Daypolitico

Позначка: ВАКС

  • Програма кешбеку від антикорупційних органів

    Програма кешбеку від антикорупційних органів

    Питання щодо адекватності застав, які встановлюються для осіб, обвинувачених у корупційних злочинах досить старе. Тому пропонуємо вам список 5 чиновників, що викрали астрономічні суми, заплатили застави у розмірі 10%-30% викраденого і насолоджуються життям на свободі.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

    Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

    Екс-голову Державної фіскальної служби звинувачують у ймовірному отриманні хабара у розмірі 722 млн грн за відшкодування ПДВ компаніям агробарона Бахматюка.

    Загалом Насіров перебуває під вартою вже півтора року. У жовтні 2022 року він був взятий під варту із заставою у 523 млн грн. Відтоді запобіжний захід неодноразово продовжували, але заставу зменшили майже в десять разів.

    На початку травня судді ВАКС частково задовольнили клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою Романа Насірова, зменшивши розмір застави до 55 млн грн.

    Раніше захист Насірова просив визначити заставу у розмірі 22 млн грн.

    І вже 24 травня за Романа Насірова внесли заставу у розмірі 55 мільйонів гривень.

    Насіров повинен здати на зберігання всі закордонні паспорти, службовий паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України, а також носити електронний браслет.

    Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи – 908 тисяч

    Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи - 908 тисяч

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для екснардепа та забудовника Максима Микитася, якого підозрюють у заволодінні майном Нацгвардії та Міноборони на мільйони гривень. 30 травня цього року, замість домашнього арешту йому призначили заставу в розмірі 908 тисяч гривень. А вже 2 травня він заплатив та вийшов.

    Почалось все з того, що у 2019 році НАБУ висунуло Микитасю підозру у заволодінніМк майном Нацгвардії на суму понад… 81 млн грн.

    Згодом 2020 році Микитася підозрювали у замовленні викрадення юриста в Києві.

    Також у 2020 році НАБУ повідомило Микитасю про підозру у тому, що в 2017 році підрозділ НАЕК “Енергоатом” уклав договір на 929 млн грн із підконтрольною йому компанією, за що посадовець держпідприємства отримав квартири.

    У 2022 році Микитася підозрювали у пропозиції неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (22 млн євро за можливість будувати метро в Дніпрі).

    25 жовтня 2023 року Микитася звинуватили у заволодінні 307 мільйонів грн Міноборони під час будівництва складів у 2018 році.

    ВАКС відправив Микитася під домашній арешт у листопаді 2023 року.

    Журналіст Олег Новіков повідомив, що зміну запобіжного заходу ініціював прокурор САП, оскільки Микитась перебував під домашнім арештом уже пів року, що є максимальним терміном. Прокурор просив призначити більшу заставу, ніж ухвалив суддя ВАКС. САП подала апеляцію на це рішення.

    Суд частково задовольнив клопотання прокурора САП, змінивши запобіжний захід із домашнього арешту на заставу. Розмір застави становить 908 тисяч 400 гривень.

    Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення – застава 15 мільйонів

    Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення - застава 15 мільйонів

    13 лютого Депутат Рівненської облради та заступник голови Поліського лісового офісу Віталій Сухович вийшов із СІЗО, оскільки за нього внесли заставу у сумі 15 мільйонів 140 тисяч гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні на 98 мільйонів гривень.

    Як повідомила прес служба Вищого антикорупційного суду (ВАКС) “Рівне Медіа”, заставу внесли ще 24 січня. Частина цієї суми, а саме 5 мільйонів гривень, була дозволена до перерахування на Збройні сили України (ЗСУ).

    Чи вніс заставу сам підозрюваний чи хтось інший, прес служба суду не повідомила.

    Варто зазначити, що раніше Віталію Суховичу двічі зменшували суму застави – спершу у 13 разів, а потім з 15,14 млн грн до 10,14 млн грн.

    За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), під час обшуків у Суховича виявили понад 4 млн доларів США у різній валюті. Також правоохоронці знайшли три елітні автомобілі: «Audi Q8», «Mercedes-Benz GLE 350E», «BMW X5», коштовності та дорогі годинники, зокрема елітної марки Patek Philippe. Крім того, було знайдено золоті монети, злитки золота, два пістолети та автомат Калашникова з 16 магазинами до нього з патронами.

    Також підозрюваному заблокували рахунки, де він зберігав понад 400 тисяч євро.

    А вже 6 червня Рівненський чиновник отримав смішні три роки умовно у справі про незаконне збагачення на 98 мільйонів гривень.

    Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

    Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

    28 травня Екс керівника Одеського обласного ТЦК Євгена Борисова затримали в Києві після того, як за нього була внесена застава у сумі 12 млн гривень за попереднім обвинуваченням. Йому повідомили про нову підозру щодо легалізації незаконних доходів на суму понад 142 млн гривень. Про це повідомило Державне бюро розслідувань (ДБР) 28 травня на своєму сайті.

    У квітні слідчі ДБР завершили досудове розслідування та передали до суду іншу справу щодо Борисова. Весь цей час він перебував у СІЗО.

    Що відомо про Борисова:

    Під час розслідування журналістів видання “Українська правда” стало відомо, що родина Євгена Борисова під час повномасштабної війни придбала на іспанському узбережжі нерухомість та автівки на мільйони доларів.

    У травні ДБР відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 КК України та відсторонило Борисова від посади. Після скандалу з майном в Іспанії президент Зеленський дав термінове доручення Головкому Залужному негайно звільнити Борисова з посади.

    19 липня 2023 голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що Євген Борисов привласнив 188 мільйонів грн — це рекордна сума незаконного збагачення.

    Через три дні Борисову оголосили про підозру у незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень та в умисному ухиленні від несення служби. Колишній посадовець намагався втекти від слідства, використовуючи елементи конспірації – змінював номери телефонів, автомобілів тощо, місце розташування.

    Борисова затримали 24 липня 2023 у Києві. Наступного дня Печерський райсуд обрав для нього запобіжний захід у вигляді двох місяців арешту з можливістю вийти під заставу у розмірі 150 мільйонів гривень. 12 жовтня Київський апеляційний суд зменшив заставу зі 150 мільйонів гривень до 135 мільйонів.

    Зараз Борисов перебуває під вартою.

    Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

    Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

    Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв вийшов з-під варти після внесення за нього застави у розмірі 18,168 млн грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує звернутися до Вищої ради правосуддя з клопотанням про відсторонення Князєва від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

    Про внесення застави за Князєва вдень повідомили джерела у правоохоронних органах Суспільному. Адвокат Князєва, Іван Староста, підтвердив цю інформацію, зазначивши, що заставу внесли через погіршення стану здоров’я його клієнта, оскільки в СІЗО неможливо забезпечити належне лікування. Він також додав, що заставу внесли знайомі Всеволода Князєва.

    Раніше слідчий суддя ВАКС зменшив заставу Князєву з 20 млн грн до 18,168 млн грн. 31 січня гроші за нього внесли, і він вийшов із СІЗО.

    15 травня 2023 року НАБУ і САП викрили схему одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду. Всеволода Князєва затримали з 2,7 млн доларів.

    Голові Верховного Суду Князєву та його спільникові – адвокату – повідомили про підозру у справі щодо отримання хабара. НАБУ оприлюднило записи прослуховування Князєва у справі щодо отримання ним хабара.

    16 травня у Верховному Суді скликали позачерговий пленум, на якому судді ухвалили заяву про відповідальність за корупційні діяння окремих представників. Пленум висловив недовіру Князєву та достроково позбавив його статусу голови Верховного Суду.

    18 травня Вищий антикорупційний суд України обрав Князєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 107 млн грн. Заставу згодом зменшили до 75 млн грн, а потім ще кілька разів зменшували, поки вона не досягла 18,168 млн грн.

    Вивчаючи історії таких персонажів, при тому, що не вони одні такі “везучі” складається враження, що судова влада має дуже велике серце встановлюючи застави в десятки разів менше сум за які чиновників притягають до відповідальності. Або це якийсь новий негласний вид оподаткування на… корупцію.

  • Вищий антикорупційний суд ухвалив захід щодо колишнього чиновника Мукачівської ради

    Вищий антикорупційний суд ухвалив захід щодо колишнього чиновника Мукачівської ради

    Вищий антикорупційний суд вирішив взяти під варту Артура Саміляка, колишнього керівника відділу комунальної власності та земельних відносин управління міського господарства Мукачівської міської ради Закарпатської області, у справі, пов’язаній з мером Мукачева Андрієм Балогою. Рішення було ухвалено 27 червня слідчим суддею Вищого антикорупційного суду Ігорем Строгим за клопотанням детективів НАБУ та прокурорів САП.

    Захист підозрюваного заперечував проти арешту з альтернативою 10,1 млн гривень застави, проте суд вирішив частково задовольнити клопотання і застосував до Саміляка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Також була визначена альтернатива у вигляді 5 млн гривень застави, після внесення якої підозрюваному необхідно буде дотримуватись низки умов, включаючи здачу закордонних паспортів та носіння електронного браслета.

    У той же час НАБУ і САП також затримали мера Мукачева Андрія Балогу та колишнього народного депутата Михайла Ланьо. Вони підозрюються у вплатах хабарів за ухвалення на сесії міськради рішення про продаж земельної ділянки приватному товариству за значно заниженою ціною, що призвело до збитків для територіальної громади.

  • Ігоря Щербіну засуджено до 6 років у вищому антикорупційному суді

    Ігоря Щербіну засуджено до 6 років у вищому антикорупційному суді

    Вищий антикорупційний суд засудив Ігоря Щербіну, колишнього кума Романа Труби, колишнього директора Державного бюро розслідувань, та ексначальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури, до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Рішення було ухвалено колегією суддів Вищого антикорупційного суду 26 червня.

    Суд визнав Щербіну винним у вчиненні кримінальних правопорушень згідно з частинами 4 та 27 статті 190, частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 369 і частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України. Вирок передбачає позбавлення волі на 6 років з конфіскацією майна, за винятком частки у власності в одній з квартир, а також позбавлення класного чину старшого радника юстиції, присвоєного наказом генерального прокурора від 11 серпня 2006 року.

    Щербіну взяли під варту негайно після оголошення вироку, і тепер рішення може бути оскаржене до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів. Вирок винесла колегія у складі: головуючий Ігор Строгий, судді Леся Федорак та Віктор Маслов. Рішення не набрало законної сили і може бути оскаржене до Апеляційної палати ВАКС протягом 30 днів.

    За версією обвинувачення, Щербіна впіймали на вимозі 150 тисяч доларів неправомірної вигоди через підприємця Валентина Шевченка, який виступав як посередник у сплаті хабара за змовою зі столичним забудовником для закриття кримінального провадження, що велося проти компанії-забудовника територіальним управлінням ДБР.

  • ВАКС об’єднав справи Бахматюка та Насірова щодо неправомірної вигоди

    ВАКС об’єднав справи Бахматюка та Насірова щодо неправомірної вигоди

    Вищий антикорупційний суд підтримав об’єднання справ олігарха Олега Бахматюка, звинуваченого в наданні неправомірної вигоди колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову, зі справою проти самого Насірова та його помічника.

    Таке рішення суд ухвалив 11 червня.

    Антикорупційний суд призначив до розгляду справу Бахматюка окремо від справи Насірова. Прокурор САП та захисник олігарха подали клопотання про передачу справи іншій колегії суддів, яка слухає справу ексголови ДФС, для розгляду питання об’єднання.

    «Задовольнити клопотання захисника і прокурора. Передати матеріали судової справи у кримінальному провадженні щодо обвинувачення (Бахматюка) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, колегії суддів ВАКС для вирішення питання про об’єднання з судовим провадженням у кримінальному провадженні (стосовно Насірова)», – йдеться в рішенні.

    Нагадаємо, НАБУ і САП висунули підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди заочно повідомили олігарху Олегу Бахматюку.

    Слідство встановило, що голова ДФС (2015-2016 рр.) отримав неправомірну вигоду у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд грн ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 рр. “Плату за послуги”, яка становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров отримував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії, підконтрольної його тестю та раднику, через іншу іноземну компанію. Відправником коштів була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

    Частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання, що призвело до судових позовів з боку цих товариств та стягнення ними з держбюджету щонайменше 2 млн грн пені.

  • ВАКС продовжив обов’язки нардепа Гунька, обвинуваченого в хабарництві, до 5 серпня

    ВАКС продовжив обов’язки нардепа Гунька, обвинуваченого в хабарництві, до 5 серпня

    Вищий антикорупційний суд продовжив до 5 серпня термін дії обов’язків, покладених на народного депутата Анатолія Гунька, якого Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачує в одержанні 85 тисяч доларів неправомірної вигоди.

    7 червня ВАКС ухвалив рішення продовжити дію обов’язків щодо Гунька, якого раніше було взято під варту з можливістю внесення застави у розмірі 30 млн грн. Згодом заставу зменшили до 10 млн грн, і нардеп вийшов з-під варти. На нього поклали низку обов’язків: прибувати на кожен виклик до суду, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, утримуватися від спілкування зі свідком та здати на зберігання закордонні паспорти. Прокурор САП знову попросив продовжити дію обов’язків.

    “Клопотання прокурора про продовження строку дії обов’язків, покладених на обвинуваченого, задовольнити. Продовжити на два місяці строк дії обов’язків, покладених на обвинуваченого. Встановити строк дії обов’язків до 5 серпня 2024 року включно”, – йдеться в рішенні.

    САП скерувала до суду обвинувальний акт щодо нардепа Анатолія Гунька та його помічника. За версією обвинувачення, Гунько у змові зі своїм помічником Ігорем Калініченком та ще одним спільником Володимиром Івасиком вимагали та одержали від представника сільськогосподарського підприємства ТОВ «Агроформ-2019» неправомірну вигоду.

    Гроші були отримані за надання державних земель для обробітку. Ці землі належать дослідним господарствам Національної академії аграрних наук, зокрема, ДГ «Тучинське», яке розташоване в селі Тучин Рівненської області. За словами прокурора, за кожен гектар землі необхідно було сплатити 130 доларів. Загальна сума неправомірної вигоди становила 221 тисячу доларів, з яких 85 тисяч доларів були передані як завдаток, а решту планували передати після збору врожаю.

  • Відмова ВАКС у скасуванні підозри Дубілету, справа проти Коломойського продовжується

    Відмова ВАКС у скасуванні підозри Дубілету, справа проти Коломойського продовжується

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відхилила звернення про скасування підозри колишньому голові ПриватБанку Олександру Дубілету у справі, пов’язаній з олігархом Ігорем Коломойським про заволодіння сумою у 9,2 мільярди гривень.

    Рішення було прийняте Апеляційною палатою ВАКС у п’ятницю, 5 червня.

    “Апеляційну скаргу захисника підозрюваного (Дубілета. – Ред.) відхилити. Рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року залишити без змін. Це рішення є остаточним і набуває законної сили з моменту його оголошення, і не підлягає подальшому оскарженню в касаційному порядку”, – зазначено у рішенні.

    В жовтні 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук колишнього голову правління ПриватБанку Олександра Дубілета та його заступницю Людмилу Шмальченко у справі, пов’язаній з Ігорем Коломойським, щодо можливого заволодіння коштами банку на суму у 9,2 мільярда гривень. Дубілета також було оголошено в розшук у іншій справі ПриватБанку, що стосується можливої розтрати коштів банку на суму у 8,2 мільярда гривень, яка вже передана до суду.

    У травні 22-го року ВАКС відхилив позов адвокатів Дубілета, які вимагали скасувати підозру своєму клієнту. Однак вони подали апеляцію на це рішення.

  • ВАКС заочно засудив колишнього нардепа Олександра Онищенка до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна

    ВАКС заочно засудив колишнього нардепа Олександра Онищенка до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна

    Про це повідомляє САП.

    Онищенка звинувачують у створенні “газової схеми” – заволодінні державними коштами на суму понад 740 мільйонів гривень під час видобутку та продажу природного газу в межах договорів про спільну діяльність з “Укргазвидобуванням”.

    Справа стосується періоду 2013-2016 років.

    Сам екс-нардеп у 2016 році виїхав з України. Він заявляє, що кримінальну справу було сфабриковано за наказом екс-президента Порошенка в помсту за те, що Онищенко викривав корупцію в його оточенні, про що дав багато інтерв’ю і написав книгу “Петро п’ятий”.

    Екс-нардеп Олександр Онищенко прокоментував рішення ВАКС заочно засудити його до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Справа стосується періоду 2013-2016 років. Його обвинувачують обвинувачують у створенні “газової схеми” – заволодінні державними коштами на суму понад 740 мільйонів гривень під час видобутку та продажу природного газу в межах договорів про спільну діяльність з “Укргазвидобуванням”.

    “Не здивований. Я звернув увагу, на тимчасовий збіг обставин. Минулого разу НАБУ і САП порушувалися і проявляли активність у розпал виборчої кампанії президента США Джо Байдена. Ось ми дожили до нової кампанії в США, де мене, як прихильника і друга Трампа вирішили засудити на 15 років”, – коментує Онищенко. Він сказав, що за статтею, за якою його звинувачують, максимальний термін – 12 років. “А в мене – 15, як у серійного вбивці”, – каже він.

    На запитання “Страны” чи пропонували йому угоду зі слідством і чому в його випадку не вдалося домовитися як, наприклад, це зробив Микола Злочевський, який підписав угоду зі слідством, Онищенко відповів так.

    “Усе та сама причина. “Злочевський – друг Байдена”, “Онищенко – друг Трампа”. За цією логікою почнемо домовлятися, коли Трамп переможе на виборах у США, де шанси в нього дуже хороші”, – каже він.

    За словами Онищенка, найближчим часом він подаватиме апеляцію на рішення ВАКС, а в перспективі – оскаржуватиме цю справу в європейських судах. “В умовах війни, медійної цензури і системи ручного управління судами, які загрузли в корупції, справедливий процес неможливий”, – сказав він.

  • За ексрадника голови ОП внесли заставу в 30 млн грн

    За ексрадника голови ОП внесли заставу в 30 млн грн

    За інформацією, отриманою від нашого джерела в Офісі президента, справа щодо Артема Шила перейшла до судів. Особисто вирішує питання про це Олег Татаров, який має прямий зв’язок із призначенням Шила на посаду. Вже раніше на Банковій були обізнані про можливий арешт Шила з боку Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зауважимо, що недавно Шила звільнили з посади в департаменті контррозвідувального захисту економіки Служби безпеки України.

    Справа стосується Артема Шила, колишнього радника Офісу президента, якого підозрюють у створенні групи, причетної до привласнення 94,8 мільйонів гривень коштів АТ “Укрзалізниця”. Згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду, Шила має заплатити заставу у розмірі 30 мільйонів гривень.

    “Заставу у сумі 30 мільйонів гривень, визначену рішенням Вищого антикорупційного суду як альтернативу запобіжному заходу у вигляді утримання під вартою, внесено”, – повідомили у Вищому антикорупційному суді в четвер.

    Рішення про заставу прийнято в контексті обвинувачень Шила, який раніше працював в Офісі президента України.

    Антикорупційні органи раніше розкрили діяльність організованої групи, яка заволоділа 94,8 мільйонами гривень під час закупівлі трансформаторів під час воєнного стану. Ця група була створена у 2021 році з метою контролю за фінансами “Укрзалізниці”. “З червня по грудень 2022 року її лідер за допомогою своїх посадовців, які були під його впливом у “Укрзалізниці”, організував відбір певних компаній як постачальників силових трансформаторів”, – інформує прокуратура.

  • Прокуратура планує оскаржувати рішення суду по справі фігуранта “Укренерго”

    Прокуратура планує оскаржувати рішення суду по справі фігуранта “Укренерго”

    У Вищому антикорупційному суді України було прийнято рішення щодо застосування запобіжного заходу у вигляді застави для одного з фігурантів справи про завдання збитків компанії “Укренерго”. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) 2 лютого.

    Згідно з інформацією, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) за клопотанням детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ), погодженим прокурором САП, встановив заставу у розмірі 30,280 мільйона гривень для директора приватного товариства, який є учасником злочинної схеми з заволодіння електроенергією ПрАТ “НЕК “Укренерго” та легалізації отриманих від її продажу коштів.

    Проте прокуратура не погоджується з таким рішенням і планує оскаржити його в апеляційному порядку. Зазначається, що прокурор наміренний наполягати на призначенні підозрюваному застави в розмірі 300 мільйонів гривень.

    Поки що ім’я фігуранта справи не розголошується.

    У січні Національне антикорупційне бюро оголосило про розслідування щодо можливого заволодіння електроенергією оператора “Укренерго”, яке призвело до збитків у розмірі 716 мільйонів гривень. Серед підозрюваних, яких оголосили у розшук, був представник неформальної групи “Приват” Михайло Кіперман, якого підозрюють у розтраті майна та відмиванні коштів.

  • ВАКС не обрав запобіжний захід Лієву у справі про розкрадання 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів для ЗСУ

    ВАКС не обрав запобіжний захід Лієву у справі про розкрадання 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів для ЗСУ

    29 січня Вищий антикорупційний суд відхилив клопотання прокуратури та відмовився обирати запобіжний захід для колишнього керівника Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України Олександра Лієва.

    Прокуратура просила обрати для Лієва тримання під вартою або встановити заставу у розмірі 268 мільйонів гривень. Проте суд відхилив ці вимоги.

    Під час судового засідання були особи, готові взяти Лієва під поруки. За словами повідомлення, шоумен Олександр Педан та заступник секретаря РНБО Андрій Демартіно висловили бажання стати поручителями для підозрюваного.

    Прокурор повідомив, що спочатку отримають матеріали справи і лише після цього вирішать, чи будуть подавати апеляцію.

    Справа стосується розкрадання коштів при закупівлі снарядів для Збройних Сил України. 27 січня Служба безпеки України провела обшуки у посадовців Міністерства оборони та керівників “Львівського арсеналу”. СБУ викрила схему розкрадання державних коштів під час закупівлі боєприпасів для ЗСУ. За підозрою опитані особи вже здобули всю необхідну інформацію та визначили всіх причетних до порушень.

    За даними слідства, у жовтні 2022 року фігуранти уклали контракт на постачання 100 тисяч мінометних пострілів іноземного виробництва. Однак жодні постачання не відбулися, хоча обіцяні терміни були у грудні 2022 року. Міністерство оборони вже передплатило 97% вартості контракту.

    П’ять фігурантів справи отримали підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою). За цим злочином їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Один із підозрюваних, екс-очільник департаменту Міноборони Олександр Лієв, був затриманий під час спроби виїхати за кордон.