Daypolitico

Позначка: університети

  • 1 вересня без лінійок, школи відмовилися від масових заходів

    1 вересня без лінійок, школи відмовилися від масових заходів

    Два навчальні корпуси у Шевченківському районі Києва зустріли останню суботу серпня з вибитими вікнами та зірваним ремонтом. Нічний ракетний удар 27 серпня припав на будівлі, які міські служби вже підготували до нового навчального року. Постраждалих не було. Але саме цей удар за три дні до Дня знань краще за будь-який циркуляр пояснює, чому 1 вересня 2026 року в столиці та на сході країни майже не буде ні шкільних лінійок, ні урочистих посвят у студенти.

    П’ятий навчальний рік повномасштабної війни розпочинається у вівторок. ПостановаКабінету Міністрів №847 визначає рамки: з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року. Формат навчання кожного закладу — очний, змішаний чи дистанційний — залишають місцевим військовим адміністраціям та засновникам «з урахуванням безпекової ситуації». Кожна школа вирішує сама.

    Саме ця розвилка — формальна свобода плюс особиста відповідальність і є механізмом, який зараз прибирає масові ритуали. Освітній омбудсмен Надія Лещик 28 серпня публічно закликала відмовитися від святкових лінійок та будь-яких масових зібрань у дворах: у разі повітряної тривоги евакуювати сотні дітей із відкритого майданчика майже неможливо. Того ж дня Київ пережив дев’ять тривог, перша — о 8:13. Лещик в окремому коментарі написала, що «дедалі більше думає» про необхідність прямого наказу, який забороняє масові лінійки. Станом на неділю такого наказу у відкритому доступі немає.

    За даними, які вдалося зіставити із заявами міських управлінь, у Києві та східних областях масові заходи 1 вересня скасовують саме за таким принципом — не єдиним столичним розпорядженням, а низкою рішень на рівні окремих закладів. Відповідальність за наслідки, якщо хтось усе ж збере людей на подвір’ї, залишається на директорах шкіл і ректорах університетів.

    Від початку повномасштабного вторгнення у Києві пошкоджено 314 закладів освіти, лише у 2026 році — 107. П’ять шкіл до 1 вересня не встигнуть завершити ремонт: №101, №73 та №199 у Шевченківському районі, ліцей №160 і спеціальна школа №10 у Дарницькому. Там заняття проходитимуть у змішаному форматі, поки працівники ремонтуватимуть пошкоджене. 27 серпня до цього списку додалися ще два корпуси у тому ж Шевченківському районі.

    Міністерство освіти повідомляє: укриття є в 11 375 школах, ними можна охопити приблизно 80% дітей, ще 113 об’єктів добудовують. У Києві міська влада говорить про 375 тисяч місць в укриттях закладів освіти — на 170 тисяч більше, ніж у 2022 році, — та про 94% закладів із «найпростішими» укриттями. Цифра виглядає переконливо, поки не поставити інше питання: чи вміщує конкретне укриття весь склад школи одночасно. Якщо ні, очна лінійка у дворі стає не святом, а порушенням тієї самої відповідальності директора, яку закон визначає без жодних поетичних формулювань.

    Паралельно виникають проблеми і з матеріалами для навчання. У липні удар по київській типографії, а в серпні — по харківському складу знищили близько мільйона підручників для 4-х і 9-х класів. Паперові книжки учні отримають із затримкою щонайменше на два місяці, на 1 вересня їм обіцяють PDF-версії. Перший урок міністерство пропонує присвятити темі «Мова гідності».

    Для університетів є окрема рекомендація: ущільнити осінній семестр, зокрема за рахунок субот, заздалегідь врахувавши можливі перебої з електроенергією взимку. Київський національний університет імені Тараса Шевченка вже переніс десять навчальних днів листопада–грудня на суботи вересня та жовтня.

    1 вересня більшість київських шкіл, за прогнозом КМДА, все одно працюватимуть очно — 95,3%. Ще 4% — у змішаному режимі, близько 0,7% залишаться на дистанційному навчанні. Східні громади матимуть свою, значно жорсткішу пропорцію. На практиці це означає, що звичних масових лінійок у Києві та на сході цього року, найімовірніше, не буде. При цьому окремого рішення про їхню заборону може так і не з’явитися — школи просто обиратимуть безпечніший формат на місцях.

  • Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Уряд терміново виділив 2,3 млрд грн освіті: школи, коледжі та виші готують до нової зими

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення 2,3 млрд грн на підтримку шкіл, коледжів та університетів. Кошти спрямують на підготовку закладів освіти до опалювального сезону 2026/2027 років, забезпечення енергонезалежності, оплату комунальних послуг, відновлення пошкодженої інфраструктури та облаштування укриттів.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, головна мета рішення — гарантувати безперервний освітній процес навіть в умовах можливих атак на енергетичну інфраструктуру та зберегти стабільну роботу навчальних закладів протягом зимового періоду.

    Найбільшу увагу уряд приділяє підвищенню енергетичної стійкості закладів освіти. Російські атаки на енергетичну систему України у попередні роки показали необхідність створення резервних джерел живлення для шкіл та університетів. Саме тому значна частина фінансування буде спрямована на закупівлю генераторів, акумуляторів, сонячних електростанцій та систем накопичення електроенергії.

    Загалом майже 500 млн грн передбачено для шкіл. За ці кошти планують придбати системи резервного живлення, сонячні панелі, акумуляторні станції та інше обладнання, яке дозволить продовжувати навчальний процес навіть під час аварійних відключень електроенергії.

    Окремий пакет підтримки отримають заклади фахової передвищої освіти. Для коледжів уряд виділив 417 млн грн. Із цієї суми 217 млн грн буде використано для оплати комунальних послуг, а ще 200 млн грн спрямують на підготовку понад 80 найбільших коледжів країни до нового опалювального сезону та посилення їхньої енергетичної автономності.

    Суттєве фінансування передбачене й для закладів вищої освіти. Українські університети отримають 600 млн грн на встановлення когенераційних установок, будівництво сонячних електростанцій та впровадження сучасних систем накопичення енергії. Додатково ще 275 млн грн буде спрямовано на покриття витрат на комунальні послуги.

    Окремим напрямом фінансування стане відновлення освітньої інфраструктури, яка постраждала внаслідок війни. На ці потреби уряд виділив ще 500 млн грн. Кошти підуть на ремонт пошкоджених університетів, облаштування укриттів, закупівлю необхідного обладнання та створення безпечних умов для навчання студентів і викладачів.

    За даними Міністерства освіти і науки, від початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі освітніх об’єктів зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Частина закладів вже відновлена за рахунок державного бюджету та міжнародної допомоги, однак потреба у фінансуванні залишається значною.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що уряд прагне забезпечити стабільну роботу всієї освітньої системи незалежно від безпекових ризиків та можливих проблем в енергосистемі.

    «Усі школи, коледжі та університети мають бути належним чином підготовлені до опалювального сезону 2026/2027 років, щоб забезпечити безперебійний навчальний процес», – зазначила глава уряду.

    Рішення про додаткове фінансування освіти ухвалене на тлі масштабної державної програми посилення енергетичної стійкості соціальної інфраструктури. Останніми роками школи, лікарні та університети активно переходять на альтернативні джерела енергії, що дозволяє зменшувати залежність від централізованих мереж та забезпечувати стабільну роботу навіть під час кризових ситуацій.

    Експерти зазначають, що інвестиції в енергонезалежність освітніх закладів мають довгостроковий ефект. Встановлення сонячних електростанцій і систем накопичення енергії не лише допомагає пережити можливі відключення електроенергії, а й дозволяє скорочувати витрати на комунальні послуги у майбутньому.

    Водночас підтримка коледжів та університетів є важливою складовою державної політики збереження людського капіталу. Саме система освіти забезпечує підготовку майбутніх фахівців для відновлення економіки країни та розвитку ключових галузей після завершення війни.

    Уряд розраховує, що виділені 2,3 млрд грн дозволять суттєво підвищити стійкість освітньої інфраструктури вже до початку опалювального сезону та створити умови для стабільного навчання мільйонів українських школярів і студентів незалежно від викликів воєнного часу.

  • Обшуки у Поплавського: слідчі дії одночасно у двох університетах у Києві

    Обшуки у Поплавського: слідчі дії одночасно у двох університетах у Києві

    7 травня у Києві правоохоронці проводять масштабні слідчі дії у двох закладах освіти, пов’язаних із Михайлом Поплавським — у Київському національному університеті культури і мистецтв та приватному “Київському університеті культури”. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора у коментарі “Українській правді”, підтвердивши факт обшуків у межах чинного кримінального провадження.

    За даними прокуратури, слідчі дії охоплюють не лише приміщення самих навчальних закладів, а й офісні будівлі поруч із ними, а також місця проживання окремих службових осіб, які можуть бути пов’язані з управлінськими процесами в університетах. Правоохоронці працюють у рамках комплексного розслідування, однак деталі провадження, включно з його кваліфікацією, наразі не розкриваються.

    Обшуки стали черговим епізодом у серії перевірок, що тривають навколо структур, пов’язаних із Михайлом Поплавським. Наприкінці березня у цих же закладах уже відбувалися слідчі дії, тоді правоохоронні органи заявляли про викриття ймовірної схеми розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах у державному університеті. Ті події також супроводжувалися вилученням документів і техніки та викликали значний суспільний резонанс через масштаби фінансування освітньої установи.

    Окремо варто зазначити, що у 2026 році відбулися суттєві зміни в управлінні Київським національним університетом культури і мистецтв. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий підтвердив, що контракт Михайла Поплавського на посаді ректора державного вишу завершився, і він більше не очолює цей заклад. Після цього Міністерство освіти і науки призначило тимчасового виконувача обов’язків керівника, якому доручено підготувати та провести відкриті вибори нового ректора.

    Попри це, Поплавський продовжує очолювати приватний “Київський університет культури”, який також входить до переліку об’єктів, де 7 травня відбуваються обшуки. Саме цей факт додає новий контекст до нинішніх слідчих дій, адже перевірки одночасно стосуються як державного, так і приватного освітнього сектору, пов’язаного з однією управлінською групою.

    Правоохоронці офіційно не повідомляють, які саме порушення розслідуються у межах справи, а також не коментують можливі підозри конкретним особам. Відомо лише, що слідчі дії проводяться в межах кримінального провадження, яке охоплює фінансову та організаційну діяльність освітніх установ.

    Ситуація навколо університетів викликає значний суспільний інтерес, оскільки Київський національний університет культури і мистецтв є однією з найвідоміших мистецьких освітніх установ України, а сам Михайло Поплавський протягом десятиліть залишався однією з найпомітніших фігур у сфері культурної освіти.

    Станом на зараз слідчі дії тривають, правоохоронці продовжують роботу з документами та іншими матеріалами, вилученими під час обшуків, а офіційних коментарів щодо можливих результатів розслідування поки що не оприлюднено.

  • В Україні готуються підняти ціни на вищу освіту у 2026 році

    В Україні готуються підняти ціни на вищу освіту у 2026 році

    В Україні у 2026 році продовжить зростати вартість навчання у закладах вищої освіти. У Міністерстві освіти і науки пояснюють це необхідністю забезпечення стабільного фінансування університетів і підвищенням витрат на утримання освітньої системи.

    За словами заступника міністра освіти Миколи Трофименка, нинішній рівень цін на навчання в Україні залишається виправданим, однак подальше підвищення є неминучим. Основною причиною він назвав зростання фонду оплати праці у вишах. Зокрема, із січня 2026 року зарплати працівників університетів уже зросли на 30%, а з вересня очікується ще одне підвищення — на 20%.

    У таких умовах, зазначають у міністерстві, університети не можуть утримувати низьку вартість контрактного навчання. Формування спеціальних фондів закладів освіти напряму залежить від плати студентів, тому ціни поступово коригуватимуться.

    У МОН також наголошують, що питання вартості освіти пов’язане із її якістю. Директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Олег Шаров підкреслив, що надто низька ціна за навчання створює ризики для всієї системи.

    За його словами, держава фінансує навчання студентів-бюджетників, однак контрактна форма повинна покривати реальні витрати університетів. Інакше існує загроза відтоку викладачів за кордон, що може призвести до кадрової кризи у вищій школі.

    Попри очікуване зростання вартості, у міністерстві звертають увагу, що українська вища освіта все ще залишається дешевшою у порівнянні з більшістю європейських країн. Водночас тенденція до підвищення цін, імовірно, збережеться і в наступні роки, адже система освіти поступово переходить до більш ринкової моделі фінансування.

  • Університети конкуруватимуть за абітурієнтів: МОН анонсувало нову модель вступу

    Університети конкуруватимуть за абітурієнтів: МОН анонсувало нову модель вступу

    Починаючи з 2029 року, система вступу до українських закладів вищої освіти зазнає докорінних змін. Право на подання документів до вишів матимуть виключно випускники пілотних академічних ліцеїв. Таким чином, кількість потенційних абітурієнтів скоротиться до приблизно 15 тисяч осіб на рік.

    Для порівняння, у 2025 році до вступної кампанії долучилися близько 200 тисяч випускників шкіл. Фактично йдеться про зменшення вступного потоку майже у 13 разів. Це означає не просто зміну механізму вступу, а повну трансформацію логіки функціонування системи вищої освіти.

    У Міністерстві освіти і науки пояснюють, що нова модель передбачає запровадження старшої профільної школи у форматі академічних ліцеїв. Навчання в таких закладах триватиме три роки та буде орієнтоване на поглиблену підготовку до здобуття вищої освіти. Після завершення ліцею випускники вступатимуть до університетів, де ще три роки навчатимуться за програмою бакалаврату.

    У МОН наголошують, що за нових умов зміниться сама конкуренція на ринку освіти. Якщо нині абітурієнти змагаються між собою за бюджетні місця, то з 2029 року, навпаки, університети будуть змушені конкурувати між собою за обмежену кількість підготовлених випускників академічних ліцеїв.

    Чиновники переконують, що така модель дозволить школярам більш усвідомлено обирати професійний шлях. За їхніми словами, нинішня система часто підштовхує одинадцятикласників до формального вибору спеціальності — під впливом батьків, популярності професії або кількості бюджетних місць. Як наслідок, частина студентів уже під час навчання розуміє, що помилилася з вибором, або не працює за отриманим фахом.

    Запровадження академічних ліцеїв має змінити цю логіку: учні отримають більше часу для профільної підготовки, знайомства з майбутньою спеціальністю та прийняття зваженого рішення. Водночас реформа створює низку викликів — як для університетів, так і для регіонів, де доступ до пілотних ліцеїв може бути обмеженим.

    Фактично нова модель робить вищу освіту значно більш селективною. Вона концентрує вступні можливості у вузькому сегменті випускників та водночас змушує заклади вищої освіти переглядати свої освітні програми, фінансові моделі та стратегії залучення студентів.

    Очікується, що найближчими роками дискусія навколо цієї реформи лише посилюватиметься, адже йдеться не лише про зміну формату школи, а про нову архітектуру всієї освітньої системи України.

  • МОН проводить перевірки в університетах: виявлено фіктивних аспірантів

    МОН проводить перевірки в університетах: виявлено фіктивних аспірантів

    Міністерство освіти і науки України наголошує, що навчання в університеті чи аспірантурі не може слугувати приводом для ухилення від мобілізації. За словами заступника міністра Миколи Трофименка, будь-які спроби використовувати освіту для уникнення служби ретельно перевіряються спільно з правоохоронними органами та Державною службою якості освіти.

    В рамках цих перевірок було виявлено, що Класичний приватний університет намагався заднім числом внести до ЄДЕБО близько трьох тисяч «аспірантів». Через це навчальному закладу анулювали ліцензію. Міністерство повідомляє, що на сьогодні в Україні навчається близько 15 тисяч аспірантів, з яких 4600 вступили у 2025 році, а за 2024 рік навчалися 10 тисяч осіб на бюджетній та контрактній формі. Частину студентів вже відрахували за результатами перевірок.

    Попри це, вступна кампанія до аспірантури триває, і цього року держава виділила 7 тисяч бюджетних місць, тож кількість аспірантів очікувано зросте. Плановане впровадження єдиного державного заліку з української та іноземної мов для аспірантів поки відкладено.

    Міністерство освіти підкреслює, що закон та порядок у сфері освіти та мобілізації залишаються пріоритетом, і жодна спроба використати навчання для уникнення служби не залишиться поза увагою.