Daypolitico

Позначка: вересень 2026

  • Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

    Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

    В Україні зафіксували різке зростання кількості загиблих і поранених серед мирного населення. Лише у вересні 2026 року внаслідок бойових дій загинули щонайменше 328 цивільних, ще 2105 людей зазнали поранень. Загальний показник виявився на 85% вищим, ніж у вересні минулого року, і став найгіршим для цього місяця від початку повномасштабного російського вторгнення. В Організації Об’єднаних Націй попереджають, що ситуація продовжує погіршуватися, а систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру напередодні зими створюють нові загрози для мільйонів українців.

    Про це йдеться в офіційному звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 15 жовтня.

    За даними міжнародних спостерігачів, протягом вересня 2025 року в Україні було підтверджено 249 загиблих і 1068 поранених цивільних. Через рік сумарна кількість жертв зросла з 1317 до 2433 осіб.

    Таким чином, у середньому у вересні 2026 року щодня гинула або зазнавала поранень 81 цивільна людина.

    Це лише підтверджені випадки. Реальні втрати можуть бути більшими, оскільки міжнародні спостерігачі не мають повноцінного доступу до частини тимчасово окупованих територій.

    Найбільшу небезпеку для мирних жителів становили далекобійні ракети та ударні безпілотники.

    За статистикою ООН, саме на них припало 53% усіх загиблих і поранених цивільних у вересні — 165 загиблих та 1119 поранених.

    Ще 23% випадків пов’язані із застосуванням безпілотників малої дальності, зокрема поблизу лінії фронту. Внаслідок таких атак загинули 87 людей, ще 475 отримали поранення.

    Особливо тривожна ситуація склалася у Києві

    У столиці протягом вересня підтвердили загибель 32 цивільних і поранення ще 340 людей.

    При цьому цивільні страждали внаслідок атак упродовж 22 із 30 днів місяця. За інформацією ООН, такої частоти випадків у Києві не фіксували в жодному попередньому місяці від початку повномасштабного вторгнення.

    Високі показники втрат зафіксували також у прифронтових містах.

    У Херсоні підтверджено 16 загиблих і 202 поранених, у Сумах — 11 загиблих і 131 пораненого, у Запоріжжі — сім загиблих і 127 поранених.

    Загалом цивільні гинули та зазнавали поранень у 22 областях України та Києві.

    2026 рік уже став одним із найважчих для цивільного населення за час повномасштабної війни.

    За січень–вересень ООН підтвердила 2570 загиблих і 15 211 поранених. Сукупно це 17 781 цивільна жертва за дев’ять місяців.

    Показник на 59% перевищує дані за аналогічний період 2025 року та більш ніж удвічі — результати відповідного періоду 2024-го.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що кількість загиблих і поранених цивільних за перші вісім місяців 2026 року вже перевищила показник усього 2025 року.

    Особливо трагічним був липень, коли міжнародні спостерігачі підтвердили понад три тисячі загиблих і поранених мирних жителів.

    Про ці цифри видання також розповідало у матеріалі «Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки».

    У жовтні ситуація не покращилася

    Як повідомила ООН 16 жовтня, перші два тижні нового місяця стали одними з найсмертоносніших періодів для українських цивільних за останні роки.

    Одним із найтрагічніших епізодів стала російська атака на Прилуки Чернігівської області в ніч проти 7 жовтня.

    За даними Моніторингової місії ООН, там загинули 22 цивільні людини, ще 45 отримали поранення.

    Інші атаки з великою кількістю постраждалих міжнародні спостерігачі задокументували у Краматорську 8 жовтня, Запоріжжі 10 жовтня та Луцьку 14 жовтня.

    Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белль наголосила, що лише протягом кількох днів російські атаки призвели до численних жертв у Харкові, Запоріжжі, Краматорську та Києві.

    Додатковою загрозою для українців стає наближення холодів на тлі російських ударів по енергетиці.

    У вересні Росія відновила масштабні скоординовані атаки на об’єкти електропостачання та теплової інфраструктури.

    30 вересня були пошкоджені енергетичні об’єкти у трьох областях і Києві, що спричинило аварійні відключення електроенергії.

    У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали нових ударів по енергетичних об’єктах України, зокрема по трьох основних теплоелектроцентралях столиці.

    За даними української влади, після цієї атаки приблизно 600 тисяч жителів Києва тимчасово залишилися без електропостачання.

    В ООН попереджають, що повторні удари по електричних і теплових мережах напередодні опалювального сезону можуть мати особливо тяжкі гуманітарні наслідки.

    Відключення світла та тепла ускладнюють роботу лікарень, систем водопостачання, транспорту й інших життєво необхідних служб.

    Найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійної медичної допомоги.

    Окрему проблему становить облік загиблих і поранених на тимчасово окупованих територіях.

    У вересні ООН змогла незалежно підтвердити загибель 18 цивільних і поранення 44 осіб на територіях України, які перебувають під російською окупацією.

    Водночас міжнародні спостерігачі зазначають, що не мають можливості перевірити більшість повідомлень із цих районів.

    Тому фактичні масштаби втрат можуть перевищувати офіційно підтверджені цифри.

    Звіт ООН засвідчує, що загроза для мирного населення України залишається надзвичайно високою не лише в прифронтових регіонах, а й у великих містах далеко від лінії зіткнення.

    Міжнародні спостерігачі закликають до захисту цивільних відповідно до міжнародного гуманітарного права та попереджають, що продовження масованих ударів по житловій і критичній інфраструктурі напередодні зими може ще більше поглибити гуманітарну кризу.

  • Ціни знову пішли в розгін: інфляція в Україні сягнула 10%

    Ціни знову пішли в розгін: інфляція в Україні сягнула 10%

    В Україні знову прискорилося зростання споживчих цін. У вересні 2026 року річна інфляція досягла 10%, тоді як у серпні становила 8,1%. Лише за місяць товари та послуги в середньому подорожчали на 2,1%. Найбільш відчутним стало зростання цін на яйця, пальне, транспорт та освітні послуги.

    Про це 9 жовтня повідомила Державна служба статистики України, дані якої оприлюднило Forbes Ukraine.

    За підсумками січня–вересня споживчі ціни зросли на 8,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас базова інфляція, яка відображає стійкіші цінові тенденції, прискорилася до 8,8% у річному вимірі.

    Найбільший стрибок серед продуктів продемонстрували яйця — лише за вересень вони подорожчали на 43,6%. Також зросли ціни на цукор, сало, молоко, рибу, м’ясо, соняшникову олію та продукти переробки зернових. Для окремих категорій місячне подорожчання становило від 1,7% до 8,3%.

    Водночас деякі сезонні продукти стали доступнішими. Фрукти подешевшали на 5,7%, а овочі — на 2,3%.

    Суттєво зросли витрати українців на транспорт. За рік відповідні послуги та товари подорожчали на 26,9%. Особливо різко зросли ціни на пальне та мастила — на 46,2% у річному вимірі та на 5,2% лише за вересень.

    Автодорожні пасажирські перевезення за рік подорожчали на 41,7%, що створює додаткове фінансове навантаження для людей, які щодня користуються громадським транспортом.

    Не оминула інфляція й освітню сферу. У вересні вартість освітніх послуг зросла одразу на 17,4%. Найпомітніше подорожчала вища освіта — на 23,3% за місяць.

    Комунальні послуги також продовжили дорожчати. У категорії житла, водопостачання, електроенергії, газу та інших видів палива ціни збільшилися на 6,3% за рік. У вересні головними чинниками стали підвищення вартості водопостачання та каналізації.

    Національний банк раніше погіршив прогноз інфляції на 2026 рік до 10%. Регулятор також попереджав, що нові російські атаки на логістичну інфраструктуру можуть додатково посилити ціновий тиск.

    Таким чином, вересневі показники свідчать про відчутне прискорення інфляції в Україні. Найбільше зростання цін позначається на повсякденних витратах громадян — харчуванні, транспорті, навчанні та оплаті послуг.

  • Дизель пробив психологічну межу: на окремих АЗС побачили ціну понад 100 грн за літр

    Дизель пробив психологічну межу: на окремих АЗС побачили ціну понад 100 грн за літр

    На українському паливному ринку знову заговорили про психологічну межу у 100 грн за літр. 20 вересня ТСН повідомила, що на окремих заправках мережі WOG звичайне дизельне пальне нібито коштує 101,90 грн за літр, а преміальний Mustang+ — 103,90 грн. Таким чином, за даними видання, дизель уперше перетнув трицифрову позначку.

    Водночас інші відкриті моніторинги ринку на ранок 20 вересня показували дещо іншу картину, тому говорити про встановлення єдиної ціни понад 100 грн у всій мережі чи по Україні поки що не варто.

    Зокрема, за даними моніторингу «Главкома», середня вартість дизельного пального у великих мережах 20 вересня становила близько 99,10 грн за літр. Для WOG, OKKO та SOCAR у таблиці вказувалося 99,90 грн за стандартний дизель. UPG після зниження вартості пропонувала його приблизно по 97,90 грн.

    Дані порталу «Мінфін», який використовує інформацію Консалтингової групи «А-95», також свідчили, що станом на останнє оновлення 18 вересня середня ціна дизеля на WOG становила 99,90 грн за літр, а А-95 — 92,90 грн.

    Тобто повідомлення про 101,90–103,90 грн може стосуватися окремих станцій, регіональних цін або преміального продукту, тоді як загальнонаціональні агреговані дані на цей момент ще показують рівень трохи нижче 100 грн. Цю різницю важливо враховувати: вартість пального навіть усередині однієї мережі може відрізнятися залежно від регіону, конкретної АЗС та класу пального.

    Але загальний тренд заперечити складно. За даними «Мінфіну», середня ціна дизеля в Україні зросла з 91,41 грн за літр 1 вересня до 98,68 грн 18 вересня. За менш ніж три тижні приріст становив понад 7 грн на літрі. Бензин А-95 за цей самий період подорожчав із 80,32 до 88,99 грн, а преміальний А-95+ — із 84,03 до 92,64 грн.

    Для водія з 50-літровим баком така динаміка означає дуже відчутну різницю. Якщо дизель коштує 99,90 грн, повна заправка обходиться приблизно у 4995 грн. За ціни 103,90 грн — уже в 5195 грн. Тобто різниця лише у чотири гривні на літрі додає ще 200 грн до одного повного бака.

    Про те, що дизель наближається до історичної позначки, Nenka.info писала ще у серпні. Тоді преміальні сорти вже підбиралися до 100 грн за літр, а різниця між мережами залишалася дуже великою. Тепер ринок фактично підійшов до межі, про яку ще місяць тому говорили як про ризиковий сценарій.

    Чому дизель дорожчає

    Причина нинішнього стрибка — не один фактор. Національний банк раніше пояснював, що у серпні 2026 року пальне в Україні вже було на 38,7% дорожчим, ніж роком раніше. Серед головних причин регулятор називав різке зростання світових цін на нафту наприкінці липня та дефіцит дизеля, який виникав на початку серпня.

    Однак у вересні ситуацію додатково погіршив глобальний дефіцит дизельного пального. Reuters писав, що перебої в роботі світової нафтопереробки, війна на Близькому Сході, санкції та скорочення доступного російського експорту привели до різкого зростання котирувань. У Європі дизель торгувався на рівнях близько $210 за барель.

    Ситуація помітна і в США. ABC News повідомляло, що середня ціна дизеля там на середину вересня досягала рекордних $6,23 за галон, а за кілька днів окремі моніторинги вже показували близько $6,43.

    Для України це має пряме значення. Значна частина пального імпортується, тому внутрішня ціна залежить не лише від вартості сирої нафти, а й від європейських котирувань готового бензину й дизеля, логістики, курсу гривні, податків та торговельної націнки.

    Ще наприкінці серпня експерти очікували стабілізації, оскільки світова нафта почала дешевшати. Проте вони застерігали: українські АЗС реагують на зовнішні зміни із затримкою. Крім того, вартість готового дизеля може рухатися зовсім не так, як ціна сирої нафти.

    Це вже не перша хвиля різкого підвищення у 2026 році. У липні Nenka.info повідомляла про нове переписування цінників на АЗС, коли дорожчали і бензин, і дизель, а різниця у вартості повного бака між окремими мережами доходила до сотень гривень.

    Не всі АЗС підвищують ціни одночасно

    Попри гучну позначку у 100 грн, 20 вересня на ринку були й зворотні рухи. UPG, наприклад, знизила ціну стандартного дизеля приблизно на 2 грн — до 97,90 грн, а А-95 та А-95+ подешевшали приблизно на гривню. У великих преміальних мережах водночас цінники залишалися значно вищими.

    Це означає, що для автомобіліста вибір АЗС зараз може давати суттєву економію. Різниця навіть у 5 грн на літрі — це 250 грн на 50-літровому баку, а якщо автомобіль використовується щодня або йдеться про комерційний транспорт, сума за місяць стає значно більшою.

    Раніше Nenka.info також порівнювала ціни великих мереж, показуючи, що різниця між найдорожчим і найдешевшим пальним може становити кілька гривень на кожному літрі.

    Найважливіше зараз — не сприймати 100 грн як універсальну ціну для всіх АЗС. Відкриті джерела на 20 вересня дають різні показники: частина повідомляє про локальне перевищення цієї межі, тоді як агрегатори все ще показують середню вартість стандартного дизеля нижче 100 грн.

    Проте сама тенденція вже очевидна: дизель за вересень подорожчав дуже швидко, а психологічна межа, яка ще влітку здавалася крайнім сценарієм, фактично стала реальністю для частини преміальних пропозицій. Якщо високі світові котирування на дизель збережуться, тиск на український роздрібний ринок залишатиметься значним.

  • Літо здає позиції: Україну накриють дощі, грози й різке похолодання

    Літо здає позиції: Україну накриють дощі, грози й різке похолодання

    Після майже літньої спеки початок другої декади вересня принесе Україні помітну зміну погоди. Вже у вихідні частину країни накриють дощі та грози, а на заході й півночі денна температура місцями опуститься до +13…+18 градусів. Водночас південні та східні області ще певний час залишатимуться у значно теплішій повітряній масі — там стовпчики термометрів можуть наближатися до +30.

    Причиною контрастної погоди стане циклон та система атмосферних фронтів, які переміщуватимуться через Україну. Через це протягом кількох днів країна фактично буде розділена між прохолоднішим повітрям на заході та півночі й залишками літнього тепла на півдні та сході.

    Офіційний прогноз Українського гідрометеорологічного центру підтверджує: 12 вересня дощі очікуються у західних і північних областях, на Вінниччині, а вдень також у Черкаській та Полтавській областях. Подекуди опади можуть бути значними. 13 вересня зона нестійкої погоди зміститься далі на схід — короткочасні дощі можливі на більшій частині території країни.

    Найпомітнішим контраст стане вже у суботу, 12 вересня. За даними Укргідрометцентру, вночі температура переважно становитиме +8…+15 градусів, на морському узбережжі — до +19. Вдень у більшості регіонів прогнозують +19…+25, а на півдні та південному сході — до +26…+31. Проте на заході та півночі через хмарність і опади вдень місцями буде лише +13…+18 градусів.

    Це означає, що різниця температур між окремими областями України може перевищувати десять градусів. Поки жителі західних і частини північних областей уже діставатимуть куртки та парасолі, на південному сході ще зберігатиметься майже літня погода.

    За словами синоптика Українського гідрометеорологічного центру Івана Семиліта, циклон рухатиметься з боку Угорщини та Румунії спочатку у північно-східному, а потім у східному напрямку. Пов’язані з ним атмосферні фронти й розділять різні повітряні маси.

    У неділю, 13 вересня, дощова зона зміщуватиметься у центральну та південну частини країни. Опади прогнозуються, зокрема, в центральних областях, на Харківщині, Одещині та Миколаївщині. В окремих районах можливі грози, а на півдні локальні дощі можуть бути сильнішими.

    При цьому на заході та півночі ночі стануть відчутно холоднішими — близько +8…+13 градусів. Удень температура переважно триматиметься в межах +18…+24. Найбільше тепла залишиться на сході та південному сході, де ще можливі +25…+30 градусів.

    У понеділок, 14 вересня, центр циклону, за прогнозом синоптиків, переміститься ближче до південного сходу України й поступово піде далі на схід. У центральних, південних областях та на Харківщині ще можливі короткочасні дощі та грози. В інших регіонах опадів стане менше.

    Одночасно температурний фон по країні почне вирівнюватися. Вночі очікується близько +8…+13 градусів, а вдень — переважно +18…+24. Лише східні та південно-східні області можуть залишатися теплішими — приблизно до +22…+27.

    У вівторок, 15 вересня, погода знову може стати строкатою. Залишки попереднього циклону ще впливатимуть на схід України, тоді як до західних областей підійде новий атмосферний фронт. Через це короткочасні дощі й грози можливі як на Лівобережжі, так і місцями на заході.

    Водночас саме з середини наступного тижня літній температурний контраст має практично зникнути. За прогнозом, удень по Україні переважно очікується +18…+24 градуси, а вночі близько +10…+15.

    У середу, 16 вересня, ситуація тимчасово стабілізується. З південного заходу поширюватиметься область підвищеного атмосферного тиску, тому суттєвих опадів синоптики не очікують. Температура при цьому різко не зміниться.

    Однак тривалої сухої паузи поки не прогнозують. За попереднім прогнозом на 17–20 вересня, через Україну час від часу проходитимуть нові атмосферні фронти, тому в різних областях можливі невеликі та помірні дощі. Синоптики наголошують, що прогнози на такий період уже мають консультативний характер і ще уточнюватимуться.

    Температура у другій половині наступного тижня, попередньо, триматиметься приблизно в межах +8…+15 градусів уночі та +18…+25 удень. Тобто різкого переходу до холодної осені поки не очікується, але спека поступово відходитиме.

    Вітер найближчими днями також не повинен створювати серйозних проблем. Очікується переважно 5–10 метрів за секунду без масштабних штормових поривів. Напрямок змінюватиметься залежно від переміщення циклону та фронтів.

    Цікаво, що формально метеорологічна осінь в Україні ще не настала. В Укргідрометцентрі пояснюють: її початок визначають не календарем, а стійким переходом середньодобової температури через +15 градусів у бік зниження.

    І початок вересня поки радше демонстрував протилежну картину. У низці регіонів температура піднімалася майже до +30 градусів, а перехідний характер місяця лише зараз стає помітнішим.

    За кліматичними даними Укргідрометцентру, вересень в Україні загалом є перехідним місяцем від літа до осені. Середня місячна температура зазвичай становить +13…+17 градусів, на півдні місцями +18…+20. У вересні 2026 року середню температуру прогнозують у межах +11…+18 градусів — приблизно біля кліматичної норми. Очікувана кількість опадів також загалом має залишатися в межах норми.

    При цьому суха та тепла погода ще не всюди відступає. На 12–13 вересня Укргідрометцентр зберігає надзвичайний рівень пожежної небезпеки у східних і південних областях, на Дніпропетровщині та в Криму. 12 вересня високий рівень небезпеки також прогнозується на Сумщині, Полтавщині, Черкащині та Кіровоградщині.

    Отже, справжнього одномоментного «приходу осені» не буде. Замість цього Україна протягом найближчого тижня пройде через кілька хвиль атмосферних фронтів: спочатку різко похолодає та задощить на заході й півночі, потім опади перемістяться у центр та на південь, а приблизно до середини тижня температура вирівняється на більшій частині країни.

    Головний перелом варто очікувати вже 12–15 вересня. Саме в цей період денні +25…+30 поступово поступатимуться значно стриманішим +18…+24. Водночас метеорологічну осінь синоптики зможуть офіційно констатувати лише тоді, коли прохолода стане стійкою, а не триватиме кілька днів між черговими хвилями тепла.

  • В Україні з’явиться нове державне свято: День української музики відзначатимуть уже цієї осені

    В Україні з’явиться нове державне свято: День української музики відзначатимуть уже цієї осені

    Верховна Рада запровадила нове державне свято — День української музики. Вперше його відзначатимуть уже у вересні 2026 року.

    Відповідну постанову №15053 підтримали 292 народні депутати.

    Згідно з документом, День української музики щороку відзначатимуть у третю суботу вересня. Цьогоріч свято припадає на 26 вересня.

    Ініціатори постанови наголошують, що українська музика сьогодні відіграє значно більшу роль, ніж просто мистецтво. В умовах повномасштабної війни вона стала одним із символів культурного спротиву, національної єдності та самоідентифікації.

    Очікується, що запровадження окремого дня української музики допоможе популяризувати національний музичний продукт, підтримати українських виконавців та остаточно витіснити російський контент із культурного простору України.

    Автори ініціативи також наголошують, що українська музика стала важливим елементом культурної дипломатії, адже українські артисти дедалі частіше представляють країну на міжнародній арені та привертають увагу світу до війни й української культури.

    Дату для нового свята обрали не випадково. Вона пов’язана з легендарним фестивалем “Червона рута”, який відбувся у Чернівцях у 1989 році та став однією з ключових подій українського культурного відродження наприкінці радянської епохи.

    Саме під час закриття фестивалю 1989 року вперше публічно прозвучав тоді ще заборонений гімн “Ще не вмерла Україна”. Цей момент вважається символічним проривом української музики та культури з радянського підпілля.

    У Верховній Раді вважають, що нове свято допоможе зберегти пам’ять про фестиваль “Червона рута” та вшанувати внесок українських музикантів у розвиток національної культури.

    Після набуття постановою чинності уряд має розробити план заходів до Дня української музики. Очікується, що в різних містах України проходитимуть концерти, фестивалі, музичні марафони, тематичні події, а також спеціальні ефіри на телебаченні та радіо.

    Постанова набуває чинності з дня її ухвалення.