Позначка: військові втрати

  • Росія почала втрачати головний ресурс війни

    Росія почала втрачати головний ресурс війни

    Росія поступово втрачає одну з ключових переваг у війні проти України — стабільну можливість поповнювати армію новими контрактниками, що починає створювати системний тиск як на фронті, так і всередині країни. Про це повідомляє CNN із посиланням на західні розвідувальні оцінки та думки військових аналітиків.

    За даними видання, Кремль продовжує масштабну кампанію з набору військових, використовуючи фінансові стимули, соціальні обіцянки та адміністративні механізми тиску. У різних регіонах Росії активно діє рекрутингова система, яка пропонує значні одноразові виплати за підписання контракту, а також додаткові бонуси, списання боргів і пільги для родин військових. У деяких випадках, за оцінками CNN, сукупні виплати та компенсації можуть сягати десятків тисяч доларів у перерахунку, що для багатьох регіонів Росії є суттєвим економічним стимулом.

    Однак попри розширення рекламних кампаній, використання білбордів, соціальних мереж і державних програм заохочення, ефективність набору почала знижуватися. За оцінками західних аналітиків, темпи поповнення російської армії у першому кварталі 2026 року впали приблизно на 20% порівняно з попереднім роком. Це відбувається на тлі високих і стабільних втрат на фронті, які, за різними оцінками, залишаються значними протягом усього періоду повномасштабної війни.

    CNN наводить оцінки, згідно з якими загальні втрати російської армії з початку вторгнення можуть сягати сотень тисяч осіб, включно з убитими та пораненими. Щомісячні втрати, за даними окремих західних розвідок, становлять десятки тисяч військових, що створює постійний дефіцит особового складу на різних ділянках фронту.

    Старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначає, що система фінансового стимулювання, на якій Росія значною мірою побудувала контрактну армію, може поступово втрачати ефективність. За його словами, з’являються ознаки того, що країна почала втрачати більше військових, ніж здатна оперативно набрати, що формує довгостроковий дисбаланс у системі комплектування збройних сил.

    Окремо наголошується, що російська влада вже неодноразово розширювала джерела поповнення армії. Йдеться про залучення колишніх ув’язнених, мігрантів, а також громадян із соціально вразливих регіонів. Також фіксувалися випадки вербування іноземців та використання різних форм напівпримусової мобілізації через регіональні адміністрації та роботодавців.

    Попри це, навіть такі заходи не компенсують втрати у повному обсязі. На цьому тлі експерти не виключають, що у майбутньому Росія може вдатися до нових хвиль мобілізації або посилення обмежень для чоловіків призовного віку, зокрема щодо виїзду з країни. Подібний сценарій уже частково реалізовувався під час мобілізації 2022 року, яка викликала масову еміграцію та суспільну напругу.

    Паралельно з військовими проблемами зростає і навантаження на російську економіку. Відтік чоловіків на фронт і високі втрати створюють дефіцит робочої сили в багатьох секторах, включно з промисловістю, будівництвом і транспортом. Підприємства змушені підвищувати зарплати для утримання працівників, однак це відбувається на тлі високої інфляції, що частково нівелює зростання доходів населення.

    CNN також зазначає, що російський оборонний сектор працює на межі виробничих можливостей, а збільшення навантаження не завжди супроводжується пропорційним зростанням ефективності. Це створює додаткові структурні проблеми в економіці, яка вже перебуває під тиском санкцій і переорієнтації на військові потреби.

    Експерти підкреслюють, що поєднання високих втрат, уповільнення набору та економічного перенапруження формує складну ситуацію для російського керівництва. У довгостроковій перспективі це може обмежувати здатність Росії підтримувати інтенсивність бойових дій на нинішньому рівні без додаткової мобілізації ресурсів.

    Таким чином, за оцінками CNN, Росія поступово входить у фазу, коли людський ресурс перестає бути гарантовано відновлюваним у темпах, необхідних для війни високої інтенсивності, що може стати одним із ключових факторів впливу на подальший хід конфлікту.

  • «Катастрофа замість перемоги»: у Росії різко змінили риторику про війну проти України

    «Катастрофа замість перемоги»: у Росії різко змінили риторику про війну проти України

    У російському інформаційному просторі дедалі помітніше змінюється тональність щодо війни проти України. Якщо раніше пропаганда системно просувала наратив «неминучої перемоги», то тепер у заявах провоєнних коментаторів, блогерів і навіть офіційних осіб з’являються тривожні оцінки, сумніви та відверті розмови про можливу поразку.

    Про це свідчать аналізи західних медіа та моніторинг російських інформаційних майданчиків. У матеріалах швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung зазначається, що в російському суспільстві, особливо серед прихильників війни, наростають розгубленість і розчарування перебігом подій на фронті.

    Одним із символічних факторів, який дедалі частіше згадується в російських дискусіях, є тривалість війни. Вона вже перевищила за часом участь Радянського Союзу у Другій світовій війні проти нацистської Німеччини, що руйнує пропагандистські паралелі, які раніше активно використовував Кремль.

    Попри масштабні ресурси, Росія не змогла досягти ключових цілей, які декларувалися на початку вторгнення: Україна не була ані «демілітаризована», ані зламана як держава. Навпаки — українська армія значно посилилася, а військові технології вийшли на новий рівень.

    Особливо болісною темою для російського інформаційного середовища стали українські безпілотники. В останні місяці дедалі частіше визнається, що удари дронів і ракет здатні досягати цілей глибоко на території Росії, що руйнує уявлення про «безпечний тил».

    Колишній міністр оборони РФ Сергій Шойгу відкрито заявляв про відсутність повністю безпечних регіонів у країні. Ці слова фактично підтверджують нову реальність війни, у якій фронт більше не обмежується лінією бойового зіткнення.

    Не менш показовими є висловлювання російських пропагандистів. Один із найвідоміших телеведучих Володимир Соловйов визнав технологічну перевагу України, зазначивши, що Росія покладається на «легендарну зброю», тоді як Україна використовує сучасні рішення.

    Військові блогери, які традиційно підтримують війну, також дедалі частіше говорять про проблеми. Зокрема, вони визнають, що Україна має перевагу у використанні далекобійних безпілотників і швидше адаптується до змін на полі бою. Водночас конкретних рішень, як змінити ситуацію, вони не пропонують.

    Експерти пояснюють таку зміну риторики накопиченням кількох факторів. Передусім це затяжний характер війни, який виснажує ресурси. Також відсутність стратегічних проривів на фронті та зростання втрат і економічного тиску, який дедалі сильніше відчуває російська економіка.

    Окремо варто відзначити психологічний аспект. Якщо на початку війни пропаганда формувала у суспільства очікування швидкої перемоги, то зараз ці очікування не справдилися. Це призводить до фрустрації навіть серед прихильників агресивної політики.

    На цьому тлі в російському інформаційному просторі починають з’являтися слова, які раніше були табуйовані — зокрема «глухий кут» або навіть «катастрофа». Хоча офіційна позиція Кремля залишається незмінною, альтернативні оцінки дедалі важче приховувати.

    Водночас аналітики застерігають, що зміна риторики не означає автоматичної зміни політики. Історично подібні періоди внутрішньої напруги можуть призводити як до пошуку виходу з конфлікту, так і до його подальшої ескалації.

    Українська сторона розглядає ці процеси як ознаку ефективності стратегії виснаження, яка поєднує військовий тиск, санкції та удари по стратегічних об’єктах противника.

    Інформаційний зсув у Росії стає ще одним фронтом цієї війни — не менш важливим, ніж бойові дії. Він демонструє, що навіть у контрольованому медіапросторі дедалі складніше підтримувати ілюзію «швидкої перемоги», коли реальність на полі бою говорить протилежне.

  • Втрати РФ шокують: у НАТО заявили, що Росія щомісяця втрачає більше військових, ніж СРСР за всю війну в Афганістані

    Втрати РФ шокують: у НАТО заявили, що Росія щомісяця втрачає більше військових, ніж СРСР за всю війну в Афганістані

    Росія у війні проти України зазнає безпрецедентних втрат, які вже перевищують показники Радянського Союзу під час афганської кампанії. Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне, підкресливши, що масштаби втрат РФ є вражаючими навіть на тлі затяжної позиційної війни.

    За його словами, щомісячні втрати російських військ становлять близько 35 тисяч осіб. Для порівняння, за всі десять років війни в Афганістані СРСР втратив приблизно 20 тисяч військових. Таким чином, сучасні втрати Росії за один місяць перевищують втрати Радянського Союзу за ціле десятиліття.

    Адмірал наголосив, що ситуація на фронті наразі має ознаки глухого кута. Жодна зі сторін не демонструє значних проривів, проте інтенсивність бойових дій залишається високою, що і призводить до постійних значних втрат. За його оцінкою, попри відсутність швидких змін на лінії фронту, російська армія щоденно втрачає велику кількість особового складу.

    Він підкреслив, що такі цифри свідчать про надзвичайно високу ціну війни для Росії, навіть якщо бойові дії не приносять стратегічних результатів. Саме це, на думку представника НАТО, може стати ключовим фактором у довгостроковій перспективі.

    Окремо адмірал окреслив можливий сценарій завершення війни. На його думку, перемога України може бути досягнута через стратегію виснаження — як військового, так і економічного. Йдеться про поступове ослаблення можливостей Росії вести війну до рівня, коли вона не зможе підтримувати інтенсивність бойових дій.

    У цьому контексті важливу роль відіграють міжнародні санкції. За словами адмірала, після стабілізації інших глобальних конфліктів, зокрема ситуації на Близькому Сході, міжнародна спільнота має зосередитися на посиленні санкційного тиску на Росію. Це дозволить додатково обмежити її економічні ресурси та вплинути на здатність продовжувати війну.

    Паралельно в країнах НАТО та Європейського Союзу тривають активні обговорення щодо посилення оборонного потенціалу. Одним із напрямів є уточнення механізмів взаємної оборони, які передбачають колективну відповідь на агресію. Такі кроки спрямовані на підвищення готовності союзників до можливих загроз у майбутньому.

    Також розглядаються фінансові інструменти для зміцнення оборони європейських країн. Зокрема, обговорюється ідея створення спеціального оборонного фонду або банку, який би забезпечував фінансування переозброєння союзників. Подібні ініціативи свідчать про те, що країни Європи готуються до довгострокових викликів у сфері безпеки.

    Заява представника НАТО вкотре підкреслює масштабність війни в Україні та її вплив не лише на регіональну, а й на глобальну безпеку. Високі втрати Росії свідчать про інтенсивність бойових дій і водночас демонструють, що конфлікт має затяжний характер без швидких рішень.

    Попри відсутність значних змін на фронті, війна продовжує виснажувати ресурси сторін. У НАТО вважають, що саме цей фактор у поєднанні з економічним тиском може визначити подальший розвиток подій і вплинути на фінал війни.

  • ISW: у РФ падає набір контрактників на війну проти України

    ISW: у РФ падає набір контрактників на війну проти України

    Темпи набору контрактників до російської армії, яка веде повномасштабну війну проти України, продовжують знижуватися. Це свідчить про посилення проблем із поповненням особового складу на тлі високих втрат на фронті. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), який базується на аналізі відкритих джерел та економічних показників.

    Аналітики зазначають, що тенденція до сповільнення рекрутингу фіксується не вперше, однак у 2026 році вона набуває більш стійкого характеру. Це корелює з іншими ознаками виснаження людського ресурсу в російській армії та зростанням фінансового навантаження на федеральний і регіональні бюджети РФ.

    За даними дослідження економіста Німецького інституту міжнародних та безпекових справ Яніса Клюге, у першому кварталі 2026 року російські військкомати могли щодня залучати приблизно 800–1000 контрактників. Для порівняння, у відповідний період 2025 року цей показник становив 1000–1200 осіб на день. Таким чином, фіксується зниження приблизно на 20%.

    Попри те, що російська влада продовжує активно стимулювати набір через фінансові бонуси, це не дає очікуваного ефекту. Середній розмір одноразових виплат за підписання контракту в березні 2026 року, за оцінками дослідження, сягнув близько 1,47 млн рублів, а в окремих регіонах РФ такі суми ще вищі.

    ISW наголошує, що навіть суттєве збільшення грошових стимулів не компенсує вплив високих втрат і ризиків участі у бойових діях, що знижує готовність населення до добровільного підписання контрактів.

    Окремо аналітики звертають увагу на непрямі свідчення масштабних втрат російської армії. За оцінками ISW, які базуються на даних Міністерства фінансів РФ, у першому кварталі 2026 року Росія могла здійснити виплати компенсацій сім’ям приблизно 25 тисяч загиблих військових. Це, за оцінками експертів, може свідчити як про високий рівень втрат, так і про значне навантаження на бюджет.

    Водночас українські джерела, які аналізує ISW, зазначають, що темпи вербування в РФ можуть не покривати поточні втрати на фронті. Це створює ризик поступового накопичення дефіциту особового складу, який компенсується адміністративними та примусовими заходами.

    На тлі зниження ефективності контрактного набору Росія, за оцінками ISW, дедалі більше використовує приховані механізми мобілізації.

    Серед них — формування регіональних списків так званих “добровольців” для відправки на війну, включення до них соціально вразливих категорій населення, зокрема осіб із боргами за житлово-комунальні послуги, а також посилення адміністративного тиску на підприємства та навчальні заклади з метою виконання планів із набору.

    Також повідомляється, що російська влада активізує роботу зі студентською молоддю. Зокрема, фіксуються вказівки щодо підготовки щонайменше 2% студентів до підписання контрактів із армією.

    Інститут вивчення війни підкреслює, що одночасне зниження темпів рекрутингу, зростання втрат та посилення фінансового навантаження свідчать про поглиблення системних проблем Росії у поповненні армії.

    На думку аналітиків, така ситуація змушує російське керівництво дедалі більше покладатися на непрямі та примусові методи мобілізації, що може свідчити про поступове виснаження добровільного ресурсу для комплектування військ.

  • В Україні зниклими вважають 37 тисяч людей

    В Україні зниклими вважають 37 тисяч людей

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Дмитро Лубінець, повідомив, що в Україні фактично зникли безвісти майже 37 тисяч осіб. Ця категорія включає дітей, цивільних і військовослужбовців, але, за словами Лубінця, реальна кількість може бути набагато вищою.

    Зазначається, що серед цих осіб близько 1700 перевірено Україною та Міжнародним комітетом Червоного Хреста та іншими способами як незаконно утримуваних Росією.

    Точну кількість зниклих безвісти важко встановити через те, що російські війська все ще контролюють частину території країни, а також через відсутність регулярної публікації даних про втрати від сторін конфлікту.

    Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні, за даними на березень 2024 року, підтвердила загибель 10 810 цивільних осіб і поранення 20 556 внаслідок дворічного вторгнення Росії в Україну. Однак організація вважає, що реальна кількість жертв серед цивільного населення може бути набагато вищою.