Daypolitico

Позначка: Верховна Рада України

  • Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    В Україні готуються вчергове продовжити воєнний стан і загальну мобілізацію. Президент Володимир Зеленський 26 жовтня вніс до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають збереження особливого правового режиму ще на 90 діб. У разі їх ухвалення парламентом воєнний стан і мобілізаційні заходи діятимуть до кінця січня 2027 року.

    Відповідні документи з’явилися на офіційному сайті Верховної Ради в понеділок, 26 жовтня.

    Йдеться про законопроєкт №16182 щодо затвердження указу президента про продовження строку дії воєнного стану та законопроєкт №16183, який стосується продовження загальної мобілізації.

    Обидві законодавчі ініціативи зареєстровані 26 жовтня та передані на розгляд парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

    Згідно з документами, воєнний стан пропонується продовжити з 05:30 31 жовтня 2026 року ще на 90 діб. Таким чином, новий період триватиме до 29 січня 2027 року.

    Аналогічне продовження передбачене й для загальної мобілізації.

    Станом на ранок 26 жовтня Верховна Рада ще не ухвалила відповідних законопроєктів.

    Тому наразі йдеться саме про президентську ініціативу, яка потребує парламентського затвердження.

    Очікується, що народні депутати можуть розглянути документи вже протягом поточного пленарного тижня.

    Якщо парламент підтримає обидва законопроєкти, це стане 21-м продовженням воєнного стану та мобілізації від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Нагадаємо, що воєнний стан в Україні запровадили 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабну агресію.

    Відтоді його дія регулярно продовжується відповідними указами президента, які затверджує Верховна Рада.

    Попереднього разу парламент голосував за продовження воєнного стану та мобілізації 14 липня 2026 року.

    Тоді обидва режими продовжили на 90 діб — до 31 жовтня.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», це було двадцяте рішення Верховної Ради щодо продовження особливого правового режиму.

    Нові законопроєкти мають забезпечити безперервність його дії після завершення поточного строку.

    Воєнний стан передбачає функціонування держави в особливих умовах, необхідних для забезпечення оборони, захисту населення та протидії збройній агресії.

    Під час його дії державні органи та військове командування можуть застосовувати визначені законом заходи, необхідні для забезпечення безпеки та обороноздатності країни.

    Зокрема, можуть діяти обмеження пересування, спеціальний порядок роботи окремих установ, комендантська година та інші заходи, передбачені законодавством.

    Водночас саме продовження воєнного стану не означає автоматичного запровадження нових обмежень для громадян.

    Окремо продовжується загальна мобілізація, необхідна для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань.

    Відповідно до чинного законодавства, під час мобілізації призову підлягають передусім військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які визнані придатними за станом здоров’я та не мають законних підстав для відстрочки або бронювання.

    Для чоловіків віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законодавством випадках, зокрема якщо вони вже мають статус військовозобов’язаних.

    Водночас молоді громадяни можуть добровільно вступати на військову службу за контрактом.

    Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть долучатися до військової служби добровільно. Сам факт перебування на обліку не означає їхнього обов’язкового призову.

    Продовження мобілізації також не скасовує чинних підстав для відстрочки.

    Право на відстрочку зберігається за громадянами, які відповідають установленим законом вимогам. Це стосується, зокрема, окремих категорій батьків, опікунів, осіб, які здійснюють догляд за родичами, а також інших визначених законодавством громадян.

    Для працівників підприємств, установ та організацій, які мають право на бронювання, продовжують діяти передбачені законом механізми оформлення відповідного статусу.

    Раніше «Ненька інфо» пояснювала, як працює мобілізація в умовах цифрового військового обліку, зокрема які категорії громадян підлягають призову та як перевіряються військово-облікові дані.

    Важливо також розуміти, що продовження загальної мобілізації не означає автоматичного призову всіх чоловіків відповідного віку.

    Мобілізаційні заходи проводяться відповідно до потреб Сил оборони, встановленого порядку військового обліку та індивідуальних обставин військовозобов’язаних.

    Рішення щодо конкретної особи ухвалюються відповідно до чинного законодавства та з урахуванням результатів військово-лікарської комісії, наявності відстрочки й інших правових підстав.

    Також продовження воєнного стану саме по собі не визначає термінів демобілізації військовослужбовців, які вже проходять службу.

    Питання звільнення з військової служби регулюється окремими нормами законодавства.

    Раніше «Ненька інфо» писала про нові контрактні механізми проходження служби, які обговорювалися як спосіб зробити умови військової служби більш передбачуваними.

    Таким чином, нова ініціатива президента спрямована насамперед на збереження чинного правового режиму ще на три місяці.

    Остаточне рішення мають ухвалити народні депутати. До завершення парламентської процедури продовжують діяти попередні строки воєнного стану та загальної мобілізації — до 31 жовтня 2026 року.

    У разі підтримки законопроєктів №16182 і №16183 відповідні правові режими залишатимуться чинними до кінця січня 2027 року.

  • Порно заради дронів: чому Україна серйозно заговорила про легалізацію дорослого контенту для поповнення бюджету

    Порно заради дронів: чому Україна серйозно заговорила про легалізацію дорослого контенту для поповнення бюджету

    Українська влада продовжує шукати нестандартні джерела фінансування армії в умовах затяжної війни, коли кожен додатковий мільйон гривень на рахунках Міністерства оборони рятує життя на передовій. На тлі виснаження традиційних податкових надходжень дискусія про вихід із тіні найнесподіваніших галузей економіки перейшла у практичну площину. Парламентарі та урядовці обговорюють легалізацію індустрії для дорослих, яка здатна принести державі колосальні кошти.

    Мільярди з пікантного бізнесу для армії

    Ідея легалізації порноіндустрії вже давно обговорюється в суспільстві, проте зараз вона набула гострого фінансового виміру. За попередніми розрахунками експертів, повна легалізація та оподаткування цього ринку може щорічно приносити в державну скарбницю мільярди гривень. У ситуації, коли кожна копійка йде на забезпечення військових технікою, дронами та боєприпасами, влада готова розглядати будь-які законні шляхи наповнення бюджету.

    «Ми зобов’язані використовувати всі внутрішні резерви економіки, щоб підтримати наших захисників, і якщо суспільство готове до чесного діалогу про легалізацію такого ринку заради перемоги, ми маємо ухвалити прагматичне рішення», – зазначив народний депутат України Ярослав Железняк під час обговорення перспектив податкової реформи.

    Легалізація передбачає не лише списання податків із виробників та моделей, а й створення цивілізованих умов праці, захист прав зайнятих у цій сфері людей та запровадження жорстких вікових обмежень.

    Суспільна дискусія та виклики для держави

    Подібна ініціатива викликає чимало суперечок серед громадян, релігійних організацій та моральних авторитетів країни. Частина суспільства вважає такий крок неприйнятним з етичних міркувань, тоді як прихильники нагадують про досвід інших європейських країн, де ця індустрія приносить величезні прибутки легально.

    «Війна змушує відкидати лицемірство та шукати реальні гроші там, де вони роками оберталися в тіні без жодної копійки податків на користь держави», – наголосив економічний експерт Михайло Кухар у коментарі для ЗМІ.

    Уряд обіцяє ретельно вивчити міжнародний досвід та підготувати збалансований законопроєкт, який враховуватиме інтереси безпеки, моралі та фінансової стабільності країни.

     

  • «Важка зима без ілюзій»: нардепка Соломія Бобровська закликала готуватися до критичних проблем з енергетикою та купувати дрова

    «Важка зима без ілюзій»: нардепка Соломія Бобровська закликала готуватися до критичних проблем з енергетикою та купувати дрова

    Членкиня Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська закликала громадян реалістично оцінювати ризики перед майбутнім опалювальним сезоном 2026–2027 років. Вона наголосила на необхідності відвертого діалогу влади із суспільством щодо стану енергосистеми після регулярних російських обстрілів та рекомендувала завчасно подбати про автономність.

    Ключові деталі та застереження

    • Заклик до відвертості: Політикиня підкреслила, що державні інституції мають говорити людям правду про реальний стан справ і потенційні тривалі відключення світла й тепла, а не заспокоювати необґрунтованими обіцянками.
    • Практичні поради щодо виживання: Громадянам рекомендують негайно готуватися до складного періоду — запасатися дровами, паливом, альтернативними джерелами живлення та обігріву.
    • Тимчасова релокація зі столиці: Жителям Києва та інших великих обласних центрів порадили за можливості розглянути варіант виїзду до приватного сектору чи сільської місцевості, де легше забезпечити автономне опалення та водопостачання.
    • Безпековий та енергетичний контекст: Застереження лунають на тлі очікуваної активізації російських ракетно-дронових ударів по критичній інфраструктурі України у переддвер’ї осінньо-зимового періоду.

    З заяви членкині Комітету ВР з питань нацбезпеки Соломії Бобровської:

    «Суспільству треба казати правду про зиму, а не годувати обіцянками. Готуйтесь, запасайтеся, виїжджайте з Києва, купуйте дрова».

     

  • Не відпустили з першого разу: у Раді знову взялися за мандати двох «слуг народу»

    Не відпустили з першого разу: у Раді знову взялися за мандати двох «слуг народу»

    У Верховній Раді готуються вдруге розглянути питання про дострокове припинення повноважень одразу двох народних депутатів від «Слуги народу» — Андрія Жупанина та Остапа Шипайла. Обидва парламентарі ще 18 серпня подали заяви про складання депутатських мандатів, однак перша спроба парламенту припинити їхні повноваження завершилася невдало: голосів для ухвалення рішень не вистачило.

    31 серпня у Верховній Раді знову зареєстрували проєкти постанов, які стосуються дострокового припинення повноважень обох депутатів. Йдеться про документи №15577 та №15578. Їхнім ініціатором зазначений народний депутат Сергій Кальченко.

    Станом на момент публікації остаточне рішення ще не ухвалене. Документи мають пройти парламентську процедуру, після чого Верховна Рада зможе знову винести питання на голосування.

    Фактично це вже друга спроба дозволити двом депутатам залишити парламент за власним бажанням.

    Жупанин та Шипайло написали заяви про складання депутатських повноважень 18 серпня. Тоді інформацію про це підтвердила речниця фракції «Слуга народу» Юлія Палійчук.

    Уже наступного дня, 19 серпня, профільний Комітет Верховної Ради з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи парламенту підтримав їхні заяви та рекомендував винести питання на голосування у сесійній залі.

    Однак у парламенті виникла несподівана ситуація.

    Для дострокового припинення повноважень народного депутата необхідно щонайменше 226 голосів. За припинення повноважень Андрія Жупанина проголосував лише 211 народний депутат.

    Остапу Шипайлу до необхідного результату забракло ще менше: його відставку підтримали 218 парламентарів.

    Таким чином, обидва залишилися народними депутатами, хоча самі подали заяви про складання мандатів.

    Після невдалого голосування голова Верховної Ради Руслан Стефанчук навіть пожартував із ситуації, зауваживши, що «зайти легше, ніж вийти».

    Тепер парламент отримує ще одну можливість завершити процедуру.

    Андрій Жупанин був обраний народним депутатом у 2019 році за списком партії «Слуга народу» під №110.

    За освітою він юрист. До приходу у Верховну Раду працював у юридичній сфері, зокрема в міжнародній компанії DLA Piper Ukraine.

    У парламенті Жупанин зосередився переважно на енергетичній політиці. Він очолював підкомітет з питань газової та газотранспортної галузі у Комітеті Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, а згодом став заступником голови комітету.

    У 2024 році він отримав ступінь магістра бізнес-адміністрування у London Business School, а наприкінці 2025 року його ім’я навіть фігурувало серед можливих претендентів на посаду міністра енергетики України.

    Сам Жупанин пояснював рішення залишити Верховну Раду бажанням перейти від законодавчої діяльності до практичної роботи в енергетичному секторі.

    У коментарі «Українській правді» він заявив, що настав час використати отримані знання та досвід на практиці, щоб допомогти державі готуватися до складного зимового періоду.

    Схоже пояснення наводилося і в інших українських медіа. За словами Жупанина, він отримав нову професійну пропозицію, після чого вирішив скласти депутатський мандат.

    Інший депутат, Остап Шипайло, також прийшов до парламенту за списком «Слуги народу» у 2019 році — під №120.

    У Верховній Раді він працює у Комітеті з питань економічного розвитку.

    До депутатства Шипайло мав досвід у бізнесі та управлінні компаніями. Зокрема, працював директором ТОВ «Карпатбуд Девелопмент» та дочірнього підприємства «Львівська енергетична», а також був пов’язаний із низкою інших компаній. За освітою він юрист.

    18 серпня стало відомо, що Шипайло також подав письмову заяву про складання депутатських повноважень.

    У фракції офіційно підтвердили, що заяви подали саме двоє депутатів — Жупанин та Шипайло.

    Таким чином, нинішня ситуація відрізняється від випадків, коли політика позбавляють мандата примусово через вирок суду, втрату громадянства чи інші передбачені Конституцією підстави.

    В даному разі обоє депутатів самі хочуть достроково припинити свої повноваження, однак для завершення процедури необхідне рішення Верховної Ради.

    Саме ця обставина і створила незвичну парламентську колізію: депутати фактично заявили про бажання піти, профільний комітет це підтримав, але сесійна зала не дала достатньої кількості голосів.

    При цьому обидва залишаються чинними народними депутатами доти, доки Верховна Рада не ухвалить відповідне рішення.

    Сайт Верховної Ради станом на кінець серпня продовжує відображати їх у складі парламенту, що відповідає результатам голосування 19 серпня.

    Політично ця історія цікава ще й тим, що склад Верховної Ради дев’ятого скликання протягом останніх років поступово скорочується та змінюється.

    Частина депутатів достроково припинила повноваження через перехід на інші посади, особисті заяви, судові рішення або інші конституційні підстави. У випадку депутатів, обраних за партійними списками, після дострокового припинення їхніх повноважень місця можуть перейти до наступних кандидатів у виборчому списку відповідної партії відповідно до встановленої процедури.

    Саме тому голосування щодо Жупанина та Шипайла впливає не лише на двох конкретних політиків, а потенційно й на персональний склад найбільшої парламентської фракції.

    Поки ж вирішальне слово залишається за Верховною Радою.

    Якщо нові постанови №15577 та №15578 пройдуть необхідну процедуру і під час повторного голосування отримають щонайменше по 226 голосів, повноваження Жупанина та Шипайла будуть достроково припинені.

    Якщо ж необхідної підтримки знову не буде, обидва депутати формально залишатимуться членами Верховної Ради попри подані заяви.

    Тож історія, яка почалася ще 18 серпня, фактично заходить на друге коло. І цього разу головне питання полягає вже не в тому, чи хочуть Жупанин та Шипайло залишити парламент — вони свою позицію заявили. Питання в іншому: чи знайдуться цього разу в Раді необхідні 226 голосів, щоб їх нарешті «відпустити».

  • Без бар’єрів і без винятків: Конституцію України вперше повністю переклали жестовою мовою

    Без бар’єрів і без винятків: Конституцію України вперше повністю переклали жестовою мовою

    Напередодні 30-річчя Конституції України Верховна Рада презентувала перший в історії повний переклад Основного Закону українською жестовою мовою. Ініціатива покликана зробити конституційні права, свободи та обов’язки доступними для людей з порушеннями слуху та стала одним із найбільших інклюзивних проєктів у сфері державної комунікації.

    Проєкт реалізували спільно Апарат Верховної Ради України та громадська організація «Громадський рух “Соціальна єдність”». Для роботи над перекладом залучили дев’ятьох фахівців, які володіють різними діалектами української жестової мови, а також експертів у галузі права та спеціалістів з української жестової мови.

    Головною метою проєкту було не просто перекласти текст Конституції, а зробити його максимально зрозумілим для жестомовних українців у різних регіонах країни. Саме тому до роботи залучили перекладачів із різним мовним досвідом, щоб врахувати особливості регіональних діалектів жестової мови.

    У Верховній Раді наголошують, що переклад Конституції українською жестовою мовою є важливим кроком до розбудови безбар’єрного суспільства та забезпечення рівного доступу громадян до інформації про свої права та обов’язки.

    Переклад уже доступний на спеціальній платформі Верховної Ради. Для кожного розділу та статті Конституції створено окремі відеофрагменти з таймкодами, що дозволяє швидко знаходити потрібні норми Основного Закону. Користувачі можуть переглядати як окремі статті, так і весь текст Конституції у форматі відео українською жестовою мовою.

    На спеціальному ресурсі розміщені всі розділи Конституції України — від Загальних засад до Перехідних положень. Загальна тривалість відеоперекладу перевищує три години, а навігація дозволяє переходити безпосередньо до конкретного розділу документа.

    Експерти зазначають, що переклад юридичних текстів жестовою мовою є одним із найскладніших напрямків адаптації інформації. Багато правових понять не мають прямого відповідника в жестовій мові, тому перекладачам довелося спільно з юристами шукати точні та зрозумілі способи передачі складних конституційних норм.

    Ініціатива стала частиною ширшої державної політики безбар’єрності та інклюзії. Вона відповідає європейським стандартам захисту прав людини та принципам рівного доступу до суспільно важливої інформації.

    Конституцію України було ухвалено Верховною Радою 28 червня 1996 року після безперервного засідання парламенту, яке тривало майже добу. Цьогоріч Україна відзначає 30-річчя Основного Закону, і саме до цієї дати було приурочено створення його повного жестового перекладу.

    У Верховній Раді наголошують, що доступ до Конституції рідною мовою є важливим правом кожного громадянина. Новий ресурс дозволить тисячам українців із порушеннями слуху отримати прямий доступ до фундаментального документа держави без додаткових посередників та тлумачень.

    Ознайомитися з перекладом Конституції України українською жестовою мовою можна на офіційному ресурсі Верховної Ради України.

  • АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко заявив, що відомство наразі не фіксує ознак монополії або змови на ринку пального в Україні. Про це він повідомив під час виступу у Верховній Раді України, де звітував про ситуацію з цінами на бензин і дизель.

    За словами Кириленка, стрімке подорожчання пального в Україні має передусім зовнішні причини. Йдеться про різке зростання вартості імпортного ресурсу, яке почалося ще на початку березня. Як пояснив очільник АМКУ, іноземні виробники та трейдери швидко відреагували на загострення ситуації на Близькому Сході та одразу підняли відпускні ціни.

    Дані S&P Global Platts підтверджують цю тенденцію. Зокрема, у період з 26 лютого до 31 березня світові ціни на дизель зросли на 86%, а імпортні ціни — на 58%. Водночас на українських автозаправних станціях темпи подорожчання були помітно нижчими: бензин у середньому зріс у ціні на 16%, а дизель — на 39%.

    Таким чином, за оцінкою АМКУ, українські мережі АЗС не повністю перекладають зростання закупівельної вартості на споживачів, а підвищують ціни поступово. Це, на думку регулятора, свідчить про відсутність різких синхронних дій, які могли б вказувати на змову.

    Кириленко також підкреслив, що ринок пального в Україні залишається конкурентним. За його словами, на ньому працює близько 1200 операторів різного масштабу — від великих національних мереж до невеликих регіональних гравців. Поведінка цих компаній відрізняється, що проявляється у різній ціновій політиці, швидкості реагування на зміни та рівні націнок.

    Саме ця різноманітність, за словами голови АМКУ, не дає підстав робити висновки про антиконкурентні узгоджені дії. Водночас він наголосив, що остаточні висновки робитимуться лише після завершення повного аналізу.

    Попри відсутність наразі доказів змови, Антимонопольний комітет України продовжує дослідження ринку. У відомстві аналізують не лише ціни, а й структуру постачання, контракти, логістичні витрати та поведінку окремих операторів.

    Питання вартості пального стало предметом уваги парламенту на тлі суспільного резонансу через подорожчання. 7 квітня Верховна Рада України викликала Кириленка для звіту щодо ситуації на ринку та можливих ознак змови між найбільшими мережами АЗС.

    Окремо в АМКУ нагадали, що раніше вже рекомендували операторам ринку оперативніше знижувати ціни у випадку здешевлення нафти на світових ринках. Регулятор очікує, що ринок буде симетрично реагувати як на подорожчання, так і на здешевлення ресурсу.

    Ситуація на українському ринку пального значною мірою залежить від глобальних факторів. Україна імпортує значну частину нафтопродуктів, тому будь-які коливання цін на світових ринках — зокрема через напруження на Близькому Сході — швидко впливають на внутрішні ціни.

    У підсумку в АМКУ зазначають, що нинішнє подорожчання пального має економічне обґрунтування, пов’язане з імпортною складовою, і наразі не свідчить про зловживання ринковою владою. Водночас регулятор продовжує моніторинг і не виключає подальших дій у разі виявлення порушень.

  • Нардеп Андрій Клочко отримав понад 500 тис. грн компенсації за відпустку на тлі справи про незаконне збагачення

    Нардеп Андрій Клочко отримав понад 500 тис. грн компенсації за відпустку на тлі справи про незаконне збагачення

    Народний депутат від фракції «Слуга народу» Андрій Клочко, якого підозрюють у незаконному збагаченні, задекларував понад пів мільйона гривень компенсації за відпустку. Водночас у декларації відсутня інформація про дорогий годинник вартістю майже 10 тисяч доларів.

    Відповідні дані містяться у декларації народного депутата.

    Згідно з документом, Клочко отримав понад 500 тисяч гривень компенсаційних виплат за відпустку. Однак у декларації немає згадки про годинник Ulysse Nardin Maxi Marine Diver Titanium 45 мм, ринкова вартість якого становить близько $9 900.

    Справа про незаконне збагачення

    Раніше детективи НАБУ повідомили Андрію Клочку про підозру у незаконному збагаченні.

    За даними слідства, у 2020–2021 роках народний депутат набув активи приблизно на 25 млн гривень, тоді як офіційні доходи та заощадження його родини за цей період становили не більше 14 млн грн.

    Йдеться про значний перелік майна, серед якого:

    — три земельні ділянки у Київській області;
    — п’ять квартир у столиці;
    — два нежитлові приміщення;
    — автомобілі Tesla та Mercedes-Benz.

    Детективи вважають, що для приховування походження активів частину майна нардеп оформлював на близьких родичів, фактично зберігаючи контроль над цими активами.

    Детальніше про підозру нардепу Клочку можна прочитати у нашому матеріалі.

    Наразі кримінальне провадження щодо Андрія Клочка передано до суду. Якщо провину народного депутата буде доведено, йому може загрожувати відповідальність за незаконне збагачення.

    Експерти зазначають, що справи про походження активів чиновників залишаються одними з ключових для антикорупційної системи, адже дозволяють перевіряти відповідність задекларованих доходів реальному рівню життя посадовців.

  • У Дніпрі невідомі зі зброєю зупинили авто нардепа від «Слуги народу» Каптєлова

    У Дніпрі невідомі зі зброєю зупинили авто нардепа від «Слуги народу» Каптєлова

    У Дніпрі стався інцидент за участю народного депутата від фракції «Слуга народу» Романа Каптєлова. Політик заявив, що його автомобіль зупинили невідомі особи у балаклавах, які поводилися агресивно та нібито погрожували застосуванням зброї.

    За словами Каптєлова, подія сталася ввечері на проспекті Дмитра Яворницького. Він повідомив, що близько 19:30 його авто заблокував автобус, після чого з нього вибігли кілька чоловіків у масках. На вимогу представитися лише один із присутніх назвався правоохоронцем, тоді як інші, за словами депутата, не надали документів і не пояснили підстав зупинки.

    Нардеп стверджує, що один із чоловіків тримав руку на рукоятці пістолета та погрожував його застосуванням, а також фізичною розправою. Каптєлов заявив про намір домагатися офіційного розслідування інциденту та встановлення осіб, причетних до події.

    Офіційних коментарів правоохоронних органів щодо ситуації станом на зараз немає.

    Інцидент стався на тлі резонансу навколо декларації самого депутата. Раніше Роман Каптєлов задекларував грошові активи своєї дружини Євгенії у розмірі 1,25 млн російських рублів. У документах також зазначено, що вона працює у Москві — в організації ОСП №195 ОКЦ ЮЗАО, однак точний розмір отриманої заробітної плати не був уточнений.

    Дружина депутата володіє часткою квартири в Москві, яка не була відображена у декларації. Крім того, за наявною інформацією, родина Каптєлова виїхала з України приблизно за місяць до початку повномасштабного вторгнення Росії. Згідно з відкритими даними про службові відрядження, депутат періодично зустрічається з родиною за кордоном, зокрема в Туреччині.

  • Нардеп закликав заборонити популярну дитячу онлайн-гру

    Нардеп закликав заборонити популярну дитячу онлайн-гру

    Народний депутат України Владлен Неклюдов закликав заборонити в Україні популярну серед дітей ігрову платформу Roblox, назвавши її «загрозою національній безпеці». Відповідну заяву він зробив із трибуни Верховної Ради.

    За словами депутата, платформа нібито створює залежність у дітей та може мати негативний вплив на їхню свідомість. Він стверджує, що діяльність сервісу є «латентною загрозою» і потребує державного реагування. Неклюдов також порівняв ситуацію з прикладами інших країн, які обмежували доступ до гри.

    Як приклад він навів досвід Китай та Туреччина, де, за його словами, були запроваджені обмеження щодо цієї платформи.

    Платформа Roblox є міжнародним онлайн-середовищем, що дозволяє користувачам створювати власні ігри та взаємодіяти в цифровому просторі. Вона особливо популярна серед дітей і підлітків у багатьох країнах світу.

    Наразі публічної інформації про офіційні законодавчі ініціативи щодо заборони сервісу в Україні немає. Дискусія навколо впливу онлайн-ігор на дітей періодично виникає в різних країнах і зазвичай стосується питань безпеки контенту, модерації та батьківського контролю.

  • Великий податковий закон: як влада намагається проштовхнути непопулярні вимоги МВФ

    Великий податковий закон: як влада намагається проштовхнути непопулярні вимоги МВФ

    Більшість непопулярних податкових вимог міжнародних партнерів уряд вирішив об’єднати в одному законопроєкті. Влада розраховує, що такий підхід дозволить швидше зібрати голоси у Верховній Раді, однак без компромісів із народними депутатами ухвалити документ буде складно.

    Під час січневого візиту до Києва директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої урядовці та парламентарі намагалися переконати Фонд пом’якшити частину податкових вимог. Йдеться передусім про скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро, оподаткування доходів цифрових платформ, закріплення ставки військового збору на рівні 5%, заборону ФОПам-єдинникам брати участь у державних тендерах, запровадження ПДВ для ФОПів та встановлення критеріїв трудових відносин для боротьби зі схемами прихованого найму.

    Хоча загальний обсяг програми з МВФ становить 8,2 млрд доларів на чотири роки, без неї Україна не зможе отримати фінансування від інших партнерів. Зокрема, йдеться про десятки мільярдів євро допомоги від Європейського союзу, які є ключовим джерелом покриття бюджетного дефіциту та фінансування оборонних потреб. Фактично альтернативи виконанню зобов’язань перед МВФ у Києва немає.

    Один великий закон і політичний торг

    На тлі парламентської кризи та проблем зі збором голосів уряд вирішив об’єднати кілька найбільш чутливих податкових норм в один документ. У парламенті його вже неофіційно називають «одним великим податковим законом». До нього планують включити оподаткування цифрових платформ, скасування пільг на міжнародні посилки та фіксацію військового збору на рівні 5%.

    Ці положення мають бути додані до законопроєкту між першим і другим читаннями за ініціативи уряду. Саме такий механізм дозволяє мінімізувати публічні дискусії на старті та винести найбільш непопулярні рішення вже на фінальному етапі.

    Втім, навіть за такого сценарію уряду доведеться шукати стимули для депутатів. Одним із можливих «пряників» у владних колах називають скасування довічного статусу PEP — політично значущої особи. Для багатьох парламентарів цей статус створює серйозні проблеми у відносинах із банками та фактично обмежує фінансову діяльність після завершення кар’єри.

    Спроби скасувати або обмежити дію статусу PEP депутати робили й раніше. У 2022 році Рада вже скорочувала його до трьох років після звільнення, однак під тиском міжнародних партнерів довічний статус було відновлено. Тепер ідея знову повертається у порядку денному — і, ймовірно, саме як частина пакету податкових змін.

    ПДВ для ФОПів — окрема історія

    Найбільш резонансна вимога МВФ — запровадження податку на додану вартість для ФОПів — не увійшла до «великого податкового закону». За формальними умовами Україна має лише внести відповідний законопроєкт до парламенту, а не обов’язково ухвалювати його в короткі строки.

    Проєкт документа Міністерство фінансів оприлюднило ще у грудні, однак після цього його внесення до Ради було відкладене. Ба більше, уряд паралельно ухвалив рішення про одноразові виплати ФОПам через проблеми з електропостачанням, що виглядає як спроба знизити соціальну напругу.

    Проти запровадження ПДВ для ФОПів виступають як представники бізнесу, так і частина урядовців та аналітичних центрів. У результаті фінальний варіант законопроєкту, якщо він усе ж потрапить до парламенту, може бути значно м’якшим за початкові пропозиції.

    Поки що незрозуміло, чи погодяться міжнародні партнери на всі можливі пом’якшення. Особливо з урахуванням того, що разом із податковими змінами депутати знову можуть спробувати переглянути статус PEP.

    Часу для маневру дедалі менше. Без програми МВФ та прив’язаного до неї фінансування від Європейського союзу бюджетні ресурси України можуть вичерпатися вже навесні. Тож найближчі тижні стануть вирішальними для долі «великого податкового закону» і подальших переговорів із міжнародними партнерами.