Позначка: “Укртрансгаз”

  • Колишній топменеджер Укртрансгазу Бурак задекларував майно і доходи перед новим призначенням

    Колишній топменеджер Укртрансгазу Бурак задекларував майно і доходи перед новим призначенням

    Колишній віцепрезидент компанії «Укртрансгаз» Ігор Бурак, звільнений раніше на тлі скандалу, подав декларацію як кандидат на посаду члена наглядової ради акціонерного товариства «Українські розподільні мережі». У документі розкрито майновий стан, доходи та активи його родини.

    Про це пише Absolution Leaks

    Згідно з декларацією, Бурак проживає у селі Михайлівка-Рубежівка Бучанського району Київської області. Разом із ним задекларовані дружина Аліна Власова, син Захарій та падчерка Аріна Маслюк.

    Родина володіє кількома об’єктами нерухомості. Зокрема, у власності є квартира в Києві площею 33,9 квадратного метра, придбана ще у 2009 році. Також подружжю належить житловий будинок у Михайлівці-Рубежівці площею 159,5 квадратного метра та земельна ділянка поруч — обидва об’єкти оформлені у 2021 році у спільній частковій власності.

    Крім того, сім’я має нерухомість у Миколаївській області — будинок площею 56,6 квадратного метра та земельну ділянку понад 2 тисячі квадратних метрів у селі Трихати, також придбані у 2021 році.

    У декларації зазначені й транспортні засоби. Ігор Бурак володіє автомобілями Subaru Outback 2017 року випуску та Toyota Prius 2017 року, який був придбаний наприкінці 2025 року. Його дружина задекларувала Hyundai Kona Electric 2018 року та Toyota Corolla 2019 року.

    Основним джерелом доходу Бурака у 2025 році стала заробітна плата від ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» — 1,76 мільйона гривень. Його дружина отримала 1,58 мільйона гривень заробітної плати у ТОВ «Вельютек».

    Серед грошових активів подружжя вказано значні суми готівки — 109 тисяч доларів і 23 тисячі євро. Також Бурак задекларував частку у товаристві «Промприлад.Інвестиції» вартістю 80 тисяч гривень, яка передана в управління.

    Подання декларації відбулося в межах процедури відбору кандидатів до наглядової ради «Українських розподільних мереж».

  • Олексій Чернишов: Від бізнесмена до недоторканого за 5 років. Частина 2

    Олексій Чернишов: Від бізнесмена до недоторканого за 5 років. Частина 2

    В першій частині розслідування ми розповідали про становлення на владних посадах Олексія Чернишова, що станом на сьогодні є головою НАК “Нафтогаз”. Попередній матеріал закінчився на моменті прийняття Чернишова на посаді Міністра розвитку громад і територій у березні 2020 року попри шлейф зі скандалів у рідному Харкові коли Чернишов ще був бізнесменом з орбіти Фельдмана та подальшої роботи губернатором Київщини.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    І вже 11 червня 2020 року Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов виявився в центрі скандалу через зволікання з впровадженням реформи містобудування, яку презентував президент Володимир Зеленський. Хоча Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) мало бути ліквідовано, подальші реформи в Міністерстві розвитку громад і територій, задля створення ефективної заміни ДАБІ, ніхто і не планував проводити.

    Тоді серед учасників будівельного ринку почали зростати напруга та невдоволення. Активісти, економічні експерти та представники політичної опозиції заговорили про хаос на ринку. Реформа передбачала створення трьох нових структур, які мали б замінити ДАБІ: Державна сервісна служба містобудування, Державна інспекція містобудування та Державне агентство з питань технічного регулювання у містобудуванні. Жодна з цих структур не була оперативно створена. Адже, як надалі стане відомо, Чернишов вирішив продовжувати існування ДАБІ та максимально збагатитися в цій ситуації.

    Економічний експерт Віктор Скаршевський у своєму блозі зазначав, що всі ці нововведення були закріплені постановою Кабміну, а відповідальним за реформу призначили Олексія Чернишова. Після презентації реформи Чернишов заявив, що «завдання міністерства – швидко і ефективно впровадити прозору систему на будівельному ринку». Однак, на думку експертів, дії міністра не відповідали його обіцянкам. На той момент Мінрегіон лише змінив керівництво ДАБІ та призначив ліквідатора структури.

    Головна проблема полягала в тому, що на ринку був відсутній нагляд та контроль за забудовниками. Чернишов не поспішав із запуском нових структур та відповідними змінами в законодавстві. З цього приводу наростала хвиля критики з боку громадськості та самих забудовників, які не розуміли, як продовжувати роботу в умовах невизначеності.

    На офіційному сайті Мінрегіону після презентації реформи з’являлися новини про інші питання, зокрема про заклики Чернишова до свідомого споживання комунальних послуг під час кризи, але про реформу містобудування було сказано мало.

    Чернишов виявляв повільність у впровадженні реформи, і це породжувало запитання щодо його компетентності. Дехто вважав, що міністр просто не розумів, що робити з реформою, яка не була ним розроблена. Інша версія полягала в тому, що його призначення могло бути пов’язане з Ігорем Коломойським, і зволікання з реформою могло бути частиною більш складної гри між олігархом та президентом Зеленським.

    І на підтвердження слів про наміри Чернишова зривати ліквідацію ДАБІ по ЗМІ пройшов матеріал з, якого стало відомо, що 16 лютого 2021 року стало відомо, про дивні кадрові ротації у Державній архітектурно-будівельній інспекції. В українських реаліях боротьба за можливість призначити «своїх людей» на ключові посади у державних органах завжди викликала неабиякий інтерес, особливо там, де залишилися привабливі активи.

    Ті, хто слідкував за ситуацією довкола ДАБІ під час “ліквідації”, знали, як стрімко розвивалися події та як часто змінювалися очільники інспекції. Охочих приєднатися до розподілу корупційного «пирога», який експерти оцінювали у 3 мільярди гривень на рік, було більш ніж достатньо.

    Тоді контроль над ДАБІ отримав міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов. Він мав повну довіру з боку Офісу Президента, контролював перебіг реформи ДАБІ і до останнього моменту мав великий вплив на керівництво інспекції. Йому навіть приписували ручне управління видачею дозвільних документів. Проте відносини Чернишова з чинною головою ДАБІ Іриною Король зіпсувалися після того, як вона відправила спецперевірку на Харківщину без його відома. Перевірка виявила численні порушення у сфері будівництва, що завдало суттєвого удару по інтересах Чернишова.

    На фоні того конфлікту вирішили повернути до керівництва інспекцією Олену Костенко, яку раніше звільнили з посади виконувачки обов’язків голови ДАБІ. Вона мала корупційний шлейф, пов’язаний із призначеннями у ДАБІ та роботою в Міністерстві освіти. Вже планувалося, що Костенко поновлять на посаді першого заступника голови інспекції, а в подальшому вона знову могла б стати виконувачкою обов’язків керівника.

    У матеріалах журналістів Антикору зазначалося, що суддя Окружного адміністративного суду Києва Євген Аблов та суддя Аліменко були причетні до справи щодо поновлення на посаді Костенко. Передбачалося, що саме Аблов намагався вплинути на рішення суду для забезпечення повернення Костенко на посаду.

    Важливо, що у цьому скандалі фігурувало ім’я Чернишова. Журналісти стверджували, що він особисто вів переговори щодо цієї справи, сподіваючись на свою недоторканність завдяки тісним стосункам із президентом та його соратниками.

    Олена Костенко не приховувала своїх намірів повернутися на керівну посаду в ДАБІ. Вона відкрито заявляла про це на своїй сторінці у соціальних мережах, впевнено демонструючи серйозність своїх планів.

    Судовий процес щодо її поновлення кілька разів відкладали, і раніше впевненості в успіху справи у Костенко не було. Але на момент лютого 2021 ситуація змінилася, через підтримку досить впливового Олексія Чернишова.

    І в решті-решт 16 березня 2021 року стало відомо, що Шостий апеляційний адміністративний суд поновив Олену Костенко на посаді першого заступника Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України з 13.03.2020. Про це свідчить постанова суду (головуюча Бєлова Л. В., судді Аліменко В. О., Безименна Н. В.) від 3 березня.

    Паралельно з роботою з відновлення на посаді Олени Костенко Олексій Чернишов продовжував нарощувати свій вплив, намагаючись встановити повний контроль над Державною архітектурно-будівельною інспекцією (ДАБІ) та акумулювати грошові потоки. Новим підтвердженням цього стала атака Чернишова на виконувачку обов’язків голови ДАБІ Ірину Король за допомогою ДБР та «ручного активіста» Олега Городянського, котрий подав заяву на Король.

    У відповідь Ірина Король опублікувала свою офіційну позицію (з невідомої причини пост було видалено):

    «Сьогодні стало відомо, що Державним бюро розслідувань отримано ухвали про проведення обшуків у ДАБІ, підставою для яких стали заяви заступника керівника однієї з громадських організацій Олега Городянського.

    У зв’язку з цим, як виконувач обов’язків Голови ДАБІ, я роблю заяву про наступне:

    Інформація, викладена у заявах цього «громадського діяча», є неправдивою і такою, що принижує мою честь та гідність, а також державного органу, яким я маю честь керувати.

    Мене було призначено виконувачем обов’язків Голови ДАБІ відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України, за ініціативою міністра Олексія Чернишова.

    Я не знайома з Володимиром Родіним і не маю з ним жодних зв’язків. Також я не працювала з Олександром Сергієнком в інспекції житлово-комунального господарства.

    Жодної неправомірної вигоди я не отримувала і не отримую від будь-яких осіб. Мені невідомі факти отримання неправомірної вигоди працівниками ДАБІ з моменту мого призначення. Такі заяви вважаю безпідставними і неправдивими.

    ДАБІ та його працівники виконують свої повноваження у межах та в спосіб, визначений Конституцією та законами України».

    Фінальним штрихом перед призначенням лояльної Чернишову людини сталося про розгортання чергового етапу боротьби за контроль над корупційними схемами в архітектурно-будівельній інспекції (ДАБІ), яка щорічно приносила близько 3 мільярдів гривень прибутку.

    Державне бюро розслідувань (ДБР) почало обшуки у ДАБІ, посилаючись на заяву громадського активіста Олега Городянського. Основною метою цих дій було усунення Ірини Король та придушення опору забудовників, які відмовилися платити хабарі міністру. За даними джерел у ДБР, заява Городянського була спрямована на дискредитацію керівництва ДАБІ з метою ініціювати зміну очільника.

    Зокрема, заяви стосувалися кількох об’єктів, пов’язаних із відомим київським забудовником та екс-нардепом Володимиром Зубиком. Його проєкти на вулиці Генерала Жмаченка, 20 та в провулку Приборний, 10 були серед тих, на які вказували в матеріалах, поданих до ДБР.

    Чернишов намагався показати, що його «корупційна імперія» жива і здатна карати тих, хто протистоїть його впливу. Але дії ДБР викликали сумніви щодо їхньої обґрунтованості, оскільки за заявою Городянського стояли інтереси скандальної групи братів Горових, яка в минулому контролювала корупційні потоки у ДАБІ за часів Януковича. Ймовірно, тепер вони намагалися повернути цей контроль, спираючись на підтримку Чернишова та його зв’язки на Банковій.

    ДБР, по суті, стало інструментом для перерозподілу корупційних потоків, використовуючи силові методи для досягнення мети.

    Будівельна сфера завжди була однією з найбільш корумпованих в Україні. Лобі будівельників було представлене в кожному скликанні Верховної Ради, і в цьому парламенті нараховувалося щонайменше 20 депутатів, основною метою яких було зменшення податків та спрощення дозвільних процедур. Найзапекліша боротьба тривала навколо Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), де десятиліттями існували корупційні схеми на дозвільних документах.

    Колишній керівник ДАБІ Олексій Кудрявцев в інтерв’ю виданню «#Букви» розповідав, що вартість відкату  по дозволу на будівництво зросла до 15 доларів за квадратний метр, хоча раніше вона становила 5 доларів.

    Новим керівництвом ДАБІ був проголошений курс на видачу дозволів усім, кому раніше відмовляли. Однак, голова Львівської ОДА Максим Козицький вже 15 березня 2021 заявив, що ДАБІ блокує кілька важливих інфраструктурних проєктів, у тому числі президентську програму «Велике будівництво».

    У цій ситуації міністру Чернишову вдалося зберегти баланс: з одного боку він активно піарився на програмі «Велике будівництво», а з іншого – координував роботу ДАБІ, яка отримувала хабарі за видачу дозволів.

    Чернишов також оголосив про реформу, яка передбачала ліквідацію ДАБІ (попри те що ДАБІ обіцяли ліквідувати рік тому) та створення нових структур, таких як Державна інспекція архітектури та містобудування. Водночас він заявив, що нове законодавство буде ухвалене через лобістські інтереси, і обговорення реформи відбувалося з представниками будівельного бізнесу, включно з Парцхаладзе та іншими зацікавленими сторонами.

    Парцхаладзе, який очолював Конфедерацію будівельників, фактично отримував контроль над новими структурами.

    Також Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов впроваджував нову схему поборів у будівельному бізнесі. Зокрема, 1 вересня 2019 було опубліковано законопроєкт щодо підвищення штрафів за незаконну будівельну діяльність, порушення проектувальників, архітекторів та інших учасників процесу міг стати основою для нових корупційних схем у структурі Мінрегіону.

    Зазначений законопроєкт зареєстрували депутати, лояльні до Мінрегіону, серед яких був і Максим Павлюк, племінник скандального контрабандиста Іллі Павлюка. За їхнім планом, підвищення штрафів мало збільшити розмір хабарів за прикриття порушень інспекторами. Звісно, що такий вигідний закон було прийнято враховуючи наявність будівельного лобі у Верховній раді та впливове становище Чернишова 12 грудня 2021.

    Наступним етапом у кар’єрі Олексія Чернишова сталося, коли 3 листопада 2022 Кабмін призначив ексміністра розвитку громад та територій Чернишова головою правління НАК “Нафтогаз України”.

    У той же день Верховна Рада підтримала відставку Чернишова з посади міністра розвитку громад та територій. За даними видання, за його звільнення проголосували 279 народних депутатів.

    Проте, як і з призначенням Чернишова головою ОДА Київської області призначення Чернишова  вилилося у скандал. НАЗК  відреагувало на призначення екс-міністра на посаду керівника НАК «Нафтогаз України» заявивши, що процедура незаконна, оскільки порушувала закон «Про запобігання корупції».

    Про це йшлося в листі голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександра Новікова до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, яке опинилося в розпорядженні LIGA.net.

    Голова НАЗК вказував, що Кабінет міністрів, членом якого був Олексій Чернишов, тривалий час виконував функції загальних зборів «Нафтогазу» та наглядової ради компанії.

    Згідно з законом «Про запобігання корупції», державним службовцям заборонено працевлаштовуватися в юридичні особи, які підпадали під їхній контроль або нагляд протягом року після припинення цих функцій. Отже, призначення будь-якого члена Кабміну в НАК «Нафтогаз України» за таких обставин було незаконним.

    За даними джерел LIGA.net, знайомих із планами уряду, Чернишова планували призначити керівником «Нафтогазу» 3 листопада. Про це також повідомляв нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.

    1 листопада Кабмін ухвалив заяву про відставку Юрія Вітренка з посади голови правління «Нафтогазу». А 2 листопада урядовий представник у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що Чернишов подав заяву про звільнення з посади міністра.

    Проте в Кабміні були готові до такого варіанту розвитку справ. Кабінет Міністрів України просто вніс зміни до статуту НАК «Нафтогаз України» з метою усунення перешкод для призначення Олексія Чернишова, колишнього міністра розвитку громад та територій, на посаду керівника державної компанії. Відповідно до нової редакції статуту, юридичний статус компанії було змінено. Тепер НАК «Нафтогаз України» визначено як юридичну особу, яка має право набувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов’язки і укладати угоди відповідно до чинного законодавства та положень оновленого статуту. Попередня версія статуту визначала компанію як юридичну особу приватного права.

    Вже 20 лютого 2023 стало відомо Керівництво НАК «Нафтогаз» на чолі з Олексієм Чернишовим відновило в компанії корупційну схему часів Бойка-Бакуліна з відкатами за кожен платіж.

    Чиновники повернулися до практики зупинення всіх платежів «Нафтогазу» та його дочірніх компаній. Платежі відбувалися лише за відкат, сума якого варіювалася від 10% до 40%. Всі контрагенти НАКу та його дочірніх компаній отримали відповідні сигнали.

    Ця схема діяла під час правління регіоналів, коли «Нафтогаз» очолював Євген Бакулін, а Юрій Бойко був міністром енергетики України. За інформацією «Україна зараз», і тоді, і зараз за цю схему відповідав Олександр Сергеєв, який на момент 2023 року був офіційно оформлений у НАК як помічник Чернишова.

    У 2010-2014 роках Олександр Сергеєв, за підтримки Бойка, очолював Департамент забезпечення виробництва ДК «Укртрансгаз». У цей період усі великі та високомаржинальні тендери «Укртрансгазу» розігрувалися між компаніями, які заздалегідь погоджувалися на відкат — 30-50% від фактично отриманих коштів.

    Після того, як він залишив посаду, Олександр Сергеєв працював у бізнес-структурах Бойка, а восени 2022 року його призначили радником діючого керівника «Нафтогазу» Чернишова. У сферу впливу Сергеєва увійшли найбільш фінансово привабливі дочірні компанії НАК, такі як «Укргазвидобування», «Укртрансгаз» та інші.

    Сергеєв сприяв зміні керівників цих компаній та їхніх заступників на лояльних до нього людей. Було заблоковано всі платежі за договорами підряду та поставок товарів, що призвело до накопичення кредиторської заборгованості та заблокувало господарську і виробничу діяльність компаній.

    Телеграм-канал TOP ENERGY опублікував копію листа з підписом виконавчого директора групи «Нафтогаз» Маврикія Калюгіна. У цьому листі, посилаючись на доручення Сергеєва, він просив керівників дочірніх компаній до 9 січня 2023 року надати повну інформацію щодо всіх діючих договорів, за якими здійснювалися проплати у січні-лютому.

    І такий корисний радник став у нагоді Чернишову лютого 2023 по Олександр Сергєєв вибудовував корупційну мережу з “Дочок Нафтогазу”. Про результати цієї роботи стало відомо у журналістському розслідуванні, де було описано низьку скандалів, що і викрили цю мережу. Наприклад з 8 по 18 липня 2024 року АТ “Укртрансгаз”, дочірня компанія НАК “Нафтогаз”, проводила тендер на закупівлю холодильного обладнання на суму майже 220 млн грн. Тендер виграла компанія ТОВ “Авгеліт”, запропонувавши найнижчу ціну – 204,8 млн грн. Однак, попри перемогу, договір із компанією не було укладено, оскільки її документи не відповідали вимогам тендеру. У результаті ТОВ “Авгеліт” вимагали виправити порушення до 20 липня, але угоду так і не підписали.

    Другу позицію в конкурсі посіла компанія ТОВ “СК Стройінвест” із пропозицією 205,8 млн грн. Це підприємство раніше стало об’єктом розслідувань журналістського проекту Bihus.Info. Відомо, що фірма часто вигравала державні тендери, зокрема, в рамках “Великого будівництва”, отримавши контракти на суму близько 11 млрд грн.

    Згідно з розслідуванням, успіх ТОВ “СК Стройінвест” на тендерах був пов’язаний із покровительством колишнього куратора “Великого будівництва” Юрія Голика, який, як повідомляли, мав зв’язки з колишнім губернатором Дніпропетровщини Валентином Резніченком. Останнього також підозрювали у зловживаннях на тендерах. Відомо, що 22 липня 2024 року ТОВ “СК Стройінвест” виграла ще один тендер — на ремонт лікарні в Кривому Розі на суму 1,31 млрд грн.

    Однією з ключових фігур, пов’язаних із цією ситуацією, був Олександр Скляров, депутат Київської обласної ради від партії “Слуга народу”. У 2023 році він очолив “Укртрансгаз”, отримуючи значні доходи — його річна зарплата в компанії становила майже 3 млн грн. Раніше Скляров був близьким радником Алексея Чернишова, голови НАК “Нафтогаз України”. Чернишов, ймовірно, і сприяв його призначенню.

    До приходу в “Укртрансгаз”, бізнес Склярова зазнав невдачі: його компанії “Велдан” і “Принум” перебували в стані банкрутства з боргами перед кредиторами на суму понад 50 млн грн.

    Ще одним об’єктом скандалів у системі “Нафтогазу” стала інша дочірня компанія — “Укргазвидобування”. Її керівник, Олег Толмачов, у червні 2024 року несподівано покинув компанію. До цього він обіймав посаду голови правління з січня 2023 року і прагнув продемонструвати успішні результати. За його керівництва добовий видобуток газу зріс на 3,3 млн кубометрів, було запущено кілька нових свердловин. Однак, як з’ясувалося, ці “нові” свердловини були на старих родовищах, які експлуатувалися ще з 1970-х років.

    Додатково виник скандал із його помічницею Дар’єю Тарановою, яка виявилася громадянкою Росії. Її було звільнено за вимогою СБУ, проте інцидент кинув тінь на репутацію Толмачева.

    Комерційний директор “Укргазвидобування”, Максим Горбатюк, також став фігурантом скандалів. За його керівництва компанія ТОВ “Торговельна трубна компанія” (ТТК) стала основним постачальником матеріалів для буріння, вигравши тендери на загальну суму понад 1 млрд грн. Це викликало підозри в корупції, оскільки інші учасники тендерів пропонували продукцію за нижчими цінами, але їхні пропозиції відхилялися.

    Згідно з результатами перевірок, проведених у травні 2024 року, матеріали, поставлені ТТК, не відповідали тендерним вимогам, однак служба безпеки “Укргазвидобування” під керівництвом Андрія Киричишина намагалася приховати результати досліджень. Це викликало підозри в наявності “кришування” корупційних схем на рівні компанії.

    До червня 2024 року з компанії “Укргазвидобування” також пішов директор із земельних відносин Геннадій Слепцов, який був пов’язаний із земельними махінаціями в Київській області. Його компанії володіли великими земельними ділянками в області, а сам Слепцов також був фігурантом розслідувань щодо незаконного збагачення.

    Данні скандали, також, вилилися в обшуки НАБУ у Нафтогазі та його дочірніх компаніях, також НАБУ мали провести обшуки у Чернишова проте  він дивним чином уникнув попри пряму вказівку на це директора Національного антикорупційного агентства. А обшук варто було б провести.

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль отримував зарплату в 22 рази меншу, ніж голова “Нафтогазу” Олексій Чернишов. Шмигаль задекларував зарплату в розмірі 81 237 грн на місяць, тоді як очільник “Нафтогазу” заробляв 1,7 млн грн щомісяця.

    Олексій Чернишов у 2019 році отримував в середньому 26 тис. грн, обіймаючи посаду міністра розвитку громад та територій. Обсяг роботи, відповідальність і увага були значними, проте зарплата була не такою великою. Однак згодом Чернишова призначили головою “Нафтогазу”. У декларації за 2023 рік він вказав середньомісячну зарплату в розмірі 1 781 025 грн, що майже у 22 рази перевищувало дохід прем’єр-міністра.

    Окрім того Чернишов зовсім не приховува, що його кум – колишній настоятель Києво-Печерської Лаври митрополит Павло (Лебідь), який звинувачується в розпалюванні релігійної ворожнечі, виправданні та запереченні збройної агресії РФ проти України.

    “Ми з ним куми, він хрестив мого молодшого сина”, – заявив Чернишов в інтерв’ю виданню lb.ua.

    Загалом, можемо сказати, що Чернишов маючи надзвичайну протекцію, добрі зв’язки та амбітність тільки більше викорінив системні проблеми в “Нафтогазі” і навіть, сприяв їх посиленню через свої призначення. Ситуація у державній компанії залишається критичною, і без рішучих кроків у напрямку антикорупційних реформ та аудиту діяльності “Нафтогазу”, це може призвести до подальших втрат для держави. Не говорячи про його диверсії при роботі міністром.

  • Звідки Україна отримує газ та що робить для збільшення видобутку

    Звідки Україна отримує газ та що робить для збільшення видобутку

    Україна зуміла втримати стабільність у газовій сфері навіть у період повномасштабної війни. Зокрема, це досягнуто завдяки імпортним поставкам та розширенню власного видобутку.

    Україна відмовилася від прямих поставок російського газу ще у листопаді 2015 року. Це рішення підтримується до цього дня, і підтверджується “Укртрансгазом”, який веде лічильник “still alive”, що нараховує вже 3118 днів. Таким чином, Україна протягом майже дев’яти років успішно функціонує без газу від свого колишнього постачальника.

    За цей час український газовий ринок пройшов значні зміни, включаючи реформи у “Нафтогазі”, які перестали бути збитковими. Перед 2014 роком Україна імпортувала значні обсяги газу під вигідними умовами від “Газпрому”, але після 2015 року це сталося лише з європейських джерел.

    “Україна купує газ на європейському ринку, всі угоди та контракти укладені з європейськими контрагентами. Принципова позиція України – не мати угоди та контракти на купівлю газу з російським “Газпромом”, тому що Кремль давно використовує газ як політичну зброю”, – пояснював у травні 2022-го голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус.

    Раніше Кремль розраховував на те, що Україна підкориться у газовому питанні, але це не сталося. Втім, успішно забезпечити газом країну вдалося завдяки імпорту з інших джерел та зростанню власного видобутку.

    Нещодавно Україна споживала приблизно 30 млрд кубометрів газу на рік, з яких приблизно третину становили імпортні поставки з Європи. Це відмінно від 2013 року, коли споживання було значно вище, а імпорт з Росії складав близько 30 млрд кубометрів.

    Відмова від прямих поставок з країни-агресора принесла Україні не лише ринкову, а й енергетичну та політичну незалежність. Однак перекриття вентиля було лише початком, оскільки контракт з дискримінаційними умовами діяв до 2019 року.

    Згідно з цим контрактом, Україна повинна була купувати 52 млрд кубометрів газу або сплачувати штраф. Однак ціни були прив’язані до нафтових цін, що робило газ дорожчим, ніж на європейському ринку. Така ситуація ускладнювала виконання умов контракту, що призвело до збільшення боргу перед Росією до 50 млрд доларів.

    Урегулювання цього питання було завдяки Стокгольмському арбітражу, який у лютому 2018 року вирішив впереджати “Нафтогаз” та присудив майже 5 млрд доларів. Частина цієї суми була виплачена грошима російською стороною, а решта залишилася зарахованою за газ, поставлений у 2014 році.

    Пізнання того, що за поставки газу Москва може шантажувати Київ та вимагати політичних поступок, підштовхнуло до пошуку альтернативних постачальників. Розмови про можливість отримання газу з Європи розпочалися вже під час газової війни 2009 року, але фактично їх реалізували весною 2014 року, коли європейські компанії згодилися на поставки через Польщу, Угорщину та Словаччину.

    У підсумку, у 2014 році з західного кордону було імпортовано 5 млрд кубометрів газу. Ці поставки були реальним реверсом, оскільки тодішні контракти передбачали контроль за електронно-вимірювальними приладами на виході з ГТС України, що належали росіянам, і для реверсу доводилося створювати петлі через кордон.

    Загалом у 2014 році чверть українського імпорту газу становилося реверсом з Європи, з рештою поставок від “Газпрому”. Проте вже наступного року частка “Газпрому” у структурі українського імпорту впала до нуля.

    У 2020 році розпочався віртуальний реверс, коли газові потоки взаємозаліковувалися. Через українську ГТС російський газ потрапляв до країн Європи, а Україна, згідно з домовленостями, отримувала певну кількість для своїх сховищ, не фізично виходячи із трубопроводів.

    Проте російсько-угорський контракт зупинив можливість віртуального реверсу з Угорщини. Тоді шляхи поставок газу були наступні:

    • Польща – пункт “Германовичі”
    • Словаччина – пункт “Будинце”
    • Румунія – пункт “Орлівка”
    • Молдова – пункти “Каушани” та “Олексіївка”

    Ці європейські маршрути підвищили енергетичну безпеку України в умовах повномасштабної війни. За даними Оператора ГТС, у 2023 році з країн Європейського союзу та Молдови надійшло понад 4,3 млрд кубометрів газу, що вдвічі більше, ніж у 2022-му. Це значна цифра, враховуючи, що рівень споживання газу у 2023 році становив 19,8 млрд кубометрів.

    Основні обсяги газу надходили під час сезону закачування до ПСГ. Приблизно 42% від загального обсягу надійшло зі словацького напрямку, 31% – з угорського, 14% – з польського, 13% – з румунсько-молдавського.

    Наразі триває робота з розширення реверсних потужностей, зокрема, через Трансбалканський трубопровід у співпраці з Румунією та Молдовою. Також у липні стартує новий етап ініціативи “Вертикальний коридор” за участю операторів газотранспортних систем Центральної, Південної та Східної Європи.

    Повномасштабна війна спричинила спад у споживанні газу на 30% – з 28,7 млрд кубометрів у 2021 році до 19,8 млрд у 2023-му. Основна частина цього спаду – майже 60% – припала на промисловість. В результаті Україна вперше забезпечила себе газом протягом зими за рахунок власних ресурсів.

    “Історична подія. Десять років тому в це ніхто не повірив би. Два роки тому, коли розпочалася повномасштабна війна, у це теж складно було повірити”, – казав у березні голова “Нафтогазу” Олексій Чернишов.

    Видобуток природного газу завжди був викликом для України, який став ще складнішим у період незалежності через гібридну війну Росії. Після вторгнення в лютому 2022 року обсяги видобутку раптово зменшилися майже на 10%. Частину родовищ окупанти контролюють, а інші зупинені через наближення до фронту.

    Найбільші родовища газу розташовані у Харківській та Полтавській областях, такі як Шебелинське, Західно-Хрестищенське та Єфремівське, з загальними запасами понад 970 млрд кубометрів. Приблизно 17% видобутку припадає на родовища в Івано-Франківській області.

    Компанія “Укргазвидобування” зуміла стримати обсяги видобутку, уникнувши різкого спаду, який спостерігався у приватному секторі. У 2023 році вона показала стабільний приріст. Якщо 2022 рік був приурочений до стабілізації видобутку, то у 2023 році відбувся впевнений зріст, перевищивши показники не лише попереднього року, але і 2021 року до повномасштабного вторгнення.

    У результаті Україна збільшила видобуток газу на 0,9% у 2023 році, досягнувши показника 18,7 млрд кубометрів. З цієї суми “Укргазвидобування” витягло 13,9 млрд кубометрів, “Укрнафта” – майже 1,1 млрд, а решта 3,7 млрд припадає на приватні компанії.

    За словами міністра енергетики Германа Галущенка, Україна може самодостатньо забезпечувати себе газом власного видобутку вже у 2024 році.

    “Ми дуже близькі до цього. Є реальні шанси досягти нульового газового балансу вже цього року … Важливо розуміти, що наше споживання значно скоротилося. Багато залежатиме від подальшого розвитку галузі та економіки”, – сказав він у січневому інтерв’ю Reuters.

    Як і минулого року, нарощування видобутку газу залишається основним пріоритетом.

    “Наша мета на 2024 рік – збільшити видобуток природного газу щонайменше на півмільярда кубометрів. Ми прискорюємо процес буріння нових свердловин і використовуємо передові технології як для геологічних досліджень, так і для ефективного видобутку”, – підкреслив у березні Олексій Чернишов.

    Як результат, у лютому “Укргазвидобування” досягло найвищого рівня добового видобутку за останні п’ять років. Зокрема, за підсумками 8 лютого 2024 року компанія отримала 38,54 млн кубометрів товарного газу.

    “Це вражаючий результат, досягнутий завдяки введенню в експлуатацію рекордної кількості нових свердловин, включаючи значну кількість високодебітних, які забезпечують видобуток понад 100 тисяч кубометрів на добу”, – додав він.

    У квітні група “Нафтогазу” встановила історичний рекорд місячної проходки. За другий місяць весни Бурове управління “Укрбургаз” пробурило свердловин понад 40 000 метрів. Цей показник на 24% перевищив попереднє максимальне історичне досягнення з проходки, встановлене у листопаді 2023 року.

    У травні “Укргазвидобування” ввело в експлуатацію дві високодебітні свердловини на одному з найглибших родовищ на сході України. Сумарно вони дають 390 тисяч кубометрів на добу. Ці свердловини пробурені на одному пласті і майже одночасно, тому на технічному сленгу їх називають “близнючками”.

    Причому пробурили їх теж у рекордні терміни. Раніше буріння свердловин глибиною понад 6 000 метрів займало від двох до трьох років. Ці ж були готові за 8 місяців. Як уточнювали в “Нафтогазі” у травні, у 2024 році планується вже вийти на 15 млрд кубометрів річного видобутку. Загалом за перші п’ять місяців цього року “Укргазвидобування” наростило виробництво природного газу на 10% порівняно з аналогічним періодом 2023-го.

    Загалом з початку року “Укргазвидобування” запустило 36 нових свердловин, у тому числі 11 високодебітних. Якщо темп збережеться, то плани, швидше за все, будуть реалізовані.

  • Росія завдала удару по наземній інфраструктурі одного з підземних сховищ газу “Укртрансгазу”

    Росія завдала удару по наземній інфраструктурі одного з підземних сховищ газу “Укртрансгазу”

    Глава Нафтогазу заявив про пошкодження об’єктів компанії на заході країни.

    “Попадання в наземну інфраструктуру одного з підземних сховищ газу “Укртрансгазу” – оператора газосховищ України. Пошкоджено технологічне обладнання”.

    При цьому Міноборони РФ за результатами ракетних ударів заявило:

    “Сьогодні вночі Повітряно-космічними силами Росії завдано групового удару високоточною зброєю великої дальності повітряного базування і безпілотними літальними апаратами по об’єктах електроенергетики, газовидобувної галузі, місцях складання та випробувань безекіпажних катерів”.

    Тобто пошкодження обладнання газового сховища було не випадковим (падіння уламком\в), а цілеспрямованим.

    Раніше РФ утримувалася від ударів по інфраструктурі, завдяки якій ЄС отримує російський газ, і продовжувала заробляти на поставках, незважаючи на війну. Мабуть пріоритети змінилися!