Daypolitico

Позначка: Валентина Пелих

  • Прокуратура знову судиться за 3,9 га землі Києва біля Броварів, яку орендує фірма родини Царенка

    Прокуратура знову судиться за 3,9 га землі Києва біля Броварів, яку орендує фірма родини Царенка

    У столичних судах одночасно розглядаються дві справи, які можуть визначити подальшу долю земельної ділянки площею 3,9 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0002. Власником цієї землі є громада Києва, але фактично ділянка розташована на об’їзній дорозі Броварів. Ще у 2007 році Київрада вивела її з територій “лісів і лісопарків” та дозволила житлову забудову, а орендарем з 2008 року стало ТОВ “Будівельні технології плюс”, яке пов’язують із родиною депутата Київради Михайла Царенка.

    Перший процес (справа №910/11318/25) ініціювала сама компанія-орендар. Вона просила змінити умови договору оренди в частині строків забудови: первинна угода 2008 року передбачала початок робіт не пізніше ніж через три роки після укладення договору. Під час поновлення оренди у 2021 році в угоді знову зафіксували той самий трирічний “стартовий” дедлайн, але будівництво так і не розпочалося.

    У “Будівельних технологіях плюс” обґрунтовували позов кількома факторами. Серед головних — повномасштабна війна, через яку, за їхніми словами, складно залучати інвесторів, а також затяжні судові спори з прокуратурою, які роблять проєкт токсичним для потенційних партнерів. Компанія заявляла, що двічі намагалася зайти в інвестиційні угоди: у січні 2022 року з ТОВ “Танко” та у листопаді 2023 року з ТОВ “Ягуар”, але обидва кейси зірвалися — перший через вплив війни на ринок, другий через ризики, пов’язані з позовом прокуратури. Орендар також посилався на те, що у листопаді 2022 року отримав у КМДА містобудівні умови та обмеження, а у лютому 2025 року уклав договір на проєктування з ТОВ “Порталгруп”, що, на думку компанії, підтверджує реальність намірів забудови.

    2 лютого 2026 року Господарський суд Києва став на бік орендаря та задовольнив позов: суд вирішив, що в договорі слід закріпити новий підхід — початок забудови має відбутися не пізніше ніж через три роки після скасування або припинення воєнного стану. Наразі публічної інформації про подання апеляції з боку Київради немає.

    Паралельно триває другий спір (справа №910/9223/25), де позивачем виступає Київська міська прокуратура. Вона вимагає розірвання договору оренди через невиконання умов щодо забудови та повернення ділянки громаді. На відміну від попередніх аргументів, у цьому позові прокуратура відштовхується від умов поновленого договору 2021 року й фактично прив’язує контрольний строк до листопада 2024 року. Додатково правоохоронці заявили вимогу про стягнення 397,6 тис. грн, які, за їхньою версією, є “недоплаченою” орендною платою. Компанія заперечує: наполягає, що війна є обставиною, яка об’єктивно блокує залучення коштів, а прокурори, на її позицію, не довели ні вини в затримці, ні наявності боргу. Рішення у цій справі на момент описаних подій не оприлюднене, тож сценарій із апеляційним оскарженням виглядає майже неминучим, незалежно від того, хто виграє першу інстанцію.

    Сюжет із цією ділянкою має довгу передісторію. У грудні 2007 року Київрада передала 3,9 га в оренду на 10 років, вилучивши землю у Дніпровського лісництва КП “Дарницьке лісопаркове господарство” та змінивши функціональне призначення з “території лісів і лісопарків” на “житлову та громадську забудову”. Договір оренди уклали у квітні 2008 року. У 2021 році оренду поновили ще на 10 років, хоча в пояснювальних матеріалах зазначалося, що ділянка незабудована і лише готується проєктна документація.

    Після цього прокуратура почала системно піднімати питання строків і фактичної відсутності будівництва. У 2023 році правоохоронці вже намагалися розірвати договори в суді, але лінія спору тоді впиралася в те, від якої дати рахувати “три роки”: від первинної угоди 2008 року чи від поновлення 2021 року. Судова історія мала кілька поворотів: у червні 2024 року суд першої інстанції відмовив прокуратурі, у жовтні 2024 апеляція підтримала правоохоронців, однак у лютому 2025 касаційний господарський суд повернувся до логіки “відлік від поновлення” і фактично визнав контрольним терміном листопад 2024 року. Саме невкладення в цей дедлайн і стало базою для нового позову прокуратури у 2025 році.

    Окремий шар історії — гроші. У 2025 році Київрада вже судилася з “Будівельними технологіями плюс” про 1,16 млн грн орендних платежів за період, коли в іншому спорі договір оренди вважався розірваним, але компанія, за логікою міськради, фактично продовжувала користування ділянкою. Тоді суди підтримали вимоги Київради.

    Поруч із “конфліктними” 3,9 га розташована ще одна ділянка громади Києва — 2,21 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0001, яку орендувала компанія зі схожою назвою — ТОВ “Будівельні технології груп”. Там інша заявлена мета — об’єкти відпочинку з готелем і ресторанним комплексом. Оренда закінчилась у 2018 році, а спроби поновлення з 2022 року супроводжувалися дискусіями щодо строків і доцільності, але рішення про поновлення станом на описані події так і не було ухвалене.

    Фігуранти конфлікту теж додають напруги. “Будівельні технології плюс” та “Будівельні технології груп” були зареєстровані у 2007 році, а їхньою засновницею і власницею називають Вікторію Царенко — дружину депутата Київради Михайла Царенка (обраний від “ОПЗЖ”, нині позафракційний). Сам Царенко фігурував у низці публічних скандалів, пов’язаних із земельними рішеннями та міськими структурами, а також у історіях, які стосувалися орендних ділянок родини у столиці.

    На тлі всього цього ключова інтрига полягає в тому, що суди фактично рухаються двома паралельними треками: один уже відкрив орендарю можливість “перенести” забудову на період після воєнного стану, інший — може знову повернути питання до жорсткої санкції у вигляді розірвання договору через невиконання умов і потенційні фінансові претензії. Для міста це історія про контроль над комунальною землею та правила гри для орендарів, для компанії — про спробу зберегти актив і легалізувати відтермінування будівництва, а для прокуратури — про повторну перевірку меж, за якими “незабудова” стає безумовною підставою для розриву.

  • Через колесо огляду на Подолі підозри отримали двоє посадовців КМДА

    Через колесо огляду на Подолі підозри отримали двоє посадовців КМДА

    У Києві триває кримінальне розслідування навколо колеса огляду на Контрактовій площі, яке, за версією слідства, майже шість з половиною років працювало без належних дозвільних документів. Правоохоронці вважають, що з серпня 2019 року атракціон фактично перебував на земельній ділянці незаконно, а контролюючі органи міста тривалий час не реагували на порушення.

    У межах цього провадження підозри у службовій недбалості отримали директорка Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентина Пелих та директор Департаменту територіального контролю КМДА Михайло Буділов. За даними слідства, посадовці роками не забезпечили перевірку законності використання земельної ділянки та не ініціювали демонтаж атракціону, що, на думку правоохоронців, призвело до значних збитків для міського бюджету.

    Окремі претензії у слідства виникли і до технічного стану колеса огляду. Під час огляду було зафіксовано, що металева конструкція атракціону спирається на дерев’яні бруси, які мають ознаки глибокого гниття, руйнування та тривалого впливу вологи. Правоохоронці вважають, що це створювало реальну загрозу життю та здоров’ю відвідувачів. У зв’язку з цим суд наклав арешт на колесо огляду із забороною його експлуатації.

    Водночас у КМДА заявляють, що, за результатами технічного огляду, проведеного восени 2025 року, атракціон нібито відповідав паспортним характеристикам і був придатний до експлуатації. Чиновники також повідомили, що місто веде переговори з власником щодо демонтажу конструкції та можливого перенесення її в іншу локацію столиці.

    Історія з колесом огляду бере початок у 2017 році, коли його встановили в межах новорічно-різдвяних заходів на Контрактовій площі. Тоді підприємцю було видано тимчасові документи на порушення благоустрою. Надалі терміни дії цих дозволів кілька разів продовжувалися, однак, за даними слідства, остання контрольна картка втратила чинність у серпні 2019 року. Після цього жодних документів, які б легалізували перебування атракціону на земельній ділянці, оформлено не було.

    Попри це, колесо огляду продовжувало працювати, а різні міські структури неодноразово фіксували відсутність необхідної документації та виносили приписи. За висновками судової економічної експертизи, внаслідок самовільного використання частини земельної ділянки територіальній громаді Києва було завдано мільйонних збитків.

    Наразі слідство триває. Суд обрав підозрюваним посадовцям запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Правоохоронці не виключають, що коло фігурантів справи може бути розширене.

  • Заступник київського мера Кличка отримує понад 100 тисяч гривень щомісяця

    Заступник київського мера Кличка отримує понад 100 тисяч гривень щомісяця

    Заступник голови Київської міської державної адміністрації Владислав Андронов залишається однією з найзакритіших фігур у команді мера столиці Віталія Кличка. Попри високу посаду, про його діяльність у відкритих джерелах майже немає інформації. У соцмережах Андронов не представлений, публічних заяв не робить, а коментарі для ЗМІ дає вкрай рідко.

    У 2020 році він був обраний до Київради від партії «УДАР», а з 2022 року обіймає посаду заступника голови КМДА. У системі міської адміністрації Андронов курує кілька ключових підрозділів — Департамент комунальної власності, Державний архів Києва та Департамент земельних ресурсів.

    Згідно з офіційною бухгалтерською відомістю, у 2025 році Владислав Андронов щомісяця отримував понад 100 тисяч гривень. Найменшу суму він отримав у січні — 60 тисяч 346 гривень, а найвищу — у лютому, коли заробіток склав 184 тисячі 39 гривень. У середньому його зарплата протягом року коливалася в межах 130–140 тисяч гривень.

    Крім того, Андронов щомісяця отримував надбавки понад 30 тисяч гривень за «інтенсивність праці». За даними декларацій, річний дохід чиновника зріс удвічі порівняно з 2023 роком, а сума його заощаджень ставить його серед найбагатших у КМДА — поступається він лише своєму колезі Вячеславу Непопу.

    На банківських рахунках Андронова зберігається 28 тисяч 890 і 5 тисяч 670 доларів, а також майже 1,8 мільйона гривень. Готівкою він задекларував 95 тисяч доларів, 110 тисяч євро, 700 тисяч гривень і 2800 фунтів стерлінгів. Також Андронов надав фінансову допомогу ТОВ «Інвестиційні ресурси» на суму майже 6 мільйонів гривень.

    У власності чиновника — Toyota Land Cruiser 200 та Volkswagen Jetta. Крім того, він користується автомобілями дружини: Mercedes-Benz, Porsche Cayenne та Tesla Model S.

    Його підлеглі також отримують чималі зарплати. Директор Департаменту комунальної власності Андрій Гудзь має щомісячний дохід від 80 до 160 тисяч гривень, включно з преміями та виплатами на оздоровлення. А директорка Департаменту земельних ресурсів Валентина Пелих стабільно отримує понад 80 тисяч гривень на місяць, маючи при цьому готівкові заощадження у 41 тисячу доларів.

    Попри постійні проблеми в столиці — від комунальних питань до транспортних колапсів, — чиновники КМДА продовжують отримувати високі зарплати й працювати в максимально комфортних умовах.

  • Дружина депутата УДАРу легалізує схеми з землею КМДА через фіктивні договори

    Дружина депутата УДАРу легалізує схеми з землею КМДА через фіктивні договори

    У центрі нової корупційної схеми із захоплення комунальної землі в Києві — нотаріуска Алла Майорова, дружина депутата Київради від «УДАРу» Віктора Домагальського, колишнього радника мера Кличка з питань антикорупційної політики.

    Як з’ясувалося, Майорова відіграє ключову роль у механізмі масової фальсифікації договорів оренди на землю, який, за даними джерел, координується через пов’язаних чиновників КМДА та депутатів Київради — зокрема, самого Віталія Кличка, голови земельної комісії Дениса Терентьєва, директора «Київзеленбуду» В’ячеслава Непопа та депутатки Валентини Пелих.

    Суть схеми — у фіктивному оформленні оренди на привабливі комунальні ділянки за підробленими підставами. При цьому нотаріальні дії Майорової надають цим документам легітимність. Йдеться про фальсифікацію площ, вигадані об’єкти нерухомості та фейкові технічні умови.

    Один із яскравих прикладів — ділянка на вул. Табірна, 46/48-В (465 м²), передана фірмі «ВАЛЕНТИНА-92», незважаючи на відсутність погодження юрвідділу КМДА. Забудова на ній почалася без жодних дозволів, із вирубкою дерев у сквері. Фірма «ВАЛЕНТИНА-92» пов’язана з оточенням колишнього заступника голови КМДА Олександра Оленича.

    Показовим є і той факт, що після укладення скандального договору Майорова подарувала своєму чоловіку — чиновнику і депутату — майно на 2,7 млн грн. Це зафіксовано в декларації і може свідчити про матеріальну вигоду за участь у схемі.

    Всі ці дії стали предметом офіційної скарги, поданої 12 травня 2025 року до кількох державних органів. Але вже за кілька днів невстановлені особи розіслали фейкове повідомлення, нібито від імені заявників, у якому закликали «не брати до уваги викладені обставини». Документ був грубо підроблений — без КЕП і з підписом, схожим на дитячий малюнок.

    Це, очевидно, була спроба замести сліди й зупинити реакцію на викриття масштабної схеми, у якій фігурують близькі до мера Кличка чиновники, депутати та нотаріуси. Повторна скарга вже направлена. Автори розслідування попередили, що уважно відслідковуватимуть, хто з чиновників «повірить» у фейкову відписку — і жодна спроба уникнути відповідальності не залишиться без фіксації.

  • Журналісти дізналися хто з київських чиновників причетний до справи Комарницького

    Журналісти дізналися хто з київських чиновників причетний до справи Комарницького

    Масштабна операція НАБУ “Чисте місто”  з викриття злочинної організації, причетної до земельної корупції у Київській міській раді поклала початок серії арештів в середовищі відомих “земельних рішал”. Водночас,  до махінацій з київською землею причетні ряд столичних чиновників, прізвища яких залишились поза увагою преси та НАБУ.

    Журналісти видання 360ua.news провели власне розслідування.

    Нагадаємо, під час операції “Чисте місто” 6 лютого правоохоронці затримали сімох із десяти відомих слідству учасників оборудок із землею у столиці. За інформацією правоохоронців, було попереджено розкрадання земельних ділянок вартістю біля 83,7 млн грн.

    Денис Комарницький, якого НАБУ вважають організатором схеми наразі знаходиться в розшуку, та за інформацією джерел уже намагався покинути територію України.

    Меньше “повезло” головному поплічнику Комарницького – заступнику голови КМДА Петру Оленичу, якого відправили в СІЗО з правом внесення застави у розмірі 15 мільйонів гривень.

    Варто відзначити, що Петро Оленич контролював всю землю у Києві через декілька Департаментів: Департамент земельних ресурсів, Департамент містобудування та архітектури, Департамент інформаційних технологій та КП Київгенплан.

    Ще в далекому 2021 році Петро Оленич вибив 1,3 млрд гривень із бюджету Києва на інвентаризацію столичних земель, пообіцявши за 4 роки принести в бюджет 3,8 млрд від продажу землі. Насправді так звана “інвентаризація Оленича” переслідувала відразу дві цілі:  роздеребанити гроші “на процесі”  та знайти ділянки, які можна вкрасти.

    Важливий момент, всю інвентаризацію/цифровізацію Оленич проводив під наглядом міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова. Власне кажучи, завдяки Федорову Оленич був призначений заступником голови КМДА. За інформацією наших джерел, Федоров мав безпосередній зиск з призначення Оленича, як у вигляді банальних “відкатів”, так і в отриманні “жирних” ділянок столичної землі.

    Схема, реалізована Петром Оленичем досить проста: знайдені під час ревізії ділянки, які можна було віджати відразу ж вносились до нового Генплану із “потрібним” кодуванням, щоб потім усе скопом затвердити. Сам генплан Києва був готовий ще 5 років тому, але Оленич із спільниками спеціально гальмував його офіційне затвердження.

    В зв’язці з Петром Оленичем були задіяні ще декілька топових столичних чиновників, які наразі не отримали підозр та залишаються на своїх посадах. Зокрема, мова йде про Ігоря Долинського, Валентину Пелих, Дмитра Ликова, Валентину Святину та Олега Половинко.

    ФОТО: Ігор Долинський – Директор КП  “Київський інститут земельних відносин”, довірена особа Петра Оленича.

    Директор КП  “Київський інститут земельних відносин” Ігор Долинський являється довіреною особою Петра Оленича, саме через нього проходили всі вкрадені ділянки. В схемах Комарницького-Оленича Долинський відповідав за пошук землі та “правильне” її оформлення.

    Корупційні оборудки Оленича-Долинського раніше неодноразово попадали в поле зору правоохоронців та журналістів, але реальної відповідальності за мільйонні розпили до цього часу ніхто не поніс.

    ФОТО: Валентина Пелих директор  Департаменту земельних ресурсів КМДА, протеже Петра Оленича

    Глава Департаменту земельних ресурсів Валентина Пелех, протеже Петра Оленича. В схемах Оленича  займалась “фіналізацією процесу” та оформленням документів.

    Валентина Пелих з Оленичем знайома як мінімум з 2012 року,  працювала під його керівництвом в головному управлінні Держземагенства у Сумської області. Пізніше за протекції Оленича отримала посаду директора Департамента земельних ресурсів КМДА, де відразу стала фігурантом ряду журналістських розслідувань повязаних з корупцією.

    ФОТО: Дмитро Ликов – директор Інституту Генплану

    Голова КП “Інститут генерального плану м. Києва” Дмитро Ликов відігравав значну роль в земельних махінаціях Комарницького-Оленича, змінюючи цільове призначення столичних земель, в залежності від побажання Оленича. Варто відзначити, що для Дмитра Ликова ця тема не нова, раніше його уже судили за підробку документів у Вишгороді.

    В цілому, Дмитро Ликов встиг відзначитись гучними корупційними скандалами буквально на кожній посаді, яку займав. Так, у 2019 році очільник Інституту Генплану заробив 500 тисяч., а майна придбав на 5 мільйонів гривень.

    ФОТО: Валентина Святина  – заступник директора Департаменту містобудування та архітектури.

    Валентина Святина – заступник директора Департаменту містобудування та архітектури. На з вигляду скромну чиновницю в злочинному угрупованні Комарницького-Оленича була покладена дуже важлива функція зі значною корупційною складовою – Святина підписує всі документи на забудову в столиці.

    Як зазначають колеги з ОРД: “справжнє корупційне створіння — Валентина Святина, яка бере за один документ від $5000-50000 хабаря, а по іншому МУО отримати в КМДА неможливо, тільки через профільну заступницю директора Департаменту містобудування та архітектури Валентину Святину”.

    ФОТО: Олег Половинко радник київського міського голови з питань цифровізації Олег Половинко.

    Радник київського міського голови з питань цифровізації Олег Половинко, за інформацією наших джерел, в схемах Комарницького-Оленича курує всі історії з цифровізацією і виведенням грошей (включно з Києвом цифровим).

    Варто відзначити, що сім’я Олега Половинко досить давно знаходиться в США. Йому навіть прийшлось звільнитись, так як його не завжди відпускали на довгі відрядження до родини.

    Вважаємо, що детективи НАБУ мають обов’язково попередити своїх колег з США, про наявність в Олега Половинко особливого таланту з відмивання коштів у великих розмірах.