Позначка: військово-лікарська комісія

  • Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, – Ігор Мосійчук

    Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, – Ігор Мосійчук

    Як повідомляє  екс-нардеп Ігор Мосійчук,  колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко міг оформити інвалідність та списатись з військового обліку під час роботи у Київській обласній військовій адміністрації.

    “8 квітня 2024 року колишній генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який в той час очолював Київську обласну воєнну адміністрацію: пройшов ВЛК, оформив собі фіктивну інвалідність і списався у званні майора запасу з військового обліку” – зазначив Ігор Мосійчук.

    Нагадаємо, раніше екс-нардеп  подав позов до Касаційного адміністративного суду, щодо визнання незаконним Указу Президента України №946/2026 про покладення виконання обов’язків Генерального прокурора на Ковальського В. О., як на особу особу, яка на момент його видання обіймала посаду керівника Хмельницької обласної прокуратури.

    Екс-генпрокурор Руслан Кравченко міг оформити інвалідність у 2024 році, - Ігор Мосійчук

  • У Вінниці мобілізували чоловіка з інвалідністю? Після резонансного відео його повторно відправили на ВЛК

    У Вінниці мобілізували чоловіка з інвалідністю? Після резонансного відео його повторно відправили на ВЛК

    У Вінниці набув розголосу випадок із мобілізацією чоловіка, який, за словами його родичів та військовослужбовців навчального центру, має розумову відсталість. Попри це, під час проходження військово-лікарської комісії його визнали придатним до військової служби та направили до навчального центру. Після появи відеозаписів, на яких видно, що чоловік не може самостійно виконувати навіть найпростіші побутові дії, його повторно направили на проходження ВЛК. Наразі офіційних результатів повторного медичного огляду ще немає.

    За інформацією, що поширюється у соціальних мережах, під час проходження базової військової підготовки мобілізований не міг самостійно взутися, потребував постійної допомоги інших військовослужбовців та мав труднощі з виконанням елементарних команд. Один із таких епізодів був зафіксований на відео, яке швидко набуло широкого розголосу.

    Після появи цих кадрів командування навчального центру, за даними, які поширюються в українських медіа та соцмережах, ухвалило рішення направити чоловіка на повторний медичний огляд. Остаточне рішення щодо його придатності має ухвалити військово-лікарська комісія після додаткового обстеження.

    На цей момент немає офіційного підтвердження, що чоловік має встановлений медичний діагноз «розумова відсталість» або оформлену інвалідність саме за цим захворюванням. Також не оприлюднено медичних документів, які б підтверджували його психічний стан. Саме тому ця інформація наразі базується на повідомленнях сторін конфлікту та відеоматеріалах, які з’явилися у відкритому доступі.

    Водночас випадок викликав широку дискусію щодо якості проходження військово-лікарських комісій. Відповідно до чинних правил, рішення ВЛК повинно ухвалюватися після комплексної оцінки фізичного та психічного стану людини, а за наявності сумнівів або нових медичних обставин військовозобов’язаний може бути направлений на повторний огляд. Процедура повторного проходження ВЛК прямо передбачена нормативними актами Міністерства оборони.

    Подібні історії вже неодноразово ставали предметом суспільного обговорення. Зокрема, раніше у Вінниці широкий резонанс викликала мобілізація чоловіка, родичі якого також заявляли про серйозні проблеми зі здоров’ям, тоді як у ТЦК повідомляли, що після проходження ВЛК його було визнано придатним до служби.

    Наразі офіційних коментарів від Вінницького обласного ТЦК та СП щодо нового випадку станом на момент публікації немає. Також не повідомлялося, чи буде призначена службова перевірка обставин проходження первинної військово-лікарської комісії.

    Остаточну оцінку ситуації має дати повторний висновок ВЛК, який визначить, чи відповідає стан здоров’я чоловіка вимогам для проходження військової служби. До появи офіційних результатів робити висновки про можливі порушення під час мобілізації передчасно.

  • Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Мобілізували — за добу помер: родина заявила про побої, Лубінець направив запит до ТЦК

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець ініціював офіційну перевірку обставин смерті чоловіка, який, за словами його родини, помер наступного дня після мобілізації працівниками Шептицького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Львівщині. Причиною звернення стали суперечливі обставини справи, численні тілесні ушкодження, виявлені на тілі загиблого, а також твердження родичів про те, що про смерть чоловіка їх тривалий час не повідомляли. Представник Омбудсмена у Львівській області вже направив офіційний запит до Львівського обласного ТЦК та СП з вимогою надати вичерпні пояснення щодо всіх обставин цього випадку.

    Про інцидент Дмитро Лубінець повідомив після отримання звернення від родини померлого та інформації, що раніше з’явилася у відкритих джерелах. За словами омбудсмена, донька чоловіка повідомила, що її батька мобілізували 13 червня 2026 року співробітники Шептицького районного ТЦК та СП, а вже наступного дня він помер. Саме така швидкість розвитку подій, а також подальші обставини викликали серйозні питання щодо законності дій усіх причетних служб.

    Найбільше занепокоєння викликають твердження родичів про те, що сім’ю не повідомили ні про сам факт смерті, ні про відкриття кримінального провадження. За їхніми словами, тіло чоловіка майже дванадцять діб перебувало у морзі, а коли близьким нарешті дозволили його оглянути, вони помітили численні тілесні ушкодження. Родина стверджує, що виявила гематоми в районі печінки та селезінки, а також травми кінцівок, які, на їхню думку, не узгоджуються з офіційно встановленою причиною смерті.

    Водночас висновок судово-медичного дослідження містить іншу версію. Згідно з документом, причиною смерті стала гіпертрофічна кардіоміопатія — тяжке захворювання серцевого м’яза, яке могло призвести до раптової зупинки серця. Саме ця обставина породила ще одне важливе питання. Родичі звертають увагу, що лише за день до смерті чоловік проходив військово-лікарську комісію, яка визнала його повністю придатним до проходження військової служби. Якщо ж у нього справді була тяжка серцева патологія, виникають запитання щодо повноти та якості медичного огляду.

    За словами Дмитра Лубінця, родина також повідомила про труднощі з отриманням процесуальних документів та інформації щодо перебігу розслідування. Саме тому представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний звернувся до керівництва Львівського обласного ТЦК та СП із вимогою надати повну інформацію про дії посадових осіб, перебіг мобілізації, проходження військово-лікарської комісії та всі відомі обставини смерті чоловіка.

    Омбудсмен наголосив, що незалежно від попередніх висновків чи припущень кожен подібний випадок має бути ретельно, неупереджено та повноцінно перевірений. Він підкреслив, що якщо в ході розслідування буде встановлено порушення закону, усі винні повинні понести відповідальність. За словами Лубінця, родина має право знати правду про обставини смерті близької людини, а суспільство повинно отримати чесні відповіді від державних органів.

    Окремо Уповноважений Верховної Ради з прав людини знову порушив питання необхідності реформування мобілізаційної системи. На його переконання, чинні процедури потребують комплексного перегляду, аби громадяни не були змушені захищати свої законні права вже після фактичного затримання чи мобілізації. Лубінець також вкотре розкритикував практику так званої «бусифікації», наголосивши, що подібні випадки негативно впливають на рівень довіри громадян до державних інституцій.

    Цей випадок став черговою резонансною історією, у якій Офіс Омбудсмена звертає увагу на можливі порушення під час мобілізаційних заходів. Лише у червні Дмитро Лубінець повідомляв про інший випадок у Києві, коли після мобілізаційних заходів чоловік був госпіталізований із тяжкими травмами, а після його смерті прокуратура відкрила кримінальні провадження щодо можливого перевищення службових повноважень працівниками поліції та ТЦК, а також щодо можливого неналежного виконання професійних обов’язків медиками.

    Станом на момент оприлюднення інформації Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки публічно не коментував заяви родини загиблого та вимоги Омбудсмена. Також наразі не оприлюднено результатів можливих службових перевірок або офіційної позиції щодо озвучених родичами обставин. Остаточні висновки щодо причин смерті, походження тілесних ушкоджень та можливих порушень під час мобілізації мають бути встановлені виключно в межах офіційного розслідування компетентних правоохоронних органів.

  • «Без частини черепа, але придатний»: адвокат розповів про шокуючі рішення ВЛК

    «Без частини черепа, але придатний»: адвокат розповів про шокуючі рішення ВЛК

    В Україні необхідно посилити відповідальність за незаконні або помилкові рішення військово-лікарських комісій (ВЛК), адже випадки мобілізації людей із важкими захворюваннями та очевидними медичними протипоказаннями продовжують фіксуватися. Про це заявив адвокат Олег Мицик, навівши низку резонансних прикладів, які, на його думку, свідчать про системні проблеми у роботі військово-лікарських комісій.

    Про це правозахисник розповів в ефірі програми «Ранок.LIVE».

    За словами адвоката, до нього регулярно звертаються громадяни, які вже зіткнулися з наслідками сумнівних рішень ВЛК. Водночас реальна кількість таких випадків може бути значно більшою, оскільки далеко не всі постраждалі готові оскаржувати рішення або звертатися за юридичною допомогою.

    Одним із найрезонансніших випадків, який навів Мицик, стала мобілізація чоловіка з важкою черепно-мозковою травмою.

    «Був випадок, коли мобілізували людину, в якої відсутні 14 квадратних сантиметрів черепа. Ми звільнили його через рік», – заявив адвокат.

    За його словами, навіть за наявності серйозних медичних документів окремі громадяни все одно отримують висновки про придатність до військової служби.

    Правозахисник також розповів про інший випадок, коли мобілізували людину з діагностованою шизофренією. Ще один приклад стосується військовослужбовця, який проходив замісну підтримувальну терапію метадоном.

    За словами адвоката, родичам доводилося передавати необхідні препарати безпосередньо до військової частини, аби не допустити зриву лікування.

    «Уявіть собі, що мати отримувала методон і передавала у військову частину, щоб не перервалася терапія», – зазначив він.

    Мицик переконаний, що такі випадки не можна пояснювати лише окремими помилками чи людським фактором. На його думку, йдеться про системну проблему, яка потребує законодавчого врегулювання.

    Адвокат повідомив, що у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за очевидно незаконні висновки військово-лікарських комісій, якщо такі рішення призвели до незаконної мобілізації громадян.

    Окрему увагу правозахисник звернув на проблеми з обміном інформацією між територіальними центрами комплектування.

    За його словами, трапляються ситуації, коли одна ВЛК визнає людину непридатною до військової служби, але через помилки в документації або відсутність належної комунікації інший ТЦК ухвалює рішення про мобілізацію.

    «В одному ТЦК людину визнали повністю непридатною, але через бардак у документах інший ТЦК мобілізував», – заявив адвокат.

    Питання роботи військово-лікарських комісій залишається одним із найбільш дискусійних у суспільстві з початку повномасштабної війни. Останніми роками Міністерство оборони неодноразово заявляло про реформування системи ВЛК, цифровізацію процесів та посилення контролю за ухваленням медичних рішень.

    Разом із тим періодично виникають резонансні історії, які викликають суспільний резонанс і стають предметом судових розглядів.

    Одним із таких випадків стала справа жителя Тернополя, якого мобілізували попри інвалідність II групи та судове рішення про недієздатність через психічне захворювання.

    Чоловіка визнали придатним до військової служби та призвали без згоди офіційного опікуна. Після звернення до суду мобілізацію було визнано незаконною.

    Суд скасував рішення військово-лікарської комісії та зобов’язав звільнити чоловіка зі служби. У рішенні окремо наголошувалося, що люди з інвалідністю не підлягають обов’язковій мобілізації та можуть проходити службу лише добровільно.

    На тлі суспільних дискусій дедалі частіше лунають заклики до створення незалежних механізмів контролю за діяльністю ВЛК, а також до автоматизації процесів перевірки медичних документів через державні електронні реєстри.

    Експерти вважають, що цифровізація медичних даних та запровадження персональної відповідальності членів комісій можуть знизити кількість помилок і мінімізувати ризики незаконної мобілізації громадян із тяжкими захворюваннями.

    Водночас Міністерство оборони неодноразово наголошувало, що більшість військово-лікарських комісій працюють у штатному режимі, а окремі резонансні випадки потребують індивідуального розгляду та правової оцінки.

    Проте історії, які озвучують адвокати та правозахисники, свідчать про те, що питання справедливості та якості роботи ВЛК залишається одним із найболючіших для українського суспільства в умовах триваючої мобілізації.

  • Хотів заробити $23 тисячі на «списанні» військового: на Одещині затримали офіцера

    Хотів заробити $23 тисячі на «списанні» військового: на Одещині затримали офіцера

    В Одеській області правоохоронці викрили військовослужбовця, якого підозрюють у вимаганні 23 тисяч доларів США за вплив на рішення військово-лікарської комісії (ВЛК). За версією слідства, офіцер обіцяв допомогти військовому отримати висновок про непридатність до служби та звільнення зі Збройних сил України.

    Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

    За даними слідства, фігурантом справи є 33-річний офіцер батальйону резерву. У червні 2026 року він запропонував одному з військовослужбовців свої послуги з організації повторного проходження військово-лікарської комісії.

    Слідчі стверджують, що підозрюваний запевняв клієнта у наявності зв’язків серед посадових осіб ВЛК та обіцяв вплинути на ухвалення необхідного рішення. Йшлося про скасування чинного медичного висновку та оформлення нового рішення, яке б визнавало військового непридатним до подальшого проходження служби.

    За свої послуги офіцер, за інформацією правоохоронців, вимагав 23 тисячі доларів США.

    У разі успішної реалізації схеми військовослужбовець отримував би підстави для звільнення зі служби на підставі висновку військово-лікарської комісії.

    Затримання відбулося під час передачі коштів. Правоохоронці провели операцію відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та затримали підозрюваного безпосередньо під час отримання неправомірної вигоди.

    Під час проведення слідчих дій було вилучено грошові кошти, мобільний телефон та автомобіль, яким користувався підозрюваний.

    Суд уже обрав військовослужбовцю запобіжний захід. На період слідства він перебуватиме під цілодобовим домашнім арештом.

    У прокуратурі наголошують, що боротьба зі схемами незаконного впливу на рішення військово-лікарських комісій залишається одним із пріоритетних напрямків роботи правоохоронних органів. Після початку повномасштабної війни кількість спроб незаконного отримання висновків про непридатність до служби суттєво зросла, що призвело до посилення контролю за діяльністю ВЛК.

    Останніми місяцями правоохоронці регулярно повідомляють про викриття подібних схем у різних регіонах України. Найчастіше йдеться про посередників, посадовців або осіб, які обіцяють вплинути на рішення комісій за значні суми грошей.

    Зокрема, нещодавно у Дніпрі до суду було передано справу щодо чоловіка, який, за даними слідства, вимагав 16 тисяч доларів за сприяння в отриманні потрібного рішення ВЛК. Аналогічні кримінальні провадження раніше фіксувалися у Києві, Львові, Харкові, Вінниці та інших регіонах.

    Військово-лікарські комісії під час воєнного стану відіграють важливу роль у визначенні придатності громадян до військової служби. Саме на підставі їхніх висновків ухвалюються рішення щодо придатності, обмеженої придатності або непридатності до служби за станом здоров’я.

    Через це будь-які спроби незаконного впливу на рішення ВЛК розглядаються як серйозна загроза системі мобілізації та комплектування війська.

    Правоохоронці наголошують, що особи, які пропонують «вирішити питання» з проходженням комісій або отриманням необхідних медичних висновків за винагороду, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

    Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб, а також встановлюють усі обставини справи.

    Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

    Скандал на Одещині став черговим резонансним випадком викриття ймовірних корупційних схем навколо військово-лікарських комісій, які перебувають під особливою увагою держави в умовах воєнного стану.

  • «Служба завершена, зір втрачено»: демобілізація Шабуніна із ЗСУ спричинила хвилю суперечок у соцмережах

    «Служба завершена, зір втрачено»: демобілізація Шабуніна із ЗСУ спричинила хвилю суперечок у соцмережах

    Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін повідомив, що завершив службу у Збройних силах України через погіршення зору. Його заява одразу спричинила гостру дискусію в соцмережах: частина користувачів висловила недовіру до підстав звільнення, інші закликали не робити висновків без офіційних медичних документів та рішення військово-лікарської комісії.

    Про завершення служби Шабунін повідомив 19 травня у своїх соцмережах. За його словами, він залишає ЗСУ після понад чотирьох років у Силах оборони. Активіст також оприлюднив свідоцтво про хворобу та заявив, що рішення про звільнення ухвалене на підставі висновку ВЛК.

    «Мою службу завершено. Втративши більшу частину зору, я залишаю ЗСУ, куди добровільно мобілізувався в перший день великої війни», — написав Шабунін.

    Він зазначив, що понад чотири роки перебував у Силах оборони: частину часу — на Харківщині та на сході України, зокрема в Дружківці, решту — у Харкові та Києві. За словами Шабуніна, до армії він зайшов солдатом, а завершив службу у званні старшого сержанта.

    Шабунін також заявив, що нині перебуває вдома, планує стабілізувати стан здоров’я і повернутися до роботи у Центрі протидії корупції.

    Однак заява про звільнення через втрату зору одразу викликала хвилю критики. У соцмережах частина користувачів почала ставити під сумнів серйозність діагнозу та порівнювати ситуацію з випадками, коли військовослужбовці з тяжкими пораненнями чи хронічними захворюваннями продовжують службу. Водночас підтверджених доказів того, що рішення ВЛК було незаконним або підробленим, наразі публічно не оприлюднено.

    Окремо користувачі звернули увагу на те, що сам Шабунін не відмовляється від кермування автомобілем, хоча, на думку критиків, серйозні проблеми із зором можуть бути несумісними з безпечним водінням. Це стало одним із головних аргументів тих, хто звинувачує активіста у можливому «списанні» з армії за сумнівними підставами.

    Водночас частина коментаторів стала на захист Шабуніна. Вони наголошують, що медичний стан людини не можна оцінювати за дописами в соцмережах, а рішення про придатність або непридатність до служби ухвалює не аудиторія Facebook, а військово-лікарська комісія. Прихильники активіста також нагадують, що Шабунін мобілізувався на початку повномасштабного вторгнення та перебував у Силах оборони понад чотири роки.

    Скандал навколо демобілізації Шабуніна наклався на попередні кримінальні провадження щодо нього. У 2025 році Державне бюро розслідувань повідомляло про підозру військовослужбовцю, якого ЗМІ ідентифікували як Віталія Шабуніна. Йшлося про підозру в ухиленні від військової служби в умовах воєнного стану та заволодінні чужим майном шляхом шахрайства.

    У серпні 2025 року ДБР заявило про завершення розслідування у цій справі. За версією слідства, фігурант нібито систематично ухилявся від проходження військової служби за сприяння командира військової частини. Водночас Шабунін та його прихильники раніше називали справу політично мотивованою.

    Після оголошення підозри низка громадських організацій виступила із заявою на підтримку Шабуніна, заявивши про ризики використання правосуддя для політичного тиску на громадський сектор.

    На цьому тлі нинішнє звільнення активіста із ЗСУ стало ще одним приводом для суспільної поляризації. Для критиків Шабуніна це виглядає як підтвердження старих претензій щодо його служби. Для прихильників — як чергова хвиля публічного тиску на антикорупціонера, який перебуває у конфлікті з частиною політичного та силового середовища.

    Реакцію на звільнення Шабуніна також опублікував громадський рух «Чесна мобілізація». Його представники заявили, що такі випадки, на їхню думку, можуть підривати довіру до мобілізаційної системи та викликати обурення серед військових і цивільних. Водночас ці твердження є позицією громадського руху, а не офіційним висновком державних органів.

    Ситуація зі Шабуніним порушила ширшу проблему — довіру суспільства до рішень військово-лікарських комісій. На тлі війни українці гостро реагують на будь-які випадки звільнення від служби, особливо коли йдеться про публічних осіб. При цьому суспільна недовіра часто виникає ще до появи повної медичної або юридичної інформації.

    Наразі офіційних повідомлень про оскарження рішення ВЛК щодо Шабуніна або відкриття нового провадження саме через його демобілізацію немає. Відомо лише, що він заявив про завершення служби за станом здоров’я, оприлюднив медичний документ і планує повернутися до роботи у Центрі протидії корупції.

  • У Києві викрили схему з ВЛК: за $10 тисяч військовим обіцяли «потрібний» висновок

    У Києві викрили схему з ВЛК: за $10 тисяч військовим обіцяли «потрібний» висновок

    У Києві правоохоронці викрили чергову корупційну схему, пов’язану з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК). За даними Державне бюро розслідувань, чоловік організував незаконний механізм впливу на рішення медичної комісії одного з військових госпіталів, обіцяючи військовослужбовцям за значну суму грошей отримання «потрібного» висновку.

    За інформацією слідства, схема діяла щонайменше з початку 2025 року. Саме тоді фігурант вийшов на військовослужбовця та запропонував йому «допомогу» у пришвидшеному проходженні ВЛК. Чоловік переконував, що має зв’язки серед посадовців медичного закладу і здатен забезпечити рішення, яке дозволить уникнути служби в бойових підрозділах. Йшлося про отримання висновку, за яким військового визнають придатним лише до служби в тилових структурах — підрозділах забезпечення, навчальних центрах або медичних частинах.

    Спочатку посередник оцінив свої «послуги» у 6,5 тисячі доларів США. За його словами, частину цієї суми нібито мали отримати працівники госпіталю, які могли вплинути на рішення комісії, а решту він планував залишити собі. У червні 2025 року він отримав перший платіж — 2 тисячі доларів.

    Втім, надалі «тариф» зріс. Зловмисник підвищив суму до 7,5 тисяч доларів, пояснюючи це «зростанням цін» і складністю домовленостей. За даними слідства, схема мала ознаки системності, адже вимоги змінювалися залежно від етапу домовленостей і рівня «ризику».

    Ключовим етапом стала контрольована зустріч наприкінці березня 2026 року, яку задокументували правоохоронці. Під час неї фігурант отримав ще 5 тисяч доларів. Пізніше він одержав додатково 500 та 2100 доларів окремими платежами. Загалом, за даними слідства, чоловік отримав 9,5 тисячі доларів неправомірної вигоди.

    У результаті військовослужбовець дійсно отримав відповідний висновок ВЛК. Згідно з документом, його визнали придатним до служби лише у підрозділах забезпечення, навчальних центрах та медичних частинах. Фактично це означало уникнення направлення до бойових підрозділів і участі в активних бойових діях.

    Правоохоронці наголошують, що наразі перевіряється можлива причетність працівників військового госпіталю до цієї схеми. Слідство має встановити, чи дійсно посадові особи медзакладу були залучені до ухвалення відповідних рішень, чи фігурант лише використовував їхні імена для створення видимості впливу.

    Фігуранту вже повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення, поєднане з вимаганням. Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років із можливістю конфіскації майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Процесуальне керівництво у справі здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

    Експерти зазначають, що подібні схеми становлять серйозну загрозу для системи оборони країни. Маніпуляції з рішеннями ВЛК підривають принцип справедливого розподілу військового навантаження, створюють нерівні умови для військовослужбовців і можуть негативно впливати на боєздатність підрозділів. У умовах повномасштабної війни це питання набуває особливої чутливості.

    Водночас у Державне бюро розслідувань наголошують, що робота з викриття подібних схем триває. За останній час правоохоронці зафіксували низку подібних випадків, пов’язаних як із підробкою медичних документів, так і з незаконним переведенням військових на небойові посади.

    Справу щодо київської схеми наразі розслідують, а правоохоронці встановлюють усіх можливих учасників та обставини її функціонування.

  • Затримано ексдепутата Львівщини, який отримував хабар за вплив на ВЛК

    Затримано ексдепутата Львівщини, який отримував хабар за вплив на ВЛК

    У Львівській області правоохоронці викрили схему отримання неправомірної вигоди, організовану 53-річним мешканцем Жидачева, який раніше обіймав посаду депутата. За даними Львівської обласної прокуратури, чоловік обіцяв військовозобов’язаному допомогти уникнути мобілізації за 5 500 доларів США.

    Зловмисник стверджував, що має вплив на посадовців 1 відділу Стрийського РТЦК та СП, а також на членів військово-лікарської комісії однієї з лікарень Стрийського району. Його обіцянки включали зняття військовозобов’язаного з розшуку, оновлення військово-облікових документів та отримання необхідного висновку ВЛК, що дало б клієнту законні підстави для уникнення служби у ЗСУ.

    Чоловіка затримали під час отримання частини обумовленої суми — 153 000 грн. Наразі йому повідомлено про підозру у зловживанні впливом. За клопотанням прокуратури, суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

    Слідчі продовжують дії для встановлення всіх осіб, причетних до схеми, та перевіряють можливу причетність інших посадовців.

  • ДБР викрило схему підробки військово-лікарських довідок в Одесі

    ДБР викрило схему підробки військово-лікарських довідок в Одесі

    Державне бюро розслідувань повідомило про викриття масштабної корупційної схеми, пов’язаної з ухиленням від військової служби. За даними слідства, четверо членів військово-лікарської комісії (ВЛК) Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Одеси підозрюються у службовому підробленні документів.

    За версією ДБР, лікарі разом з місцевим мешканцем та іншими учасниками організували незаконне оформлення «липових» висновків про проходження ВЛК для військовозобов’язаних з різних регіонів України без їх фактичної присутності. Один лікар міг ставити підпис за себе та інших членів комісії, що давало змогу призовникам отримати незаконну відстрочку від служби.

    За даними слідства, послуги обходилися охочим уникнути мобілізації у 16 тисяч доларів США. Обмін документами та грошима здійснювався через поштові відправлення. Раніше ДБР вже викрило частину учасників цієї схеми, а обвинувальні акти стосовно нових епізодів уже скеровано до суду.

    Чотирьом лікарям повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання до трьох років обмеження волі. Процесуальне керівництво здійснювала Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

    Слідство наголошує, що викриття таких схем є пріоритетом ДБР для захисту мобілізаційної та оборонної спроможності держави.

  • Призовники платили 16 тисяч доларів за «липові» довідки – ДБР

    Призовники платили 16 тисяч доларів за «липові» довідки – ДБР

    Державне бюро розслідувань викрило чергову масштабну схему підриву мобілізації в Україні та повідомило про підозри членам військово-лікарської комісії Приморського РТЦК та СП Одеси. За даними ДБР, лікарі діяли у змові з організаторами корупційної схеми, яка раніше була викрита правоохоронцями.

    За даними слідства, місцевий мешканець залучив до оборудки співробітника Центру забезпечення службової діяльності Міноборони та Генштабу ЗСУ, працівника Приморського РТЦК та СП, а також двох знайомих. Ділки пропонували військовозобов’язаним уникнути служби за 16 тисяч доларів США, обмінюючи документи та гроші через поштові відправлення.

    Слідство встановило, що лікарі оформлювали «липові» висновки про проходження військово-лікарської комісії без фактичної присутності призовників. Один з медиків підписував документи за себе та за інших членів комісії, що дозволяло незаконно оформлювати відстрочки від служби.

    Наразі чотирьом членам військово-лікарської комісії повідомлено про підозру у службовому підробленні за ч. 1 ст. 366 КК України. Досудове розслідування завершене, обвинувальний акт скеровано до суду. Санкція статті передбачає покарання до трьох років обмеження волі. Процесуальне керівництво здійснювала Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.