Daypolitico

Позначка: ув’язнені

  • У Росії хочуть відправляти на війну ще більше засуджених

    У Росії хочуть відправляти на війну ще більше засуджених

    У Росії готують нове розширення категорій засуджених, яких можна буде залучати до війни проти України. До Державної думи внесли пакет законопроєктів, що передбачає скасування низки обмежень для осіб із судимістю, які бажають укласти контракт із Міністерством оборони РФ. Таким чином російська влада прагне збільшити резерви для поповнення окупаційної армії на тлі тривалих бойових дій та значних втрат. Про це повідомляє The Moscow Times.

    Згідно із законодавчими ініціативами, із переліку злочинів, які раніше унеможливлювали проходження військової служби за контрактом, пропонують виключити ще низку статей Кримінального кодексу РФ. Якщо документ буде ухвалений, судимість за окремі тяжкі злочини більше не стане перешкодою для відправлення на фронт.

    Як зазначає видання, законопроєкт уже зареєстрований в електронній базі нижньої палати російського парламенту. Його автори фактично пропонують розширити практику залучення ув’язнених до війни, яку Росія активно використовує з перших років повномасштабного вторгнення. На думку аналітиків, причиною таких змін є поступове вичерпання ресурсу засуджених, яких раніше масово вербували до приватної військової компанії “Вагнер”, а згодом — безпосередньо до лав Міністерства оборони РФ.

    Нові правила можуть дозволити укладати контракти особам, засудженим за контрабанду готівки та стратегічно важливих товарів, участь у збройних бандформуваннях, втручання в роботу критичної інфраструктури, зокрема хакерські атаки, а також за порушення правил промислової безпеки. Крім того, до переліку потрапили статті, пов’язані з незаконним поводженням із ядерними матеріалами, їхнім розкраданням, організацією незаконної міграції та навіть втратою документів, що містять державну таємницю.

    Окремий блок законодавчих змін стосується злочинів, пов’язаних із наркотиками. Уряд РФ пропонує дозволити укладати контракти особам, засудженим за контрабанду наркотичних засобів за статтею 229.1 Кримінального кодексу РФ. Йдеться про кілька частин цієї статті, що охоплюють тяжкі злочини у сфері незаконного обігу наркотиків.

    The Moscow Times також звертає увагу на те, що статті, пов’язані з наркотиками, нерідко використовуються російськими правоохоронними органами як інструмент тиску. Правозахисники неодноразово повідомляли про випадки, коли кримінальні справи за такими статтями порушувалися щодо опозиційних активістів або громадян за сумнівних обставин. У таких випадках перспектива укласти контракт із Міноборони може фактично ставати альтернативою відбуванню покарання.

    Практика вербування ув’язнених для участі у війні проти України розпочалася ще у 2022 році, коли цим активно займалася ПВК “Вагнер”. Після цього механізм був фактично інтегрований у державну систему. Уже в листопаді 2022 року російська влада дозволила залучати до служби засуджених за низку тяжких злочинів, зокрема вбивства, розбої та пограбування. У червні 2023 року законодавство розширили, дозволивши укладати контракти не лише особам із вироками, а й тим, хто перебуває під слідством. Пізніше така можливість поширилася навіть на обвинувачених, чиї кримінальні справи ще розглядаються судами.

    На думку експертів, нові законодавчі зміни можуть свідчити про зростаючу потребу російської армії у поповненні особового складу. Раніше повідомлялося, що в Росії триває прихована підготовка до нової хвилі мобілізації після завершення виборчого циклу. Крім того, у низці російських регіонів місцева влада вже вимагає від підприємств забезпечувати набір працівників для війська або сплачувати компенсаційні внески. Новий законопроєкт може стати ще одним інструментом, який дозволить Кремлю підтримувати чисельність окупаційних військ без оголошення відкритої загальної мобілізації.

  • Змушували носити капці в зубах і «гавкати»: гучний скандал в Одеському СІЗО обернувся відстороненням керівництва

    Змушували носити капці в зубах і «гавкати»: гучний скандал в Одеському СІЗО обернувся відстороненням керівництва

    У центрі гучного скандалу опинився Одеський слідчий ізолятор після того, як у мережі з’явилося відео, на якому чоловіка змушують виконувати принизливі дії, поводячись як собака. Резонансний запис викликав хвилю обурення в суспільстві та став підставою для службової перевірки. За даними, Державної кримінально-виконавчої служби України, на час розслідування керівництво установи вже відсторонили від виконання службових обов’язків.

    Інцидент набув широкого розголосу після публікації відео, яке, за даними низки українських медіа, було зняте в одному з корпусів Одеського СІЗО приблизно тиждень тому. На кадрах видно чоловіка, який на колінах переносить капці зубами та виконує команди, що імітують дресирування тварини. Автори публікацій стверджують, що потерпілим може бути колишній співробітник територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

    За інформацією одеського видання «Думська», яку цитують інші медіа, до інциденту нібито може бути причетний так званий «смотрящий» одного з корпусів ізолятора на прізвисько Спортик. Саме він, за даними журналістів, змушував ув’язненого виконувати принизливі дії перед іншими арештантами. Водночас офіційного підтвердження цих обставин наразі немає, а всі факти перевіряються правоохоронцями.

    Після появи відео Державна кримінально-виконавча служба України повідомила про початок службової перевірки. У відомстві наголосили, що наразі ще не отримано експертного висновку щодо автентичності відеозапису, однак суспільний резонанс та серйозність можливих порушень змусили оперативно реагувати. Саме тому керівництво Одеського СІЗО було відсторонене на період проведення перевірки.

    У ДКВС заявили, що до установи направили спеціальну групу з числа керівного складу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. Її завданням є з’ясування всіх обставин події, перевірка інформації про можливе порушення прав людини та встановлення ролі співробітників ізолятора в інциденті. Перевірка проводиться спільно з іншими правоохоронними органами.

    У відомстві підкреслили, що особливу увагу приділять питанню можливого потурання кримінальній субкультурі всередині установи. Якщо буде встановлено, що співробітники СІЗО знали про подібні випадки або не вживали заходів для їхнього припинення, це може спричинити не лише дисциплінарну, а й кримінальну відповідальність.

    Скандал знову привернув увагу до давньої проблеми української пенітенціарної системи — впливу неформальних кримінальних структур у місцях позбавлення волі. Правозахисники неодноразово заявляли про існування в окремих установах так званих «смотрящих», які фактично контролюють частину внутрішнього життя ув’язнених та можуть впливати на інших арештантів. У випадку з Одеським СІЗО саме ця версія зараз активно обговорюється в інформаційному просторі, хоча офіційних висновків розслідування поки що немає.

    Додаткової уваги ситуації додає імовірна особа потерпілого. Через суспільно чутливу тему діяльності ТЦК відео швидко поширилося соціальними мережами та викликало тисячі коментарів. Водночас правоохоронці поки офіційно не підтвердили, що чоловік на відео дійсно є колишнім працівником територіального центру комплектування. Ця інформація наразі залишається на рівні повідомлень медіа та джерел журналістів.

    У Міністерстві юстиції та Державній кримінально-виконавчій службі наголосили, що результати перевірки будуть оприлюднені після її завершення. Там запевняють, що будь-які факти порушення прав людини в місцях несвободи отримають належну правову оцінку. Також у відомстві заявили про намір максимально об’єктивно встановити всі обставини події та осіб, які могли бути причетними до знущань.

    Експерти зазначають, що історія може мати далекосяжні наслідки для всієї пенітенціарної системи. Якщо факти, зафіксовані на відео, підтвердяться, це стане одним із найгучніших скандалів у сфері виконання покарань за останній час. У такому разі перевірка може перерости у масштабне службове розслідування з кадровими рішеннями не лише на рівні Одеського СІЗО, а й у вищих структурах системи виконання покарань.

    Поки що головним питанням залишається автентичність відео та роль адміністрації ізолятора в подіях, які могли відбуватися за стінами установи. Від відповіді на нього залежатиме подальша доля посадовців, відсторонених від роботи, а також можливі кримінальні провадження щодо осіб, причетних до приниження ув’язненого. Українське суспільство вже очікує від правоохоронців та Міністерства юстиції швидкої та прозорої відповіді на те, що насправді сталося в Одеському СІЗО.

  • Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    В Україні вже понад 12 тисяч колишніх ув’язнених долучилися до лав Збройних сил України у межах спеціального механізму, який дозволяє окремим категоріям засуджених добровільно піти на військову службу в обмін на звільнення від покарання. Про це повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов, передає українські ЗМІ.

    Йдеться про програму, яка почала діяти у 2024 році та стала одним із інструментів поповнення війська в умовах повномасштабної війни. За словами представників Міністерство юстиції України, держава залучає виключно добровольців, а сам процес відбору є багатоетапним і жорстко регламентованим. Щомісяця розглядається близько 1500 заяв від засуджених, які бажають вступити до армії.

    Середній вік кандидатів становить 30–35 років, що свідчить про достатній фізичний ресурс для служби. Водночас участь у програмі суворо обмежена: до неї допускаються переважно особи, засуджені за нетяжкі злочини. Особи, які вчинили тяжкі насильницькі правопорушення або злочини проти національної безпеки, не можуть брати участь у цій ініціативі.

    Перед тим як потрапити до війська, кандидати проходять кілька рівнів перевірки. Зокрема, йдеться про медичне обстеження, психологічну оцінку та фізичну підготовку. Такий підхід покликаний мінімізувати ризики як для самих військових, так і для підрозділів, у які вони потрапляють. Лише після успішного проходження всіх етапів відбору укладається контракт, і добровольці проходять базову військову підготовку.

    Після навчання їх направляють до підрозділів ЗСУ, де вони виконують бойові або тилові завдання нарівні з іншими військовослужбовцями. При цьому термін служби для таких бійців відповідає невідбутій частині їхнього покарання. Якщо військовий отримує поранення або після завершення воєнного стану, він може бути повністю звільнений від подальшого відбування покарання.

    У Мін’юсті наголошують, що колишні засуджені мають такі ж права на грошове забезпечення, як і інші військові. Вони отримують зарплату, передбачену для відповідних посад у ЗСУ, а також можуть підтримувати зв’язок із родинами. Водночас для цієї категорії військовослужбовців передбачено посилений контроль. Зокрема, вони не мають права самовільно залишати зону виконання бойових завдань.

    Програма вже продемонструвала суттєве зростання. Якщо раніше повідомлялося про приблизно 9,5 тисячі добровольців із числа засуджених, то станом на квітень 2026 року ця цифра перевищила 12 тисяч. Серед них є і жінки, хоча їхня частка залишається відносно невеликою.

    Запровадження такого механізму викликало активну дискусію в суспільстві. З одного боку, це можливість для засуджених отримати другий шанс і довести свою лояльність державі. З іншого — питання безпеки, дисципліни та морально-етичних аспектів залишаються предметом обговорення серед експертів.

    Фактично Україна застосовує модель, яку в різні історичні періоди використовували й інші країни під час воєн. Водночас український підхід відрізняється тим, що участь є виключно добровільною, а відбір — значно жорсткішим. Це дозволяє уникнути масового залучення людей без належної підготовки або мотивації.

    В умовах тривалої війни кадрове забезпечення армії залишається одним із ключових викликів. Саме тому держава шукає різні способи залучення людського ресурсу, не знижуючи при цьому вимог до якості підготовки військових. Програма для засуджених стала одним із таких інструментів, який, за оцінками уряду, вже демонструє результат.

    Водночас у Міністерство юстиції України підкреслюють, що цей механізм не є масовою практикою і не може замінити стандартні процедури мобілізації. Його головна мета — дати можливість тим, хто цього хоче, змінити своє життя та зробити внесок у захист країни.

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених, які вже служать у ЗСУ, стали частиною ширшого процесу трансформації української армії в умовах війни. І хоча ця практика залишається дискусійною, вона демонструє прагнення держави використовувати всі доступні ресурси для зміцнення обороноздатності країни.

  • У Вінниці ув’язнені ошукали людей на понад 560 тисяч гривень прямо з камери

    У Вінниці ув’язнені ошукали людей на понад 560 тисяч гривень прямо з камери

    У Вінницькій області двом ув’язненим повідомили про підозру у масштабному шахрайстві, яке вони організували, перебуваючи у місцевій установі виконання покарань. За даними слідства, зловмисникам вдалося ошукати громадян на понад 560 тисяч гривень, не залишаючи території колонії.

    Про це повідомляє Вінницька обласна прокуратура.

    За версією правоохоронців, попри відбування покарання за попередні злочини, спільники налагодили схему дистанційного шахрайства. Вони отримали з волі мобільні телефони та SIM-карти, після чого почали телефонувати випадковим громадянам.

    Під час розмов зловмисники представлялися працівниками служби безпеки банку та повідомляли жертвам про нібито підозрілі операції або несанкціоновані покупки в інтернет-магазинах. Використовуючи психологічний тиск і маніпуляції, вони переконували людей терміново переказати кошти на так звані «безпечні рахунки».

    У результаті таких дій задокументовано щонайменше 13 епізодів шахрайства. Загальна сума збитків перевищує 560 тисяч гривень.

    Підозрюваним інкримінують шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану (частина 3 статті 190 Кримінального кодексу України). Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють можливих спільників, а також перевіряють, як саме заборонені засоби зв’язку потрапили до установи виконання покарань.

  • «Злодійська» ієрархія в колонії: хто і як керує тюрмою зсередини

    «Злодійська» ієрархія в колонії: хто і як керує тюрмою зсередини

    Прокуратура Львівської області повідомила про нову підозру 29-річній жінці, яка вже перебуває під вартою через обвинувачення у наркотичних злочинах. Її звинувачують у встановленні та поширенні злочинного впливу як у місцях позбавлення волі, так і за їх межами.

    Раніше правоохоронці встановили, що підозрювана входила до складу організованої злочинної групи з чотирьох осіб, яка налагодила канал постачання метадону до установи виконання покарань. Важливо, що навіть після арешту та без можливості внесення застави жінка продовжувала здійснювати злочинний вплив.

    Слідство зафіксувало, що, перебуваючи в колонії, підозрювана здобула статус так званої «смотрящої» — неформальної очільниці серед ув’язнених. Вона встановлювала правила поведінки, вимагала їх дотримання та карала порушників фізично або морально. Водночас вона контролювала розподіл коштів від збуту наркотиків, наповнювала «общак» та вирішувала конфлікти серед ув’язнених.

    За інформацією правоохоронців, жінка принципово дотримувалась «злодійських традицій» і свідомо порушувала тюремний режим, що лише зміцнювало її позиції в колонії. Саме це стало підставою для висунення їй нової підозри — за ч. 2 ст. 255-1 КК України (встановлення та поширення злочинного впливу).

    Досудове розслідування проводить Головне управління Національної поліції у Львівській області за оперативного супроводу Управління стратегічних розслідувань та СБУ. У справі також бере участь оперативний підрозділ Львівської установи виконання покарань №19.

  • Понад 8 тисяч ув’язненим дозволили мобілізуватись до ЗСУ

    Понад 8 тисяч ув’язненим дозволили мобілізуватись до ЗСУ

    В умовах повномасштабної війни Україна розглядає можливість мобілізації частини ув’язнених до Збройних сил. За словами заступника міністра юстиції Євгена Пікалова, мова йде про 20–30% від загальної кількості засуджених — це може стати важливим резервом для обороноздатності країни.

    Станом на сьогодні до лав ЗСУ вже долучились понад 8 300 засуджених, ще тисяча заяв перебуває на розгляді. Серед мобілізованих — і близько 100 жінок.

    «За нашими прогнозами, близько 20–30% засуджених в Україні можуть скористатися цією можливістю та стати на захист держави», — розповів Пікалов в інтерв’ю Укрінформу.

    Він наголосив, що мова йде не лише про додаткове поповнення лав армії, а й про крок до ресоціалізації засуджених. Усі заяви на службу проходять перевірку, процес контролюється Міністерством юстиції та Державною кримінально-виконавчою службою.

    Водночас є категорії засуджених, які не зможуть долучитися до ЗСУ. До них належать особи, засуджені за:

    • тероризм;

    • корупційні злочини;

    • статеві злочини;

    • злочини проти національної безпеки.

    Крім того, до служби не залучають осіб із серйозними проблемами зі здоров’ям.

    За статистикою, в Україні нині перебуває 37 тисяч засуджених та взятих під варту. Із них 57% відбувають покарання за майнові злочини, а ще 11% — за незаконний обіг наркотиків. Саме ці категорії є потенційною цільовою групою для мобілізації в армію.

  • У Київському СІЗО викрили злочинну мережу: катування, наркотики та змова із персоналом

    У Київському СІЗО викрили злочинну мережу: катування, наркотики та змова із персоналом

    У Київському слідчому ізоляторі — найбільшій установі такого типу в Україні — виявили стійке злочинне угруповання, яке діяло за участі як ув’язнених, так і частини персоналу. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань.

    Протягом 2024 року слідчі документували системні порушення: катування, побиття, вимагання, незаконний обіг наркотиків та ігровий бізнес. Усе це відбувалося під прикриттям окремих співробітників СІЗО, включно з медиками. Керував схемою так званий «смотрящий», який мав підтримку серед працівників установи.

    Серед найбільш резонансних випадків — смерть одного з ув’язнених після жорстокого побиття, яке сталося вже після часткових кадрових змін у СІЗО. Підозрювані — п’ятеро в’язнів — вивели чоловіка у двір та побили до напівсмерті. Працівники ізолятора знали про це, але не надали допомоги, підробили документи й лише наступного дня доправили постраждалого до лікарні. 28 грудня він помер.

    У рамках розслідування ДБР оголосило підозри:

    • 5 ув’язненим — за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть;

    • 8 працівникам СІЗО, серед яких інспектори, чергові, медики та старші у корпусах. Їм інкримінують перевищення службових повноважень, службову недбалість, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, підробку документів та співучасть у злочині.

    Підозрювані в’язні вже переведені до інших установ, щодо працівників триває процес обрання запобіжних заходів.

    Це вже не перший випадок викриття тортур в українських СІЗО. Раніше в Полтаві викрили схожу схему, де працівники ізолятора систематично катували в’язнів. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі.

    На цьому тлі особливу тривогу викликає ще один трагічний інцидент — убивство військового Валентина Козлюка у Краматорську. Його вдова стверджує, що чоловіка застрелив командир батальйону за відмову віддавати частину бойових виплат.

    Ці справи демонструють небезпечну тенденцію — ігнорування прав людини в установах, покликаних забезпечувати правосуддя та безпеку.

  • ДБР розслідує катування в полтавському ізоляторі

    ДБР розслідує катування в полтавському ізоляторі

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно з керівництвом Державної кримінально-виконавчої служби України викрили факти систематичних катувань у Полтавській установі виконання покарань. Як з’ясувалося, в установі існувало спеціально облаштоване приміщення, яке фактично виконувало функцію камери тортур.

    Двоє співробітників СІЗО — черговий та старший корпусу відділу режиму і охорони — вже отримали повідомлення про підозру у катуванні за ч. 3 ст. 127 КК України.

    За даними слідства, ув’язнених, які відмовлялися співпрацювати з адміністрацією, скаржилися або порушували розпорядок, навмисно карали жорстокими методами. У медичній частині установи була облаштована кімната, де жертв прив’язували до металевого ліжка, позбавляли їжі, води та доступу до туалету на кілька днів.

    Один із постраждалих за останні три роки пережив щонайменше десять подібних актів насильства. Декілька днів тому оперативники ДБР зафіксували чергові катування. Саме тоді й було відкрито провадження, а винуватцям — оголошено про підозру.

    Наразі вирішується питання щодо тримання підозрюваних під вартою. За тяжкі злочини проти людини їм загрожує до 12 років позбавлення волі.

    Розслідування триває. Правозахисники закликають до негайної перевірки інших установ на предмет подібних порушень, адже ситуація в Полтаві може бути не єдиним випадком.

  • До кінця літа ув’язнені, мобілізовані до ЗСУ, опиняться на фронті

    До кінця літа ув’язнені, мобілізовані до ЗСУ, опиняться на фронті

    Міністр юстиції України Денис Малюська заявив Financial Times, що перші ув’язнені, які були мобілізовані до Збройних Сил України (ЗСУ), очікується, що до кінця літа вони опиняться на фронті.

    Зараз ці особи перебувають у процесі військової підготовки, яка триватиме принаймні два місяці.

    Кілька ув’язнених розповіли виданню, що готові мобілізуватися, тому що хочуть свободи і спокути. Інші були мотивовані вищою зарплатою, яка може дозволити їм утримувати свої сім’ї, виконуючи при цьому патріотичний обов’язок.

    Малюська повідомив, що початкова кампанія з вербування засуджених, як очікується, дасть близько 5000 нових рекрутів, а “за найсприятливіших обставин” їхня кількість може потроїтися.

    Тим часом 24 ОМБр повідомляє про формування у своєму складі батальйону “Характерники”, в якому служитимуть колишні ув’язнені. Вони вже склали військову присягу і проголосили “молитву українського націоналіста”

    “Серед них дуже багато патріотів, які неодноразово виявляли бажання захищати Батьківщину. Є багато людей із бойовим досвідом. Найближчим часом “Характерники” почнуть виконувати бойові завдання і покажуть себе на полі битви”, – йдеться в повідомленні бригади.

  • Третя окрема штурмова бригада агітує ув’язнених для вступу в ЗСУ

    Третя окрема штурмова бригада агітує ув’язнених для вступу в ЗСУ

    Третя окрема штурмова бригада проводить агітацію серед ув’язнених для вступу до Збройних сил України (ЗСУ). Цей крок став частиною стратегії залучення нових рекрутів до армії та посилення військового потенціалу країни.

    Про це повідомив командир 2-го штурмового батальйону Дмитро Кухарчук.

    «Найбільше надихає, коли на твоє “Слава Україні!” вся в’язниця відповідає: «Героям Слава!», – пише він про перший досвід відвідування в’язниць.

    Нагадаємо, штурмбатальйон «Да Вінчі» також розпочав набір новобранців у в’язницях.

    Міністр юстиції Малюська повідомляє, що мобілізувати вдалося вже 613 ув’язнених.