Daypolitico

Позначка: Урсула фон дер Ляєн

  • Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Європейський Союз зіткнувся зі значним зростанням витрат на імпорт енергоносіїв на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. За даними Європейської комісії, за 44 дні після початку війни витрати ЄС на закупівлю викопного палива збільшилися більш ніж на 22 мільярди євро.

    Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зазначивши, що ситуація на енергетичних ринках залишається вразливою, а перебої з постачанням енергоресурсів із регіону Перської затоки можуть зберігатися навіть у разі швидкого завершення бойових дій.

    У Брюсселі наголошують, що нинішня криза вкотре підкреслила залежність ЄС від глобальних постачань викопного палива та чутливість європейського ринку до геополітичних потрясінь. Саме тому Єврокомісія вже підготувала пакет коротко- та довгострокових заходів для стабілізації енергетичної системи.

    Серед оперативних кроків — координація між державами-членами ЄС щодо закупівлі газу та управління запасами у сховищах, а також можливість скоординованого вивільнення стратегічних запасів нафти у разі різкого дефіциту. Окремо розглядаються механізми підтримки домогосподарств і галузей економіки, найбільш уразливих до стрибків цін на енергоносії.

    Єврокомісія також закликає країни-члени до узгодженого підходу у сфері енергетичної політики, щоб уникнути фрагментації ринку та цінових дисбалансів усередині ЄС. Паралельно обговорюються заходи зі зниження попиту на енергію, які мають бути тимчасовими та не обмежувати свободу вибору споживачів.

    Окремий акцент робиться на структурних змінах енергетичної системи ЄС. Йдеться про прискорення диверсифікації постачань енергоресурсів, розвиток інфраструктури для імпорту скрапленого природного газу (LNG), а також збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Ці кроки є частиною довгострокової стратегії ЄС зі зменшення залежності від нестабільних регіонів і викопного палива.

    У Брюсселі також зазначають, що енергетичні ринки Європи залишаються надзвичайно чутливими до зовнішніх факторів. Після новин про ескалацію конфлікту на Близькому Сході ціни на газ у Європі суттєво зросли, що підтверджують і ринкові індикатори. Аналітики пов’язують це з очікуваннями можливих перебоїв у постачанні та загальною невизначеністю на глобальних ринках.

    На цьому тлі ЄС продовжує політику, започатковану після попередніх енергетичних криз, зокрема щодо обов’язкового заповнення газових сховищ до зимового сезону та створення спільних механізмів закупівель, які дозволяють державам-членам координувати свої дії та зменшувати цінову конкуренцію між собою.

    Європейська комісія планує представити оновлений пакет антикризових пропозицій на рівні лідерів ЄС найближчим часом. Очікується, що частина рішень буде винесена на обговорення під час неформального засідання Європейської Ради на Кіпрі.

    Таким чином, енергетична політика ЄС знову опинилася в центрі уваги через нову хвилю глобальної нестабільності, яка впливає як на ціни для споживачів, так і на довгострокову стратегію енергетичної безпеки Європи.

  • Мадяр заявив про намір обмежити терміни прем’єра та змінити конституцію Угорщини

    Мадяр заявив про намір обмежити терміни прем’єра та змінити конституцію Угорщини

  • Перемога «Тиси» в Угорщині: що відомо про результати виборів, реакцію ЄС і можливі наслідки

    Перемога «Тиси» в Угорщині: що відомо про результати виборів, реакцію ЄС і можливі наслідки

     

     

  • ЄС вимагає від Угорщини пояснень через підозри у координації з Росією проти України

    ЄС вимагає від Угорщини пояснень через підозри у координації з Росією проти України

    Європейський Союз вимагає від уряду Угорщини термінових пояснень після появи інформації про можливу координацію її позиції щодо України з Росією. У Брюсселі вважають, що дії Будапешта могли узгоджуватися з Москвою під час блокування рішень ЄС.

    Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Піньо. За її словами, оприлюднені деталі контактів між міністрами закордонних справ Угорщини та Росії викликають серйозне занепокоєння.

    У Єврокомісії наголосили, що йдеться про потенційно небезпечну ситуацію, коли держава-член ЄС може діяти всупереч спільним інтересам Союзу.

    «Це є вкрай тривожним. Уряд відповідної держави-члена має надати пояснення у терміновому порядку», — заявила Піньо.

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн планує винести це питання на рівень лідерів країн ЄС.

    Ситуація виникла на тлі оприлюднених даних про контакти між главою МЗС Угорщини Петером Сійярто та міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, які могли стосуватися позиції Будапешта щодо рішень ЄС у питаннях України.

    Угорщина неодноразово блокувала або затримувала ухвалення рішень Євросоюзу, зокрема щодо фінансової допомоги Україні, санкцій проти Росії та просування переговорів про вступ України до ЄС.

  • Україна відновлює транзит російської нафти до ЄС

    Україна відновлює транзит російської нафти до ЄС

    Україна погодилася відновити транзит російської нафти нафтопроводом «Дружба» до Угорщини та Словаччини після домовленостей із Європейським Союзом щодо технічної допомоги та фінансування ремонту інфраструктури.

    Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    За словами глави Єврокомісії, Київ погодився відновити транзит після того, як Брюссель запропонував підтримку для відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Йдеться про технічну допомогу та фінансування, необхідні для ремонту ділянок трубопроводу, які зазнали пошкоджень.

    Нафтопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів постачання російської нафти до країн Центральної Європи. Через українську територію нафта надходить, зокрема, до Угорщини та Словаччини, які залишаються залежними від цього маршруту.

    Напруження навколо «Дружби»

    Ситуація навколо трубопроводу загострилася після інциденту з пошкодженням інфраструктури. Угорщина та Словаччина навіть оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну у проблемах із транзитом.

    Відновлення транзиту має важливе значення для енергетичної стабільності Центральної Європи. Попри санкції проти російської енергетики, окремі країни ЄС досі отримують нафту через систему «Дружба», оскільки не мають швидкої альтернативи цим поставкам.

    Європейська комісія наголошує, що відновлення роботи трубопроводу відбуватиметься із дотриманням усіх технічних вимог та за підтримки Євросоюзу.

  • Саміт ЄС під загрозою зриву через розкол щодо підтримки України

    Саміт ЄС під загрозою зриву через розкол щодо підтримки України

    Європейські дипломати намагаються в останній момент знайти компроміс, який дозволив би врятувати угоду про надання Україні життєво важливої фінансової допомоги на саміті лідерів ЄС, що відбудеться у четвер, 18 грудня. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    За інформацією видання, напередодні саміту в Євросоюзі сформувався глибокий розкол між країнами Північної та Південної Європи. Лідери держав фактично поділилися на два непримиренні табори щодо механізму фінансування Києва. Основна суперечка точиться навколо питання, чи можна надавати Україні кредити за рахунок заморожених резервів Центрального банку Росії, значна частина яких зберігається в бельгійському фінансовому інституті Euroclear.

    Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи наполягають, що альтернативи використанню російських активів немає. Водночас Бельгія та Італія дедалі активніше просувають так званий план Б — фінансування України за рахунок спільного боргу ЄС, гарантованого загальним бюджетом союзу. Проти використання заморожених активів також виступають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.

    Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу запропонувала два паралельні варіанти для виходу з кризи: модель, засновану на російських активах, і альтернативний сценарій із залученням спільних запозичень ЄС. За словами чотирьох дипломатів ЄС, ключовим елементом компромісу може стати виключення Угорщини та Словаччини зі спільної схеми погашення боргу, оскільки саме ці країни системно блокують подальшу підтримку України.

    Попри заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що тема російських активів нібито більше не обговорюватиметься в Брюсселі, низка європейських дипломатів заперечує цю позицію. За їхніми словами, використання заморожених коштів РФ залишається «єдиним реальним варіантом» для забезпечення стабільного фінансування України.

    Ідея спільного боргу ЄС традиційно викликає опір з боку північних країн, які роками не бажали гарантувати облігації для більш заборгованих держав Півдня. Дипломати порівнюють нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2012–2013 років та програмами допомоги Греції у 2015 році. При цьому представники північних країн наголошують, що їхня позиція не пов’язана зі страхами щодо платоспроможності партнерів, а з прагненням забезпечити Україні довгостроковий і передбачуваний фінансовий ресурс.

    Очікується, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час саміту наполягатиме на детальному розгляді моделі спільного боргу. Його прихильники вважають її дешевшою та більш прозорою. Водночас критики наголошують, що такий підхід потребуватиме політичного схвалення з боку Віктора Орбана, який неодноразово погрожував заблокувати будь-які рішення щодо допомоги Україні.

    За словами дипломатів, у разі збереження глухого кута Європейській комісії доведеться шукати обхідні механізми фінансування, щоб Україна не залишилася без підтримки, водночас дозволивши окремим країнам зберегти політичне обличчя. Серед можливих варіантів — звільнення угорських і словацьких платників податків від участі у фінансуванні оборони України в обмін на зняття вето з боку їхніх урядів.

  • Україна отримає новий «репараційний кредит», який треба буде віддавати лише у разі компенсацій від РФ

    Україна отримає новий «репараційний кредит», який треба буде віддавати лише у разі компенсацій від РФ

    Європейська комісія готує для України новий фінансовий інструмент — Reparations Loan («Репараційний кредит»). Як пояснила голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, Україна буде зобов’язана повертати ці кошти лише у випадку, якщо Росія виплатить репарації.

    Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уточнила, що ЄС також планує раніше надати Україні 6 млрд євро в рамках ERA loans, які є частиною глобального «пакету G7 на 50 млрд». Кошти можуть надійти вже у жовтні, хоча початково їх планували виділити пізніше.

    За інформацією, обговорення умов міжнародного фінансування на 2026 рік українська делегація провела з керівництвом DG ECFIN — генерального директорату Єврокомісії з економіки та фінансів. Саме цей орган відповідає за макрофінансову допомогу Україні, зокрема ERA loans та новий Reparations Loan.

    Окремо Підласа наголосила, що в межах переговорів про вступ України до ЄС на порядку денному стоїть питання про майбутні внески України в бюджет ЄС.

    Таким чином, у найближчі місяці Україна може отримати значну фінансову підтримку, яка допоможе стабілізувати бюджет та водночас стане елементом довгострокового механізму компенсацій за збитки, завдані російською агресією.

  • Мерц, Стармер і фон дер Ляєн приїдуть у Париж для переговорів про Україну

    Мерц, Стармер і фон дер Ляєн приїдуть у Париж для переговорів про Україну

    У четвер, 4 вересня, у Парижі відбудеться важлива зустріч європейських лідерів, які раніше брали участь у переговорах із президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на трьох дипломатів, ознайомлених із планами.

    До французької столиці прибудуть:

    • канцлер Німеччини Фрідріх Мерц,

    • прем’єр-міністр Великої Британії сер Кір Стармер,

    • генеральний секретар НАТО Марк Рютте,

    • президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    Видання зазначає, що Єлисейський палац відмовився коментувати майбутню зустріч.

    Минулого місяця Трамп і Зеленський провели закриту зустріч із групою європейських лідерів. За даними FT, саме тоді була досягнута домовленість про можливість створення багатонаціонального контингенту в Україні.

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що минулого тижня відбулася нарада міністрів оборони країн так званої «Коаліції бажаючих». За її словами, вже розроблено «досить точні плани», які включають ключові елементи для нарощування військової присутності.

    Україна наполягає, що будь-яка мирна угода із Росією повинна передбачати конкретні гарантії безпеки. Йдеться не лише про фінансову чи технічну допомогу, а й про розміщення військ на українській території.

    За інформацією FT, йдеться про десятки тисяч військовослужбовців під керівництвом Європи, які отримають підтримку від США. Вона може включати системи управління, розвідку та засоби спостереження.

    Найближчі дні мають прояснити контури майбутньої угоди та те, чи готові європейські держави до такого масштабного кроку. Для Києва питання безпекових гарантій залишається ключовим у будь-якому переговорному процесі.

  • Трамп закликав Зеленського до завершення війни без повернення окупованих територій

    Трамп закликав Зеленського до завершення війни без повернення окупованих територій

    Обраний президент США Дональд зробив чіткий сигнал президенту України Володимиру Зеленському, закликавши його почати розглядати можливість початку війни шляхом відмови від території, окупованої Росією Трампом. Про це повідомляє іспанське видання El Pais .

    Поки що європейські столиці обговорюються інші варіанти завершення війни, зокрема введення миротворчих сил, збільшення постачання західної зброї, створення оборонного щита США та Європи для України.

    “Війна закінчиться за столом переговорів, можливо, раніше, ніж очікувалося. Європа має підготуватися до цього та претендувати на місце за столом переговорів”, – зазначило високопоставлене європейське джерело.

    Один із головних ризиків, який турбує Київ і європейські столиці, — це можливе досягнення угоди, що залишить окуповані території у статусі замороженого конфлікту. Високопоставлене джерело з ЄС наголосило, що “гарантії безпеки потрібні не тільки для того, щоб Україна прийняла цю угоду, але й для забезпечення її виживання як незалежної держави”.

    Минулого року Київ домігся від країн НАТО підписання зобов’язань у сфері безпеки, які здебільшого охоплюють військову та економічну підтримку. Але повноцінні “гарантії” залишаються під питанням, оскільки в європейських колах немає консенсусу щодо їхнього формату.

    “Членство в НАТО має бути головною метою Європи. Хоча є різні змінні, які є менш надійними, але більш політично життєздатними”, — каже Луїс Сімон, директор брюссельського офісу Королівського інституту Елкано.

    Рішення багато в чому залежить від Сполучених Штатів, зокрема після зміни адміністрації в січні. Дональд Трамп, який пообіцяв закінчити війну за 24 години, вже надіслав українському лідеру Володимиру Зеленському сигнал про необхідність припинення вогню та можливе визнання окупації захоплених Росією територій. У своєму розкішному гольф-клубі у Флориді Трамп заявив:

    “Приємно говорити, що вони хочуть повернути свою землю, але міста здебільшого зруйновані. Ви дивитеся на деякі з цих міст, і там не залишилося жодної будівлі. Отже, коли ви говорите “повернути країну”… Повернути що? Це 110-річна реконструкція”.

    Незважаючи на це, кілька європейських джерел, які побажали залишитися анонімними, вважають, що сигнали, надіслані Трампом, не є негативними – генерал Кіт Келлог, який був призначений посланником в Україні, високо оцінив нові пакети зброї адміністрації Джо Байдена та дозволу атакувати об’єкти на російській території. Трамп хоче досягти миру, але з позиції сили.

    “Для нього важливо не виглядати слабким”, – сказав високопоставлений чиновник.

    “Трамп ще не прийняв рішення, одного дня він показує одне, наступного – інше, тому так важливо діяти зараз і передати наші меседжі”, – сказало джерело в українському уряді.

    “2025 рік буде вирішальним”, — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    Наразі Європа прагне озброїти Україну, щоб посилити її позиції перед можливими переговорами, та перетворити країну на обороноздатну державу, що стримуватиме Кремль.

    Президент Франції Еммануель Макрон запропонував ідею європейських миротворчих військ, однак більшість союзників вважає, що перш ніж відправляти такі сили, необхідно досягти миру.

    Європа та США залишаються важливими партнерами для Києва. Водночас тиск часу та невизначеність у Вашингтоні змушують Україну та її союзників діяти швидко, щоб сформувати нову парасольку безпеки.

    Трамп і Україна – чого чекати

    Раніше ми повідомляли, що майбутня інавгурація Трампа не обіцяє нічого хорошого для інтересів Заходу та України. Найімовірніше, після 20 січня військова та економічна допомога Києву від Вашингтона значно скоротиться, а переговори з Росією почнуться швидко. Таку думку висловив колишній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон.

    Президент України Володимир Зеленський припускав, що повномасштабна війна в Україні проти РФ може завершитися у 2025 році, адже Трамп здатен чинити великий тиск на РФ через посилення України. Але це залежить “від волі тих, хто цього хоче”.

    Ще до інавгурації до Києва має прибути майбутній спецпредставник Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог. Втім, Зеленський висловив скепсис щодо успіху місії Келлога.

  • Литва передає Україні демонтувану ТЕЦ для відновлення енергетичних потужностей

    Литва передає Україні демонтувану ТЕЦ для відновлення енергетичних потужностей

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про важливу ініціативу щодо демонтажу теплоелектроцентралі (ТЕЦ) у Литві, яка буде передана Україні. Ця угода є частиною зусиль Європейського Союзу, спрямованих на відновлення енергетичних потужностей України в умовах триваючої агресії.

    Наразі відбувається демонтаж литовської ТЕЦ для відправки необхідних частин в Україну для відновлення енергетичних об’єктів, зруйнованих атаками рф. Також країни Європейського союзу передали Україні понад 10 тисяч генераторів і трансформаторів, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 19 вересня, передає сайт Єврокомісії.

    Через місяць виповниться 1000 днів з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну. 1000 днів абсолютної жорстокості з боку кремля. Від самого початку вони націлилися на енергетичну інфраструктуру України, щоб спробувати занурити країну в темряву. Половина всієї енергетичної інфраструктури країни була знищена

    – заявила Урсула фон дер Ляєн.

    Президентка Єврокомісії  зауважила, що через атаки рф в Україні зруйновано 80% ТЕС, третина потужностей ГЕС. ЄС зосередить зусилля  на ремонті енергооб’єктів для відновлення 2,5 гігават потужності до зими.  Це приблизно 15% від потреб України.

    Наразі нам вдалося надіслати більше ніж 10 000 генераторів і трансформаторів, і допомога надходить ще більше. Поки ми говоримо, є ціла теплоелектростанція, яку демонтують у Литві та за нашою підтримкою відправляють в Україну, а потім відновлюють в Україні. Це свідчить про тривале бажання Європейського Союзу та держав-членів підтримувати Україну

    – розповіла Урсула фон дер Ляєн.

    Вона також розповіла, що країни ЄС  експортують в Україну 2 гігавати електроенергії, що також покриває приблизно 12% потреб країни в електриці на зиму.

    Крім того, Європейський союз відправляє сонячні панелі до 21 лікарні в країні, щоб забезпечити безперебійне енергопостачання. Вісім з них мають бути повністю обладнані до цієї зими.