Позначка: Василь Малюк

  • Василь Малюк відмовився від пропозиції Зеленського очолити КМВА

    Василь Малюк відмовився від пропозиції Зеленського очолити КМВА

    Володимир Зеленський запропонував колишньому голові СБУ Василю Малюку очолити Київську міську військову адміністрацію, однак той відмовився. Про це повідомило джерело, знайоме з перебігом зустрічі президента щодо захисту критичної інфраструктури та підготовки столиці до зими.

    Пропозиція пролунала на тлі проблем з енергопостачанням Києва та критики Зеленського на адресу міської влади. 13 жовтня президент заявив, що столиця виконує план стійкості гірше, ніж прифронтові та прикордонні регіони. Після нічного балістичного удару 14 жовтня в п’яти районах Києва запровадили аварійні відключення світла, а графіки стабілізаційних відключень тимчасово не діяли.

    Посада начальника КМВА залишається вакантною з липня, коли Зеленський звільнив Тимура Ткаченка. Наразі обов’язки керівника виконує його перший заступник Андрій Ткачов. Хто може обійняти цю посаду після відмови Малюка, поки невідомо.

    Пошук нового керівника військової адміністрації відбувається на тлі конфлікту між центральною владою та мером Києва Віталієм Кличком. 14 жовтня він виступив у Верховній Раді, відкинув звинувачення у провалі підготовки міста до зими та заявив про спроби знищити місцеве самоврядування. Напередодні, 13 жовтня, мер також опублікував заяву про безпідставні звинувачення у зриві опалювального сезону та наголосив, що не відповідає за інтенсивність російських обстрілів, руйнування системи електропостачання та протиповітряну оборону. Під час виступу в парламенті Кличко також порушив питання захисту енергетичних об’єктів столиці від російських атак.

    Малюк очолював СБУ з липня 2022 року до січня 2026-го. За його керівництва служба провела операції проти Кримського мосту та російської стратегічної авіації, зокрема операцію «Павутина». Після відставки він залишився в системі спецслужби й зосередився на асиметричних операціях проти Росії.

    Відмова Малюка звужує коло швидких силових рішень для Банкової. Залучення людини з репутацією оперативника та досвідом захисту критичних об’єктів виглядало логічним на тлі відставання Києва за планом стійкості та ударів, що продовжуються, по генерації та підстанціям. Проте генерал, зважаючи на все, вважав за краще залишитися в контурі асиметричних операцій, а не брати на себе комунальну і адміністративну вертикаль з повноваженнями, що перетинаються, і публічним конфліктом з мером. Хто саме тепер розглядається на посаду голови КДВА офіційно не оголошено.

    Призначення Малюка могло б привести до керівництва КМВА людину з досвідом у сфері безпеки та захисту критичних об’єктів. Однак після його відмови питання про те, хто очолить військову адміністрацію столиці, залишається відкритим.

  • «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував підготовку Києва до опалювального сезону 2026–2027 років. За його словами, столиця демонструє найнижчий рівень виконання планів стійкості серед усіх регіонів країни, навіть порівняно з прифронтовими областями. На цьому тлі глава держави розпочав консультації щодо безпекових та управлінських рішень для Києва. Водночас мер Віталій Кличко відкидає звинувачення та заявляє про перешкоди з боку центральної влади.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент заявив, що ситуація з підготовкою столиці до можливих масштабних перебоїв електро-, тепло- та водопостачання залишається незадовільною.

    За його оцінкою, столична влада відстає від інших регіонів у реалізації заходів, необхідних для проходження зими в умовах російських атак.

    «Станом на середину жовтня фактично в усій державі, навіть у прикордонних і прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж в Києві», — заявив Зеленський.

    Глава держави пов’язав недостатню, на його думку, підготовку з перебоями в роботі критичної інфраструктури після російських обстрілів.

    Президент зазначив, що навіть окремі влучання ударних безпілотників можуть призводити до масштабних відключень електроенергії та водопостачання.

    Зеленський почав консультації щодо Києва

    Президент повідомив, що вже розпочав обговорення можливих безпекових та управлінських рішень, які стосуватимуться столиці.

    За його словами, консультації відбулися з колишнім очільником Служби безпеки України Василем Малюком, керівником Державного агентства відновлення Іваном Федоровим, мером Харкова Ігорем Тереховим, підприємцем Костянтином Єфименком та колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим.

    Зеленський зазначив, що отримав низку пропозицій і планує продовжити консультації.

    Президент прямо заявив про підготовку рішень щодо ситуації в Києві, але поки не уточнив, яких саме змін вони стосуватимуться.

    Тому наразі немає підстав стверджувати, що вже ухвалено рішення про кадрові перестановки, зміну керівництва столиці або перерозподіл повноважень між міською владою та військовою адміністрацією.

    Кличко відкинув звинувачення

    Міський голова Києва Віталій Кличко не погоджується з оцінками президента.

    За його словами, міська влада здійснює підготовку до зими, однак стикається з фінансовими та організаційними перешкодами.

    Кличко вважає, що критика з боку центральної влади має політичний характер і спрямована на послаблення місцевого самоврядування.

    Він також наголошував, що комплексний план стійкості столиці розробили раніше, а для реалізації частини його заходів необхідна співпраця державних і міських органів.

    Ще влітку мерія повідомляла про потребу в додатковому фінансуванні резервного теплопостачання, автономних енергетичних потужностей та інших критично важливих проєктів.

    Фінансування частини проєктів розблокували лише в жовтні

    Окремим предметом суперечки між центральною та міською владою стало фінансування плану стійкості.

    9 жовтня Київська міська державна адміністрація повідомила про розблокування державою платежів за окремими проєктами.

    За інформацією КМДА, йдеться, зокрема, про резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій і забезпечення безперебійного живлення об’єктів водопровідного господарства.

    У міській адміністрації стверджують, що попереднє блокування платежів негативно вплинуло на темпи реалізації важливих інфраструктурних робіт.

    Водночас факт розблокування фінансування не дозволяє автоматично встановити, яка частина затримок виникла через рішення державних органів, а яка залежала від дій міської влади.

    Для об’єктивної оцінки необхідні дані про виконання конкретних проєктів, строки закупівель, обсяги фінансування та фактичну готовність обладнання.

    Верховна Рада викликала Кличка через підготовку до зими

    На тлі загострення ситуації 13 жовтня Верховна Рада ухвалила рішення запросити Віталія Кличка на парламентське засідання.

    Очікується, що міський голова має надати пояснення щодо підготовки столиці до опалювального сезону та реалізації заходів енергетичної стійкості.

    Питання набуло особливої актуальності після російських атак, які вже цієї осені спричиняли перебої в роботі електротранспорту, водопостачання та інших міських систем.

    Зокрема, 8 жовтня в Києві тимчасово зупинився метрополітен через падіння напруги.

    Кличко раніше також попереджав, що в разі подальших масштабних ударів по енергетиці столиця може зіткнутися з надзвичайно складними умовами проходження зими.

    Хто відповідає за готовність столиці

    Підготовка Києва до опалювального сезону охоплює не лише роботу комунальних підприємств, а й захист енергетичних об’єктів, створення резервних потужностей та координацію з державними органами.

    Рішення Ради національної безпеки і оборони, введене в дію президентським указом наприкінці серпня, передбачає спільну роботу Київської міської влади, профільних міністерств, Державного агентства відновлення, енергетичних компаній та інших установ.

    Водночас у документі окремо наголошено на персональній відповідальності міського голови за підготовку та стале проходження опалювального сезону.

    Це означає, що реалізація плану стійкості потребує узгоджених дій кількох рівнів влади.

    Чого чекати киянам

    Наразі Зеленський не уточнив змісту рішень, які планує ухвалити щодо столиці.

    Відомо лише, що консультації тривають і до них залучають представників державних структур, місцевого самоврядування та бізнесу.

    На цьому тлі Київ продовжує підготовку резервних джерел електроенергії та теплопостачання, а також заходів для підтримки роботи критичної інфраструктури.

    Таким чином, суперечка між Зеленським і Кличком виходить за межі політичних заяв. Йдеться про реальну готовність тримільйонного міста до можливих масштабних відключень світла, води й тепла під час російських атак.

    Президент наполягає на недостатніх темпах підготовки та анонсує управлінські рішення. Мер Києва заперечує звинувачення й заявляє про проблеми з державним фінансуванням.

    Які саме кроки зробить центральна влада і чи вплинуть вони на підготовку столиці до зимового періоду, стане відомо після завершення консультацій та оприлюднення відповідних рішень.

  • «Кінчик страшного клубка»: справа про $1 млн може вивести НАБУ на масштабні зв’язки у силовому блоці

    «Кінчик страшного клубка»: справа про $1 млн може вивести НАБУ на масштабні зв’язки у силовому блоці

    Розслідування щодо Андрія Осіпова, якого НАБУ та САП підозрюють у вимаганні одного мільйона доларів за нібито вплив на рішення працівників Служби безпеки України, може виявитися значно ширшим, ніж справа одного ймовірного посередника. У матеріалах провадження вже фігурують розмови про високопосадовців СБУ, а журналістські джерела припускають, що подальше розслідування може привести детективів до значно ширшої системи зв’язків у правоохоронному середовищі.

    Водночас важливо розмежовувати встановлені слідством обставини та твердження окремих фігурантів. Зокрема, доказів того, що гроші фактично передавалися тодішньому керівництву СБУ, наразі публічно не представлено.

    Що відомо про справу на $1 млн

    НАБУ та САП підозрюють Андрія Осіпова у вимаганні одного мільйона доларів у громадянина Росії Олександра Кузнєцова. За версією слідства, гроші мали заплатити за допомогу в уникненні його екстрадиції з України до РФ. Події, які розслідують антикорупційні органи, відбувалися ще у 2022 році.

    Як випливає з інформації, озвученої прокурором САП під час судового засідання, після обшуків у Кузнєцова один із працівників СБУ порадив йому звернутися до колишнього заступника голови Луганської ОДА Едуарда Лозовського, який нібито міг допомогти у вирішенні ситуації. Саме після цього історія отримала продовження.

    У матеріалах провадження з’явився Андрій Осіпов. За версією НАБУ та САП, саме він став одним із ключових учасників переговорів щодо грошей.

    Особливу увагу привернули деталі розмов, які були озвучені під час розгляду запобіжного заходу. За даними журналістів, інший фігурант переконував Кузнєцова, що Осіпов нібито узгоджував суму з Василем Малюком, який у 2022 році обіймав посаду першого заступника голови СБУ. Також у розмовах стверджувалося, що 200 тисяч доларів із загального мільйона нібито призначалися особисто Малюку.

    Однак ця обставина має принципове застереження: публічних доказів передачі Малюку цих коштів немає. Сам факт згадування його прізвища іншими особами не доводить причетності колишнього керівника СБУ до ймовірної схеми. За оприлюдненими даними, слідство також не встановило факту передачі грошей співробітникам спецслужби.

    Що знайшли під час обшуків

    Додаткові питання виникли через результати слідчих дій у самого Осіпова.

    За оприлюдненою інформацією, під час обшуку правоохоронці виявили бойовий пістолет, карабін, понад 700 набоїв, кастети, а також автомобіль із незареєстрованими номерними знаками. Повідомлялося також, що водієм Осіпова був позаштатний працівник оперативного підрозділу СБУ.

    Такі обставини самі собою не доводять існування організованої мережі всередині спецслужби, однак можуть бути важливими для слідства під час перевірки реального характеру контактів підозрюваного.

    Ключове питання тепер полягає в тому, чи Осіпов лише користувався знайомствами та гучними прізвищами, переконуючи інших у своїх можливостях, чи справді мав доступ до посадовців, здатних впливати на рішення державних органів.

    Саме відповідь на це питання може визначити подальший масштаб справи.

    Суд залишив Осіпова під вартою

    31 липня Вищий антикорупційний суд обрав Осіпову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Альтернативи у вигляді застави суд не визначив.

    Захист намагався оскаржити це рішення, однак Апеляційна палата ВАКС залишила запобіжний захід чинним. Таким чином, станом на середину серпня Осіпов продовжує перебувати під вартою.

    Саме під час судових засідань стали публічними деякі подробиці провадження, зокрема інформація про переговори навколо ймовірного мільйонного платежу та згадування представників СБУ.

    Чому справа може виявитися значно більшою

    Найбільш інтригуючою частиною історії стають не самі переговори щодо одного мільйона доларів, а характер зв’язків Осіпова.

    За інформацією джерел у правоохоронному середовищі, яку наводять українські медіа, слідство може перевіряти значно ширше коло контактів підозрюваного. Саме тут виникає версія, що справа здатна стати входом у ширшу систему неформальних зв’язків між людьми із силових структур, посередниками та іншими впливовими особами.

    Проте наразі це саме версія джерел, а не офіційно оголошений НАБУ результат розслідування.

    Відповідно, говорити про доведену «кримінально-кланову систему» передчасно. Детективам необхідно встановити, чи існував реальний механізм впливу на рішення СБУ, хто саме міг бути до нього залучений і чи передавалася хоча б частина грошей посадовцям.

    У справі виникає ще одне принципове питання

    Якщо Осіпов справді лише продавав власну репутацію та вигадані можливості, справа може залишитися історією про вимагання грошей під приводом впливу на посадовців.

    Якщо ж детективи доведуть, що за його словами стояли реальні домовленості з представниками правоохоронних органів, масштаб провадження може суттєво зрости.

    Саме тому важливими стають вилучені під час обшуків документи, контакти підозрюваного, його зустрічі, телефонні переговори, рух коштів та можливі зв’язки з чинними або колишніми працівниками СБУ.

    Окреме питання — чи можуть у справі з’явитися нові підозрювані. НАБУ та САП наразі публічно не оголошували про встановлення факту передачі частини мільйона доларів конкретним високопосадовцям СБУ.

    Тому згадування будь-яких прізвищ у записах або переказах переговорів ще не означає встановлення їхньої причетності.

    Що відбувається навколо керівництва СБУ

    Історія розгортається на тлі змін у керівництві Служби безпеки та дискусій навколо можливого повноцінного призначення Олександра Поклада керівником спецслужби.

    У липні Центр протидії корупції публічно висловлював побоювання щодо можливого призначення Поклада і заявляв про ризики посилення тиску на НАБУ, САП, громадський сектор та незалежні медіа. Це позиція громадської організації, а не встановлений факт.

    Саме в такій політичній і правоохоронній атмосфері розслідування Осіпова набуває значно більшого значення, ніж звичайна справа про вимагання.

    Якщо детективи підтвердять, що підозрюваний справді мав системні зв’язки всередині СБУ та використовував їх для впливу на кримінальні або екстрадиційні процеси, справа може отримати абсолютно інший масштаб.

    Поки ж достеменно відомо інше: НАБУ та САП розслідують вимагання одного мільйона доларів, Осіпов перебуває під вартою, а в матеріалах справи фігурують твердження про його зв’язки з представниками СБУ. Наскільки реальними були ці зв’язки і чи стояли за ними конкретні домовленості з посадовцями, має встановити подальше розслідування.

  • У СБУ планують звільнення голів управлінь у Києві та трьох областях

    У СБУ планують звільнення голів управлінь у Києві та трьох областях

    Служба безпеки України готується до серії кадрових рішень у регіонах, які передбачають звільнення керівників окремих обласних управлінь. За інформацією джерел, йдеться передусім про управління у Києві, Рівненській, Вінницькій та Закарпатській областях.

    Формально ці рішення пов’язують із нещодавніми корупційними скандалами, у яких фігурували представники регіональних підрозділів спецслужби. Однак співрозмовники стверджують, що справжньою причиною є значно ширші процеси — спроба переформатування впливу та перерозподілу сил усередині обласних управлінь СБУ.

    За наявною інформацією, кадрові зміни можуть зачепити одразу кілька груп впливу. Зокрема, рішення потенційно вдарять не лише по представниках команди голови СБУ Василя Малюка, але й по орбіті першого заступника голови служби Олександра Поклада.

    Йдеться про внутрішній баланс сил у структурі, де регіональні управління традиційно відіграють ключову роль як у оперативній роботі, так і в контролі над локальними процесами. Саме тому будь-які зміни на рівні областей можуть мати наслідки не лише для кадрового складу, а й для загальної конфігурації впливу в Службі безпеки.

    Очікується, що рішення можуть бути реалізовані найближчим часом, однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

  • Кадрові зміни в СБУ: головою стане Олександр Поклад. Джерела

    Кадрові зміни в СБУ: головою стане Олександр Поклад. Джерела

    За інформацією джерел видання 360ua.news, Головою Служби безпеки України стане Олександр Поклад. Водночас Василь Малюк піде на посаду голови Служби зовнішньої розвідки.

    За оцінками джерела, ймовірність даного сценарію складає 90%.

    Нагадаємо, Указом Президента від 5 січня 2026 року Олександр Поклад був призначений першим заступником Голови Служби безпеки України.

    Олександр Поклад обіймав посаду начальника департаменту контррозвідки СБУ з листопада 2021 року.

    У 2023 році Поклад обійняв посаду заступника голови СБУ.

    Поклад також входив до складу української делегації на переговорах із Росією, які відбулися у Стамбулі 16 травня 2025 року.

    З 28 листопада 2025 року Олександр Поклад є членом переговорної групи України.

  • Які виклики стоять перед Сергієм Лисаком на посаді голови в Одеській МВА

    Які виклики стоять перед Сергієм Лисаком на посаді голови в Одеській МВА

    Як повідомляють наші джерела, головним завданням новопризначеного голови Одеської МВА, Сергія Лисака на посаді є “домовитись з одеськими кланами”.

    Нагадаємо, в ході конфлікту між мером Одеси Геннадієм Трухановим та Офісом Президента, до припортового міста був направлений бригадний генерал Сергій Лисак.

    Як повідомляє наше джерело, є дві причини переводу Сергія Лисака в Одесу з посади глави Дніпропетровської ОВА.

    Перша, це бажання Василя Малюка “сховати” свого протеже від ймовірного кримінального переслідування з боку антикорупційних органів за “схеми” в Дніпропетровській області.

    Другою причиною відправки Сергія Лисака до Одеси, за інформацією джерела, є завдання від Офісу “домовитись з місцевими кланами, які фактично управляють містом”.

    Варто відзначити, незважаючи на зайняття високих постів у силових структурах та керівництво Дніпропетровщиною, інформації про Сергія Лисака у відкритому доступі небагато.

    Згідно даних Вікіпедії, Сергій Петрович Лисак народився 21 грудня 1975 року у місті Одеса. Понад 20 років працював у Службі безпеки України в різних регіонах, зокрема на Одещині, Вінниччині та Закарпатті. З 7 лютого 2023 року по 15 жовтня 2025 — працював головою Дніпропетровської ОДА.

    За інформацією джерела, під час роботи головою Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак контролював більшу частину “потоків” області. При цьому Сергій Лисак періодично ставав фігурантом антикурупційних розслідувань по тендерним кейсам, на кшталт виділення 776 млн на будівництво лікарні в Дніпрі.

  • Зрадник у лавах СБУ: затримано чиновника, що передавав дані ворогу

    Зрадник у лавах СБУ: затримано чиновника, що передавав дані ворогу

    Служба безпеки України повідомила про затримання керівника штабу Антитерористичного центру, який працював на Росію.

    За інформацією СБУ, операцію з його затримання особисто координував голова Служби безпеки Василь Малюк. Встановлено щонайменше 14 епізодів його співпраці з представниками країни-агресора.

    Українські спецслужбовці проникли в телефон та компʼютер підозрюваного. Через нього вони передали росіянам дезінформацію.

    «Це була надскладна розробка і подальша багатоходова реалізація, під час якої ми використали всі можливі гласні та негласні форми та методи нашої діяльності, а також всю можливу палітру оперативно-технічних заходів. За рахунок шифрованих програмних закладок ми проникли у гаджети зрадника — мобільні термінали, комп’ютери. Ми фактично з ним жили, проводили аудіо- і відеоконтроль. У процесі цього всього нам вдалося якісно задокументувати збір і передачу зрадником відповідної інформації ворогу», — сказав Василь Малюк.

    Нагадаємо, що раніше Служба безпеки викрила та затримала на Київщині «крота» російської розвідки, який, перебуваючи у лавах Національної гвардії, збирав та передавав росіянам розвіддані про «Гвардію наступу» МВС України.

  • Стеження за Bihus.Info: у Раді ще не визначили дату, коли запросять голову СБУ

    Стеження за Bihus.Info: у Раді ще не визначили дату, коли запросять голову СБУ

    На засіданні Погоджувальної ради фракцій та комітетів Верховної Ради України обговорили питання стосовно запрошення глави Служби безпеки України, Василя Малюка, у зв’язку з виявленим незаконним стеженням за працівниками проекту “Bihus.Info”. Проте, поки не було прийнято рішення щодо конкретної дати слухання, як повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова, Ярослав Юрчишин, у своєму каналі у Telegram.

    “Погоджувальна рада фракцій та комітетів Верховної Ради України розглянула пропозицію заступниці керівниці фракції Голос, Юлії Клименко, щодо запрошення голови СБУ Василя Малюка у зв’язку із заявленим незаконним стеженням за працівниками проекту ‘Bihus.Info’”, – зазначається у повідомленні.

    Однак, рішення про конкретну дату прийняття гостя відкладено на зустріч керівників фракцій та груп.

    “Дуже сподіваюся, що керівництво парламенту, фракцій і груп втілить рішення 159 депутатів, і ми таки почуємо звіт щодо цього гострого питання на наступному засіданні парламенту в кінці лютого. І нагадаю, що заслуховування голови СБУ на комітеті з питань національної безпеки та оборони, що відбулося днями, не є звітом перед парламентом”, – підкреслив Юрчишин.

    За даними, оприлюдненими 16 січня, співробітники “Bihus.Info” були зафіксовані на відео, як вживають заборонені речовини. Того ж дня керівник проекту, Денис Бігус, заявив про незаконне стеження та прослуховування з боку СБУ, а також про кадрові зміни.

    У відповідь на ці заяви, Служба безпеки України розпочала розслідування щодо незаконного прослуховування та відеозйомки представників “Bihus.Info”.

    5 лютого журналісти “Bihus.Info” повідомили про стеження за ними з боку СБУ.

    Також, Служба безпеки України здійснила кадрові зміни у Департаменті захисту національної державності, звільнивши його керівника.

    Відповідно до прийнятого рішення, Верховна Рада України вирішила запросити голову СБУ Василя Малюка на засідання для обговорення ситуації, пов’язаної з тиском на працівників проекту журналістських розслідувань “Bihus.Info”. Його виступ може відбутися наприкінці лютого.

    Офіс генерального прокурора поручив Державному бюро розслідувати цю справу.

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на атаки проти медіа і підкреслив неприпустимість будь-якого тиску на журналістів.