Позначка: вантажні перевезення

  • Новий міст через Тису: офіційно відкрито міжнародний пункт пропуску

    Новий міст через Тису: офіційно відкрито міжнародний пункт пропуску

    Сьогодні, 8 жовтня, офіційно розпочинає свою роботу новий міжнародний пункт пропуску на кордоні з Румунією «Біла Церква – Сігету-Мармацієй», ключовим елементом якого став новий міст через річку Тиса. Цей інфраструктурний проєкт покликаний суттєво розвантажити наявні логістичні коридори та покращити транспортне сполучення між Україною та країнами Європейського Союзу.

    Відкриття нового маршруту має покращити транзитний потенціал та прискорити перетин кордону для пасажирського і вантажного транспорту.

    Головні деталі запуску нового пункту пропуску:

    • Логістичний прорив: Міст через Тису та сучасний пункт пропуску забезпечать пряме сполучення між Закарпатською областю України та повітом Марамуреш у Румунії.
    • Зменшення черг: Очікується, що запуск нового коридору допоможе суттєво зменшити навантаження на інші пункти пропуску на західному кордоні.
    • Умови для водіїв: Інфраструктура розрахована на перетин як легкові автомобілі, так і вантажний транспорт, що оптимізує експортно-імпортні операції.

     

  • Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів

    Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів терміново допомогти Україні локомотивами та фінансуванням для закупівлі нової техніки на тлі систематичних російських ударів по залізничній інфраструктурі. За його словами, від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або повністю знищила понад 500 українських локомотивів, причому більше половини цих втрат припали лише на 2026 рік. У ніч проти 15 вересня черговий російський удар припав по залізничній інфраструктурі поблизу польського кордону у Волинській області, де було безпосередньо уражено ще один локомотив.

    Сибіга наголосив, що Росія цілеспрямовано намагається підірвати українську логістику по всій країні. Залізниця при цьому залишається однією з ключових систем життєзабезпечення України: нею евакуюють цивільних із прифронтових районів, перевозять критично важливі вантажі, продовольство, зерно, гуманітарну допомогу та інші необхідні товари. Саме тому Київ звернувся до партнерів із проханням допомогти знайти локомотиви, сумісні з українською шириною колії 1520 мм, а також надати фінансування для прискорення закупівлі нових машин.

    Проблема ускладнюється тим, що більшість країн Європейського Союзу використовують стандартну колію шириною 1435 мм. Українська ж залізнична мережа побудована переважно під стандарт 1520 мм, тому не кожен європейський локомотив можна швидко поставити на українські маршрути. Це значно звужує коло потенційних постачальників і робить пошук техніки складнішим.

    Останні російські атаки показують, що залізниця стала однією з пріоритетних цілей. 13 вересня Росія вдарила по локомотиву пасажирського поїзда неподалік кордону з Польщею. В «Укрзалізниці» тоді припускали, що ціллю безпілотника міг бути поїзд, яким пересувалися дипломати та політики. До цього російські удари вже неодноразово припадали по станціях, коліях, локомотивних депо, енергетичній інфраструктурі та рухомому складу.

    На відміну від пошкодженої ділянки колії, яку в багатьох випадках можна відносно швидко відновити, знищення локомотива має довготривалі наслідки. Це складна і дорога техніка, яку неможливо оперативно замінити. Один втрачений локомотив може вплинути одразу на кілька маршрутів, особливо якщо йдеться про вантажні або евакуаційні перевезення. Саме тому цифра у понад 500 пошкоджених або знищених машин виглядає особливо тривожно.

    Для України залізниця має критичне значення ще й через обмежені можливості морського та повітряного сполучення. Після початку повномасштабної війни вона стала головною транспортною артерією для евакуації, внутрішньої логістики, експорту та доставки вантажів до кордонів ЄС. У перші місяці великої війни саме залізницею були евакуйовані мільйони людей, а надалі мережа стала ключовим елементом стійкості держави.

    У цьому контексті звернення Сибіги має не символічний, а суто практичний характер. Україні потрібні не лише системи ППО для захисту інфраструктури, а й заміна вже втраченої техніки. При цьому необхідні як електровози, так і тепловози. Останні особливо важливі в умовах атак на енергетичну систему, адже вони можуть працювати на неелектрифікованих ділянках або там, де пошкоджена контактна мережа.

    Сибіга наголосив, що підтримка стабільної роботи української залізниці допоможе уникнути гуманітарної кризи та зміцнить стійкість країни в умовах війни. Якщо дефіцит локомотивів зростатиме, це може безпосередньо вплинути на евакуацію населення, регулярність пасажирських перевезень, постачання продуктів, логістику промисловості та експорт.

    Фактично йдеться вже не просто про транспортну проблему, а про питання національної безпеки. Росія намагається бити не лише по коліях і станціях, а й по самій здатності України підтримувати рух поїздів. Саме тому Київ закликає партнерів діяти швидко: знайти сумісні локомотиви, допомогти з їх передачею та профінансувати закупівлю нової техніки.

    За нинішніх темпів російських атак питання відновлення локомотивного парку може стати одним із найскладніших для «Укрзалізниці». Якщо раніше головним завданням було оперативно ремонтувати колії, мости та контактну мережу після обстрілів, то тепер дедалі гостріше постає проблема фізичної нестачі тягового рухомого складу.

    І саме оприлюднена Сибігою цифра — понад 500 пошкоджених або знищених локомотивів — показує масштаб проблеми. Більше половини з них Україна втратила лише цього року, що свідчить про різке посилення російських атак на залізничну логістику.

  • Дунай стрімко міліє: у Сербії судноплавство опинилося на межі зупинки

    Дунай стрімко міліє: у Сербії судноплавство опинилося на межі зупинки

    Рівень води в Дунаї на території Сербії продовжує падати, створюючи дедалі серйозніші проблеми для вантажного та пасажирського судноплавства. Ситуація вже вийшла за межі звичайного сезонного маловоддя: на окремих ділянках показники опустилися нижче історичних мінімумів, а баржі змушені перевозити лише близько чверті або третини звичайного вантажу. Сербські фахівці попереджають, що за подальшого падіння рівня води частина торговельного руху може фактично зупинитися.

    Капітан річкового судноплавства Владиця Здравкович заявив сербському телеканалу K1, що рівень Дунаю продовжує знижуватися, а найбільш проблемними ділянками стали Богоєво, Бездан, Апатін, Новий Сад, Прахово та сектор нижче гідровузла Джердап. За його словами, нинішні значення вже перевершили історичні антирекорди, а прогнози поки не дають підстав очікувати швидкого покращення.

    Ще 24 липня сербська компанія Yu Agent повідомляла, що на гідрологічному посту Бездан рівень води становив близько 102 сантиметрів і продовжував падати. Для порівняння, у 1909 році там було зафіксовано історичний мінімум на рівні близько мінус 146 сантиметрів від умовної нульової позначки. Тоді сербські фахівці вже попереджали, що судна працюють лише на 25–30% від нормальної вантажомісткості.

    Здравкович пояснив, що стандартна баржа, яка за нормальних умов може перевозити близько 1600 тонн вантажу, нині бере лише 400–500 тонн. Осадку довелося зменшити приблизно з 2,2 до 1,2 метра. Якщо рівень Дунаю продовжить падати, навіть така завантаженість може стати небезпечною.

    Це означає, що один і той самий обсяг вантажу тепер доводиться перевозити значно більшою кількістю рейсів. У результаті зростає вартість транспортування, збільшуються строки доставки, а частина компаній починає переорієнтовувати вантажі на автомобільний та залізничний транспорт.

    Проблема в тому, що такі альтернативи суттєво дорожчі.

    Саме річковий транспорт традиційно є одним із найдешевших способів перевезення великих партій зерна, металу, палива, будівельних матеріалів та іншої масової продукції. Якщо баржі можуть завантажуватися лише на чверть чи третину, економічна перевага Дунайського коридору різко скорочується.

    У Сербії вже фіксують і прямі обмеження руху. За словами Здравковича, окремі компанії фактично призупинили навігацію з міркувань безпеки. Поблизу Белграда ситуація дещо краща завдяки більшій глибині, однак за межами столиці ризики значно зростають.

    Нещодавно на мілину сів пасажирський корабель, після чого на окремих маршрутах пасажирські перевезення довелося зупинити.

    Проблеми на Дунаї не є локальною сербською історією. Європа влітку 2026 року переживає масштабне маловоддя, яке одночасно б’є по кількох ключових річкових артеріях континенту. Reuters повідомляв, що низькі рівні води на Дунаї, Рейні та інших великих річках вже обмежують промислове виробництво, транспорт і енергетику.

    На Рейні ситуація також наближається до критичної. Низький рівень води змушує судна різко скорочувати завантаження, через що ускладнюються поставки пального, хімічної продукції та промислової сировини. В окремих районах Німеччини та Нідерландів вантажні судна можуть перевозити лише близько 20–25% стандартного обсягу.

    У Нідерландах на посту Лобіт у середині липня середній стік Рейну впав до 771 кубометра на секунду — це найнижчий липневий показник за весь період спостережень і нижче рівнів, зафіксованих у знаменитий посушливий 1976 рік.

    Водночас низька вода створює проблеми не лише для транспорту.

    На Дунаї вона напряму впливає на енергетику, оскільки річкову воду використовують для охолодження атомних та теплових електростанцій. У Центральній та Східній Європі вже виникали ситуації, коли через високі температури води або недостатню її кількість доводилося знижувати потужність енергоблоків.

    The Guardian повідомляв, що цього літа низький рівень Дунаю та спека вже змусили окремі країни скорочувати виробництво електроенергії, а в Сербії сотні човнів залишилися фактично заблокованими.

    Причини нинішньої ситуації пов’язані з поєднанням тривалої спеки, дефіциту опадів та загального висушування Центральної й Східної Європи. Дані Copernicus свідчать, що ще навесні 2026 року нижчі за норму рівні річкового стоку фіксувалися на значній частині басейнів Дунаю, Вісли та Балтійського регіону.

    Нові кліматичні дослідження також вказують, що літнє висушування Європи посилюється через зміни атмосферної циркуляції та підвищення температури, яке збільшує випаровування вологи з ґрунтів і водойм.

    Для судноплавства це створює довгострокову проблему.

    У березні 2026 року Дунайська комісія вже проводила окрему експертну нараду щодо дедалі триваліших періодів низької води. Фахівці прямо заявляли, що подібні гідрологічні умови перестають бути винятком і дедалі більше стають новою реальністю для транспортної системи Дунаю. Серед можливих рішень обговорюються регулярне поглиблення фарватеру, покращення гідрологічного моніторингу, модернізація суден та перебудова логістики.

    Для Сербії проблема особливо чутлива, оскільки Дунай є одним із ключових зовнішньоторговельних маршрутів країни. Через нього перевозять аграрну продукцію, паливо, металургійну сировину та інші вантажі в напрямку Центральної Європи та Чорного моря.

    Якщо навігація буде серйозно обмежена або тимчасово зупинена, компаніям доведеться масово переводити вантажі на залізницю та автошляхи. Це означатиме додатковий тиск на транспортну інфраструктуру і потенційне зростання цін.

    Поки сербська влада не оголошувала надзвичайного режиму. Фахівці також закликають не панікувати, однак визнають, що тенденція залишається негативною.

    Ключовим питанням тепер стають опади у верхній частині басейну Дунаю. Без тривалих дощів в Австрії, Німеччині, Словаччині та Угорщині рівень води нижче за течією швидко не відновиться.

    Тому нинішня ситуація в Сербії може стати лише одним із епізодів ширшої європейської логістичної кризи. Якщо посуха триватиме, проблема торкнеться не лише судноплавних компаній — через дорожчу логістику вона може поступово перейти в ціни на паливо, продовольство, сировину та інші товари.

  • Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може поставити під загрозу підготовку до зими, — експерт

    Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може поставити під загрозу підготовку до зими, — експерт

    Підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення може суттєво ускладнити підготовку України до нового опалювального сезону. Зростання вартості логістики збільшить витрати теплової генерації саме в період, коли енергетичні компанії активно ремонтують обладнання, накопичують паливо та формують резерви для стабільного проходження зими.

    Про це заявив віцепрезидент із питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець.

    За його словами, під час обговорення підвищення тарифів не варто оцінювати лише можливе збільшення доходів “Укрзалізниці”. Він наголосив, що для теплової генерації залізничні перевезення є критично важливими, адже саме вони забезпечують своєчасне постачання вугілля на українські теплоелектростанції.

    Трохимець зазначив, що підготовка до опалювального сезону охоплює не лише ремонт енергоблоків, а й накопичення запасів палива, відновлення пошкодженого обладнання та забезпечення безперебійної логістики. За його словами, важливо не лише видобути вугілля, а й доставити його на склади ТЕС у потрібний час і за прогнозованою вартістю.

    Експерт попередив, що подорожчання залізничних перевезень автоматично збільшить витрати на транспортування палива. У результаті енергетичним компаніям доведеться спрямовувати більше коштів на логістику замість фінансування ремонтних робіт, відновлення енергетичної інфраструктури та створення необхідних запасів вугілля перед зимою.

    На його думку, рішення про перегляд тарифів необхідно оцінювати комплексно, враховуючи не лише фінансовий стан “Укрзалізниці”, а й можливі наслідки для енергетичного сектору та енергетичної безпеки країни.

    “Бо можна покращити фінансові показники однієї державної компанії, але одночасно збільшити витрати теплової генерації та створити нові ризики і випадково зірвати підготовку країни до зими”, — наголосив Трохимець.

    Питання підвищення тарифів залишається предметом активної дискусії. У червні Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило проєкт наказу, який передбачає підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 30% із 1 серпня 2026 року. Крім того, із січня 2027 року пропонується ще одне підвищення — на 15%.

    Проти такого рішення вже виступили представники низки галузей. Зокрема, президент асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков заявив, що подорожчання перевезень може ще більше погіршити становище підприємств гірничо-металургійного комплексу, частина з яких уже скоротила або повністю зупинила виробництво. Також представники добувної галузі попередили, що збільшення логістичних витрат може негативно вплинути на реалізацію інвестиційних проєктів у сфері видобутку критично важливих мінералів.

  • Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може зупинити ще більше заводів

    Підвищення тарифів “Укрзалізниці” може зупинити ще більше заводів

    Заплановане підвищення тарифів на вантажні перевезення “Укрзалізниці” може суттєво погіршити становище українських гірничо-металургійних підприємств, частина яких уже працює зі скороченими обсягами або повністю зупинила виробництво. Представники галузі попереджають, що додаткові витрати на логістику в умовах високих цін на енергоносії, міжнародних торговельних обмежень та війни можуть призвести до нових зупинок виробництва і скорочення вантажопотоку.

    Про це заявив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков.

    За його словами, після перегляду тарифів вартість перевезення однієї тонни залізної руди на середню відстань, за розрахунками самої “Укрзалізниці”, збільшиться на 160,4 гривні та становитиме близько 604 гривень.

    Каленков наголосив, що підприємства гірничо-металургійного комплексу не мають можливості компенсувати ці витрати шляхом підвищення цін на свою продукцію. Це пояснюється тим, що вартість руди та металопродукції визначається світовим ринком, а українські експортери змушені працювати в умовах жорсткої міжнародної конкуренції.

    За його словами, будь-яке додаткове зростання логістичних витрат безпосередньо скорочує прибутковість підприємств і ще більше погіршує їхній фінансовий стан.

    «Зараз мати такий бізнес в Україні — це просто спалювати гроші», — заявив Каленков, коментуючи ситуацію в галузі.

    Він зазначив, що заплановане підвищення тарифів накладається на цілу низку проблем, з якими вже стикається українська металургія та гірничодобувна промисловість. Серед них — високі ціни на електроенергію, складна логістика, міжнародні торговельні обмеження, а також впровадження в Європейському Союзі механізму CBAM, який передбачає вуглецевий податок на імпорт окремих видів продукції.

    За словами очільника «Укрметалургпрому», через сукупність цих факторів низка підприємств у Кривому Розі, Марганці, Нікополі та Запоріжжі вже скоротила виробництво або тимчасово припинила роботу.

    Каленков також прогнозує, що після чергового підвищення тарифів “Укрзалізниця” ризикує втратити понад 10% вантажів гірничо-металургійного комплексу. Частина компаній, які мають можливість користуватися автомобільним транспортом, уже переорієнтовуються на альтернативну логістику.

    Водночас для багатьох підприємств такої альтернативи практично не існує. Насамперед це стосується металургійної, гірничодобувної та хімічної промисловості, які перевозять великі обсяги сировини та продукції, що економічно недоцільно транспортувати автомобілями.

    «Усі, хто могли втекти від “Укрзалізниці”, зробили це, а ті, хто не можуть, просто зупинятимуть виробництва. Не зможуть втекти хіміки, металурги та гірники», — наголосив Каленков.

    Дискусія щодо необхідності підвищення вантажних тарифів триває вже тривалий час. Раніше віцепрезидент із питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець заявляв, що фінансові труднощі “Укрзалізниці” не варто вирішувати шляхом чергового підвищення вартості вантажних перевезень. На його думку, основною причиною проблем компанії є збитковість пасажирських перевезень, а не діяльність вантажного сегмента.

    Нагадаємо, “Укрзалізниця” планує підвищити тарифи на вантажні перевезення на 30% із серпня 2026 року, а з січня 2027 року — ще на 15%. Представники промисловості побоюються, що таке рішення може негативно вплинути на конкурентоспроможність українських виробників на світових ринках, скоротити експорт та прискорити зупинку окремих підприємств у галузях, які вже працюють в умовах значного економічного тиску.

  • Опалювальний сезон під загрозою? Енергетики виступили проти підвищення тарифів УЗ

    Опалювальний сезон під загрозою? Енергетики виступили проти підвищення тарифів УЗ

    Підготовка до нового опалювального сезону в Україні може ускладнитися через можливе підвищення тарифів на залізничні перевезення вугілля. У Всеукраїнській енергетичній асамблеї (ВЕА) попереджають, що збільшення вартості перевезень на 30% створить додаткові ризики для енергетичної безпеки держави, ускладнить накопичення запасів палива та не допоможе вирішити фінансові проблеми “Укрзалізниці”.

    Про це повідомляє Всеукраїнська енергетична асамблея.

    У профільній організації наголошують, що в нинішніх умовах залізничний транспорт залишається практично безальтернативним способом доставки вугілля до українських теплових електростанцій. Саме від своєчасного постачання палива залежить стабільна робота теплової генерації під час проходження осінньо-зимового періоду, коли навантаження на енергосистему традиційно суттєво зростає.

    У ВЕА зазначають, що зараз енергетичний сектор працює в надзвичайно складних умовах. Підприємства одночасно відновлюють енергетичну інфраструктуру після численних російських ракетних та дронових атак, проводять масштабні ремонтні кампанії, накопичують стратегічні запаси вугілля та готують обладнання до роботи в осінньо-зимовий період. За таких обставин будь-яке додаткове фінансове навантаження може негативно вплинути на темпи підготовки до нового опалювального сезону.

    Голова Ради Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков наголосив, що запропоноване підвищення тарифів не лише не вирішує системних фінансових проблем “Укрзалізниці”, а й створює нові загрози для всієї енергетичної системи країни.

    “Запропоноване рішення створює додаткові ризики для енергетичної безпеки держави, ускладнює підготовку до проходження опалювального сезону та не вирішує системних фінансових проблем АТ “Укрзалізниця”, – зазначив Плачков.

    У ВЕА пояснюють, що найбільш відчутними наслідки можуть стати для підприємств вугільної галузі. Оскільки для більшості шахт альтернативних способів доставки продукції практично не існує, підвищення тарифів автоматично збільшить логістичні витрати. Це може зробити видобуток окремих обсягів вугілля економічно невигідним, що, своєю чергою, призведе до скорочення поставок палива на теплові електростанції.

    Фахівці наголошують, що скорочення видобутку або затримки із доставкою вугілля можуть негативно позначитися на можливостях української енергосистеми стабільно проходити періоди пікового споживання електроенергії взимку. Саме теплова генерація залишається одним із ключових елементів балансування енергосистеми, особливо після значних руйнувань енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак.

    Водночас в Асамблеї переконані, що фінансові труднощі “Укрзалізниці” не повинні перекладатися на підприємства, які забезпечують паливом критично важливу для країни енергетичну галузь. На думку експертів, державний перевізник потребує комплексної модернізації та структурних реформ, які дозволять покращити його фінансовий стан без додаткового навантаження на промисловість.

    У ВЕА наголошують, що серед першочергових кроків мають бути підвищення операційної ефективності компанії, оптимізація витрат, удосконалення управлінських процесів, а також запровадження європейських механізмів фінансування соціально важливих пасажирських перевезень. Саме компенсація таких перевезень із державного бюджету, а не підвищення вантажних тарифів, на думку представників галузі, повинна стати одним із шляхів стабілізації фінансового стану перевізника.

    В Асамблеї підкреслюють, що перекладання проблем “Укрзалізниці” на підприємства паливно-енергетичного комплексу не забезпечить довгострокового ефекту для самої компанії, але може суттєво ускладнити забезпечення країни енергоресурсами в найскладніший зимовий період.

    У зв’язку з цим Всеукраїнська енергетична асамблея звернулася до уряду із закликом не підтримувати запропоноване підвищення тарифів на вантажні перевезення в нинішній редакції та знайти більш збалансовані рішення, які дозволять одночасно підтримати роботу “Укрзалізниці” та не створювати додаткових ризиків для енергетичної безпеки України.

    Нагадаємо, спочатку “Укрзалізниця” пропонувала підвищити вантажні тарифи одразу на 45%. Після консультацій із представниками бізнесу та галузевих асоціацій цей підхід було переглянуто. Згідно з оновленою пропозицією, тарифи планують збільшити на 30% із 1 серпня 2026 року, а ще на 15% — із 1 січня 2027 року.

    Раніше проти такого рішення також виступила Федерація роботодавців транспорту України. У своїй заяві організація наголосила, що фінансування соціально важливих пасажирських перевезень має здійснюватися за рахунок державної підтримки, а не через додаткове фінансове навантаження на промисловість, експортерів та підприємства, які забезпечують функціонування критичної інфраструктури країни.

  • УЗ попередила про підвищення тарифів

    УЗ попередила про підвищення тарифів

    В «Укрзалізниці» заявили про критичне погіршення фінансового стану через тривале замороження тарифів на вантажні перевезення. Голова правління компанії Олександр Перцовський попередив, що без перегляду тарифної політики державний перевізник не зможе повноцінно фінансувати ремонти, розвиток інфраструктури та навіть мінімальне підвищення зарплат працівникам, які забезпечують роботу залізниці під час війни. Про це він розповів у подкасті «Що з економікою».

    За словами Перцовського, головна проблема полягає у різкому розриві між витратами компанії та її доходами. Після початку повномасштабної війни більшість бізнесів в Україні вже кілька разів переглядали ціни на свої товари та послуги через інфляцію, подорожчання енергоносіїв, пального, ремонтів і логістики. Водночас тарифи «Укрзалізниці» на вантажні перевезення тривалий час залишалися фактично замороженими.

    Саме вантажні перевезення традиційно є одним із ключових джерел доходів для «Укрзалізниці». За рахунок цих надходжень компанія фінансує значну частину своєї операційної діяльності, ремонтує колії, локомотиви, вагони, підтримує енергетичну інфраструктуру та забезпечує роботу критично важливих маршрутів. Однак за нинішньої моделі, як пояснюють в УЗ, доходи вже не покривають реальних витрат.

    Перцовський наголосив, що компанія не має фінансового ресурсу навіть для мінімального підвищення заробітної плати працівникам. Йдеться про людей, які щодня підтримують роботу критичної інфраструктури, забезпечують евакуаційні, пасажирські та вантажні перевезення, ремонтують пошкоджені ділянки після російських атак і працюють у складних воєнних умовах.

    Проблема загострюється ще й через постійні обстріли залізничної інфраструктури. Російські атаки по депо, тягових підстанціях, вокзалах, мостах і коліях збільшують витрати компанії на аварійні ремонти. При цьому значну частину пошкоджень доводиться усувати терміново, щоб не зупиняти перевезення військових вантажів, гуманітарної допомоги, експорту та пасажирського сполучення.

    Ще на початку червня Перцовський в інтерв’ю Reuters заявляв, що «Укрзалізниці» потрібно підвищити вантажні тарифи щонайменше на 45% уже цього року. За його словами, навіть таке підвищення не закриє весь дефіцит, але дозволить компанії покрити приблизно половину прогнозованого розриву в грошових потоках. Йшлося про дефіцит у 26 млрд грн.

    «45% недостатньо, тому що у нас є значний розрив, але ми розуміємо, що це компромісне рішення, яке дозволяє нам хоча б протриматися», — пояснював очільник УЗ.

    Пізніше Міністерство розвитку громад та територій оприлюднило проєкт наказу, який передбачає індексацію тарифів на вантажні перевезення на 30% з 1 серпня. Крім того, окремі перевезення порожніх вагонів можуть подорожчати на 60%. В «Укрзалізниці» наголошували, що такий варіант є м’якшим і поетапним порівняно з раніше обговорюваним підвищенням на 45%.

    У компанії пояснюють, що чинне законодавство передбачає щорічну індексацію тарифів, однак фактично вона не відбувалася належним чином. За оцінкою УЗ, підвищення на 30% еквівалентне приблизно 7% щорічної індексації за період, коли тарифи залишалися незмінними.

    Водночас бізнес сприймає можливе підвищення болісно. Проти планів «Укрзалізниці» виступають частина фермерів, металургів, добувних компаній та експортерів, для яких залізнична логістика залишається однією з головних статей витрат. Вони попереджають, що зростання тарифів може зменшити конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках і вдарити по галузях, які й так працюють у складних воєнних умовах.

    Особливо чутливим це питання є для аграрного сектору. Частина фермерів уже заявляла, що будь-яке різке подорожчання залізничних перевезень фактично стане для них додатковим податком, адже експорт зерна значною мірою залежить від вартості транспортування до портів і прикордонних переходів. Аналогічні побоювання висловлюють і представники металургії, для яких перевезення сировини та готової продукції залізницею є критично важливими.

    Попри це, керівництво «Укрзалізниці» наполягає: без індексації тарифів компанія ризикує опинитися у стані хронічного недофінансування. Це означатиме відкладені ремонти, зношення рухомого складу, проблеми з інфраструктурою, складнощі з підвищенням зарплат і загальне зниження стійкості залізничної системи.

    На тлі фінансових труднощів УЗ водночас продовжує оновлювати пасажирський рухомий склад. Нещодавно компанія отримала чергову партію нових вагонів українського виробництва, які вже вийшли на маршрути Київ — Ужгород та Ужгород — Дніпро. Однак у компанії підкреслюють, що оновлення пасажирського сегмента не скасовує системної проблеми з фінансуванням вантажної інфраструктури.

    Питання підвищення вантажних тарифів для «Укрзалізниці» стало не просто тарифною дискусією, а суперечкою про виживання критичної інфраструктури під час війни. Компанія заявляє про необхідність індексації, бізнес попереджає про ризики для експорту, а уряд має знайти баланс між фінансовою стабільністю залізниці та навантаженням на економіку.

  • «Це удар по економіці»: у ФРТУ попередили про наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці на 45%

    «Це удар по економіці»: у ФРТУ попередили про наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці на 45%

    Федерація роботодавців транспорту України виступила з різкою критикою планів Укрзалізниця щодо підвищення вантажних тарифів одразу на 45% з 1 серпня 2026 року, попередивши, що таке рішення може мати серйозні наслідки для всієї української економіки в умовах війни. Представники бізнесу заявляють, що різке зростання вартості перевезень здатне спровокувати скорочення виробництва, втрату конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, падіння експорту, зменшення валютної виручки та навіть девальвацію гривні.

    Про це заявив генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак у своїй колонці для ЦТС. За його словами, інформація про намір “Укрзалізниці” різко підвищити вантажні тарифи стала несподіванкою навіть для представників транспортної галузі та великого бізнесу, адже підприємства вже працюють у надзвичайно складних умовах через повномасштабну війну.

    Гусак наголосив, що українська економіка нині функціонує під постійним тиском одразу кількох кризових факторів. Серед них — дефіцит і висока вартість електроенергії після російських атак по енергетичній інфраструктурі, складна логістика через війну, проблеми з експортними маршрутами, нестача працівників через мобілізацію та міграцію населення, а також постійні ризики для виробничих потужностей через обстріли та безпекову ситуацію. На цьому тлі додаткове фінансове навантаження на промисловість та аграрний сектор, за словами експерта, може стати критичним для багатьох підприємств.

    Він підкреслив, що вантажні перевезення залишаються одним із небагатьох стабільно прибуткових сегментів діяльності “Укрзалізниці”. За даними ФРТУ, у 2023 та 2024 роках вантажний напрямок приносив компанії близько 20 мільярдів гривень операційного прибутку щорічно. Саме тому, переконаний Гусак, проблема полягає не у недостатньому рівні вантажних тарифів, а у хронічних фінансових проблемах пасажирського сегмента компанії.

    За оцінками експерта, збитки пасажирських перевезень у 2026 році можуть досягти 26 мільярдів гривень. При цьому, за його словами, протягом багатьох років саме промислові підприємства та вантажовідправники фактично компенсували ці втрати через систему перехресного субсидування. Однак у нинішніх умовах, коли бізнес і так працює на межі можливостей, подальше перекладання фінансових проблем компанії на економіку може призвести до руйнівних наслідків.

    У Федерації роботодавців транспорту України попереджають, що підвищення тарифів на 45% — це не просто технічне рішення чи зміна цінової політики. Йдеться про масштабний удар по ключових галузях української економіки, які забезпечують валютні надходження та наповнення бюджету під час війни. Найбільше ризикують підприємства металургійної, гірничої, аграрної, хімічної та будівельної галузей, для яких залізничні перевезення є критично важливими.

    За словами Гусака, для багатьох виробників настільки різке подорожчання логістики означатиме або значне скорочення обсягів виробництва, або втрату прибутковості експорту. Частина підприємств може взагалі зупинити роботу, якщо не зможе перекласти нові витрати на кінцеву ціну продукції. У результаті держава ризикує втратити десятки мільярдів гривень податкових надходжень, а українська економіка — частину валютної виручки, яка критично важлива для підтримки стабільності гривні та фінансування державних витрат під час війни.

    Експерт також звернув увагу на вже наявне суттєве падіння обсягів залізничних перевезень. За його словами, порівняно з довоєнним періодом вони скоротилися майже вдвічі. Це означає, що вантажна база “Укрзалізниці” вже істотно зменшилася, а подальший тиск на бізнес може лише погіршити ситуацію. Якщо підприємства скорочуватимуть виробництво або переходитимуть на альтернативні логістичні маршрути, сама УЗ може зіткнутися зі ще більшим падінням обсягів перевезень та доходів.

    У ФРТУ наголошують, що визнають важливість фінансової стабільності “Укрзалізниці”, особливо в умовах війни та пошкодження інфраструктури. Водночас у Федерації переконані, що стабілізація компанії не повинна відбуватися за рахунок галузей, які сьогодні фактично утримують економіку країни та забезпечують валютні надходження.

    Саме тому Федерація роботодавців транспорту України вже звернулася до Кабінет Міністрів України та профільного міністерства з пропозиціями альтернативних рішень. У ФРТУ заявляють, що існують інші механізми стабілізації фінансового стану “Укрзалізниці”, які не вимагатимуть настільки різкого збільшення навантаження на бізнес.

    У бізнес-спільноті також побоюються, що подальше зростання логістичних витрат може послабити позиції українських виробників на міжнародних ринках у той момент, коли Україна і так змушена конкурувати в умовах дорожчої логістики через війну. Особливо це стосується аграрного сектору та металургії, які значною мірою залежать від експорту і забезпечують значну частину валютних надходжень держави.

    Раніше Федерація роботодавців України також закликала уряд та прем’єр-міністра Юлія Свириденко відмовитися від підвищення тарифів на вантажні перевезення у 2026 році. За оцінками бізнесу, навіть збільшення тарифів на 37%, яке раніше обговорювалося урядом, може призвести до втрати близько 96 мільярдів гривень ВВП, скорочення валютної виручки та зменшення податкових надходжень до державного бюджету.

    На тлі війни та складної економічної ситуації дискусія навколо тарифної політики “Укрзалізниці” стає дедалі гострішою. Бізнес закликає владу шукати баланс між потребою підтримувати державну транспортну компанію та необхідністю зберегти економічну стійкість країни, виробництво та експортний потенціал України.

  • «Квиток у дефолт»: борги душать Укрзалізниця — пасажирські перевезення можуть обвалити всю систему

    «Квиток у дефолт»: борги душать Укрзалізниця — пасажирські перевезення можуть обвалити всю систему

    Фінансова ситуація навколо Укрзалізниці стрімко загострюється: компанія опинилася на межі серйозної боргової кризи, і ключова причина — не лише зовнішні зобов’язання, а багаторічна модель фінансування, яка фактично вичерпала себе. За оцінками аналітиків Центру транспортних стратегій, саме невирішене питання компенсації збитків від пасажирських перевезень створює системний ризик дефолту найбільшого державного перевізника країни.

    Сьогодні компанія намагається реструктурувати близько 1,1 мільярда доларів боргу, пропонуючи кредиторам списання 20% і нову модель виплат, прив’язану до обсягів перевезень. Однак частина інвесторів не погоджується на ці умови та наполягає на альтернативному сценарії — підвищенні тарифів на вантажні перевезення, що, на їхню думку, дозволить швидше стабілізувати фінансовий стан. Проте саме цей крок, як застерігають експерти, може стати каталізатором ще глибшої кризи.

    Проблема полягає в тому, що підвищення тарифів уже раніше мало негативні наслідки: бізнес почав відмовлятися від залізничної логістики на користь автотранспорту, а українські виробники втратили частину конкурентних переваг через зростання витрат. За оцінками експертів, нове підвищення тарифів на 37% може призвести до скорочення обсягів перевезень приблизно на 15%, що еквівалентно втраті близько 27 мільйонів тонн вантажів щороку. У підсумку очікуваного зростання доходів не відбудеться, натомість державний бюджет ризикує недоотримати десятки мільярдів гривень податкових надходжень.

    Ключова проблема значно глибша — це сама модель функціонування компанії. Протягом багатьох років прибутковий вантажний сегмент фактично дотує збиткові пасажирські перевезення. У період 2022–2025 років збитки від пасажирського напрямку перевищили 67 мільярдів гривень, тоді як операційний прибуток від вантажних перевезень становив лише 59 мільярдів. Тобто навіть найприбутковіший сегмент уже не перекриває втрати, що накопичуються.

    Це означає, що внутрішній фінансовий баланс компанії зруйнований: вантажні перевезення більше не можуть бути «донором» для пасажирського сектору. У результаті страждають інвестиції в інфраструктуру, оновлення рухомого складу та загальна конкурентоспроможність залізниці. Фактично мова йде про системну кризу, яка не може бути вирішена точковими заходами.

    Аналітики наголошують: без переходу до європейської моделі, де пасажирські перевезення фінансуються напряму з державного бюджету, ситуація лише погіршуватиметься. У країнах ЄС такі перевезення вважаються соціальною функцією держави, а не комерційним напрямком, і відповідно дотуються з бюджету. В Україні ж цей тягар покладено на саму компанію, що в умовах війни та економічного тиску стає критичним.

    Додатковий фактор ризику — позиція кредиторів. Відмова частини власників облігацій підтримати реструктуризацію посилює тиск на ліквідність компанії. Якщо компроміс не буде знайдено, це може призвести до технічного дефолту — ситуації, коли компанія не здатна виконувати свої боргові зобов’язання вчасно.

    Наслідки такого сценарію можуть бути масштабними: від втрати довіри міжнародних інвесторів до ускладнення залучення фінансування для критичної інфраструктури. Більше того, це може вплинути на всю економіку країни, адже залізниця залишається ключовим елементом логістики, особливо в умовах війни.

    Додаткові оцінки, зокрема від ICC Ukraine, свідчать, що підвищення тарифів може мати макроекономічні наслідки: скорочення ВВП на десятки мільярдів гривень, зменшення валютної виручки та падіння податкових надходжень. Це створює ризик ширшої економічної дестабілізації та навіть деіндустріалізації окремих секторів.

    Укрзалізниця опинилася у своєрідній пастці: підвищення тарифів шкодить економіці, а відмова від цього кроку не вирішує проблему боргів. Єдиним довгостроковим виходом виглядає системна реформа моделі фінансування — із чітким розмежуванням комерційної та соціальної функцій компанії.

    Поки ж цього не сталося, ризик дефолту залишається цілком реальним, а майбутнє української залізниці — залежним від рішень, які доведеться ухвалювати вже найближчим часом.

  • Укрзалізниця готує підвищення тарифів на тлі боргової кризи та ризику дефолту

    Укрзалізниця готує підвищення тарифів на тлі боргової кризи та ризику дефолту

    АТ «Укрзалізниця» опинилася у критичному фінансовому стані на тлі зростання боргового навантаження та падіння доходів. Компанія може піти на підвищення тарифів на перевезення і супутні послуги як вимушений крок для стабілізації ситуації.

    Переговори з власниками єврооблігацій, що тривали з 1 по 8 квітня, завершилися безрезультатно. Інвестори відмовилися підтримати запропоновані умови реструктуризації і не висунули альтернативних варіантів. Після цього процес фактично зупинився.

    Ще у січні компанія відмовилася від виплати 45 мільйонів доларів купонного доходу за єврооблігаціями з погашенням у 2026 та 2028 роках, заявивши про необхідність комплексної реструктуризації боргу.

    Фінансові показники демонструють різке погіршення. За дев’ять місяців 2025 року дохід скоротився на 15,4% — до 66 мільярдів гривень. Компанія зафіксувала чистий збиток у 7,32 мільярда гривень проти прибутку 1,66 мільярда роком раніше. Дохід від вантажних перевезень впав на 19% — до 50,1 мільярда гривень, інші доходи скоротилися на 14,7% — до 6,36 мільярда.

    Ключовими причинами називають зниження обсягів вантажних перевезень приблизно на 17% у 2025 році та суттєве зростання атак на інфраструктуру. За рік зафіксовано 1195 ударів по об’єктах залізниці — більше, ніж за попередні два роки разом.

    Ситуацію ускладнило рішення агентства Fitch, яке знизило довгостроковий рейтинг Укрзалізниці до рівня обмеженого дефолту, а єврооблігації — до дефолтного рівня. Це значно обмежило можливості компанії залучати фінансування на зовнішніх ринках.

    У цих умовах перегляд тарифів фактично стає внутрішнім джерелом покриття фінансового розриву. Паралельно компанія заявляє про намір продовжити переговори з кредиторами за участі міжнародних радників.