Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес заявив, що Сполучені Штати намагаються сфабрикувати інформацію про нібито загрозу з боку кубинських безпілотників, аби виправдати подальше посилення санкцій, міжнародний тиск та навіть потенційне військове вторгнення на острів. За словами глави кубинської дипломатії, Вашингтон створює “штучний образ ворога”, використовуючи інформаційні кампанії та витоки розвідувальних даних для формування атмосфери страху навколо Куби. Про це повідомляє Reuters.
Причиною різкої реакції Гавани стала публікація американського видання Axios, у якій із посиланням на секретні дані розвідки стверджувалося, що Куба нібито придбала понад 300 військових безпілотників. У матеріалі йшлося про те, що кубинська влада могла обговорювати сценарії атак за допомогою дронів по американських військових об’єктах, зокрема по базі США в затоці Гуантанамо, військово-морських кораблях, а також по місту Кі-Вест у штаті Флорида, яке розташоване менш ніж за 150 кілометрів від кубинського узбережжя.
Кубинська влада категорично заперечила ці твердження. Бруно Родрігес назвав публікацію частиною масштабної кампанії дезінформації та заявив, що Куба “нікому не погрожує і не прагне війни”. У своєму дописі в соціальних мережах він наголосив, що країна лише готується до можливого зовнішнього нападу, реалізовуючи право на самооборону, гарантоване Статутом ООН. За словами міністра, Гавана змушена зміцнювати власну оборону через агресивну політику США, які десятиліттями підтримують економічну блокаду острова та регулярно говорять про необхідність зміни режиму на Кубі.
Заяви Родрігеса пролунали на тлі різкого загострення відносин між Гаваною та Вашингтоном. Після повернення до влади адміністрація президента США Дональда Трампа посилила риторику щодо країн, які американська влада вважає союзниками Росії, Ірану та Китаю. Куба дедалі частіше згадується в американських медіа та політичних заявах як потенційна загроза безпеці США у Карибському регіоні.
Особливе занепокоєння у Вашингтоні викликає розвиток безпілотних технологій на Кубі та повідомлення про присутність на острові іранських військових радників. Американські чиновники стверджують, що Тегеран міг допомогти Гавані у модернізації дронових систем, а також у створенні програм підготовки операторів безпілотників. Офіційного підтвердження цієї інформації поки немає, однак у США дедалі активніше просувають тезу про формування “антиамериканського військового альянсу” за участі Куби, Ірану та Росії.
Окрему увагу американська сторона приділяє можливій участі кубинських військових у війні Росії проти України. За оцінками окремих чиновників США, до 5 тисяч кубинських солдатів могли брати участь у бойових діях на боці Росії. Частина з них, як стверджують джерела у Вашингтоні, після повернення на Кубу передавала військовому керівництву досвід використання безпілотників, тактику сучасної війни та методи ведення бойових операцій із застосуванням дронів.
У Гавані ці звинувачення називають бездоказовими та політично мотивованими. Кубинська влада переконана, що США навмисно створюють інформаційний фон, який дозволить виправдати подальшу ізоляцію країни або навіть силові дії. Представники кубинського уряду нагадують, що у минулому Вашингтон уже використовував звинувачення проти іноземних держав та політичних лідерів як привід для військових операцій, санкцій чи втручання у внутрішні справи інших країн.
Напруження між країнами додатково посилилося після повідомлень Reuters про те, що Міністерство юстиції США розглядає можливість висунення офіційних звинувачень 94-річному колишньому лідеру Куби Рауль Кастро у справі про збиття у 1996 році двох літаків гуманітарної організації Brothers to the Rescue. Цей інцидент стався понад чверть століття тому, однак тепер американська влада нібито знову повернулася до цієї справи.
У Гавані переконані, що відновлення старих кримінальних справ є елементом політичного тиску. Кубинські чиновники заявляють, що США намагаються створити юридичне та моральне підґрунтя для подальших жорстких дій проти кубинської влади. У країні також звертають увагу на нещодавні заяви Дональда Трампа після затримання венесуельського лідера Ніколаса Мадуро американськими спецпризначенцями. За даними джерел, Трамп тоді заявив, що “Куба може бути наступною”.
Ці слова в Гавані сприйняли як пряму загрозу. Кубинська влада вважає, що Вашингтон намагається повторити сценарій тиску, який уже використовувався щодо інших латиноамериканських держав. На цьому тлі керівництво Куби продовжує посилювати риторику про необхідність захисту суверенітету та підготовки країни до можливого зовнішнього конфлікту.
Аналітики зазначають, що нинішня криза може стати найсерйознішим загостренням між США та Кубою за останні роки. На тлі глобальної нестабільності, війни в Україні та зростання ролі дронів у сучасних конфліктах будь-які звинувачення у розвитку безпілотних програм швидко перетворюються на фактор міжнародної напруги. Для Куби ж питання оборони дедалі більше стає не лише внутрішньою безпекою, а й частиною великого геополітичного протистояння між США, Росією та їхніми союзниками.
