Позначка: «Укргазбанк»

  • Україна виставляє на продаж два великі банки: Кабмін запускає приватизацію Sense Bank та Укргазбанку

    Україна виставляє на продаж два великі банки: Кабмін запускає приватизацію Sense Bank та Укргазбанку

    Кабінет Міністрів України зробив новий крок до приватизації двох системно важливих фінансових установ — Sense Bank та Укргазбанку. Уряд створив спеціальну комісію, яка відповідатиме за організацію продажу державних пакетів акцій, визначення умов конкурсів, допуск потенційних покупців і погодження результатів торгів. До процесу можуть залучити представників міжнародних фінансових організацій та інституцій Європейського Союзу. Влада обіцяє забезпечити прозору конкуренцію, залучити інвесторів і зменшити частку держави в банківському секторі. Водночас створення комісії ще не означає, що банки вже продані або найближчим часом обов’язково отримають нових власників.

    Про відповідне рішення 18 жовтня повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Інформацію оприлюднило агентство «Укрінформ», а також ТСН.

    За словами очільника уряду, спеціальна комісія здійснюватиме ключові організаційні та процедурні функції під час підготовки до продажу.

    Йдеться про один із важливих етапів реалізації державної стратегії скорочення частки державного капіталу в українській банківській системі.

    Головна мета — знайти інвесторів, які запропонують економічно обґрунтовану ціну та забезпечать подальший розвиток фінансових установ.

    Що вирішуватиме спеціальна комісія

    Створений урядом орган отримав повноваження щодо організації конкурсних процедур продажу державних пакетів акцій.

    Зокрема, комісія визначатиме порядок проведення конкурсів і розглядатиме питання допуску потенційних інвесторів.

    Також вона погоджуватиме стартову ціну з урахуванням рекомендацій фінансового радника.

    Після проведення конкурсів комісія визначатиме переможців і погоджуватиме запропоновану ціну продажу.

    Остаточні рішення передаватимуть на затвердження Кабінету Міністрів.

    Такий механізм покликаний забезпечити контроль над процесом і зменшити ризики непрозорого відчуження державних активів.

    Водночас комісія не може довільно визначати покупців поза передбаченою законодавством процедурою.

    Продаж регулюється спеціальним законом про відчуження державних пакетів акцій банків.

    До приватизації залучать міжнародних партнерів

    За словами Сергія Корецького, до роботи комісії можуть долучитися представники міжнародних фінансових організацій та європейських інституцій.

    Їхня участь має допомогти забезпечити прозорість процедур і відповідність міжнародним стандартам.

    Україна зацікавлена в тому, щоб серед претендентів були фінансово стійкі інвестори, здатні не лише придбати акції, а й підтримувати подальший розвиток банків.

    Питання міжнародного супроводу процесу обговорюється вже тривалий час.

    Ще 31 березня 2026 року Міністерство фінансів оголосило конкурс із відбору фінансового радника, який мав супроводжувати продаж обох банків.

    Відповідно до умов конкурсу, радник повинен мати значний міжнародний досвід проведення угод зі злиття та поглинання фінансових установ.

    Серед його завдань — підвищення інвестиційної привабливості пакетів акцій, пошук покупців, підготовка документів і супровід усіх етапів продажу.

    За повідомленням прем’єра від 18 жовтня, Міністерство фінансів уже обрало радників для обох банків.

    Однак їхніх назв у цьому повідомленні не наведено.

    Скільки може коштувати продаж двох банків

    Одна з головних інтриг — майбутня вартість державних пакетів акцій.

    Наразі уряд не оголосив остаточних стартових цін продажу Sense Bank та Укргазбанку.

    Саме фінансові радники повинні допомогти визначити економічно обґрунтовану оцінку активів.

    При цьому вартість банку залежить не лише від розміру його активів.

    До уваги можуть братися прибутковість, якість кредитного портфеля, обсяг капіталу, зобов’язання, перспективи розвитку та ситуація на фінансовому ринку.

    Крім того, важливе значення мають потенційні юридичні й репутаційні ризики.

    Саме тому називати конкретні суми майбутнього продажу без завершення оцінювання було б передчасно.

    Станом на 18 жовтня офіційної інформації про стартову ціну та дату проведення конкурсів немає.

    Чому держава вирішила продати Sense Bank

    Sense Bank раніше працював в Україні під назвою Альфа-Банк.

    У липні 2023 року фінансова установа перейшла у державну власність.

    Причиною стали санкції щодо колишніх власників банку, пов’язаних із Росією.

    Національний банк ухвалив рішення про виведення установи з ринку за спеціальною процедурою, після чого держава придбала 100% її акцій.

    Метою цього рішення було збереження стабільної роботи системно важливого банку та захист інтересів вкладників.

    Відповідну історію переходу Sense Bank у державну власність викладено на офіційному сайті Міністерства фінансів.

    Нині держава готується повернути банк приватному інвестору.

    У серпні прем’єр-міністр Сергій Корецький уже заявляв про необхідність прискорити його продаж.

    Тоді він наголосив, що кошти, отримані від приватизації Sense Bank, планується спрямувати на фінансування потреб Сил оборони України.

    Однак остаточна сума таких надходжень стане відомою лише після фактичного продажу.

    Скандали навколо Sense Bank

    Підготовка до приватизації відбувається на тлі публічних дискусій щодо корпоративного управління банком.

    У серпні 2026 року Кабінет Міністрів достроково припинив повноваження голови наглядової ради Sense Bank Миколи Гладишенка.

    Рішення було ухвалене після отримання інформації від Національного банку щодо невідповідності посадовця встановленим кваліфікаційним вимогам.

    Про це офіційно повідомляло Міністерство фінансів.

    Крім того, діяльність колишніх і чинних представників органів управління банку привертала увагу парламентської Тимчасової слідчої комісії.

    Зокрема, «Ненька інфо» раніше повідомляла про заяви колишнього голови наглядової ради Шевкі Аджунера щодо обставин залучення бізнесмена Василя Веселого до роботи з банком.

    Водночас наведені в парламенті свідчення є позицією конкретних учасників подій та самі по собі не доводять незаконного впливу на кадрові рішення.

    Підготовка банку до приватизації та перевірка питань корпоративного управління залишаються окремими процесами.

    Що відомо про Укргазбанк

    Укргазбанк — один із системно важливих банків України.

    Держава отримала контроль над установою у 2009 році, під час світової фінансової кризи.

    Надалі банк проходив додаткову капіталізацію за участю держави.

    Наразі державі належить 94,94% акцій Укргазбанку.

    Фінансова установа працює з фізичними особами, підприємствами та бюджетними організаціями.

    Окремим напрямком її діяльності є фінансування екологічних та енергоефективних проєктів.

    Банк також бере участь у реалізації державних фінансових програм.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про підключення Укргазбанку до системи оплати державних послуг через «Дію».

    Інтеграція дозволила громадянам використовувати платіжні інструменти банку під час сплати окремих податків, адміністративних послуг та інших платежів.

    Після потенційної приватизації банк може продовжити роботу під контролем нового акціонера, однак конкретні зміни залежатимуть від майбутнього власника та погодженої стратегії.

    Чи безпечний продаж для банківської системи

    Одним із ключових питань залишається вплив приватизації на фінансову стабільність.

    У серпні 2025 року Рада з фінансової стабільності розглянула потенційні ризики продажу державних пакетів акцій Sense Bank та Укргазбанку.

    За результатами обговорення учасники дійшли висновку, що продаж у межах передбаченої законом процедури не повинен негативно вплинути на фінансову стабільність банківського сектору.

    Водночас було наголошено на необхідності виваженого проведення приватизації та забезпечення належної вартості державних активів.

    Відповідне рішення оприлюднило Міністерство фінансів.

    Це означає, що уряд має офіційну оцінку можливості проведення процедури, але не звільняється від необхідності контролювати ризики на кожному її етапі.

    Що буде з рахунками та депозитами клієнтів

    Для клієнтів обох банків головне питання полягає в тому, чи вплине зміна власника на їхні гроші, кредити й обслуговування.

    Наразі повідомлення про створення комісії не передбачає жодного припинення роботи фінансових установ.

    Банки продовжують здійснювати операції у звичайному порядку відповідно до чинних правил та нормативів Національного банку.

    У разі продажу державного пакета акцій зміниться власник відповідної частки капіталу банку.

    Однак сама зміна акціонера не означає автоматичного припинення договорів із клієнтами.

    Депозитні та кредитні договори продовжують діяти відповідно до визначених у них умов і законодавства.

    Також зміна власника не є підставою для автоматичного списання коштів із рахунків громадян.

    Водночас новий власник у майбутньому може переглядати бізнес-стратегію, продуктові пропозиції та окремі умови обслуговування у межах законодавства.

    Поки що жодних конкретних таких змін не анонсовано.

    Чому уряд скорочує державну частку в банківському секторі

    Продаж Sense Bank та Укргазбанку є частиною довгострокової стратегії реформування банківської системи України.

    Міністерство фінансів визначає скорочення державної присутності в банківському секторі одним із пріоритетних напрямків своєї діяльності.

    Очікується, що залучення приватних інвесторів сприятиме конкуренції, підвищенню ефективності управління та розвитку фінансових послуг.

    Крім того, держава може отримати додаткові бюджетні надходження від продажу акцій.

    Однак економічний результат залежатиме від реального попиту інвесторів, умов угоди та вартості активів.

    Важливо, що приватизація цих двох банків не означає початку негайного продажу всіх державних фінансових установ.

    Зокрема, оновлена стратегія державних банків передбачає, що продаж ПриватБанку допускається після завершення воєнного стану.

    Коли банки отримають нових власників

    Наразі Кабінет Міністрів створив спеціальну комісію та визначив її ключові повноваження.

    Міністерство фінансів уже здійснило відбір фінансових радників.

    Наступними етапами стануть підготовка конкурсної документації, оцінювання пакетів акцій, визначення стартових умов і допуск потенційних покупців.

    Після проведення конкурсів результати повинні бути погоджені та затверджені в установленому порядку.

    Станом на 18 жовтня 2026 року Sense Bank та Укргазбанк залишаються банками з державною участю. Переможців продажу, остаточної вартості пакетів акцій і дат проведення конкурсів уряд поки не оголосив.

    Таким чином, рішення про створення комісії означає перехід до нового організаційного етапу приватизації, але не завершення продажу.

    Для держави головним завданням залишається забезпечити конкурентний процес і отримати справедливу ціну за активи, не створюючи додаткових ризиків для клієнтів та стабільності банківської системи.

  • Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Йдеться не лише про традиційні ремонти тепломереж і обладнання, а й про створення резервної генерації, накопичення запасів пального, відпрацювання аварійних сценаріїв та підготовку систем водопостачання до можливих тривалих відключень електроенергії.

    Про це 17 вересня повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад узимку 2026–2027 років.

    У столичній владі наголошують: нинішня підготовка суттєво відрізняється від довоєнної. Місту доводиться одночасно готувати систему до морозів і до можливих нових російських атак на тепло-, електро- та водопостачання.

    Генератори вже не вирішують усіх проблем

    Одна з найважливіших деталей у заяві КМДА стосується системи водопостачання.

    За словами Пантелеєва, ключові об’єкти «Київводоканалу» в попередні роки вже забезпечили резервними генераторами. Однак для великих об’єктів, які потребують 9–10 МВт або навіть 20 МВт потужності, звичайних генераторів недостатньо.

    Фактично, щоб забезпечити автономну роботу такого об’єкта, місту необхідно будувати окрему локальну електростанцію.

    Саме тому План енергетичної стійкості передбачає будівництво потужних дизель-генераторних установок для резервування систем водопостачання.

    Станом на 17 вересня три такі установки вже збудовані, а решту запланованих об’єктів у КМДА обіцяють завершити до кінця 2026 року.

    Це особливо важливо в умовах тривалих відключень електроенергії: без живлення насосних станцій місто може зіткнутися не лише з відсутністю світла, а й із перебоями водопостачання.

    Київ робить ставку на розподілену генерацію

    Окремий напрям підготовки — розвиток невеликих енергетичних об’єктів, які можуть виробляти електроенергію і тепло ближче до споживачів.

    Ще у травні КМДА повідомляла, що в межах Плану енергостійкості у столиці вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт.

    Ідея полягає у тому, щоб Київ не залежав виключно від кількох великих енергетичних вузлів. Якщо один великий об’єкт буде пошкоджений, локальні установки зможуть частково підтримувати роботу критичної інфраструктури.

    Повністю замінити централізовану систему вони не можуть, але здатні забезпечувати додатковий резерв у кризових ситуаціях.

    Раніше Nenka.info писала, що повний перехід Києва від великих ТЕЦ до децентралізованої системи може тривати десятиліттями. Тому нинішня модель передбачає не миттєву відмову від існуючих теплоелектроцентралей, а поступове створення дублюючих джерел енергії.

    На енергостійкість залучили ще 2 млрд гривень

    17 вересня КМДА повідомила ще про одне рішення, безпосередньо пов’язане з підготовкою столиці до зими.

    Київ отримав 2 млрд грн кредитних коштів від UGB — Укргазбанку. Гроші мають спрямувати на проєкти енергетичної стійкості та підготовку до опалювального сезону.

    Це додаткове фінансування до коштів, які столиця вже закладала в бюджет.

    Ще навесні міська влада повідомляла про необхідність спрямувати понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та виконання Плану енергостійкості.

    Окремо Київрада розглядала збільшення статутного капіталу «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Київрада планує збільшити капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн».

    Готуються не тільки до морозів, а й до масованих атак

    Ще одна велика частина підготовки стосується аварійних сценаріїв.

    За словами Пантелеєва, Київ переглянув та розширив плани оперативного реагування з урахуванням інтенсивності російських обстрілів.

    Міські служби вже провели низку тренувань, під час яких відпрацьовували взаємодію між комунальними підприємствами та іншими службами в умовах надзвичайних ситуацій.

    Ідеться, зокрема, про сценарії пошкодження енергетичних об’єктів, тривалих відключень електроенергії, проблем із водою та теплопостачанням.

    Це не теоретична загроза. Лише 17 вересня Київ знову пережив масштабну російську атаку. За даними КМДА, внаслідок удару в столиці були постраждалі, зокрема діти, однак водопостачання після атаки продовжувало працювати в повному обсязі.

    Окремий план підготували для маломобільних людей

    Місто також розробляє алгоритми допомоги людям, які особливо залежать від стабільної роботи інфраструктури.

    Йдеться про маломобільних мешканців, людей із тяжкими захворюваннями та тих, кому необхідне безперервне медичне обладнання або постійний догляд.

    У КМДА заявляють, що для таких громадян створили окремі алгоритми підтримки на випадок тривалих кризових ситуацій.

    Місто також формує запаси продовольства, які можна буде використати, якщо виникне необхідність організованого харчування населення.

    Крім того, влада планує посилювати канали комунікації з мешканцями — під час блекаутів особливо важливо швидко повідомляти, де можна отримати воду, тепло, медичну допомогу або зарядити пристрої.

    Що означають заявлені 80%

    Важливо розуміти: показник 80% не означає, що вся енергетична та теплова інфраструктура Києва вже готова на 80% за єдиним технічним критерієм.

    КМДА говорить саме про виконання комплексу запланованих заходів: ремонтів, технічного обслуговування, будівництва нової генерації, формування резервів та аварійного планування.

    Це уточнення важливе ще й тому, що раніше в інформаційному просторі вже звучали інші показники готовності Києва до зими.

    Наприклад, Nenka.info наприкінці серпня писала про заявлену майже 90-відсоткову готовність Києва до зими.

    Ці цифри не обов’язково суперечать одна одній: у різних повідомленнях можуть оцінюватися різні набори робіт — технічна готовність окремих об’єктів, житлового фонду або виконання всього Плану енергостійкості.

    Саме тому правильніше орієнтуватися не лише на відсоток, а й на конкретні роботи, які вже виконані.

    Ще навесні ситуація виглядала значно складніше

    Підготовка столиці до зими протягом року неодноразово ставала предметом публічних дискусій.

    У березні Nenka.info писала про ризики для проходження наступної зими навіть за наявності значного бюджету і міжнародної підтримки. Серед проблем називали відсутність чітких строків реалізації частини великих проєктів.

    У квітні з’являлася інформація про відставання Києва від графіку підготовки.

    У червні уряд також висловлював занепокоєння темпами робіт, про що Nenka.info повідомляла у матеріалі «Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО».

    На цьому тлі нинішні 80% свідчать про суттєве просування робіт протягом літа та початку осені.

    Коли у Києві ввімкнуть опалення

    Точної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років КМДА у повідомленні від 17 вересня не назвала.

    Традиційно рішення щодо подачі тепла ухвалюють з урахуванням температури повітря та прогнозу погоди.

    При цьому соціальні заклади — лікарні, школи, дитячі садки — можуть підключати окремо за заявками керівників ще до масового старту опалення в житлових будинках.

    Тому заяви про конкретну дату запуску тепла без окремого рішення міської влади наразі були б передчасними.

    Головний ризик — не холод, а можливі нові удари

    У серпні мер Києва Віталій Кличко прямо заявляв, що столиця готується до «дуже складного опалювального сезону», а одним із головних завдань називав створення дублюючої системи енергозабезпечення.

    Саме цим пояснюється будівництво когенераційних установок, додаткових джерел живлення для водоканалу та резервів пального.

    Тож 80-відсоткова готовність ще не означає, що Київ повністю захищений від можливих перебоїв узимку.

    Навіть добре підготовлена інфраструктура залишається вразливою до масштабних ракетних і дронових атак.

    Однак місто намагається перейти від моделі, де від пошкодження одного великого об’єкта залежить значна частина столиці, до системи з більшою кількістю резервних і локальних джерел енергії.

    До початку холодів залишилося завершити приблизно п’яту частину запланованих заходів. Частину великих енергетичних проєктів КМДА планує завершувати вже до кінця року — тобто деякі роботи триватимуть і після фактичного старту опалювального сезону.

  • Як банкіри з російським бекграундом долучились до державної програми “єОселя” через банк “Глобус”

    Як банкіри з російським бекграундом долучились до державної програми “єОселя” через банк “Глобус”

    Банкір Сергій Геннадійович Мамедов, який сьогодні офіційно є головою правління та фактичним контролером “Глобус Банку”, до цього моменту зберігає зв’язки з оточенням біглого екс-президента Віктора Віктора Януковича.

    Водночас, Глобус Банк, являється одним із банків-партнерів державної програми доступного іпотечного кредитування єОселя, через яку кредитується значна частина українських військовослужбовців та їх сімей.

    Як пов’язані з РФ структури отримали доступ до особистих даних українських військовослужбовців та їх сімей у нашом у журналістському розслідуванні.

    Як банкір “сім’ї” Сергій Мамедов допоміг вкрасти мільярди оточенню Януковича

    У фінансових колах банкіра Сергія Мамедова називають “особистим касиром Арбузова та Курченко”. Така репутація за Мамедовим закріпилась через багаторічне обслуговування інтересів близького оточення нині біглого екс-президента Віктора Януковича.

    Кандидатуру Мамедова навіть розглядали на посаду голови НБУ за часів Януковича, в тому числі завдяки його зв’язкам з Сергієм Арбузовим.

    Тому з приходом до влади Януковича, кар’єра Мамедова стрімко пішла вгору. “Сім’я” також доручила йому “неформальний нагляд” за банками у ролі виконавчого директора і члена ради Незалежної асоціації банків України.

    Далі Сергія Мамедова обирають головою правління державного “Укргазбанку”. У лютому 2014-го, коли “сім’я” тікала з України, перед Мамедовим поставили задачу – вивести 1 мільярд гривень з очолюваного ним державного банку для оточення Януковича.

    Власне кажучи, Сергій Мамедов із завданням справився: 14 лютого державний “Укргазбанк”, під керівництвом Мамедова, надає “Брокбізнесбанку” Сергія Курченка кредит – 673 млн гривень, які, звісно, так ніхто і не повернув.

    Ще 55 млн гривень від “Укргазбанку” отримали підставні фірми Курченка: “Кванта-коста” – 30 млн грн., ТОВ “Неосинтез” – 20 млн грн., ТОВ “Кримбутангаз” – 5 млн грн. Усі вказані кредити надані під поруку ПАТ “Реал-Банк” Сергія Курченка.

    Варто відзначити, що хоча Генпрокуратура розпочала займатись цією справою, Сергію Мамедову вдалось уникнути кримінальної відповідальності.

    Проросійське оточення Сергія Мамедова, яке залишилось в Україні

    Кар’єра Сергія Мамедова розпочиналась поруч із іншим відомим банкіром та сторонником руського міра Василем Горбалем. З грудня 2006 року по жовтень 2010 року Мамедов обіймав посаду заступника голови правління “Укргазбанку”, яким тоді фактично володів і керував Горбаль.

    ФОТО: Наставник Сергія Мамедова банкір та екс-нардеп Василь Горбаль з Віктором Януковичем

    Нагадаємо, наразі екс-регіонал Василь Горбаль являється членом Наглядової ради Нацбанку та продовжує складати протекцію Сергію Мамедову. Мова йде як за “політичне прикриття” так і за вирішення з регулятором ряду питань в інтересах Мамедова.

    Також Василь Горбаль попри п’ятий рік війни продовжує підтримку та лобізм інтересів Української православної церкви Московського патріархату в Україні.  Також Горбаль має тісні багатолітні зв’язки з українським олігархом Вадимом Новинським, якого вважають одним з головних спонсорів УПЦ Московського патріархату.

    Зв’язок самого Василя Горбаля з УПЦ МП, зокрема з митрополитом Онуфрієм, та одіозними людьми з кремлівського оточення налічує щонайменше близько 20-ти років. І всі ці 20 років Горбаль у своїх інтерв’ю просував концепцію “російського світу”.

    З 2007 року Горбаль і Омельяненко разом були членами правління організації “День Хрещення Русі”, яка організувала святкування релігійних свят у столиці під патронатом РПЦ, а також спільно привезли до Києва лояльного тоді Кремлю Андрія Кураєва.

    У липні 2011 році Горбаль привіз у Київ Путінського лідера рок-гурту “Брати Карамазови” Олега Карамазова для святкування “Дня Хрещення Русі”, яке відбулось одночасно у Києві, Мінську та Москв. Пізніше за це та інші “досягнення” Олег Карамазов отримав орден від Володимира Путіна.

    Як бачимо Сергій Мамедов зберіг усі свої з’язки часів Януковича, якими до цього часу активно користується.

    Як Сергій Мамедов уникає кримінальної відповідальності завдяки старим зв’язкам часів Януковича  

    Ці самі “зв’язки часів Януковича” часто допомагали Сергію Мамедову уникати кримінальної відповідальності навіть там, де це здавалось практично неможливо.

    До прикладу, Глобус Банк Сергій Мамедов фактично “віджав” у свого кума – Дениса Мальцева.

    Нагадаємо, австрійський судовий експерт встановив, що Дениса Мальцева було виведено зі складу засновників банку “Глобус” за підробленими документами.

    Документи були фальсифіковані групою осіб на чолі із Сергієм Мамедовим – головним акціонером банку на сьогодні.

    Що цікаво, “віджавши” банк у Мальцева, Сергій Мамедов почав його просто грабувати. Так у 2017 році за фактом крадіжки Мамедовим 850 тис. доларів з приватного депозитного рахунку клієнта Глобус банку була відкрита кримінальна справа.

    У лютому 2022 року Державне бюро розслідувань проводило розслідування щодо можливого відмивання 135 млн грн за участю “Глобус Банку” та ТОВ “Нове обладнання” (ЄДРПОУ 38929719). Кримінальне провадження №62019000000000982 відкрито за статтями 191 та ч. 2 ст. 209 КК — привласнення майна в особливо великих розмірах та легалізація коштів.

    За версією слідства, посадові особи “Нового обладнання” у змові з чиновниками державних підприємств здійснювали циклічні псевдогосподарські операції між депозитарними рахунками, після чого гроші перераховували на підставні компанії. Печерський райсуд Києва розглядав клопотання ДБР про продовження строків розслідування.

    Як Сергій Мамедов незважаючи на проросійський бекграунд долучився до державної програми єОселя

    Незважаючи на відкриті кримінальні справи та явно токсичне оточення, “Глобус Банк” Мамедова сьогодні являється одним із ключових уповноважених банків державної програми єОселя. Програму реалізує ПрАТ “Укрфінжитло”, яке з листопада 2022 року очолює Євген Мецгер.

    Так Сергій Мамедов і скандальний банкір Євген Мецгер опинилися в одній фінансовій структурі: один контролює комерційний банк, який видає пільгові іпотеки, другий керує державною компанією, яка забезпечує ці гроші.

    Варто відзначити, що Євген Мецгер, який раніше потрапив у скандал з журналістами Громадського любить замовляти інтерв’ю, в яких підкреслює свою близькість до Володимира Зеленського.

    ФОТО: Скріншот видання NV Бізнес

    При цьому варто відзначити, що користувачі державної програми єОселя неодноразово фіксували, що пільгові кредити отримують не тільки ті, кому вони призначалися. Власне кажучи, цей факт визнає і сам Євген Мецгер у численних інтерв’ю, але незважаючи на публічні заяви продовжує працювати з Сергієм Мамедовим.

    Для розуміння “феномену” як нечистий на руку банкір з російським бекграундом Сергій Мамедов продовжує працювати з єОселя та отримувати доступ до особистих даних українських військовослужбовців, варто згадати, що дружина Євгена Мецгера на п’ятий рік повномасштабного вторгнення продовжує здавати нерухомість в Туреччині росіянам.

  • Держава не встигає платити за бізнес-кредити: програма «5-7-9%» накопичила рекордний борг

    Держава не встигає платити за бізнес-кредити: програма «5-7-9%» накопичила рекордний борг

    Заборгованість держави перед банками з компенсації частини процентних ставок за кредитами, виданими в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%», досягла 8,8 млрд грн. Лише за перше півріччя 2026 року сума невиплачених компенсацій збільшилася на 1,6 млрд грн, а порівняно з липнем минулого року — більш ніж у шість разів.

    На початку 2026 року борг становив близько 7,2 млрд грн, тоді як станом на початок липня він зріс до 8,8 млрд грн. Роком раніше показник перебував на рівні лише 1,4 млрд грн. Таким чином, за 12 місяців заборгованість збільшилася на 7,4 млрд грн, або приблизно у 6,3 раза. Відповідні дані Національна установа розвитку надала у відповідь на інформаційний запит «Економічної правди».

    Особливістю нинішньої ситуації стало те, що борг не зменшився після надходження бюджетного фінансування у першій половині року. Раніше держава могла накопичувати прострочені компенсації наприкінці бюджетного періоду, а після отримання нових асигнувань частково погашати їх. У 2026 році заборгованість продовжила зростати навіть у середині року, що свідчить про невідповідність між масштабами програми та коштами, передбаченими на її фінансування.

    Кредитний портфель зростає разом із боргом

    Одночасно з накопиченням невиплачених компенсацій продовжує швидко збільшуватися загальний портфель пільгових кредитів. На початку року його обсяг становив 150,1 млрд грн, а на початок липня — вже 189,3 млрд грн. Отже, лише за шість місяців портфель зріс на 39,2 млрд грн, або приблизно на 26%.

    Такий приріст означає, що держава має компенсувати банкам відсотки за дедалі більшою кількістю активних кредитів. Якщо обсяг бюджетного фінансування не зростає пропорційно до кредитного портфеля, розрив між нарахованими та фактично виплаченими компенсаціями неминуче збільшується.

    Програма «Доступні кредити 5-7-9%» працює з 2020 року та передбачає, що банк видає підприємцю позику за своєю базовою ставкою, а держава компенсує частину відсотків. Завдяки цьому фактична ставка для позичальника може становити 5%, 7%, 9% або інший пільговий рівень залежно від напряму кредитування, розміру підприємства, регіону та умов конкретної програми.

    Станом на лютий 2026 року за шість років дії програми українські підприємства отримали близько 137 тисяч пільгових кредитів на загальну суму 471,4 млрд грн. У квітні загальний обсяг виданого фінансування вже перевищив 500 млрд грн, що демонструє масштаб програми та її значну роль у банківському кредитуванні бізнесу.

    Що означає борг держави перед банками

    Йдеться не про неповернення підприємцями тіла кредиту. Позичальники, як і раніше, повинні своєчасно погашати основну суму позики та сплачувати визначену договором пільгову частину процентної ставки. Заборгованість виникає у відносинах між державою та уповноваженими банками, яким бюджет має компенсувати різницю між ринковою та пільговою ставками.

    У документах Міністерства фінансів такі невиплачені суми також називають квазізаборгованістю. Формально вони можуть не обліковуватися як класичне боргове зобов’язання держави, однак фактично створюють фінансові та репутаційні ризики. Мінфін раніше попереджав, що тривале накопичення компенсацій може знизити зацікавленість банків у подальшій участі в програмі.

    Банк під час затримки бюджетних платежів продовжує обслуговувати кредит, фінансувати позичальника та чекати на належну йому частину відсотків. Чим довше триває затримка, тим більший обсяг власних ресурсів фінансова установа фактично заморожує.

    Особливо відчутною така проблема може бути для невеликих приватних банків, які мають менший запас ліквідності, ніж найбільші державні установи. У перспективі це може впливати на готовність банків видавати нові пільгові позики, на внутрішні ліміти кредитування або на жорсткість оцінювання потенційних клієнтів.

    Чи перекладають затримки на підприємців

    Національна установа розвитку заявила, що не виявила випадків, коли банки стягували з позичальників додаткові платежі або збільшували комісії для компенсації затримок державного фінансування.

    За правилами програми загальний розмір комісій, пов’язаних із видачею та обслуговуванням кредиту, не може перевищувати 1,5% від його суми. Дотримання цієї вимоги перевіряють Національна установа розвитку та Державна аудиторська служба. За інформацією установи, під час проведених перевірок порушень не зафіксували.

    Водночас відсутність додаткових комісій не означає, що накопичення боргу не впливає на ринок. Банки можуть обережніше погоджувати нові заявки, віддавати перевагу фінансово стійкішим клієнтам або активніше пропонувати звичайні ринкові кредити, за якими не потрібно очікувати бюджетної компенсації.

    Національний банк раніше зазначав, що гривневе кредитування бізнесу швидко зростає не лише завдяки державним програмам. У 2025 році кредити на ринкових умовах збільшувалися швидше, ніж субсидоване фінансування. Це може поступово зменшувати залежність банківського сектору від програми «5-7-9%», однак для малого бізнесу пільгові позики все ще залишаються одним із найдоступніших джерел довгострокового фінансування.

    НБУ прогнозує подальше збільшення заборгованості

    У червні Національний банк попереджав, що до кінця 2026 року заборгованість держави за програмою може зрости приблизно до 10 млрд грн. З огляду на те, що вже на початку липня сума досягла 8,8 млрд грн, для реалізації цього прогнозу достатньо додаткового приросту лише на 1,2 млрд грн.

    Фактичний показник залежатиме від обсягу нових кредитів, швидкості виділення коштів із бюджету та можливого перерозподілу фінансування програми. Якщо темпи зростання портфеля збережуться, а бюджетні виплати не прискоряться, борг може перевищити прогнозований рівень.

    Проблема полягає у тому, що програма постійно розширюється. У 2026 році уряд збільшив максимальний розмір окремих інвестиційних кредитів на енергетичні проєкти зі 150 млн грн до 250 млн грн. Також було запроваджено фінансування енергетичного обладнання під 0%, розширено підтримку підприємств у прифронтових регіонах та додано окремий напрям відновлення зруйнованого або пошкодженого майна.

    Для підприємств, які працюють у зонах високого воєнного ризику, передбачена ставка 1% річних за інвестиційними кредитами протягом перших п’яти років та 5% надалі. Подібні умови роблять фінансування доступнішим для бізнесу, однак водночас збільшують частину процентів, яку повинен компенсувати бюджет.

    Чому програма залишається важливою

    Попри проблеми з фінансуванням, «5-7-9%» відіграє значну роль у підтримці підприємств під час війни. Позики використовують для придбання обладнання, поповнення оборотного капіталу, відновлення виробництва, енергетичної автономності та реалізації інвестиційних проєктів.

    Для компаній у прифронтових областях пільговий кредит часто є єдиною можливістю залучити кошти за прийнятною ставкою. Звичайне банківське фінансування для таких підприємств може бути надто дорогим або недоступним через високі воєнні ризики, пошкодження майна та нестабільні доходи.

    Водночас масштаб програми дедалі частіше викликає питання щодо її фінансової стійкості та правильного визначення пріоритетів. Спочатку «5-7-9%» створювали для мікро- та малого бізнесу, але після початку повномасштабної війни її суттєво розширили. У результаті держава почала компенсувати ставки за великим обсягом кредитів, а навантаження на бюджет різко зросло.

    Зростання заборгованості до 8,8 млрд грн поки не означає припинення програми або автоматичного погіршення умов для підприємців. Проте воно демонструє, що чинна модель потребує додаткового фінансування або перегляду критеріїв підтримки.

    Без скорочення розриву між бюджетними можливостями та обсягом нових кредитів держава ризикує й надалі накопичувати борги перед банками. Це може послабити довіру фінансових установ до програми, обмежити видачу нових позик та зрештою ускладнити доступ малого і середнього бізнесу до фінансування, заради якого «5-7-9%» і була створена.

  • «Плисецький гранітний кар’єр» підозрюють в ухиленні від податків на десятки мільйонів

    «Плисецький гранітний кар’єр» підозрюють в ухиленні від податків на десятки мільйонів

    На Київщині підприємство, що видобуває граніт поблизу села Плесецьке, опинилося в центрі одразу кількох гучних історій — від кримінального провадження щодо можливого ухилення від сплати податків до багаторічного боргу перед державним банком на десятки мільйонів гривень. Йдеться про ТОВ «Плисецький гранітний кар’єр», яке, попри розслідування та фінансові претензії, продовжує працювати й отримувати значні доходи.

    За даними з судового реєстру, правоохоронці розслідують кримінальне провадження №72023110100000005 за ч. 3 ст. 212 КК України — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Слідство перевіряє версію, що службові особи компанії у 2022 році могли занижувати фактичні ціни реалізації граніту, використовуючи реквізити пов’язаних підприємств, зокрема ТОВ «Граніт Мобіл Переробка Плюс».

    У результаті держава, за даними слідства, могла недоотримати понад 3,5 млн грн рентної плати та понад 19,3 млн грн ПДВ.

    Згідно з аналітичною системою YouControl, основний вид діяльності підприємства — добування декоративного та будівельного каменю. Компанія має спеціальний дозвіл на користування надрами №3871, чинний до 2038 року, що дає право на видобуток граніту на Плисецькому родовищі. Кінцевим бенефіціаром є Валентина Дубініна, а директором — Михайло Нестеренко.

    Водночас підприємство неодноразово згадувалося у журналістських розслідуваннях. Ще у 2019 році медіа та профільні асоціації повідомляли про можливі факти незаконного видобутку піску на території кар’єру. За даними активістів, пісок був виявлений у межах родовища, однак окремого дозволу на його видобуток компанія не отримувала.

    Попри ці скандали, фінансові показники підприємства залишаються високими. Лише за перші три квартали 2025 року, згідно з оприлюдненою звітністю, дохід сягнув понад 83 млн грн.

    Окремою проблемою залишається багаторічний борг перед державним «Укргазбанком». Станом на 2020 рік загальна заборгованість компанії перед банком складала майже 92,8 млн грн. У фінустанові повідомляли, що протягом багатьох років намагалися врегулювати ситуацію через мирові угоди та реструктуризацію, однак боржник системно не виконував зобов’язання. Останнє добровільне погашення відбулося ще у 2018 році — лише 200 тисяч гривень.

    Банк був змушений розпочати процедури примусового стягнення через виконавчу службу. Частину активів боржника виставляли на торги СЕТАМ, однак виникали труднощі з фактичним доступом до майна, що ускладнювало реалізацію.

    Також журналісти звертають увагу на можливі бізнес-зв’язки співвласників підприємства з особами з оточення колишнього народного депутата та ексголови Львівської ОДА Василя Горбаля, який є багаторічним почесним президентом «Укргазбанку». Зокрема, один із партнерів фігурантів кар’єру пов’язаний із Сергієм Левадою, якого медіа називали кумом і колишнім помічником Горбаля.

    На тлі війни та постійної потреби держави у коштах на оборону і соціальну підтримку такі історії викликають дедалі більше запитань у суспільстві: чому підприємства з мільйонними оборотами роками не сплачують борги державним банкам, а кримінальні провадження щодо податків та користування надрами тривають без швидких результатів.

    Остаточні висновки у справі мають дати слідство та суд.

  • Кредит «Укргазбанку» не повернено: Олена Сосєдка вивела мільйони в Австрію

    Кредит «Укргазбанку» не повернено: Олена Сосєдка вивела мільйони в Австрію

    Олена Сосєдка, колишня іпотекодавиця ТОВ «Біо Енерджі Дніпро», опинилася в центрі скандалу через можливе виведення мільйонів гривень державного «Укргазбанку» до Австрії. За даними відкритих джерел, протягом трьох років повномасштабної війни РФ проти України Сосєдка 26 разів виїжджала за кордон, зокрема до Швейцарії, Франції, Італії, Ізраїлю та Австрії, де проживають її діти та сестра Юлія.

    З Австрією Олену Сосєдку пов’язують не лише родинні зв’язки. Батько її другого сина, Сергій Довгалюк, колишній керівник асоційованого об’єднання «Промислово-фінансова група Конкорд», у різні періоди був керуючим директором австрійських компаній Concord Engineering GmbH, APS Power Technology GmbH та Concord Solutions Lab GmbH, пов’язаних з Concord bank та сестрами Сосєдками.

    У 2018 році Сосєдка виступила іпотекодавцем за кредитом «Біо Енерджі Дніпро» у «Укргазбанку» для будівництва біогазової електростанції. Проєкт так і не був реалізований, але кредит у сумі майже 3,4 млн євро було видано. Частина коштів, включно з 100 тис. доларів, зафіксованих у базі експортно-імпортних операцій у 2019 році, була перерахована компанії Concord Solutions Lab GmbH, що, ймовірно, свідчить про виведення грошей за межі України.

    Суд заборонив ТОВ «Біо Енерджі Дніпро» будувати біогазову електростанцію, а кредит державного банку не був повернений. Директором австрійських компаній у 2016–2018 роках був Alexandre Egger, адвокат експрем’єр-міністра Миколи Азарова у ЄСПЛ, що дозволяє припустити, що він міг бути залучений до схем виведення коштів «Укргазбанку» за кордон.

    Ця справа підкреслює ризики фіктивних проєктів та потенційних схем виведення державних коштів за кордон, а також необхідність ретельного контролю за використанням кредитних ресурсів державних банків.

  • Суд розглядатиме справу щодо викрадення 206 млн грн з Укргазбанку

    Суд розглядатиме справу щодо викрадення 206 млн грн з Укргазбанку

    Справу щодо розкрадання 206 мільйонів гривень із державного “Укргазбанку” передано до суду. Вісім осіб, зокрема колишній голова правління банку, постануть перед судом як обвинувачені. Останнього вважають організатором злочинної схеми, яка тривала з 2014 по 2020 роки.

    За версією слідства, підозрювані через фіктивні договори незаконно вивели з “Укргазбанку” сотні мільйонів гривень. Обвинувачені інкримінуються у створенні злочинної організації, заволодінні коштами в особливо великих розмірах, службовому підробленні та відмиванні незаконних доходів.

    Судовий процес має визначити покарання для учасників цієї злочинної групи та вирішити питання щодо повернення викрадених коштів державі.

  • У Дії вперше можна сплачувати держпослуги через Укргазбанк

    У Дії вперше можна сплачувати держпослуги через Укргазбанк

    На порталі Дія вперше з’явилася можливість оплачувати державні послуги, податки та збори через державний банк. Новим партнером став Укргазбанк, який входить до п’ятірки найбільших банків України за обсягом активів.

    За інформацією Міністерства цифрової трансформації, інтеграція з Укргазбанком має пришвидшити обробку транзакцій та зробити систему ще зручнішою. Тепер користувачі зможуть сплатити через Дію:

    • донати на платформу UNITED24;
    • податки ФОП;
    • штрафи за порушення ПДР;
    • заміну посвідчення водія;
    • військові облігації;
    • судові штрафи й збори;
    • послугу «Шлюб онлайн».

    Щоправда, через відновлення реєстрів Міністерства юстиції після масштабної російської кібератаки, остання послуга тимчасово недоступна.

    Для використання сервісу клієнти Укргазбанку мають:

    1. Зареєструватися в Дії, натиснувши на іконку BankID.
    2. Обрати зі списку Укргазбанк.
    3. Підтвердити вхід у застосунку банку й надати згоду на обробку персональних даних.
    4. Повернутися в Дію, щоб створити код для входу (або налаштувати FaceID).

    Платежі можна здійснювати як українськими картками, так і закордонними, за винятком карток РФ та Білорусі.

    Міністерство цифрової трансформації продовжує вдосконалювати платформу, роблячи державні послуги доступнішими. Завдяки співпраці з Укргазбанком, українці зможуть оплачувати навіть складні фінансові операції в кілька кліків.

    У Дії вже давно працює функція сплати штрафів онлайн. Тепер ця опція стане ще швидшою та зручнішою. Чекаємо на повне відновлення функціоналу «Шлюбу онлайн» для завершення цифровізації послуг.

    Цифрова революція в Україні триває, і партнерство з Укргазбанком — ще один крок на цьому шляху.

  • Державні кредити і кіпрські офшори: схеми родини Козицьких

    Державні кредити і кіпрські офшори: схеми родини Козицьких

    Група компаній ЕКО ОПТІМА, яку контролює Зиновій Козицький — батько діючого голови Львівської ОВА Максима Козицького, активно використовує податкову оптимізацію, працюючи через мережу кіпрських офшорів. Вони займаються управлінням вітровими та сонячними електростанціями у Львівській області та отримують державне фінансування через кредити від банків “Укрексімбанк” та “Укргазбанк”. За однією з позик поручителем виступає сам Максим Козицький, що додає скандальності ситуації.

    Згідно з публікацією екс-голови ДП “Полтаванафтогазгеологія”, Геннадія Сікалова, компанії групи ЕКО ОПТІМА структуровані через ряд кіпрських офшорних компаній, зокрема через ZMS ENERGEE LIMITED, яка контролює інші офшорні структури, такі як IVENA LIMITED, DERAVEST, POLIVEST, та ZMS HOLDING. За словами Сікалова, метою такої структури є не стільки захист активів, скільки податкова оптимізація.

    Як працюють офшори Козицьких?

    Відомо, що IVENA LIMITED виконувала функцію “фінансового хабу” для бізнесу Козицьких до 2019 року. Платежі від українських компаній через цей офшор дозволяли виводити прибутки з-під оподаткування, а також здійснювати “позики” українським компаніям через кіпрські структури. Це дозволяло зменшити базу для оподаткування в Україні. За період з 2020 по 2022 роки через цей офшор пройшло понад 20 млн євро.

    Кредити від державних банків: що це означає?

    Ще одним важливим аспектом є кредити, які компанії Козицьких отримали від “Укрексімбанку” та “Укргазбанку” на загальну суму не менше 57 млн євро. Вартість позик підкріплена поручительством з боку кіпрських офшорних компаній, а також самого Максима Козицького. Так, один із кредитів був гарантований головою Львівської ОВА, що додає питання про конфлікт інтересів та корупційні ризики в умовах, коли діючий чиновник безпосередньо пов’язаний із фінансуванням приватних бізнес-структур.

    Як підкреслює Сікалов, така офшорна структура дозволяє Козицьким уникати сплати податків на сотні мільйонів гривень. При цьому, за його словами, Максим Козицький має прямий вплив на ці компанії, що викликає питання про можливий конфлікт інтересів. Відповідно до українського законодавства, діючі посадовці не мають права управляти активами, що є пов’язаними з їх діяльністю.

    Згідно з останньою фінансовою звітністю кіпрських компаній, Козицький є пов’язаною особою, що надає йому можливість впливати на їхні ключові рішення. Однак, ці зобов’язання не були відображені в його декларації, що підсилює підозри в корупційних схемах і порушенні законодавства.

  • Австрія відмовила в екстрадиції екс-глави НБУ Кирила Шевченка

    Австрія відмовила в екстрадиції екс-глави НБУ Кирила Шевченка

    Суд у Австрії відмовився у видачі екс-глави Національного банку України Кирила Шевченка в Україну, де його підозрюють у причетності до втрати понад 200 мільйонів гривень у “Укргазбанку”. Раніше він звертався за притулком у цій європейській країні, стверджуючи, що справа проти нього має політичний характер.

    За словами Шевченка, українська влада переслідує його через його “непохитну боротьбу” на посаді голови Нацбанку, оскільки він відмовився проводити емісію гривні та знижувати облікову ставку у перший рік повномасштабного вторгнення Росії.

    У коментарі для Der Standard Шевченко зауважив, що у разі повернення в Україну він не має надії на справедливий судовий процес, згадуючи, що всі його клопотання захисту – понад 50 заяв – були відхилені судом.

    “Кирило Шевченко розраховує на справедливість австрійської влади, враховуючи очевидні порушення його прав на справедливий суд і звіт недержавної організації ‘Харківська правозахисна група’, яка опублікувала докази політичного переслідування у його справі”, – додає видання.

    Національне антикорупційне бюро висунуло підозру Кирилу Шевченку у розтраті коштів “Укргазбанку”. Нагадаємо, що він залишив Україну ще тоді, коли очолював Національний банк. Згідно з повідомленням, наприкінці жовтня 2022 року НАБУ оголосило у розшук трьох посадовців АБ “Укргазбанк”, серед яких був і Шевченко. За версією слідства, він у своєму попередньому статусі першого заступника, а потім голови правління “Укргазбанку”, володів інформацією про укладені з великими клієнтами договори банківського обслуговування і використав це для розкрадання грошей. Правоохоронці стверджують, що з цією метою службовці банку забезпечили укладення фіктивних договорів із фізичними та юридичними особами, які нібито були “агентами” банку та залучили до нього великих клієнтів. За такі “агентські послуги” банк щомісячно незаконно виплачував “винагороду” цим людям.