Daypolitico

Позначка: Вента ЛТД

  • Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Російська атака вранці 4 жовтня зруйнувала виробничий майданчик фармацевтичної компанії «Кусум» у Сумах. Підприємство випускало препарати для лікування серцево-судинних захворювань, діабету, хвороб шлунково-кишкового тракту, а також засоби від кашлю та алергії.

    Унаслідок удару загинув працівник заводу Євген Мірошниченко, який із 2009 року працював в інженерному відділі підприємства. Компанія наразі оцінює масштаби руйнувань і не називає ані суму збитків, ані строки можливого відновлення виробництва.

    У «Кусум» заявили, що працюють над тим, щоб не допустити перебоїв із постачанням ліків. Компанія має виробничі потужності в Індії — в Індорі та Бхіваді, тому за потреби частину виробничих процесів можуть перебудувати та компенсувати українські обсяги імпортом.

    Це вже не перша втрата компанії через російські удари. Раніше було знищено її склад, однак підприємство продовжило роботу. Тепер під удар потрапив безпосередньо виробничий майданчик.

    Атака на «Кусум» відбулася на тлі серії ударів по фармацевтичній інфраструктурі України. Від початку вересня російські атаки пошкодили щонайменше кілька складів із ліками, серед них об’єкти дистриб’юторів БаДМ, «Оптіма-Фарм», «Біокон» та «Вента ЛТД». Водночас Міністерство охорони здоров’я наразі не фіксує системного дефіциту ліків по країні, хоча в окремих регіонах виникали локальні перебої.

     

  • АРМА зберігає контроль над російською часткою у «Вента ЛТД» попри судові спори

    АРМА зберігає контроль над російською часткою у «Вента ЛТД» попри судові спори

    Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів АРМА продовжує здійснювати управління арештованою часткою у фармацевтичному дистриб’юторі Вента ЛТД, яка до початку повномасштабної війни перебувала під контролем російської фармацевтичної групи Катрен. Попри тривалу юридичну та управлінську невизначеність, а також зміну підходів до управління арештованими корпоративними правами, актив формально залишається у сфері контролю державного агентства, яке продовжує координувати його статус у межах чинного законодавства та судових процедур.

    Як повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на офіційну відповідь АРМА, агентство підтвердило, що зазначена частка наразі перебуває в управлінні, однак не надало чітких роз’яснень щодо того, чи завершено процедуру розірвання договору з попереднім управителем активу — компанією І.К.Вел. Саме цей аспект залишається одним із найбільш спірних у всій історії управління арештованим майном, оскільки навколо нього сформувалася складна правова колізія, що включає як результати конкурсних процедур, так і подальші рішення державних органів після зміни керівництва АРМА.

    Історія цього активу бере свій початок ще до 2022 року, коли частка у розмірі 24% статутного капіталу «Вента ЛТД» належала російській компанії «Катрен». Після початку повномасштабного вторгнення Росії проти України ці корпоративні права були арештовані в межах кримінального провадження, а згодом, за поданням прокурорів, Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про передачу зазначеної частки в управління АРМА. Таким чином держава отримала інструмент контролю над активом, який раніше був пов’язаний із російським капіталом, із метою його подальшого збереження, управління та недопущення впливу держави-агресора на український фармацевтичний ринок.

    Подальший етап розвитку ситуації був пов’язаний із процедурою конкурсного відбору управителя. У 2025 році АРМА оголосила конкурс на управління арештованою часткою, що викликало значний інтерес з боку учасників ринку. До фінального етапу відбору, який відбувався навесні 2025 року, дійшли дві компанії — «Центр реабілітації “Візаві”» та «І.К.Вел». У результаті переможцем було визначено саме «І.К.Вел», яка отримала право здійснювати управління арештованою часткою у структурі «Вента ЛТД».

    Водночас уже на цьому етапі виникли додаткові питання щодо потенційного конфлікту інтересів і фактичної пов’язаності окремих учасників управління з попередньою структурою компанії. За наявною інформацією, «І.К.Вел» була заснована особами, які раніше мали прямий або опосередкований зв’язок із діяльністю «Вента ЛТД», зокрема через керівника компанії Олександра Волошина. Це викликало дискусії щодо прозорості конкурсної процедури та відповідності обраного управителя принципам незалежного управління арештованими активами, особливо з огляду на чутливість фармацевтичного сектору та значення цього ринку для національної безпеки.

    У підсумку структура контролю над компанією на певному етапі фактично концентрувалася в межах однієї управлінської лінії, коли значна частка впливу на «Вента ЛТД» здійснювалася через зв’язки з особами, які були залучені до її попередньої діяльності. Це додатково ускладнило ситуацію та стало одним із факторів подальшого перегляду рішень щодо управителя.

    Після зміни керівництва АРМА, зокрема після відставки Олени Думи, агентство переглянуло умови співпраці з «І.К.Вел» та ухвалило рішення про розірвання договору на управління арештованою часткою. Компанія не погодилася з таким кроком і звернулася до суду, оскаржуючи дії державного органу та наполягаючи на законності свого призначення за результатами конкурсного відбору.

    Подальший розвиток справи отримав своє продовження у судовій площині. Як повідомляється, Господарський суд міста Києва у рішенні від 22 квітня 2026 року, розглядаючи позов «І.К.Вел», дійшов висновку про відсутність достатніх доказів, які б підтверджували зв’язок компанії з колишніми російськими власниками активу. Суд також зазначив, що не встановлено правових підстав для невизнання результатів проведеного конкурсу на управління арештованою часткою «Вента ЛТД» та для непередачі активу переможцю торгів. Таким чином судова інстанція фактично поставила під сумнів аргументацію, яка лежала в основі управлінських рішень АРМА щодо розірвання договору.

    Попри це, фактична ситуація з управлінням активом залишається складною та багаторівневою. АРМА продовжує декларувати контроль над арештованою часткою, водночас юридичні суперечки між державним агентством і колишнім управителем тривають у судовій площині. Це створює ситуацію правової невизначеності, яка впливає не лише на корпоративну структуру «Вента ЛТД», але й на загальне сприйняття ефективності механізмів управління арештованими активами в Україні.

    У ширшому контексті історія навколо «Вента ЛТД» відображає складність процесів деолігархізації та деконцентрації капіталу, який мав російське походження, а також проблеми, що виникають під час спроб держави одночасно забезпечити прозорість конкурсних процедур, ефективність управління і юридичну бездоганність рішень. Фармацевтичний сектор, який є критично важливим для внутрішнього ринку та системи охорони здоров’я, у цьому випадку стає додатково чутливою сферою, де будь-які управлінські помилки або затримки можуть мати значний вплив на логістику постачання лікарських засобів.

    Таким чином, станом на сьогодні арештована частка у «Вента ЛТД» залишається під управлінням АРМА, однак остаточна модель управління активом, як і питання щодо легітимності попередніх управлінських рішень, продовжують бути предметом судових розглядів і адміністративних процедур. Ситуація фактично перебуває у перехідному стані, де юридичні рішення ще не повністю трансформувалися у стабільну управлінську практику, а сама справа залишається однією з показових у контексті того, як Україна працює з активами, пов’язаними з російським капіталом у період війни.

  • «Перефарбовані» російські зв’язки та мільярдні штрафи: навколо фармринку України спалахнув новий гучний скандал

    «Перефарбовані» російські зв’язки та мільярдні штрафи: навколо фармринку України спалахнув новий гучний скандал

    Український фармацевтичний ринок опинився в центрі масштабного скандалу після появи інформації про можливий прихід одеського бізнесмена Бориса Кауфмана до управління одним із найбільших дистриб’юторів ліків — компанії «Вента. ЛТД». На тлі мільярдних штрафів для конкурентів, російських обстрілів логістичних центрів та дивних рішень державних структур ринок почав стрімко переформатовуватися.

    Про це повідомляють одразу кілька економічних видань із посиланням на джерела у фармацевичній галузі.

    За наявною інформацією, Кауфман нібито став неофіційним керівником компанії «Вента. ЛТД» — третього за величиною фармацевтичного дистриб’ютора України. Саме ця компанія останнім часом демонструє аномально швидке зростання частки ринку.

    Паралельно два головні конкуренти — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм» — переживають серйозну кризу. Антимонопольний комітет України наклав на компанії рекордні штрафи: 2,3 млрд грн для «БаДМ» та 2,4 млрд грн для «Оптіма-Фарм». Одночасно їхні логістичні потужності зазнали масштабних руйнувань через російські атаки.

    Зокрема, у Дніпрі було повністю знищено склади «Оптіма-Фарм», а логістичний хаб компанії у Києві отримав значні пошкодження.

    На цьому тлі учасники ринку почали відкрито говорити про те, що саме «Вента. ЛТД» стала головним вигодонабувачем від проблем конкурентів.

    Особливий резонанс викликала інформація про дії менеджменту «Венти» після арешту рахунків «Оптіма-Фарм». За даними журналістів, учасникам ринку почали надходити листи від імені заступника гендиректора «Венти» із пропозиціями терміново переглянути прямі контракти через ризики дефіциту ліків.

    У матеріалі зазначається, що такі дії можуть мати ознаки недобросовісної конкуренції.

    Додаткові запитання викликала й роль великих виробників. За інформацією джерел, фармацевтичні компанії «Дарниця» та «Інтерхім» нібито виступали за збільшення частки саме «Венти. ЛТД» на ринку.

    Окрему увагу журналісти звертають на походження самої компанії. До початку повномасштабної війни «Вента. ЛТД» частково належала російській компанії «Катрен». Після арешту російської частки актив передали під управління АРМА.

    Однак пізніше виявилося, що новий управитель — ТОВ «І.К.ВЕЛ» — мав тих самих засновників, які були пов’язані з попередніми власниками «Венти». У матеріалах судової справи також фігурує інформація про прихований контроль над значною частиною компанії через афілійованих осіб.

    Після медійного розголосу АРМА намагалася розірвати договір з управителем, однак це рішення було оскаржене у суді.

    У січні 2026 року серед нових бенефіціарів компанії з’явився 23-річний мешканець Дніпра Нікіта Холодов, який раніше не був відомий у великому бізнесі. Журналісти звертають увагу, що саме після зміни структури власності на ринку заговорили про прихід Бориса Кауфмана.

    Сам Кауфман — одна з найвідоміших та найсуперечливіших фігур українського бізнесу. Його ім’я роками пов’язують із великими активами в Одесі, готельним бізнесом, а також скандальною справою навколо Одеського аеропорту.

    У 2025 році ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості у справі щодо заволодіння майном аеропорту «Одеса». У межах угоди бізнесмен мав компенсувати державі понад мільярд гривень збитків.

    Окремо журналісти нагадують про зв’язок Кауфмана із тютюновим дистриб’ютором «Тедіс Україна», який неодноразово фігурував у розслідуваннях щодо монополізації ринку та можливих зв’язків із російським бізнесом.

    Додаткового резонансу ситуації додають заяви експрокурора САП Станіслава Броневицького про політичне лобіювання інтересів Кауфмана. Також раніше журналісти Bihus.Info повідомляли, що голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія користувався автомобілем, оформленим на дружину бізнесмена.

    На тлі війни та атак РФ історія навколо фармацевтичного ринку викликає особливу увагу, адже йдеться про одну зі стратегічних сфер країни — забезпечення ліками та медичну логістику.

  • Міністра Ляшка звинувачують у сприянні монополізації оптового ринку ліків

    Міністра Ляшка звинувачують у сприянні монополізації оптового ринку ліків

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко опинився у центрі критики через звинувачення у фактичному сприянні монополізації фармацевтичного ринку. Опоненти заявляють, що замість обіцяних реформ у галузі сформувалася система, де ключові гравці диктують державі власні умови.

    Підставою для таких заяв стали, зокрема, нещодавні зустрічі міністра з представниками Американської торговельної палати. Критики вважають їх радше формальними консультаціями, тоді як реальна ситуація на ринку, за їхніми словами, свідчить про концентрацію контролю в руках обмеженого кола компаній. У публічних заявах також згадується роль Ірини Верещук, якій закидають тривале забезпечення ринку режиму фактичної безконтрольності.

    У центрі уваги — компанії «БаДМ» та «Оптіма-Фарм», які, за даними ринкових аналітиків, контролюють понад 85 відсотків оптового сегмента. Критики стверджують, що така концентрація створює ризики картельних домовленостей, коли ціни на життєво необхідні препарати можуть зростати синхронно без очевидних економічних підстав. У результаті аптеки та пацієнти стають залежними від обмеженої кількості постачальників.

    Окрему увагу привертає ситуація навколо ТОВ «Вента ЛТД», яке у 2024 році отримало понад 8 мільярдів гривень доходу від участі у державних закупівлях. Попри формальну зміну власників після 2022 року, у публічному просторі лунають твердження про можливий вплив російського холдингу «Катрен» через пов’язаних осіб та мережу компаній, серед яких називають «І.К.Вел», «Форта» та «Менго».

    Додаткові питання виникли після того, як арештовану частку російських акціонерів у структурі «Венти» у 2025 році передали в управління компанії «І.К.Вел». За інформацією, що поширюється у медіа, ця структура може бути пов’язана з фактичним власником компанії Олександром Волошиним. Критики вважають, що така модель управління не усунула ризиків подальшого контролю над активом.

    Окремим блоком звинувачень є можливий конфлікт інтересів. Йдеться про те, що дружина міністра, Ірина Леонідівна, керує стоматологічною клінікою Darident, ліцензування якої здійснює Міністерство охорони здоров’я. Опоненти вважають, що це створює потенційний конфлікт інтересів і потребує додаткової перевірки з боку уповноважених органів.

    Станом на момент публікації матеріалу офіційних підозр або рішень суду щодо наведених фактів немає. Представники Міністерства охорони здоров’я раніше заявляли про курс на реформування галузі та підвищення прозорості закупівель. Водночас експерти наголошують, що подальший розвиток подій залежатиме від реакції антикорупційних органів та результатів можливих перевірок.

  • Одеський припортовий завод на п’ятому колі приватизації: чи отримає актив Kernel

    Одеський припортовий завод на п’ятому колі приватизації: чи отримає актив Kernel

    Фонд державного майна оголосив про п’яту спробу приватизувати Одеський припортовий завод. Аукціон призначено на 25 листопада, стартова ціна державного пакета (99,5667% акцій) встановлена на рівні близько 4,5 мільярда гривень. Попередні етапи приватизації неодноразово блокувалися юридичними й політичними перешкодами, а основне хімічне виробництво на підприємстві фактично зупинене з 2021 року; останні роки завод виконував переважно роль портового хабу і забезпечував перевалку зерна, а також частково — потреби в кисні й азоті.

    Уряд пояснює ініціативу залучення приватного інвестора необхідністю відновлення виробничих потужностей, наповнення держбюджету і створення робочих місць. Розпорядження Кабміну, яке затверджувало умови конкурсу, передбачає збереження ключових видів діяльності підприємства і вкладення інвестицій упродовж п’яти років, а також погашення заборгованостей із зарплат і перед бюджетом у визначені терміни. Це — офіційні умови, які має виконати покупець після укладення угоди.

    У відкритих джерелах з’явилась інформація про зацікавленість у активі агрохолдингу Kernel, пов’язаного з бізнесменом Андрієм Веревським. За даними видання LB.UA та інших джерел, Kernel нібито вже вніс гарантійний внесок для участі в торгах. У соцмережах та дописах у публічних групах лунають твердження, що участь компанії буде формальною й що Kernel фактично залишиться єдиним учасником аукціону, що унеможливить реальну конкуренцію. Такі повідомлення також містять закиди про можливе «контрольоване» повернення активу попереднім власникам та про те, що обов’язкова екологічна експертиза нібито не проводилася. Утім ці заяви походять із непідтверджених у публічному просторі джерел і на даний момент не мають підтвердження в офіційних документах.

    У мережі також обговорюють питання статусу активу «Вента ЛТД» — компанії, яка, за окремими повідомленнями, раніше була виведена з-під контролю російських бенефіціарів через управління арештованими активами (АРМА), а нещодавно нібито повернулася під управління попередніх власників. Ці деталі вимагають перевірки в державних реєстрах і у самого АРМА, оскільки йдеться про зміну прав на активи, що може істотно вплинути на конкурентну ситуацію навколо ОПЗ.

    Про інтерес Kernel до ОПЗ у публічних коментарях від імені компанії поки що офіційних заяв не надходило; представники Фонду держмайна також можуть підтвердити або спростувати факти щодо внесення гарантійних внесків і проведення експертиз. У разі надходження запитів до відповідних відомств варто очікувати офіційні роз’яснення щодо виконання передприватизаційних процедур, результатів аудиту та екологічних досліджень.

    Економічна й безпекова складова питання очевидна: у разі успішного продажу і належних інвестицій новий власник отримує можливість відновити виробництво добрив, що важливо для агросектора, та наповнити бюджет. У разі ж «контрольованої» приватизації без реальної конкуренції існує ризик суспільного резонансу й юридичних спорів, які знову можуть ускладнити відновлення підприємства.

  • АМКУ оштрафував фармдистриб’юторів на 4,8 млрд — штраф поки не сплачено, з’явилися звинувачення в тиску

    АМКУ оштрафував фармдистриб’юторів на 4,8 млрд — штраф поки не сплачено, з’явилися звинувачення в тиску

    Антимонопольний комітет України два місяці тому ухвалив резонансне рішення та оштрафував найбільших фармацевтичних дистриб’юторів «Оптіма-Фарм» і «БаДМ» на загальну суму 4,8 млрд гривень за картельну змову. У рішенні АМКУ зазначено, що компанії довгостроково координували ціни на окремі лікарські засоби, що могло призводити до штучного підвищення цін для споживачів.

    Офіційний штраф поки що не надійшов до державного бюджету. Представники «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» у публічних заявах посилаються на складну економічну ситуацію «під час війни» і заявляють про намір оскаржувати рішення або шукати інші правові механізми захисту. У компаніях також наголосили на готовності вести переговори з регулятором і владою в межах закону.

    Натомість окремі джерела медіа й учасників ринку стверджують, що компанії не лише мають намір не платити штраф, але й нібито шукають «адміністративну підтримку» у чиновників для вирішення питання. За цими повідомленнями, на столі нібито опинявся запит на посередництво, а в окремих неофіційних розмовах згадувалася ймовірна пропозиція неправомірного характеру. Ці твердження наразі не підтверджені офіційними документами або вироками суду, і тому їх варто розглядати як неперевірені заяви джерел.

    На ринку водночас помітили появу нового активного учасника — компанії «Вента ЛТД». За окремими повідомленнями, цей актив раніше перебував під управлінням АРМА, але у останні місяці з’явилися дані про повернення прав на частину активів попереднім власникам. У зв’язку з цим представники ринку висловлюють занепокоєння, що «Вента ЛТД» може спробувати скористатися ситуацією й зайняти частку, що звільняється, однак деталі переходу контролю потребують перевірки в державних реєстрах і в самих розпорядників активів.

    Правові наслідки для бюджету та доступності ліків викликають занепокоєння: якщо штраф не буде стягнуто, це означає значні втрати для держскарбниці, а для споживачів — ризик подальших цінових маніпуляцій на критично важливому ринку ліків у часи війни.

    Представники АМКУ та відповідних контролюючих органів мають можливість підтвердити або спростувати факти щодо виконання рішення й можливих процедур оскарження; також важливими джерелами є судові реєстри, у яких фіксуються позови компаній та постанови судів. У разі наявності заяв про неправомірний вплив чи корупцію такі повідомлення підлягають перевірці правоохоронними органами.