Позначка: відрахування

  • Кросовер за 2 мільйони і тисяча відрахованих студентів: що відбувається в ЛНТУ

    Кросовер за 2 мільйони і тисяча відрахованих студентів: що відбувається в ЛНТУ

    Ректорка Луцького національного технічного університету Ірина Вахович задекларувала серйозні витрати в період повномасштабної війни. В її електронній декларації зафіксовано придбання обладнання для сонячної електростанції на понад пів мільйона гривень, а також купівлю автомобіля Audi Q5 вартістю 2 мільйони гривень.

    Про це повідомляють «Українські новини».

    Зокрема, у 2022 році Вахович придбала сонячні панелі Longi Solar LR5-72HPH-540M та мережевий інвертор Solis-30K-5G-DC. Загальна вартість обладнання — 530 796 гривень. А вже наступного року — кросовер Audi Q5 2022 року випуску за 2 мільйони гривень.

    Дороге обладнання і кросовер за мільйони: як ректорка Луцького нацтеху ''освоює'' гроші під час війни

    За минулий рік її дохід від джерел відновлювальної енергетики склав 220 тисяч гривень. Основним джерелом прибутку залишається зарплата в університеті — 860 тисяч гривень за рік. Також ректорка задекларувала 15 тисяч доларів готівкою. Проживає Вахович у приватному будинку площею 162 кв.м у селі поблизу Луцька.

    Дороге обладнання і кросовер за мільйони: як ректорка Луцького нацтеху ''освоює'' гроші під час війни

    На тлі особистих витрат ректорки, університет опинився в центрі уваги через резонансне відрахування понад 1000 студентів-чоловіків. Це сталося у вересні 2024 року, після змін у законодавстві щодо мобілізації. Студентам старше 25 років, які навчаються не вперше, більше не надається відстрочка, тому їх було виключено з вишу.

    У коментарі Insider Media Вахович пояснила: “Ми приймали всіх охочих, але нова редакція закону не дозволяла тримати в університеті студентів, які не мають права на відстрочку”. За її словами, це була вимушена дія, а не внутрішнє рішення адміністрації вишу.

    Втім, на тлі таких масштабних відрахувань публічна демонстрація ректоркою мільйонних витрат виглядає неоднозначно і вже викликає обурення у студентському середовищі.

  • МОН прогнозує масове відрахування студентів-чоловіків

    МОН прогнозує масове відрахування студентів-чоловіків

    В Україні очікується хвиля масових відрахувань із вищих навчальних закладів. Особливо це стосуватиметься студентів-чоловіків призовного віку, які вступили до вишів з недобросовісною метою — уникнути мобілізації. Про це в інтерв’ю ZN.UA повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

    За його словами, після весняної сесії, яка завершиться у травні-червні, в університетах будуть «досить масові відрахування», ідеться насамперед про тих, хто формально числиться у вишах, але фактично не навчається.

    «Наразі понад сотню закладів освіти перевіряють щодо зарахування чоловіків 25+ років. Йдеться про очне навчання, яке повинно бути підтверджене фізичною присутністю на парах», — зазначив Винницький.

    Він наголосив, що освіта має бути свідомим вибором, а не інструментом для отримання відстрочки. Водночас заступник міністра визнав, що серед студентів є й ті чоловіки віком 25+, які справді повернулися до навчання свідомо та демонструють хороші результати.

    Паралельно триває масштабна перевірка понад 100 університетів і коледжів — Державна служба якості освіти спільно з військкоматами та правоохоронними органами вивчає дотримання законодавства щодо вступу та навчання студентів-чоловіків.

    Перевіряють:

    • достовірність даних у ЄДЕБО;

    • наявність студентів на заняттях;

    • чи не перевищено ліцензійні обсяги прийому.

    За словами Винницького, лише за період з квітня по серпень 2024 року було відраховано 23 448 чоловіків віком понад 30 років, з яких 5805 — за результатами перевірок, інші — за рішеннями самих вишів.

    Справжній рекорд поставила аспірантура: якщо до 2022 року до аспірантур щороку вступало 3–4 тисячі осіб, то у 2023-му — одразу 18 тисяч, з яких понад 90% — чоловіки призовного віку. Після перевірок було відраховано близько 3 тисяч аспірантів.

    У МОН запевняють: боротьба з фіктивним навчанням продовжиться і цього року. Вступна кампанія 2025 року проходитиме з особливою увагою до мотивації абітурієнтів та підвищеними вимогами до зарахування.

  • МОН відрахувало 3 тисячі аспірантів і готує нову хвилю перевірок

    МОН відрахувало 3 тисячі аспірантів і готує нову хвилю перевірок

    В Україні тривають перевірки здобувачів освіти в аспірантурі, і вже відраховано близько 3 тисяч осіб, які вступили у 2023 році. Про це в коментарі Новини.LIVE повідомив заступник міністра освіти і науки України Михайло Вінницький.

    За словами посадовця, значна частина молодих людей вступила до аспірантури в 2022–2023 роках не заради науки, а з метою отримання відстрочки від мобілізації. Проте зараз багато з них не виконують навчальні програми, через що і потрапили під відрахування.

    “На сьогодні ці перевірки продовжуються. Ми будемо бачити достатньо велику кількість тих, які будуть відраховані за невиконання своїх навчальних чи індивідуальних планів за результатами сесій, які відбудуться у червні”, – пояснив Вінницький.

    Він наголосив, що йдеться не про масове «полювання на відьом», а про очищення аспірантур від тих, хто використовує статус здобувача наукового ступеня не за призначенням. Якщо аспірант активно займається науковою роботою, складає іспити та відвідує заняття, до нього жодних претензій не буде.

    На жаль, за словами заступника міністра, велика частина аспірантів, які вступили під час війни, ймовірно, не дійде до захисту дисертацій.

    Раніше міністр освіти і науки Оксен Лісовий запевнив, що мобілізація студентів, аспірантів та науковців, які мають право на відстрочку, не планується, і на урядовому рівні такі питання не обговорюються.

  • В МОН розповіли, чому відраховують аспірантів із вишів

    В МОН розповіли, чому відраховують аспірантів із вишів

    В Україні з вищих навчальних закладів вже відрахували близько трьох тисяч аспірантів, які вступили у 2023 році. І це ще не кінець: після літніх сесій у червні кількість відрахованих зросте. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький у коментарі Новини.LIVE.

    Винницький пояснив, що відрахування стало результатом перевірок, які проводяться в закладах вищої освіти по всій країні. За його словами, МОН не має на меті відраховувати заради статистики, але наполягає на очищенні аспірантур від тих, хто фактично не займається науковою роботою.

    “Мова не йде про полювання на відьом. Якщо аспірант проводить дослідження, пише статті, працює над дисертацією і складає іспити – він спокійно навчається далі. Якщо ж ні – аспірантура не для нього”, – зазначив посадовець.

    Він також додав, що спостереження свідчать: велика частина аспірантів, які вступили у 2022–2023 роках, найімовірніше, не дійдуть до захисту дисертацій.

    Раніше в МОН анонсували нововведення: запровадження обов’язкових іспитів з української та іноземної мов для аспірантів і докторантів на третьому курсі. Це має стати своєрідною перевіркою того, що здобувачі дійсно проходять освітню складову аспірантури і працюють над своїми дослідженнями.

  • В МОН заявили про масові зловживання аспірантурою для уникнення мобілізації

    В МОН заявили про масові зловживання аспірантурою для уникнення мобілізації

    В українських вищих навчальних закладах триває посилена перевірка аспірантів, які могли вступити до аспірантури з єдиною метою — уникнення мобілізації. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

    За словами чиновника, у 2022–2023 роках спостерігалося різке зростання кількості вступників до аспірантури, що викликало підозри щодо реального академічного інтересу частини студентів. Винницький наголосив, що нині Міністерство освіти спільно з вишами перевіряє аспірантів на предмет виконання навчальних планів та наукової діяльності.

    «Ті, хто формально зарахований, але фактично не навчається — будуть відраховані», — зазначив заступник міністра.

    Станом на сьогодні вже відраховано 3 тисячі аспірантів, які вступили після початку повномасштабної війни. І це, за словами Винницького, лише початок. Очікується, що влітку ця цифра суттєво зросте.

    У Міністерстві підкреслюють, що аспірантура — це не інструмент для уникнення служби в армії, а насамперед науковий і освітній шлях, який вимагає активної участі в дослідженнях, навчанні та написанні дисертації.