Daypolitico

Позначка: Великдень

  • У Кремлі заявили, що великоднє перемир’я не буде продовжено

    У Кремлі заявили, що великоднє перемир’я не буде продовжено

    У Кремлі підтвердили, що оголошене раніше так зване «великоднє перемир’я» не матиме продовження після завершення визначеного терміну. Про це заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков у коментарі російським ЗМІ.

    За його словами, Росія не розглядає формат тимчасових припинень вогню як пріоритет і виступає за досягнення «стійкого і міцного миру». Пєсков підкреслив, що подальший розвиток ситуації, на думку російської сторони, залежить від позиції України та президента Володимира Зеленського.

    Водночас представник Кремля охарактеризував оголошене перемир’я як гуманітарний крок, пов’язаний із православним Великоднем. За його словами, воно мало тимчасовий характер і не передбачало довгострокових рішень.

    «Це свято для нашої країни. Також для України, для українського народу. Тому воно носить гуманітарний характер. Як неодноразово зазначалося, ми хочемо не перемир’я, а миру», — заявив Пєсков.

    Раніше в Кремлі повідомили, що президент РФ Володимир Путін доручив призупинити бойові дії на всіх напрямках із 16:00 11 квітня до кінця дня 12 квітня у зв’язку з відзначенням православного Великодня.

    Таким чином, після завершення визначеного періоду режим припинення вогню не буде продовжений.

  • Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов

    Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов

    Україна підтримує робочі контакти з Росією з питань обміну військовополоненими. Про це повідомив керівник Офісу Президента України Кирило Буданов.

    За його словами, діалог із російською стороною триває і стосується, зокрема, підготовки нових обмінів. Українська сторона веде переговори щодо повернення своїх військових, які перебувають у полоні.

    Буданов зазначив, що наразі розглядається можливість проведення чергового обміну напередодні або одразу після Великодня. Остаточні дати ще узгоджуються.

    Процес обміну координується українськими державними структурами, зокрема за участі профільних органів безпеки та переговорних груп. У низці випадків до процесу залучаються міжнародні посередники та гуманітарні організації.

    Від початку повномасштабної війни Україна та Росія провели десятки обмінів полоненими. У межах цих домовленостей Україна повернула тисячі військовослужбовців, серед яких бійці різних підрозділів Сил оборони.

    Окремим напрямом залишається повернення важкопоранених і тяжкохворих, а також встановлення місця перебування зниклих безвісти. Українська сторона також працює над поверненням цивільних осіб.

    Переговори щодо обмінів залишаються одним із небагатьох каналів взаємодії між сторонами та відбуваються на постійній основі.

  • В Україні починається Страсний тиждень: що можна і не можна робити до Великодня

    В Україні починається Страсний тиждень: що можна і не можна робити до Великодня

    З 6 квітня в Україні розпочинається Страсний тиждень — один із найважливіших періодів у християнському календарі, який триватиме до Великодня 12 квітня. У цей час віряни зосереджуються на духовному очищенні, молитві та підготовці до головного свята року.

    Священик Православної церкви України та військовий капелан ЗСУ Тарас Видюк пояснив значення цього періоду та основні правила поведінки для віруючих.

    За його словами, Страсний тиждень — це час тиші, роздумів і внутрішньої роботи над собою. У цей період не рекомендується влаштовувати гучні святкування, розваги чи гуляння, слухати гучну музику або проводити час у легковажних забавах. Натомість важливо більше молитися, відвідувати богослужіння та зосередитися на духовному житті.

    Священик наголошує, що вірянам слід уникати конфліктів, образ і негативних емоцій. Страсний тиждень закликає до примирення з близькими, стриманості та смирення.

    Особливе значення має Страсна п’ятниця — день, коли згадують розп’яття Ісуса Христа. Цей день вважається найсуворішим: віряни намагаються утримуватися від важкої фізичної праці, менше говорити та більше часу присвячувати молитві.

    Страсний тиждень передує Великодню і присвячений спогадам про останні дні земного життя Ісуса Христа — Таємну вечерю, суд, розп’яття та поховання. У цей період православні християни прагнуть завершити духовну підготовку до свята.

    Священники радять тим, хто ще не встиг, обов’язково сповідатися і причаститися протягом тижня, окрім п’ятниці. Також традиційно в цей час наводять лад у домі та готують страви до великоднього столу.

    Саме слово «страсті» у старослов’янській мові означає «страждання», тому цей період супроводжується суворішим постом, відмовою від розваг і посиленою молитвою.

    Таким чином, Страсний тиждень є часом духовного очищення, переосмислення життя і підготовки до Великодня, коли віряни зустрічають свято з оновленими думками і вірою.

  • Коли Чистий четвер у 2026 році і що потрібно знати про свято

    Коли Чистий четвер у 2026 році і що потрібно знати про свято

    Чистий четвер є одним із найважливіших днів Страсного тижня перед Великоднем і поєднує глибокий релігійний зміст із давніми народними традиціями. У цей день віряни згадують події Таємної вечері та приділяють особливу увагу духовному і тілесному очищенню.

    У 2026 році православні християни відзначатимуть Чистий четвер 9 квітня — за три дні до Великодня, який припадає на 12 квітня. У католиків аналогічне свято відбулося раніше — 2 квітня, що пов’язано з різними календарними підрахунками дати Пасхи.

    Біблійний зміст Чистого четверга пов’язаний із Таємною вечерею — останньою трапезою Ісуса Христа з апостолами. Саме тоді було встановлено таїнство причастя — євхаристії, коли вино та хліб символізують кров і тіло Христа. Також, згідно з Євангелієм, Ісус омив ноги своїм учням, показавши приклад смирення та рівності.

    Для вірян цей день символізує очищення — як духовне, так і фізичне. Традиційно у Чистий четвер проводять генеральне прибирання оселі: миють вікна, перуть речі, наводять лад перед святом. Вважається, що чистота в домі допомагає підготуватися до Великодня не лише зовні, а й внутрішньо.

    Окреме значення має і тілесне очищення. За традицією, у цей день варто скупатися або вмитися до сходу сонця — це символізує оновлення та, за народними віруваннями, приносить здоров’я.

    Також саме у Чистий четвер починають готувати великодні страви — замішують тісто на паски, фарбують яйця, готують святкові наїдки. Водночас куштувати їх ще не можна, адже триває Великий піст.

    У цей день важливо дотримуватися і певних обмежень. Не рекомендується сваритися, лихословити, зловживати алкоголем, влаштовувати гучні розваги чи залишати безлад у домі. Натомість праця, молитва та спокійний настрій вважаються правильним способом провести це свято.

    Таким чином, Чистий четвер — це не лише підготовка до Великодня, а й нагода зосередитися на духовних цінностях, примиритися з близькими та навести лад як у домі, так і в собі.

  • Ціни на паски в Києві коливаються від 40 до понад 2,5 тисячі гривень

    Ціни на паски в Києві коливаються від 40 до понад 2,5 тисячі гривень

    У Києві стартував сезон великодньої випічки, і ціни на паски цього року вражають різноманіттям. Вартість традиційного святкового хліба коливається від менш ніж 40 гривень до понад 2,5 тисячі гривень залежно від виробника, ваги та інгредієнтів.

    Найдешевші варіанти можна знайти у масових мережах. Зокрема, у «Сільпо» маленькі паски стартують від 39,99 гривні за 100 грамів. У «Форі» паска вагою 300 грамів коштує близько 54,90 гривні, а в «Еко-маркеті» вагові кекси продають від 47,98 гривні. У «Сімейній пекарні» вироби невеликої ваги коштують у межах 69–95 гривень.

    У середньому сегменті ціни вже помітно вищі. Наприклад, у «Великій кишені» класичні паски та кекси коштують від 80 до майже 300 гривень. У «Сільпо» середній діапазон сягає від 324 до 549 гривень за більш складні вироби та імпортні панетоне.

    Водночас преміальний сегмент демонструє зовсім інший рівень цін. У «Сільпо» окремі позиції доходять до 999 гривень і навіть 2 699 гривень за великі паски з дорогими інгредієнтами. Проте найвищі ціни зафіксовано не в цьому сегменті.

    Одні з найдорожчих варіантів пропонує магазин Goodwine, де паски коштують від 995 до 1 650 гривень. Це вироби з ускладненими рецептами, додаванням цитрусових, карамелі та інших преміальних складників.

    У пекарнях також представлений широкий вибір. Наприклад, у Klara bakery & cafe класичні паски коштують від 270 до 430 гривень, а більш складні варіанти — до 590 гривень.

    Окрему нішу займає Le Silpo, де асортимент охоплює як бюджетні позиції від 54,99 гривні, так і преміальні вироби в межах 699–799 гривень. Водночас саме тут не зафіксовано максимальних цін на ринку, попри репутацію преміального сегмента.

    Загалом цьогорічний ринок великодньої випічки у столиці демонструє значний розрив між бюджетними та преміальними пропозиціями. Вартість паски залежить не лише від ваги, а й від бренду, рецептури та використаних інгредієнтів, що дозволяє покупцям обирати варіанти під будь-який бюджет.

  • Як пофарбувати яйця на Великдень природними фарбами: простий спосіб

    Як пофарбувати яйця на Великдень природними фарбами: простий спосіб

    Ще століття тому українці фарбували великодні яйця виключно природними барвниками — цибулинням, буряком, травами та іншими рослинами. Такі інгредієнти давали м’які, теплі відтінки, які виглядали природно та гармонійно. З часом до традицій додалися складніші техніки — орнаменти, дряпанки та восковий розпис, що особливо поширився у Східній Європі.

    Сьогодні ця традиція знову стає популярною. Українці дедалі частіше обирають натуральні фарби, адже вони безпечні, доступні та дозволяють створювати унікальні великодні прикраси навіть без спеціальних навичок.

    Для фарбування знадобляться яйця, вода та трохи оцту, який допомагає закріпити колір. Як природні барвники можна використати звичні продукти. Цибулиння дає теплі помаранчеві відтінки, буряк — від ніжно-рожевого до глибокого бордового, куркума — яскравий жовтий. Червона капуста забезпечує синьо-фіолетову палітру, зелень шпинату чи петрушки — м’який зелений, чорний чай — насичений коричневий, а чорниця — приглушені сірі тони.

    Для створення візерунків використовують листочки та квіти, які прикладають до шкаралупи й фіксують марлею або тонкою тканиною. У результаті після фарбування на яйцях залишаються природні орнаменти.

    Перед фарбуванням яйця варять круто та охолоджують. Щоб колір ліг рівніше, шкаралупу рекомендують протерти розчином води з оцтом — це допомагає прибрати природний наліт.

    Далі готують барвники: у воду додають рослинні інгредієнти та трохи оцту, доводять до кипіння і варять на слабкому вогні. Яйця занурюють у відвар і тримають від 15 до 30 хвилин. Чим довше вони залишаються у фарбі, тим насиченішим стає колір. Для глибших відтінків їх можна залишити у холодильнику на ніч.

    Після фарбування яйця обережно висушують, знімають декоративні елементи, а для блиску протирають невеликою кількістю олії.

    Такий спосіб дозволяє не лише дотриматися традицій, а й перетворити підготовку до Великодня на творчий процес. Кожне яйце виходить унікальним, а використання натуральних інгредієнтів робить його безпечним і екологічним.

  • Священник пояснив що насправді означають паска і яйця на Великдень

    Священник пояснив що насправді означають паска і яйця на Великдень

    Паска та фарбовані яйця є не лише традиційними стравами Великодня, а й глибокими символами християнського свята. Попри сучасні кулінарні експерименти, їхнє значення залишається незмінним і пов’язаним із вірою у Воскресіння Христове.

    Про це розповів священник Православної церкви України, богослов і релігійний оглядач Іван Петрущак. За його словами, традиції великодньої випічки та розфарбованих яєць формувалися століттями під впливом різних культур і релігійних практик.

    Історично хліб на Великдень має коріння ще у старозавітній традиції, де він символізував жертву та визволення. Однак саме у східнохристиянському світі, зокрема в Україні, сформувався знайомий вигляд паски як святкової здоби.

    Яйце ж із давніх часів уособлює життя та його перемогу над смертю. У християнстві цей символ отримав нове значення — він безпосередньо пов’язаний із ідеєю Воскресіння. Саме тому на Великдень яйця фарбують, підкреслюючи їхню особливість і відмінність від звичайної їжі.

    Священник пояснює, що паска символізує нове життя, духовну радість і достаток. Біла глазур на ній асоціюється зі світлом і чистотою, тоді як різнокольорова посипка — це вже сучасний елемент, який можна трактувати як символ людських дарів і здібностей.

    Окрему увагу він звернув на традицію фарбування яєць у червоний колір. За церковним переказом, Марія Магдалина принесла яйце імператору Тиберію і сповістила про Воскресіння Христа. У відповідь він засумнівався, але яйце нібито змінило колір на червоний, що й стало символом цієї події.

    Водночас у церкві наголошують: єдиного правильного рецепта паски не існує. У різних родинах її готують по-різному, і це не суперечить традиції. Допустимі як класичні дріжджові варіанти, так і сирні, які у народній культурі асоціюються з Гробом Господнім.

    Сучасні інтерпретації, такі як крафіни чи інші види святкової випічки, також не вважаються порушенням традиції. За словами священника, це лише нові кулінарні форми, які з часом можуть стати звичними.

    Головне, підкреслює він, не зовнішній вигляд святкових страв і не точний рецепт, а їхній зміст. Паска та яйця мають нагадувати про перемогу життя над смертю, духовну радість і віру, яка лежить в основі Великодня.

  • Під час Великодніх свят може бути введений мораторій на роботу ТЦК – джерела

    Під час Великодніх свят може бути введений мораторій на роботу ТЦК – джерела

    За інформацією наших джерел, в Офісі Президента підтримують ідею мораторію на роботу ТЦК під час Великодніх свят.

    Про це пише видання 360ua.news

    “Напередодні Великодніх свят представник ПЦУ Олександр Драбинко зустрівся з Міністром оборони Михайлом Федоровим та його заступниками.

    Мет зустрічі – забезпечити безперешкодний доступ до церкви на Великдень для всіх українців, а саме, щоб біля церков не було постів поліції та ТЦК.

    На рівні міністерства розуміють прохання, так як у святкуванні Великодня бере участь 8500 парафій і майже 10 мільйонів українців відвідують церкву в ці дні, серед яких, орієнтовно, 2 мільйони чоловіків призовного віку.

    Проте поки що немає розуміння з боку сухопутних військ, яким підпорядковується ТЦК, як це “розпорядження” донести до “виконавців на місцях”.

    Більше того, не розуміють і в поліції, як заборонити поліцейським перевіряти, чи перебуває людина в розшуку, адже поліція охоронятиме всі церкви під час Великодніх свят.

    Тож, найімовірніше, рішення буде ухвалено протягом тижня і, можливо, знадобиться особиста зустріч Митрополита Епіфанія з Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирськиим” – зазначає джерело.

  • Українці масово повертаються додому: ДПСУ повідомила про збільшення трафіку

    Українці масово повертаються додому: ДПСУ повідомила про збільшення трафіку

    Наприкінці березня на кордоні України зафіксували зростання черг на в’їзд, однак прикордонники запевняють, що ситуація залишається контрольованою і не є критичною. Основне навантаження припадає на окремі пункти пропуску, насамперед на західному напрямку.

    Як повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, збільшення пасажиропотоку розпочалося ще наприкінці минулого тижня. Спочатку переважали виїзди з України, однак упродовж буднів інтенсивність руху залишалася вищою за звичний рівень.

    За його словами, 27 березня кордон перетнули близько 90 тисяч осіб, а вже наступного дня — понад 107 тисяч. При цьому динаміка змінилася: якщо раніше потоки на в’їзд і виїзд були приблизно рівними, то згодом почала переважати кількість тих, хто повертається до України.

    Серед основних причин прикордонники називають завершення весняних канікул, через що родини з дітьми повертаються додому перед початком навчання. Також традиційно зростає трафік у вихідні дні. Додатковим фактором є підготовка до великодніх свят, хоча в ДПСУ зазначають, що це лише один із чинників, а не головна причина.

    Найбільше навантаження спостерігається на кордоні з Польщею, де проходить близько половини всього пасажиропотоку. Саме тут фіксують черги, які активно обговорюють у соціальних мережах. Найбільш завантаженими залишаються пункти пропуску «Шегині» та «Краківець», тоді як на інших переходах ситуація значно спокійніша.

    Окремо Демченко прокоментував ситуацію на пішому переході «Медика — Шегині», який є єдиним такого типу на цьому напрямку. За його словами, там можливі локальні скупчення людей, однак різкого зростання навантаження наразі не зафіксовано.

    У прикордонній службі пояснюють, що значна частина черг виникає через нерівномірний розподіл потоку — більшість подорожніх обирає кілька популярних пунктів, тоді як інші залишаються менш завантаженими.

    У зв’язку з цим громадянам радять перед поїздкою перевіряти актуальну ситуацію на пунктах пропуску та, за можливості, обирати альтернативні маршрути. Це дозволить уникнути тривалого очікування та рівномірніше розподілити пасажиропотік.

  • Україна працює над масштабним обміном полоненими до Великодня

    Україна працює над масштабним обміном полоненими до Великодня

    Керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що Україна розраховує на проведення великого обміну полоненими на Великдень. За його словами, переговорний процес триває безперервно, і нові обміни є питанням часу.

    Про це він повідомив під час виступу з нагоди четвертої річниці створення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

    Буданов підкреслив, що робота щодо повернення українців із полону ведеться щоденно, а переговори з цього питання не припиняються. Він висловив сподівання, що до Великодніх свят вдасться організувати масштабний обмін.

    За словами посадовця, процес повернення полонених перебуває під особистим контролем Президента України. Крім того, до переговорів активно залучені міжнародні партнери, серед яких Сполучені Штати Америки та Об’єднані Арабські Емірати.

    Українська сторона наголошує, що продовжує використовувати всі можливі дипломатичні та переговорні інструменти для звільнення своїх громадян. Очікується, що наступні обміни можуть стати одними з найбільших за весь час повномасштабної війни.