Сенат США ухвалив резолюцію, яка суттєво обмежує можливості президента Дональда Трампа одноосібно ухвалювати рішення щодо продовження або відновлення військових дій проти Ірану. Голосування завершилося з мінімальною перевагою прихильників документа — 50 сенаторів підтримали резолюцію, тоді як 48 виступили проти. Рішення стало однією з найгучніших політичних подій у Вашингтоні останніх місяців і продемонструвало зростання занепокоєння навіть серед частини республіканців щодо повноважень Білого дому у питаннях війни та миру.
Документ, який просували переважно демократи, вимагає, щоб будь-які подальші військові операції США проти Ірану отримували попереднє схвалення Конгресу. Автором ініціативи став сенатор від штату Вірджинія Тім Кейн, який протягом багатьох років послідовно виступає за посилення ролі законодавчої влади у питаннях застосування американських збройних сил за кордоном. За словами Кейна, рішення про початок чи продовження війни не повинні залишатися виключно в руках президента, незалежно від того, хто саме перебуває у Білому домі.
Голосування стало особливо показовим через те, що до демократів приєдналися четверо сенаторів-республіканців — Rand Paul, Susan Collins, Lisa Murkowski та Bill Cassidy. Водночас один демократ — John Fetterman — проголосував проти резолюції. Саме така конфігурація голосів забезпечила ухвалення документа.
Резолюція була прийнята після кількох місяців гострих суперечок навколо американської участі у конфлікті з Іраном. Частина законодавців переконана, що адміністрація Трампа розширила масштаби військових дій без достатніх консультацій із Конгресом. Критики президента наголошують, що Конституція США надає право оголошувати війну саме законодавчій гілці влади, тоді як президент є головнокомандувачем і може діяти лише в межах наданих йому повноважень.
Водночас юридичне значення резолюції залишається предметом дискусій. Документ ухвалено у формі так званої узгодженої резолюції Конгресу. Він не потребує підпису президента та не має статусу повноцінного закону. Однак його прихильники наголошують, що резолюція є офіційною позицією обох палат Конгресу щодо необхідності контролю за військовими операціями. Опоненти ж стверджують, що документ має переважно символічний характер і не здатний безпосередньо заблокувати дії президента.
Важливим є і те, що Сенат підтримав резолюцію після того, як аналогічне рішення раніше схвалила Палата представників США. Таким чином, вперше з моменту ухвалення Закону про військові повноваження 1973 року обидві палати Конгресу висловилися за припинення або обмеження військових дій президента без окремого дозволу законодавців. Експерти називають це історичним прецедентом у сучасній американській політиці.
У Білому домі на рішення Сенату відреагували стримано, але критично. Представники адміністрації заявили, що голосування не матиме практичних наслідків, оскільки активна фаза бойових дій уже завершилася після досягнення режиму припинення вогню. Там також наголосили, що американські війська наразі не ведуть масштабних бойових операцій проти Ірану, а тому немає потреби говорити про їхнє виведення.
Сам Дональд Трамп відреагував значно жорсткіше. Президент назвав рішення Сенату «невчасним і безглуздим», заявивши, що воно ускладнює переговорний процес із Тегераном. За його словами, такі кроки можуть бути сприйняті Іраном як ознака внутрішньополітичної слабкості США. Трамп також розкритикував республіканців, які підтримали резолюцію, звинувативши їх у підриві позицій американської адміністрації під час дипломатичних переговорів.
Політичні аналітики звертають увагу, що голосування стало серйозним сигналом для президента. Хоча республіканці зберігають значний вплив у Конгресі, частина партійців дедалі частіше демонструє готовність дистанціюватися від зовнішньополітичних рішень Трампа. Особливо це стосується конфлікту з Іраном, який викликає неоднозначну реакцію серед американських виборців. За даними опитувань, значна частина громадян США не вважає війну з Іраном такою, що відповідає національним інтересам країни.
Окрему увагу законодавці приділяють перспективам майбутніх домовленостей між Вашингтоном і Тегераном. Частина сенаторів переконана, що навіть якщо нинішнє припинення вогню збережеться, Конгрес повинен зафіксувати свою роль у прийнятті рішень щодо можливого відновлення бойових дій. Саме на цьому наголошував Тім Кейн, який заявив, що будь-які майбутні військові операції мають отримувати чітке схвалення народних обранців.
Хоча ухвалена резолюція навряд чи негайно змінить американську політику щодо Ірану, вона стала потужним політичним попередженням для Дональда Трампа. Сенат продемонстрував готовність активніше втручатися у питання використання військової сили та нагадати президенту про конституційні повноваження Конгресу. У Вашингтоні вже називають це голосування одним із найболючіших політичних ударів по зовнішньополітичному курсу Трампа у 2026 році.
