Daypolitico

Позначка: ВеликаБританія

  • Зеленський поговорив зі Стармером після пом’якшення санкцій Британії

    Зеленський поговорив зі Стармером після пом’якшення санкцій Британії

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером на тлі рішення Лондона про часткове пом’якшення санкційного режиму щодо Російської Федерації, яке стосується, зокрема, дизельного та авіаційного палива, виробленого з російської сирої нафти у третіх країнах.

    Про це повідомив президент України у своїх соціальних мережах.

    Розмова відбулася в той самий день, коли британський уряд оголосив про запровадження винятку із санкційної політики. Згідно з цим рішенням, Сполучене Королівство дозволило імпорт окремих видів нафтопродуктів, які формально виготовлені за межами Росії, однак можуть містити російську сировину. Це рішення викликало увагу як у політичних колах, так і серед міжнародних партнерів, оскільки воно стосується одного з ключових елементів санкційного тиску на енергетичний сектор РФ.

    Під час розмови Зеленський подякував британській стороні за незмінну підтримку України у війні проти Росії та наголосив на важливості збереження єдиної та послідовної санкційної політики серед союзників. За словами президента, сторони також узгодили позиції щодо подальших дипломатичних кроків, спрямованих на протидію російській агресії та посилення міжнародного тиску на Кремль.

    “Скоординували позиції на дипломатичному треку щодо російської війни проти України – стараємось активізувати змістовну дипломатію. Домовились про майбутні контакти”, — зазначив Зеленський, підкресливши, що діалог із Лондоном залишається регулярним і конструктивним.

    Водночас у своєму вечірньому зверненні глава української держави окремо звернув увагу на рішення британського уряду щодо санкцій. Він повідомив, що Київ передав Лондону свої сигнали та занепокоєння щодо потенційних ризиків, які можуть виникнути у разі послаблення обмежень у сфері енергетичних поставок. Українська сторона наголошує на важливості збереження цілісності санкційної системи, яка має на меті обмеження фінансових і ресурсних можливостей Росії для продовження війни.

    Нагадаємо, уряд Великої Британії 20 травня ухвалив рішення про запровадження винятку із санкційного режиму, що дозволяє імпорт дизельного та авіаційного палива, виробленого з російської сирої нафти в третіх країнах. У Лондоні пояснили цей крок складністю глобальних ланцюгів постачання нафтопродуктів, де часто неможливо з повною точністю відстежити походження сировини після її переробки за межами Росії.

    Рішення британського уряду викликало внутрішньополітичну дискусію у самій Великій Британії. Частина експертів і політиків звернула увагу на ризик того, що подібні винятки можуть створити “сірі зони” в санкційній політиці та потенційно полегшити непрямий доступ російської сировини до міжнародних ринків. На цьому тлі міністр з торговельної політики Великої Британії Кріс Браянт публічно перепросив за ситуацію, визнавши чутливість ухваленого рішення. Водночас він раніше пояснював, що уряд намагається збалансувати санкційний тиск із реаліями глобального енергетичного ринку.

    Телефонна розмова Зеленського зі Стармером стала частиною ширшого дипломатичного діалогу між Києвом і Лондоном, який триває на тлі постійних змін у міжнародній санкційній політиці та пошуку нових механізмів тиску на Росію. Сторони, за словами українського президента, домовилися підтримувати регулярні контакти та продовжити координацію дій як у двосторонньому форматі, так і на рівні міжнародних партнерів.

    У Києві розглядають цю розмову як важливий сигнал збереження політичного діалогу з одним із ключових союзників України в Європі, особливо в умовах, коли питання санкцій, енергетичної безпеки та довгострокової підтримки України залишаються у центрі міжнародного порядку денного.

  • У Британії заговорили про можливий відхід прем’єра

    У Британії заговорили про можливий відхід прем’єра

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер нібито серйозно розглядає можливість залишити посаду та вже обговорює з найближчим оточенням потенційний сценарій і графік відставки. Про це повідомляє британське видання Daily Mail із посиланням на джерела в урядових колах та серед соратників глави британського уряду. За їхніми словами, розмови про можливий відхід прем’єра стали частішими на тлі внутрішньої політичної напруги та невдалих результатів Лейбористської партії на місцевих виборах.

    За даними видання, Стармер нібито визнає складність політичної ситуації та зростаючий тиск як з боку опозиції, так і зсередини власної партії. Джерела стверджують, що він усвідомлює «нестійкість нинішнього хаосу» в політичному середовищі та розглядає варіант, за якого зможе піти з посади «гідно», сформувавши зрозумілий графік передачі влади. Водночас підкреслюється, що конкретного рішення або офіційного оголошення наразі немає.

    Інше джерело в урядових структурах повідомляє, що точні терміни можливого відходу прем’єра залишаються невизначеними, а обговорення тривають у закритому форматі. Частина політичного оточення, за даними журналістів, закликає Стармера не робити жодних публічних заяв до появи результатів опитувань і підсумків підрахунку голосів на додаткових виборах у Мейкерфілді, оскільки вони можуть суттєво вплинути на його політичні позиції.

    У внутрішньопартійних дискусіях, як зазначається, лунають різні оцінки подальших кроків. Одна група соратників вважає, що прем’єру варто зберігати стабільність і дочекатися завершення виборчих процесів, щоб оцінити реальний рівень підтримки Лейбористської партії. Інші, навпаки, нібито переконують його не зволікати з рішенням, аби уникнути поглиблення кризи всередині уряду та партії.

    У матеріалі також згадується колишній керівник апарату прем’єра Морган Максуіні, який, за словами співрозмовників, наполягає на необхідності утриматися від різких кроків і продовжувати політичну боротьбу принаймні до отримання повної картини результатів виборів. Він, як стверджують джерела, вважає, що у разі напружених результатів у партії все ще може залишатися шанс на збереження політичних позицій.

    Попри ці поради, частина прихильників Стармера, за даними Daily Mail, вважає, що він не має наміру ризикувати та очікувати остаточних результатів, а може обрати більш передбачуваний сценарій із поступовим виходом із посади. Сам же політик, за інформацією джерел, прагне уникнути різких політичних потрясінь і розглядає варіант контрольованої передачі влади.

    Водночас офіційна позиція Кіра Стармера залишається незмінною: раніше він заявляв, що не планує залишати посаду попри невтішні результати місцевих виборів та посилення критики всередині Лейбористської партії. Ці заяви поки що офіційно не спростовані.

    Політична ситуація у Великій Британії додатково ускладнюється кадровими змінами в уряді. Зокрема, міністр охорони здоров’я Вес Стрітінг подав у відставку, заявивши про втрату довіри до прем’єра. Його вихід із уряду став першим гучним сигналом внутрішньої кризи після поразки лейбористів на місцевих виборах і посилив дискусії щодо майбутнього керівництва партії.

    На тлі цих подій у політичних колах уже обговорюють можливість внутрішньопартійного виклику лідерству Стармера, якщо ситуація не стабілізується. Частина депутатів Лейбористської партії, за неофіційними даними, уважно стежить за рейтингами та результатами додаткових виборів, які можуть стати визначальними для подальшої політичної долі чинного прем’єра.

    Попри хвилю чуток, у британському уряді поки не оприлюднювали жодних офіційних підтверджень щодо планів відставки. Усі заяви базуються виключно на даних анонімних джерел, а остаточна політична позиція прем’єра залишається невизначеною.

  • Британія та 9 країн Європи створюють нові морські сили для стримування Росії

    Британія та 9 країн Європи створюють нові морські сили для стримування Росії

    Велика Британія разом із дев’ятьма європейськими державами оголосила про запуск нового формату морської оборонної співпраці, який має посилити стримування потенційних загроз з боку Росії в північних морських регіонах. Ініціатива реалізується в межах Об’єднаних експедиційних сил (Joint Expeditionary Force, JEF) і передбачає створення багатонаціональних морських сил, що діятимуть як оперативне доповнення до НАТО. Про це повідомляє The Guardian.

    Очільник Королівського військово-морського флоту Великої Британії генерал Гвін Дженкінс заявив, що відповідну декларацію про наміри вже підписали всі десять країн-учасниць JEF. За його словами, нова структура має забезпечити швидке реагування на морські загрози та посилити координацію між союзниками в умовах зростання напруженості в регіоні Північної Атлантики та Балтійського моря.

    До складу ініціативи входять Велика Британія, Нідерланди, а також усі п’ять країн Північної Європи — Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Окрім цього, участь беруть три країни Балтії — Латвія, Литва та Естонія. Окремо зазначається, що Канада розглядає можливість приєднання до нового формату, що може розширити його трансатлантичний вимір.

    За словами Дженкінса, попри інші глобальні виклики безпеки, Росія залишається «найсерйознішою довгостроковою загрозою» для європейської безпеки. Він також заявив, що протягом останніх двох років кількість інцидентів із російською присутністю у британських та союзних водах зросла майже на третину, що, на його думку, свідчить про посилення активності Москви в морських операціях.

    Командувач Королівського флоту підкреслив, що нові багатонаціональні сили будуть здатні діяти у форматі реального бойового застосування у разі необхідності. Їх планують розміщувати під оперативним командуванням із британського військового штабу в Нортвуді поблизу Лондона. Передбачається, що структура матиме заздалегідь підготовлені спільні плани, інтегровані системи управління та високу ступінь взаємодії між флотами країн-учасниць.

    Окрему увагу в новій оборонній концепції приділено технологічному розвитку. Зокрема, Дженкінс анонсував впровадження безекіпажних кораблів супроводу — великих морських дронів, які мають діяти разом із бойовими кораблями Великої Британії. Очікується, що їх використання почнеться протягом найближчих двох років і дозволить посилити спостереження та захист морських комунікацій.

    Водночас джерела в британських військово-морських колах визнають, що флот стикається з певними труднощами, зокрема нестачею корабельного складу через недостатні інвестиції в попередні роки. Це, за оцінками експертів, частково і стало одним із факторів, що пришвидшили створення нового багатонаціонального формату.

    Об’єднані експедиційні сили (JEF), у межах яких формується новий альянс, були створені у 2014 році після анексії Криму Росією. Їх основна мета — забезпечити швидке реагування на кризові ситуації до моменту включення механізмів колективної оборони НАТО.

    Передумовою для нинішніх рішень стали також повідомлення про активізацію російських морських операцій. Раніше британська сторона заявляла про відстеження підводних човнів, які могли здійснювати розвідку біля критичної підводної інфраструктури Великої Британії. Окремо в медіа повідомлялося про проходження через британські води суден російського «тіньового флоту», що перебувають під санкціями.

    Таким чином, новий морський оборонний формат має стати одним із ключових елементів посилення безпеки в північній Європі та підвищення готовності союзників до потенційних криз у морському просторі.