Позначка: відступ

  • Танки Abrams, Bradley та M-777: що українці залишили росіянам у Курщині

    Танки Abrams, Bradley та M-777: що українці залишили росіянам у Курщині

    Українські війська організовано відступили з Курської області, залишивши росіянам частину техніки, включно з елітними західними зразками. Аналітики вважають, що цей крок може бути продиктований вимогами партнерів, зокрема США, хоча офіційного підтвердження цьому немає.

    Як пише військовий аналітик Forbes Девід Акс, ЗСУ при відступі діяли швидко, ймовірно, під покровом темряви. Але через обмежені можливості з евакуації важкої техніки частину її довелося покинути.

    Серед втрат України в Курській області:

    • Танк M-1 Abrams – ЗСУ отримали 31 одиницю цього танка у 2023 році, й хоча більшість була знищена або пошкоджена в боях, щонайменше один Abrams дістався росіянам у робочому стані.
    • Бойові машини M-2 Bradley – українці втратили щонайменше 80 Bradley, одна з яких, ймовірно, була захоплена.
    • САУ M-777 – артилерія, яка суттєво змінила ситуацію на полі бою, перейшовши із застарілих радянських зразків. Одна з цих гармат, можливо, стала першою неушкодженою M-777, яка потрапила до рук росіян.
    • Загальні втрати техніки: 500 одиниць (за оцінкою Forbes), тоді як Росія втратила близько 600 машин.

    Офіційна позиція України – відхід на більш вигідні рубежі, як підтвердив головнокомандувач Олександр Сирський. Проте існують припущення, що США могли наполягати на виведенні військ, щоб уникнути ризиків для ескалації конфлікту.

    Юрій Романюк, член Атлантичної ради, заявив, що Курську операцію могли згорнути на вимогу Вашингтона, хоча українські військові поки не коментують цієї версії.

    Україна чекає на нову партію танків Abrams з Австралії, але бойові машини Bradley, скоріш за все, більше не надійдуть, якщо адміністрація Дональда Трампа не змінить свою позицію щодо підтримки України.

    ЗСУ продовжують укріплювати свої позиції на нових рубежах, а військові аналітики прогнозують, що ця ситуація може вплинути на тактику українських військ у майбутніх операціях.

  • The Washington Post: Україна розпочала наступ у Курській області, але значних успіхів не досягнуто

    The Washington Post: Україна розпочала наступ у Курській області, але значних успіхів не досягнуто

    Українські війська почали наступальні дії в Курській області, однак, за даними The Washington Post, операція не принесла значних результатів. Попри скромні успіхи в окремих районах, ситуація залишається напруженою, а російські війська продовжують просуватися на лівому фланзі.

    «Глава офісу президента Володимира Зеленського похвалився в соціальних мережах, що Росія «отримує по заслугах». Однак через майже тиждень після початку нової операції в Курську значних успіхів досягнуто не було. Україна домоглася скромних успіхів у деяких районах, але Росія просувається стабільно на лівому фланзі і бере полонених», – пише WP.

    Газета вважає, що Україна «поступово втрачає території, оскільки Росія, прагнучи повернути їх, концентрує там значні сили».

    Українські військові, які перебувають у Курській області, заявили газеті, що останні дні були «важкими». «Росіяни атакували з різних напрямків одночасно. У деяких місцях їм вдалося просунутися», – заявив він.

    Головною проблемою для ЗСУ в останні тижні стало використання Росією північнокорейських солдатів.

    «Ці війська, підтримувані російською артилерією і безпілотниками, рухаються великими групами до українських позицій. На відміну від російських солдатів, які зазвичай пересуваються меншими групами, щоб уникнути виявлення, північнокорейські бійці часто ігнорують дрони над ними і продовжують наступ, незважаючи на втрати. Російські війська часто слідують за ними, щоб закріпити успіх», – пише видання.

    У підсумку тактика масового штурму українських позицій за допомогою великої кількості солдатів виявилася досить успішною, зазначив український військовий Олег. «У цьому сценарії вони можуть зберегти російських солдатів для інших завдань на передовій, не відправляючи їх на найнебезпечніші місії», – сказав солдат.

    Минулого місяця, за словами Олега, 400-500 північнокорейських солдатів атакували його позицію, чисельно перевершуючи українців щонайменше в шість разів. Битва тривала вісім годин, поки українська сторона не витратила всі боєприпаси і не була змушена відступити, розповів він.

    «Коли росіяни атакують наші позиції і зазнають втрат, вони відступають. Але північнокорейці просто продовжують наступ», – додав військовий.

    Washington Post вважає, що утримувана Україною ділянка в Курській області «стане ключовим пунктом переговорів про мир».

    Українські чиновники також вважають, що якщо їхні війська відступлять з Курської області, «60 тисяч російських солдатів, які, за словами Києва, розміщені в регіоні, увійдуть на українську територію і захоплять більше земель».

  • Найскладніший тиждень з весни 2022 року: чого очікувати на фронті найближчим часом

    Найскладніший тиждень з весни 2022 року: чого очікувати на фронті найближчим часом

    Цей тиждень став одним з найбільш напружених для української армії з весни 2022 року, і, за словами військового кореспондента Богдана Мірошникова, наступні дні обіцяють ще більше викликів. Постійне просування російських сил викликає занепокоєння, і експерт прогнозує, що тиск на позиції ЗСУ тільки зростатиме, оскільки супротивник застосовує тактику масованих атак, кидаючи в бій чисельні резерви без огляду на втрати.

    Цей тиждень був найскладнішим на фронті з весни 2022. Наступний тиждень буде не кращим.

    Ворог користується власною перевагою на всі 300%.

    Втрати у них такі, що будь-хто вже б згорнув подібний наступ. Але не болотняні мразоти.

    І поки я не думаю, що хтось має розуміння (навіть сам ворог), де межа їх потенціалу. Бо вони зараз не думають про майбутню оборону чи щось подібне. Вони, схоже, вирішили під нуль використати свій потенціал. Без всіляких меж та кордонів. Тому жодна аналітика не буде вірною.

    Дії ворога ще приблизно з вересня не піддаються логіці — саме через швидке спалювання резервів задля швидкого просування.

    Ось у чому проблема.

    І прикол в тому, що вони тільки додають інтенсивності через постійний потік мʼяса. Додають, не дивлячись ні на що, ні рахуючись ні з чим.

    Ми зараз в другій найскладнішій ситуації після початку повномасштабного вторгнення.

    Перша тривала з 24.02.22 до середини літа 2022.

  • Чи загрожує ЗСУ оточення на Курахівському напрямку?

    Чи загрожує ЗСУ оточення на Курахівському напрямку?

    Останні новини з фронту та чутки, які почали з’являтися, вказують на можливий ризик для українських підрозділів, які обороняють позиції на Курахівському напрямку. Крім того, аналітики і військові експерти звертають увагу на стратегічну важливість села Успенівка. Якщо російські війська візьмуть його під контроль, ЗСУ можуть опинитися в оточенні на цьому відрізку фронту.

    Останній шлях відступу буде полями, але погода вже погіршується.

    За плітками, військові з цього напряму запитували право відступити заздалегідь від можливого півокруження, але, як звичайно, отримали відмову від офісних та Генштабу.

  • Операція РФ біля Селидового: українські сили готуються до можливого відступу

    Операція РФ біля Селидового: українські сили готуються до можливого відступу

    Останні дні принесли армії РФ певні тактичні успіхи на фронті в Донецькій області. За даними Інституту вивчення війни (ISW), російські війська змогли просунутися в районі міста Селидове, завдавши українським силам серйозного тиску на цьому напрямку. Успіх у Селидовому та навколишніх територіях дозволяє російським військам зміцнити свої позиції на південному напрямку, хоча просування на Покровськ залишається обмеженим.

    Геолокаційні матеріали від 22 та 23 жовтня показують, що російські сили просунулися на північному сході міста уздовж вулиці Східної, а також на північ вздовж вулиць Берегової та Захисників у напрямку до центру Селидового. Крім того, 23 жовтня з’явилися записи, які підтвердили, що підрозділи 114-ї мотострілецької бригади РФ захопили село Ізмайлівку, що на південний схід від Селидового.

    Наступ на південні околиці Новоселидівки та просування росіян на поля поблизу Цукуриного свідчать про наміри РФ розширити контроль над цією частиною Донецької області. Однак зосередження російських військ у цьому регіоні може виявитися двояким мечем. За словами експертів ISW, Україна продовжує активно обороняти Селидове, що затримує просування російських військ, імовірно, зосереджених на південному фланзі Покровська — ключової оперативної мети Росії.

    Попри те, що росіяни досягли певних успіхів, українські захисники продовжують утримувати позиції в Селидовому. Однак існує ймовірність того, що Сили оборони можуть змушені будуть відступити через загрозу оточення. Зокрема, експерт з аналізу відкритих даних Юліан Рьопке заявив, що українським військам вдалося тимчасово зупинити російський наступ у районі Селидового, проте тиск на цьому напрямку залишається високим.

    Ця ситуація ще раз підкреслює, що битва за Донецьку область продовжує залишатися одним із найгостріших фронтів війни, де кожна тактична перемога чи поразка може суттєво вплинути на подальший розвиток подій.

  • Росіяни просуваються на Харківщині та Донеччині

    Росіяни просуваються на Харківщині та Донеччині

    Російські окупаційні війська могли знову захопити Вовчанський агрегатний завод Харківської області та, ймовірно, окупували Верхньокамʼянське Донецької області. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

    Згідно зі звітом аналітиків, російські війська нещодавно просунулися вглиб Вовчанська в рамках наступальних операцій на півночі Харківської області, що відбувалися 7, 8 і 9 жовтня. Опубліковані 7 жовтня геолокаційні кадри, на яких видно, як російський солдат піднімає російський прапор на будівлі Вовчанського агрегатного заводу, свідчать про те, що російські війська, ймовірно, захопили цей стратегічний об’єкт.

    Крім того, ворожі війська просунулися поблизу Сіверська Донецької області в ці ж дати. Геолокаційні матеріали, опубліковані 7 і 8 жовтня, вказують на те, що російські війська нещодавно здійснили просування на схід від Григорівки та в західну частину Верхньокам’янського.

    Аналітики ISW зазначають, що це може свідчити про захоплення Верхньокам’янського російськими військами.

    Нагадаємо, що наприкінці вересня стало відомо про звільнення Вовчанського агрегатного заводу бійцями Головного управління розвідки. Після завершення операції територія заводу була передана під контроль Збройних сил України після успішної зачистки всіх 30 будівель об’єкта. Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов особисто брав участь в операції зі звільнення заводу.

    Речник оперативно-тактичного угруповання “Харків” Віталій Саранцев наголошував, що після втрати контролю над заводом росіяни намагалися його знищити, використовуючи вогнеметні системи та керовані авіаційні бомби. Ці дії підкреслюють зростаючу напругу та виклики, з якими стикаються українські сили на фронті.

  • Хаотичний відступ: солдати 72 бригади ЗСУ про вихід з Вугледара

    Хаотичний відступ: солдати 72 бригади ЗСУ про вихід з Вугледара

    Бійці 72 бригади Збройних Сил України розповіли журналістам Бі-Бі-Сі про своє відчуття під час нещодавнього відступу з Вугледара. За їхніми словами, ситуація на полі бою стала настільки критичною, що підрозділи вирішили вийти без офіційного наказу.

    Один із двох співрозмовників, кулеметник, розповів, що в останні кілька днів українським бійцям довелося самостійно вибиратися з Вугледара пішки.

    За словами другого співрозмовника, Романа, під час спроб вийти з руїн міста багато людей були вбиті або поранені російськими дронамі і артилерією, багато хто вважається зниклим безвісти.

    В останні дні вересня росіяни змогли із заходу підійти майже впритул до єдиної залишкової дороги, що зв’язувала Вугледар із тилом, із селом Богоявленка, і гарнізон опинився в напівоточінні: росіяни дронамі й артилерією розстрілювали все, що рухалося цією дорогою.

    «Підвозити намагалися, направляли евакуаційні екіпажі для вивезення 200-х і 300-х, але безуспішно. Втратили кілька машин, на цьому вирішили зупинитися», – розповів Роман.

    Коли росіяни увійшли в місто, українські частини почали відходити, не чекаючи наказу.

    «Коли відхід не організований, починається хаос, це природне правило війни», – сказав кулеметник.

    За його словами, деякі групи були дезорієнтовані, оскільки втратили радіозв’язок, їм доводилося швидко самостійно приймати рішення, і часто це було рішення про відступ.

    Роман пояснив, що їхні укріплені позиції були зруйновані російськими бомбами, снарядами і ракетами, і в цій ситуації відхід з позицій був неминучий.

    «Як воювати, коли ти залишився на позиції один, а по тобі летить з усього? Або гинути, або відходити», – пояснив Роман.

    Але й вибиратися з майже оточеного міста, за його словами, було вкрай небезпечно: вдень такі спроби були рівноцінні місії смертника.

    Здебільшого українські солдати намагалися йти ночами, до того ж мінними полями за позначеними слідами, щоб не йти дорогою, яку обстрілюють, на Богоявленку.

    «До недавнього часу евакуаційні машини могли заїжджати під покровом темряви з вимкненими фарами. Але щойно російські війська дійшли до центру міста, врятуватися стало можливо тільки пішки», – сказав Роман.

    Військові критикують командування за те, що те довго не давало наказ на відхід із міста, навіть коли воно опинилося у фактичному оперативному оточенні і було зрозуміло, що втримати його немає можливості.

    «Не знаю, що це було: страх командирів перед вищим командуванням чи наказ самого вищого командування тягнути до останнього на крові простих пацанів. Для всіх нас це незрозуміло», – зізнався кулеметник.

  • ЗСУ вийшли з Вугледара

    ЗСУ вийшли з Вугледара

    Сьогодні стало відомо, що з Вугледара вивели останні підрозділи Збройних Сил України, які обороняли це стратегічно важливе місто. Це рішення ухвалено вищим командуванням з метою збереження життя військових та бойової техніки, а також для зайняття нових позицій для ведення подальших дій.

    “Зазнавши чисельних втрат унаслідок тривалих боїв, противник не полишив спроб захопити Вугледар. В намаганні за будь-яку ціну взяти місто під контроль зумів спрямувати резерви для проведення флангових ударів, які виснажили оборону підрозділів Збройних Сил України. В результаті дій противника виникла загроза оточення міста”.

    У Вугледарі перебувають 107 людей, які категорично відмовилися виїжджати, розповідав 24 вересня Суспільному начальник МВА Сергій Новіков. До повномасштабної війни у місті було 15 тисяч. За його словами, люди живуть у підвалах. Кількість цивільних у місті на 1 жовтня не змінилась: начальник ОВА назвав ту ж кількість, нагадавши, що дітей з міста евакуювали давно.

    За словами Філашкіна, доставляти допомогу жителям практично неможливо.

    Вугледар понад два роки обороняє 72 окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.

    24 вересня керівник Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко повідомив, що російські військові зруйнували місто Вугледар на Донеччині та намагаються рухатися з флангів. Про загрозу оточення повідомили також аналітики проєкту DeepState.

    1 жовтня вдень начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін повідомив, що російські війська вже “майже в центрі міста”.

    Станом на вечір 1 жовтня окремі частини Вугледару перебували під контролем Сил оборони, втім більша частина міста — під контролем росіян.

    2 жовтня в оперативно-стратегічному угрупованні військ “Хортиця” заявили про виведення з міста українських підрозділів. Вугледар окупований російськими військами.

  • 72-га бригада ЗСУ почала відступ із Вугледара

    72-га бригада ЗСУ почала відступ із Вугледара

    За даними Forbes, 72-га бригада Збройних сил України (ЗСУ) розпочала відступ із Вугледара на фоні загострення бойових дій та критичної ситуації в регіоні. Аналітики зазначають, що оборона міста підходить до останніх етапів, і можливий відхід українських сил у Богоявленку.

    Раніше нардеп Мар’яна Безугла передбачала майбутню втрату Вугледара. Зокрема, нардеп вказувала, що через зняття комбрига 72-ої Сирським було створено хаос у підрозділі.

    Примітно, у військових пабліках пишуть, що рішення головкому дійсно спровокувало невдоволення у бійців. Звільнення Івана Винника «знизило боєздатність підрозділу».

    Військовий оглядач Денис Попович пише, що росіяни просуваються із заходу і одночасно з північного сходу:

    «І дві сторони цих лещат зараз змикаються. Тобто це не напів-оточення, там є загроза фізичного оточення, не оперативного. Я не думаю, що будуть розвиватися бої в місті».

    Ворог, каже Попович, закріпився на околицях. На його думку, це неприємно, але це не визначальний фактор.

    «Якраз цей рух зі сходу і заходу – це найнебезпечніший і найбільш визначальний фактор, який, вочевидь, зумовить відхід наших частин із Вугледара для того, щоб не відбулося це оточення. <…> Не знаю, чи години визначають терміни перебування Вугледара під контролем Збройних сил України, але дні – ця оцінка правильна. Хоча, можливо, і години. Тобто там ситуація стрімко погіршується».

  • ЗСУ здійснили відступ у Харківській області

    ЗСУ здійснили відступ у Харківській області

    Збройні сили України (ЗСУ) оголосили про відступ з деяких позицій у Харківській області, повідомили в підрозділі “Гострі картузи” загону “Омега” Нацгвардії України.

    “Тривають важкі бої в Харківській області. Через великий тиск росіян нашим захисникам довелося відійти з деяких позицій. О чотирнадцятій годині почалися бої за населений пункт Глибоке, що має стратегічне значення. Росіяни вмирають пачками, але все одно тиснуть і місцями досягають успіху. Ніч буде дуже складна”, – йдеться в телеграм-каналі підрозділу.

    Аналізуючи інформацію “картузів”, військовий паблік Deep State пише, що російська піхотна колона рухається на південь від села Морозівець (із чого випливає, що село оточене або захоплене).

    Також телеграм-канал зафіксував російську техніку в південній частині села Огурцове. “Дрони Сил Оборони фіксують техніку противника в селі, що свідчить про просування ворога”, – пише Deep State.