Daypolitico

Позначка: Вадим Скібіцький

  • Кремль відкинув зупинку війни по нинішній лінії фронту: у ГУР назвали перспективи миру до кінця року

    Кремль відкинув зупинку війни по нинішній лінії фронту: у ГУР назвали перспективи миру до кінця року

    Росія не погодиться на припинення бойових дій із фіксацією нинішньої лінії фронту. У Кремлі публічно відкинули такий сценарій завершення війни проти України, тоді як українська воєнна розвідка заявляє, що наразі не бачить ознак готовності Москви до реального перемир’я.

    Про це заявив помічник російського лідера Володимира Путіна Юрій Ушаков, коментуючи можливість «заморожування» війни по нинішній лінії бойового зіткнення.

    На запитання журналістів, чи допускає Москва такий варіант, Ушаков відповів, що позиція російської сторони його виключає.

    «Ви знаєте нашу позицію, вона виключає це», — заявив представник Кремля.

    Таким чином Москва фактично підтвердила, що не розглядає просту зупинку бойових дій на тих позиціях, які зараз займають українські та російські війська.

    Заява є особливо важливою на тлі міжнародних дискусій щодо можливого припинення вогню як першого етапу майбутнього політичного врегулювання війни.

    Кремль не хоче «заморожування» фронту

    Ушаков зробив заяву 18 серпня. Російські та українські медіа, які цитують його коментар, зазначають, що представник Кремля відповідав саме на запитання про можливість припинення бойових дій із фіксацією нинішньої лінії зіткнення.

    Москва такий сценарій відкинула.

    Це означає, що навіть потенційний компроміс, за якого сторони спочатку припиняють вогонь, не вирішуючи негайно всі територіальні та політичні питання, наразі не отримує підтримки Кремля.

    Російська сторона й раніше пов’язувала завершення війни з виконанням власних вимог щодо України. Зокрема, у попередніх заявах російські посадовці наполягали на територіальних поступках Києва та виконанні інших умов Москви.

    У травні Ушаков заявляв, що переговори залишатимуться заблокованими, якщо Україна не погодиться на виведення своїх військ із підконтрольних Києву територій Донбасу. Тоді він стверджував, що без такого кроку можна провести ще багато раундів переговорів, але сторони все одно залишатимуться на тому самому місці.

    Тепер Кремль додатково дав зрозуміти, що й варіант простого припинення бойових дій уздовж нинішнього фронту Москва не вважає прийнятним.

    У ГУР не бачать ознак готовності Росії до миру

    Практично одночасно з новою заявою Кремля заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький повідомив, що українська розвідка наразі не бачить ознак підготовки Росії до реального припинення бойових дій.

    За його словами, оцінки ГУР ґрунтуються передусім на ситуації на полі бою та планах російського військового командування.

    Скібіцький зазначив, що на фронті немає ознак, які свідчили б про готовність РФ припинити вогонь та перейти до повноцінного переговорного процесу.

    За оцінкою української розвідки, до кінця 2026 року Москва не розраховує на підписання мирної угоди.

    «До кінця цього року жодних домовленостей та підписання мирної угоди не буде», — заявив Скібіцький, описуючи російські плани.

    Це не означає, що дипломатичні контакти протягом цього періоду неможливі. Однак оцінка ГУР свідчить, що російське військове планування наразі не демонструє переходу від ведення війни до підготовки тривалого припинення вогню.

    Росія зберігає територіальні цілі

    Однією з причин песимістичної оцінки української розвідки залишаються військові плани РФ.

    За словами Скібіцького, російське командування продовжує ставити перед своїми військами завдання щодо захоплення нових українських територій. Зокрема, йдеться про прагнення повністю окупувати Донецьку область.

    Таким чином, військові цілі Москви прямо суперечать сценарію швидкого припинення бойових дій на нинішній лінії фронту.

    Якщо російське командування продовжує планувати наступальні операції та захоплення додаткових територій, це суттєво знижує ймовірність того, що Кремль найближчим часом погодиться на фіксацію поточного статус-кво.

    Саме на цьому тлі заява Ушакова набуває особливого значення: вона фактично переводить військові наміри Росії у площину офіційної політичної позиції Кремля.

    Що це означає для переговорів

    Публічна відмова Москви від «заморожування» війни по нинішній лінії фронту звужує можливості для одного з потенційних проміжних сценаріїв завершення активної фази війни.

    Такий варіант теоретично дозволяв би спочатку домогтися припинення вогню, а вже після цього вести тривалі переговори щодо територій, гарантій безпеки та інших суперечливих питань.

    Однак нинішня позиція Кремля свідчить, що Москва не готова відокремлювати припинення бойових дій від ширших політичних і територіальних вимог.

    При цьому переговорні канали повністю не закриті. США продовжують контакти з Україною та Росією, а останні повідомлення західних медіа свідчать про використання Вашингтоном як офіційних, так і непублічних каналів комунікації з Кремлем.

    Однак станом на 19 серпня немає підтвердженої домовленості про нове загальне припинення вогню або дати нового повноцінного раунду переговорів, який міг би привести до такої угоди.

    Натомість останні заяви Москви та оцінки української розвідки вказують на те, що позиції сторін щодо умов завершення війни залишаються далекими одна від одної.

  • Росія прискорила створення власного Starlink: у ГУР назвали терміни появи сотень супутників

    Росія прискорила створення власного Starlink: у ГУР назвали терміни появи сотень супутників

    Росія прискорює розгортання власної низькоорбітальної системи супутникового зв’язку «Рассвет», яку позиціонують як російську альтернативу Starlink. Москва просувається швидше, ніж передбачали попередні плани, а вже протягом найближчих років має намір вивести на орбіту сотні апаратів. Українська розвідка попереджає: після формування повноцінного угруповання система зможе забезпечувати постійний зв’язок за принципом, подібним до Starlink, а тому питання протидії їй уже обговорюється.

    Про це розповів заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький.

    За даними ГУР, Росія планує створити угруповання із 292 супутників уже у 2027 році, а до 2035-го збільшити його до 924 апаратів.

    «Москва впроваджує “Рассвет” — фактично російський аналог системи Starlink. І вони почали її запускати значно швидше, ніж це передбачалося їхніми планами», — повідомив Скібіцький.

    Незалежні дані підтверджують, що проєкт перейшов від випробувань до розгортання робочого угруповання. 23 березня 2026 року компанія «Бюро 1440» здійснила перший пакетний запуск одразу 16 супутників «Рассвет». Апарати вивела ракета «Союз-2.1Б», після чого їх взяв під контроль центр управління польотами компанії.

    Це був важливий рубіж: попередні запуски «Рассвет-1» та «Рассвет-2» мали переважно експериментальний характер, тоді як апарати 2026 року вже є частиною майбутнього робочого угруповання.

    У самій компанії «Бюро 1440» підтверджують, що після березневого запуску розпочався етап безпосереднього розгортання системи. 20 липня компанія повідомила про успішне виведення на орбіту супутників другого пакетного запуску.

    Таким чином, Росія вже перейшла до серійних запусків.

    Що відомо про російський «Рассвет»

    «Рассвет» створює російська аерокосмічна компанія «Бюро 1440», що входить до «ИКС Холдинга». Концептуально система справді нагадує Starlink: замість кількох великих геостаціонарних супутників використовується значна кількість відносно невеликих апаратів на низькій навколоземній орбіті.

    Це дозволяє зменшити затримку сигналу та забезпечувати широкосмуговий доступ до мережі навіть там, де відсутня звичайна наземна телекомунікаційна інфраструктура.

    За даними Janes, російська система має використовувати технологію 5G NTN та міжсупутникові лазерні канали зв’язку. Заявлена швидкість доступу може сягати 1 Гбіт/с, а затримка сигналу — до 70 мілісекунд.

    Саме лазерні міжсупутникові канали є особливо важливими. Вони дозволяють апаратам передавати інформацію один одному без необхідності кожного разу спрямовувати весь трафік через наземну станцію.

    Березневі супутники отримали оновлену систему електроживлення, плазмові двигуни та нове покоління терміналів лазерного зв’язку.

    Поки система працює лише «вікнами»

    Наразі порівнювати можливості «Рассвета» зі сформованою мережею Starlink зарано. Російське угруповання ще занадто мале, щоб забезпечувати безперервне покриття.

    Це підтверджує і українська розвідка.

    За словами Скібіцького, зараз система може працювати лише фрагментарно — у моменти, коли відповідний російський супутник проходить над територією України.

    Тобто на цьому етапі постійного супутникового покриття немає. Але ситуація принципово змінюватиметься зі збільшенням кількості апаратів.

    Після розгортання повноцінного угруповання супутники зможуть послідовно змінювати один одного над певною територією. Саме цей принцип лежить в основі роботи великих низькоорбітальних мереж.

    «Коли вони виведуть на орбіту повноцінне угруповання супутників, система запрацює за принципом, аналогічним Starlink», — пояснив представник ГУР.

    За його словами, в Україні вже обговорюють можливі способи протидії новій системі.

    «Вже йде дискусія, як з цим боротися», — зазначив Скібіцький.

    Чому це важливо саме для війни

    Російський проєкт має цивільне призначення, але супутникові комунікаційні мережі за своєю природою є технологією подвійного використання.

    Досвід російсько-української війни продемонстрував, наскільки важливим може бути стабільний супутниковий інтернет для сучасних бойових дій — від зв’язку між підрозділами до роботи цифрових систем управління.

    WIRED у травні звертав увагу, що запуск першої серійної партії «Рассвета» здійснили саме з космодрому Плесецьк, який тісно пов’язаний із російською військовою космічною програмою. Видання також зазначало, що проєкт отримує значну державну підтримку і потенційно має як цивільне, так і військове застосування.

    Janes також характеризує «Рассвет» як російську альтернативу низькоорбітальній мережі Starlink.

    Водночас називати «Рассвет» повноцінним конкурентом Starlink уже сьогодні було б перебільшенням. Масштаби систем поки непорівнянні, а Росії ще необхідно налагодити серійне виробництво апаратів та забезпечити високу частоту космічних запусків.

    До 292 супутників уже наступного року

    Саме темпи розгортання стають головним питанням.

    Російський план передбачає вихід на сотні апаратів протягом дуже короткого часу. За інформацією, яку наводять профільні джерела, до кінця 2027 року Москва розраховує сформувати угруповання приблизно з 292 супутників. Ця цифра збігається з даними, які зараз наводить українська військова розвідка.

    Але реалізувати такий графік буде непросто. Якщо запускати по 16 апаратів за один раз, Росії знадобиться багато пакетних запусків протягом 2026–2027 років, не враховуючи можливих аварій, технічних несправностей та необхідності заміни апаратів.

    Проєкт вимагає не лише самих супутників. Потрібні ракети-носії, наземні термінали, центри управління, виробничі лінії, електроніка та велика мережа наземної інфраструктури.

    Саме спроможність російської промисловості підтримувати необхідний темп серійного виробництва може стати одним із головних обмежень програми.

    Росія засвоює уроки війни

    Прискорення «Рассвета» вписується у ширшу тенденцію, про яку останнім часом говорить українська розвідка: Москва намагається максимально швидко масштабувати технології, ефективність яких стала очевидною під час війни.

    Йдеться про безпілотні системи, захищений цифровий зв’язок, супутникову розвідку, навігацію та незалежні канали передачі даних.

    Власне низькоорбітальне угруповання потенційно дасть Росії значно більшу автономність у сфері комунікацій та зменшить залежність від наземної телекомунікаційної інфраструктури.

    При цьому перші результати вже є: у березні на орбіту вийшли 16 серійних апаратів, а в липні «Бюро 1440» повідомило про другий пакетний запуск.

    Тож для України проблема «Рассвета» поки не полягає в тому, що Росія вже отримала власний повноцінний Starlink. Такої системи у Москви наразі немає.

    Набагато важливіше те, що Росія вже перейшла від експериментів до системного розгортання супутникового угруповання, а строки реалізації програми, за оцінкою ГУР, прискорюються. Якщо Москва зможе підтримати нинішній темп і справді вивести сотні апаратів, «Рассвет» перетвориться з експериментальної технології на постійно доступну мережу зв’язку — з потенційно серйозними наслідками і для російських військових можливостей.

  • Росія перевиконує план із виробництва ракет: Скібіцький попередив, що паузи в ударах не буде

    Росія перевиконує план із виробництва ракет: Скібіцький попередив, що паузи в ударах не буде

    Росія продовжує нарощувати виробництво високоточного ракетного озброєння та перевиконує державне оборонне замовлення за низкою ключових типів ракет. Це дозволяє країні-агресору підтримувати високі темпи ракетних ударів по території України, тому найближчим часом очікувати тривалої паузи в атаках не варто. Про це заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна.

    За словами представника воєнної розвідки, Росія може змінювати тактику застосування озброєння, зменшуючи кількість ракет, які одночасно запускаються по одній цілі, однак повністю припиняти удари вона не планує. Водночас подальша інтенсивність атак значною мірою залежатиме від того, чи зможе російський військово-промисловий комплекс і надалі підтримувати нинішні темпи виробництва.

    «Вони зможуть зменшити кількість ракет, яка летить по одній цілі, але паузу вони навряд чи будуть робити. Адже зараз у них у пріоритеті ураження одних цілей, а потім вони будуть переключатися на інші. Проте все буде передусім залежати від обсягів їхнього виробництва – чи зможуть вони підтримувати нинішні темпи», – зазначив Скібіцький.

    Він підкреслив, що головним завданням української розвідки та інших складових Сил оборони залишається зрив планів російського військово-промислового комплексу. Для цього Україна працює як над отриманням інформації про виробництво озброєння, так і над завданням ударів по підприємствах оборонної галузі, складах боєприпасів та інших військових об’єктах на території Росії.

    За інформацією ГУР, російські підприємства вже перевищують заплановані показники виробництва за основними типами ракетного озброєння. Загалом рівень виконання місячних планів становить 110–120%, а окремі види ракет виробляються значно швидше, ніж передбачено державним оборонним замовленням.

    Зокрема, у липні Росія виконала план із виробництва стратегічних крилатих ракет Х-101 на 140%. Для морських крилатих ракет 3М14 «Калібр» цей показник становив 111%, а виробництво крилатих ракет Х-35 досягло 200% від запланованого обсягу.

    Скібіцький також навів конкретні цифри щодо виробничих планів. Так, на серпень Росія запланувала виготовити 72 ракети Х-101. Аналогічний план був і в липні, однак фактично російські підприємства випустили 87 ракет цього типу. Щодо ракет «Калібр», то при запланованих 26 одиницях у липні було вироблено 29.

    За словами представника ГУР, українська розвідка володіє документальними підтвердженнями як планів виробництва російського військово-промислового комплексу, так і фактичного виконання цих показників. Саме аналіз цих документів дозволяє оцінювати реальні виробничі можливості країни-агресора, а не покладатися лише на відкриті джерела чи непрямі оцінки.

    Окремо генерал-майор звернув увагу на ситуацію із виробництвом ракет «Циркон» та «Онікс». За даними ГУР, станом на 3 серпня Росія вже виконала річний план із виробництва цих двох типів ракет, визначений державним оборонним замовленням. Протягом перших семи місяців року було виготовлено 33 ракети «Циркон» та 60 ракет «Онікс».

    Обидві ракети спочатку розроблялися як протикорабельне озброєння, однак після модернізації російська армія активно застосовує їх і для ударів по наземних цілях на території України. Завдяки високій швидкості польоту та складності перехоплення вони становлять серйозну загрозу для систем протиповітряної оборони.

    Статистика застосування ракет у липні також демонструє зростання інтенсивності російських ударів. За оцінками ГУР, за кількістю запусків крилатих ракет Х-101, «Калібр» та Х-32 липень став другим наймасштабнішим місяцем 2026 року після лютого. Якщо в лютому російська армія використала 157 таких ракет, то в липні – 153.

    Ще більш показовою є ситуація з балістичними та гіперзвуковими засобами ураження. За словами Скібіцького, протягом липня Росія застосувала 198 балістичних і гіперзвукових ракет, серед яких 9М723 комплексу «Іскандер-М», ракети 48Н6 для комплексів С-400, а також «Циркони». Це стало найбільшим показником від початку 2026 року.

    Раніше Повітряні сили Збройних сил України повідомляли, що лише у липні українська протиповітряна оборона знищила понад 5300 повітряних цілей, серед яких були ударні безпілотники та ракети різних типів. Водночас саме балістичні ракети залишаються найбільшою проблемою для ППО через дуже короткий час підльоту та складність їхнього перехоплення.

    Попри міжнародні санкції, російський військово-промисловий комплекс продовжує адаптуватися до обмежень, збільшуючи випуск високоточного озброєння. Українська розвідка наголошує, що одним із ключових напрямків роботи Сил оборони залишається ураження підприємств оборонної промисловості, виробничих майданчиків, складів та логістичних центрів на території Росії. Саме такі дії мають на меті знизити можливості Кремля підтримувати нинішні темпи виробництва ракет і, відповідно, обмежити інтенсивність майбутніх масованих ударів по Україні.

  • Росія достроково виконала річний план з виробництва «Цирконів» і «Оніксів»: ГУР попереджає про нову загрозу

    Росія достроково виконала річний план з виробництва «Цирконів» і «Оніксів»: ГУР попереджає про нову загрозу

    Росія вже на початку серпня виконала державний річний план із виробництва гіперзвукових ракет «Циркон» та надзвукових ракет «Онікс». Такі оцінки озвучило Головне управління розвідки Міністерства оборони України. За даними української воєнної розвідки, станом на 3 серпня російський військово-промисловий комплекс уже виготовив усю кількість цих ракет, яка була передбачена державним оборонним замовленням на 2026 рік.

    Про це йдеться в інтерв’ю заступника начальника ГУР МО України генерал-майора Вадима Скібіцького, яке опублікувало РБК-Україна. За його словами, російська оборонна промисловість продовжує працювати у режимі максимальної мобілізації, а виробництво окремих видів високоточного озброєння не лише не сповільнюється, а й демонструє випередження встановлених графіків.

    За інформацією української розвідки, протягом перших семи місяців 2026 року Росія виготовила:

    • 33 гіперзвукові ракети «Циркон»;
    • 60 надзвукових ракет «Онікс».

    Первісно обидва комплекси створювалися як протикорабельне озброєння. Однак після модернізації російські війська дедалі активніше використовують їх для ударів по наземних цілях на території України. Саме така зміна тактики значно ускладнила загрозу для української системи протиповітряної оборони, оскільки ці ракети мають високу швидкість польоту та складну траєкторію перехоплення.

    «Циркон» вважається одним із найсучасніших російських ракетних комплексів. За заявленими характеристиками він здатний розвивати гіперзвукову швидкість, що значно скорочує час реагування для систем ППО. Водночас «Онікс», хоча й був розроблений як протикорабельна ракета, після доопрацювання активно застосовується для ударів по наземній інфраструктурі.

    Оприлюднені цифри свідчать не лише про стабільне функціонування російського військово-промислового комплексу, а й про здатність Кремля підтримувати виробництво навіть в умовах міжнародних санкцій. Раніше Вадим Скібіцький зазначав, що Росія створила жорстку систему контролю за виконанням державного оборонного замовлення. За його словами, на підприємствах оборонної галузі діє ціла система покарань за зрив виробничих планів, а виконання державних контрактів контролюється на всіх рівнях влади.

    Водночас у ГУР наголошують, що санкційний тиск усе ж створює для російської оборонної промисловості певні труднощі. Значна частина сучасних російських ракет містить електронні компоненти іноземного виробництва, тому Україна разом із міжнародними партнерами продовжує працювати над перекриттям каналів їхнього постачання. Крім того, одним із важливих напрямків роботи Сил оборони України залишаються удари по підприємствах російського військово-промислового комплексу, складах боєприпасів та виробничих майданчиках, що дозволяє хоча б тимчасово порушувати виробничі цикли окремих видів озброєння.

    Окрему увагу експерти звертають на загальне нарощування виробництва ракетного озброєння в Росії. Позаштатний радник президента України, фахівець із військових технологій Сергій Бескрестнов («Флеш») раніше повідомляв, що російська армія накопичила запас у кілька сотень балістичних ракет і продовжує регулярно поповнювати свої арсенали завдяки власному виробництву. За його оцінками, щомісяця Росія випускає приблизно 60–70 ракет комплексу «Іскандер», а разом із виробництвом «Цирконів» та ракет для систем С-400 загальний випуск може сягати 100–150 високоточних ракет на місяць. Ці оцінки демонструють, що російський оборонно-промисловий комплекс зберігає можливість компенсувати значну частину витраченого боєзапасу.

    У ГУР також наголошують, що виконання виробничого плану не означає завершення випуску цих ракет до кінця року. Державне оборонне замовлення є мінімальним гарантованим обсягом, тоді як за наявності виробничих потужностей і необхідних комплектуючих підприємства можуть продовжувати виготовлення продукції понад встановлені показники. Саме тому українська розвідка уважно стежить за темпами виробництва та накопичення російських запасів високоточного озброєння.

    На тлі цих даних українські військові продовжують фіксувати високу інтенсивність повітряних атак. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, лише протягом липня українська протиповітряна оборона перехопила понад 5300 повітряних цілей, серед яких були ударні безпілотники та ракети різних типів. Водночас саме балістичні ракети залишаються одним із найскладніших викликів для української системи ППО через надзвичайно короткий час підльоту та складність їхнього перехоплення.

    Оцінки ГУР свідчать, що найближчим часом підстав очікувати суттєвого зменшення інтенсивності російських ракетних атак немає. Навпаки, дострокове виконання плану з виробництва окремих типів ракет може свідчити про прагнення Кремля підтримувати високий темп застосування високоточного озброєння, одночасно поповнюючи власні запаси. Саме тому українські сили оборони продовжують роботу не лише над посиленням протиповітряної оборони, а й над ураженням військово-промислових об’єктів на території Росії, які забезпечують виробництво ракетного озброєння.

  • РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

    РФ готує нову фазу війни: оцінки української розвідки

    Російська Федерація готує новий весняно-літній наступ на південному сході України та може спробувати посилити тиск на Донбас із метою досягнення оперативних результатів до осені. Про це в інтерв’ю Financial Times заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України ГУР МО України Вадим Скібіцький.

    За його словами, російська армія продовжує формувати та нарощувати своє угруповання в Україні, залучаючи додаткові сили, зокрема стратегічний резерв. За оцінками української розвідки, до бойових дій планується додатково залучити близько 20 тисяч військовослужбовців. Загальна чисельність російського угруповання, яке перебуває на території України, наразі становить приблизно 680 тисяч осіб.

    Скібіцький зазначив, що одним із ключових завдань російського командування може бути спроба встановлення контролю над усією територією Донбасу до вересня. Водночас, за його словами, такі плани є частиною ширшої воєнної стратегії Кремля, яка передбачає продовження активних бойових дій на кількох напрямках одночасно.

    У розвідці підкреслюють, що Росія не демонструє ознак готовності до реальних мирних переговорів і продовжує розглядати війну як довгостроковий інструмент досягнення політичних цілей.

    Окрему увагу в оцінках ГУР приділено зростанню інтенсивності ракетних і дронових атак по території України. За словами Скібіцького, Росія нарощує виробництво балістичних ракет типу «Іскандер» — орієнтовно до 60 одиниць на місяць — і паралельно розширює можливості їхнього застосування.

    Це, за оцінкою української розвідки, є частиною системної кампанії, спрямованої на знищення критичної інфраструктури, насамперед енергетичних об’єктів, які вже зазнали значних пошкоджень унаслідок попередніх атак.

    Скібіцький наголосив, що Україна досі має обмежену кількість сучасних систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів Patriot, що ускладнює повне покриття території країни захистом від ракетних ударів.

    Через це критична інфраструктура залишається вразливою, особливо в умовах, коли російські війська адаптують тактику атак і комбінують використання ракет та ударних безпілотників. Це створює додатковий тиск на енергосистему та цивільну інфраструктуру України.

    Паралельно з оцінками розвідки в Україні фіксують зростання інтенсивності обстрілів. За останні дні російські війська здійснили масовані комбіновані удари із застосуванням ракет і дронів. За офіційними даними, внаслідок однієї з таких атак загинули 19 людей, понад 100 отримали поранення.

    Також повідомляється про використання десятків ракет і сотень безпілотників за одну добу, значну частину яких вдалося знищити силам протиповітряної оборони України.

    У своїх оцінках українська розвідка також звертає увагу на глобальний контекст війни. Зокрема, президент України Володимир Зеленський раніше наголошував на ризиках скорочення постачання озброєння у разі загострення інших міжнародних криз, що може впливати на баланс сил на фронті.

    Таким чином, за оцінками ГУР, Росія продовжує готуватися до активної фази бойових дій у весняно-літній період, концентруючи ресурси на сході України та одночасно посилюючи ракетно-дронові удари по всій території держави.

  • Українська розвідка розкрила плани РФ щодо війни в Україні

    Українська розвідка розкрила плани РФ щодо війни в Україні

    Російська Федерація планує вирішити «українське питання» до 2026 року, оскільки затягування війни на 5-10 років означатиме втрату шансів наздогнати США та Китай. Про це заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький під час круглого столу «Нові контури європейської безпеки».

    За його словами, Росія розглядає 15 можливих сценаріїв військових конфліктів до 2045 року, і шість із них стосуються північної Європи. Особливу увагу Москва приділяє країнам Балтії та Польщі, де передбачено чотири ймовірні варіанти розгортання бойових дій. Польща, за оцінками ГУР, розуміє реальність цієї загрози й активно готується до можливого конфлікту.

    Москва розробила геополітичний прогноз на період 2026-2035 років, у якому визначено, що війна в Україні повинна завершитися до 2026-го. Головна причина такої терміновості – економічний та технологічний розрив із США і Китаєм. Кремль усвідомлює, що тривала війна виснажує російську економіку, і в разі її продовження протягом наступних 5-10 років РФ втратить можливість стати рівноправним геополітичним гравцем.

    Водночас Україна відіграє ключову роль у нових підходах до організації європейської системи безпеки. Від результату війни залежить майбутній баланс сил у регіоні та можливі зміни в міжнародній політиці щодо стримування Росії.

    Останнім часом відбулися кілька раундів переговорів між Україною, Росією та США, на яких обговорювалося питання тимчасового припинення вогню. Вашингтон заявляє про «значний прогрес» у цих переговорах, однак остаточних домовленостей ще немає.

    Раніше Київ погодився на припинення бойових дій у Чорному морі та уклав угоду про «енергетичне перемир’я» з Росією. У відповідь Кремль вимагав часткового зняття санкцій із боку Заходу, що наразі залишається предметом дискусій.

    Таким чином, Україна та її західні партнери стоять перед вибором: або змусити Росію прийняти невигідні для неї умови, або дозволити Кремлю нав’язати власний сценарій завершення війни.

  • Україна на межі: Прогнози і реалії військового конфлікту

    Україна на межі: Прогнози і реалії військового конфлікту

    Представник ГУР Вадим Скібіцький, дав інтерв’ю The Economist, в який зробив низку резонансних заяв:

    1. Скібіцький “не бачить можливості для України виграти війну тільки на полі бою”.

    За його словами, неминучі переговори, а вихід на кордони 1991 року “стає дедалі більш віддаленою перспективою” і не поклав би кінець війні.

    Прямо зараз обидві сторони борються за “найбільш вигідну позицію” перед потенційними переговорами. Але вони можуть початися не раніше другої половини 2025 року. На той час Росія зіткнеться із серйозними “зустрічними вітрами”. На його думку, російський військовий виробничий потенціал збільшився, але до початку 2026 року вийде на плато через брак матеріалів та інженерів. В обох сторін зрештою може закінчитися зброя. Але якщо в іншому нічого не зміниться, то в України вона скінчиться швидше.

    2. Найближчим часом Росія продовжить реалізацію свого плану із захоплення Донбасу. Падіння Часова Яру – “питання часу”. “Не сьогодні і не завтра, звичайно, але все залежить від наших резервів і поставок”, – заявив Скібіцький.

    Також Росія готується до наступу в районі Харківської та Сумської областей, але час цієї атаки залежить від стійкості української оборони на Донбасі. Скібіцький припускає, що основний удар Росії розпочнеться “наприкінці травня або на початку червня”.

    За його словами, Росія має в Україні 514 000 військовослужбовців, що перевищує оцінку в 470 000 осіб, дану минулого місяця головнокомандувачем НАТО Каволі. При цьому північне угруповання Росії біля кордону з Харковом налічує 35 000 осіб, але його планується розширити до 50 000-70 000 військовослужбовців.

    Росія також створює резервні дивізії від 15 000 до 20 000 осіб кожної в центральній Росії.

    За його словами, цього “недостатньо” для операції із захоплення великого міста, але може вистачити для більш дрібного завдання. “Швидка операція по входу і виходу: можливо. А ось операція з узяття Харкова або навіть міста Сум – це інший порядок. Росіяни це знають. І ми це знаємо”, – додав Скібіцький.

    3. На його думку, російська армія вже не та “зарозуміла організація”, якою була у 2022 році. І тепер вона діє як “єдиний орган, із чітким планом і під єдиним командуванням”.

  • Очікування ГУР щодо воєнної ситуації у 2024 році: сидіння в обороні – безперспективний шлях

    Очікування ГУР щодо воєнної ситуації у 2024 році: сидіння в обороні – безперспективний шлях

    Вадим Скібіцький, заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони, в подкасті для УП зазначив, що Російська Федерація має достатньо мобілізаційного ресурсу, здатного компенсувати втрати та зберігає високий рівень укомплектованості своїх військових підрозділів. У контексті обговорення доцільності для України сконцентруватися на обороні у поточному році та зосередитись на розвитку власних спроможностей, Скібіцький зауважив, що багато буде залежати від країн-партнерів.

    Журналістка зазначила, що прогнозується відсутність прориву в 2024 році та рекомендує Україні зосередитись на розбудові власних спроможностей для подальших дій у 2025 році. У відповідь на запитання щодо переваги у “довготривалій війні”, Скібіцький вказав, що сидіння виключно в обороні не має перспектив, оскільки РФ володіє достатнім мобілізаційним резервом та здатністю до швидкого відновлення втрат.

    Він також підкреслив, що розвиток власних спроможностей України буде визначатися її оборонно-промисловим комплексом і наголосив на необхідності локалізації виробництва. Зазначивши, що російська розвідка не розуміє точно, де розташовані виробництва, вона демонструє готовність до ударів, щоб ускладнити планування та дії України.

    Скібіцький також відзначив важливість партнерських відносин та спільних виробництв, які визначатимуть нарощування оборонних можливостей країни, і вказав на роль санкцій у стримуванні постачання готової зброї до РФ. Водночас, російські окупанти, намагаючись вирішити власні проблеми з виробництва, стикаються з відсутністю високотехнологічної бази, необхідної для виробництва високоточної зброї.