Daypolitico

Позначка: Валерій Хорошковський

  • Колишній кандидат у голови БЕБ Шепетін знову оскаржує результати конкурсу

    Колишній кандидат у голови БЕБ Шепетін знову оскаржує результати конкурсу

    Колишній кандидат на посаду директора Бюро економічної безпеки України Ігор Шепетін знову пішов до суду, намагаючись оскаржити результати конкурсу. Це вже друге подання, і вдруге в цьому процесі його інтереси представляє юрфірма, яка веде до колишнього голови СБУ Валерія Хорошковського. Такий крок виглядає як продовження спроб реваншу старої корупційної системи за посаду, що відкриває доступ до найбільш чутливих економічних справ країни.

    Шепетін подав позов до комісії, яка здійснює відбір керівника БЕБ. Його захист здійснює фірма, заснована Іваном Дерев’янком — колишнім генералом СБУ, наближеним до Валерія Хорошковського. Його син Артем, також адвокат, офіційно входить до структури, яка веде цю справу.

    Генерал Іван Дерев’янко був «правою рукою» Хорошковського ще в часи, коли той очолював як СБУ, так і Митну службу. У 2019 році Дерев’янко нібито планував повернутися на одну з ключових посад у структурі СБУ — головне управління «К» або ж до митниці — за тією ж квотою впливу.

    Нинішнє зацікавлення Дерев’янка та Хорошковського Шепетіним, очевидно, не випадкове. У 2025 році в рамках кримінального провадження БЕБ №4202200000000001113 було заарештовано активи, пов’язані з Хорошковським та його давнім бізнес-партнером Вадимом Григор’євим. Їх підозрюють в ухиленні від сплати податків на суму понад 184 мільйони гривень.

    Схожі справи в Україні мають доволі конкретні наслідки: наприклад, у кейсі Костянтина Жеваго арешту майна (Полтавський ГЗК) вистачило, аби паралізувати частину його активів. Саме тому контроль над БЕБ має стратегічне значення для тих, хто фігурує у справах про ухилення від податків, — а таких чимало серед старої політико-олігархічної еліти.

    До того ж, у 2020–2023 роках Вадима Григор’єва вже звинувачували у несплаті 160 мільйонів гривень за купівлю офісу компанії “Київметробуд” на Прорізній, 8 у центрі Києва. Тоді справу успішно “відбили” адвокати з фірми “Адер Хабер”, яку пов’язують із близьким соратником Андрія Портнова — Валерієм Писаренком.

    Таким чином, Шепетін — це не просто екс-кандидат на ключову посаду. Він — частина складної системи впливів, що замикається на тандемі Портнов–Хорошковський. Їхні юристи, старі кадри СБУ і підконтрольні адвокатські структури знову намагаються отримати важелі контролю над найчутливішими антикорупційними розслідуваннями — саме через БЕБ.

    А поки Шепетін вдруге заходить до зали суду, суспільству залишається хіба спостерігати за спробою тих, кого давно списали з політичного поля, повернутися — через юридичні шпарини і своїх людей у конкурсних комісіях.

  • Хто стоїть за гучними забудовами: бізнес-інтереси Хорошковського та Григор’єва

    Хто стоїть за гучними забудовами: бізнес-інтереси Хорошковського та Григор’єва

    Попри війну, окремі українські бізнесмени продовжують мати справи з громадянами РФ, розвивати сумнівні проєкти та зберігати політичну недоторканність. У центрі уваги — Валерій Хорошковський, колишній очільник СБУ, віцепрем’єр та співвласник телеканалу «Інтер», який свого часу просував ідеї зближення з Росією.

    У 2014 році під час дебатів на національному телебаченні Хорошковський заявив: «Росія на сьогоднішній день не є і не визнана агресором». Ці слова прозвучали вже після анексії Криму. А в 2016-му він був помічений у російському фансекторі під час матчу Євроліги в Мадриді — на відстані кількох крісел від впливового силовика РФ Сергія Іванова, колишнього голови адміністрації Путіна та члена Радбезу РФ.

    Співпадіння? Навряд. Хорошковський у 2000-х був гендиректором Євраз-холдингу — компанії, пов’язаної з Романом Абрамовичем, близьким соратником Іванова.

    Після повернення в Україну ексчиновник зайнявся нерухомістю — і не без скандалів:

    • ТОВ «МАЯК-ВЕСТДОМ» — фірма, яка отримала 17,6 тис. кв. м державної нерухомості на Почайній (завод «Маяк», Укроборонпром). Справи порушувались, але не дали результатів. У фірмі працювала цивільна дружина зрадника Андрія Наумова, а сам Наумов отримав квартиру від директора компанії.

    • ТОВ «СЕСІЛЬ» — спільно з суддею Артуром Ємельяновим Хорошковський заволодів 7,5 га заповідного лісу на Жуковому острові. Судові спори програні державою.

    • «СІТКО-ПОДІЛ-КИЇВ» та «БІЗНЕС-ЦЕНТР САГА» — компанії, які знесли пам’ятку архітектури на Поштовій площі. Наслідки забудови загрожували навіть пам’ятнику князю Володимиру.

    Паралельно з Хорошковським активно розвиває бізнес його партнер Вадим Григор’єв. За останній час він скупив низку об’єктів у центрі Києва, зокрема:

    • БЦ на Прорізній, штаб-квартиру ВТБ на Шевченка/Пушкінській;

    • готель «Ермітаж»;

    • БЦ «Ренесанс» на Бульварно-Кудрявській.

    При цьому Григор’єв не уникає зв’язків із російськими бізнесменами. Зокрема, разом із громадянином РФ Євгенієм Шамаєвим він є власником ТОВ «АМПЛЕКС-ГРУП» та пов’язаний із компаніями «БУДКОНСАЛТ», «ІННОКОМ МЕНЕДЖМЕНТ», «БЮРО ПРОЕКТ».

    Крім того, теща Григор’єва, Саяпіна Надія Василівна, має російське громадянство і володіє нерухомістю в Криму — віллою в смт Масандра біля Нікітського ботанічного саду.

    На цьому тлі викликає запитання відсутність реакції з боку СБУ та РНБО. Чому ці особи не потрапляють під санкції? Чому українська влада закриває очі на зв’язки з Росією під час війни? І чи не залишилося в когось у владі політичних чи бізнесових зобов’язань перед ексвласником телеканалу «Інтер»?

    З огляду на міжнародний контекст, не виключено, що російський вплив зберігається навіть через нібито «український» бізнес. Іспанія, де неодноразово фіксували активність спецслужб РФ, — лише один з можливих осередків цих тіньових контактів.

  • Український блогер Бондаренко припустив, хто стоїть за вбивством Портнова

    Український блогер Бондаренко припустив, хто стоїть за вбивством Портнова

    Український блогер Володимир Бондаренко висунув нову гіпотезу щодо вбивства скандального юриста Андрія Портнова, акцентуючи увагу на давньому конфлікті між Портновим та суддею Артуром Ємельяновим. Згідно з його словами, зачіпки дедалі більше вказують на зв’язки між Ємельяновим та ексголовою СБУ Валерієм Хорошковським.

    У центрі уваги — ТОВ “Оздоровчий центр СЕСІЛЬ”, співзасновниками якого є Артур Ємельянов та Валерій Хорошковський. За словами Бондаренка, це підприємство може бути не простою формальністю, а ключем до розуміння структури бізнесових зв’язків, які протягом останніх років залишалися в тіні.

    Блогер також згадує Вадима Григор’єва — представника інтересів Хорошковського в Україні, який, попри формальну тишу навколо бізнес-активності ексголови СБУ, активно оперує на українському ринку.

    Цікаво, що юридичні інтереси Григор’єва в минулому представляла компанія “Адер Хабер”, яку пов’язують із соратником Портнова Валерієм Писаренком. Саме ця лінія могла стати джерелом конфлікту — Портнов, ймовірно, дізнався або вплинув на процеси, пов’язані з юридичною підтримкою бізнесів Хорошковського.

    Бондаренко не оминає прямі припущення: “Чи міг Валерій замовити Портнова? Чому ні? Він чоловік рішучий, з нульовою толерантністю до загроз”. За його словами, Хорошковський має тісні зв’язки з Росією, а отже — і потенційно з тими, хто міг реалізувати подібне замовлення.

    Ці тези поки не підкріплені фактами чи офіційними даними слідства, однак вони додають новий штрих до вже політизованого і заплутаного вбивства Портнова, яке досі залишається нерозкритим.