Daypolitico

Позначка: відновлення

  • Зима близько, а підготовка буксує: Зеленський різко розкритикував Київ і регіони за “плани стійкості”

    Зима близько, а підготовка буксує: Зеленський різко розкритикував Київ і регіони за “плани стійкості”

    Президент України Володимир Зеленський публічно розкритикував темпи підготовки окремих регіонів до наступного опалювального сезону, заявивши, що низка областей, включно зі столицею, суттєво відстають у виконанні так званих “планів стійкості”. Ці документи мають забезпечити стабільне проходження зими в умовах можливих нових атак на енергетичну інфраструктуру.

    Про це глава держави повідомив після селекторної наради з урядом, представниками місцевої влади та керівниками регіонів. Участь у нараді також взяли члени Кабінету Міністрів, які відповідають за енергетику, інфраструктуру та відновлення.

    За словами президента, “плани стійкості” були розроблені для кожної області, міста та громади. Вони передбачають конкретні кроки щодо підготовки до опалювального сезону: відновлення пошкоджених об’єктів енергетики, створення резервних джерел живлення, захист критичної інфраструктури та забезпечення безперебійного постачання тепла і електроенергії.

    Ключовий дедлайн виконання цих планів — 1 вересня 2026 року. Для цього, за словами президента, затверджено жорсткий графік укладання контрактів і виконання робіт. Однак не всі регіони дотримуються встановлених термінів.

    «Не всі працюють так, як потрібно для захисту людей», — наголосив Володимир Зеленський.

    Серед регіонів, які викликають найбільше занепокоєння, президент окремо назвав Донеччину, Чернігівську, Полтавську, Кіровоградську, Запорізьку, Херсонську області, а також Львівщину і місто Київ.

    Особливо жорсткою була критика на адресу столиці. Президент зазначив, що у Києві бракує системного підходу до створення резервних джерел електро- та теплопостачання, які мають гарантувати стабільність у разі нових атак.

    Це вже не перший випадок публічної дискусії між центральною владою та керівництвом столиці. Раніше Віталій Кличко заявляв, що міські служби роблять усе можливе для забезпечення життєдіяльності міста навіть в умовах енергетичних криз. Утім, на рівні уряду та Офісу президента неодноразово наголошували, що Київ недостатньо швидко реагує на виклики.

    Крім столиці, питання виникли і щодо Львівської області. За словами президента, там існують проблеми з реалізацією окремих енергетичних проєктів, а також відсутня чітка відповідальність між місцевою владою та державними структурами за виконання завдань.

    Контекст цієї ситуації — досвід попередніх зим, коли Україна пережила масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Унаслідок обстрілів у 2022–2025 роках було пошкоджено значну частину енергетичних об’єктів, що призводило до масових відключень світла і тепла.

    Саме тому підготовка до нового опалювального сезону розглядається як питання національної безпеки. Влада прагне уникнути повторення сценаріїв минулих років, коли енергосистема працювала на межі можливостей.

    Експерти у сфері енергетики зазначають, що “плани стійкості” передбачають не лише відновлення інфраструктури, а й її модернізацію. Йдеться про встановлення мобільних котелень, генераторів, систем накопичення енергії, а також розвиток децентралізованих джерел енергопостачання.

    Однак реалізація таких проєктів потребує значних ресурсів і чіткої координації між державними та місцевими органами влади. Саме на цьому етапі, за словами президента, і виникають проблеми.

    Уряд, зі свого боку, запевняє, що готовий посилити контроль за виконанням планів і за необхідності втручатися у процес. Участь у підготовці також беруть міжнародні партнери, які надають фінансову та технічну допомогу для відновлення енергетичної інфраструктури.

    Важливу роль у цьому процесі відіграє і населення. Влада закликає громадян готуватися до зими заздалегідь — зокрема, подбати про альтернативні джерела енергії, утеплення житла та інші заходи енергоефективності.

    Заява Володимира Зеленського стала сигналом для місцевої влади про необхідність прискорити роботу і виконати поставлені завдання у встановлені терміни. Від цього залежить не лише комфорт громадян, а й стійкість країни перед можливими новими викликами в енергетичній сфері.

  • В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення до червня

    В Україні виконали майже 50% запланованого ремонту доріг держзначення до червня

    В Україні від початку 2026 року виконано майже половину запланованого обсягу ремонту на дорогах державного значення, який має бути завершений до 1 червня. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

    За його словами, станом на середину квітня дорожні служби вже відновили понад 4,4 млн квадратних метрів дорожнього покриття. Це становить близько половини від запланованого обсягу робіт на цей період.

    Як зазначив Кулеба, у 2026 році ремонтні роботи стартували значно раніше, ніж зазвичай, що дозволило поступово наростити темпи. Якщо взимку дорожники виконували близько 4–5 тисяч квадратних метрів ремонту на добу, то зараз цей показник зріс до майже 200 тисяч квадратних метрів щодня.

    Збільшення темпів пов’язане як із покращенням погодних умов, так і з розширенням кількості ремонтних бригад. Наразі на дорогах державного значення працюють близько 200 бригад і майже 1,9 тисячі працівників.

    У попередніх повідомленнях уряду також зазначалося, що в окремі періоди до робіт залучали понад 235 бригад і більше ніж 2100 працівників, що дозволило перевищити початкові планові показники.

    Ремонтні роботи охоплюють ключові транспортні артерії по всій території України. Зокрема, дорожники працюють на таких важливих маршрутах:

    • М-03 Київ–Харків–Довжанський;
    • М-05 Київ–Одеса;
    • М-06 Київ–Чоп;
    • М-11 Львів–Шегині;
    • М-19 Доманове–Ковель–Чернівці–Тереблече;
    • М-21 Виступовичі–Житомир–Могилів-Подільський.

    Ці дороги мають стратегічне значення як для внутрішнього сполучення, так і для міжнародної логістики, зокрема перевезення вантажів і гуманітарної допомоги.

    Уряд планує, що загалом у 2026 році буде відновлено близько 10 млн квадратних метрів дорожнього покриття на автошляхах державного значення. Основний акцент робиться на так званому ямковому ремонті, який дозволяє швидко покращити стан доріг після зимового періоду.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявляла, що до 1 червня планується провести ямковий ремонт на всіх міжнародних і державних трасах країни.

    Для пришвидшення відновлення дорожньої інфраструктури уряд виділив додаткові 3 мільярди гривень із резервного фонду державного бюджету. Ці кошти спрямовані на ремонт найбільш проблемних ділянок доріг, які зазнали значних пошкоджень після зими.

    Окрім цього, в Агентство відновлення та розвитку інфраструктури повідомляли про підготовку актів для відновлення близько 80 доріг у межах гарантійних зобов’язань підрядників.

    Зимовий період традиційно негативно впливає на стан дорожнього покриття через перепади температур, опади та інтенсивний рух транспорту. У 2026 році ситуація ускладнювалася додатковим навантаженням на логістичні маршрути, пов’язаним із війною та перевезенням військових і гуманітарних вантажів.

    Саме тому уряд визначив ремонт доріг одним із пріоритетів відновлення інфраструктури.

    У Міністерстві розвитку громад та територій зазначають, що темпи робіт і надалі зростатимуть, щоб виконати заплановані обсяги до початку літа. Зокрема, планується збільшення кількості бригад і техніки на ключових напрямках.

    Таким чином, станом на квітень Україна вже виконала значну частину дорожніх робіт, а подальше нарощування темпів має забезпечити завершення основного обсягу ремонту у встановлені терміни.

  • Шмигаль анонсував конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у 2026 році

    Шмигаль анонсував конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генерації у 2026 році

    Перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про запуск у 2026 році нового конкурсу на будівництво генеруючих потужностей обсягом до 1,3 ГВт.

    Про це він повідомив під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

    Нові потужності будуватимуть у регіонах із найбільшим дефіцитом електроенергії, зокрема у Полтавській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Київській, Одеській та Дніпропетровській областях. Йдеться про розвиток маневрової генерації, систем накопичення енергії та нових енергетичних об’єктів у критичних точках енергосистеми.

    Міністр наголосив, що уряд уже оновив правила проведення конкурсу, зробивши їх більш орієнтованими на реальні потреби енергосистеми. Зокрема, передбачено спрощення умов участі для інвесторів, розподіл проєктів за регіональним принципом і прив’язку нових потужностей до пікових навантажень.

    Держава розраховує на активну участь приватного бізнесу у відбудові енергетики, оскільки попередній конкурс уже продемонстрував значний інтерес інвесторів до таких проєктів.

    Необхідність запуску нової генерації пов’язана з дефіцитом потужностей в енергосистемі, зокрема маневрової генерації, яка критично важлива для балансування мережі в умовах пошкодженої інфраструктури.

    Паралельно уряд працює над розвитком відновлюваної енергетики та вдосконаленням механізмів підтримки нових енергетичних проєктів, щоб забезпечити більш гнучку та стійку модель енергосистеми.

    Ключовим завданням залишається не лише відновлення зруйнованих об’єктів, а створення нової енергетичної архітектури, здатної витримувати пікові навантаження та кризові ситуації.

  • В Одесі запровадили трудову повинність для мешканців

    В Одесі запровадили трудову повинність для мешканців

    Одеська міська військова адміністрація запровадила трудову повинність для мешканців міста в умовах воєнного стану. Відповідне розпорядження підписала виконувачка обов’язків голови МВА Надія Задорожна.

    У документі зазначається, що рішення ухвалене на підставі указів президента про введення воєнного стану та створення військових адміністрацій, а також закону про правовий режим воєнного стану. Запровадження трудової повинності погоджене з оперативним командуванням «Південь».

    Метою є залучення працездатних громадян до виконання суспільно корисних робіт, які мають оборонний характер, забезпечують життєдіяльність міста та спрямовані на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій і обстрілів.

    Серед основних напрямів робіт — відновлення об’єктів інфраструктури, будівництво захисних споруд цивільного захисту та облаштування укриттів. Також передбачено виконання інженерних робіт, зокрема протизсувних і протиповеневих заходів.

    До переліку входять і ремонт житлових приміщень, вантажно-розвантажувальні роботи на транспортних вузлах, фасування та доставка гуманітарної допомоги, а також участь у заходах із підтримання громадського порядку.

    Окремо визначені роботи у сфері сільського господарства, допомога людям з інвалідністю, літнім і хворим, заготівля дров, ліквідація стихійних сміттєзвалищ і облаштування полігонів відходів. Також йдеться про чергування у «Пунктах незламності», виготовлення спорядження для ЗСУ, плетіння маскувальних сіток і розбір завалів після обстрілів.

    Загалом у переліку передбачено 26 видів робіт, до яких можуть залучати населення.

    Формуватимуться спеціальні бригади з працездатних осіб віком від 18 до 65 років. Йдеться як про тих, хто не підлягає мобілізації, так і про працівників підприємств, безробітних, внутрішньо переміщених осіб та ветеранів війни.

    До організації процесу залучатимуть центр зайнятості, який має сприяти залученню безробітних і незайнятих громадян до виконання таких робіт на договірній основі.

    Фінансування здійснюватиметься з різних джерел — коштів замовників робіт, фондів соціального страхування, а також благодійних внесків.

    Оплата праці залежатиме від статусу залучених осіб. Працівники підприємств отримуватимуть зарплату відповідно до своїх посад, не нижчу за середню за основним місцем роботи. Іншим учасникам робіт гарантується оплата не нижче мінімальної заробітної плати за виконаний обсяг.

    Також до виконання робіт можуть залучати пенсіонерів — за їхньою згодою та за відсутності медичних протипоказань.

  • Парламент ухвалив закон про скасування платежів для власників зруйнованого житла

    Парламент ухвалив закон про скасування платежів для власників зруйнованого житла

    Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає звільнення мешканців пошкодженого житла від сплати комунальних послуг і податків на період відновлення. Рішення підтримали 308 народних депутатів.

    Йдеться про депутатську ініціативу, яку парламент затвердив у другому читанні. Закон спрямований на підтримку громадян, чиє житло постраждало внаслідок бойових дій або інших руйнувань.

    Згідно з документом, власники та мешканці пошкодженого житла зможуть тимчасово не сплачувати комунальні послуги, а також окремі податки, пов’язані з нерухомістю. Пільга діятиме на період відновлення житла.

    Очікується, що реалізація закону дозволить зменшити фінансове навантаження на постраждалі родини та пришвидшити процес відновлення житлового фонду.

    Деталі механізму застосування пільг мають бути визначені додатково на рівні підзаконних актів.

    Раніше повідомлялося, що українці витрачають до 84% своїх доходів на їжу та комунальні послуги, через що більшість домогосподарств фактично живе у режимі виживання, майже не маючи можливості відкладати кошти або витрачати їх на інші потреби.

  • Як подолати вигорання: прості звички, які реально працюють

    Як подолати вигорання: прості звички, які реально працюють

    Відчуття емоційного вигорання знайоме багатьом: постійний стрес, перевантаження на роботі та відсутність якісного відпочинку поступово виснажують ресурс людини. Водночас експерти зазначають, що впоратися з цим станом допомагають не складні техніки, а прості щоденні звички, які зменшують кількість рішень і знижують рівень навантаження на психіку.

    Як зазначає коучка Габріела Флакс, одна з ключових причин виснаження — так звана «втома від вибору». Щодня людина ухвалює десятки дрібних рішень, які непомітно забирають енергію. Саме тому спрощення побуту може стати ефективним інструментом відновлення.

    Одним із найпростіших способів зменшити навантаження є обмеження вибору одягу. Кілька заздалегідь визначених варіантів для різних ситуацій дозволяють уникнути щоденних роздумів і зменшують ранковий стрес.

    У періоди сильного виснаження навіть побутові дрібниці можуть викликати роздратування. Тому тимчасове використання одноразового посуду або замовлення готової їжі допомагає зекономити сили та уникнути додаткового навантаження. Це не про лінь, а про раціональне управління ресурсом.

    Ще одна проста звичка — створення окремого місця для чистого одягу. Якщо немає сил одразу складати речі, їх можна зберігати окремо, щоб не створювати хаосу і не відкладати прання.

    Важливим фактором відновлення є також контроль інформаційного потоку. Вимкнення сповіщень у соцмережах допомагає знизити тривожність і повернути фокус на реальне життя. Подібний ефект дає і видалення робочих застосунків із особистого телефону або використання окремого гаджета для роботи — це дозволяє чітко розмежувати робочий і особистий час.

    Фінансову напругу зменшує налаштування автоматичних платежів. Це дозволяє не тримати в голові постійний контроль за рахунками і створює відчуття стабільності.

    Навіть у відпочинку експерти радять уникати зайвого вибору. Наприклад, перегляд одного довгого серіалу замість постійного пошуку нових фільмів допомагає розслабитися без додаткового навантаження на мозок.

    Однак основою відновлення залишається сон. Раннє засинання і достатня тривалість відпочинку напряму впливають на емоційний стан, концентрацію та здатність справлятися зі стресом.

    Фахівці наголошують: боротьба з вигоранням — це не про ускладнення життя, а навпаки про його свідоме спрощення. Саме такі, на перший погляд, банальні рішення допомагають повернути внутрішній баланс і відновити сили.

  • У Чернігові зникло світло після атаки РФ: сотні тисяч абонентів без електрики

    У Чернігові зникло світло після атаки РФ: сотні тисяч абонентів без електрики

    Російські удари по енергетичній інфраструктурі Чернігівської області призвели до повного знеструмлення Чернігова. Про це повідомила пресслужба Чернігівської міської ради.

    За даними міськради, у зв’язку з відсутністю електропостачання всі об’єкти критичної та соціальної інфраструктури переведені на роботу від альтернативних джерел живлення. Йдеться про лікарні, об’єкти життєзабезпечення та інші ключові установи, які мають продовжити функціонування в умовах аварійної ситуації.

    Через знеструмлення у місті суттєво обмежено роботу громадського транспорту. Усі тролейбусні маршрути тимчасово припинили рух, за винятком маршруту №11. На ньому перевезення пасажирів здійснюють автобуси за напрямком “вулиця Незалежності — Діагностичний центр”.

    В управлінні транспорту, транспортної інфраструктури та зв’язку уточнили, що повноцінний рух тролейбусів буде відновлено після стабілізації ситуації з електропостачанням.

    Пізніше у пресслужбі міськради повідомили про масштаби наслідків атаки. Зазначається, що ворожим ударом пошкоджено важливий енергооб’єкт у Ніжинському районі області. У результаті без електроенергії залишилися близько 430 тисяч абонентів у Ніжинському, Прилуцькому та Чернігівському районах.

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи. Точні строки відновлення електропостачання наразі не називаються.

  • Інженери з Європи приїхали оцінити стан нафтопроводу «Дружба»

    Інженери з Європи приїхали оцінити стан нафтопроводу «Дружба»

    Експерти Європейського Союзу прибули до України для оцінки пошкоджень на нафтопроводі «Дружба». Делегація інженерів уже перебуває в Києві та найближчим часом вирушить на місце руйнування інфраструктури.

    Метою візиту є аналіз технічного стану об’єкта, визначення масштабів пошкоджень і оцінка необхідних робіт для відновлення функціонування трубопроводу. Очікується, що за результатами огляду фахівці нададуть рекомендації щодо термінів і обсягів ремонтних робіт.

    Організацією поїздки та логістикою делегації займається представництво Європейського Союзу в Україні. До складу групи входять інженери, які мають досвід роботи з великими енергетичними об’єктами.

    Нафтопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів транспортування нафти в Європі, тому його пошкодження має значний вплив як на енергетичну безпеку регіону, так і на стабільність постачання.

    Візит європейських експертів свідчить про зацікавленість партнерів у якнайшвидшому відновленні інфраструктури та мінімізації наслідків інциденту.

  • Найвтомливіше десятиліття життя: що кажуть науковці

    Найвтомливіше десятиліття життя: що кажуть науковці

    На думку науковців, найбільш виснажливе десятиліття в житті людини триває від 40 до 50 років. У цей період одночасно відбуваються біологічні зміни в організмі, які поєднуються з великим життєвим навантаженням, пише Daily Mail.

    За словами професорки анатомії Мішель Спір з Університету Бристоля, цей стан можна описати як «невідповідність між біологією та навантаженням». Організм усе ще здатний виробляти енергію, але робить це вже менш ефективно, тоді як вимоги до неї залишаються високими.

    Ключові фактори виснаження включають зменшення м’язової маси, меншу ефективність мітохондрій, погіршення якості сну та підвищену реакцію на стрес. Навіть короткий стрес або пізні вечори можуть значно виснажувати, на відміну від молодого віку.

    Науковиця додає, що саме в цей період люди зазвичай виконують найбільше керівних та опікунських функцій, що додатково збільшує когнітивне та емоційне навантаження. Водночас індивідуальні відчуття енергії можуть значно різнитися від людини до людини.

    Доброю новиною є те, що після 60 років енергія часто зростає і стабілізується, навіть при зниженні фізичних можливостей. Регулярні силові тренування, правильний сон, контроль стресу та повноцінне харчування допомагають зберігати м’язову масу і підтримувати метаболічне здоров’я.

    Науковці підкреслюють, що мета не в тому, щоб відновити енергію 20-річного віку, а в тому, щоб правильно управляти ресурсами організму та ставити на перший план відновлення.

  • Фіктивні фірми відновлюють ТЕЦ: чи буде тепло у квартирах

    Фіктивні фірми відновлюють ТЕЦ: чи буде тепло у квартирах

    У відновленням теплових електроцентралей після ракетних ударів в Україні займаються компанії з ознаками фіктивності, що ставить під загрозу стабільність теплопостачання у квартирах містян.

    За даними журналістського розслідування МЕЖІ, 33 мільйони гривень, виділених на відновлення ТЕЦ, були передані ТОВ «Нова Перспектива Люкс», компанії без реального досвіду виконання таких робіт. Фірма була перекуплена у 2024 році та зареєстрована на підставну особу – Аллу Бурейко, яка раніше не займалася бізнесом і працювала кухарем у Словаччині.

    Експерти вказують на основні ознаки фіктивності компанії:

    • реєстрація на підставну особу;

    • участь у тендерах попри наявність більш вигідних пропозицій;

    • підроблений досвід виконання аналогічних робіт;

    • відсутність доходів і реальної господарської діяльності.

    Голова МЕЖІ Мартина Богуславець зазначила, що компанія, ймовірно, завищить обсяг робіт у своїх проєктах, що безпосередньо вплине на формування кошторису та загальної вартості відновлення ТЕЦ.

    У місті побоюються, що передача стратегічних об’єктів таким фірмам може поставити під загрозу своєчасне відновлення тепла у квартирах та збільшити витрати бюджету.