Ситуація на українському та світовому валютних ринках за підсумками минулого тижня відзначилася динамічними коливаннями, проте національна валюта продовжує впевнено утримувати позиції. Попри зовнішні та внутрішні виклики, курсові показники готівкового й безготівкового сегментів демонструють відносну стабільність без різких девальваційних стрибків.
Готівковий ринок: коридори курсів та робота «з обороту»
За оцінкою фінансового аналітика Олексія Козирева, у вихідні дні більшість обмінних пунктів та чергових банківських відділень зосередилися на роботі у форматі максимального торговельного обороту, утримуючи помірну різницю між купівлею та продажем. Спред склав від 15 до 25 копійок за доларом та від 20 до 50 копійок за євро, із можливим ситуативним коригуванням на 5–10 копійок залежно від попиту на конкретних точках.
У касах фінансових установ та обмінниках зафіксовано такі цінові діапазони:
Національний банк України визначив офіційний курс на понеділок, 14 вересня, зафіксувавши вартість американської валюти на позначці 44,55 гривні за долар. Офіційний курс європейської валюти на початок нового банківського тижня регулятор встановив на рівні 51,64 гривні за одне євро.
Своєю чергою, на міжбанківському валютному ринку котирування демонструють мінімальну волатильність. Безготівкові угоди щодо долара закрилися у межах 44,56/44,59 грн/дол., тоді як торги за парою євро/гривня стабілізувалися в діапазоні 51,67/51,69 грн/євро, що свідчить про наявність достатнього балансу між попитом та пропозицією на міжбанківських торгах.
За перші вісім місяців 2026 року українські митники виявили 7 524 порушення митних правил на загальну суму 2,9 млрд гривень. Кількість зафіксованих правопорушень зросла на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше серед тимчасово вилученого майна — промислових товарів, вартість яких оцінюють у сотні мільйонів гривень.
Такі результати роботи за січень-серпень оприлюднила Державна митна служба України 7 вересня.
Загальна вартість предметів правопорушень, які митники тимчасово вилучили в межах 3 104 справ, сягнула 509 млн гривень.
Найбільша частка припала на промислові товари — 354 млн гривень. Продовольчих товарів вилучили на 91 млн гривень, транспортних засобів — більш ніж на 59 млн, а валюти — на 6 млн гривень.
Таким чином, промислова продукція становить близько 70% вартості всього майна, тимчасово вилученого митницями за вісім місяців.
Кількість порушень помітно зросла
Усього від початку року митні органи оформили 7 524 порушення митних правил. Порівняно із січнем-серпнем 2025 року їхня кількість збільшилася на 17%.
Водночас показник у 2,9 млрд гривень означає сумарну вартість предметів у виявлених порушеннях митних правил. Це не означає, що держава вже отримала таку суму у вигляді штрафів або конфіскувала майно саме на 2,9 млрд гривень.
Вартість фактично тимчасово вилучених предметів у 3 104 справах значно менша — 509 млн гривень.
Варто також уточнити, що йдеться саме про роботу митних органів, а не прикордонників. У повідомленні Державної митної служби зазначено, що справи виявляли та передавали до суду митниці.
Що вилучали найчастіше
За вартістю перше місце серед тимчасово вилученого майна посідають промислові товари — 354 млн гривень.
На другій позиції — продовольчі товари. Їхня загальна вартість становила 91 млн гривень.
Третя велика категорія — транспортні засоби. За вісім місяців митники тимчасово вилучили їх на суму понад 59 млн гривень.
Найменшу суму серед окремо названих Держмитслужбою категорій становить валюта — 6 млн гривень.
При цьому офіційна статистика не деталізує у цьому зведенні конкретні найменування промислових чи продовольчих товарів і не стверджує, що всі вони переміщувалися через кордон за однаковими схемами.
Тому з наведених даних не можна робити висновок, наприклад, що певний конкретний вид контрабанди став найпоширенішим. Статистика показує передусім вартісну структуру тимчасово вилученого майна.
Тисячі справ уже передали до суду
Значна частина виявлених порушень перейшла у судову площину.
За січень-серпень митні органи передали на розгляд судів 4 651 справу про порушення митних правил. Загальна сума у цих справах перевищує 2 млрд гривень.
За результатами судового розгляду справ було накладено стягнення у вигляді штрафів та конфіскації товарів на загальну суму 10 млрд гривень.
Однак тут є важливий нюанс: ці 10 млрд гривень не можна безпосередньо порівнювати з 2,9 млрд гривень порушень, виявлених лише протягом перших восьми місяців цього року.
Держмитслужба пояснює, що до статистики судових рішень входять також справи, заведені у попередні періоди.
Тобто частина 10-мільярдної суми стосується правопорушень, які митники виявили раніше, а суди розглянули вже у 2026 році.
Скільки штрафів призначила сама митниця
Окремо Державна митна служба навела статистику адміністративних стягнень.
У 732 справах митниці застосували штрафи на загальну суму 31 млн гривень.
До державного бюджету фактично стягнули 39 млн гривень. І тут також враховуються платежі у справах, які розглядалися у попередні періоди.
Таким чином, оприлюднена статистика містить одразу декілька різних фінансових показників: 2,9 млрд гривень — вартість предметів у виявлених порушеннях; 509 млн — вартість тимчасово вилученого майна; 31 млн — сума накладених митницями штрафів; 39 млн — фактично стягнуті до бюджету кошти з урахуванням попередніх періодів; 10 млрд — штрафи та конфіскації, призначені судами, також з урахуванням раніше відкритих справ.
Що знаходять на кордоні
Практично одночасно зі статистикою за вісім місяців Держмитслужба повідомила про ще один випадок на українсько-польському кордоні.
Через пункт пропуску «Шегині — Медика» в Україну їхав Mercedes-Benz Sprinter із причепом, який перевозив два пошкоджені в ДТП автомобілі — Alfa Romeo та Volkswagen. Останній, за документами, прямував на адресу одного з благодійних фондів Харківщини.
Під час сканування мікроавтобуса митники помітили аномалії та провели поглиблений огляд. У транспортному засобі виявили 390 незадекларованих електронних сигарет RIFBAR.
Товар вилучили, а щодо 41-річного водія з Києва склали протокол за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України.
Це лише один із конкретних епізодів і його не варто ототожнювати із загальною статистикою 7,5 тисячі порушень, однак він демонструє, які випадки митники фіксують під час перевірок на пунктах пропуску.
Митницю очікують масштабні зміни
Статистику Держмитслужба оприлюднила на тлі подальшого реформування митної системи та підготовки нового Митного кодексу.
На офіційному порталі відомства зазначається, що ухвалення нового кодексу є одним з етапів приведення українського митного законодавства у відповідність до правил Європейського Союзу.
Паралельно в Україні обговорюють зміну правил оподаткування міжнародних посилок. Зокрема, влада повернулася до питання скасування ПДВ-пільги для комерційних відправлень вартістю до 150 євро.
Таким чином, результати перших восьми місяців 2026 року демонструють не лише масштаб порушень, а й значний обсяг справ, які переходять із митниці до судів. Понад 7,5 тисячі виявлених порушень на 2,9 млрд гривень і зростання їхньої кількості на 17% свідчать, що контроль за переміщенням товарів через кордон залишається одним із ключових напрямів роботи митних органів.
Харківський бізнесмен Антон Ткаченко вибудува масштабну інфраструктуру по відмиванню коштів та легалізації їх за кордоном через кріптобіржу WhiteBIT Микити Шенцева та Володимира Носова.
Значна частина незаконної діяльності KIT Group та WhiteBIT задокументована, але навіть відкриті кримінальні провадження не стали на заваді роботи “харківських бізнесменів”.
Більше того, вся сітка обмінників KIT Group, а це понад 100 пунктів у 29 містах України, сайти та Telegram-канали відкрито продовжують роботу навіть після відкликання ліцензії НБУ. При цьому складається враження, що Нацбанк відкликакв ліцензію “для галочки”, щоб формально зняти із себе відповідальність, а фактичне продовження роботи мережі по відмиванню коштів його з якихось причин повністю влаштовує.
Як сім’я Ткаченко побудувала один із самих крупних конвертаційних центрів Україні через яку фінансувались бойовики ДНР/ЛНР
“KIT Group” була створена та контролюється родиною харківських підприємців Ткаченків – братами Антоном та Іваном, а також їхньою родичкою Людмилою Ткаченко. Центральною фігурою у побудові сітки вважається Антон Ткаченко, бенефіціар ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” (ЄДРПОУ 39806926) та інвестиційного фонду “КІТ-Інвест” (ЄДРПОУ 32128998), на ім’я якого оформлені ключові торгові марки групи.
ФОТО: Антон Ткаченко
У 2020 році “KIT Group” та ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” фігурували у кримінальному провадженні СБУ. Спецслужба вважала, що ці компанії брали участь у схемі фінансування так званого “ДНР” за рахунок коштів із пункту обміну валюти в Одесі.
За даними слідства, група осіб в Одесі та Одеській області організувала схему переказу коштів на території, непідконтрольні Україні — “ЛНР” і “ДНР” які, зокрема, використовувалися для фінансування місцевих бойовиків.
СБУ вийшла на ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс”, яка займається обміном валюти в Одесі по вулиці Рішельєвська, 42 — там само, де й офіс зареєстрованого в Харкові “KIT Group”. За даними правоохоронців, у пункті обміну валюти на Рішельєвській, 42, накопичували готівку в гривнях, переводили її в іноземну валюту та відправляли в ДНР.
Що показово, ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” та і “КІТ ГРУП” давно і часто згадуються у судових документах в контексті тих чи інших кримінальних проваджень.
Зокрема, у 2016 році головне слідче управління ГПУ розслідувало провадження № 42016000000003527 щодо посадовців Головного управління Державної фіскальної служби Харківської області за ч. 2 ст. 364 ККУ (Зловживання владою або службовим становищем).
Згідно фабулі справи, посадовці ДФС Харківщини, звідки родом Антон та Іван Ткаченко, організували мережу фіктивних операцій, залучаючи суб’єктів господарювання для створення штучного податкового кредиту з ПДВ та завищення валових витрат, що дозволяло ухилятися від сплати податку на прибуток та проводити “обнал”.
Було створено низку підконтрольних підприємств, які формально не вели господарську діяльність, а слугували прикриттям, серед яких були (39806926), «КИТ ГРУП» (39052517), «Фірма «КИТ» (30038426), ПТ «Ломбард «КИТ ГРУП плюс» (39074991) та інші. Це дозволило організаторам виводити значні суми з легального обігу, завдаючи шкоди економіці України. Результатів цієї гучної справи досі немає.
З червня 2021 року у Кропивницькому поліція розслідує провадження № 42021120000000119. У травні того року місцевий мешканець намагався обміняти криптовалюту Bitcoin через обмінний пункт «КИТ ГРУП», але отримав значно менше коштів, ніж очікував, а при повторній спробі – залишився взагалі без грошей.
Підозру за ч.2 ст.200 ККУ (Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення) отримала касирка фірми Білан Ольга Кузьмівна, яка, за даними слідства, разом із невстановленими особами організувала незаконний обмінник.
Вони діяли через Telegram-канал під назвою “обмін валют” (@alexkitgroup), який забезпечував анонімність та конспірацію. Клієнти, бажаючи обміняти готівку на електронні гроші, зв’язувалися через месенджер, отримували інструкції та передавали кошти касирці в окремій кімнаті, позначеній як “службове приміщення”. Клієнти передавали готівку, вказували реквізити електронних гаманців, а згодом отримували підтвердження транзакцій у вигляді скріншотів у Telegram.
На рік раніше, у 2020-му слідче управління ГУНП у Вінницькій області розпочалопровадження № 42020020000000264. Як сказано в матеріалах справи, «під час досудового розслідування встановлено факт використання онлайн-ресурсів «obmenat.com» та «obmenat24.com» та мережі обмінних пунктів фінансової компанії ТОВ “ФК “Ліберті Фінанс” для незаконного обміну електронних грошових коштів та криптовалют, які офіційно не зареєстровані в Україні та функціонування яких тимчасово заборонено на території України».
За версією слідчих, через веб-сайт «obmenat.com» зацікавлена особа створює замовлення на поповнення готівковими коштами у м.Вінниця електронного гаманця російських небанківських платіжних систем «Webmoney» («WMZ») або «Яндекс.Гроші». Після підтвердження замовлення, адміністратор онлайн-ресурсу повідомляє замовнику контактний номер мобільного телефону касира, що відповідає за вказаний вид фінансових операцій, та адресу приміщення, в якому буде здійснюватись фактична передача готівки для поповнення електронного гаманця – м. Вінниця, вул.Соборна, буд.81, прим. 25. За цією адресою був розташований пункт обміну валют ТОВ «КИТ ГРУП».
А у 2022-у ще одну “криптопральню” братів Ткаченків викрили у Ужгороді, але цього разу не поліцейські, а детективи Бюро економічної безпеки.
Іншими словами, “Ліберті Фінанс” та KIT Group сім’ї харків’ян Ткаченко були випливали в сотнях кримінальних справ по всій країні – від банального шахрайства до фінансування бойовиків так званої ДНР.
Як KIT Group Антона Ткаченка та криптобіржа WhiteBIT опинилися у кримінальній справі про легалізацію мільярдних тіньових коштів
WhiteBIT – одна з найбільших криптобірж європейського ринку заснована харків’янами, яка працює в країнах ЄС і готується до виходу на ринок США.
Ймовірно, саме завдяки “харківському бекграунду” KIT Group та WhiteBIT опинилися в кримінальному провадженні щодо легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.
Йдеться про справу № 12025000000002800, зареєстрованій 22 жовтня 2025 року Головним слідчим управлінням Національної поліції за ч. 2 ст. 307 КК України та ч. 2 ст. 209 КК України — виробництво та розповсюдження заборонених речовин, а також легалізація майна, отриманого злочинним шляхом, в особливо великих розмірах.
ФОТО: KIT Group та WhiteBIT опинилися в кримінальному провадженні щодо легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом
Якщо коротко, через тіньові обмінники “Ліберті Фінанс” накопичується криптовалюта, отримана від продажу наркотиків, з подальшим переведенням цієї криптовалюти в готівку.
Згідно з матеріалами слідства, правоохоронці викрили організовану злочинну групу, яка займалася виготовленням та розповсюдженням заборонених речовин в особливо великих масштабах. Отримані кошти, за версією слідства, легалізувалися через віртуальні активи та операції з криптовалютою.
Ключовим елементом схеми слідство вважає мережу тіньових обмінних сервісів групи компаній «KIT Group», що працює під брендами «KIT Group» та «КИТ». До екосистеми входять ТОВ «Ломбард КІТ Груп Плюс», ТОВ «ФК «Ліберті Фінанс», ТОВ «КІТ-Фінанс», де кінцевим бенефіціаром слідство називає Антона Ткаченка.
Гроші надходили на “холодні” криптогаманці, пов’язані з сервісами групи, зокрема через платформу WhiteBIT , а потім видавалися готівкою в пунктах по всій Україні. Слідчі встановили надходження криптовалюти з адрес, пов’язаних із великими онлайн-наркомаркетами під назвами Underground, Total Black та Punisher.
ФОТО: Наркомаркет одного із контрагентів “КИТ Group”ФОТО: Наркомаркет одного із контрагентів “КИТ Group”
За версією слідства, учасники схеми переказували криптовалюту на гаманці мережі обмінників «KIT Group», після чого через інфраструктуру обмінних пунктів відбувалася видача готівки в різних містах України учасникам злочинної мережі. Частина легалізованих коштів поверталася в обіг для фінансування закупівель, розширення мережі збуту, оплати праці технічних фахівців та підтримки онлайн-платформ.
Особливу увагу слідства привернув зв’язок цих гаманців із торговими терміналами криптобіржі WhiteBIT. Це означає, що частина транзакцій могла проходити через інфраструктуру цієї криптоплатформи.
Російський слід у роботі KIT Group та WhiteBIT
Окрім відмивання коштів від наркотрафіку харківські KIT Group та WhiteBIT об’єднують також робота з РФ. Про переведення коштів з Одеси до ДНР через структури Антона Ткаченко задокументовані СБУ ми писали вище.
Тож не дивно, що без російського сліду не обійшлось і у WhiteBIT. До березня 2023 року понад половина капіталу WhiteBIT через естонську компанію Whitebit Financial Company OÜ належала харківському бізнесмену Микиті Шенцеву.
ФОТО: Микита Шенцев
Пізніше Микита Шенцев передав свою частку Володимиру Носову після того, як президент України позбавив його громадянства через наявність паспорта країни-агресора. За оцінками спостерігачів, Шенцев міг зберегти вплив на платформу навіть після формального виходу з капіталу.
Варто відзначити, що Микита Шненцев є сином відомого екс-регіонала Дмитра Шенцева, який входив орбіти скандального прем’єр-міністра Миколи Азарова. Там він був у трійці затятих лобістів “російської ідеї” та створення так званої “Новоросії”.
Разом з Олегом Царьовим і Вадимом Колесніченком, Дмитро Шенцев отримав медалі з рук президента Росії володимира Путіна “за великий внесок у популяризацію російської мови”.
Тож більш ніж логічно, що у 2018 році Дмитро Шенцев був серед 36 депутатів, які голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.
В даному контексті повністю логічно, що через KIT Group здійснювалось фінансування бойовиків ДНР/ЛНР, і не виключено, що в координації з Шенцевими.
ФОТО: Номінальний власник WhiteBIT Володимир Носов ймовірно легалізує кошти в інтересах РФ
В даному контексті варто також згадати, що теперішній, хоч і номінальний власник WhiteBIT Володимир Носов став співвласником грузинського цифрового банку Hash разом із Сулханом Папашвілі, якого грузинська опозиція пов’язувала з російським мільярдером Володимиром Євтушенковим та Бідзіною Іванішвілі. Після отримання банківської ліцензії опозиційні політики публічно заявляли про ризики використання банку для легалізації російського капіталу та фінансування політичних процесів.
До кінця серпня український валютний ринок перебуватиме під впливом низки ризиків, однак масштабного обвалу національної валюти не передбачається. Фінансові експерти розповіли, чого насправді варто очікувати від курсу долара та євро в останні дні літа і скільки доведеться віддати за сотню іноземних банкнот в обмінних пунктах.
Директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий запевняє, що до тридцятого серпня ситуація залишатиметься повністю під контролем. На ринку спостерігатимуться лише помірні коливання вартості іноземних валют. За розрахунками фінансиста, американська валюта в цей період торгуватиметься в межах від 44,6 до 45,2 гривні. Водночас європейська валюта закріпиться в коридорі 51–52,5 гривні.
Відповідно до таких банківських прогнозів, українцям доведеться викласти за сто доларів від 4460 до 4520 гривень. Якщо ж виникне потреба придбати тисячу доларів, така операція обійдеться щонайменше у 44600 гривень, досягаючи верхньої межі у 45200 гривень. Купівля ста євро коштуватиме громадянам від 5100 до 5250 гривень. За тисячу євро покупцям доведеться заплатити від 51000 до 52500 гривень.
Віцепрезидент Асоціації українських банків та голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов також поділився своїм баченням фінансової картини на серпень 2026 року. Експерт вважає, що долар перебуватиме в межах 44,7–45,7 гривні, а євро утримуватиметься на рівні 51–52,50 гривні.
Фахівці сходяться на думці, що українцям не варто панікувати та очікувати неминучих різких змін обмінного курсу. За базовим сценарієм фінансових установ, швидких і неконтрольованих курсових стрибків не передбачається. Попри загальну напругу та певні економічні виклики, громадянам варто розраховувати на відносну стабільність на валютному ринку до початку осіннього сезону.
В Україні зафіксовано історичну зміну валютних уподобань населення. Вперше за багато років українці купили більше євро, ніж доларів США. Фінансові експерти називають це початком нової тенденції, яка відображає не лише економічні процеси, а й поступову переорієнтацію країни на європейський простір.
Про це в коментарі ТСН.ua розповів фінансовий експерт Андрій Шевчишин.
За його словами, березень 2026 року став знаковим для українського валютного ринку. За підсумками місяця чистий попит населення на євро досяг еквівалента 482 млн доларів, тоді як попит на американську валюту склав 481,8 млн доларів.
Різниця між показниками мінімальна, однак сам факт випередження долара є надзвичайно показовим.
«Чистий попит на євро оновив попередній максимум, зафіксований ще у листопаді 2025 року. На міжбанку зараз усе спокійно, попит не зростає. А от на готівковому ринку триває чіткий тренд: українці дедалі частіше обирають європейську валюту», – пояснив експерт.
Фінансисти зазначають, що ще кілька років тому така ситуація виглядала малоймовірною. Традиційно долар вважався основною валютою для заощаджень серед українців, а більшість великих покупок, операцій з нерухомістю та накопичень орієнтувалися саме на американську валюту.
Однак останнім часом ситуація почала змінюватися.
На думку Андрія Шевчишина, головною причиною є посилення інтеграції України з Європейським Союзом. Мільйони українців працюють, навчаються або ведуть бізнес із країнами ЄС. Для них євро дедалі частіше стає основною валютою розрахунків.
Після початку повномасштабної війни значна частина українців переїхала до європейських держав. Відповідно зросла кількість грошових переказів, розрахунків та фінансових операцій саме в євро.
Крім того, дедалі більше українських компаній працюють із європейськими партнерами, а перспектива вступу України до ЄС лише посилює інтерес до європейської валюти.
Другою причиною експерти називають зміну підходу до заощаджень.
Якщо раніше долар практично не мав альтернативи як валюта для накопичення коштів, то тепер багато громадян почали диверсифікувати свої ризики. Частину заощаджень вони переводять саме в євро.
Фактично європейська валюта поступово перебирає на себе роль традиційного «фінансового сховища», яку десятиліттями виконував долар.
Третій фактор пов’язаний із ситуацією на міжнародних фінансових ринках.
Останніми роками співвідношення між доларом та євро демонструє значні коливання. Валютна пара EUR/USD часто реагує на рішення Федеральної резервної системи США, Європейського центрального банку, геополітичні події та економічну статистику.
На думку експертів, частина українців почала вважати євро більш перспективною валютою для довгострокового зберігання коштів.
Також впливають політичні фактори. Інвестори уважно стежать за бюджетною політикою США, рівнем державного боргу та економічними рішеннями американської адміністрації. Через це частина населення прагне розподіляти свої накопичення між кількома валютами.
Водночас Національний банк України наразі не фіксує ознак валютної паніки чи надмірного попиту на іноземну валюту.
На міжбанківському ринку ситуація залишається стабільною, а курс гривні демонструє відносну стійкість. Експерти зазначають, що український валютний ринок увійшов у другий квартал 2026 року без різких коливань і спекулятивних стрибків.
Попри рекордний інтерес до євро, фінансисти не радять громадянам робити ставку лише на одну валюту.
Фахівці традиційно рекомендують розподіляти заощадження між кількома фінансовими інструментами залежно від особистих потреб, строків накопичення та рівня ризику.
Окремо експерти звертають увагу, що нинішній тренд може стати довгостроковим. Якщо Україна продовжить рух до членства в Європейському Союзі та поглиблення економічної інтеграції з європейськими країнами, роль євро в українській економіці лише зростатиме.
Таким чином, березень 2026 року вже увійшов в історію українського валютного ринку як місяць, коли євро вперше обійшов долар за рівнем попиту серед населення. І хоча перевага поки що символічна, вона може свідчити про початок нової фінансової реальності для українців.
В Україні зафіксовано новий історичний етап на валютному ринку — середній готівковий курс долара в банках уперше перевищив позначку 45 гривень. Разом із цим зростає і євро, який оновив чергові максимуми та закріпився вище рівня 52 гривень. Про це свідчать дані фінансового моніторингу minfin.com.ua за 10 червня.
Банки оновили курси валют, і середні показники в касах виглядали так: долар США коливався в межах 44,65–45,20 грн, тоді як днем раніше він становив 44,45–44,95 грн. Євро зріс до 51,52–52,30 грн проти попередніх 51,35–52,04 грн. Таким чином, у частині банків продаж долара вже офіційно перевищив психологічну позначку 45 гривень, що стало важливим сигналом для ринку та населення.
У розрізі найбільших банків ситуація також демонструє закріплення нового коридору. У ПриватБанку курс долара становив 44,55–45,15 грн, в Ощадбанку 44,60–45,25 грн, в Укрсиббанку 44,50–45,10 грн, у ПУМБ 44,60–45,20 грн, а в Райффайзен Банку 44,80–45,20 грн. У низці цих фінустанов продаж долара вже стабільно перевищує 45 гривень, що свідчить про поступову адаптацію ринку до нового рівня.
Євро також демонструє стале зростання. У ПриватБанку його курс становив 51,40–52,40 грн, в Ощадбанку 51,50–52,35 грн, в Укрсиббанку 51,25–52,15 грн, у ПУМБ 51,60–52,30 грн, а в Райффайзен Банку 51,30–52,36 грн, що підтверджує загальну тенденцію до посилення європейської валюти.
Водночас офіційний курс Національного банку України також оновлює рекорди. У середу, 10 червня, він становив 44,84 грн за долар, що стало черговим історичним максимумом у червні. Різниця між офіційним і готівковим курсом залишається контрольованою, однак експерти відзначають, що вона може впливати на очікування населення та посилювати попит на валюту.
Фінансисти пояснюють зростання долара комплексом факторів, серед яких підвищений попит з боку бізнесу та населення, сезонні коливання імпорту, загальна невизначеність на світових ринках та поведінковий фактор, коли громадяни у періоди нестабільності активніше купують валюту як захисний актив. Аналітики застерігають, що сам рівень 45 гривень є радше психологічною межею, однак його подолання може закріпити очікування подальшої девальвації гривні.
На тлі зростання курсу бізнес поступово переглядає ціни на імпортні товари, паливо та техніку, а банки розширюють різницю між купівлею і продажем валюти через підвищену волатильність. Експерти підкреслюють, що валютний ринок залишається чутливим і може швидко змінюватися залежно від макроекономічних рішень, інтервенцій Національного банку та надходжень валютної виручки.
Загалом ситуація свідчить про поступове входження гривні в новий курсовий діапазон, де рівень 45 гривень за долар може стати не винятком, а новою ринковою реальністю.
В Україні різко активізувалися розмови про можливе подорожчання долара після того, як офіційний курс американської валюти перевищив позначку 44,5 гривні, а в окремих банках та обмінних пунктах наблизився до психологічної межі у 45 гривень. Такі цифри викликали хвилю занепокоєння серед українців, адже будь-які коливання валютного ринку традиційно впливають на ціни, заощадження та купівельну спроможність населення.
Станом на 9 червня Національний банк України встановив офіційний курс долара на рівні 44,51 гривні. Це на 16 копійок більше, ніж попереднього банківського дня. У найбільших українських банках курс продажу валюти сягнув 44,80–44,90 гривні за долар, а в окремих фінансових установах майже торкнувся позначки у 45 гривень.
Втім, економісти закликають не панікувати та наголошують, що нинішня ситуація не має нічого спільного з валютними кризами минулих років. За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, йдеться про планову та контрольовану корекцію курсу з боку Національного банку.
Експерт наголошує, що фундаментальних причин для стрімкого обвалу гривні наразі немає. Україна має значний запас міжнародних резервів, які дозволяють НБУ впевнено контролювати валютний ринок та згладжувати будь-які різкі коливання. Станом на початок червня міжнародні резерви України перевищують 45 млрд доларів, що залишається одним із найвищих показників за всю історію незалежності країни.
За словами Гетмана, Національний банк фактично проводить політику поступової девальвації гривні, яка відповідає поточним економічним умовам. Одним із головних факторів залишається значний дефіцит зовнішньої торгівлі. Україна продовжує імпортувати товарів значно більше, ніж експортує.
Олег Гетман
За оцінками економістів, щороку країна експортує приблизно на 30 млрд доларів менше продукції, ніж імпортує. Такий дисбаланс створює постійний тиск на валютний ринок. Водночас ситуацію суттєво компенсує міжнародна фінансова допомога.
Саме підтримка міжнародних партнерів залишається одним із ключових факторів стабільності української економіки. Лише протягом року Україна отримує близько 50 млрд доларів грантів, кредитів, макрофінансової допомоги та інших надходжень від західних партнерів. Завдяки цьому платіжний баланс держави залишається контрольованим навіть в умовах війни.
Економісти підкреслюють, що нинішній курс є результатом свідомої політики регулятора, а не наслідком якоїсь надзвичайної події чи фінансової кризи. Національний банк поступово адаптує курс до реалій економіки, не допускаючи різких стрибків.
За прогнозами експертів, до кінця 2026 року долар може наблизитися до рівня 46 гривень, однак це буде поступове зростання, а не різка девальвація. Саме такий сценарій наразі вважається базовим для більшості аналітиків.
Колишній радник президента України з економічних питань Олег Устенко також зазначає, що на валютні ринки продовжують впливати глобальні фактори. Одним із них залишається напруження на Близькому Сході та конфлікт між США й Іраном, який уже позначився на світових цінах на енергоносії та фінансових ринках.
Олег Устенко
На думку Устенка, світові інвестори зараз перебувають у стані невизначеності. Це впливає на ціни на золото, нафту та інші активи. Однак для України головним фактором стабільності залишається не зовнішня кон’юнктура, а продовження міжнародної фінансової підтримки.
Водночас експерти вказують на ризики, які потенційно можуть вплинути на курс гривні у майбутньому. Найсерйознішим із них називають можливе затягування або скорочення фінансової допомоги від міжнародних партнерів.
Для отримання наступних траншів Україна повинна виконувати умови співпраці з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Європейським Союзом. Частина цих умов потребує ухвалення відповідних законів Верховною Радою.
Саме тому економісти наголошують, що політична стабільність та продовження реформ сьогодні мають безпосередній вплив на валютний ринок. Якщо співпраця з міжнародними кредиторами залишатиметься стабільною, загрози різкого обвалу гривні не існує.
На думку більшості аналітиків, сценарій із доларом по 50 гривень найближчим часом виглядає малоймовірним. Значні міжнародні резерви дозволяють НБУ оперативно втручатися в ситуацію та утримувати ринок від панічних настроїв.
Таким чином, нинішній стрибок курсу долара до 45 гривень є скоріше технічним та контрольованим процесом, ніж початком нової валютної кризи. Національний банк продовжує керовану девальвацію гривні, адаптуючи курс до економічних реалій воєнного часу. Поки міжнародна підтримка залишається стабільною, експерти не бачать підстав для різкого обвалу національної валюти або неконтрольованого зростання курсу американського долара.
Тисячі українців щодня перетинають державний кордон, вирушаючи до країн Європейського Союзу з туристичною метою, у відрядження, на навчання або до родичів. Однак незнання митних правил може коштувати мандрівникам дуже дорого. У Державній митній службі нагадують: за окремі порушення під час перетину кордону передбачені значні штрафи, а в деяких випадках — конфіскація коштів, товарів та навіть транспортних засобів.
Експерти зазначають, що більшість проблем виникає через необізнаність громадян щодо вимог Митного кодексу України та правил переміщення товарів через кордон. Саме тому перед поїздкою рекомендується ретельно перевірити, які речі підлягають обов’язковому декларуванню та які обмеження діють щодо перевезення валюти, алкоголю, тютюнових виробів, техніки чи інших товарів.
Одним із найпоширеніших порушень залишається недекларування готівки. Згідно з чинними правилами, громадяни мають право перевозити через кордон до 10 тисяч євро або еквівалент цієї суми в іншій валюті без письмового декларування. Якщо сума перевищує встановлений ліміт, її необхідно задекларувати та підтвердити законність походження коштів відповідними документами.
За порушення цих вимог передбачена відповідальність відповідно до статті 471 Митного кодексу України. У таких випадках митники можуть вилучити незадекларовані кошти до рішення суду, а порушнику доведеться сплачувати штраф.
Також серйозні наслідки можуть чекати на тих, хто намагається перешкоджати роботі митників під час перевірки. Стаття 474 Митного кодексу передбачає відповідальність за відмову надати документи, перешкоджання огляду транспортного засобу чи багажу, а також інші дії, які унеможливлюють проведення митного контролю.
Особливо суворо законодавство карає за спроби приховати товари від митного контролю. Якщо громадянин перевозить речі у спеціально облаштованих схованках, подає неправдиві документи або іншим способом намагається уникнути перевірки, його дії можуть кваліфікуватися за статтями 482 та 483 Митного кодексу.
У таких випадках штраф може становити до 100% вартості товару, а сам товар підлягатиме конфіскації. Якщо ж порушення пов’язане з ухиленням від сплати митних платежів, санкції ще жорсткіші.
Найсерйозніше покарання передбачає стаття 485 Митного кодексу України. Вона стосується випадків, коли особа намагається уникнути сплати податків і митних платежів шляхом подання неправдивих відомостей або документів. У таких ситуаціях штраф може сягати 150% несплаченої суми митних платежів.
Юристи звертають увагу, що крім штрафів громадяни часто втрачають сам предмет правопорушення. Наприклад, якщо митники виявляють незадекларовану партію товару комерційного призначення, вона може бути конфіскована на користь держави. Аналогічна доля може чекати на транспортний засіб, якщо він використовувався для приховування товарів від контролю.
Окрему увагу митники приділяють перевезенню дороговартісної техніки, ювелірних виробів, колекційних предметів, великих партій одягу та електроніки. Якщо кількість товарів свідчить про комерційний характер перевезення, митні органи можуть вимагати сплату відповідних платежів або оформлення товару в іншому режимі.
Експерти радять перед поїздкою до країн Європейського Союзу перевіряти актуальні правила як української, так і європейської сторони. В окремих країнах діють додаткові обмеження щодо ввезення продуктів харчування, м’ясної продукції, молочних виробів, лікарських препаратів та рослин.
Нагадаємо, що від 1 червня 2026 року базові правила перетину державного кордону для військовозобов’язаних громадян України залишилися без змін. Водночас Державна прикордонна служба анонсувала запуск нового електронного сервісу, який дозволить громадянам перевіряти наявність тимчасових обмежень на виїзд за кордон.
Фахівці наголошують: більшість проблем на кордоні можна уникнути, якщо заздалегідь ознайомитися з чинними правилами та підготувати необхідні документи. Незнання законодавства не звільняє від відповідальності, а одна помилка під час проходження митного контролю може коштувати десятки тисяч гривень або навіть призвести до втрати майна.
Саме тому перед поїздкою варто не лише перевірити документи, а й переконатися, що готівка, цінні речі та товари перевозяться відповідно до вимог законодавства. Це дозволить уникнути неприємних сюрпризів, затримок на кордоні та фінансових втрат.
Ощадбанк повернув в Україну кошти та цінності, які майже два місяці утримувалися в Угорщині після затримання українських інкасаторів. Йдеться про 40 млн доларів США, 35 млн євро та 9 кг банківського золота. У банку підтвердили, що все майно повернули в повному обсязі, а його пакування перевірили представники Ощадбанку.
Голова правління Ощадбанку Юрій Каціон показав фото повернутих коштів. На кадрах видно мікроавтобус, повністю заповнений мішками з готівкою. Саме ці фото швидко розійшлися мережею, адже масштаб вантажу наочно показав, про яку суму йшлося в інциденті.
Інцидент стався у березні 2026 року. Угорські силовики затримали дві інкасаторські автівки Ощадбанку та сімох співробітників, які перевозили валюту й банківське золото з Австрії до України. За даними міжнародних агентств, загальна вартість затриманого вантажу становила близько 82 млн доларів.
Угорська сторона тоді пояснювала свої дії підозрами у відмиванні коштів. Україна ці звинувачення відкидала, а затримання називала незаконним. Згодом інкасаторів і автомобілі повернули, але кошти та золото залишалися під арештом в Угорщині.
Повернення активів підтвердив і президент Володимир Зеленський. Він назвав цей крок важливим для відновлення нормального діалогу з Угорщиною та подякував усім, хто працював над захистом інтересів України.
На тлі напружених українсько-угорських відносин ця історія мала не лише фінансовий, а й політичний вимір. Київ сприймав затримання державних коштів як недружній крок, особливо з огляду на попередню позицію уряду Віктора Орбана щодо України. Повернення грошей і золота тепер розглядають як сигнал до можливого перезавантаження відносин між країнами.
Гучний інцидент із затриманням українських інкасаторів фактично завершився: Ощадбанк повернув свої кошти й банківські метали повністю. Однак сама справа ще довго залишатиметься прикладом того, як фінансова операція державного банку може перетворитися на міжнародний політичний скандал.
Колишній співробітник Служби безпеки України, генерал Андрій Носач, за даними медіа та анонімних джерел, може бути причетним до організації масштабної схеми виготовлення та збуту підробленої іноземної валюти. Йдеться про фальшиві долари США та євро, які реалізовувалися через обмінні пункти по всій території України. Про це пише МедіаХаб.
Зазначається, що для функціонування схеми могла бути придбана типографія в Київській області, де виготовляли підроблені купюри. Далі їх нібито вводили в обіг через мережу обмінників. Таку інформацію поширили медіа з посиланням на телеграм-канали, однак офіційного підтвердження від правоохоронних органів наразі немає.
Ім’я Андрія Носача раніше вже фігурувало у публічному просторі у зв’язку з іншими резонансними історіями. Він працював заступником у колишнього високопосадовця СБУ Артема Шила, який, за повідомленнями, є фігурантом кримінальних проваджень щодо розкрадання державних коштів.
За інформацією з відкритих джерел, у період роботи Носача у СБУ на підприємствах Національної академії аграрних наук відбувалися зміни керівництва та перерозподіл земельних ресурсів. Зокрема, йдеться про десятки тисяч гектарів, які могли перейти у приватні руки через сумнівні управлінські рішення. Ці дані також не мають офіційного процесуального підтвердження.
Окремо повідомлялося про можливі ознаки незаконного збагачення. Зокрема, НАЗК виявило у деклараціях генерала невідповідності, пов’язані з нерухомістю преміум-класу, оформленою на родичів. За оцінками, вартість таких активів могла перевищувати кількасот тисяч доларів.
У публічному просторі також звучали твердження про можливі зв’язки Носача з представниками кримінальних угруповань, зокрема з особами, пов’язаними з Донбасом. Водночас ці заяви базуються переважно на оцінках окремих публічних діячів і не підтверджені вироками суду.
Станом на зараз офіційної інформації про відкриття кримінального провадження саме за фактами виготовлення фальшивої валюти за участі Носача не оприлюднено. Всі наведені дані потребують перевірки у межах досудового розслідування.
Відповідно до законодавства України, особа вважається невинуватою, доки її провину не доведено у суді.
