Daypolitico

Позначка: військова підготовка

  • Фінляндія готується до нових загроз: військових і призовників навчатимуть боротьби з дронами

    Фінляндія готується до нових загроз: військових і призовників навчатимуть боротьби з дронами

    Фінляндія продовжує масштабну модернізацію власних Збройних сил, адаптуючи їх до нових викликів сучасної війни. На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій та зростання ролі дронів у військових конфліктах Сили оборони країни запускають комплексну програму підготовки особового складу до використання сучасних протидронових систем. Уже цієї осені спеціальне навчання розпочнуть кадрові військовослужбовці, а з наступного року нову програму інтегрують у підготовку призовників. Таким чином Фінляндія прагне створити багаторівневу систему захисту від безпілотників, які дедалі частіше стають одним із головних інструментів ведення війни. Про це повідомляє Yle.

    У фінських Силах оборони зазначають, що досвід останніх років кардинально змінив підходи до забезпечення національної безпеки. Безпілотники вже давно перестали бути допоміжним елементом бойових дій і сьогодні використовуються практично для всіх видів військових операцій — від розвідки та коригування артилерійського вогню до високоточних ударів по техніці, складах боєприпасів, командних пунктах і критичній інфраструктурі.

    Особливо уважно у Фінляндії аналізують перебіг повномасштабної війни Росії проти України, яка фактично стала найбільшим полігоном для випробування сучасних безпілотних технологій. Саме український досвід переконав багато європейських держав у тому, що захист від дронів необхідно розвивати так само активно, як і традиційну систему протиповітряної оборони.

    У зв’язку з цим фінське військове командування ухвалило рішення розгорнути системну програму підготовки військових до використання спеціальних засобів боротьби з безпілотними літальними апаратами.

    Як пояснюють у Силах оборони Фінляндії, нові протидронові комплекси мають низку важливих переваг. Вони порівняно прості в експлуатації, швидко освоюються військовослужбовцями, можуть застосовуватися без тривалої спеціальної підготовки та водночас залишаються значно дешевшими, ніж використання класичних систем протиповітряної оборони для боротьби з невеликими безпілотниками.

    Саме економічна ефективність сьогодні стає одним із ключових критеріїв. Знищення недорогого безпілотника дорогою ракетою ППО дедалі частіше визнається невиправданим, тому військові різних країн шукають альтернативні засоби нейтралізації таких цілей.

    За словами інспектора протиповітряної оборони полковника Мано-Мікаеля Нокелайнена, перший етап навчань стартує вже восени цього року.

    Насамперед новітні комплекси почнуть освоювати кадрові військовослужбовці, які проходитимуть практичну підготовку із застосування різних засобів боротьби з безпілотниками.

    Під час навчань військові відпрацьовуватимуть повний цикл протидії дронам — від їхнього виявлення та ідентифікації до придушення або фізичного знищення залежно від типу загрози.

    Після завершення початкового етапу програму значно розширять.

    Вже наступного року навчання проходитимуть також призовники, які щороку поповнюють фінську армію. Це дозволить сформувати значний резерв військовослужбовців, які володітимуть сучасними навичками боротьби з безпілотниками ще до завершення строкової служби.

    У перспективі елементи протидронової підготовки можуть стати обов’язковою частиною навчання значної кількості військових спеціальностей.

    Нові комплекси насамперед отримають спеціальні батареї протидронової оборони, які зараз створюються у складі фінських Збройних сил.

    Очікується, що вони працюватимуть у взаємодії із традиційними підрозділами протиповітряної оборони, засобами радіоелектронної боротьби, системами раннього виявлення та військовою розвідкою.

    Таким чином формується багаторівнева система захисту повітряного простору, здатна реагувати як на масштабні ракетні атаки, так і на масове застосування безпілотників різних типів.

    Особливу увагу фінські військові приділяють саме малим дронам, які останніми роками стали однією з найнебезпечніших загроз на полі бою.

    Такі апарати можуть виконувати розвідувальні місії, коригувати вогонь артилерії, переносити вибухівку або діяти як дрони-камікадзе. Крім того, розвиток технологій дозволяє застосовувати їх масовано, що значно ускладнює роботу класичних систем ППО.

    Керівник дослідницького напряму фінської компанії Sensofusion, яка спеціалізується на розробці систем боротьби з безпілотниками, Мікко Хюппьонен зазначив, що розвиток технологій нагадує постійну “гру в кота й мишу”.

    За його словами, виробники ударних дронів безперервно вдосконалюють свої розробки, тоді як інженери, які створюють засоби захисту, змушені практично щодня знаходити нові способи їх нейтралізації.

    Експерт наголосив, що цей процес пришвидшується настільки стрімко, що військові змушені регулярно оновлювати обладнання та змінювати тактику боротьби з безпілотниками.

    Окремо Хюппьонен звернув увагу на розвиток штучного інтелекту.

    На його переконання, вже найближчим часом бойові дрони отримають можливість самостійно аналізувати обстановку, визначати цілі та ухвалювати рішення щодо застосування зброї практично без участі оператора.

    За словами експерта, питання полягає не в тому, чи станеться це взагалі, а лише в тому, коли саме такі технології почнуть масово використовуватися.

    Він попередив, що автономні системи озброєння можуть створити абсолютно нові ризики для міжнародної безпеки, оскільки рішення про життя і смерть людини потенційно зможуть ухвалювати алгоритми штучного інтелекту.

    Фінляндія вже сьогодні готується не лише до військових, а й до цивільних аспектів нової безпекової реальності.

    Раніше уряд країни повідомив про підготовку спеціальної пам’ятки для населення, у якій громадянам пояснюватимуть, як діяти у разі появи безпілотників, повітряної тривоги чи інших сучасних загроз.

    Документ міститиме рекомендації щодо особистої безпеки, інформування екстрених служб та алгоритмів поведінки під час кризових ситуацій.

    Паралельно Гельсінкі активно модернізує систему протиповітряної оборони.

    Нещодавно уряд ухвалив рішення закупити сучасні комплекси ППО малої дальності шведської компанії Saab, які мають суттєво посилити можливості країни із захисту від літаків, крилатих ракет та безпілотних літальних апаратів.

    Посилення оборонного потенціалу Фінляндії відбувається після вступу країни до НАТО та на тлі суттєвого погіршення безпекової ситуації у Європі.

    Фінляндія має найдовший серед країн Альянсу сухопутний кордон із Росією — понад 1 300 кілометрів, тому питання захисту повітряного простору, розвитку систем раннього попередження, засобів радіоелектронної боротьби та протидії безпілотникам стали одним із головних напрямків розвитку національної оборони.

    Експерти зазначають, що рішення фінської влади вкотре підтверджує загальноєвропейську тенденцію: сучасні армії дедалі більше інвестують саме у технології боротьби з дронами, які вже стали одним із ключових факторів успіху на полі бою. В умовах стрімкого розвитку безпілотних систем країни НАТО намагаються не лише нарощувати виробництво власних дронів, а й створювати ефективні засоби їхнього виявлення, придушення та знищення, готуючи свої війська до нової реальності сучасних воєн.

  • Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Китай потай навчав російських військових: спливли документи, які все розкрили

    Росія та Китай провели секретні спільні військові навчання, безпосередньо пов’язані з війною проти України. До закритої програми були залучені високопоставлені військові обох країн, зокрема генерали, а підготовка російських військовослужбовців проходила на території Китаю за особистим погодженням міністра оборони РФ Андрія Білоусова. Про це повідомляє Reuters із посиланням на секретні документи та джерела, обізнані з перебігом навчань.

    За інформацією агентства, секретні військові навчання відбулися у листопаді 2025 року на одному з військових об’єктів у Пекіні. Російська делегація прибула до Китаю для проходження спеціалізованої підготовки на базі Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Особливу увагу західних розвідок і європейських партнерів привернув той факт, що у заходах брали участь щонайменше четверо генералів із Росії та Китаю, що свідчить про високий рівень координації та політичної підтримки військового співробітництва між двома державами.

    Співрозмовники Reuters зазначають, що участь військового керівництва такого рівня викликала серйозне занепокоєння серед європейських союзників України. На їхню думку, йдеться вже не про звичайний обмін досвідом між арміями, а про значно глибшу форму взаємодії, яка може сприяти підвищенню боєздатності російських військ, що беруть участь у війні проти України. При цьому Китай офіційно продовжує заперечувати проведення подібних навчань і наполягає на своїй нібито нейтральній позиції щодо російсько-української війни.

    У розпорядженні Reuters опинився секретний російський документ, який містить пряме посилання на внутрішній наказ міністра оборони РФ Андрія Білоусова, підписаний у серпні 2025 року. Саме цей документ санкціонував направлення делегації Збройних сил Росії до Китаю для проходження спеціальної військової підготовки на об’єктах Народно-визвольної армії.

    Документи свідчать, що одним із ключових елементів програми став тритижневий курс із радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Російських військовослужбовців навчали сучасним методам виявлення та ліквідації наслідків застосування зброї масового ураження, роботі в умовах хімічного або радіаційного зараження, проведенню спеціальної розвідки та забезпеченню функціонування військових об’єктів у разі застосування небезпечних речовин.

    Крім того, учасники навчань знайомилися із сучасними китайськими технологіями захисту військової інфраструктури. Зокрема, вони вивчали принципи функціонування вентиляційних систем із захистом від радіоактивного, хімічного та біологічного забруднення, а також оглядали навчальну модель ядерного реактора. Під час занять російські військові прослухали лекції китайських інструкторів і брали участь у практичних тренуваннях.

    Reuters також отримало два внутрішні звіти, які містять фотографії російських військових безпосередньо під час занять у Китаї. На оприлюднених матеріалах видно, як військовослужбовці РФ перебувають у навчальних аудиторіях разом із китайськими викладачами, знайомляться зі спеціальним обладнанням і проходять підготовку за програмами, пов’язаними із захистом від ядерних, хімічних та біологічних загроз.

    За словами джерел агентства, проведення таких курсів демонструє, що співпраця між Москвою та Пекіном виходить далеко за межі дипломатичних контактів чи спільних військово-морських маневрів, про які сторони повідомляли раніше. Вона дедалі більше набуває практичного характеру і може бути спрямована на передачу російській армії окремих елементів китайського військового досвіду та технологій.

    Особливе занепокоєння викликає той факт, що навчання проходили вже після кількох років повномасштабної війни Росії проти України, коли Кремль активно шукає можливості компенсувати втрати особового складу, техніки та військових ресурсів. На думку західних експертів, будь-яке поглиблення військового співробітництва між Росією та Китаєм потенційно може вплинути на подальший перебіг війни та ускладнити міжнародні зусилля щодо ізоляції Москви.

    Reuters нагадує, що це вже не перший випадок, коли агентство повідомляє про приховану військову взаємодію між двома країнами. Навесні цього року журналісти з’ясували, що наприкінці 2025 року Китай також організував секретну підготовку приблизно 200 російських військовослужбовців на своїй території. За інформацією джерел, після завершення навчання частина з них повернулася до Росії та знову була направлена на фронт для участі у бойових діях проти України.

    Пізніше інформацію про існування такої програми фактично підтвердили представники Європейського Союзу та НАТО. У західних столицях зазначили, що ці дані ставлять під сумнів офіційні заяви Пекіна про нейтралітет і невтручання у війну, оскільки будь-яка військова підготовка російських військовослужбовців означає практичну підтримку держави-агресора.

    Попри це, офіційний Пекін і надалі категорично відкидає всі звинувачення. Міністерство закордонних справ Китаю заявляє, що інформація про підготовку російських військових не відповідає дійсності, а подібні повідомлення називає спробами дискредитувати Китай та перекласти на нього частину відповідальності за війну в Україні. Аналогічну позицію займає і Кремль. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков раніше стверджував, що жодної таємної підготовки російських військовослужбовців у Китаї не проводилося.

    Втім, оприлюднені Reuters внутрішні документи, фотографії та свідчення кількох незалежних джерел можуть стати одним із найвагоміших доказів того, що військове співробітництво між Росією та Китаєм значно глибше, ніж визнають офіційні особи двох країн. На тлі триваючої війни проти України ці матеріали можуть посилити дискусії серед західних партнерів щодо ролі Пекіна у підтримці російського військового потенціалу та необхідності перегляду підходів до взаємодії з Китаєм.
    ::

  • Німеччина готує Україну до “армії після війни”: Пісторіус оголосив про нові військові центри та довгострокову підтримку

    Німеччина готує Україну до “армії після війни”: Пісторіус оголосив про нові військові центри та довгострокову підтримку

    Німеччина оголосила про новий масштабний крок у військовій підтримці України. Під час візиту до Києва міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін профінансує створення в Україні центрів військової підготовки в межах ініціативи Європейського Союзу. На ці цілі Німеччина виділить понад 10 мільйонів євро.

    За словами Пісторіуса, кошти підуть на створення інфраструктури повноцінних навчальних закладів для українських військових. Йдеться не лише про підготовку особового складу під час війни, а й про довгострокову модернізацію української армії відповідно до стандартів НАТО та ЄС.

    “Ці навчальні заклади мають забезпечити високу боєготовність української армії навіть після можливого укладення мирної угоди з Росією”, — заявив очільник Міноборони Німеччини.

    Фактично Берлін уперше настільки відкрито говорить про підтримку української армії у перспективі “після війни”. У Німеччині наголошують: навіть якщо бойові дії завершаться дипломатичним шляхом, Росія залишатиметься довгостроковою загрозою для України та всієї Європи. Саме тому західні партнери дедалі більше роблять ставку не лише на постачання зброї, а й на формування стійкої системи оборони всередині України.

    Пісторіус назвав створення навчальних центрів “одним із заходів майбутнього стримування”. Таким чином у Берліні фактично визнають: Європа вже готується до нового безпекового порядку, де Україна стане одним із ключових військових партнерів ЄС.

    Під час візиту до Києва німецький міністр також повідомив, що на території Німеччини від початку повномасштабної війни вже пройшли підготовку майже 27 тисяч українських військових. Йдеться про навчання екіпажів танків, артилеристів, операторів систем ППО, інженерів та інших спеціалістів.

    Німеччина сьогодні є одним із головних військових партнерів України в Європі. Після США саме Берлін залишається найбільшим постачальником військової допомоги Києву. Останніми місяцями Німеччина значно активізувала підтримку української ППО, постачання ракет до Patriot, бронетехніки та артилерійських систем.

    Візит Пісторіуса до Києва став особливо важливим на тлі посилення дискусій у Європі щодо довгострокової оборонної стратегії для України. У Брюсселі дедалі частіше говорять про необхідність створення “українського щита” — сильної армії, здатної стримувати Росію навіть без прямої участі військ НАТО.

    Окрему увагу сторони приділили й розвитку українського оборонного виробництва. Напередодні міністр цифрової трансформації та оборони України Михайло Федоров і Борис Пісторіус підписали лист про наміри щодо запуску Brave Germany — спільної українсько-німецької програми підтримки оборонних технологій та військових стартапів.

    Програма має допомогти Україні масштабувати виробництво дронів, систем зв’язку, засобів РЕБ та інших інноваційних рішень, які вже зараз активно використовуються на фронті. У Києві наголошують, що сучасна війна дедалі більше перетворюється на “війну технологій”, а Україна за останні роки стала одним із світових лідерів у сфері бойового застосування безпілотників.

    Президент Володимир Зеленський після зустрічі з Пісторіусом також повідомив, що Україна та Німеччина працюють одразу над шістьма спільними проєктами виробництва озброєння. Деталі цих програм офіційно не розкриваються, однак раніше західні медіа писали про можливе спільне виробництво систем ППО, боєприпасів та нових типів ракет.

    На тлі війни Німеччина поступово змінює власну оборонну політику. Якщо ще кілька років тому Берлін уникав масштабного військового залучення та обережно ставився до постачання зброї Україні, то зараз німецьке керівництво дедалі активніше виступає за посилення європейської оборони та переозброєння континенту.

    Сам Пісторіус став одним із найпопулярніших політиків Німеччини саме завдяки жорсткішій позиції щодо безпеки та підтримки України. У Берліні дедалі частіше визнають: війна Росії проти України стала точкою неповернення для всієї європейської системи безпеки.

    Водночас у Європі також розуміють, що підтримка України потребуватиме не місяців, а років. Саме тому нинішні проєкти — від військових навчальних центрів до спільного виробництва зброї — розглядаються не як тимчасова допомога, а як елементи нової довгострокової співпраці між Києвом і європейськими союзниками.

    На цьому тлі створення військових центрів в Україні може стати ще одним кроком до глибшої інтеграції української армії у європейський безпековий простір — навіть до формального вступу України в НАТО.

  • Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених уже в ЗСУ: як працює механізм добровільної служби

    В Україні вже понад 12 тисяч колишніх ув’язнених долучилися до лав Збройних сил України у межах спеціального механізму, який дозволяє окремим категоріям засуджених добровільно піти на військову службу в обмін на звільнення від покарання. Про це повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов, передає українські ЗМІ.

    Йдеться про програму, яка почала діяти у 2024 році та стала одним із інструментів поповнення війська в умовах повномасштабної війни. За словами представників Міністерство юстиції України, держава залучає виключно добровольців, а сам процес відбору є багатоетапним і жорстко регламентованим. Щомісяця розглядається близько 1500 заяв від засуджених, які бажають вступити до армії.

    Середній вік кандидатів становить 30–35 років, що свідчить про достатній фізичний ресурс для служби. Водночас участь у програмі суворо обмежена: до неї допускаються переважно особи, засуджені за нетяжкі злочини. Особи, які вчинили тяжкі насильницькі правопорушення або злочини проти національної безпеки, не можуть брати участь у цій ініціативі.

    Перед тим як потрапити до війська, кандидати проходять кілька рівнів перевірки. Зокрема, йдеться про медичне обстеження, психологічну оцінку та фізичну підготовку. Такий підхід покликаний мінімізувати ризики як для самих військових, так і для підрозділів, у які вони потрапляють. Лише після успішного проходження всіх етапів відбору укладається контракт, і добровольці проходять базову військову підготовку.

    Після навчання їх направляють до підрозділів ЗСУ, де вони виконують бойові або тилові завдання нарівні з іншими військовослужбовцями. При цьому термін служби для таких бійців відповідає невідбутій частині їхнього покарання. Якщо військовий отримує поранення або після завершення воєнного стану, він може бути повністю звільнений від подальшого відбування покарання.

    У Мін’юсті наголошують, що колишні засуджені мають такі ж права на грошове забезпечення, як і інші військові. Вони отримують зарплату, передбачену для відповідних посад у ЗСУ, а також можуть підтримувати зв’язок із родинами. Водночас для цієї категорії військовослужбовців передбачено посилений контроль. Зокрема, вони не мають права самовільно залишати зону виконання бойових завдань.

    Програма вже продемонструвала суттєве зростання. Якщо раніше повідомлялося про приблизно 9,5 тисячі добровольців із числа засуджених, то станом на квітень 2026 року ця цифра перевищила 12 тисяч. Серед них є і жінки, хоча їхня частка залишається відносно невеликою.

    Запровадження такого механізму викликало активну дискусію в суспільстві. З одного боку, це можливість для засуджених отримати другий шанс і довести свою лояльність державі. З іншого — питання безпеки, дисципліни та морально-етичних аспектів залишаються предметом обговорення серед експертів.

    Фактично Україна застосовує модель, яку в різні історичні періоди використовували й інші країни під час воєн. Водночас український підхід відрізняється тим, що участь є виключно добровільною, а відбір — значно жорсткішим. Це дозволяє уникнути масового залучення людей без належної підготовки або мотивації.

    В умовах тривалої війни кадрове забезпечення армії залишається одним із ключових викликів. Саме тому держава шукає різні способи залучення людського ресурсу, не знижуючи при цьому вимог до якості підготовки військових. Програма для засуджених стала одним із таких інструментів, який, за оцінками уряду, вже демонструє результат.

    Водночас у Міністерство юстиції України підкреслюють, що цей механізм не є масовою практикою і не може замінити стандартні процедури мобілізації. Його головна мета — дати можливість тим, хто цього хоче, змінити своє життя та зробити внесок у захист країни.

    Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених, які вже служать у ЗСУ, стали частиною ширшого процесу трансформації української армії в умовах війни. І хоча ця практика залишається дискусійною, вона демонструє прагнення держави використовувати всі доступні ресурси для зміцнення обороноздатності країни.

  • Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    Школи перевірятимуть військовий облік: що змінилося для 17-річних учнів і чи потрібен паперовий документ

    З українських шкіл почали надходити повідомлення про перевірку військово-облікових документів у старшокласників, що викликало хвилю запитань серед учнів і батьків. У Міністерстві оборони України офіційно роз’яснили: заклади освіти дійсно мають право перевіряти наявність військово-облікових документів у призовників, однак вимагати виключно паперовий варіант — незаконно. Йдеться насамперед про електронний військово-обліковий документ (е-ВОД), який нині має повноцінну юридичну силу.

    Згідно з чинним законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів №1487, школи зобов’язані вести персональний військовий облік учнів призовного віку. Це означає, що адміністрація навчального закладу повинна перевіряти, чи перебуває учень на обліку, і зберігати відповідну інформацію в його особовій справі. Найчастіше такі перевірки проводяться під час зарахування до старших класів або напередодні вступу до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві оборони підкреслюють: сучасна система військового обліку передбачає цифровий формат. Електронний військово-обліковий документ, доступний через застосунок Резерв+ або портал Дія, є повноцінною альтернативою паперовому приписному. Ба більше, він має таку ж юридичну силу, як і традиційний документ.

    Е-ВОД містить усі необхідні дані з державного реєстру, включно з персональною інформацією та унікальним QR-кодом для перевірки. Саме цей код використовують у школах для підтвердження дійсності документа. Якщо технічної можливості для сканування немає, допускається роздрукована копія електронного документа, яку підшивають до особової справи учня.

    Важливо, що термін дії електронного документа становить один рік із моменту формування. Після цього його потрібно оновити, щоб дані залишалися актуальними. У Міноборони наголошують: якщо учень уже має е-ВОД, вимога надати паперовий документ є порушенням законодавства.

    Окрему увагу приділяють процедурі взяття на військовий облік. У 2026 році громадяни чоловічої статі, яким виповнюється 17 років, зобов’язані стати на облік у період з 1 січня до 31 липня. Це можна зробити двома способами: або особисто звернувшись до територіального центру комплектування, або дистанційно — через електронні сервіси.

    У більшості випадків, якщо реєстрація здійснюється через цифрові платформи, особиста явка до ТЦК не є обов’язковою. Після внесення даних до реєстру електронний документ автоматично з’являється в системі, і його можна одразу використовувати.

    Водночас ігнорування обов’язку стати на військовий облік може мати правові наслідки. Закон передбачає відповідальність за порушення правил обліку, тому в Міноборони закликають учнів та їхніх батьків не відкладати процедуру.

    Впровадження електронного військового обліку є частиною ширшої цифровізації державних послуг. Україна активно переходить до використання цифрових документів, що дозволяє спростити процедури, зменшити бюрократію та мінімізувати необхідність особистих візитів до державних установ.

    Паралельно змінюється і підхід до військової підготовки молоді. У Міністерство освіти і науки України раніше повідомляли, що у вищих навчальних закладах планують запровадити нову обов’язкову дисципліну — «Основи національного спротиву». Її вивчатимуть усі студенти незалежно від статі, що свідчить про комплексний підхід держави до питань оборони та безпеки.

    Перевірка військово-облікових документів у школах є не нововведенням, а частиною чинної системи обліку. Водночас ключова зміна полягає у переході до електронного формату, який значно спрощує процес як для учнів, так і для навчальних закладів. Головне, що підкреслюють у Міноборони, — жоден учень не зобов’язаний надавати паперовий документ, якщо має чинний електронний аналог.

    Ситуація також демонструє, як війна та безпекові виклики впливають на освітню систему та державні процеси загалом. Україна поступово адаптує свої інституції до нових умов, поєднуючи цифровізацію з посиленням обороноздатності.

  • Мобілізація в Україні: Буданов вказав на внутрішні проблеми

    Мобілізація в Україні: Буданов вказав на внутрішні проблеми

    Очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що проблеми з мобілізацією в Україні є наслідком власних помилок, а не лише впливу Росії. Свою оцінку він озвучив під час зустрічі Клубу LB.

    За словами Буданова, головною причиною провалу мобілізаційних процесів стала «наглухо програна медійна кампанія», яка підвищила напруженість та викликала негативне ставлення суспільства до мобілізації. «Ми всі звинувачуємо Російську Федерацію, але їхній вплив не такий великий, як усім здається. Це все робилося зсередини. Інколи осмислено, через власні амбіції певних людей. Інколи необдумано. Ми ж самі зруйнували свою мобілізацію», — підкреслив він.

    Буданов наголосив, що критика та звинувачення зовнішніх чинників часто відволікають від реального аналізу внутрішніх процесів, які вплинули на ефективність мобілізації.

    Раніше Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №14320, який має на меті удосконалення діяльності органів військового управління щодо військового обов’язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Цей законопроєкт покликаний виправити системні недоліки та підвищити ефективність організації мобілізаційних заходів.

  • Уряд робить військову підготовку обов’язковою для студентів-медиків і фармацевтів

    Уряд робить військову підготовку обов’язковою для студентів-медиків і фармацевтів

    Кабінет міністрів схвалив рішення про посилення військової складової у закладах вищої освіти. Як повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, відтепер підготовка офіцерів запасу стане обов’язковою частиною навчання для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей.

    Уряд наголошує, що країна потребує фахівців військової медицини та підготовлених кадрів, які можуть бути залучені у разі необхідності. Запровадження обов’язкової військової підготовки для майбутніх медиків має зміцнити резерв та посилити обороноздатність держави.

    Кабмін оновив перелік вишів, які проводитимуть відповідну підготовку, а також уточнив професійний стандарт для офіцерів запасу. Він включає:

    • розширені вимоги до знань і навичок,

    • оновлені компетентності, необхідні для служби,

    • деталізовані програми навчання.

    За словами Свириденко, навчальний процес буде посилений: обсяг навчального часу збільшать на 20%, а програми структуровано приведуть до єдиного стандарту з чіткими вимогами до теорії та практики.

    Наразі в Україні діє 33 кафедри військової підготовки, які здійснюють підготовку офіцерів запасу. Уряд очікує, що після ухвалених змін підвищиться якість навчання, а кадровий резерв стане більш підготовленим і чисельним.

  • Військовий експерт Гетьман закликав залучати молодь з 18 років для створення резерву України

    Військовий експерт Гетьман закликав залучати молодь з 18 років для створення резерву України

    Україна повинна готувати потужний мобілізаційний резерв із залученням юнаків і дівчат від 18 років. Про це військовий оглядач, майор у відставці Олексій Гетьман заявив в етері телеканалу «Київ24». За його словами, країні необхідно мати чисельний, підготовлений у мирний час резерв, який зможе швидко стати до зброї у разі нової загрози.

    Гетьман наголосив, що молодь має проходити базову військову підготовку та чітко знати свої дії у разі початку бойових дій:
    «Нам треба резерв, бо це дуже важливе питання. Ми маємо створювати резерви, у які повинні бути залучені юнаки і дівчата віком від 18 років… Якщо в мирний час розпочнуться бойові дії, вони повинні знати, куди прибути і де знаходиться зброя».

    Як приклад експерт навів Швейцарію, де кожен громадянин має план дій у випадку нападу на країну, а держава здатна мобілізувати до трьох мільйонів людей упродовж кількох діб. Для цього там існує система регулярних тренувань і стрілецьких навчань.

    Гетьман підкреслив, що нинішня чисельність української армії — близько мільйона — є достатньою в умовах війни, проте після перемоги тримати настільки масштабні сили недоцільно.
    «У мирний час армії у 600–800 тисяч не потрібно. Це величезні витрати на утримання, а також проблема з полігонами — у нас немає стільки місця, щоб одночасно тренувалися сотні тисяч військових», — зазначив майор у відставці.

    Він зауважив, що пропозиції про “закріплену чисельність армії у 600 тисяч” у майбутньому виглядають сумнівними й навіть можуть бути «російською хитрістю». На його думку, Україна повинна зосередитися на створенні великого резерву, який здатний миттєво мобілізуватися у разі небезпеки.

    «Армія у мирний час не повинна фарбувати бордюри. Нам не треба стільки армії — нам треба резерв», — підсумував Гетьман.

  • У додатку “Резерв+” з’явилася позначка «Потрібно пройти БЗВП»: що означає і що робити

    У додатку “Резерв+” з’явилася позначка «Потрібно пройти БЗВП»: що означає і що робити

    Багатьох користувачів застосунку Резерв+ тривожить нова позначка — «Потрібно пройти БЗВП». Не всі розуміють, що саме це означає і які кроки треба зробити. За роз’ясненнями УНІАН звернувся до адвоката Геннадія Капралова — ось головне, що потрібно знати.

    Що таке БЗВП

    БЗВП (базова загальновійськова підготовка) — це курс підготовки тривалістю приблизно 1–3 місяці. Його обов’язково проходять студенти певних навчальних програм, курсанти зі специфічними формами навчання (наприклад, майбутні поліцейські), а також особи, які вперше вступають на держслужбу, в органи місцевого самоврядування або в прокуратуру. Базову підготовку можна також пройти добровільно.

    Якщо в Резерв+ горить «Потрібно пройти БЗВП» — що робити

    Дії залежать від конкретної ситуації. Якщо особа вже пройшла БЗВП, але додаток цього не показує, радять звернутися до адвоката або до територіального центру комплектування (ТЦК) і РП з заявою та підтверджувальними документами. Адвокат може допомогти оформити і надіслати заяву, у якій вказати, що підготовка вже пройдена, і додати копії доказів.

    Якщо особа ще не проходила підготовку і їй пропонують пройти БЗВП (наприклад, бо має військову спеціальність, але раніше не служив), це не означає автоматичну мобілізацію. Після проходження БЗВП людина вважається підготовленою до служби в резерві — але лише у разі надходження окремої повістки її можуть викликати до ТЦК. Далі можливі огляд (ВЛК) і, за результатами, мобілізація — тільки якщо це буде необхідно й особа визнана придатною.

    Які документи допоможуть підтвердити проходження БЗВП

    У заяві до ТЦК / РП доцільно додати (за наявності):

    • свідоцтво або посвідчення про проходження БЗВП;

    • довідку з вишу чи військової кафедри;

    • виписку з наказу про направлення/проходження підготовки;

    • довідку з навчального центру або військової частини, де проводили підготовку.

    Що означає статус у Резерві «Солдат резерву»

    Позначка «Солдат резерву» означає, що особа формально перебуває в резерві ЗСУ і може бути викликана на службу під час мобілізації. Виклик здійснюється повісткою до ТЦК; мобілізація можлива лише за умови відсутності законних підстав для відстрочки та позитивних висновків ВЛК. Особа також може за власним бажанням укласти контракт із ЗСУ.

    Чи передбачені штрафи або інші покарання

    Штрафів за те, що в додатку горить позначка «Потрібно пройти БЗВП», не передбачено. Водночас для деяких категорій (наприклад, студентів відповідних програм) наслідком невиконання обов’язку може бути дисциплінарна реакція зі сторони навчального закладу, аж до відрахування — тому студентам варто звертати увагу на вимоги свого вишу.

    Короткі практичні поради

    1. Перевірте, чи дійсно ви проходили БЗВП і чи є документи на підтвердження.

    2. Якщо документи є, зверніться до ТЦК/РП з копіями та заявою; за потреби — скористайтеся консультацією адвоката.

    3. Якщо підготовка ще не пройдена, дізнайтеся в ТЦК, чому вам надійшло повідомлення, і які є варіанти: пропозиція пройти БЗВП не тотожна автоматичній мобілізації.

    4. Студентам — перевірити вимоги вишу щодо проходження БЗВП, щоб уникнути проблем з навчанням.

  • Нові правила мобілізації та військової підготовки запрацювали з 1 травня

    Нові правила мобілізації та військової підготовки запрацювали з 1 травня

    З 1 травня 2025 року в Україні починають діяти важливі нововведення щодо мобілізації громадян, а також вводяться зміни для деяких категорій мобілізованих. Зокрема, це стосується військовозобов’язаних, які мають обмеження за станом здоров’я, нових типів відстрочок і базової військової підготовки.

    Хто підлягає мобілізації з 1 травня?

    З початком травня у військо будуть призивати чоловіків віком від 18 до 60 років з досвідом військової служби, а також громадян віком від 25 до 60 років без попереднього військового досвіду. При цьому враховуватимуть стан здоров’я: повністю придатні до служби, придатні для тилових та спеціалізованих завдань або придатні для служби лише в окремих військових закладах і підрозділах.

    Також призову підлягають особи, які перебувають на військовому обліку, зняті з нього (за умови, якщо причина зняття вже минула) та навіть виключені з обліку – якщо добровільно пройдуть військово-лікарську комісію і отримають позитивний висновок.

    Окремі категорії громадян можуть бути мобілізовані виключно за власним бажанням – це люди з інвалідністю, звільнені з полону, засуджені, які отримали умовно-дострокове звільнення, та особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку.

    Базова військова підготовка та зміни для «обмежено придатних»

    З травня значно скорочується період базової військової підготовки для військовозобов’язаних, що раніше належали до категорії «обмежено придатні». Тепер замість 45 днів вони проходитимуть підготовку лише протягом 30 діб. Навчання передбачає зниження фізичних навантажень, а також формування окремих навчальних підрозділів для цих військовослужбовців.

    Окремо з 1 вересня 2025 року базова загальновійськова підготовка стане обов’язковим елементом навчання у всіх українських вишах, незалежно від форми власності.

    Обов’язкове проходження ВЛК для військовозобов’язаних з позначкою «обмежено придатний» має завершитися до 5 червня 2025 року, тому травень фактично стане останнім місяцем для повторного медогляду. Направлення на ВЛК можна отримати через мобільний застосунок «Резерв+» або безпосередньо у ТЦК. Після огляду людині буде присвоєно новий статус – придатний або непридатний, залежно від стану здоров’я.

    Нововведення мають чітко визначити категорії придатності військовозобов’язаних та оптимізувати систему підготовки особового складу для виконання завдань ЗСУ.