Daypolitico

Позначка: вакансії

  • В Україні «закрили» 94 шахрайські колцентри, але індустрія не зменшується: скільки людей там можуть працювати

    В Україні «закрили» 94 шахрайські колцентри, але індустрія не зменшується: скільки людей там можуть працювати

    Українські правоохоронці звітують про масштабну боротьбу з шахрайськими колцентрами: сотні обшуків, десятки закритих офісів, вилучені мільйони доларів та підозри організаторам. Однак аналіз ринку праці свідчить, що попит на операторів, медіабаєрів та інших працівників індустрії майже не знижується. За окремими міжнародними оцінками, в Україні можуть працювати близько тисячі таких центрів із десятками тисяч співробітників.

    Правоохоронні органи повідомили про 411 обшуків та припинення роботи 94 шахрайських колцентрів. Під час операцій було виявлено 1794 робочі місця, 26 людям повідомили про підозру, а також вилучили близько 2 млн доларів готівкою. На перший погляд, масштаби операцій значні. Однак вони можуть охоплювати лише невелику частину тіньової індустрії.

    За оцінкою Global Initiative Against Transnational Organized Crime, наведеною у звіті «Kyiv Calling», в Україні може діяти близько 1000 шахрайських колцентрів, у яких працюють приблизно 60 тисяч людей. У звіті також оцінювався потенційний оборот індустрії — до 1 млрд доларів на місяць. Якщо зіставити ці цифри з результатами останньої операції правоохоронців, припинена діяльність 94 офісів становить менше десятої частини від приблизної кількості таких структур.

    Рейди вже проводили, але колцентри адаптувалися

    Масштабні операції проти шахрайських офісів в Україні відбувалися і раніше. У 2023 році правоохоронці також проводили активні рейди. На той час кількість колцентрів оцінювали приблизно у дві тисячі, а після силових операцій їхня чисельність, за оцінками дослідників, могла скоротитися приблизно на третину.

    Однак індустрія не зникла. Один із показників її життєздатності — ринок вакансій. Шахрайські офіси потребують постійного припливу нових працівників через високу плинність кадрів, тому активно шукають персонал через популярні сайти працевлаштування та соціальні мережі. Аналіз оголошень показує, що попит на працівників колцентрів після рейдів істотно не обвалився.

    Тисячі вакансій операторів та медіабаєрів

    На Work.ua влітку 2026 року одночасно було близько 1250 вакансій за п’ятьма контактними та суміжними спеціальностями: оператор, чат-менеджер, супервайзер, лідогенератор та media buyer. Це приблизно 1,4% усіх активних вакансій порталу. Для порівняння: восени 2023 року таких оголошень було близько 1380. Тобто скорочення становило лише близько 9%.

    Ще показовішими є дані Robota.ua. У 2025 році через платформу пройшло 15 991 оголошення про пошук операторів колцентру та ще 2660 вакансій media buyer. Загалом це на 12% більше, ніж у 2023 році, і приблизно на 10% більше, ніж у 2024-му.

    При цьому саме кількість вакансій медіабаєрів за кілька років зросла особливо різко — приблизно на 40%. Водночас важливо, що не кожна вакансія оператора чи спеціаліста з реклами має стосунок до шахрайства. Такі професії широко використовують і легальні компанії.

    Однак характер частини оголошень дозволяє побачити типові для ризикового сегмента напрямки.

    Крипта, Forex, казино і БАДи

    У вакансіях часто згадуються так звані «вертикалі» — конкретні напрямки роботи. Серед них:

    • криптовалюти;
    • Forex;
    • Nutra та БАДи;
    • iGaming — казино і ставки;
    • повторні продажі;
    • affiliate-маркетинг;
    • робота з рекламними акаунтами.

    Приблизно кожне п’яте проаналізоване оголошення прямо вказувало, що саме майбутній співробітник буде рекламувати або продавати. Окремо зростає попит на media buyer — спеціалістів, які закуповують рекламу у Facebook, Google та інших системах і приводять потенційного клієнта до колцентру.

    Фактично сучасний шахрайський офіс дедалі більше нагадує повноцінну маркетингову компанію: одна команда створює рекламу та шукає потенційних клієнтів, інша телефонує їм, третя займається повторними продажами та утриманням.

    Зарплати значно вищі за ринкові

    Однією з причин, чому такі структури легко знаходять працівників, можуть бути високі зарплати. Медіанна заявлена зарплата у вакансіях, де прямо простежувався ризиковий напрямок, влітку 2026 року становила близько 50 тисяч гривень.

    Це приблизно на 54% більше, ніж у середньому в інших київських вакансіях, проаналізованих у цьому сегменті. Для криптовалютного напрямку медіанна зарплата сягала вже 70 тисяч гривень. А в окремих оголошеннях, де роботодавці прямо згадували власний колцентр, кандидатам пропонували 120–130 тисяч гривень на місяць.

    Через це легальним контакт-центрам у деяких містах може бути складно конкурувати за працівників.

    Скільки справ доходить до вироків

    Ще одна проблема — відносно невелика кількість кримінальних справ, які закінчуються реальним покаранням. За десять років у Єдиному державному реєстрі судових рішень було знайдено 339 проваджень, пов’язаних із колцентрами та шахрайством.

    Майже дві третини стосувалися двох найтиповіших схем — псевдоінвестицій та імітації роботи банків. Також поширеними залишаються: фальшиві інтернет-магазини, дзвінки нібито від служби безпеки банку та схема «ваш родич потрапив у біду».

    При цьому за весь проаналізований період було лише 17 вироків щодо 37 людей. Реальне позбавлення волі отримали лише чотири особи. Це означає, що навіть за наявності сотень кримінальних проваджень ризик отримати реальний тюремний строк для учасника такого бізнесу залишається відносно невисоким.

    Чому закриття офісів не вирішує проблему

    Шахрайські колцентри залежать передусім не від конкретного приміщення, а від людей, рекламної інфраструктури, баз потенційних жертв та платіжних механізмів. Тому після закриття одного офісу команда може переїхати, змінити юридичну оболонку або перейти на інший напрямок.

    На це вказує і ситуація з вакансіями: попри регулярні повідомлення про закриття колцентрів, попит на працівників залишається приблизно на рівні кількарічної давності, а в окремих спеціальностях навіть зростає. Дослідники Global Initiative звертають увагу ще на один фактор: багато таких компаній працюють фактично відкрито та шукають співробітників через звичайні job-сайти й TikTok.

    Саме тому одним із потенційних інструментів боротьби може бути не лише закриття фізичних офісів, а й блокування каналів рекрутингу, реклами та фінансової інфраструктури. Поки ж статистика вакансій показує: після гучних рейдів українська індустрія колцентрів не демонструє ознак радикального скорочення.

  • До 170 тисяч гривень на місяць: українські роботодавці відкрили понад 242 тисячі вакансій, а дефіцит кадрів штовхає зарплати вгору

    До 170 тисяч гривень на місяць: українські роботодавці відкрили понад 242 тисячі вакансій, а дефіцит кадрів штовхає зарплати вгору

    Український ринок праці продовжує відновлюватися, попри війну та гострий дефіцит робочої сили. За перші шість місяців 2026 року роботодавці подали до Державної служби зайнятості понад 242 тисячі вакансій, що майже на 5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Одночасно зростає і кількість компаній, які шукають працівників: із січня по червень із державною службою співпрацювали майже 76 тисяч роботодавців, що на 6,2% більше, ніж торік. Найбільшу активність демонструє Львівська область, а окремі роботодавці вже готові пропонувати цивільним спеціалістам зарплату до 170 тисяч гривень на місяць.

    За інформацією Державної служби зайнятості, протягом першого півріччя її послугами скористалися майже 390 тисяч громадян. Із них близько 220 тисяч отримали статус безробітного, а майже 194 тисячі вже знайшли нову роботу за сприяння служби. Загальний рівень укомплектування вакансій зріс до 54,5%, що також свідчить про поступове пожвавлення ринку праці.

    Водночас головною проблемою для українських компаній залишається нестача персоналу. Через мобілізацію, міграцію населення, демографічні втрати та структурні зміни економіки підприємствам дедалі важче знайти працівників навіть на традиційно популярні спеціальності. Саме кадровий дефіцит став одним із головних чинників зростання зарплат.

    Найактивніше роботодавці шукали працівників у Львівській області. Тут із початку року із центрами зайнятості співпрацювали понад 6,6 тисячі підприємств і компаній, які запропонували більше 28 тисяч вакансій. Це становить майже 12% від усіх зареєстрованих вакансій країни. Високі показники також демонстрували Дніпропетровська, Харківська, Одеська області та Київщина. Найшвидше ж кількість вакансій зростала у Запорізькій та Закарпатській областях.

    Серед професій найбільший попит традиційно зберігається на робітничі спеціальності та сферу торгівлі. Найбільше роботодавці потребують водіїв автотранспортних засобів — понад 10,6 тисячі вакансій. На другому місці продавці продовольчих товарів — майже 9,8 тисячі пропозицій. Також активно шукають продавців-консультантів, кухарів і бухгалтерів. Ці професії вже кілька років поспіль залишаються серед найдефіцитніших в Україні.

    Найбільше уваги привернули зарплати за окремими вакансіями. Абсолютним лідером стала посада оператора радіочастотного контролю із середньою пропозицією 170 тисяч гривень на місяць. На другому місці — вишкоелектромонтажник із зарплатою до 150 тисяч гривень. Технічним керівникам пропонують у середньому 142,8 тисячі гривень, начальникам або завідувачам підрозділів — близько 140 тисяч, а директорам виробництва — приблизно 125 тисяч гривень.

    Такі суми значно перевищують середню заробітну плату в Україні. За даними Держстату, середня номінальна зарплата штатних працівників у першому кварталі 2026 року становила майже 28,9 тисячі гривень. Отже, найвищі пропозиції роботодавців перевищують середній рівень доходів майже у шість разів.

    Втім, у Державній службі зайнятості наголошують, що рекордні зарплати стосуються переважно вузькопрофільних спеціалістів із високою кваліфікацією, яких на ринку практично неможливо знайти. Йдеться про складні технічні професії, керівників виробництва, спеціалістів із високим рівнем відповідальності та дефіцитними компетенціями.

    Паралельно зростає попит і на навчання. Лише за перше півріччя майже 37 тисяч українців отримали направлення на професійну підготовку або перепідготовку. Із них близько 21 тисячі навчалися у центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Після завершення курсів понад 82% випускників успішно працевлаштовуються.

    Окремим напрямком стала підтримка людей старшого віку. У травні стартував державний проєкт «Досвід має значення», який допомагає працевлаштовувати українців віком 50+. За два місяці майже 900 людей пройшли стажування, а понад 1,1 тисячі вже отримали роботу. Це має частково компенсувати нестачу кадрів у багатьох галузях економіки.

    Експерти зазначають, що кадровий голод залишається однією з найбільших проблем українського бізнесу. Через мобілізацію значної частини працездатного населення, виїзд громадян за кордон та демографічні втрати підприємствам дедалі складніше комплектувати штат. Саме тому компанії змушені активніше конкурувати між собою не лише розміром зарплати, а й додатковими бонусами, навчанням, соціальними пакетами та можливістю гнучкого графіка.

    Попри позитивну динаміку, роботодавці визнають, що знайти кваліфікованих працівників стає дедалі складніше. Найгостріше ця проблема відчувається у транспортній сфері, будівництві, виробництві, торгівлі та громадському харчуванні. Саме там кількість вакансій значно перевищує число кандидатів.

    У Державній службі зайнятості прогнозують, що до кінця року попит на працівників залишатиметься високим. Найбільше шансів швидко знайти роботу матимуть представники робітничих професій, водії, продавці, кухарі, бухгалтери, інженери та технічні спеціалісти. А конкуренція між роботодавцями за кваліфіковані кадри й надалі підштовхуватиме рівень оплати праці вгору, особливо у сферах, де дефіцит персоналу вже став системною проблемою.

  • Більше роботи і вищі зарплати: в Україні зростає інклюзивний ринок праці

    Більше роботи і вищі зарплати: в Україні зростає інклюзивний ринок праці

    В Україні роботодавці дедалі активніше відкривають вакансії, орієнтовані на людей з інвалідністю, а умови праці та рівень оплати в таких пропозиціях демонструють помітне зростання. За останній рік кількість інклюзивних вакансій збільшилася на 17%, а середній рівень зарплат у них зріс на 26%, що свідчить про поступову трансформацію ринку праці в бік більшої доступності та конкуренції за працівників. Про це йдеться у дослідженні платформи OLX Робота.

    Аналітики зазначають, що у травні 2026 року на ринку праці було розміщено 13 135 вакансій, у яких роботодавці прямо вказують можливість працевлаштування людей з інвалідністю. Для порівняння, у травні попереднього року таких пропозицій було 11 225, що демонструє стабільне зростання попиту на інклюзивну робочу силу. Експерти пов’язують цю тенденцію насамперед із дефіцитом кадрів у багатьох секторах економіки, який змушує компанії розширювати коло потенційних кандидатів та впроваджувати більш гнучкі підходи до найму.

    Водночас значно змінилися й фінансові умови. Якщо ще рік тому медіанна зарплата у вакансіях для людей з інвалідністю становила близько 21 тисячі гривень, то нині цей показник зріс до 26,4 тисячі гривень. У дослідженні підкреслюється, що таке зростання зумовлене не лише загальною інфляційною динамікою на ринку праці, а й конкуренцією між роботодавцями, які змушені пропонувати вищу оплату для залучення працівників у ключових галузях.

    Найвищі зарплати у сегменті інклюзивних вакансій фіксуються у будівельній та технічній сферах, де попит на робочу силу залишається стабільно високим. Зокрема, найбільш оплачуваною професією серед таких вакансій є штукатур, де медіанна зарплата сягає близько 80 тисяч гривень, що на 23% перевищує середні показники по ринку для цієї спеціальності. Також у переліку лідерів за рівнем доходу перебувають фасадники із зарплатою близько 75 тисяч гривень, муляри з показником 73,3 тисячі гривень, далекобійники з доходом близько 60 тисяч гривень, стоматологи також із рівнем близько 60 тисяч гривень, рихтувальники з оплатою 56,3 тисячі гривень, а також монтажники, автомаляри, маляри та автоелектрики, яким пропонують у середньому близько 50 тисяч гривень на місяць.

    Аналітики звертають увагу, що у більшості зазначених професій рівень оплати праці для людей з інвалідністю не поступається середньоринковому, а подекуди навіть перевищує його. Це свідчить про те, що роботодавці поступово відходять від стереотипного підходу до працевлаштування та дедалі більше орієнтуються на реальні професійні навички кандидатів, а не на їхній соціальний статус чи фізичні обмеження.

    У OLX Робота підкреслюють, що повномасштабна війна стала одним із ключових факторів, який прискорив зміни на ринку праці. З одного боку, значна частина працездатного населення була змушена змінити місце проживання або сферу діяльності, з іншого — бізнес зіткнувся з гострим дефіцитом кадрів. У результаті роботодавці почали активніше впроваджувати інклюзивні підходи до найму та створювати умови, які дозволяють залучати ширше коло працівників, зокрема людей з інвалідністю.

    Експерти зазначають, що зростання кількості таких вакансій є позитивним сигналом для ринку праці, адже воно свідчить про поступове формування більш відкритої та конкурентної системи зайнятості. Водночас підвищення рівня зарплат у цих пропозиціях демонструє, що інклюзивність поступово перестає бути виключно соціальною ініціативою і все більше стає економічно обґрунтованою стратегією для бізнесу.

    Раніше повідомлялося, що в Україні також зростає кількість сезонних вакансій, однак разом із цим посилюється конкуренція за тимчасову роботу. Окремі аналітичні дослідження ринку праці фіксують і значний гендерний розрив в оплаті праці, який у середньому становить близько 27%, при цьому найбільші відмінності спостерігаються у сферах фінансів, ІТ та мистецтва.

  • Кадрова криза загострюється: у прифронтових областях дедалі менше відгуків на ва

    Кадрова криза загострюється: у прифронтових областях дедалі менше відгуків на ва

    У прифронтових регіонах України фіксується стійке поглиблення дисбалансу на ринку праці, де з одного боку зростає кількість вакансій, а з іншого — зменшується активність шукачів роботи. Про це свідчить аналітичне дослідження OLX-робота, яке охоплює Запорізьку, Харківську, Сумську, Херсонську та Миколаївську області та відображає тенденції зайнятості в умовах війни та економічної нестабільності.

    Згідно з даними дослідження, роботодавці у цих регіонах продовжують активно розміщувати вакансії, причому попит на персонал у порівнянні з травнем 2025 року зріс приблизно на 2%, однак кількість відгуків від кандидатів навпаки демонструє зниження. Це свідчить про посилення кадрового дефіциту, який у прифронтових областях відчувається значно гостріше, ніж у середньому по країні.

    Найбільший обсяг пропозицій роботи традиційно припадає на сферу роздрібної торгівлі, зокрема на позицію продавця. Саме ця категорія залишається найбільш масовою як за кількістю оголошень, так і за рівнем конкуренції серед кандидатів. Водночас навіть у цьому сегменті спостерігається помітне скорочення кількості відгуків, яке за рік становить близько 20%, що може свідчити про загальне зниження мобільності робочої сили або зміну пріоритетів працевлаштування населення.

    Окрему роль на ринку праці відіграють вакансії для водіїв, які залишаються одними з найбільш затребуваних у прифронтових регіонах. Найвищі медіанні зарплати для цієї категорії зафіксовані у Харківській області, де вони сягають 32,5 тисячі гривень, тоді як у Херсонській області цей показник становить близько 30 тисяч гривень. У Сумській, Запорізькій та Миколаївській областях рівень оплати праці водіїв перебуває в межах приблизно 27,5 тисячі гривень, що свідчить про відносну стабільність попиту на цю професію попри регіональні ризики.

    Ще одним важливим сегментом ринку залишаються вакансії для різноробочих, які демонструють високий рівень попиту з боку роботодавців, особливо у промислових та логістичних сферах. У Харківській області медіанна зарплата для таких працівників становить близько 22,5 тисячі гривень, що є найвищим показником серед прифронтових регіонів. У Запорізькій області цей рівень становить приблизно 21 тисячу гривень, тоді як у Миколаївській та Сумській областях він тримається на позначці близько 20 тисяч гривень.

    Сфера громадського харчування також залишається важливим елементом локального ринку праці, зокрема у Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях, де роботодавці активно шукають кухарів. Рівень заробітної плати у цій категорії варіюється залежно від регіону і становить приблизно від 15 тисяч гривень у Херсонській області до 18,5–19 тисяч гривень у Миколаївській та Запорізькій областях.

    Окрім основних професій, у прифронтових регіонах стабільно затребуваними залишаються вантажники, баристи, продавці-консультанти, автослюсарі та охоронці. Ці спеціальності формують основу ринку праці в умовах обмеженої економічної активності та структурних змін у зайнятості населення.

    Аналітики також звертають увагу на зміну поведінки шукачів роботи. Попри загальне зниження відгуків у ряді категорій, у деяких професіях фіксується зростання інтересу. Зокрема, збільшується кількість відгуків на вакансії різноробочих, барист, касирів і водіїв, що може свідчити про прагнення населення до більш стабільних або доступних форм зайнятості в умовах війни та економічної невизначеності.

    На тлі цих процесів в Україні загалом зберігається гострий дефіцит кадрів. За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, 69% підприємств називають нестачу працівників однією з головних перешкод для ведення бізнесу під час війни, що додатково ускладнює ситуацію на ринку праці та підсилює регіональні дисбаланси.

  • Революція на ринку праці: Українцям запускають ШІ-систему, яка сама шукатиме роботу та навчання

    Революція на ринку праці: Українцям запускають ШІ-систему, яка сама шукатиме роботу та навчання

    Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України офіційно презентувало нову цифрову екосистему ринку праці «Обрій», яка має стати одним із наймасштабніших проєктів цифровізації сфери зайнятості за всю історію незалежної України. Платформа покликана об’єднати вакансії, професійне навчання, перекваліфікацію, електронне працевлаштування та аналіз ринку праці в єдиному цифровому середовищі. Про запуск системи повідомило Мінекономіки під час презентації 8 червня у Києві.

    Уряд розраховує, що новий інструмент допоможе вирішити одну з найгостріших проблем української економіки — дефіцит кадрів. За оцінками Мінекономіки, сьогодні Україні бракує близько 4,5 млн працівників, а понад 12,5 млн громадян залишаються економічно неактивними. До цієї категорії входять ветерани, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, молодь, жінки з маленькими дітьми та громадяни віком понад 50 років. Саме ці групи стануть головною цільовою аудиторією нової системи.

    За задумом розробників, «Обрій» працюватиме як цифровий супровід людини протягом усього професійного життя. Система допомагатиме визначити здібності та професійні інтереси ще на етапі навчання, рекомендуватиме освітні програми, підбиратиме вакансії, пропонуватиме можливості перекваліфікації та супроводжуватиме процес працевлаштування. У перспективі весь трудовий шлях громадянина буде інтегрований із цифровими сервісами держави, зокрема через застосунок «Дія».

    Однією з головних особливостей «Обрію» стане використання штучного інтелекту. Алгоритми аналізуватимуть професійний досвід людини, її навички, освіту та ситуацію на ринку праці для формування персональних рекомендацій. Фактично система працюватиме як кар’єрний консультант, здатний запропонувати найбільш перспективні професії або напрями розвитку залежно від потреб економіки.

    Міністр економіки Олексій Соболев під час презентації наголосив, що вперше держава отримує можливість бачити ринок праці комплексно, а не через окремі бази даних різних установ. За його словами, це дозволить оперативніше реагувати на зміни в економіці, прогнозувати кадрові потреби бізнесу та формувати державну політику зайнятості на основі актуальних даних.

    Першими сервісами, які стануть доступними українцям, будуть інструменти пошуку роботи та професійного розвитку. До кінця червня триватиме їх бета-тестування, а вже в липні вони мають з’явитися для широкого кола користувачів через застосунок «Дія».

    У подальшому функціонал екосистеми суттєво розширюватиметься. У 2026–2027 роках планується запуск реєстру працездатних осіб, електронного працевлаштування, цифрових трудових відносин, автоматичного підбору вакансій за допомогою ШІ та механізмів проактивної підтримки громадян, які залишилися без роботи.

    Особлива увага приділятиметься інтеграції українського ринку праці до європейського простору. Для цього «Обрій» використовуватиме класифікатор ESCO — європейську систему професій, навичок і кваліфікацій. Це дозволить забезпечити сумісність українських даних із європейськими платформами працевлаштування та наблизити Україну до мережі EURES, яка об’єднує ринки праці країн Європейського Союзу.

    Запуск «Обрію» є частиною реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року. Уряд ставить амбітну мету — повернути до економічної активності близько 4,5 млн громадян та суттєво скоротити структурне безробіття. За словами розробників, нова система дозволить швидше зводити роботодавців і кандидатів, скоротити час пошуку роботи та зробити професійне навчання більш відповідним до реальних потреб бізнесу.

    Експерти зазначають, що кадровий дефіцит залишається одним із головних викликів для української економіки в умовах війни. Через мобілізацію, міграцію та демографічні зміни підприємства відчувають гостру нестачу працівників у виробництві, будівництві, транспорті, медицині, освіті та сфері послуг. Саме тому уряд розглядає «Обрій» не лише як черговий цифровий сервіс, а як стратегічний інструмент відновлення економіки та розвитку людського капіталу країни.

    За планами Мінекономіки, вже до кінця 2026 року завдяки новій платформі до ринку праці планують залучити щонайменше 100 000 українців. Якщо проєкт покаже ефективність, він може стати основою нової моделі взаємодії між державою, бізнесом та громадянами на ринку праці.

  • Іспанське село пропонує житло й роботу для нових мешканців

    Іспанське село пропонує житло й роботу для нових мешканців

    У невеликому селищі Аренільяс на півночі Іспанія місцева влада запустила програму, яка пропонує новим мешканцям безкоштовне житло та роботу. Ініціатива спрямована на боротьбу з депопуляцією та поступовим занепадом сільських громад, де населення скоротилося до приблизно 40 осіб.

    Про це повідомляє Daily Mail.

    Аренільяс — типовий приклад так званої «порожніючої Іспанії», де невеликі населені пункти десятиліттями втрачають мешканців. Молодь виїжджає до великих міст у пошуках роботи, а місцева інфраструктура поступово занепадає: закриваються школи, скорочуються медичні послуги та громадський транспорт.

    Щоб зупинити цей процес, муніципалітет вирішив запропонувати не просто житло, а комплексну модель переселення з роботою та соціальною підтримкою.

    У межах програми новим мешканцям передають кілька відремонтованих муніципальних будинків без орендної плати. Йдеться не про тимчасове житло, а про можливість довгострокового проживання за умови участі в житті громади.

    Разом із житлом учасникам пропонують роботу. Найчастіше це вакансії у сфері будівництва, ремонту інфраструктури, комунального обслуговування або управління громадськими просторами. Окремо розглядається можливість для нових мешканців керувати місцевим баром — ключовим соціальним центром села.

    Крім того, програма передбачає додаткові стимули:

    • зменшені витрати на електроенергію завдяки сонячним панелям;
    • транспорт для дітей до школи;
    • базову підтримку інтеграції в громаду.

    Водночас комунальні платежі залишаються на відповідальності мешканців, тобто мова йде про часткову, а не повну фінансову підтримку.

    Програма орієнтована на людей із практичними навичками — будівельників, технічних спеціалістів, працівників сфери послуг. Обов’язковою умовою є готовність працювати та брати участь у розвитку місцевої громади.

    Кандидати повинні подати резюме та мотиваційний лист, у якому пояснюють, чому хочуть переїхати.

    Окремий акцент робиться на сім’ях із дітьми. Їхній переїзд важливий для збереження роботи місцевої школи та забезпечення мінімального демографічного балансу.

    Іноземці, зокрема українці, також можуть брати участь у програмі, однак лише за умови легального права на роботу в Іспанія. Без відповідних документів участь неможлива, навіть попри наявність вакансій і житла.

    За даними європейських досліджень, сільські регіони Іспанії вже багато років стикаються з відтоком населення. Молодь переїжджає до Мадрида, Барселони та інших великих міст, де більше можливостей для освіти та роботи.

    Як наслідок, у сотнях сіл країни залишаються переважно літні мешканці, а частина територій ризикує повністю втратити постійне населення.

    Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес раніше наголошував, що держава має зробити життя в селі «реальною альтернативою, а не винятком». Саме тому уряд підтримує місцеві ініціативи з залучення нових жителів.

    Аренільяс — не унікальний випадок. Подібні програми останніми роками активно з’являються по всій Європі. Як зазначають Euronews та Forbes, у різних країнах — від Італії до Ірландії — муніципалітети пропонують дешеве або символічне житло, гранти на переїзд і податкові пільги.

    Мета таких програм одна: відновити економічну активність у регіонах, де населення стрімко скорочується.

    Попри привабливу назву, експерти наголошують: програма не означає повністю безкоштовне життя. Основні витрати — комунальні послуги, адаптація та можливі витрати на переїзд — залишаються за новими мешканцями.

    Крім того, життя у невеликому селі передбачає обмежений доступ до медицини, розваг і транспорту, що може стати викликом для новоприбулих.

    Схожі ініціативи в Італії, де будинки продають за символічною ціною 1 євро, показали змішані результати. Частина покупців успішно відновлює нерухомість і залишається жити в громадах, але інші стикаються з високими витратами на ремонт і складною бюрократією.

    Це демонструє, що подібні програми можуть бути як можливістю, так і серйозним викликом.

    Ініціатива Аренільяса відображає ширший процес у Європі — спробу переосмислити роль сільських територій. Уряди та місцеві громади намагаються знайти баланс між економічною доцільністю та збереженням малих поселень.

    Фактично такі програми стають експериментом: чи може поєднання житла, роботи та соціальних стимулів зупинити багаторічний відтік населення з сіл.

    Поки що відповідь на це питання залишається відкритою.

  • Дефіцит робітників і зростання зарплат: що відбувається з ринком праці

    Дефіцит робітників і зростання зарплат: що відбувається з ринком праці

    2025 рік на українському ринку праці продемонстрував одночасно позитивні й тривожні тенденції. З одного боку, медіанна заробітна плата по країні зросла до 25 тисяч гривень, з іншого — дефіцит кадрів став системною проблемою, особливо у робітничих і технічних професіях. У відповідь компанії почали активніше змінювати підходи до найму та відкриватися для ширших груп кандидатів.

    Хто шукає роботу в Україні

    Найтиповіший шукач роботи в Україні — людина віком від 35 до 44 років. Саме ця вікова група становить понад третину кандидатів. Другою за чисельністю є категорія 45–54 роки. Гендерний баланс серед шукачів роботи практично рівний: чоловіки і жінки представлені майже порівну.

    Найбільша активність на ринку праці зосереджена у регіонах із великими містами. Лідирують Дніпропетровська та Київська області, а також столиця. Високий рівень пошуку роботи зберігається і в Харківській області.

    Найпопулярнішою сферою для працевлаштування залишається торгівля та продажі. Водночас кожен п’ятий кандидат насамперед звертає увагу не на галузь, а на формат роботи — зростає запит на фриланс, дистанційну зайнятість і гнучкий графік. Найчастіше українці орієнтуються на зарплату від 20 до 30 тисяч гривень, а також на діапазон 30–50 тисяч. Працювати за мінімальні доходи готові одиниці.

    Зарплати зросли у всіх регіонах

    Наприкінці 2025 року медіанна зарплата в Україні зросла на 23% у гривневому еквіваленті порівняно з попереднім роком. Позитивна динаміка зафіксована в усіх областях без винятку.

    Найвищі показники медіанної зарплати демонструють західні та центральні регіони. Лідером стала Львівська область, де медіанний дохід наблизився до 30 тисяч гривень. Найшвидше зростання зарплат зафіксоване у Київській та Закарпатській областях. Найповільніше — у прифронтовій Херсонській області, однак навіть там показник залишився позитивним.

    Серед обласних центрів найкращу динаміку продемонстрував Львів, де медіанна зарплата перевищила 32 тисячі гривень. У Києві цей показник досяг 30 тисяч гривень.

    Хто заробив більше, а хто — менше

    Найбільше зростання оплати праці у 2025 році отримали представники робітничих і сервісних професій. Значно зросли зарплати комплектувальників, менеджерів у готельно-ресторанній сфері, товарознавців, пекарів і мулярів.

    Водночас у низці професій зафіксовано зниження медіанних зарплат. Це стосується, зокрема, машиністів екскаватора, домашнього персоналу, системних адміністраторів, майстрів з ремонту техніки та дизайнерів.

    Кількість відгуків на вакансії у 2025 році зросла незначно. Водночас ситуація різниться залежно від міста. У Києві активність кандидатів знизилася, тоді як у Харкові, навпаки, зросла. Загальна кількість вакансій скоротилася у Дніпрі та Одесі, але залишилася стабільною або навіть трохи зросла у Харкові.

    Роботодавці найчастіше шукали менеджерів по роботі з клієнтами, операторів кол-центрів, помічників кухаря, виконробів та операторів техніки. Кандидати ж активніше відгукувалися на вакансії для початку кар’єри та позиції без вимог до досвіду.

    Найпростіше роботодавцям було закривати вакансії, які допускають дистанційну роботу. Натомість робітничі спеціальності, медичні та технічні професії залишаються найбільш дефіцитними.

    Що чекає ринок праці у 2026 році

    2025 рік остаточно закріпив перехід українського ринку праці у фазу «ринку кандидата». Кадрова криза, спричинена війною, міграцією та мобілізацією, лише поглиблюватиметься.

    У 2026 році роботодавцям доведеться й надалі підвищувати зарплати, переглядати умови праці та інвестувати у перенавчання персоналу. Компанії вже активніше залучають жінок у традиційно чоловічі професії, ветеранів, людей з інвалідністю та кандидатів старшого віку. Окремим напрямком стає пошук іноземної робочої сили, насамперед у робітничих спеціальностях.

    Ринок праці залишається гнучким і нестабільним, але саме від адаптації роботодавців до нових реалій залежатиме їхня здатність вижити й розвиватися у 2026 році.

  • Яких фахівців бракує в Україні: дані служби зайнятості

    Яких фахівців бракує в Україні: дані служби зайнятості

    В Україні офіційно зареєстровано 9 267 професій, які систематизовані у дев’ять основних розділів. Така класифікація дозволяє впорядкувати ринок праці, спростити роботу роботодавців і допомогти шукачам швидше орієнтуватися у виборі фаху. Дані щодо вакансій і відгуків уже дають змогу оцінити, в яких сферах спостерігається надлишок кадрів, а де формується дефіцит.

    До першого розділу належать законодавці, вищі державні службовці, керівники та менеджери. Це президенти, голови судів, директори підприємств і керівники структурних підрозділів. В Україні налічується 1 268 таких професій. Протягом року роботодавці пропонували близько 24 тисяч вакансій, тоді як кількість охочих працевлаштуватися перевищила 41 тисячу, що свідчить про високу конкуренцію.

    Другий розділ охоплює професіоналів із вищою освітою — лікарів, інженерів, адвокатів, економістів і науковців. Загалом це 1 249 професій. Попит у цій сфері залишається стабільно високим: понад 51 тисяча вакансій і більш як 70 тисяч шукачів роботи.

    Третя група — фахівці середньої ланки з природничих, технічних і гуманітарних галузей. Йдеться про техніків, лаборантів, механіків та інших спеціалістів. Усього таких професій 987. Кількість вакансій перевищила 46 тисяч, тоді як кількість відгуків сягнула понад 65 тисяч.

    Четвертий розділ об’єднує технічних службовців — касирів, офісних працівників, монтажників, макетників. У цій групі 211 професій. Роботодавці пропонували понад 23 тисячі вакансій, а кількість кандидатів становила близько 35 тисяч.

    П’ятий розділ включає працівників сфери торгівлі та послуг. Серед них бармени, кухарі, охоронці, бариста, а також менш поширені професії. Загалом це 209 позицій. Саме тут зафіксовано один із найбільших обсягів пропозицій — близько 78 тисяч вакансій, тоді як кількість шукачів перевищила 113 тисяч.

    Шостий розділ охоплює кваліфікованих працівників сільського та лісового господарства, рибальства й риборозведення. Це найменша група — лише 77 професій. Попри це, попит у галузі залишається відчутним: майже 9,5 тисячі вакансій проти 15,5 тисячі кандидатів.

    Сьомий розділ об’єднує кваліфікованих робітників, які працюють з інструментом — електромонтерів, монтажників, гончарів, водолазів та інших. Загалом таких професій 1 367. Роботодавці відкрили близько 54 тисяч вакансій, і саме в цій групі зафіксовано помітний кадровий дефіцит — нестача сягає близько 10 тисяч фахівців.

    Восьмий розділ стосується працівників з обслуговування та експлуатації технологічного устаткування. Це найбільша група, яка налічує 3 397 професій, зокрема водіїв, машиністів, верстатників і апаратників. Кількість вакансій становить близько 75 тисяч, тоді як шукачів — приблизно 65 тисяч, що також свідчить про нестачу кадрів.

    Дев’ятий розділ охоплює найпростіші професії, для яких достатньо базової освіти. Йдеться про вантажників, двірників, сторожів, підсобних робітників. Усього таких професій 502. Попит і пропозиція в цій категорії майже зрівноважені — близько 66 тисяч вакансій і 70 тисяч кандидатів.

    Загалом дані класифікатора демонструють кілька чітких тенденцій. В Україні зберігається висока конкуренція за керівні та інтелектуальні посади, водночас економіка дедалі гостріше відчуває нестачу робітничих спеціальностей, особливо пов’язаних із використанням інструменту та складного обладнання. Це свідчить про потребу в активнішій перепідготовці кадрів і підвищенні престижу робітничих професій.

  • Ринок праці України 2025: найпопулярніші вакансії та професії

    Ринок праці України 2025: найпопулярніші вакансії та професії

    Ринок праці в Україні у 2025 році залишався динамічним, демонструючи значний дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили. Державна служба зайнятості України оприлюднила статистику щодо найбільш затребуваних професій серед роботодавців та найпопулярніших вакансій серед шукачів роботи.

    Протягом року роботодавці подали через Службу зайнятості майже 450 тисяч вакансій. Лідером за кількістю пропозицій став підсобний працівник — понад 19,2 тисячі вакансій. Конкуренція на цю позицію була невисокою: на 10 робочих місць припадало 9 кандидатів.

    На другому місці — продавець продовольчих товарів. Їх шукали майже 19 тисяч разів, при цьому на 10 вакансій було близько 11 кандидатів. Трійку найпопулярніших закривали водії автотранспортних засобів — близько 18 тисяч вакансій, проте охочих працювати водіями було значно менше: менше ніж 4 кандидати на 10 робочих місць.

    Серед інших затребуваних професій 2025 року:

    • продавець-консультант

    • кухар

    • прибиральник службових приміщень

    • оператор та машиніст котельні

    • бухгалтер

    • вчитель закладу загальної середньої освіти

    • медична сестра

    • швачка

    • охоронник

    Водночас деякі спеціальності не цікавили роботодавців, хоча їх шукали претенденти. До них відносяться професійний спортсмен, обмінювач грошей, стюард, астроном, генетик, артист балету та інші.

    У 2025 році статус безробітного мали понад 358 тисяч осіб. Найбільше шукачів роботи цікавила посада продавця продовольчих товарів — близько 21 тисячі запитів. На 10 претендентів припадало 9 вільних робочих місць.

    Друге місце за популярністю посів підсобний працівник — близько 18 тисяч запитів, при цьому пропозицій було навіть більше, ніж кандидатів: майже 11 вакансій на 10 шукачів.

    Інші популярні запити серед українців:

    • продавець-консультант (понад 12 тисяч)

    • прибиральник службових приміщень

    • кухар

    • продавець непродовольчих товарів

    • водій автотранспортних засобів

    Деякі професії, які пропонували роботодавці, не цікавили жодного шукача. Це, зокрема, гідрограф, ілюзіоніст, черговий аеропорту, годинникар з ремонту електронних і кварцових годинників, коректор поліграфічного виробництва, дегустатор кави та інші.

    Статистика 2025 року демонструє дисбаланс на ринку праці України: деякі професії залишаються затребуваними серед роботодавців, але не приваблюють претендентів, а інші — навпаки, популярні серед шукачів, але не мають достатньої кількості вакансій.

  • Служба зайнятості назвала найпопулярніші професії за віком шукачів

    Служба зайнятості назвала найпопулярніші професії за віком шукачів

    Держслужба зайнятості оприлюднила аналітику за 2025 рік: попит роботодавців зосереджений на молодих кадрах, однак серед офіційно зареєстрованих шукачів переважають люди середнього та старшого віку.

    За структурою звернень частка підлітків і молоді 15–19 років становить близько 2,5%, 20–24 роки — 6%, 25–29 — 6,4%. Найбільші групи — 45–49 і 50–54 років (по 14%), а також 55+ (20%). Тобто людей 55+ удесятеро більше, ніж тих, кому до 20. У службі пояснюють дисбаланс тим, що значна частина студентів працевлаштовується ще під час навчання (стажування в ІТ, агросекторі, банках, енергетиці, промисловості), частина молоді працює неофіційно (сільське господарство, торгівля, будівництво), а також впливає гендерна структура: серед зареєстрованих до 25 років чоловіків близько 40%, у 25–55 років — уже близько 25%, у старших групах співвідношення 64% жінок проти 36% чоловіків.

    Професійні інтереси різняться за віком. Підлітки частіше придивляються до продавців, перукарів, трактористів; у 20–24 роки популярні вчителі, адміністратори, касири та підсобні робітники; у 25–29 — кухарі, касири, медсестри. У 30–34 роки домінують вакансії водіїв, бухгалтерів і продавців; у 35–39 — економісти, держслужбовці, менеджери; у 40–44 — бухгалтерія, швейне виробництво, клінінг. Для 45–49 характерні охорона й сервіс; у 50–54 — водії, кухарі, вчителі, прибиральники; у 55+ — охоронці, сторожі, оператори котелень і машиністи.

    Ринок праці поступово «старішає» — усе більше людей старшого віку активно шукають роботу, тоді як молодь частіше вже працює (офіційно або неформально) й менше звертається по допомогу до центрів зайнятості. Це створює парадокс: компанії хочуть молодих, але в реєстрах шукачів переважають досвідчені кадри.