для України наразі перебуває в центрі обговорень на рівні Європейського Союзу. Рішення щодо наступних етапів євроінтеграції Києва очікується після консультацій у Європейській раді, тоді як позиція окремих держав-членів, зокрема Угорщини, залишається одним із ключових факторів, що впливають на темпи переговорного процесу.

    Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС продовжує підтримувати євроінтеграційний шлях України і працює над технічним запуском переговорних кластерів. Водночас Україна наголошує, що вже реалізує необхідні реформи та готова до відкриття всіх кластерів у найкоротші терміни.

    Українська сторона також неодноразово заявляла, що питання прав національних меншин є частиною ширшого діалогу з ЄС і регулюється європейськими стандартами, а всі спірні моменти можуть вирішуватися в межах двосторонніх консультацій. Однак позиція Будапешта фактично зберігає політичну напругу навколо старту наступного етапу переговорів про вступ України до Євросоюзу.

  • Угорщина повернула Україні $80 млн і банківське золото

    Угорщина повернула Україні $80 млн і банківське золото

    Український “Ощадбанк” офіційно підтвердив повернення коштів і цінностей, які були затримані угорською владою після резонансного інциденту з українськими інкасаторськими автомобілями у березні цього року. Про це повідомляє пресслужба банку. Історія, яка протягом двох місяців залишалася однією з найбільш напружених тем у відносинах між Києвом і Будапештом, завершилася поверненням усіх активів українській стороні.

    За даними “Ощадбанку”, Угорщина повернула близько 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота. Представники українського державного банку заявили, що кошти й цінності були повернуті в повному обсязі, а їхня цілісність та належність пакування перевірялися безпосередньо під час передачі активів. У банку наголосили, що жодних втрат або пошкоджень виявлено не було.

    Голова правління “Ощадбанку” Юрій Каціон, який особисто очолював команду банку під час врегулювання ситуації в Угорщині, заявив, що саме затримання українських інкасаторів та вилучення коштів стало грубим порушенням міжнародних норм і принципів міждержавної співпраці у фінансовій сфері. Водночас він подякував угорській стороні за подальший “конструктивний підхід”, який дозволив завершити процес повернення активів відповідно до європейських процедур міжнародної взаємодії.

    Інцидент, який спричинив серйозний дипломатичний резонанс, стався 6 березня. Тоді український інкасаторський конвой перевозив готівкові кошти та банківське золото з австрійського Raiffeisen Bank до України. За даними української сторони, вантаж містив активи на загальну суму приблизно 80 мільйонів доларів. Під час транзиту територією Угорщини місцева влада зупинила українських інкасаторів, а кошти та цінності були вилучені.

    Подія одразу викликала різку реакцію Києва, оскільки йшлося про державні активи українського банку, які перевозилися відповідно до міжнародних банківських процедур. Ситуація швидко переросла у дипломатичний конфлікт між Україною та Угорщиною, які й без того перебувають у складних відносинах через низку політичних і зовнішньополітичних питань.

    Після затримання інкасаторів угорська сторона згодом звільнила українських громадян, однак самі кошти й золото залишалися під контролем влади Угорщини. Додатковий резонанс викликало те, що Будапешт ухвалив окремий закон, який фактично дозволяв вилучення валюти та цінностей з інкасаторських автомобілів “Ощадбанку”. В Україні це рішення сприйняли як безпрецедентний крок, що суперечить міжнародним правилам захисту фінансових перевезень і може створити небезпечний прецедент для державних банків та міжнародної банківської системи загалом.

    Президент України Володимир Зеленський 6 травня повідомив про повернення коштів і цінностей, назвавши це важливим результатом для України. Водночас українська сторона наголошує, що справа не вичерпується лише поверненням активів. Посол України в Угорщині Федір Шандор раніше заявляв, що Київ очікує не лише повернення майна, а й належної юридичної оцінки дій посадовців, причетних до затримання інкасаторів і вилучення коштів.

    Історія з “Ощадбанком” стала одним із найбільш гучних епізодів у сучасних українсько-угорських відносинах. Вона привернула увагу не лише дипломатів, а й міжнародної банківської спільноти, оскільки йшлося про безпеку транскордонних перевезень державних фінансових активів у межах Європейського Союзу. Аналітики відзначають, що ситуація створила репутаційні ризики для Угорщини, адже затримання державних коштів іншої країни-члена європейського партнерства викликало запитання щодо передбачуваності фінансової та правової політики Будапешта.

    Водночас експерти звертають увагу, що інцидент став ще одним свідченням складного політичного фону у відносинах між Києвом і урядом прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан. Упродовж останніх років між сторонами регулярно виникають суперечки щодо санкційної політики ЄС, військової допомоги Україні, питань національних меншин та двосторонньої співпраці.

    Попри повернення коштів, у Києві наголошують, що правові та дипломатичні наслідки інциденту можуть залишатися предметом подальших міжнародних консультацій. Українська сторона також очікує, що подібні ситуації не повторюватимуться у майбутньому, а механізми захисту державних фінансових активів у Європі залишатимуться гарантованими навіть в умовах політичної напруги між країнами.

    Теги: Ощадбанк, Україна, Угорщина, гроші, золото, інкасатори, Будапешт, Володимир Зеленський, Юрій Каціон, Федір Шандор, Віктор Орбан, міжнародне право, дипломатичний конфлікт, банківська система, Raiffeisen Bank, фінанси, Європейський Союз, валютні резерви

  • У Києві назвали «угорську делегацію» туристами, після чого Сійярто звинуватив Зеленського у брехні

    У Києві назвали «угорську делегацію» туристами, після чого Сійярто звинуватив Зеленського у брехні

    Між Києвом і Будапештом спалахнула нова дипломатична суперечка після появи в Україні групи громадян Угорщини, яких у медіа назвали «делегацією», що нібито прибула перевірити стан нафтопроводу «Дружба». У Міністерстві закордонних справ України заявили, що ці люди не мають жодного офіційного статусу і в’їхали до країни як звичайні громадяни.

    Речник МЗС Георгій Тихий пояснив, що група угорців перетнула кордон за стандартною процедурою, яка діє для громадян країн Шенгенської зони. За його словами, ці особи не мають на території України офіційного статусу делегації та не мають запланованих зустрічей з українськими посадовцями.

    У дипломатичному відомстві наголосили, що називати їх офіційною делегацією некоректно. Українська сторона також підтвердила, що отримувала від Угорщини запит щодо можливого візиту урядової делегації на чолі із державним секретарем Міністерства енергетики Габором Чепеком. Йшлося про переговори з українськими посадовцями та ознайомлення зі станом нафтопроводу «Дружба».

    Посольство Угорщини надіслало відповідну дипломатичну ноту до МЗС України 10 березня. Того ж дня українська сторона відповіла, що запропоновані дати візиту є неприйнятними та запропонувала узгодити нові терміни дипломатичними каналами. Таким чином, офіційний візит угорської делегації погоджений не був.

    Президент України Володимир Зеленський 11 березня також заявив журналістам, що не має офіційної інформації щодо мети перебування угорської групи в Україні.

    «А що робить тут делегація? Мені невідомо. У Міністерстві закордонних справ мені сказали, що приїхали люди. Вони охарактеризували це як приватну поїздку», — сказав він перед зустріччю з президенткою Бундестагу Юлією Кльокнер.

    Реакція Будапешта була різкою. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звинуватив Зеленського у брехні та заявив, що угорська сторона заздалегідь повідомила Україну про приїзд своєї делегації.

    За словами Сійярто, дипломатична нота з повідомленням про візит була направлена Києву ще 10 березня. Він стверджує, що делегація на чолі із заступником міністра енергетики Габором Чепеком мала намір перевірити стан нафтопроводу «Дружба» і провести зустріч із міністром енергетики України Денисом Шмигалем.

    Крім того, угорський міністр звинуватив Україну у нібито ударах по інфраструктурі російського газопроводу «Турецький потік», через який Угорщина отримує значну частину газу.

    «Без “Турецького потоку” Угорщина просто не зможе безпечно отримувати газ із географічної та фізичної точки зору», — написав Сійярто у соціальних мережах.

    У своїх заявах глава угорського МЗС також знову заговорив про так звану «нафтову блокаду» та звинуватив Україну у «нападах на суверенітет» Угорщини.

    Таким чином історія з групою угорських громадян, які прибули до України без погодженого дипломатичного візиту, переросла у черговий політичний конфлікт між Києвом і Будапештом на тлі енергетичних та політичних суперечок.