Позначка: вертольоти

  • Мільярд євро за ескадрилью: Україна може отримати нові західні вертольоти H225M

    Мільярд євро за ескадрилью: Україна може отримати нові західні вертольоти H225M

    Україна розглядає можливість розширення парку західної авіації за рахунок багатоцільових вертольотів Airbus H225M. На тлі війни та поступового переходу від радянської техніки до стандартів НАТО дедалі активніше обговорюють потенційну закупівлю цих машин для потреб українських сил безпеки та оборони.

    Про це повідомляє Defence Express.

    За оцінками аналітиків, один вертоліт H225M може коштувати близько 71 мільйона євро. Такий розрахунок зробили на основі контракту, який уклала Румунія — країна замовила 12 машин приблизно за 852 мільйони євро.

    При цьому остаточна ціна напряму залежить від комплектації, озброєння, електроніки, систем захисту та логістичного пакета. Наприклад, Нідерланди для своїх сил спеціальних операцій уклали контракт на 12 H225M, який оцінюють уже в 1–2,5 мільярда євро.

    Ще один контракт — із Об’єднаних Арабських Еміратів — передбачав закупівлю 12 вертольотів за 750–800 мільйонів євро, однак угоду пізніше скасували. Серед причин називали високу вартість експлуатації та складність інтеграції окремих систем.

    За попередніми оцінками, створення повноцінної ескадрильї з 12 вертольотів H225M для України може коштувати від 800 мільйонів до 1 мільярда євро. До цієї суми входять не лише самі машини, а й технічне обслуговування, озброєння, навчання екіпажів і допоміжні системи.

    Вертоліт H225M вважають сучасним західним аналогом радянських Мі-8 та Мі-17, які десятиліттями залишалися основою української транспортної авіації.

    Машина здатна перевозити до 28 військових або понад 5 тонн вантажу, а дальність польоту без додаткових паливних баків становить приблизно 920 кілометрів.

    Окрім транспортних місій, H225M може використовуватися для евакуації, пошуково-рятувальних операцій, підтримки спецпризначенців та навіть боротьби з безпілотниками, зокрема дронами типу Shahed.

    Аналітики також зазначають, що Україна теоретично могла б частково профінансувати закупівлю через європейські оборонні програми, зокрема SAFE, загальний фонд якої оцінюють у десятки мільярдів євро.

    Втім, експерти наголошують, що наразі для України пріоритетнішими залишаються системи ППО, ракети, боєприпаси, безпілотники та винищувачі.

    Серед альтернатив Київ також вивчає можливості співпраці з Leonardo щодо вертольотів Leonardo AW149 та з Bell Textron, де потенційно можуть розглядати локалізацію виробництва в Україні.

  • Опалювальний сезон під питанням: якими будуть строки подачі тепла після обстрілів

    Опалювальний сезон під питанням: якими будуть строки подачі тепла після обстрілів

    Ракетний удар по Києву 10 жовтня пошкодив об’єкти критичної інфраструктури: частина Лівого берега столиці довго залишалася без електропостачання, а в «Укренерго» називають найважчими наслідки на Київщині, Сумщині, Харківщині та в інших регіонах, повідомляє «Телеграф», який поговорив із експертами про подальші ризики та підготовку до зими.

    Експерти застерігають, що повторні масовані удари по енергетиці можуть трансформувати нинішні аварійні відключення у стабільні графіки відключень. Колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко назвав атаку «потужною» і звернув увагу на те, що вуличні трансформатори лишаються незахищеними; за його словами, частина укриттів і захисних споруд мала бути збудована раніше, але цього не сталося. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко каже, що якщо нальоти повторяться, «аварійні відключення перейдуть у постійні графіки».

    Питання опалювального сезону тепер стало ще більш вразливим: старт подачі тепла залежатиме від міста, стану мереж та температур. Експерти попереджають, що навіть офіційне включення опалення не гарантує негайного тепла у всіх будинках через зношеність комунальних мереж — у Києві, за оцінками, сотні кілометрів труб перебувають у критичному стані, а аварійні ремонти можуть відтягувати подачу тепла на локальні райони.

    У публічних дискусіях наростає питання відповідальності: критики називають недофінансування й повільну реалізацію програм захисту енергетичних об’єктів головними причинами вразливості інфраструктури, прихильники ж заходів підкреслюють масштаб проблем і наголошують на необхідності прискорення робіт. Дехто прямо звинувачує попереднє керівництво профільних агентств у провалі програм захисту та вкладенні коштів без видимого результату.

    Фахівці з енергетики нагадують, що існують три рівні захисту об’єктів — від базових бар’єрів і габіонів до бетонних арок і протиракетних «шелтерів» — але реалізовані вони не скрізь; централізоване постачання і повільна логістика ускладнюють швидке укріплення кожного уразливого об’єкта. Через це в низці місць узагалі не встигли встановити навіть мінімальні заходи захисту.

    У тій же площині нарощення протиповітряної оборони вважають пріоритетом. Депутат Сергій Нагорняк акцентує на потребі вертольотів і мобільних груп як гнучких засобів боротьби з масованими атаками дронів, а також закликає залучати досвідчених пілотів. Він застерігає від розміщення ППО безпосередньо в густонаселених районах, оскільки збиття дронів поруч із житлом може становити додаткову загрозу для цивільних.

    Підсумок — ризики залишаються високими: без пришвидшення робіт із захисту критичної інфраструктури, прискорення постачань систем ППО та коригування логістики укріплень, українці можуть зіткнутися зі зростанням кількості та тривалості відключень цієї зими. Водночас експерти підкреслюють, що відповідальність за підготовку лежить і на центральних органах влади, і на місцевих власниках мереж, і що суспільство має вимагати прозорих звітів про виконані та незавершені заходи.