Daypolitico

Позначка: відстрочка від мобілізації

  • Мобілізація з 31 жовтня: чи втратять українці відстрочки та кого торкнуться зміни

    Мобілізація з 31 жовтня: чи втратять українці відстрочки та кого торкнуться зміни

    В Україні 30 жовтня завершується черговий етап автоматичного продовження відстрочок від мобілізації. Міністерство оборони повідомило, що понад 90% чинних відстрочок можуть оновитися без повторного подання заяв та особистого звернення до державних установ. Водночас частині військовозобов’язаних доведеться самостійно перевірити свої дані або повторно подати документи, якщо система не зможе підтвердити підстави для відстрочки.

    Про це повідомляє Міністерство оборони України.

    За інформацією відомства, автоматичне продовження відстрочок розпочалося 17 жовтня і триватиме до 30 жовтня включно. Процес відбувається поступово, тому сповіщення в застосунку «Резерв+» надходять користувачам у різний час.

    У Міноборони наголосили, що відсутність повідомлення станом на ранок 30 жовтня не означає автоматичної втрати права на відстрочку. Система продовжує перевіряти інформацію в державних реєстрах, після чого громадянин має отримати сповіщення про результат.

    Головне — після 30 жовтня чинні відстрочки не скасовуються автоматично. Якщо військовозобов’язаний зберігає законні підстави для їх отримання, а державні реєстри містять необхідні відомості, строк дії відстрочки може бути продовжений без додаткових заяв.

    Автоматичне продовження працює незалежно від того, де людина раніше оформлювала відстрочку — через застосунок «Резерв+» чи центр надання адміністративних послуг.

    При цьому сам застосунок не ухвалює рішення про продовження. Він лише відображає актуальну інформацію з державного реєстру військовозобов’язаних.

    У Міноборони пояснили, що для перевірки статусу потрібно відкрити «Резерв+», натиснути символ «+» і вибрати функцію «Оновити документ». Після оновлення необхідно знову відкрити додаткове меню та перейти до розділу «Переглянути документ».

    Саме там зазначатиметься актуальний строк дії відстрочки.

    Якщо в документі відображається формулювання «до завершення мобілізації», це означає, що відстрочка діє до кінця поточного періоду мобілізації. Конкретну дату можна переглянути в розширених відомостях.

    У разі подальшого продовження мобілізації відстрочка для визначених категорій громадян також може оновитися автоматично, якщо законні підстави для неї залишатимуться чинними.

    Загалом автоматичне продовження доступне для 22 категорій військовозобов’язаних.

    До них належать люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до військової служби за станом здоров’я, батьки трьох і більше дітей, одинокі батьки, а також особи, які виховують дітей з інвалідністю або тяжкими захворюваннями.

    Автоматичне продовження також передбачене для громадян, які здійснюють догляд за близькими родичами за визначених законом обставин, опікунів недієздатних осіб та людей, які мають чоловіка, дружину або батьків з інвалідністю відповідних груп.

    Окремо до переліку входять студенти, аспіранти, науковці, викладачі закладів вищої та професійної освіти, а також педагогічні працівники загальноосвітніх закладів.

    Крім того, автоматично можуть продовжуватися відстрочки громадян, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час війни, осіб, які були незаконно позбавлені свободи через російську агресію, звільнених із полону військовослужбовців та деяких інших визначених законодавством категорій.

    Однак належність до відповідної категорії ще не гарантує успішного автоматичного продовження.

    Ключовою умовою є наявність актуальних відомостей у державних реєстрах. Якщо інформація про сімейний стан, інвалідність, навчання чи інші підстави відсутня або застаріла, система може не підтвердити право на відстрочку.

    У такому разі «Резерв+» має повідомити користувача про неможливість автоматичного продовження.

    У Міноборони підкреслили, що таке повідомлення не обов’язково означає втрату законного права на відстрочку. Найчастіше проблема може бути пов’язана саме з невідповідністю або відсутністю необхідних даних.

    Якщо відстрочка не продовжилася, військовозобов’язаному рекомендують перевірити інформацію у відповідних державних реєстрах та за потреби оновити її.

    Після цього можна повторно подати запит через «Резерв+», якщо для відповідної категорії передбачена електронна послуга. Альтернативний варіант — звернутися з необхідними документами до будь-якого зручного ЦНАП.

    При цьому подавати заяву безпосередньо до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не потрібно.

    Важливо, що вже оформлена відстрочка залишається чинною до завершення строку, на який її було надано. Сам факт відсутності автоматичного оновлення не означає, що вона припинила діяти раніше зазначеної дати.

    У Міноборони також звернули увагу на різницю між автоматичним продовженням чинної відстрочки та оформленням нової.

    Якщо перша процедура доступна для 22 категорій громадян, то нову відстрочку через «Резерв+» наразі можуть отримати представники лише 12 категорій.

    Серед них — люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до служби, багатодітні батьки, одинокі батьки, студенти, аспіранти, педагоги та науковці, а також окремі категорії громадян, які мають родичів з інвалідністю або дітей військовослужбовців.

    Для решти категорій оформлення здійснюється через ЦНАП із поданням необхідних документів.

    У Міністерстві оборони зазначили, що поступово розширюватимуть перелік послуг, доступних у «Резерв+», у міру вдосконалення обміну інформацією між державними реєстрами.

    Таким чином, 31 жовтня не стане датою масового скасування відстрочок від мобілізації. Для більшості громадян із підтвердженими підставами їхню дію мають продовжити автоматично.

    Водночас військовозобов’язаним варто перевірити інформацію у своєму електронному військово-обліковому документі та переконатися, що відстрочка має актуальний строк дії. Якщо система не змогла підтвердити право на неї, необхідно оновити відомості та скористатися передбаченою процедурою оформлення.

  • Майже 400 тисяч військовозобов’язаних можуть втратити бронювання, регіони зупиняють підтвердження критичності, а ТЦК посилюють патрулювання

    Майже 400 тисяч військовозобов’язаних можуть втратити бронювання, регіони зупиняють підтвердження критичності, а ТЦК посилюють патрулювання

    30 жовтня спливає термін дії значної кількості бронювань військовозобов’язаних, однак автоматичного продовження ще на 90 днів для майже 400 тисяч людей може не бути. У багатьох регіонах місцеві адміністрації фактично призупинили підтвердження статусу критичності для підприємств, які раніше могли отримувати його без значних труднощів. Водночас із 31 жовтня в Києві, Львові та Одесі планують посилити патрулювання територіальних центрів комплектування. На вихідні до цих міст додатково направляють співробітників ТЦК з інших областей.

    За інформацією джерела, залученого до процесів, посилення мобілізаційних заходів пояснюють необхідністю зменшити корупційні ризики та покращити виконання мобілізаційних завдань. Паралельно Служба безпеки України посилює перевірки військовозобов’язаних, які мають бронювання на підприємствах критичної інфраструктури. За словами співрозмовника, найближчим часом послаблення мобілізаційних заходів не очікується — навпаки, перевірки та вимоги до підприємств можуть стати жорсткішими.

    Ці процеси відбуваються на тлі змін до правил бронювання. 23 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів повідомив про ухвалення відповідних рішень. Зокрема, граничний рівень бронювання для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів знижено зі 100% до 95%. Для збільшення ліміту підприємство може подати обґрунтоване звернення до Координаційного центру. Уряд також оголосив про перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності.

    Центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають переглянути галузеві й регіональні критерії критичності протягом десяти днів після набрання чинності відповідними змінами. Водночас уряд окремо наголосив, що перегляд критеріїв не означає автоматичного перегляду статусів усіх підприємств: компанії, які відповідають чинним критеріям, збережуть статус критично важливих.

    За даними Міністерства економіки, наприкінці вересня кількість заброньованих військовозобов’язаних становила близько 1,4 млн і продовжувала зростати на десятки тисяч щомісяця. Після попереднього посилення критеріїв улітку приблизно 15% підприємств не змогли підтвердити свій статус, однак загальна кількість бронювань усе одно збільшилася.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький критикував безумовне стовідсоткове бронювання, називаючи його несправедливим щодо військовослужбовців. Він також звертав увагу на появу компаній, фактично створених для отримання бронювань. Як приклад наводив підрядника енергетичної компанії, у якого зі ста заброньованих працівників лише двадцять реально виконували роботи за контрактом.

    Координаційний центр з організації бронювання має консультативно-дорадчий статус. Серед його завдань — узгодження галузевих і регіональних критеріїв, розгляд звернень державних органів і надання рекомендацій щодо скасування статусу критично важливого підприємства, зокрема за наявності підстав, наданих правоохоронними органами. Розгляд звернень може тривати до місяця, а в разі обґрунтованої потреби в невідкладному розгляді — до семи робочих днів.

    Посилення перевірок відбувається в умовах російських атак на енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський публічно наголошував на необхідності захисту енергосистеми від російських ударів і повідомляв про продовження атак на енергетичні та інші критичні об’єкти.

    Для підприємств, які відновлюють електромережі, ремонтують обладнання та забезпечують роботу критичних об’єктів, втрата бронювання ключовими фахівцями потенційно може створити додаткові кадрові ризики напередодні опалювального сезону.

    Уряд пояснює зміни необхідністю усунути зловживання та зробити систему бронювання справедливішою. Водночас поєднання перегляду критеріїв критичності та зміни граничних обсягів бронювання створює для підприємств потребу перевірити відповідність новим вимогам. При цьому офіційні роз’яснення уряду не підтверджують, що всі критично важливі підприємства мають повторно проходити процедуру підтвердження статусу. Однак, як наголошує джерело, очікувати послаблень у мобілізації не варто.

  • Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    В Україні готуються вчергове продовжити воєнний стан і загальну мобілізацію. Президент Володимир Зеленський 26 жовтня вніс до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають збереження особливого правового режиму ще на 90 діб. У разі їх ухвалення парламентом воєнний стан і мобілізаційні заходи діятимуть до кінця січня 2027 року.

    Відповідні документи з’явилися на офіційному сайті Верховної Ради в понеділок, 26 жовтня.

    Йдеться про законопроєкт №16182 щодо затвердження указу президента про продовження строку дії воєнного стану та законопроєкт №16183, який стосується продовження загальної мобілізації.

    Обидві законодавчі ініціативи зареєстровані 26 жовтня та передані на розгляд парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

    Згідно з документами, воєнний стан пропонується продовжити з 05:30 31 жовтня 2026 року ще на 90 діб. Таким чином, новий період триватиме до 29 січня 2027 року.

    Аналогічне продовження передбачене й для загальної мобілізації.

    Станом на ранок 26 жовтня Верховна Рада ще не ухвалила відповідних законопроєктів.

    Тому наразі йдеться саме про президентську ініціативу, яка потребує парламентського затвердження.

    Очікується, що народні депутати можуть розглянути документи вже протягом поточного пленарного тижня.

    Якщо парламент підтримає обидва законопроєкти, це стане 21-м продовженням воєнного стану та мобілізації від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Нагадаємо, що воєнний стан в Україні запровадили 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабну агресію.

    Відтоді його дія регулярно продовжується відповідними указами президента, які затверджує Верховна Рада.

    Попереднього разу парламент голосував за продовження воєнного стану та мобілізації 14 липня 2026 року.

    Тоді обидва режими продовжили на 90 діб — до 31 жовтня.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», це було двадцяте рішення Верховної Ради щодо продовження особливого правового режиму.

    Нові законопроєкти мають забезпечити безперервність його дії після завершення поточного строку.

    Воєнний стан передбачає функціонування держави в особливих умовах, необхідних для забезпечення оборони, захисту населення та протидії збройній агресії.

    Під час його дії державні органи та військове командування можуть застосовувати визначені законом заходи, необхідні для забезпечення безпеки та обороноздатності країни.

    Зокрема, можуть діяти обмеження пересування, спеціальний порядок роботи окремих установ, комендантська година та інші заходи, передбачені законодавством.

    Водночас саме продовження воєнного стану не означає автоматичного запровадження нових обмежень для громадян.

    Окремо продовжується загальна мобілізація, необхідна для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань.

    Відповідно до чинного законодавства, під час мобілізації призову підлягають передусім військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які визнані придатними за станом здоров’я та не мають законних підстав для відстрочки або бронювання.

    Для чоловіків віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законодавством випадках, зокрема якщо вони вже мають статус військовозобов’язаних.

    Водночас молоді громадяни можуть добровільно вступати на військову службу за контрактом.

    Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть долучатися до військової служби добровільно. Сам факт перебування на обліку не означає їхнього обов’язкового призову.

    Продовження мобілізації також не скасовує чинних підстав для відстрочки.

    Право на відстрочку зберігається за громадянами, які відповідають установленим законом вимогам. Це стосується, зокрема, окремих категорій батьків, опікунів, осіб, які здійснюють догляд за родичами, а також інших визначених законодавством громадян.

    Для працівників підприємств, установ та організацій, які мають право на бронювання, продовжують діяти передбачені законом механізми оформлення відповідного статусу.

    Раніше «Ненька інфо» пояснювала, як працює мобілізація в умовах цифрового військового обліку, зокрема які категорії громадян підлягають призову та як перевіряються військово-облікові дані.

    Важливо також розуміти, що продовження загальної мобілізації не означає автоматичного призову всіх чоловіків відповідного віку.

    Мобілізаційні заходи проводяться відповідно до потреб Сил оборони, встановленого порядку військового обліку та індивідуальних обставин військовозобов’язаних.

    Рішення щодо конкретної особи ухвалюються відповідно до чинного законодавства та з урахуванням результатів військово-лікарської комісії, наявності відстрочки й інших правових підстав.

    Також продовження воєнного стану саме по собі не визначає термінів демобілізації військовослужбовців, які вже проходять службу.

    Питання звільнення з військової служби регулюється окремими нормами законодавства.

    Раніше «Ненька інфо» писала про нові контрактні механізми проходження служби, які обговорювалися як спосіб зробити умови військової служби більш передбачуваними.

    Таким чином, нова ініціатива президента спрямована насамперед на збереження чинного правового режиму ще на три місяці.

    Остаточне рішення мають ухвалити народні депутати. До завершення парламентської процедури продовжують діяти попередні строки воєнного стану та загальної мобілізації — до 31 жовтня 2026 року.

    У разі підтримки законопроєктів №16182 і №16183 відповідні правові режими залишатимуться чинними до кінця січня 2027 року.

  • Масове скорочення броні переглянули: енергетика та оборонка можуть отримати новий ліміт

    Масове скорочення броні переглянули: енергетика та оборонка можуть отримати новий ліміт

    В Україні готують черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Після хвилі критики з боку бізнесу та народних депутатів Кабінет Міністрів може пом’якшити раніше запропоновані обмеження для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів. Замість скорочення квот до 85% уряд розглядає можливість встановлення ліміту на рівні 95%. Водночас для бронювання всіх працівників підприємствам доведеться проходити додаткове погодження.

    Про це 22 жовтня повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк, посилаючись на оновлений проєкт урядової постанови.

    За інформацією парламентаря, підприємства оборонної промисловості та енергетики зможуть бронювати до 95% військовозобов’язаних працівників без спеціального погодження підвищеного ліміту.

    Якщо ж підприємству необхідно зберегти бронювання для 100% персоналу, відповідне рішення доведеться погоджувати через Координаційний центр при Кабінеті Міністрів.

    Цей орган має перевіряти обґрунтованість надання додаткових квот та оцінювати потреби підприємств, які виконують критично важливі завдання.

    Спочатку уряд пропонував значно суворіші обмеження. У проєкті, який став відомий 12 жовтня, передбачалося скорочення бронювання для підприємств ОПК та енергетики зі 100% до 85%.

    Для підприємств теплопостачання, водоканалів та служб поводження з побутовими відходами розглядали зниження квоти із 75% до 60%.

    Окремою суперечливою ініціативою стала пропозиція змінити порядок розрахунку кількості працівників, яких можна забронювати.

    Зокрема, із загальної чисельності військовозобов’язаних пропонували виключити співробітників, які вже мають відстрочку від мобілізації з інших законних підстав.

    На практиці це могло б суттєво зменшити кількість доступних бронювань навіть для підприємств, які формально зберігали б попередню квоту.

    Однак після критики відповідний пункт вирішили вилучити з оновленого проєкту. Про це 21 жовтня повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

    Нові правила викликали занепокоєння серед роботодавців, які попереджали про ризики втрати кваліфікованих фахівців.

    Особливо гостро питання постало перед підприємствами оборонної промисловості, енергетики, комунального господарства та аграрного сектору.

    Представники бізнесу наголошували, що скорочення бронювання може поставити під загрозу виконання оборонних замовлень, ремонт пошкоджених енергетичних об’єктів та безперервне надання критично важливих послуг.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 63 народні депутати виступили проти скорочення квот. Ініціативу також розкритикували представники 16 аналітичних центрів.

    Ще 13 жовтня Кабмін погодив зміни до системи бронювання із додатковим доопрацюванням окремих положень. Для остаточного узгодження відсоткових квот уряд узяв п’ять днів.

    Про цей етап «Ненька інфо» також писала в матеріалі про затримку затвердження нових лімітів.

    Наразі очікується, що оновлену постанову можуть остаточно затвердити до кінця тижня.

    Водночас станом на 22 жовтня офіційного тексту документа з квотою 95% ще не оприлюднено.

    Це означає, що нові правила поки не можна вважати чинними. Підприємствам і працівникам необхідно орієнтуватися на чинний порядок бронювання до офіційного опублікування змін та набрання ними чинності.

    Головним відкритим питанням залишається практичний механізм роботи Координаційного центру, зокрема критерії погодження стовідсоткового бронювання та строки розгляду заяв підприємств.

  • Від 100% до 85%: нові правила бронювання викликали скандал, 63 депутати вимагають перегляду

    Від 100% до 85%: нові правила бронювання викликали скандал, 63 депутати вимагають перегляду

    В Україні розгорівся конфлікт навколо нових правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Запропоновані урядом зміни можуть призвести до скорочення кількості заброньованих фахівців на підприємствах оборонної промисловості, енергетики та житлово-комунального господарства. Шістнадцять аналітичних центрів попередили, що новий механізм загрожує стабільній роботі критичної інфраструктури й виконанню оборонних замовлень. Водночас група із 63 народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови з вимогою переглянути рішення Кабінету Міністрів. Експерти пропонують не позбавляти бізнес бронювання без належної процедури, запровадити 90-денний перехідний період і встановити прозорі правила перевірки підприємств.

    Про ризики нової системи бронювання йдеться у відкритому зверненні 16 аналітичних центрів, оприлюдненому 16 жовтня Центром економічної стратегії.

    Звернення адресували президенту України, прем’єр-міністру, профільним міністерствам, керівництву Офісу президента та Національному агентству з питань запобігання корупції.

    Аналітики не заперечують необхідності боротьби з фіктивним працевлаштуванням і незаконним отриманням відстрочок.

    Однак запропоновані урядом інструменти, на їхню думку, можуть вдарити не лише по порушниках, а й по підприємствах, від роботи яких залежать оборона держави, електропостачання, опалення та забезпечення населення найнеобхіднішими послугами.

    Що саме хоче змінити Кабмін

    У центрі дискусії — проєкт постанови «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».

    Документ передбачає створення спеціального Координаційного центру, перегляд критеріїв критичної важливості підприємств та зміну граничних лімітів бронювання.

    Як повідомляв «Інтерфакс-Україна», 13 жовтня Кабінет Міністрів погодив відповідне рішення з додатковим доопрацюванням окремих положень.

    Зокрема, положення про відсотки бронювання передбачалося доопрацювати протягом п’яти днів.

    Водночас остаточне нормативне оформлення та застосування конкретних нових обмежень необхідно відрізняти від тексту, який аналізували експерти.

    Тому повідомлення про нові правила не означає автоматичного скасування всіх чинних бронювань.

    Оборонні підприємства можуть втратити частину ліміту

    Найбільше занепокоєння викликала пропозиція скоротити підвищені ліміти бронювання для окремих галузей.

    За повідомленнями про зміст проєкту, для підприємств оборонного сектору та енергетики розглядалося зниження відповідної квоти зі 100% до 85%.

    Для підприємств тепло- й водопостачання пропонувалося скорочення з 75% до 60%.

    Ці показники стосуються відповідних категорій підприємств, а не єдиного універсального ліміту для всіх роботодавців.

    За чинною базовою моделлю можливість бронювання залежить від статусу підприємства, виду його діяльності та окремих законодавчих винятків.

    Основні правила визначає постанова Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року.

    На думку аналітиків, механічне скорочення підвищених квот може призвести до втрати кваліфікованих працівників.

    Особливо небезпечним це може бути для підприємств, які виготовляють озброєння, ремонтують енергетичні об’єкти або забезпечують населення водою й теплом.

    Експерти наголошують, що в багатьох галузях неможливо швидко замінити фахівців зі спеціальною підготовкою.

    Водночас оцінка таких ризиків не означає, що всі підприємства обов’язково втратять однакову частину персоналу.

    Конкретні наслідки залежатимуть від остаточно затверджених норм та кадрової ситуації.

    Новий Координаційний центр може затягнути процедури

    Одним із найсуперечливіших положень документа стало створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних.

    За інформацією аналітичних центрів, до його складу планують включити 17 представників державних органів.

    Співголовами мають стати заступники міністрів економіки та оборони.

    Новий орган братиме участь у визначенні критичної важливості підприємств, погодженні критеріїв та розгляді питань збільшення лімітів бронювання.

    Однак його створення може додати ще один етап погодження.

    За підрахунками експертів, строк визначення критичної важливості підприємства може збільшитися з 10 до 17 робочих днів.

    При цьому для частини процедур, зокрема збільшення ліміту понад 50% та розгляду питань скасування статусу, у проєкті не встановлено чітких строків.

    Це означає ризик ситуацій, коли підприємство не зможе заздалегідь прогнозувати тривалість розгляду своїх документів.

    Особливо гостро таку невизначеність можуть відчувати підприємства, які працюють за державними оборонними контрактами.

    Підприємства можуть втратити критичний статус без належних гарантій

    Окремий блок критики стосується процедури скасування статусу критично важливого підприємства.

    Аналітики звертають увагу, що відповідні рекомендації Координаційного центру можуть стати підставою для позбавлення підприємства такого статусу.

    Водночас у проєкті, за їхньою оцінкою, не визначено вичерпного переліку причин ухвалення відповідного рішення.

    Також недостатньо врегульовані процедури попереднього повідомлення підприємства, надання пояснень і оскарження.

    Це створює ризики для правової визначеності бізнесу.

    Наслідки можуть бути суттєвими, оскільки критичний статус є однією з передумов бронювання військовозобов’язаних працівників.

    У разі його втрати підприємство може втратити й можливість підтримувати відповідні відстрочки.

    Проте втрата статусу підприємства та фактичне припинення відстрочки конкретного працівника — окремі юридичні питання, які повинні вирішуватися відповідно до чинної процедури.

    Експерти вимагають, щоб будь-яке скасування критичного статусу супроводжувалося мотивованим рішенням і реальним правом на оскарження.

    НАЗК та міністерства висловлювали зауваження

    У зверненні аналітичних центрів зазначено, що до запропонованих змін виникли претензії не лише в бізнесу.

    Зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції у висновку від 12 жовтня вказало на можливі корупціогенні чинники.

    За оцінкою, наведеною аналітиками, відсутність чітких критеріїв і строків може створювати передумови для непрозорого ухвалення рішень.

    Міністерство цифрової трансформації, за інформацією авторів звернення, не підтримало створення нового центру через ризик дублювання функцій державних органів.

    Міністерство юстиції висловило застереження щодо можливого надання дорадчому органу повноважень, які фактично мають владний характер.

    Зауваження також надходили від Міністерства енергетики.

    При цьому аналітичні центри стверджують, що частину таких рекомендацій під час доопрацювання документа не врахували.

    63 народні депутати виступили проти рішення

    Критика нової системи бронювання вийшла за межі експертного середовища.

    16 жовтня група із 63 народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови №16160.

    Документ стосується перегляду урядового рішення від 13 жовтня щодо нових правил бронювання.

    Про парламентську ініціативу повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».

    Депутати пропонують переглянути рішення уряду, провести консультації з роботодавцями та змінити підхід до роботи Координаційного центру.

    Зокрема, парламентарі виступають за те, щоб новий орган мав консультативно-дорадчі функції, а не фактично визначав долю підприємств через обов’язкові для виконання рекомендації.

    Однак реєстрація парламентського проєкту ще не означає скасування рішення Кабінету Міністрів.

    Для цього необхідні відповідні рішення уповноважених державних органів.

    Аналітики вимагають 90 днів для бізнесу

    Однією з ключових пропозицій авторів звернення стало запровадження спеціального перехідного періоду.

    Експерти пропонують надати підприємствам 90 днів для адаптації до нових правил.

    Протягом цього часу чинні бронювання, на їхню думку, повинні зберігати свою дію.

    Це дозволило б роботодавцям перевірити відповідність новим вимогам, підготувати документи та скоригувати кадрові плани.

    Аналітичні центри також закликали тимчасово зупинити перегляд критеріїв критичної важливості та скасування відповідних статусів до завершення доопрацювання нормативної бази.

    Такі заходи пропонується запровадити до 20 жовтня.

    Протягом наступних 30 днів експерти рекомендують визначити чіткі підстави для скасування статусу, встановити прозорі критерії та провести оцінку економічних наслідків.

    Однак станом на 18 жовтня немає підтвердження, що уряд уже погодив запропонований 90-денний перехідний період.

    Чому бізнес виступає проти масових обмежень

    Координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман пояснив, що експерти підтримують боротьбу зі схемами фіктивного працевлаштування.

    Проблема, на його думку, полягає у виборі інструментів.

    Замість перевірок підприємств із конкретними ознаками зловживань пропонується змінити загальні правила для широкого кола роботодавців.

    Такий підхід, за оцінкою економістів, може зачепити компанії, які добросовісно виконують свої зобов’язання перед державою.

    Окремим ризиком є скорочення виробничих можливостей підприємств, від яких залежать державні замовлення, податкові надходження та критично важливі послуги.

    Водночас прихильники посилення контролю обґрунтовують необхідність змін боротьбою зі зловживаннями та потребою забезпечувати мобілізаційні ресурси держави.

    Саме тому аналітичні центри пропонують використовувати ризик-орієнтований підхід — перевіряти передусім ті підприємства, щодо яких є конкретні підстави підозрювати порушення.

    Чи втратять бронювання працівники вже зараз

    Найголовніше для військовозобов’язаних працівників — не плутати обговорення нових правил із фактичним анулюванням відстрочки.

    Сама поява проєкту змін або звернення аналітичних центрів не скасовує чинне бронювання.

    Водночас підприємства повинні дотримуватися правил, які вже набрали чинності, зокрема щодо підтвердження критичного статусу.

    Наприклад, постанова Кабміну №692 від 30 травня 2026 року передбачала перегляд критеріїв критичної важливості та відповідних статусів.

    Для окремих підприємств встановлювалися строки підтвердження необхідних документів.

    Тому роботодавцям варто перевіряти чинність власного статусу й відстежувати офіційні нормативні зміни.

    Працівникам слід орієнтуватися на актуальний статус відстрочки, відображений у відповідних державних інформаційних системах, а не лише на повідомлення в соціальних мережах.

    Що буде далі

    Станом на 18 жовтня навколо нової моделі бронювання триває дискусія між урядом, експертним середовищем, роботодавцями та частиною народних депутатів.

    Аналітичні центри вимагають переглянути підхід до визначення критично важливих підприємств і запровадити процесуальні гарантії для бізнесу.

    Група парламентарів зареєструвала ініціативу щодо перегляду урядового рішення.

    Остаточні наслідки для працівників залежатимуть від затвердженої редакції нормативних актів, порядку їхнього застосування та можливих перехідних положень.

    Головна проблема, на яку звертають увагу економісти, полягає в необхідності одночасно забезпечити мобілізаційні потреби армії та зберегти роботу підприємств, без яких неможливе функціонування економіки й критичної інфраструктури.

    Саме тому наступні рішення Кабінету Міністрів матимуть важливе значення як для роботодавців, так і для сотень тисяч військовозобов’язаних працівників, які працюють у стратегічних галузях.

  • Бронювання під загрозою скорочення: Кабмін узяв п’ять днів, щоб вирішити долю нових квот

    Бронювання під загрозою скорочення: Кабмін узяв п’ять днів, щоб вирішити долю нових квот

    Кабінет Міністрів України готує черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних працівників. 13 жовтня уряд розглянув відповідну постанову, однак найсуперечливіше питання — максимально допустиму частку заброньованих працівників — вирішив доопрацювати протягом п’яти днів. Раніше стало відомо про пропозиції скоротити квоти для підприємств оборонно-промислового комплексу, енергетики та комунальної сфери. Після критики з боку бізнесу й профільних відомств остаточні параметри вирішили додатково узгодити.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на джерела в уряді та народного депутата Ярослава Железняка.

    За інформацією парламентаря, на засіданні 13 жовтня Кабмін розглянув постанову щодо організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану.

    Документ підтримали з необхідністю додаткового доопрацювання. Для більшості положень визначили одноденний строк, а для норм щодо відсоткових квот — п’ятиденний.

    Причиною стала відсутність остаточно узгодженої позиції щодо допустимої кількості працівників, які можуть отримувати бронювання.

    Співрозмовник РБК-Україна в уряді пояснив, що питання є особливо чутливим, тому для погодження квот вирішили взяти більше часу.

    Квоти для оборонних підприємств можуть скоротити

    Напередодні урядового засідання Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про проєкт змін, який передбачав суттєвий перегляд правил бронювання.

    Найбільше занепокоєння викликала пропозиція зменшити максимальну частку заброньованих військовозобов’язаних працівників на підприємствах оборонно-промислового комплексу та енергетики.

    Зокрема, обговорювалося скорочення ліміту зі 100% до 85%.

    Для підприємств теплопостачання, водоканалів та сфери поводження з відходами розглядали інший варіант — зменшення максимальної частки заброньованих працівників із 75% до 60%.

    Однак ці показники залишаються параметрами попереднього проєкту, а не остаточно ухваленими нормами.

    Відповідно, повідомлення про те, що всі оборонні підприємства вже втратили можливість бронювати до 100% персоналу, наразі було б передчасним.

    Чому бізнес виступив проти змін

    Ініціатива скорочення квот викликала критику серед представників критично важливих галузей економіки.

    Насамперед ідеться про підприємства, які виготовляють озброєння, боєприпаси, безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та іншу продукцію для Сил оборони України.

    У таких компаніях значна частина працівників має спеціалізовану технічну кваліфікацію, а їхню підготовку та заміну складно здійснити за короткий час.

    Втрата частини персоналу може вплинути на виробничі процеси, особливо там, де виконання оборонних контрактів залежить від конкретних інженерів, технологів та інших фахівців.

    Схожі ризики існують в енергетичній та комунальній сферах.

    На тлі російських атак на українську інфраструктуру підприємства електро-, тепло- та водопостачання потребують достатньої кількості спеціалістів для проведення аварійних ремонтів і підтримання безперебійної роботи обладнання.

    Саме тому питання бронювання в цих галузях має значення не лише для бізнесу, а й для обороноздатності та життєзабезпечення населення.

    Від однієї суперечливої пропозиції вже відмовилися

    Крім скорочення квот, уряд розглядав зміну механізму розрахунку кількості військовозобов’язаних працівників, від якої визначається допустимий обсяг бронювання.

    Ішлося про можливість виключити з розрахункової бази працівників, які вже мають законні підстави для відстрочки від мобілізації.

    До таких категорій можуть належати окремі студенти, багатодітні батьки та особи, які здійснюють догляд за родичами відповідно до встановлених законом умов.

    За попередньою ідеєю, таких працівників пропонували не враховувати під час визначення стандартної 50-відсоткової квоти підприємства.

    Це могло змінити кількість співробітників, яких роботодавець має можливість забронювати.

    Проте, за інформацією Железняка та джерел РБК-Україна, від пропозиції виключати працівників з іншими законними відстрочками з бази розрахунку вирішили відмовитися.

    Таким чином, станом на 13 жовтня ця норма не входить до погоджених нововведень.

    Як зараз працює система бронювання

    Чинний механізм бронювання військовозобов’язаних працівників ґрунтується на постанові Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року з подальшими змінами.

    Загалом підприємство повинно мати передбачені законодавством підстави для бронювання, зокрема відповідний статус критично важливого для економіки, забезпечення життєдіяльності населення або потреб Сил оборони.

    Залежно від категорії підприємства та спеціальних норм законодавства застосовуються різні обмеження щодо кількості працівників, які можуть бути заброньовані.

    Для значної частини критично важливих підприємств стандартний ліміт становить 50%, тоді як для окремих категорій діють спеціальні правила.

    Бронювання оформлюється роботодавцем у встановленому порядку, зокрема з використанням державних цифрових сервісів.

    У червні 2026 року уряд уже переглядав критерії критичності підприємств, вимоги до оплати праці та правила врахування працівників, які працюють за сумісництвом.

    Тоді в Мінекономіки пояснювали, що зміни спрямовані на збереження кадрового потенціалу економіки та більш адресне використання механізму бронювання.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про посилення правил бронювання та нові вимоги до критично важливих підприємств.

    Що буде з уже оформленим бронюванням

    Найбільше працівників і роботодавців зараз цікавить, чи призведуть майбутні зміни до автоматичного скасування вже наданих відстрочок.

    Однак остаточної відповіді на це запитання наразі немає.

    Усе залежатиме від фінальної редакції постанови, перехідних положень і визначеного порядку застосування нових квот.

    Саме повідомлення про доопрацювання постанови не є підставою вважати, що вже оформлене бронювання автоматично анульоване.

    Підприємствам варто орієнтуватися на чинні нормативні акти та офіційні рішення, а не на попередні варіанти урядових документів.

    Роботодавці, які мають значну кількість заброньованих працівників, зможуть оцінити наслідки змін лише після публікації остаточних норм.

    Оборонні підприємства намагаються зберегти персонал

    В умовах війни питання бронювання безпосередньо пов’язане зі здатністю підприємств виконувати державні замовлення.

    Особливо це стосується українського оборонно-промислового комплексу.

    У вересні «Ненька інфо» писала, що 86% підприємств українського ОПК підтвердили статус критично важливих.

    Такий статус дозволяє підприємствам користуватися передбаченими законодавством механізмами бронювання та зберігати працівників, необхідних для виробництва продукції оборонного призначення.

    Тому можливе зменшення допустимої частки заброньованого персоналу має значення для виконання контрактів і виробничого планування.

    Коли ухвалять остаточні правила

    За повідомленням Ярослава Железняка, уряд визначив п’ятиденний строк для доопрацювання частини постанови, що стосується квот.

    Однак це не означає, що нові правила автоматично набудуть чинності через п’ять днів.

    Для застосування нормативних змін необхідно встановити остаточний зміст документа, порядок його оприлюднення та дату набрання чинності.

    Поки цих відомостей немає, визначити точну дату початку дії нових обмежень неможливо.

    Отже, Кабмін розпочав фінальне узгодження змін до бронювання, але ключове рішення щодо квот залишається відкритим.

    Скорочення лімітів для оборонних і енергетичних підприємств обговорюється, однак остаточні відсотки ще мають узгодити.

    Водночас від ідеї виключати працівників з іншими законними підставами для відстрочки із загальної бази розрахунку, за повідомленнями джерел, відмовилися.

    Подальші рішення уряду визначатимуть, як саме підприємства зможуть зберігати необхідні кадри та чи доведеться їм переглядати кількість заброньованих військовозобов’язаних.

  • «Резерв+» дав збій у день зміни правил бронювання

    «Резерв+» дав збій у день зміни правил бронювання

    До полудня 1 вересня «Резерв+» у частини користувачів усе ще не відкривається. Для людини, яку цього дня може зупинити група оповіщення ТЦК або поліція, це вже не просто технічна проблема. Електронний військово-обліковий документ став основним. Якщо застосунок не працює, людина може залишитися без документа, який підтверджує її статус.

    Міноборони опублікувало свою хронологію збою. Близько 03:00 автоматично оновився сертифікат безпеки. Через налаштування захисту стара версія застосунку перестала підключатися до системи. Близько 04:00 почали випускати виправлену версію. У Google Play вона з’явилася о 06:30, в App Store — о 07:46. Після цього, за версією відомства, надто багато користувачів одночасно почали заходити в застосунок. О 10:02 Міноборони повідомило, що перевантаження зняли і системи входу перезапустили. Пізніше там визнали, що частина користувачів усе ще не може авторизуватися, і почали збільшувати потужності.

    У травні 2025 року міністерство вже просило користувачів оновити застосунок після такої самої заміни. Старі версії переставали працювати. Через рік ситуація повторилася. «Резерв+» залежить від налаштувань безпеки та інших державних систем, тому після обов’язкового оновлення застосунок зіткнувся з великою кількістю одночасних підключень.

    Дата 1 вересня теж має значення, згідно з постановою Кабміну №692 від 30 травня 2026 року, рішення про критичну важливість підприємств, які діяли на момент набрання постановою чинності, зберігають дію не довше ніж до 1 вересня. Відстрочки працівників таких підприємств прив’язані до того самого строку, якщо критичність не переглянули і підприємство не внесли до єдиного переліку. З 1 вересня для звичайних підприємств також підвищується зарплатний поріг для бронювання — до трьох мінімальних зарплат. Якщо застосунок перестає працювати саме того дня, коли закінчується строк старих броней, виникає цілком практична проблема. Рішення органу влади може вже бути ухвалене, а в реєстрі й застосунку його ще не видно.

    «Резерв+» запустили у травні 2024 року як цифрову альтернативу походу до ТЦК. Через застосунок можна отримати електронний військово-обліковий документ із QR-кодом, оновити дані, оформити відстрочку, побачити інформацію про штрафи та інші відомості. Юридично електронний документ уже є основним. Паперову копію можна роздрукувати, завантаживши PDF у «Резерв+» або на порталі Дія.

    «Резерв+» не зберігає всі дані окремо, застосунок отримує їх з «Оберіга» та інших державних реєстрів через систему «Трембіта». У червні через некоректну відповідь соціальних реєстрів тимчасово призупиняли сервіси, пов’язані з інвалідністю. Зараз проблема почалася з сертифіката безпеки і доступу до застосунку. Перевірки військово-облікових документів ніхто не скасовував. Поліція має право вимагати військово-обліковий документ, у тому числі в електронній формі, а в разі його відсутності — здійснити адміністративне затримання і доставлення до найближчого ТЦК.

    Цифровий облік зробив перевірку даних швидшою, але водночас прив’язав її до роботи одного застосунку і пов’язаних із ним державних систем. Збій стався в момент, коли для частини військовозобов’язаних особливо важливо було бачити свій актуальний статус. У реєстрах він міг уже змінитися, але перевірити це через «Резерв+» було неможливо. І саме в цьому збіглися технічна проблема застосунку та дата, коли старі правила бронювання припинили діяти.

  • Сутичка з ТЦК сталася в окрузі Піпи, побічниці “жорсткої мобілізації”

    Сутичка з ТЦК сталася в окрузі Піпи, побічниці “жорсткої мобілізації”

    Конфлікт між місцевими мешканцями та військовослужбовцями ТЦК у Львові отримав не лише суспільний, а й політичний підтекст. Інцидент стався ввечері 8 липня у Сихівському районі міста — саме ця частина Львова входить до одномандатного виборчого округу №115, від якого у 2019 році до Верховної Ради була обрана Наталія Піпа від партії «Голос». За даними Верховної Ради, Піпа є народною депутаткою дев’ятого скликання, членкинею фракції «Голос» та секретаркою парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій.

    За інформацією Центральної виборчої комісії, округ №115 охоплює частину Львова, зокрема території, до яких належить Сихів. Саме там 8 липня стався резонансний конфлікт із ТЦК, під час якого натовп заблокував, пошкодив і перекинув службовий автомобіль військовослужбовців. На виборах 2019 року Наталія Піпа перемогла в цьому окрузі як кандидатка від партії «Голос».

    За даними Львівського обласного ТЦК та СП, інцидент розпочався близько 21:30 на проспекті Червоної Калини. Військовослужбовці разом із поліцейськими зупинили чоловіка для перевірки військово-облікових документів. У ТЦК заявили, що під час перевірки з’ясувалося: чоловік із 12 червня перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Його доставили до ТЦК та направили на проходження військово-лікарської комісії.

    Після цього, за версією ТЦК, на місці залишилася інша група оповіщення, яку заблокувала група невідомих осіб. Люди оточили службовий автомобіль, поводилися агресивно, суттєво пошкодили транспортний засіб, а згодом перекинули його. У ТЦК заявили, що всім подіям буде надана правова оцінка, а винні понесуть відповідальність згідно із законом.

    Пізніше на брифінгу представники влади, поліції та військкомату пояснили, що відео, яке поширилося в соцмережах і на якому військовослужбовець ТЦК б’є чоловіка, є неповним. За словами начальника Сихівського районного ТЦК та СП, конфлікт почався раніше, але цей момент не потрапив у кадр. Він також заявив, що не має інформації про те, нібито група оповіщення затримала ще одного чоловіка.

    На тлі цього інциденту увага частини медіа та користувачів соцмереж перемкнулася на Наталію Піпу, адже саме вона представляє округ, де сталася сутичка. Додаткового резонансу ситуації надало те, що депутатка раніше неодноразово висловлювалася щодо мобілізаційної політики та відстрочок для студентів.

    Зокрема, Піпа коментувала тему масових перевірок відвідуваності у закладах освіти через різке збільшення кількості студентів мобілізаційного віку. За її словами, студентів можуть відраховувати навіть через кілька пропусків, а разом із цим вони можуть втратити право на відстрочку від мобілізації. Вона пояснювала, що у вишах перевіряють присутність студентів через «великий наплив» чоловіків призовного віку.

    Також нардепка раніше заявляла, що чоловіки призовного віку, які здобувають не першу вищу освіту, можуть втратити право на відстрочку. За її словами, контрактна форма навчання сама по собі не гарантує відстрочки, а ключовим має бути саме здобуття першої освіти відповідного рівня.

    У публічному просторі ці заяви Піпи часто трактували як підтримку жорсткішого підходу до використання освіти як підстави для відстрочки від мобілізації. Водночас сама депутатка у своїх коментарях наголошувала на необхідності прибрати зловживання, коли статус студента використовують не для навчання, а для уникнення призову.

    Окремий суспільний резонанс раніше викликала інформація про чоловіка Наталії Піпи. За даними українських медіа з посиланням на декларацію депутатки, її чоловік Андрій Рущак у 2023 році працевлаштувався у львівський ліцей №93. Українські Новини писали, що за 2023 рік він отримав 35,2 тис. грн зарплати у цьому закладі, а робота в ліцеї зазначена як основна.

    Згодом інші видання повідомляли, що Рущак має відстрочку від мобілізації через роботу в освіті, хоча ці твердження потребують офіційного підтвердження від компетентних органів. У публічних джерелах також згадувалося, що він пов’язаний із ІТ-сферою та бізнесом.

    Станом на момент появи перших публікацій про політичний контекст інциденту на Сихові Наталія Піпа публічно не коментувала сам конфлікт із ТЦК у своєму окрузі. Водночас події у Львові вже отримали реакцію міської влади, військового командування та правоохоронців.

    Мер Львова Андрій Садовий назвав інцидент «дуже поганим симптомом» і заявив, що всі, хто порушив закон, мають понести відповідальність. Начальник ГУР Кирило Буданов також різко відреагував на події, закликавши українців подумати, хто захищатиме їх завтра, якщо сьогодні вони б’ють військовослужбовців власної армії.

    Конфлікт на Сихові став одним із найгучніших інцидентів навколо мобілізації за останні місяці. Він поєднав одразу кілька чутливих тем: дії ТЦК, ставлення суспільства до мобілізації, роботу правоохоронців, відповідальність місцевих політиків та питання справедливості відстрочок.

    Наразі правоохоронці встановлюють усіх учасників події та аналізують відео з місця конфлікту. Дії військовослужбовців ТЦК також мають перевірити в межах службового розслідування. Водночас політична складова скандалу лише набирає обертів, адже інцидент стався в окрузі депутатки, яка раніше активно висловлювалася щодо обмеження можливостей для ухилення від мобілізації через освіту.

  • Після гучного розголосу: стало відомо, як склалися долі дітей, які залишилися без батьків через мобілізацію

    Після гучного розголосу: стало відомо, як склалися долі дітей, які залишилися без батьків через мобілізацію

    Історії 14-річного Микити та 5-річної Віоли, які після мобілізації своїх батьків фактично залишилися без належної опіки, свого часу викликали широкий суспільний резонанс. Обидва випадки стали предметом уваги громадськості, правозахисників, місцевої влади та державних органів. Нині стало відомо, як склалися долі дітей після гучного розголосу.

    Як повідомляє ТСН.ua, позитивне продовження отримала історія п’ятирічної Віоли Бронової з Кривого Рогу. Наприкінці червня її батька мобілізували просто дорогою до дитячого садка. Через це дівчинка залишилася без людини, яка мала забрати її із закладу дошкільної освіти. Оскільки інші родичі не відреагували на ситуацію, дитину тимчасово забрала до себе директорка дитячого садка Наталія Євтушенко.

    Через кілька днів після мобілізації батька відпустили для врегулювання сімейних документів. За словами чоловіка, він самостійно виховує доньку та має намір офіційно підтвердити свій статус батька-одинака у судовому порядку.

    Як розповіла директорка дитячого садка Наталія Євтушенко, пережиті події сильно вплинули на маленьку Віолу. Дівчинка дуже прив’язалася до жінки, яка допомогла їй у складний момент.

    «Я для неї стала просто Наталією. Вона дуже рада мене бачити. Постійно приносить малюнки, відбитки долоньок, квіточки. Це її спосіб подякувати», — розповіла директорка дошкільного закладу.

    За її словами, зараз ситуація стабілізувалася. Батько щодня приводить доньку до дитячого садка та забирає її після занять.

    За інформацією джерел ТСН.ua у владних структурах Дніпропетровської області, остаточному вирішенню ситуації сприяв значний суспільний резонанс. Співрозмовники видання стверджують, що після широкого висвітлення історії до її розгляду долучився військовий прокурор, після чого питання було врегульоване в інтересах дитини.

    Не менш резонансною була історія 14-річного Микити, також із Кривого Рогу. Взимку цього року його батька мобілізували через відсутність оформленої відстрочки. Після цього підліток залишився сам удома, а згодом був влаштований до дитячого будинку.

    Історія хлопця набула широкого розголосу після того, як стало відомо, що він самостійно звернувся до поліції, коли батько не повернувся після відвідування територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

    Згодом за згодою батька Микита тимчасово переїхав до родини депутатки Дніпропетровської обласної ради Аріни Пустової. Саме вона запропонувала допомогу після того, як дізналася про ситуацію хлопця від знайомих. Для цього були оформлені всі необхідні документи.

    8 липня Аріна Пустова повідомила журналістам, що нині ситуація суттєво покращилася.

    «Зараз усе дуже добре. Найголовніше — хлопець перебуває разом із татом. Батько Микити приїхав владнати питання з документами», — зазначила вона.

    За словами депутатки, наразі тривають судові розгляди. Батько хлопця намагається юридично підтвердити, що саме він є єдиною особою, яка здійснює опіку над сином.

    У Криворізькій міській раді раніше повідомляли, що мати Микити проживає за кордоном. Вона обіцяла повернутися до України, щоб вирішити питання щодо виховання дитини, однак цього так і не зробила.

    Саме тому батько прагне через суд остаточно врегулювати всі юридичні питання, пов’язані з опікою над сином.

    Обидві історії стали одними з найрезонансніших випадків, пов’язаних із мобілізацією батьків, які фактично самостійно виховували дітей. Вони викликали широкий суспільний резонанс, дискусію щодо механізмів підтвердження статусу одиноких батьків, порядку надання відстрочки від мобілізації та необхідності оперативного захисту прав дітей у подібних ситуаціях.

    Після широкого висвітлення у ЗМІ до обох випадків долучилися органи державної влади, місцевого самоврядування, правозахисники та соціальні служби. У результаті як Віола, так і Микита сьогодні перебувають поруч зі своїми батьками, а юридичне оформлення необхідних документів триває.

    Водночас остаточні рішення щодо правового статусу обох чоловіків мають ухвалити суди після розгляду всіх матеріалів справ.

  • Щонайменше 300 тисяч заброньованих втратять броню в червні. Джерела

    Щонайменше 300 тисяч заброньованих втратять броню в червні. Джерела

    За інформацією наших джерел, в червні щонайменше 300 тисяч заброньованих військовозобов’язаних втратять броню.

    “Кабмін підготував нову постанову щодо бронювання, згідно з якою збільшать фінансове бронювання, знімуть броню з тих, хто працює за сумісництвом, та виключать із “50% військовозобов’язаних” заброньованих жінок.

    За підрахунками військових, протягом червня третина тих, хто втратить бронювання, може поповнити лави збройних сил.

    Щодо решти, то за липень-серпень сподіваються призвати ще 70%. Постанова вже підготовлена і може з’явитися найближчими днями.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше членкиня комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська зазначила, що для частини військовозобов’язаних, які уникають служби та перебувають у розшуку, такі зміни можуть виявитися “дуже болісними”, оскільки держава застосовуватиме власні механізми впливу.