Позначка: відмивання коштів

Василь Костюк та Олександр Горобець були помічені у схемах з фіктивним імпортом дронів на 84 млн доларів

За інформацією наших джерел, наразі правоохоронці ведуть розслідування щодо відмивання коштів через оформлення фіктивного імпорту дронів за участі відомого львівського конвертора Василя Костюка (Вася Львівський) та Олександра Горобця.

Василь Костюк відомий в Україні “обнальщик”, навчався разом із колишнім головою Державної податкової служби Сергієм Верлановим. У його колишньому діловому оточенні згадували Віктора Кривуна, Андрія Дуліка з “Любе Авто” та Любомира Тхіра.

Наразі Василь Костюк входить до так званої групи “ТриК” – (Козицький, Козловський, Костюк). Де Козицький Максим – голова Львівської ОВА, Козловський Григорій – львівський бандит, рейдер та тютюновий контрабандист, а Василь Костюк – один з найкрупніших в Україні конвертор та “мийщик”. За інформацією наших джерел, останнім часом протекцію групі “ТриК” складає Кирило Буданов, з яким Григорій Козловський знайшов “спільну мову”.

Олександр Горобець – давній партнер Васі Львівського, після початку розслідування фінансових махінацій з фіктивним імпортом дронів втік до Європи, де зайнявся ресторанним бізнесом.

Як організована схема фіктивного імпорту дронів до України, організована Василем Костюком та Олександром Горобцем

Щодо механізму самої схеми, відомо наступне: партії по 600 дронів оформляли з однаковими стоковими фотографіями, під пільговий імпорт виводили валюту іноземним компаніям, а заявлений товар, за твердженням слідчих, не надходив.

«Лікадра Теніка» (44372310 ), раніше «Фертеніка», зареєстрована 28 серпня 2021 року зі статутним капіталом 50 тис. грн. За 2024 рік — 489,05 млн грн виручки, 2,96 млн прибутку, чотири працівники, 1,579 млрд активів і 1,576 млрд зобов’язань. Директори змінювалися: Валерій Резник, Людмила Левашеня, Анзорі Хуцишвілі. Адреси переносили між Києвом, Львовом, Вишневим та Фастовом. Остання — Фастів, вулиця Героїв Прикордонників, 2Б. Раніше серед власників значився Володимир Пальчик, потім 100% перейшли до LIKADRA LTD з Маршаллових островів, бенефіціар — громадянин Румунії Андрій Жосу. 20 грудня 2022 року реєстрацію ПДВ анулювали, але багатомільйонні обороти продовжилися.

У матеріалах розслідування названо конкретні суми та одержувачів: «Мерієт» (43840643 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/43840643/)) — 4,4 млн доларів польській компанії GN ELECTRONIC SP. Z O.O.; «Лоялхіллс Груп» (45339667 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/45339667/)) — 6,4 млн доларів компанії LATUNA LIMITED; «Пеппер Стар» (44610024 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/44610024/)) — 12,2 млн доларів від TORQUE TRADE LIMITED та ABSales Group Limited; «Поліпром Контур» (44972273 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/44972273/)) — 13 млн доларів STARNINE SALES LIMITED; «Сенфіджіо Інд» (45242023 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/45242023/)) — 18 млн доларів WHARVEST LIMITED; «Вітал Прогрес» (45214462 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/45214462/)) — 11 млн доларів OPTIMA TRADE LIMITED; «Лавра Груп» (45023845 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/45023845/)) — 9,1 млн доларів TORQUE TRADE LIMITED; «Нексус Торг» (45351930 (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/45351930/)) — 10,1 млн доларів NEOTRADE LIMITED. Загалом $84,2 млн заявлених операцій, переважно через компанії Гонконгу. Це сума по групі імпортерів, а не встановлений оборот однієї «Лікадра Теніка».

Махінація ґрунтувалася на ймовірному зловживанні пільгами з ПДВ. Під виглядом безпілотників могли оформлювати інший товар, уникаючи імпортних податків, або здійснювати валютні платежі за контрактами без реальних поставок. Повторювані фотографії партій по 600 одиниць стали однією з ознак, описаних у розслідуванні. Анульована реєстрація ПДВ у «Лікадра Теніка» вимагає окремої перевірки її податкової звітності та подальших операцій.

Костюка раніше пов’язували з відмиванням грошей та фіктивним податковим кредитом через «ВІК Лімардо» (42636737) Володимира Сторощука, «Вест Табакко Груп» (41424926) Володимира Кавальца, «Альтера Захід» (38933149) Віталія Мандзяка та «Фрутта Опт Торг» (41191557) Віктора Додатка. Судові справи №757/34824/16-к, №757/34828/16-к, №826/4717/16, №263/4607/19 та №263/1870/19 стосувалися фіктивних операцій, податкового кредиту та ймовірного відмивання грошей. У матеріалах «Фрутта Опт Торг» згадувалася компанія «Ферро» (40952883).

Василь Костюк – від “базарного рекетира” до крупнго обнальщика до керівника “Прикарпаттяобленерго”

Нагадаємо, організатор схеми Костюк Василь Васильович народився 10 жовтня 1966 року в селі Чортовець на Івано-Франківщині. Походження капіталу Костюка Василя Васильовича не викликає жодних сумнівів у тих, хто знайомий з історією Івано-Франківська 1990–2000-х років.

Його первинне накопичення відбулося завдяки легендарному злочинному угрупованню «АСП». У ті роди братки взяли під повний контроль центральні ринки міста – «Центральний», «П’ятачок», «П’яний базар». Це був класичний рекет: кожен торгівець платив данину, а відмова каралася жорстко. Згодом «АСП» політизувалося. Члени угруповання ставали депутатами міської та обласної ради від «Партії регіонів» та «БЮТу».

Сам Костюк Василь Васильович у 2006–2010 роках отримав мандат депутата Івано-Франківської облради як позафракційний. Однак його тодішній помічник Віктор Вінтоняк згодом став помічником народного депутата Анатолія Матвієнка у Верховній Раді VIII скликання. Цей факт доводить, що ще за президентства Петра Порошенка угруповання мало повний карт-бланш на свою діяльність.

Коли угруповання набрало сили, воно почало розставляти своїх людей на ключові посади. Костюк Василь Васильович став членом правління АТ «Прикарпаттяобленерго». Його зоною відповідальності стали так звані «скрутки» – маніпуляції з обліком електроенергії та ухилення від оподаткування.

Влітку 2012 року тодішній керівник обласного УБОЗу Ігор Вакуленко, який був ставлеником Костюка, відкрив кримінальну справу проти засновника деревообробної фірми «Гафука» Уфука. Формальна причина – кредит у «Брокбізнесбанку». Справжня ж причина полягала в тому, що підприємець відмовився брати участь в імпортних схемах угруповання. Показово, що за вказівкою Костюка Вакуленко «наїжджав» на ринки Коломиї, примушуючи їх приєднатися до системи конвертації.

Через ринки Івано-Франківська прокручувалися фіктивні товарні потоки. Фізичним особам-підприємцям постачали завищені партії одягу, продуктів, тютюну та добрив – виключно на папері. Мета полягала у незаконному відшкодуванні податку на додану вартість. Реальний же товар продавався за готівку іншими контрагентами. Так генерувалася «чорна» готівка для угруповання. Найбільшого розмаху схеми набули у 2010–2014 роках, коли міліція повністю контролювалася Костюком.

Угруповання Костюка мало довгострокові плани і займалося справжнім «вишколом» кадрів. Найперспективніших юристів відправляли на навчання до Харківського національного університету імені Каразіна на юридичний факультет. Ключовою була кафедра громадсько-правових дисциплін, яку з 2005 по 2019 рік очолювала нинішня генеральний прокурор Ірина Венедіктова. Йдеться переважно про магістерські програми на платній основі. Таким чином, Костюк планомірно вбудовував своїх людей у правову систему держави ще задовго до того, як її очолила людина з його «освітньої мережі».

На посаді заступника голови правління «Прикарпаттяобленерго» Костюк Василь Васильович відповідав за публічні закупівлі. Через нього проходили всі обігові кошти компанії. Система тендерів стала ідеальним інструментом для вимивання грошей. Компанія-переможець ТОВ «АЙТІ БІЗНЕС СОЛЮШН» неодноразово отримувала замовлення. За даними аналітичних платформ, ця фірма активно фігурує в підозрілих операціях.

Схема проста: отримавши бюджетні кошти, підприємство переводило їх на рахунки конвертаційних центрів. Замість реальних послуг або обладнання проводилися фіктивні операції. Гроші обготівковувалися та осідали в кишенях бенефіціарів. Костюк, який особисто відповідав за прозорість тендерів, не міг про це не знати. Його багаторічне покриття цих схем свідчить про пряме співучасть у розкраданні державних коштів.

Родина Любомира Тхіра – як “адвокат-пенсіонер” збирає компромат на правоохоронців в інтересах Васі Львівського

Кінцевим виконавцем і контролером усіх поточних питань Костюка Василя Васильовича, особливо у сферах податкової та митної служб Львівської області, часто виступає Любомир Іванович Тхір. Любомир Тхір – пенсіонер-адвокат, колишній податківець, який, за інформацією ЗМІ, “зібрав команду з колишніх правоохоронців, які займаються шантажем своїх колег: збирають компромат, стежать за допомогою дронів, встановлюють приховані камери в автомобілях”. Ця інформація використовується для вирішення податкових, митних та судових питань Василя Костюка.

Родина Любомира Тхіра відкрито демонструє шалені статки. Він має нерухомість, записану на дружину Мар’яну (колишню працівницю ДПС), тещу Ольгу Качинську та інших родичів. Автопарк: два Mercedes GLE 400 2020 року (номери ВС3872КХ) та Audi Q7 2017 року (ВС7000КВ). Гроші виводяться в офшори. Племінник Тхіра Андрій – колишній податківець, чоловік власниці ПП «МОТОЛАЙК» Оксани Тхір. Племінниця дружини Роксолана Качинська – заступник начальника відділу митного оформлення Малехів митного поста Львів-Північний. Вона ж колишня дружина племінника нещодавно померлого Василя Пісного – Миколи Пісного. Саме через це родинне переплетіння виникло кумівство між Тхіром та Костюком.

Рідний брат Любомира – Ростислав Тхір – перший заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. Його дружина Наталія – головний інспектор на митному посту. Андрій Воловецький з Львівської податкової – кум і прислужник, який за винагороду літає на Мальдіви та в Домінікану з родиною Тхірів за кошти платників податків. Андрій Дулик (ЛюбеАвто) – колишній співробітник, товариш по чарці. Його дружина Юлія Калмикова – співвласниця мережі магазинів жіночої білизни «Біанка» та рідна сестра дружини Нефьодова. Віталій Стець – «дах» у Державному бюро розслідувань, отримував грошові подарунки, а його дружина їздить на незадекларованому Lexus NX 300H (номер ВС0286НХ), купленому ще 2019 року і не зареєстрованому на неї.

9 Жовтня, 2026
Банкір Микола Лагун знайшов спосіб повернути активи в Україні незважаючи на санкції РНБО

Підсанкційний український банкір Микола Лагун, тісно пов’язаний з “улюбленим переговорником” Володимира Путіна – фінансистом Кирилом Дмитрієвим, знайшов спосіб повернути собі активи в Україні незважаючи на відкриті кримінальні справи та введені санкції РНБО.

Нагадаємо, причетний до банкрутства “Дельта Банк” колишній власник фінустанови Микола Лагун, переховується від українського правосуддя у Відні.

Однією з ключових справ є позов Фонду гарантування вкладів щодо збитків, завданих діями Лагуна та кредитного комітету “Дельта Банку”. Йдеться про схему, за якою банк протягом кількох років видавав фіктивні кредити підставним особам без жодного реального забезпечення. Фонд залучив кошти в уряду й тепер зобов’язаний їх повернути. Суму збитків оцінюють у 23 млрд гривень (близько 500 млн доларів).

Серед підозрюваних у причетності до шахрайства – сам Микола Лагун, його сестра Антоніна Лагун, яка наразі переховується у Великій Британії та колишня голова правління банку Олена Попова, яка, як і Микола Лагун, отримала російський паспорт. У справі також фігурують екс-топменеджери “Дельта Банк” Денис Тарасюк і Віталій Масюра; нині вони володіють агробізнесом і юридичними компаніями, які продовжують співпрацювати з Лагуном.

В травні 2026 року Національна поліція України відкрила кримінальне провадження щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Предметом розслідування стали саме збитки на суму 23 млрд гривень, завдані Фонду гарантування вкладів. Згідно з судовими клопотаннями та ухвалами про арешт активів, слідчі встановили розширений перелік підставних осіб, на чиї імена зареєстровано численні бізнес-структури, що приносять колишньому власнику “Дельта Банку” стабільні мільйонні доходи, поки він переховується у Відні.

Було проведено обшуки в осіб, на чиї імена реєструвалися активи Миколи Лагуна. Серед них – юридична фірма, що належить колишній юристці “Дельта Банку” Ганні Гуцалюк і є ключовою ланкою тіньового “бек-офісу”, а також Максим Чернов, який керує всіма бізнес-інтересами колишнього власника “Дельти” в Україні.

Водночас, незважаючи на введені проти Миколи Лагуна санкції та відкриті кримінальні провадження, Лагун продовжує махінації з ділянками “української землі”, якими через структури Лагуна може також володіти Дмитрієв.

Мова йде зокрема про п’ять ділянок землі в Ірпені загальною площею 21,66 га. У 2020 році землю внесли до статутного капіталу ТОВ “Білдінг Сайд”, після чого компанія збанкрутувала, а серед кредиторів з’явилися структури пов’язані з Миколою Лагуном та його сестрою Антоніною. Тож у разі банкрутства ТОВ “Білдінг Сайд” земельні ділянки повернуться у власність Миколи Лагуна.

Але земельний портфель Миколи Лагуна, та ймовірно, його партнера по фінансам та девелопменту Кирила Дмитрієва значно ширший. Зокрема, структурам пов’язаним з Лагуном належать колишні турбази “Ластівка”, “Сосновий бір” і “Трикотажниця” в Козині оформлені на “Аскар Тау Інвест”, “Велберт Інвест” та “Імперта”. Їхній власник Геннадій Литвин у публікаціях фігурує серед людей з оточення Лагуна разом із Вадимом Сергієнком, Олексієм Миколенком та Олександром Чабалою.

В даному контексті варто також згадати про сотні гектар у Білогородці, які за попередніми оцінками вартують біля $30 млн. Зокрема, мова йде про структури, які раніше належали Миколі Лагуну та його сестрі: “Білград” – 17 га, “Крем-1” – 29 га, “Графіті-2” — 57 га, “Бородянінвестменс” — 100 га, “Град Вільне” — 116 га.

Про те, як пересікаються шляхи біглого українського банкіра Миколи Лагуна та улюбленця Путіна – Кирила Дмитрієва, читайте у нашому матеріалі: Як переговорник Путіна Кирило Дмитрієв зберігає вплив в Україні через випускника факультету розвідки Миколу Лагуна

5 Жовтня, 2026
Як переговорник Путіна Кирило Дмитрієв зберігає вплив в Україні через випускника факультету розвідки Миколу Лагуна

Переговорник Володимира Путіна, фінансист з Києва Кирило Дмитрієв зумів зберегти активи та вплив в Україні завдяки своєму молодшому партнеру, банкіру Миколі Лагуну.

Як пересіклись дороги випускника факультету розвідки Миколи Лагуна та улюбленеця Путіна фінансиста Кирила Дмитрієва

Банкір Лагун Микола Іванович, голова наглядової ради та колишній власник “Дельта Банку” до роботи у фінансовому секторі закінчив Київське вище загальновійськове командне училище імені М. В. Фрунзе – один із найпрестижніших військових навчальних закладів, який був провідним центром підготовки офіцерів військової розвідки СРСР.

Пізніше, після розпаду СССР, заклад ліквідували, а кадровий розвідник Микола Лагун відправився отримувати нову “цивільну спеціальність” поступивши у 1991 році до Київського економічного університету.

Варто відзначити, що ще під час навчання в університеті Микола Лагун розпочав роботу в НБУ і відразу у відділі банківського нагляду управління по Києву та Київській області. Тобто друга вища освіта для офіцера розвідки Миколи Лагуна була більше “формальністю”, або, ймовірніше, частиною “подальшого легендування”.

Далі, все ще будучи “студентом”, Микола Лагун з 1994 по 1998 паралельно працює спеціалістом валютного департаменту, начальником управління цінних паперів КБ ВАБбанку (VAB Банк).

З 1998 по 2005 Микола Лагун уже начальник управління грошових ринків департаменту казначейства в Укрсоцбанку, а пізніше стає начальником казначейства. У 2002 році власник “Укрсоцбанку” Валерій Хорошковський продав Миколі Лагуну 10% акцій банку.

ФОТО: Молодий банкір Микола Лагун

У 2005 році зафіксована перша офіційна точка перетину між Миколою Лагуном та Кирилом Дмітрієвим через олігарха Віктора Пінчука, який викупив Укрсоцбанк та як новий акціонер призначив Лагуна заступником голови правління.

Цього ж року Микола Лагун він відкриває власний бізнес, який надалі буде тісно пов’язаний з Кирилом Дмитрієвим та скуповуваванням активів в інтересах росіян, з подальшою їх легалізацію в тому числі в країнах Західної Європи.

Як партнер Миколи Лагуна, киянин Кирило Дмитрієв став переговорником Путіна

З 2007 по 2011 рік Кирило Дмитрієв очолював український інвестиційний фонд Icon Private Equity з капіталом близько мільярда доларів – в основному це були гроші Віктора Пінчука, зятя колишнього президента України Леоніда Кучми.

Саме Віктор Пінчук, як пише російський опозиційний сайт Медуза, порекомендував Кирила Дмитрієва Володимиру Дмитрієву (вони не родичі), який на той час очолював ВЕБ – державну корпорацію розвитку Росії. Ці двоє переконали тодішнього президента Дмитра Медведєва і прем’єра Володимира Путіна створити незалежний інвестиційний фонд.

Так у 2011 році був заснований Російський фонд прямих інвестицій, який Кирило Дмитрієв очолює до цього часу.

Також, за інформацією журналістів ВВС, Кирило Дмитрієв також має тісні особисті зв’язки з сім’єю Володимира Путіна – його дружина близька з однією із дочок російського президента.

Крім переговорів із США, Володимир Путін доручив Кирилу Дмитрієву “європейський напрямок”. Зокрема, за повідомленням видання Reuters, Дмитрієв та керівництво німецької ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD) готують зустріч на 2027 рік, під час якої планують обговорити відновлення постачання російського газу до Німеччини.

Спільний бізнес та афери Миколи Лагуна та Кирила Дмитрієва в Україні

Нагадаємо, що з початку 2000-х Кирило Дмитрієв працював у Москві, де був директором з інвестицій російсько-американського фонду Delta Private Equity.

За інформацією джерел, саме на честь цього фонду в Україні було названо створений Дельта банк, який формально заснував Микола Лагун, а насправді профінансував його створення Кирило Дмитрієв, з яким молодого банкіра також познайомив Віктор Пінчук.

Окрім цього, Микола Лагун та Кирило Дмитрієв заснували спільну колекторську компанію для вибивання боргів із проблемних позичальників, ідея створення якої також належала московському офісу Delta Private Equity.

За інформацією журналістів, у тих спільних проектах Лагун і Дмитрієв не були рівними – першу скрипку грав Дмитрієв. Однією з ідей було розвинути банк до міжнародного рівня, поступово кредитувати крупний бізнес. Відтак серед інвестицій могли бути і російські державні гроші. “Сестринські” банки відкрили в Росії і в Білорусі.

У 2007-2011 рр. Микола Лагун та Кирило Дмитрієв, були бізнес-партнерам у афері із забудови котеджного містечка “Олімпік-парк” під Києвом, яка коштувала інвесторам 60 млн дол втрачених коштів, а до його рекламної кампанії долучалася й співачка Ані Лорак, яка нині мешкає в РФ.

ФОТО: зустріч з вкладниками у 2010 році, де Кирило Дмитрієв підтвердив, що володіє 30% проекту “Олімпік Парк”.

У період 2011-2013 рр Микола Лагун вчинив ряд транзакцій щодо виведення коштів “Дельта-банку” на користь інвестиційного фонду “Icon Private Equity” з головним офісом в РФ, в той час коли Дмитрієв вже очолював російський фонд прямих інвестицій.

Кирило Дмітрієв продовжував контролювати банк, ймовірно, до самого краху в 2014-2015 роках. Наприклад, в 2011, коли Микола Лагун збирався продати частку фінустанови для залучення інвестицій від Cargill, Дмітрієв спробував заблокувати угоду, а коли в нього це не вийшло, оскаржив в міжнародному арбітражі. Це фактично означає, що у Дмітрієва залишався інтерес у фінустанові. Хоча з цього періоду Лагун починає діяти більш самостійно.

Російський паспорт, санкції та втеча до Австрії

Микола Лагун отримав російський паспорт у грудні 2014 року на нещодавно окупованій території Криму, де в нього безліч активів, що приносять стабільний дохід, і які дуже не хочеться втрачати.

ФОТО: російський паспорт Миколи Лагуна старого зразку

З 2022 року Лагун, оголошений нині у національний і міжнародний розшук, переховується у Відні. Звідти від онлайн вмикається на судові засідання щодо своїх боргів перед державою Україна. А також звідти дає вказівки своїм адвокатам у справі про власне банкрутство як фізособи. Лагун визнає лише частину боргів – близько 7 млрд грн., проте більшість із них хоче списати через нібито плачевне фінансове становище.

За таких обставин російський паспорт – це “запасний аеродром” для повністю нового життя, без всяких зобов’язань перед Україною.

Також варто відзначити, що російський паспорт є і у матері дітей Лагуна, колишньої голови правління Дельта банку Олени Попової.

ФОТО: Мати дітей Миколи Лакуна, екс-глава правління Дельта банку також отримала російський паспорт

Разом вони проходять обвинуваченими в численних кримінальних справах про виведення коштів з Дельта банку.

Як Микола Лагун продовжував бізнес в Україні після втечі до Австрії

Про те, що Микола Лагун продовжує вести бізнес в Україні, в тому чисті в інтересах росіян, давно писали українські ЗМІ. Але перші масові обшуки у “фунтів” скандального банкіра пройшли тільки у 2026 році напередодні Дня незалежності.

Так, в рамках розслідування кримінального провадження 42026000000000563 щодо відмивання коштів в особливо великих розмірах правоохоронці звернули увагу на діяльність підставних менеджерів екс-власника “Дельта банку” Миколи Лагуна та провели у помешканнях і офісах низки з них обшуки та вилучення доказів причетності до незаконної діяльності.

Під час обшуків СБУ у тіньових менеджерів активів Миколи Лагуна в Україні, здійснено арешти рахунків, виявлено архів документів, які свідчать про оборудки колишнього менеджменту “Дельта банку”; кількасот печаток юросіб та оригінальні (в т.ч. реєстраційні) документи понад двохсот компаній-нерезидентів”.

Нагадаємо, Микола Лагун довів до банкрутства другий за обсягом активів приватний банк в Україні – “Дельта банк” 2013 році та щоб уникнути кримінальної відповідальності разом з дружиною отримали російські паспорта та втікли до Австрії.

Як свідчать численні томи доказів у десятках кримінальних справ, відкритих згодом проти Лагуна і його спільників із числа топ-менеджерів банку, протягом кількох років банкіри виводили гроші вкладників із фінансової установи через підставні компанії на офшорні рахунки, видаючи їм фіктивні позики, які ніхто не збирався повертати.

Попри переїзд до Відня і формальний відхід від справ, Лагун продовжує контролювати в Україні низку активів, зокрема, земельні масиви під рекреаційну забудову у Київській, Чернігівській, Івано-Франківській областях, а також обʼєкти нерухомості в окупованому Криму.

Керувати проектами в Україні Миколі Лагуну допомагав бек-офіс на чолі з Максимом Черновим, а також адвокатське бюро “Бірайт Адвокасі”, до якого має стосунок Денис Тарасюк – колишній директор юридичного департаменту “Дельти”.

Він також є одним із співвідповідачів у справі про нанесення збитків державі на 23 млрд грн. за позовом Фонду гарантування вкладів фізосіб. Саме за цим епізодом в Нацполіції відкрили провадження 42026000000000563 щодо відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом, в особливо великих розмірах.

ЗМІ пишуть, що обшуки в “українських фунтів” Лагуна можуть розкрити реальну структуру корпоративного управління його фінансовою імперією після його відʼїзду до Австрії. Крім того, обшуки можуть викрити також і реальну структуру інших звʼязків Лагуна, оскільки “засвічені” раніше мережі компаній уже певний час тому почали “скидати” на громадян середньоазійський країн: це типова схема, аби “загубити” компанію, не закриваючи її формально і не надаючи відповідних звітів до податкової служби.

21 Вересня, 2026
23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

Українські правоохоронці заявили про викриття масштабного так званого конвертаційного центру, через який із 2023 року могли пройти фінансові операції на 23,5 млрд грн. У межах спецоперації провели 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі, вилучили мільйони гривень необлікованої готівки, а частині фігурантів уже повідомили про підозру.

Про результати операції 20 вересня повідомив директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський.

За його словами, орієнтовний щомісячний оборот мережі становив майже 500 млн грн, а загальний обсяг операцій із 2023 року сягнув 23,5 млрд грн. Правоохоронці попередньо оцінюють можливу суму ухилення від сплати податків приблизно у 3 млрд грн.

Цивінський наголосив, що йдеться про масштабну мережу, яка працювала протягом кількох років. У межах розслідування правоохоронці одночасно відпрацювали десятки адрес у трьох найбільших містах країни.

Операцію БЕБ проводило у взаємодії з Державною прикордонною службою та Кіберполіцією. У повідомленні Бюро також зазначалося, що розслідування стосується злочинної організації та фінансових операцій, у тому числі із застосуванням віртуальних активів.

Точну кількість підозрюваних, їхні імена та повний перелік інкримінованих статей у першому публічному повідомленні не розкрили.

Тому на цьому етапі важливо говорити саме про версію слідства. Вина конкретних осіб може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Що означають 23,5 млрд грн

Заявлена правоохоронцями сума — це не розмір вилучених грошей і не встановлені збитки держави.

23,5 млрд грн — це загальний обсяг фінансових операцій, які, за попередньою оцінкою БЕБ, пройшли через схему із 2023 року.

ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України

ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України

Окремо Бюро оцінює можливі несплачені податки приблизно у 3 млрд грн. Остаточний розмір збитків має бути встановлений у процесі розслідування, експертиз і аналізу руху коштів.

Якщо розділити заявлений загальний оборот на середній щомісячний показник у 500 млн грн, масштаб схеми справді відповідає тривалій системній роботі, а не кільком окремим транзакціям.

Під час обшуків правоохоронці вилучили мільйони гривень необлікованої готівки. Детальну структуру вилученого майна БЕБ на момент першої публікації не оприлюднювало.

Як зазвичай працюють «конвертаційні центри»

Під поняттям «конвертаційний центр» правоохоронці зазвичай мають на увазі не одну компанію або фізичний обмінник, а мережу підприємств і рахунків, які використовуються для переведення безготівкових грошей у готівку, створення фіктивного документообігу або приховування реального походження коштів.

У попередніх справах БЕБ такі мережі складалися з десятків або навіть сотень підконтрольних компаній, через які оформлювали операції, що, за версією слідства, не мали реального економічного змісту.

Наприклад, у серпні 2026 року БЕБ повідомило про викриття іншого конвертаційного центру на Київщині. Там правоохоронці заявляли про понад 60 підприємств з ознаками фіктивності, які використовували для тіньових розрахунків в аграрному секторі. Частину грошей, за даними слідства, переводили у готівку та віртуальні активи.

Ще масштабнішу справу БЕБ розкрило навесні 2026 року. Тоді йшлося про конвертаційний центр із оборотом близько 18 млрд грн, який, за інформацією Бюро, обслуговував сотні компаній по всій Україні. Для проведення операцій використовували близько 500 підконтрольних компаній, а частину коштів переводили через фінансові канали у країнах ЄС та Об’єднаних Арабських Еміратах.

На цьому тлі нова справа з оборотом 23,5 млрд грн виглядає однією з найбільших публічно оголошених операцій БЕБ проти подібної інфраструктури за останній час.

Криптовалюта дедалі частіше з’являється у таких справах

Окремий напрямок, який досліджують українські правоохоронці, — використання криптовалюти та віртуальних активів для переміщення коштів.

У попередніх розслідуваннях БЕБ фігуранти, за даними слідства, переводили гроші у криптовалюту, щоб ускладнити відстеження походження коштів та уникнути традиційного фінансового моніторингу.

У серпневій справі щодо аграрного «конверта» БЕБ прямо повідомляло, що частину коштів переводили у віртуальні активи.

Подібний механізм використовувався і в інших великих кримінальних провадженнях. У справі про конвертаційний центр із оборотом 18 млрд грн правоохоронці заявляли, що гроші могли обготівковувати або переводити у криптовалюту через мережу обмінників в Україні та за кордоном.

Водночас використання криптовалюти саме по собі не є незаконним. Кримінальне значення має походження коштів, мета транзакцій та конкретні дії учасників схеми.

БЕБ посилює боротьбу з тіньовими фінансами

Нинішня операція відбувається на тлі ширшої кампанії БЕБ із детінізації економіки.

У 2026 році Бюро неодноразово звітувало про ліквідацію великих нелегальних фінансових структур, схем із фіктивними підприємствами, незаконних обмінників та мереж, через які бізнес міг уникати сплати податків.

Один із найбільш показових прикладів — конвертаційний центр на Київщині, ліквідований ще у травні 2025 року. Тоді БЕБ заявило, що понад десять компаній використовували для оформлення фіктивних договорів і штучного формування податкового кредиту. Під час обшуків правоохоронці вилучили 15,5 млн грн, $200 тис. та майже €22 тис. готівкою.

Паралельно Бюро намагається показувати ефект детінізації окремих ринків. Наприклад, на ринку електроніки після посилення контролю офіційно задекларований обсяг продажів, за даними БЕБ і ДПС, зріс із 15,3 млрд грн у вересні 2025 року до 23,5 млрд грн у грудні.

Схожі справи вже вимірюються мільярдами

Раніше Nenka.info писала про інше масштабне розслідування, де правоохоронці заявили про виведення майже 580 млн грн із оборонних контрактів через конвертаційний центр. У тій справі йшлося про приватне підприємство, яке протягом 2023–2025 років отримало приблизно 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки.

Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів

Також Nenka.info повідомляла про розслідування БЕБ щодо багатомільярдної схеми експорту аграрної продукції, де слідство оцінювало можливі втрати бюджету більш ніж у 1 млрд грн.

БЕБ розслідує багатомільярдну схему експорту зерна за участю ексчиновника ДФС

Нова справа виділяється передусім масштабом заявленого обороту. Якщо оцінка БЕБ у 23,5 млрд грн буде підтверджена матеріалами слідства, йтиметься про фінансову інфраструктуру, яка протягом кількох років могла обслуговувати значні обсяги тіньових операцій.

Наразі слідчі мають встановити повне коло учасників і клієнтів схеми, проаналізувати вилучені документи, електронні носії та фінансові транзакції, а також визначити остаточний розмір можливих податкових втрат.

Тож цифра у 3 млрд грн несплачених податків поки залишається попередньою оцінкою правоохоронців, а заявлені 23,5 млрд грн — обсягом операцій, а не доведеними збитками державі.

20 Вересня, 2026
Пожертви на Україну перетворили на готівку: екстоппосадовця МЗС взяли під варту у справі на 37 млн грн

Колишнього державного секретаря Міністерства закордонних справ України Олександра Банькова взяли під варту у межах резонансного провадження про можливе заволодіння десятками мільйонів гривень, які іноземні громадяни та донори передавали для підтримки України на початку повномасштабного російського вторгнення. За даними слідства, гроші надходили на рахунок підконтрольної громадської організації, після чого їх могли виводити через ФОПів, юридичних осіб та конвертаційні центри. Загальна сума коштів, легалізацію яких уже встановили детективи, перевищує 37 млн грн.

Про обрання запобіжного заходу повідомило «Суспільне». За даними медіа, суд відправив Банькова під варту на 60 діб та визначив альтернативу у вигляді застави в розмірі 10 млн грн. Водночас офіційне повідомлення НАБУ про саме викриття схеми не називає прізвищ фігурантів, говорячи лише про колишнього державного секретаря МЗС, який обіймав посаду у 2020–2024 роках. Саме медіа ідентифікували його як Олександра Банькова.

НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про викриття організованої групи ще 27 липня. За версією слідства, її очолював колишній державний секретар Міністерства закордонних справ. Правоохоронці стверджують, що саме він переконував міжнародних донорів, а також підлеглих працівників українських дипломатичних установ за кордоном спрямовувати фінансову допомогу не безпосередньо державі, а на банківський рахунок підконтрольної громадської організації.

У НАБУ наголошують на важливій деталі: згідно з експертними висновками, кошти, які надходили на рахунок цієї громадської організації, юридично мали статус цільових бюджетних коштів спеціального фонду Міністерства закордонних справ України. Тобто йдеться не просто про приватні благодійні перекази, а про гроші, які після надходження мали використовуватися виключно за визначеним цільовим призначенням.

Саме подальший рух цих коштів і став предметом розслідування.

За даними детективів, після надходження грошей на рахунок ГО їх переказували на рахунки підконтрольних фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб. Далі кошти, як стверджує слідство, потрапляли до конвертаційних центрів, де їх переводили у готівку. Після цього учасники схеми нібито використовували гроші для власного збагачення.

Загальний встановлений слідством обсяг легалізованих коштів становить понад 37 млн грн. НАБУ уточнює, що на момент вчинення ймовірних злочинів ця сума відповідала приблизно 1,28 млн доларів США.

Щоб створити враження законної діяльності громадської організації, учасники схеми, за версією правоохоронців, виготовляли фіктивні листи та укладали грантові угоди, до яких вносили неправдиві відомості. Саме такі документи могли використовуватися як формальне пояснення того, чому гроші переходили від благодійної структури до приватних компаній та підприємців.

Слідство наразі говорить про чотирьох підозрюваних. Крім колишнього державного секретаря МЗС, якого НАБУ називає організатором схеми, серед фігурантів є колишній керівник апарату держсекретаря, який нині залишається дипломатичним працівником, радник колишнього міністра закордонних справ, який одночасно керував підконтрольною громадською організацією, а також бухгалтер цієї ГО.

Їм інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу — шахрайство в особливо великих розмірах або організованою групою, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. У повідомленні НАБУ йдеться про ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Для викриття схеми детективи використовували, зокрема, матеріали Державної аудиторської служби. Це означає, що частина фінансових операцій могла бути виявлена саме під час перевірки використання коштів і подальшого аналізу документів та транзакцій.

Олександр Баньков тривалий час займав одну з ключових адміністративних посад у дипломатичному відомстві. У відкритих офіційних матеріалах МЗС він фігурує як державний секретар щонайменше з 2021 року. На цій посаді Баньков відповідав за адміністративну та інституційну роботу міністерства й регулярно представляв відомство на міжнародних та економічних заходах. Наприклад, у квітні 2023 року він брав участь у круглому столі, присвяченому банківським продуктам для відбудови України та підтримці українських експортерів.

У січні того ж року Баньков також представляв Україну на переговорах із Державним секретаріатом Швейцарії з економічних справ SECO, де сторони обговорювали економічну дипломатію, цифрові проєкти та залучення міжнародних партнерів до післявоєнного відновлення.

Ще у 2021 році уряд за результатами оцінювання службової діяльності поставив Банькову як державному секретарю МЗС оцінку «відмінно». Відповідне рішення є у розпорядженні Кабінету Міністрів.

Ця деталь робить нинішню справу особливо резонансною: йдеться не про рядового працівника, а про посадовця, який перебував на верхньому рівні адміністративного керівництва МЗС і мав доступ до системи взаємодії з дипломатичними установами та міжнародними партнерами.

За інформацією НАБУ, ймовірна схема почала діяти саме на початку повномасштабного вторгнення, коли після 24 лютого 2022 року Україна отримувала величезний потік пожертв і гуманітарної допомоги з усього світу. У той період іноземні громадяни, бізнес, благодійні структури та уряди масово шукали способи оперативно переказувати кошти на потреби України.

Слідство вважає, що учасники групи скористалися саме цими обставинами та довірою міжнародних донорів.

Одним із ключових питань розслідування тепер стане встановлення повної суми збитків. НАБУ наразі говорить про понад 37 млн грн легалізованих коштів, однак слідство ще триває, тому остаточні цифри можуть змінитися. Правоохоронці також перевіряють роль кожного з учасників та можливу причетність інших осіб.

Не менш важливим буде з’ясування того, скільки саме міжнародних донорів постраждали, з яких країн надходили гроші та на які потреби вони мали бути витрачені. У публічному повідомленні НАБУ цих деталей поки немає.

Суд, обираючи запобіжний захід колишньому держсекретарю, погодився на тримання під вартою, водночас залишивши можливість внесення застави. Якщо 10 млн грн будуть внесені, подальший перелік процесуальних обов’язків підозрюваного має визначатися ухвалою суду.

Наразі це лише стадія досудового розслідування. Сам факт повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України, Олександр Баньков та інші фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. На цьому окремо наголошує й НАБУ у своєму офіційному повідомленні.

Водночас сама фабула справи створює серйозний репутаційний ризик для держави. Йдеться про гроші, які іноземні громадяни переказували Україні у найкритичніший період війни, розраховуючи, що вони підуть на підтримку країни. Саме тому розслідування того, як понад 37 млн грн опинилися в ланцюгу підконтрольних ГО, ФОПів та конвертаційних центрів, може мати значення не лише для кримінального провадження, а й для довіри міжнародних донорів до українських механізмів збору та використання допомоги.

3 Серпня, 2026
Справа Гусакова: прокуратура оголосила нову підозру, слідство виявило рух понад 162 млн грн

Правоохоронці повідомили нову підозру львів’янину Назарію Гусакову, який став фігурантом резонансної справи про можливе шахрайство під час збору коштів на лікування спінальної м’язової атрофії (СМА). Цього разу йому інкримінують легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Про завершення досудового розслідування повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

За словами генпрокурора, нова підозра стосується відмивання коштів, які, за версією слідства, були отримані внаслідок шахрайських дій під час благодійних зборів. Імені підозрюваного Кравченко не назвав, однак із оприлюднених матеріалів та деталей кримінального провадження випливає, що йдеться саме про Назарія Гусакова.

Через криптобіржі та понад тисячу банківських карток

За даними слідства, кошти, які люди переказували нібито на лікування, проходили через складну схему фінансових операцій.

Прокуратура стверджує, що гроші переводили через криптовалютні платформи Binance та WhiteBIT, після чого розподіляли більш ніж на 1170 банківських карток різних осіб. Далі кошти конвертували у стейблкоїн USDT та переміщували між численними криптовалютними гаманцями.

На думку правоохоронців, така схема використовувалася для приховування походження коштів, ускладнення їх відстеження та маскування подальшого руху активів.

За інформацією Офісу генерального прокурора, судова економічна експертиза встановила, що загальний обсяг фінансових операцій, досліджених у межах кримінального провадження, перевищує 162,5 млн гривень.

Водночас прокурори наголошують, що ця сума не є автоматично підтвердженим розміром збитків. Вона відображає загальний обсяг досліджених фінансових операцій, які стали предметом аналізу під час розслідування.

Зросла кількість потерпілих

У прокуратурі також повідомили про збільшення кількості людей, яких у справі визнано потерпілими.

Якщо під час повідомлення першої підозри їх було 34, то зараз їхня кількість зросла до 96 осіб.

Одночасно збільшився і встановлений розмір матеріальних збитків. За даними слідства, якщо раніше йшлося приблизно про 1,3 млн гривень, то наразі правоохоронці оцінюють завдані збитки у понад 2 млн гривень.

Гусаков визнав провину

За словами генерального прокурора Руслана Кравченка, підозрюваний співпрацює зі слідством.

У прокуратурі заявляють, що Назарій Гусаков надає необхідні пояснення та повністю визнає свою вину в інкримінованих злочинах.

Досудове розслідування за статтями про шахрайство та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, уже завершено.

Після відкриття матеріалів стороні захисту обвинувальний акт буде передано до суду.

Розслідування триває

Попри завершення основного розслідування, правоохоронці продовжують працювати в межах окремого кримінального провадження.

Слідчі встановлюють повний маршрут руху коштів, перевіряють усіх осіб, які могли брати участь у фінансових операціях, а також з’ясовують, хто фактично користувався криптовалютними гаманцями, через які проходили гроші.

Крім того, триває перевірка інших фінансових операцій, які наразі не увійшли до повідомлених підозр.

Як виникла справа

Справу Назарія Гусакова правоохоронці відкрили після того, як у публічному просторі виникли сумніви щодо використання коштів, які збиралися нібито на лікування спінальної м’язової атрофії.

У червні 2025 року поліція розпочала кримінальне провадження за статтями про шахрайство та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом.

Під час розслідування увагу правоохоронців привернув значний обсяг фінансових операцій, здійснених через банківські рахунки та криптовалютні сервіси. Це також порушило питання ефективності фінансового моніторингу банківських установ і криптобірж щодо великих потоків коштів.

Слідство у справі триває, а остаточну оцінку всім доказам та обставинам має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

20 Липня, 2026
Банк “Український капітал” у центрі скандалу про виведення валюти та корупції в НБУ

На фоні “закручування гайок” Фінмоніторингом для звичайних українців, через Банк “Український капітал” роками виводяться капітали за відома НБУ.

Банк “Український капітал” – улюблена фінустанова по виведенню капіталів українських “схемщиків”

За інформацією джерел, за роки існування через банк “Український капітал” було виведено та відмито сотні мільйонів доларів капіталів як приватних осіб та фірм, так і коштів топових чиновників, ймовірно отриманих корупційним шляхом.

Згідно офіційних даних, власниками “Українського капіталу” є Сергій Белашов з часткою у 48,9196%, Ліліана Белашова, частка якої складає 19,9999% банку, Євгенія Федорович з часткою 21,3864% та Дарія Злидар з часткою 1,5%.

Однак, за інформацією ЗМІ реальними бенефіціарами “Українського капіталу” у фінансових колах називають київського “бізнесмена” із сумнівною репутацією Євгена Бурлику та Святослава Недошовенко, які мають вирішальний вплив на роботу фінустанови.

ФОТО: Реальний бенефіціар банку “Український капітал” рекетир Євген Бурлика

Схеми та список компаній, які були задіяні у виведені капіталів через Банк “Український капітал”

Схема виведення валюти за кордон через банк “Український капітал” загалом класична та полягає в наступному: проводяться імпортні операції, де товари або не надходять в Україну, або їх обсяги та вартість суттєво відрізняються від реальних. Гривня швидко конвертується у валюту і переводиться на рахунки нерезидентів. Саме через “Український Капітал” зараз активно купують валюту численні київські “схематозники”, а сам банк стабільно заробляє на таких операціях свій відсоток.

За даними ЗМІ, серед компаній, які системно та з порушенням валютного законодавства виводять валютний капітал з України через банк “Український капітал” наступні по списку: ТОВ «ТРАНСГЛОБУС» 44548370, що виводить гроші до TORQUE TRADE LIMITED, 2. ТОВ «ГЕФЕСТ УНІПРОМ» 4520029, яке робить через банк транзакції до ZEALOUS TRADE KFT, 3. ТОВ «РІЗНОВИБІР» 45436165 — до Leonardis Limited, 4. ТОВ «КОЛОПЛЮС» 45463796 — до KANTARA TRADE Kft., 5. ТОВ «РОН АВТО» 45487712 — Korvita s. r. o., 6. ТОВ «ЦЕНТР ПОКУПОК» 45516989 — Lyris Trade s.r.o., 7. ТОВ «ПЛАНЕТА РЕЧЕЙ» 45532010 — MINOR TRADE LIMITED, 8. ТОВ «СТАУНЛЕЙН ПОСТАЧ» 45563955 — Horizon Wholesale Trading LTD, 9. ТОВ «БК «БУДПОЛІІНДУСТРІЯ» 45589219 — Profus Management Sp. z o.o. SPK, 10. ТОВ «ВОМАКС ТЕКНОЛОДЖІ» 45603615 — JET DP Sp. z o.o., 11. ТОВ «МЕЙДЕН СЕЙЛ» 45465421 — CALABRIAS TRADE LIMITED, 12. ТОВ «МЕГАПОБУТ» 45551981 — Clemola s. r. o., 13. ТОВ «СТАРМУН МАРКЕТ» 45467570 — Deletiko Limited, 14. ТОВ «ВОМАКС ТЕКНОЛОДЖІ» 45603615 — Eco galactics, s.r.o., 15. ТОВ «СТАУНЛЕЙН ПОСТАЧ» 45563955 — Horizon Wholesale Trading LTD, 16. ТОВ «КОЛОПЛЮС» 45463796 — KANTARA TRADE Kft., 17. ТОВ «РІЗНОВИБІР» 45436165 — Leonardis Limited, 18. ТОВ «ЦЕНТР ПОКУПОК» 45516989 — Lyris Trade s.r.o., 19. ТОВ «ІНТЕР’ЄРЛАЙФ» 44538734 — MILLICENT S. R. O., 20. ТОВ «ПЛАНЕТА РЕЧЕЙ» 45532010 — MINOR TRADE LIMITED, та 21. ТОВ «ТОВАРНАРАДА» 44897554 — ZERATA HOUSE LIMITED.

Банк “Український капітал” під кураторством ТОП-чиновників НБУ

Опитані нами експерти банківського ринку підтверджують, що проведення таких масштабних фінансових махінацій неможливе без кураторства ТОП менеджменту Нацбанку.

Водночас, раніше журналісти писали, що до незаконної діяльності банку “Український капітал” причетний заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник та голова НБУ Андрій Пишний, який не може не бути поінформованим про дії свого підлеглого.

Загалом, фінансова частина оборудок виглядає наступним чином: клієнти з ознаками схемної діяльності сплачували банку щомісячно близько 0,8% від обсягу операцій, з яких, 0,3% банк міг передавати НБУ за “регуляторну лояльність”. У грошовому вимірі йдеться про 200–300 тисяч доларів США на місяць, що, у разі підтвердження, свідчило б про системну корупційну модель.

За інформацією наших джерел в банківській сфері, після витоків у ЗМІ про дотичність Дмитра Олійника та Андрія Пишного до курування фінансових махінацій в банку “Український капітал”, чиновники вирішили підстрахуватись “через старий фокус з перевіркою від НБУ”.

Так, у в результаті перевірки АТ “Банк “Український Капітал” Нацбанк підготував акт обсягом понад 1200 сторінок, у якому зафіксував “численні порушення у сфері фінансового моніторингу, бухгалтерського обліку та регуляторної звітності”.

Водночас, варто відзначити, що за результатами попередньої перевірки Нацбанку, Банк “Український Капітал” відбувся просто “мізерним штрафом” в розмірі близько 10 млн грн замість реальних 200 млн грн, які мали б надійти до бюджету. Тобто “фокус з перевіркою” Нацбанк проводить не вперше.

Також варто згадати, що заступник голови НБУ Дмитро Олійник разом в.о. голови Державної митної служби України Сергієм Звягінцевим раніше згадувалися в контексті фіктиного імпорту дронів та виведення з України сотень мільйонів доларів США за фіктивними імпортними угодами фірм-одноденок.

Водночас, діяльністю глави Нацбанку Андрія Пишного, який попав на “плівки Міндіча”, зацікавилось НАБУ, що найближчим часом може стати приводом для вручення Пишному підозри.

Олександр Тихомиров – “мозок” незаконних схем по виведенню коштів з Банку “Український капітал”

Фактично “мозком” усіх незаконних схем по виведенню капіталів та легалізації коштів в АТ “Банк “Український капітал” являється колишній голова правління Тихомиров Олександр Валентинович, який після санкцій НБУ залишився працювати в банку “радником”, але фактично керує установою.

ФОТО: Автор незаконних схем в Банку “Український капітал” – Тихомиров Олександр Валентинович

Фактично Олександр Тихомиров спеціалізується на операціях з “фіктивним імпортом”, виведенням валютного капіталу за кордон та обігом готівки поза податковим обліком.

Як прокуратура покриває незаконні операції з виводу валюти через Банк “Український капітал”

Після виходу ряду журналістських розслідувань про незаконний вивід мільярдів гривень через Банк “Український капітал”, під тиск прокуратури потрапили не організатори оборудки, а журналісти, які її розкрили.

Так, за інформацією ЗМІ, керівник Київської міської прокуратури Сергій Ходаківський замість розслідування фінансових оборудок узгодив із заступником голови НБУ Дмитром Олійником та менеджментом Банку “Український капітал” відкриття кримінального провадження проти журналістів, нібито “за розголошення даних про рахунки й компанії, задіяні у відмиванні коштів”.

ФОТО: Прокурор Сергій Ходаківський отримав винагороду за процесуальний тиск на журналістів

При цьому самі валютні операції по відмиванню коштів через Банк “Український капітал” тривали без перешкод. Серед компаній, через які проходили платежі, — ТОВ “Трансглобус” (перекази на кіпрську TORQUE TRADE LIMITED), ТОВ “Гефест Уніпром” (співпраця з угорською ZEALOUS TRADE KFT) та ТОВ “Різновибір” (контрагент — кіпрська Leonardis Limited). Це лише частина схеми: загалом виявлено понад два десятки фірм з ідентичними ознаками, створених для транскордонного виведення валюти.

Після перевірки замість розслідування діяльності банку почалося переслідування журналістів. За інформацією ЗМІ, Сергій Ходаківський не приховує, що отримав винагороду за процесуальний тиск на журналістів. У результаті значна частина матеріалів щодо банку “Український капітал” зникла з інформаційного простору.

Нагадаємо, за результатами розслідування журнастів hromadske.ua батьки очільника Київської міської прокуратури Сергія Ходаківського у 2007–2008 роках отримали російські паспорти та працюють на структури, тісно пов’язані з Роснєфтю.

Водночас, поки батьки очільника Київської міської прокуратури Сергія Ходаківського добре прилаштувалися в РФ, сам прокурор Ходаківський користуючись службовим становищем налагодив в Україні схему по сприянню столичним рейдерам.

2 Липня, 2026
Екс-міністр оборони Олексій Резніков може фігурантом нового міжнародного скандалу з польською компанією PS8 Sp. z o.o.

Екс-міністр оборони Олексій Резніков може стати фігурантом нового корупційного скандалу пов’язаного з роботою польської компанії PS8 Sp. z o.o., через яку у 2022–2023 роках проходило ряд сумнівних поперацій Міноборони.

Нагадаємо, за інформацією інсайдерів, польська “прокладка” PS8 Sp. z o.o. може бути причетна до відмивання коштів Міноборони часів Олексія Резнікова. Також через компанію PS8 Sp. z o.o. могли проходити операції з продажу на Африканський континент військової техніки, безоплатно переданої США для України, що може викликати значний резонанс на міжнародному рівні.

Ситуація ускладнюється тим, що про сумнівні операції за участі польської PS8 Sp. z o.o. та Олексія Резнікова відомо адміністрації президента США Дональда Трампа, який може використати дану інформацію у власних цілях.

Нагадаємо, Олексій Резніков був звільнений з поста міністра оборони України 5 вересня 2023 року на фоні низки корупційних скандалів.

29 Червня, 2026
140 мільйонів і свобода: Єрмак вийшов із СІЗО

Ексголова Офісу президента України Андрій Єрмак вийшов із слідчого ізолятора після того, як за нього була внесена повна сума застави у розмірі 140 мільйонів гривень. Про це повідомляє “Суспільне”. Після оформлення всіх процесуальних процедур колишній високопосадовець залишив СІЗО, однак фактично перебуває під жорстким контролем слідства і суду в межах визначених запобіжних заходів.

Після звільнення на Єрмака покладено широкий перелік обов’язків, які фактично обмежують його пересування, контакти та публічну діяльність. Зокрема, він зобов’язаний регулярно з’являтися за кожним викликом детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та суду. Йому заборонено залишати межі Києва без окремого погодження зі слідством або судовими органами, а також необхідно повідомляти про будь-які зміни місця проживання чи роботи.

Крім того, одним із ключових елементів контролю є заборона будь-яких контактів із можливими свідками та іншими фігурантами кримінального провадження. Окремо передбачено обов’язкову здачу всіх закордонних паспортів, а також дипломатичних документів, що могли б дозволити виїзд за кордон. Також на нього накладено обов’язок постійно носити електронний засіб контролю, що дозволяє правоохоронним органам відстежувати його місцеперебування в режимі реального часу.

Рішення про арешт із альтернативою застави ухвалив Вищий антикорупційний суд 14 травня 2026 року. Тоді Єрмака було взято під варту безпосередньо в залі суду строком на два місяці. Суд визначив заставу у 140 млн грн як альтернативу утриманню під вартою, і саме після внесення цієї суми він отримав можливість вийти із СІЗО.

Справу розслідують Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. За матеріалами слідства, Андрій Єрмак підозрюється у причетності до організованої схеми відмивання коштів у великих розмірах — орієнтовно близько 460 мільйонів гривень. Правоохоронці вважають, що ця схема могла діяти через низку посередницьких структур і охоплювати фінансові операції в різних секторах економіки, зокрема в енергетичному.

У межах розслідування також фігурують інші відомі особи. Серед них — колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Слідство вважає, що вони могли бути залучені до фінансових операцій, пов’язаних із виведенням і легалізацією коштів.

Окрему увагу правоохоронців привернуло будівництво елітного котеджного містечка “Династія” в Козині на Київщині. За версією слідства, кошти, отримані внаслідок ймовірних махінацій в енергетичному секторі, могли бути інвестовані у цей проєкт. Йдеться про суми понад 8 мільйонів доларів, спрямованих безпосередньо на забудову, а також приблизно 1,9 мільйона доларів на інші пов’язані об’єкти. Цей епізод розглядається як один із ключових у справі щодо можливого відмивання коштів.

Слідчі також заявляють, що у внутрішніх документах і робочих матеріалах фігурантів Андрій Єрмак міг згадуватися під умовними позначеннями або вигаданими іменами, зокрема “Хірург” або “Андрій”. Окрім цього, виявлені під час обшуків матеріали містили інформацію щодо можливих кадрових рішень у структурі Служби безпеки України, що, на думку слідства, може свідчити про ширший масштаб впливу або контактів фігурантів справи.

Також окремо перевіряється роль членів родини у можливих фінансових або будівельних проєктах, пов’язаних із фігурантами справи. Слідство аналізує рух коштів, документи власності та можливі зв’язки між різними учасниками ймовірної схеми.

Сам Андрій Єрмак категорично заперечує всі звинувачення і заявляє про їхню безпідставність. Його захист наполягає на політичній вмотивованості переслідування та відсутності достатніх доказів причетності до інкримінованих дій. Підозру йому було вручено 11 травня 2026 року, а саме кримінальне провадження триває з листопада 2025 року, коли у нього відбулися перші слідчі дії та обшуки, після яких він був звільнений з посади в Офісі президента.

Наразі справа перебуває на стадії активного досудового розслідування, а слідчі дії продовжуються. Правоохоронні органи не виключають розширення кола фігурантів та нові епізоди у межах провадження, яке вже стало одним із найрезонансніших політичних кримінальних розслідувань останнього часу в Україні.

18 Травня, 2026
Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

Правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання коштів з оборонних контрактів, у межах якої було виведено майже 580 млн грн через так званий «конвертаційний центр». У справі вже затримано підозрюваних, яким інкримінують створення злочинної організації, відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

Джерело: Офіс генерального прокурора, національна поліція

За даними слідства, одним із ключових учасників схеми стало приватне підприємство, яке у 2023–2025 роках отримало близько 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки для сектору оборони. Частину цих коштів, як стверджують слідчі, посадовці підприємства разом із учасниками схеми виводили через мережу фіктивних компаній.

Операції маскували під закупівлю запчастин та послуг, які фактично не надавалися. Для цього використовували десятки підконтрольних фірм, на рахунки яких перераховували кошти. Після цього гроші переводили в готівку і повертали замовникам, тоді як організатори схеми отримували відсоток за свої послуги.

Слідство встановило, що до схеми було залучено понад 40 підприємств. Частина з них мала фіктивних керівників і засновників. Зокрема, серед директорів фігурують особи, які тривалий час проживають на тимчасово окупованих територіях і підтримують державу-агресора. Також встановлено, що деякі засновники компаній існували лише на папері — їхні дані виявилися вигаданими.

Правоохоронці детально відтворили структуру «конвертаційного центру» — від фіктивних постачальників до організаторів і координаторів. Ще у грудні минулого року трьом ключовим фігурантам оголосили підозри, зокрема керівнику схеми, співорганізатору та бухгалтерці.

Після цього, за даними слідства, окремі учасники намагалися вплинути на розслідування. Зокрема, шукали виконавців для підпалу автомобіля слідчого, пропонуючи за це грошову винагороду.

Окрім виведення коштів, слідчі встановили, що підприємство штучно формувало збитки, щоб мінімізувати податкові зобов’язання. За результатами експертиз, державний бюджет міг недоотримати понад 100 млн грн.

У межах розслідування було проведено близько 40 обшуків. Під час слідчих дій вилучили фінансову документацію, мобільні телефони, електронні носії інформації, чорнові записи, а також майже 2 млн грн готівки та транспортні засоби.

Загалом підозри отримали семеро осіб. П’ятьох із них затримали, а суд обрав усім запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідство триває. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб і підприємств до схеми, а також встановлюють повний обсяг завданих державі збитків.

Ця справа стала черговим прикладом викриття масштабних зловживань у сфері оборонних закупівель, яка залишається однією з найбільш чутливих в умовах війни.

27 Квітня, 2026