Daypolitico

Позначка: військова підтримка

  • Багатонаціональні сили в Україні, частина системи стримування Росії

    Багатонаціональні сили в Україні, частина системи стримування Росії

    Одним із найбільш помітних елементів майбутньої системи стримування Росії може стати розміщення в Україні багатонаціональних сил європейських держав. Їхнє завдання відрізнятиметься від класичної моделі військової допомоги: присутність іноземних військовослужбовців безпосередньо на території України має створити додатковий ризик для Росії у разі нової агресії. Потенційний удар по об’єкту, де перебувають британські чи французькі військовослужбовці, вже не можна розглядати виключно як напад на Україну — наслідки такого рішення можуть безпосередньо зачепити державу, яка направила свій контингент. Саме тому значення таких сил визначатиметься не лише їхньою чисельністю, а й завданнями, які вони отримають.

    Паризька декларація передбачає створення багатонаціональних сил, які мають брати участь у довгостроковому стримуванні, підтримувати відновлення українських сил та діяти в кількох доменах — на суші, у повітрі та на морі. Водночас передбачається наявність власного командування, координації з українським Генеральним штабом та окремих об’єктів для розміщення озброєння і резервів. Однак сама декларація не є остаточною угодою про розміщення військ: для повноцінного розгортання знадобляться подальші юридичні та політичні рішення держав-учасниць.

    Саме тому питання полягатиме не стільки в кількості військовослужбовців, скільки в тому, де вони перебуватимуть і які завдання виконуватимуть. Контингент, розташований далеко від потенційно вразливих об’єктів і залучений виключно до підготовки українських військових, створює один рівень стримування. Підрозділи, безпосередньо пов’язані з аеродромами, портами, складами, ремонтними об’єктами чи системами ППО, створюють зовсім іншу ситуацію. У такому разі потенційна атака Росії від самого початку може зачепити військовослужбовців країн НАТО, а отже, політична ціна удару стає іншою.

    Водночас присутність іноземних сил не перетворює Україну на члена НАТО і не створює автоматичного механізму колективної оборони. Кожна країна зберігає власні правила ухвалення рішень, а командування контингентами залишається пов’язаним із національними урядами. Тому важливим елементом стане заздалегідь узгоджений порядок дій у разі нападу, включно із захистом особового складу, техніки та об’єктів. Окреме питання — реакція держав на можливі втрати серед їхніх військовослужбовців і готовність продовжувати місію після такого розвитку подій. Москва вже розглядає потенційну появу західних військ в Україні як окремий фактор військового протистояння. Це означає, що майбутня система працюватиме одночасно у двох напрямках: присутність іноземних сил може підвищувати ціну нової агресії, але водночас сама їхня присутність стає частиною військового розрахунку Росії.

  • Україна отримала рекордні 7,2 млрд євро військової допомоги за місяць: хто найбільше підтримав ЗСУ

    Україна отримала рекордні 7,2 млрд євро військової допомоги за місяць: хто найбільше підтримав ЗСУ

    У червні 2026 року Україна отримала від міжнародних партнерів 7,2 млрд євро військової допомоги. Це найбільший місячний обсяг підтримки після припинення американського фінансування та один із найвищих показників від початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Про це пише Euractiv із посиланням на дані Кільського інституту світової економіки.

    За даними Ukraine Support Tracker, черневий показник став найбільшим із квітня 2024 року. Тоді міжнародні партнери надали Україні військової допомоги на 9,04 млрд євро. Водночас червень 2026 року став третім за обсягом місячної військової підтримки від початку повномасштабної війни.

    Різке зростання допомоги значною мірою пояснюється новим фінансуванням з боку Європейського Союзу. У травні та червні європейські інституції виділили Україні 4,3 млрд євро військової допомоги в межах Кредиту ЄС на підтримку України.

    Керівник проєкту Ukraine Support Tracker Таро Нішикава назвав швидкий запуск кредитного механізму позитивним сигналом для України. За його словами, нове фінансування демонструє готовність європейських партнерів збільшувати підтримку української оборони.

    Значний внесок у червневий показник зробили й окремі європейські держави. Німеччина спрямувала на підтримку української армії близько 700 млн євро, Данія — 600 млн євро, а Нідерланди — 500 млн євро.

    Таким чином, саме європейські країни та інституції стали основним джерелом різкого збільшення військової допомоги Україні в червні.

    Водночас високий показник одного місяця не означає, що загальний рівень довгострокової підтримки повернувся до попередніх значень. Після припинення американського фінансування у лютому 2025 року середньомісячний обсяг військової допомоги Україні скоротився.

    До припинення американського фінансування міжнародні донори в середньому надавали Україні близько 3,46 млрд євро військової допомоги щомісяця. Після лютого 2025 року цей показник знизився до приблизно 2,94 млрд євро на місяць.

    Отже, червневі 7,2 млрд євро суттєво перевищили середній рівень підтримки після припинення американського фінансування. Проте дослідники наголошують, що для стабільного забезпечення України важливими залишаються не лише окремі великі транші, а й передбачуваність та довгостроковість допомоги.

    Окремою проблемою залишається залежність європейських держав від американських оборонних технологій та озброєння. Попри скорочення прямої фінансової допомоги США Україні, американська зброя продовжує відігравати значну роль у забезпеченні української армії.

    Європейські країни дедалі частіше закуповують американське озброєння для подальшої передачі Україні або використовують поставки з американських запасів.

    Аналітик Ukraine Support Tracker Федеріко Мелласе зазначив, що Сполучені Штати залишаються ключовим постачальником таких систем, як Patriot. За його словами, Європа наразі має лише обмежені альтернативи для швидкого заміщення американських систем протиповітряної оборони.

    Це особливо важливо для України, яка регулярно стикається з масштабними російськими ракетними та дроновими атаками. Потреба в системах ППО та ракетах-перехоплювачах залишається однією з ключових складових міжнародної військової підтримки.

    Водночас структура допомоги поступово змінюється. Все більшого значення для партнерів набувають постачання безпілотників та інвестиції у виробництво озброєння безпосередньо в Україні.

    Раніше повідомлялося, що в перші чотири місяці 2026 року загальний обсяг фінансової та гуманітарної допомоги Україні помітно скоротився. На цьому тлі зростання саме військової підтримки у червні стало важливим сигналом для української оборони.

    Таким чином, 7,2 млрд євро військової допомоги за один місяць стали значним результатом для України після скорочення прямого американського фінансування. Однак аналітики наголошують, що головним викликом залишається забезпечення стабільних поставок у довгостроковій перспективі, зокрема критично важливих систем ППО, боєприпасів та іншого озброєння.

  • НАТО затвердило масштабну підтримку України: 70 млрд євро допомоги та нові оборонні рішення

    НАТО затвердило масштабну підтримку України: 70 млрд євро допомоги та нові оборонні рішення

    Країни-члени НАТО підтвердили намір продовжувати довгострокову військову підтримку України та оголосили про новий масштабний пакет допомоги. У підсумковій декларації саміту Альянсу в Анкарі союзники заявили, що у 2026 році виділять Україні 70 мільярдів євро на військову допомогу, озброєння, навчання українських військових та інші потреби сектору безпеки. Водночас держави НАТО взяли на себе політичне зобов’язання зберегти щонайменше такий самий рівень підтримки і в 2027 році. Окрім цього, Альянс оголосив про рекордні інвестиції у власну оборонну промисловість, розвиток сучасних військових технологій та збільшення виробництва озброєння.

    Про це йдеться у підсумковій декларації саміту НАТО в Анкарі.

    Однією з головних тем зустрічі лідерів держав-членів Альянсу стала війна Росії проти України та питання подальшої підтримки Києва. У документі наголошується, що союзники залишаються єдиними у своїй позиції щодо необхідності допомагати Україні стільки, скільки це буде потрібно для захисту її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності.

    У декларації зазначено, що країни НАТО погодилися у 2026 році виділити Україні військову допомогу загальним обсягом 70 мільярдів євро. Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю сучасного озброєння, систем протиповітряної та протиракетної оборони, боєприпасів, бронетехніки, засобів зв’язку, підготовку українських військовослужбовців, забезпечення логістики та інші критично важливі потреби українського сектору оборони.

    Особливу увагу союзники приділили тому, що підтримка України має бути не разовою, а довгостроковою. Саме тому в декларації окремо зафіксовано політичне зобов’язання держав Альянсу зберегти щонайменше аналогічний рівень допомоги і впродовж 2027 року.

    “Союзники підтверджують свої суверенні зобов’язання підтримувати щонайменше еквівалентний рівень у 2027 році”, — зазначено у документі.

    У НАТО наголосили, що українська армія сьогодні захищає не лише власну державу, а й фактично забезпечує безпеку всього євроатлантичного простору. Саме тому підтримка України розглядається як стратегічна інвестиція у колективну безпеку держав-членів Альянсу.

    У декларації підкреслюється, що країни НАТО залишаються непохитними у підтримці України та підтверджують свою готовність допомагати їй у захисті свободи, незалежності, суверенітету та міжнародно визнаної територіальної цілісності.

    Окремо союзники відзначили внесок України у зміцнення трансатлантичної безпеки. У документі наголошується, що досвід української армії, здобутий під час війни з Росією, вже сьогодні активно враховується під час реформування військових доктрин НАТО, розвитку сучасних систем озброєння та підготовки військовослужбовців країн Альянсу.

    У НАТО також звернули увагу на те, що основний обсяг військової підтримки України нині забезпечують саме європейські союзники та Канада. Значна частина озброєння, фінансової допомоги, програм навчання українських військових, постачання техніки, боєприпасів і засобів протиповітряної оборони фінансується через двосторонні угоди між країнами або в межах багатосторонніх міжнародних механізмів.

    Окрім військової підтримки, країни НАТО привітали рішення Європейського Союзу щодо створення багаторічного механізму фінансування України. Йдеться про позику обсягом 90 мільярдів євро, яка має забезпечити стабільне фінансування українських потреб, підтримку економіки, відбудову пошкодженої інфраструктури, розвиток оборонно-промислового комплексу та реалізацію реформ, необхідних для майбутнього членства України в ЄС.

    Разом із рішеннями щодо України учасники саміту ухвалили масштабний пакет заходів із посилення власної обороноздатності. Зокрема, країни НАТО погодили нові оборонні закупівлі на суму 50 мільярдів доларів США. Ці кошти планується спрямувати на виробництво сучасного озброєння, модернізацію армій держав-членів та збільшення запасів критично важливих видів зброї.

    У декларації наголошується, що союзники домовилися значно розширити співпрацю з оборонною промисловістю, збільшити виробничі потужності підприємств та прискорити впровадження новітніх технологій.

    “Зобов’язуємося розширювати колективні виробничі потужності і співпрацю з промисловістю з метою прискорення інновацій”, — йдеться у документі.

    Окремий блок декларації присвячено розвитку нових напрямків оборонної політики Альянсу. Держави НАТО домовилися активно інвестувати у створення високоточних далекобійних систем ураження, інтегрованих систем протиповітряної та протиракетної оборони, сучасних безпілотних комплексів, розвідувальних платформ, цифрових систем управління бойовими діями, трансатлантичних хмарних сервісів для військових операцій, а також штучного інтелекту, який дедалі активніше застосовується у сучасній війні.

    Крім цього, союзники мають намір збільшити спроможності щодо швидкого розгортання військових сил, удосконалити логістичне забезпечення та посилити координацію між державами-членами Альянсу у випадку можливих кризових ситуацій.

    Під час саміту значна увага також приділялася питанням розвитку української системи протиповітряної оборони. Президент України Володимир Зеленський провів окрему зустріч із президентом США Дональдом Трампом, під час якої сторони обговорили можливість збільшення кількості систем Patriot для України, передачу ліцензій на їх виробництво, а також подальшу локалізацію виробництва сучасного західного озброєння на українських підприємствах.

    Після переговорів Дональд Трамп заявив, що США готові допомогти Україні освоїти виробництво комплексів Patriot, назвавши це одним із важливих напрямків двосторонньої співпраці. За його словами, американські компанії можуть долучитися до створення виробничих потужностей безпосередньо в Україні, а українські спеціалісти отримають необхідні технології та навчання.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також повідомив, що Київ уже проводить переговори з міжнародними партнерами щодо отримання ліцензій на виробництво систем Patriot. За його словами, розвиток власного оборонно-промислового комплексу стане одним із ключових елементів довгострокової стратегії зміцнення української безпеки.

    Під час саміту Дональд Трамп також заявив, що робота над можливою мирною угодою щодо завершення війни триває, хоча переговорний процес залишається складним. Водночас країни НАТО у своїй декларації наголосили, що продовжуватимуть підтримувати Україну незалежно від розвитку дипломатичних процесів і не допустять послаблення її обороноздатності.

    Ухвалені в Анкарі рішення стали одним із найбільших пакетів міжнародної підтримки України за весь час повномасштабної війни. Вони підтверджують, що союзники не лише продовжують постачати озброєння та фінансову допомогу, а й дедалі активніше інвестують у розвиток українського оборонного потенціалу, локалізацію виробництва сучасної зброї та інтеграцію України до спільної системи безпеки євроатлантичного простору.

  • Сенат США зробив крок, якого чекала Україна: допомогу збільшують до $750 млн

    Сенат США зробив крок, якого чекала Україна: допомогу збільшують до $750 млн

    Україна може отримати новий потужний пакет американської військової підтримки вже у межах оборонного бюджету США на 2027 фінансовий рік. Про це повідомило агентство Reuters. Комітет Сенату США з питань збройних сил підтримав законопроєкт про національну оборону (NDAA), який передбачає збільшення фінансування Ініціативи безпекової допомоги Україні (USAI) до 750 млн доларів. Це рішення стало одним із найважливіших сигналів підтримки Києва з боку Конгресу США за останній час на тлі дискусій про скорочення американської допомоги після повернення Дональда Трампа до Білого дому.

    Відповідне рішення комітет ухвалив 11 червня під час розгляду своєї версії Національного оборонного бюджету США на 2027 рік. Загальний обсяг документа становить близько 1,15 трильйона доларів і охоплює практично всі ключові напрямки фінансування американських збройних сил — від закупівлі нових літаків і кораблів до програм підтримки союзників та реагування на глобальні безпекові виклики.

    Одним із пунктів документа стало збільшення фінансування програми Ukraine Security Assistance Initiative (USAI) до 750 млн доларів. Саме через цей механізм США фінансують закупівлю озброєння, боєприпасів та військової техніки в американських виробників для подальшої передачі українським Силам оборони. На відміну від програм передачі озброєнь зі складів Пентагону, USAI дозволяє замовляти виробництво нової техніки та забезпечувати довгострокову підтримку української армії.

    Особливо важливим це рішення виглядає на тлі попередніх заяв адміністрації США. Ще навесні стало відомо, що проєкт федерального бюджету на 2027 рік взагалі не передбачав окремого фінансування програми USAI. Тоді представники Пентагону заявляли, що Вашингтон очікує більшої фінансової участі європейських союзників у підтримці України. Саме тому рішення сенатського комітету багато експертів розцінюють як спробу Конгресу зберегти стабільну військову підтримку Києва незалежно від позиції окремих представників виконавчої влади.

    Крім фінансування, законопроєкт містить і важливі політичні положення. Зокрема, документ прямо забороняє використовувати кошти оборонного бюджету США для будь-яких дій, які можуть означати визнання російського суверенітету над міжнародно визнаними українськими територіями. Таким чином американські законодавці фактично закріплюють на законодавчому рівні незмінність позиції щодо територіальної цілісності України.

    Окремим пунктом передбачено продовження передачі Україні розвідувальної інформації для підтримки військових операцій. Це один із ключових компонентів співпраці між Києвом і Вашингтоном, який неодноразово допомагав українським військовим планувати операції та протидіяти російським атакам.

    Рішення сенатського комітету стало продовженням серії кроків Конгресу США на підтримку України. Раніше Палата представників також схвалила законодавчі ініціативи, які передбачають допомогу Києву та нові санкційні механізми щодо Росії. Водночас остаточний шлях до набуття законом чинності ще довгий.

    Наступним етапом стане розгляд документа повним складом Сенату США. Після цього власну версію бюджету повинна остаточно погодити Палата представників. Оскільки тексти законопроєктів у двох палатах можуть відрізнятися, буде створено погоджувальну комісію для підготовки компромісної редакції документа. Лише після повторного голосування в обох палатах Конгресу законопроєкт потрапить на стіл президента США для підписання або накладення вето.

    Аналітики зазначають, що навіть сам факт підтримки 750-мільйонного фінансування має важливе політичне значення. Це демонструє, що значна частина американського політичного істеблішменту продовжує розглядати допомогу Україні як елемент стратегічної безпеки США та Заходу загалом.

    Для України ухвалення NDAA в нинішній редакції означатиме можливість отримання нових контрактів на постачання озброєнь, боєприпасів, систем ППО, засобів зв’язку та іншого військового обладнання американського виробництва. Крім того, документ закладає основу для довгострокового планування допомоги, що особливо важливо в умовах затяжної війни.

    Попри те, що остаточне голосування ще попереду, рішення сенатського комітету вже стало одним із найважливіших сигналів підтримки України від американського Конгресу у 2026 році. І якщо законопроєкт пройде всі етапи затвердження, українська армія може отримати додаткові сотні мільйонів доларів на посилення обороноздатності вже у найближчі роки.

  • Зеленський у Швеції анонсував «сильний крок» щодо Gripen: Україна може отримати перші шведські винищувачі вже незабаром

    Зеленський у Швеції анонсував «сильний крок» щодо Gripen: Україна може отримати перші шведські винищувачі вже незабаром

    Президент України Володимир Зеленський 28 травня прибув із робочим візитом до Швеції, де разом із урядом країни обговорює новий масштабний оборонний пакет для України та подальше посилення української бойової авіації. Однією з головних тем візиту стали шведські винищувачі JAS 39 Gripen, щодо яких Київ і Стокгольм готують, за словами президента, «сильний крок».

    Про свій візит Зеленський повідомив у соцмережах. Президент наголосив, що Україна та Швеція нині працюють над новим великим пакетом оборонної підтримки, який має посилити українські Сили оборони на тлі продовження російських масованих атак.

    «Сьогодні з робочим візитом у Швеції. Готуємо великий оборонний пакет для України та сильний крок щодо винищувачів Gripen, який точно зробить нашу бойову авіацію ефективнішою», — заявив глава держави.

    У межах візиту Зеленський проводить переговори з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном. Також у зустрічах беруть участь представники шведської оборонної промисловості, зокрема компаній, які залучені до виробництва сучасної авіації та озброєнь.

    Шведські медіа ще до прибуття українського президента повідомляли, що уряд Швеції готує рішення щодо передачі Україні винищувачів Gripen модифікації C/D. За даними видання Aftonbladet, офіційна заява може пролунати під час спеціальної пресконференції на військовій базі в Уппсалі.

    Водночас паралельно сторони можуть розпочати переговори щодо майбутнього продажу Україні сучасніших літаків JAS 39 Gripen E. Як повідомляють шведські ЗМІ, фінансування такого проєкту може здійснюватися за рахунок кредитних програм Європейського Союзу.

    За інформацією Reuters, обговорення між Києвом та Стокгольмом стосується не лише передачі вже наявних літаків, а й масштабної довгострокової співпраці у сфері бойової авіації. Йдеться про можливе постачання Україні до 100–150 винищувачів Gripen у майбутньому.

    Ще восени 2025 року Україна та Швеція підписали лист про наміри щодо розвитку повітряних спроможностей України. Тоді Зеленський заявляв, що Київ розраховує отримати перші Gripen уже у 2026 році.

    Шведські Gripen вважаються одними з найбільш адаптованих винищувачів для умов сучасної війни. Їхньою ключовою перевагою є можливість працювати з коротких злітних смуг, швидке технічне обслуговування та ефективність у протидії російській авіації та крилатим ракетам.

    Крім того, Gripen інтегровані з сучасними ракетами класу «повітря–повітря» та «повітря–земля», а також можуть використовувати широкий спектр озброєння стандартів НАТО.

    В українських Повітряних силах неодноразово заявляли, що Gripen можуть стати важливим доповненням до F-16, особливо з огляду на здатність працювати у складних умовах та швидко змінювати аеродроми базування.

    У квітні 2026 року президент Зеленський також повідомляв, що Україна очікує старту навчання українських пілотів на Gripen уже цього року.

    На тлі постійних російських атак тема посилення української авіації стала для Києва однією з ключових. Лише за останні тижні Росія здійснила кілька масованих комбінованих ударів із використанням сотень дронів та десятків ракет, зокрема балістичних.

    Українська влада наголошує, що для ефективного захисту неба країні необхідні не лише системи ППО Patriot, а й сучасна бойова авіація, здатна перехоплювати ракети та дрони ще на дальніх підступах.

    Сам Зеленський останніми днями активно порушує тему посилення ППО та авіації у переговорах із союзниками. Зокрема, напередодні стало відомо, що президент звернувся до Дональда Трампа та Конгресу США із закликом допомогти Україні захистити небо від російської балістики.

    Швеція залишається одним із найбільш активних партнерів України у Європі. Від початку повномасштабної війни Стокгольм надав Києву мільярдні пакети військової допомоги, включно з артилерією, системами ППО, бронетехнікою та боєприпасами.

    Reuters повідомляє, що загальний обсяг шведської підтримки України вже перевищив 13 мільярдів доларів, а у 2026–2027 роках Швеція планує спрямувати ще мільярди на підтримку української оборони.

    На тлі цього рішення щодо Gripen може стати одним із найбільш символічних та стратегічних кроків у військовій співпраці між Києвом і Стокгольмом.

    Аналітики зазначають, що передача Україні Gripen стане не лише посиленням української авіації, а й серйозним сигналом для Росії та союзників по НАТО про готовність Заходу переходити до нових рівнів військової підтримки Києва.

    Очікується, що офіційні деталі нового оборонного пакета та рішень щодо винищувачів можуть бути озвучені вже найближчим часом після переговорів Зеленського та шведського уряду.

  • 90 млрд євро від ЄС для України: коли насправді надійде перший транш

    90 млрд євро від ЄС для України: коли насправді надійде перший транш

    Перший транш із масштабного кредитного пакета Європейського Союзу для України обсягом 90 млрд євро буде наданий не раніше початку червня 2026 року.

    Таким чином, фактичні терміни надходження коштів відрізняються від попередніх публічних заяв представників Єврокомісії. Зокрема, раніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявляла, що перші виплати можуть бути здійснені вже наступного тижня. Однак, за даними джерел видання, цей графік є нереалістичним через технічні та процедурні узгодження, які ще тривають між сторонами.

    За оновленими даними, перший транш фінансування, який включає 5,9 млрд євро військової підтримки та 3,2 млрд євро макрофінансової допомоги для підтримки державного бюджету України, очікується не раніше перших днів червня 2026 року. Саме тоді, за прогнозами співрозмовників журналістів, кошти можуть почати надходити на рахунки України після завершення всіх формальних процедур.

    Крім того, наступний транш у межах окремого механізму Ukraine Facility, який становить 2,8 млрд євро, також планується до виплати в той самий період. Його надання залежить від виконання Україною низки умов, зокрема ухвалення відповідних законопроєктів, прийнятих у квітні 2026 року. За інформацією джерел, обидва фінансові потоки можуть бути синхронізовані та надійти практично одночасно.

    У Брюсселі зазначають, що наразі триває фіналізація ключових документів, необхідних для запуску кредитного механізму. Йдеться про Кредитну угоду на всю суму 90 млрд євро, яка має бути підписана між ЄС та Україною, а також про додаткові документи, що регулюють різні частини фінансування, включно з доповненнями до програми Ukraine Facility та Меморандумом про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги.

    Саме Меморандум, за даними співрозмовників, перебуває на фінальній стадії узгодження і може бути остаточно підписаний найближчим часом. Він визначатиме умови та параметри однієї з ключових частин фінансового пакета, що стосується стабілізаційної підтримки українського бюджету.

    Водночас у Європейському Союзі підкреслюють, що затримка не означає перегляду зобов’язань або скорочення обсягів допомоги. Мова йде про складну багаторівневу фінансову програму, яка передбачає узгодження між інституціями ЄС, державами-членами та українською стороною.

    Окремо наголошується, що частина коштів у межах пакета буде спрямована на оборонні потреби України. Зокрема, перший військовий компонент у розмірі 5,9 млрд євро планується використати на закупівлю безпілотних систем, які вироблятимуться на території України. Це відповідає стратегії посилення оборонної спроможності та розвитку власного оборонно-промислового комплексу.

    Раніше також повідомлялося, що у 2026 році частина коштів із європейського фінансування буде спрямована на масштабні оборонні закупівлі. У фокусі — безпілотні системи, технології розвідки та інші елементи сучасної війни, які можуть вироблятися швидко та з урахуванням бойового досвіду України.

    Очікується, що питання подальшої військової та фінансової підтримки України з боку ЄС стане одним із ключових під час найближчих засідань європейських оборонних та фінансових структур. Зокрема, 12 травня запланований робочий ланч голів оборонних відомств країн Євросоюзу, де окремо обговорюватиметься підтримка України в контексті довгострокового фінансування.

    Таким чином, попри різночитання у публічних заявах, фактична реалізація масштабного кредитного пакета ЄС для України залишається в процесі підготовки, а перші реальні виплати, за даними джерел, очікуються вже в червні 2026 року.

  • Україна входить до найбоєздатніших армій Європи на думку Фінляндії

    Україна входить до найбоєздатніших армій Європи на думку Фінляндії

    Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що Україна входить до невеликої групи європейських армій, яким можна довіряти з погляду боєздатності та організованості, і наголосила на необхідності якнайшвидшої інтеграції України до НАТО. Про це вона сказала в коментарі, який цитує ZDFheute.

    За словами Валтонен, українські Збройні сили сьогодні демонструють рівень, який дозволяє віднести їх до числа найефективніших армій Європи. Вона зазначила, що разом із Туреччиною, Польщею та Фінляндією Україна формує групу держав, чиї збройні сили, на її думку, мають високий рівень довіри та здатність діяти в умовах сучасної війни. Водночас вона підкреслила, що інтеграція України до НАТО має відбутися якомога швидше, оскільки це відповідає як інтересам самої України, так і загальній безпековій архітектурі Європи.

    Окремо очільниця фінського МЗС звернула увагу на політичний вимір процесу розширення Альянсу. Вона припустила, що позиція Сполучених Штатів щодо членства України в НАТО може змінюватися залежно від політичного контексту та переговорних процесів. У цьому зв’язку вона згадала президента США Дональда Трампа, охарактеризувавши його як політика, який підходить до міжнародних питань як «переговорник», і тому може змінювати свою позицію в ході діалогу з партнерами.

    Ці заяви прозвучали на тлі активних дискусій у Європі щодо майбутньої ролі України в системі колективної безпеки. Питання інтеграції України до НАТО залишається одним із ключових у міжнародному порядку денному з початку повномасштабної війни Росії проти України, яка триває з 2022 року. Українська армія за цей час зазнала масштабної трансформації, перейшовши від радянської моделі до стандартів, які дедалі більше наближаються до практик країн Альянсу.

    Колишній керівник апарату Міністерства оборони Німеччини Ніко Ланге раніше також зазначав, що Україна може відігравати важливу роль у майбутній оборонній системі НАТО, зокрема у контексті потенційних загроз для країн Балтії. Він припускав, що залучення українських сил до спільних оборонних механізмів могло б посилити стримування Росії в регіоні та підвищити загальну стійкість Альянсу.

    Водночас у Європі зберігається дискусія щодо внутрішньої єдності НАТО та ефективності координації між союзниками. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попереджав про ризики послаблення трансатлантичної єдності та наголошував на необхідності збереження спільної політичної лінії для протидії сучасним викликам безпеки.

    Окремо в медіа повідомлялося, що в оточенні Дональда Трампа розглядали неформальні підходи до оцінки союзників у межах НАТО, які умовно поділяють країни на ті, що повністю дотримуються зобов’язань, і ті, що роблять це частково. Хоча конкретні механізми впливу або санкцій у межах такої системи офіційно не були представлені, сама дискусія свідчить про напруженість у підходах до майбутнього Альянсу.

    На цьому тлі оцінка Фінляндії щодо української армії як однієї з найнадійніших у Європі підсилює загальноєвропейський тренд, у межах якого Україна дедалі частіше розглядається не лише як країна-партнер, а як потенційний ключовий елемент майбутньої системи безпеки континенту.

  • ЄС відкриває оборонний пакет для України: перші €6 млрд — на дрони

    ЄС відкриває оборонний пакет для України: перші €6 млрд — на дрони

    Європейський Союз переходить до практичної реалізації великого кредитного пакета для України обсягом 90 млрд євро, у межах якого вже найближчим часом буде виплачено перший оборонний транш. Йдеться про близько 6 млрд євро, які планують спрямувати виключно на розвиток українських безпілотних технологій.

    Про це заявила президентка Європейської комісії Ursula von der Leyen під час виступу на пленарному засіданні Європейського парламенту 29 квітня.

    За словами фон дер Ляєн, Європейський Союз виконує раніше озвучену обіцянку щодо масштабної фінансової підтримки України. Вона підтвердила, що перші виплати в межах кредитної програми розпочнуться вже у другому кварталі 2026 року.

    «Ми виплатимо перший транш у розмірі 45 мільярдів євро за 2026 рік, ще цього кварталу», — заявила вона, наголошуючи, що ЄС продовжує нарощувати підтримку України навіть попри затяжний характер війни.

    Таким чином, Європейський Союз фактично запускає один із найбільших фінансових пакетів допомоги для України за весь період повномасштабного вторгнення Росії.

    Окрему увагу в новому пакеті фінансування приділено оборонному сектору. Як зазначила президентка Єврокомісії, приблизно дві третини всього кредиту будуть спрямовані саме на потреби безпеки та оборони України.

    Перший оборонний пакет обсягом близько 6 млрд євро буде цільовим і стосуватиметься розвитку дронів.

    «Перший оборонний пакет буде стосуватися дронів з України для України, вартістю близько 6 мільярдів євро», — підкреслила фон дер Ляєн.

    Це означає, що кошти будуть спрямовані на посилення українського виробництва безпілотників, які вже стали одним із ключових елементів сучасної війни — як для розвідки, так і для ударних операцій.

    За попередніми планами ЄС, структура кредиту передбачає два основні напрями використання коштів:

    • приблизно одна третина — на бюджетну підтримку України;
    • приблизно дві третини — на оборонні потреби.

    Такий підхід, за оцінками європейських посадовців, має одночасно забезпечити фінансову стабільність держави та посилити її військові спроможності.

    Фон дер Ляєн також наголосила, що Європейський Союз не планує скорочувати допомогу Україні, навіть попри тривалий характер війни та зростання навантаження на бюджети країн-членів ЄС.

    «У той час як Росія подвоює свою агресію, Європа подвоює нашу підтримку України», — заявила вона.

    Ця заява фактично стала політичним сигналом про довгострокову підтримку України з боку Євросоюзу, особливо у сфері оборонних технологій.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що перші кошти в межах “військового” компоненту кредиту будуть спрямовані на розвиток внутрішнього оборонного виробництва, зокрема безпілотних систем.

    Таким чином, фінансування ЄС має не лише покривати поточні потреби, але й стимулювати розвиток українського оборонно-промислового комплексу.

    Водночас у медіа з’являлася інформація, що Європейський Союз може посилити вимоги до надання кредиту обсягом 90 млрд євро. Це може означати додаткові умови контролю за використанням коштів або посилення фінансового нагляду за програмою.

    Офіційно деталі цих можливих змін поки не розкриваються, однак у Брюсселі тривають дискусії щодо механізмів реалізації масштабного пакета допомоги.

    Запуск першого траншу на дрони має стратегічне значення, оскільки безпілотні системи сьогодні є одним із ключових елементів оборони України. Вони використовуються як на фронті, так і для глибоких ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Фактичне фінансування цієї сфери з боку ЄС може суттєво посилити темпи виробництва та технологічний розвиток українських оборонних підприємств.

  • США посилюють військову підтримку України та передають озброєння для ударів у глибину росії

    США посилюють військову підтримку України та передають озброєння для ударів у глибину росії

    Сполучені Штати посилюють військову допомогу Україні, надаючи озброєння, здатне вражати цілі у глибині території російської федерації. Про це заявив постійний представник США в НАТО Метью Вітакер в інтерв’ю телеканалу Fox News.

    За його словами, США напряму передали Україні озброєння на суму близько одного мільярда доларів. Крім того, союзники по НАТО протягом останнього місяця витратили ще стільки ж на закупівлю озброєння для української армії.

    «Ми надаємо Україні можливості для ударів по більш віддалених цілях на території росії. Президент Трамп насамперед дбає, щоб Україна могла захищатися. Посилення ударного потенціалу допоможе і в наступальних діях», — наголосив Вітакер.

    Дипломат не уточнив тип озброєння та його точну дальність ураження. Також не зовсім зрозуміло, чи йдеться про територію росії, чи про окуповані регіони України.

    Вітакер додав, що українські удари знищили близько 20% нафтопереробних потужностей росії. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що атаки на території росії здійснюються українською зброєю без узгодження з Вашингтоном.

    Представник США зазначив, що підхід адміністрації Дональда Трампа відрізняється від стратегії попередника Джо Байдена. Зокрема, допомога Україні не оплачується напряму коштом платників податків США, ведуться переговори з Москвою, а Київ отримує засоби для ударів по більш віддалених цілях.

    «Усі ми хочемо, щоб ця війна закінчилася. Це не війна Дональда Трампа, але він, безумовно, хоче, щоб убивства і удари по містах України припинилися», — підкреслив Вітакер.

  • США схвалили два військові контракти для України на $329 мільйонів

    США схвалили два військові контракти для України на $329 мільйонів

    Державний департамент США погодив два важливих контракти для України загальною вартістю 329 мільйонів доларів. Йдеться саме про продаж, а не про безповоротну допомогу.

    Перший контракт, на суму 179,1 мільйона доларів, стосується обслуговування систем протиповітряної оборони Patriot та супутнього обладнання. Україна запросила постачання запасних частин, програмного забезпечення, модернізаційних комплектів, випробувального й комунікаційного обладнання. Також угода передбачає інтеграційні та ремонтні роботи, інженерну і логістичну підтримку, навчання персоналу та відповідну документацію.

    Другий контракт оцінюється у 150 мільйонів доларів і пов’язаний із продовженням послуг супутникового зв’язку для терміналів Starlink. У пакет увійдуть інженерні, технічні та логістичні послуги уряду США та підрядних організацій, а також інші елементи підтримки.

    У Вашингтоні наголосили, що ці продажі спрямовані на зміцнення здатності України до самооборони та посилення регіональної безпеки. Водночас у Держдепі зазначили, що угоди не змінюють базового військового балансу в регіоні.