Позначка: військком

  • Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Родина та близьке оточення колишнього керівника Овідіопольського районного ТЦК та СП Аркадія Васькевича, якого ДБР підозрює у можливому збагаченні на схемах для ухилянтів, могли отримати або користуватися майном загальною вартістю близько 50 млн грн уже після початку повномасштабної війни. Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо», яке також переказали «Українська правда», Liga.net, NV та ТСН. За даними журналістів, у переліку майна фігурують три квартири, шість автомобілів, два паркомісця та котедж біля моря. Частина цього майна, за інформацією розслідувачів, згадується в матеріалах кримінального провадження ДБР, де йдеться про можливу схему отримання коштів за сприяння в ухиленні від мобілізації.

    У центрі розслідування — двоє колишніх працівників системи ТЦК на Одещині: Аркадій Васькевич і його син Богдан Васькевич. Аркадій Васькевич багато років служив у військових структурах і до минулого року очолював Овідіопольський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Богдан Васькевич також працював у районних ТЦК Одеси та області, зокрема, за даними журналістів, у 2023 році його називали заступником військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП. Пізніше, судячи з декларації, він уже проходив службу не в ТЦК, а в командуванні Військово-морських сил.

    У судовій ухвалі, на яку посилається «Слідство.Інфо», зазначено, що Аркадій Васькевич нібито «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією», а після цього, за версією слідства, він або за його вказівкою могли придбати нерухомість і транспортні засоби, оформлюючи їх на членів родини та близьких осіб. Богдана Васькевича слідчі, за даними журналістів, пов’язують із можливим внесенням недостовірних даних до декларації, оскільки він нібито не вказав майно, яким користувався. Водночас важливо підкреслити: на цій стадії йдеться про дані журналістського розслідування та матеріали справи, а остаточні висновки має робити суд.

    Журналісти звернули увагу, що восени 2022 року, вже під час повномасштабної війни, на родичів та близьких Аркадія Васькевича протягом короткого періоду оформили одразу кілька автомобілів. Зокрема, тесть Васькевича Анатолій Рожко придбав Mercedes-Benz GLS 350 2018 року, брат дружини Ігор Рожко — Honda CR-V 2007 року, дружина Алла Васькевич стала власницею Nissan Versa 2015 року, а Lexus RX 350L 2018 року зареєстрували на близького друга родини. За підрахунками розслідувачів, загальна вартість лише цих автомобілів могла перевищувати 5 млн грн, тоді як офіційний дохід Аркадія Васькевича та його дружини за той рік становив близько 1,5 млн грн.

    Окремий блок розслідування стосується нерухомості в Одесі. Журналісти знайшли квартиру площею 145 квадратних метрів і паркомісце в житловому комплексі преміумкласу. За даними з реєстрів, власником квартири є Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Водночас, як зазначає «Слідство.Інфо», офіційні доходи Рожка за попередні роки виглядають неспівмірними з вартістю такого житла. У витягу з реєстру вказана ціна 5,5 млн грн, однак на ринку подібні квартири можуть коштувати значно дорожче, а з урахуванням ремонту, який, за оцінкою дизайнерки інтер’єру, міг обійтися ще приблизно у 10 млн грн, загальна вартість об’єкта може сягати близько 21 млн грн.

    Ще одну квартиру, яку слідчі ДБР пов’язують із Аркадієм Васькевичем та можливою схемою, журналісти виявили в іншій одеській новобудові. Йдеться про помешкання площею понад 80 квадратних метрів, власницею якого у 2023 році стала Алла Рожко — дружина Ігоря Рожка. У реєстрі вказана вартість 2,2 млн грн, однак ринкова ціна, за даними журналістів, може бути вищою — щонайменше 3,6 млн грн. При цьому, як стверджує «Слідство.Інфо» з посиланням на податкові дані, офіційні доходи Алли Рожко за 2010–2023 роки становили 111 тис. грн.

    У матеріалах також згадується майно біля моря — апартаменти у котеджному містечку «Золотий Бугаз». За словами місцевих мешканців, котеджі там можуть коштувати від 110 до 150 тис. доларів, а журналісти знайшли оголошення про продаж схожих апартаментів площею 84 квадратні метри за 120 тис. євро. Власницею житла є Елісо Сванідзе, дружина Бесікі Какачії, якого в судовій ухвалі називають близьким другом Васькевича. Журналісти також встановили, що до жовтня 2022 року Аркадій Васькевич був директором підприємства, яке належить Какачії, а ця компанія володіє землею під котеджним містечком.

    Крім того, у розслідуванні фігурують Audi Q7 2017 року, якою, за даними судової ухвали, з початку 2024 року користувався Богдан Васькевич, і Mercedes-Benz GLS 580 2020 року, за кермом якого, за інформацією джерел журналістів, Богдана Васькевича нібито затримували у вересні 2025 року. Останній автомобіль, як зазначається у матеріалі, був зареєстрований на іншу особу, але слідчі припускають, що ним могли користуватися Васькевичі ще з 2022 року. Його вартість, за даними справи, могла становити майже 5 млн грн. Також у лютому 2023 року мати Аркадія Васькевича стала власницею квартири на околиці Одеси, оціночна вартість якої може становити близько 2,3 млн грн.

    За даними «Слідства.Інфо», кримінальне провадження щодо Васькевичів ДБР відкрило у січні 2025 року. Спочатку воно нібито активно рухалося, однак згодом темпи слідчих дій сповільнилися, а остання відома ухвала у справі датується серпнем минулого року. Журналістам не вдалося отримати коментарі від самих Аркадія та Богдана Васькевичів: їхні телефони тривалий час не відповідали. Редакція заявила, що готова опублікувати їхню позицію, якщо отримає відповідь.

    Ця історія стала ще одним гучним епізодом у серії розслідувань про майно представників системи ТЦК на Одещині. Раніше широкий резонанс викликала справа колишнього одеського військкома Євгена Борисова, у якого журналісти виявляли елітне майно за кордоном. На цьому тлі нове розслідування знову ставить питання про контроль за доходами посадовців, прозорість роботи ТЦК та відповідальність осіб, які могли збагачуватися під час мобілізації. Для суспільства ця тема особливо чутлива, адже йдеться про період великої війни, коли одні громадяни воюють або підтримують фронт, а інші, за версією слідства, могли перетворювати мобілізаційні процедури на джерело незаконного прибутку.

  • На Тернопольщині затримали начальника ТЦК за хабар

    На Тернопольщині затримали начальника ТЦК за хабар

    Начальнику Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки повідомлено про підозру за вимагання хабаря у підприємця за відстрочку від призову на військову службу. Як повідомляє Державне бюро розслідувань (ДБР), це справа набрала резонанс після того, як з’ясувалося, що підприємець мав законне право на відстрочку.

    Затримання військкома на хабарі у Тернопільській області / фото ДБР

    Підприємець, який навчається на денній формі в одному з навчальних закладів Прикарпаття, звернувся до військкома за отриманням довідки про відстрочку. Проте начальник територіального центру повідомив чоловікові, що оформити довідку можливо лише за хабар — у вигляді талонів на одну тисячу літрів дизельного пального, вартість яких складає приблизно 1,5 тисячі доларів США.

    Гроші, які були знайдені у підозрюваного / фото ДБР

    Військкома було затримано після отримання талонів на пальне. Під час затримання в його автомобілі правоохоронці виявили та вилучили не тільки талони, але й 13 тисяч доларів США та 73 тисячі гривень готівкою. Окрім того, у службовому кабінеті посадовця провели обшук, під час якого також знайшли паливні картки на понад тисячу літрів дизельного пального та бензину.

    Юридичні наслідки

    Військовому комісару повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди згідно з частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

  • Головного військкома Одещини зняли з посади через рік після призначення

    Головного військкома Одещини зняли з посади через рік після призначення

    Головного військового комісара Одеської області Олександра Охріменка звільнено з посади голови Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).

    Відповідний наказ підписав головнокомандувач Збройних Сил України.

    Його призначили “начальником відділу фізкультурно-спортивної реабілітації управління фізичної культури та фізкультурно-спортивної реабілітації однієї з військових частин”.

    До нього посаду головного військкома Одеської області обіймав Євген Борисов. Однак його було відправлено до СІЗО за підозрою у незаконному збагаченні.

  • ДБР викрило військкома, який заробив мільйон на ухилянтах

    ДБР викрило військкома, який заробив мільйон на ухилянтах

    Державне бюро розслідувань (ДБР) викрило військового комісара, який незаконно втрутився в електронну систему «Оберіг» і став доларовим мільйонером. Чиновник скористався своїм службовим становищем для створення фіктивних документів, що дозволяли уникнути військової служби.

    Чиновник зробив 138 ухилянтів фіктивно непридатними до служби.

    Протиправна схема діяла в Одеському центрі комплектування з липня 2023 року. Тоді начальник відділу несанкціоновано почав втручатися у роботу електронної бази реєстру військовозобов’язаних “Оберіг” та загалом “відкоригував” дані щодо 138 військовозобов’язаних, фіктивно зробивши їх непридатними до військової служби. За свої послуги зловмисник брав від 4,5 до 7 тисяч доларів і таким чином зумів заробити щонайменше мільйон доларів. У Бюро зазначили, що встановили всіх осіб, які встигли скористатися схемою – частина з них уже виїхала за кордон.

    Під час проведення спільних заходів ДБР із співробітниками РТЦК та СП ухилянти, які залишилися на території України, були доставлені до центру комплектування для оновлення даних та подальшої мобілізації до лав ЗСУ. Наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу та усунення з посади. Чоловіку загрожує до 15 років позбавлення волі. Правоохоронці встановлюють повне коло осіб, причетних до оборудки. Зокрема, провели 14 обшуків за місцем роботи та проживання фігуранта та учасників схеми. Процесуальні дії продовжуються.

  • Колишній Самбірський військком Сергій Бабич задекларував мільйони, шість квартир та новий Lexus

    Колишній Самбірський військком Сергій Бабич задекларував мільйони, шість квартир та новий Lexus

    Дружина колишнього начальника Самбірського районного ТЦК та СП, Ірина Бабич, яка працює у місцевій лікарні і заробляє менше 100 тисяч гривень на рік, здійснила вражаючі інвестиції в нерухомість. Згідно з її декларацією, протягом трьох років вона придбала п’ять квартир у Львові, дві кладовки, два паркомісця, і одну квартиру у Києві. Відомо також, що колишній начальник Самбірського районного ТЦК та СП, Сергій Бабич, та його родичі також активно інвестували у нерухомість та автівки, згідно з їх деклараціями.

    Зазначимо, що певну частину майна, зокрема квартири та земельні ділянки, Ірина Бабич придбала за значно зниженою ціною, що викликає певні питання. Покупки вона здійснювала упродовж трьох років, і за цей час подружжя також зареєструвало кілька земельних ділянок.

    За останні роки фінансовий стан сім’ї Бабичів значно покращився, особливо відомо про збільшення їх доходів у 2023 році. Проте, їхні доходи та придбане майно викликали підозри Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), що призвело до звільнення Сергія Бабича з посади.

    Після розлучення в 2023 році інформація про майно Бабичів стала об’єктом судових суперечок, проте суд прийняв рішення не розподіляти їхнє майно. Цікаво також, що серед інших осіб, які придбали майно у цієї родини, є підприємець Іван Сімеон та Михайло Качор.

    Варто зазначити, що подібні випадки з надмірним збагаченням також зафіксовані в інших регіонах України, зокрема, у випадку заступника начальника Одеського обласного територіального центру комплектування Дениса Галушка, якому приписують незаконне збагачення.

    У вересні 2023 р. НАЗК звинуватило військового в придбанні необґрунтованих активів на понад 4,4 млн грн.