Daypolitico

Позначка: військовозобов’язані

  • Мобілізація з 31 жовтня: чи втратять українці відстрочки та кого торкнуться зміни

    Мобілізація з 31 жовтня: чи втратять українці відстрочки та кого торкнуться зміни

    В Україні 30 жовтня завершується черговий етап автоматичного продовження відстрочок від мобілізації. Міністерство оборони повідомило, що понад 90% чинних відстрочок можуть оновитися без повторного подання заяв та особистого звернення до державних установ. Водночас частині військовозобов’язаних доведеться самостійно перевірити свої дані або повторно подати документи, якщо система не зможе підтвердити підстави для відстрочки.

    Про це повідомляє Міністерство оборони України.

    За інформацією відомства, автоматичне продовження відстрочок розпочалося 17 жовтня і триватиме до 30 жовтня включно. Процес відбувається поступово, тому сповіщення в застосунку «Резерв+» надходять користувачам у різний час.

    У Міноборони наголосили, що відсутність повідомлення станом на ранок 30 жовтня не означає автоматичної втрати права на відстрочку. Система продовжує перевіряти інформацію в державних реєстрах, після чого громадянин має отримати сповіщення про результат.

    Головне — після 30 жовтня чинні відстрочки не скасовуються автоматично. Якщо військовозобов’язаний зберігає законні підстави для їх отримання, а державні реєстри містять необхідні відомості, строк дії відстрочки може бути продовжений без додаткових заяв.

    Автоматичне продовження працює незалежно від того, де людина раніше оформлювала відстрочку — через застосунок «Резерв+» чи центр надання адміністративних послуг.

    При цьому сам застосунок не ухвалює рішення про продовження. Він лише відображає актуальну інформацію з державного реєстру військовозобов’язаних.

    У Міноборони пояснили, що для перевірки статусу потрібно відкрити «Резерв+», натиснути символ «+» і вибрати функцію «Оновити документ». Після оновлення необхідно знову відкрити додаткове меню та перейти до розділу «Переглянути документ».

    Саме там зазначатиметься актуальний строк дії відстрочки.

    Якщо в документі відображається формулювання «до завершення мобілізації», це означає, що відстрочка діє до кінця поточного періоду мобілізації. Конкретну дату можна переглянути в розширених відомостях.

    У разі подальшого продовження мобілізації відстрочка для визначених категорій громадян також може оновитися автоматично, якщо законні підстави для неї залишатимуться чинними.

    Загалом автоматичне продовження доступне для 22 категорій військовозобов’язаних.

    До них належать люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до військової служби за станом здоров’я, батьки трьох і більше дітей, одинокі батьки, а також особи, які виховують дітей з інвалідністю або тяжкими захворюваннями.

    Автоматичне продовження також передбачене для громадян, які здійснюють догляд за близькими родичами за визначених законом обставин, опікунів недієздатних осіб та людей, які мають чоловіка, дружину або батьків з інвалідністю відповідних груп.

    Окремо до переліку входять студенти, аспіранти, науковці, викладачі закладів вищої та професійної освіти, а також педагогічні працівники загальноосвітніх закладів.

    Крім того, автоматично можуть продовжуватися відстрочки громадян, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час війни, осіб, які були незаконно позбавлені свободи через російську агресію, звільнених із полону військовослужбовців та деяких інших визначених законодавством категорій.

    Однак належність до відповідної категорії ще не гарантує успішного автоматичного продовження.

    Ключовою умовою є наявність актуальних відомостей у державних реєстрах. Якщо інформація про сімейний стан, інвалідність, навчання чи інші підстави відсутня або застаріла, система може не підтвердити право на відстрочку.

    У такому разі «Резерв+» має повідомити користувача про неможливість автоматичного продовження.

    У Міноборони підкреслили, що таке повідомлення не обов’язково означає втрату законного права на відстрочку. Найчастіше проблема може бути пов’язана саме з невідповідністю або відсутністю необхідних даних.

    Якщо відстрочка не продовжилася, військовозобов’язаному рекомендують перевірити інформацію у відповідних державних реєстрах та за потреби оновити її.

    Після цього можна повторно подати запит через «Резерв+», якщо для відповідної категорії передбачена електронна послуга. Альтернативний варіант — звернутися з необхідними документами до будь-якого зручного ЦНАП.

    При цьому подавати заяву безпосередньо до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не потрібно.

    Важливо, що вже оформлена відстрочка залишається чинною до завершення строку, на який її було надано. Сам факт відсутності автоматичного оновлення не означає, що вона припинила діяти раніше зазначеної дати.

    У Міноборони також звернули увагу на різницю між автоматичним продовженням чинної відстрочки та оформленням нової.

    Якщо перша процедура доступна для 22 категорій громадян, то нову відстрочку через «Резерв+» наразі можуть отримати представники лише 12 категорій.

    Серед них — люди з інвалідністю, тимчасово непридатні до служби, багатодітні батьки, одинокі батьки, студенти, аспіранти, педагоги та науковці, а також окремі категорії громадян, які мають родичів з інвалідністю або дітей військовослужбовців.

    Для решти категорій оформлення здійснюється через ЦНАП із поданням необхідних документів.

    У Міністерстві оборони зазначили, що поступово розширюватимуть перелік послуг, доступних у «Резерв+», у міру вдосконалення обміну інформацією між державними реєстрами.

    Таким чином, 31 жовтня не стане датою масового скасування відстрочок від мобілізації. Для більшості громадян із підтвердженими підставами їхню дію мають продовжити автоматично.

    Водночас військовозобов’язаним варто перевірити інформацію у своєму електронному військово-обліковому документі та переконатися, що відстрочка має актуальний строк дії. Якщо система не змогла підтвердити право на неї, необхідно оновити відомості та скористатися передбаченою процедурою оформлення.

  • Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    В Україні готуються вчергове продовжити воєнний стан і загальну мобілізацію. Президент Володимир Зеленський 26 жовтня вніс до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають збереження особливого правового режиму ще на 90 діб. У разі їх ухвалення парламентом воєнний стан і мобілізаційні заходи діятимуть до кінця січня 2027 року.

    Відповідні документи з’явилися на офіційному сайті Верховної Ради в понеділок, 26 жовтня.

    Йдеться про законопроєкт №16182 щодо затвердження указу президента про продовження строку дії воєнного стану та законопроєкт №16183, який стосується продовження загальної мобілізації.

    Обидві законодавчі ініціативи зареєстровані 26 жовтня та передані на розгляд парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

    Згідно з документами, воєнний стан пропонується продовжити з 05:30 31 жовтня 2026 року ще на 90 діб. Таким чином, новий період триватиме до 29 січня 2027 року.

    Аналогічне продовження передбачене й для загальної мобілізації.

    Станом на ранок 26 жовтня Верховна Рада ще не ухвалила відповідних законопроєктів.

    Тому наразі йдеться саме про президентську ініціативу, яка потребує парламентського затвердження.

    Очікується, що народні депутати можуть розглянути документи вже протягом поточного пленарного тижня.

    Якщо парламент підтримає обидва законопроєкти, це стане 21-м продовженням воєнного стану та мобілізації від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Нагадаємо, що воєнний стан в Україні запровадили 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабну агресію.

    Відтоді його дія регулярно продовжується відповідними указами президента, які затверджує Верховна Рада.

    Попереднього разу парламент голосував за продовження воєнного стану та мобілізації 14 липня 2026 року.

    Тоді обидва режими продовжили на 90 діб — до 31 жовтня.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», це було двадцяте рішення Верховної Ради щодо продовження особливого правового режиму.

    Нові законопроєкти мають забезпечити безперервність його дії після завершення поточного строку.

    Воєнний стан передбачає функціонування держави в особливих умовах, необхідних для забезпечення оборони, захисту населення та протидії збройній агресії.

    Під час його дії державні органи та військове командування можуть застосовувати визначені законом заходи, необхідні для забезпечення безпеки та обороноздатності країни.

    Зокрема, можуть діяти обмеження пересування, спеціальний порядок роботи окремих установ, комендантська година та інші заходи, передбачені законодавством.

    Водночас саме продовження воєнного стану не означає автоматичного запровадження нових обмежень для громадян.

    Окремо продовжується загальна мобілізація, необхідна для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань.

    Відповідно до чинного законодавства, під час мобілізації призову підлягають передусім військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які визнані придатними за станом здоров’я та не мають законних підстав для відстрочки або бронювання.

    Для чоловіків віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законодавством випадках, зокрема якщо вони вже мають статус військовозобов’язаних.

    Водночас молоді громадяни можуть добровільно вступати на військову службу за контрактом.

    Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть долучатися до військової служби добровільно. Сам факт перебування на обліку не означає їхнього обов’язкового призову.

    Продовження мобілізації також не скасовує чинних підстав для відстрочки.

    Право на відстрочку зберігається за громадянами, які відповідають установленим законом вимогам. Це стосується, зокрема, окремих категорій батьків, опікунів, осіб, які здійснюють догляд за родичами, а також інших визначених законодавством громадян.

    Для працівників підприємств, установ та організацій, які мають право на бронювання, продовжують діяти передбачені законом механізми оформлення відповідного статусу.

    Раніше «Ненька інфо» пояснювала, як працює мобілізація в умовах цифрового військового обліку, зокрема які категорії громадян підлягають призову та як перевіряються військово-облікові дані.

    Важливо також розуміти, що продовження загальної мобілізації не означає автоматичного призову всіх чоловіків відповідного віку.

    Мобілізаційні заходи проводяться відповідно до потреб Сил оборони, встановленого порядку військового обліку та індивідуальних обставин військовозобов’язаних.

    Рішення щодо конкретної особи ухвалюються відповідно до чинного законодавства та з урахуванням результатів військово-лікарської комісії, наявності відстрочки й інших правових підстав.

    Також продовження воєнного стану саме по собі не визначає термінів демобілізації військовослужбовців, які вже проходять службу.

    Питання звільнення з військової служби регулюється окремими нормами законодавства.

    Раніше «Ненька інфо» писала про нові контрактні механізми проходження служби, які обговорювалися як спосіб зробити умови військової служби більш передбачуваними.

    Таким чином, нова ініціатива президента спрямована насамперед на збереження чинного правового режиму ще на три місяці.

    Остаточне рішення мають ухвалити народні депутати. До завершення парламентської процедури продовжують діяти попередні строки воєнного стану та загальної мобілізації — до 31 жовтня 2026 року.

    У разі підтримки законопроєктів №16182 і №16183 відповідні правові режими залишатимуться чинними до кінця січня 2027 року.

  • Кінець безпечної гавані: Чорногорія закриває двері та скасовує прихисток для військовозобов’язаних українців

    Кінець безпечної гавані: Чорногорія закриває двері та скасовує прихисток для військовозобов’язаних українців

    Уряд Чорногорії ухвалив безпрецедентне рішення щодо кардинального перегляду міграційних правил для громадян України призовного віку. Відтепер отримати статус тимчасового захисту в цій балканській країні військовозобов’язані українці зможуть виключно за умови, якщо вони до свого приїзду постійно проживали на території України та належним чином виконали військовий обов’язок або мають офіційні документи про законне звільнення від армійської служби. Посилені юридичні вимоги спрямовані на те, щоб зупинити міграцію чоловіків, які підлягають мобілізації, але намагаються легалізуватися за кордоном у спрощеному гуманітарному порядку.

    Водночас балканська влада окремо окреслила правові межі дії нововведення для тих громадян, які вже перебувають на території республіки. Згідно з роз’ясненням урядовців, нові жорсткі фільтри торкнуться виключно тих осіб, які звертаються за наданням захисту вперше. Громадяни України, які прибули раніше та вже встигли оформити всі належні дозвільні документи, не втратять можливості законного перебування в країні. «Указанное ограничение не будет применяться к лицам из Украины, которые уже пользуются временной защитой в Черногории», – наголосили в офіційному повідомленні уряду країни.

    Ухвалене рішення базується на узгодженій спільній позиції з європейськими інституціями. Влада Чорногорії пояснила, що внесені обмеження синхронізовані з відповідним положенням рішення Ради Європейського Союзу № 2026/1912 від 30 липня 2026 року, яким було затверджено продовження тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Таким чином, чорногорська влада на законодавчому рівні закріплює обов’язкову перевірку виконання військових зобов’язань перед Українською державою для всіх нових прохачів статусу.

    Посилення контролю щодо військовозобов’язаних українців за кордоном безпосередньо пов’язане з критичною ситуацією на фронті. Збройні сили України продовжують стикатися з гострою нестачею особового складу, що створює значне навантаження на підрозділи передової лінії. Кадровий дефіцит суттєво ускладнює проведення ротацій виснажених частин, тривале утримання стратегічних позицій та планування наступальних операцій.

    Крок Чорногорії створює показовий прецедент для всієї Європи, де поступово змінюється сприйняття військовозобов’язаних мігрантів. Обов’язкова вимога надати докази виконання або звільнення від армійської служби фактично позбавляє чоловіків призовного віку можливості безперешкодно отримати прихисток у Чорногорії, звужуючи простір для уникнення мобілізаційного обліку за межами України.

     

  • Бронювання під загрозою скорочення: Кабмін узяв п’ять днів, щоб вирішити долю нових квот

    Бронювання під загрозою скорочення: Кабмін узяв п’ять днів, щоб вирішити долю нових квот

    Кабінет Міністрів України готує черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних працівників. 13 жовтня уряд розглянув відповідну постанову, однак найсуперечливіше питання — максимально допустиму частку заброньованих працівників — вирішив доопрацювати протягом п’яти днів. Раніше стало відомо про пропозиції скоротити квоти для підприємств оборонно-промислового комплексу, енергетики та комунальної сфери. Після критики з боку бізнесу й профільних відомств остаточні параметри вирішили додатково узгодити.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на джерела в уряді та народного депутата Ярослава Железняка.

    За інформацією парламентаря, на засіданні 13 жовтня Кабмін розглянув постанову щодо організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану.

    Документ підтримали з необхідністю додаткового доопрацювання. Для більшості положень визначили одноденний строк, а для норм щодо відсоткових квот — п’ятиденний.

    Причиною стала відсутність остаточно узгодженої позиції щодо допустимої кількості працівників, які можуть отримувати бронювання.

    Співрозмовник РБК-Україна в уряді пояснив, що питання є особливо чутливим, тому для погодження квот вирішили взяти більше часу.

    Квоти для оборонних підприємств можуть скоротити

    Напередодні урядового засідання Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про проєкт змін, який передбачав суттєвий перегляд правил бронювання.

    Найбільше занепокоєння викликала пропозиція зменшити максимальну частку заброньованих військовозобов’язаних працівників на підприємствах оборонно-промислового комплексу та енергетики.

    Зокрема, обговорювалося скорочення ліміту зі 100% до 85%.

    Для підприємств теплопостачання, водоканалів та сфери поводження з відходами розглядали інший варіант — зменшення максимальної частки заброньованих працівників із 75% до 60%.

    Однак ці показники залишаються параметрами попереднього проєкту, а не остаточно ухваленими нормами.

    Відповідно, повідомлення про те, що всі оборонні підприємства вже втратили можливість бронювати до 100% персоналу, наразі було б передчасним.

    Чому бізнес виступив проти змін

    Ініціатива скорочення квот викликала критику серед представників критично важливих галузей економіки.

    Насамперед ідеться про підприємства, які виготовляють озброєння, боєприпаси, безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та іншу продукцію для Сил оборони України.

    У таких компаніях значна частина працівників має спеціалізовану технічну кваліфікацію, а їхню підготовку та заміну складно здійснити за короткий час.

    Втрата частини персоналу може вплинути на виробничі процеси, особливо там, де виконання оборонних контрактів залежить від конкретних інженерів, технологів та інших фахівців.

    Схожі ризики існують в енергетичній та комунальній сферах.

    На тлі російських атак на українську інфраструктуру підприємства електро-, тепло- та водопостачання потребують достатньої кількості спеціалістів для проведення аварійних ремонтів і підтримання безперебійної роботи обладнання.

    Саме тому питання бронювання в цих галузях має значення не лише для бізнесу, а й для обороноздатності та життєзабезпечення населення.

    Від однієї суперечливої пропозиції вже відмовилися

    Крім скорочення квот, уряд розглядав зміну механізму розрахунку кількості військовозобов’язаних працівників, від якої визначається допустимий обсяг бронювання.

    Ішлося про можливість виключити з розрахункової бази працівників, які вже мають законні підстави для відстрочки від мобілізації.

    До таких категорій можуть належати окремі студенти, багатодітні батьки та особи, які здійснюють догляд за родичами відповідно до встановлених законом умов.

    За попередньою ідеєю, таких працівників пропонували не враховувати під час визначення стандартної 50-відсоткової квоти підприємства.

    Це могло змінити кількість співробітників, яких роботодавець має можливість забронювати.

    Проте, за інформацією Железняка та джерел РБК-Україна, від пропозиції виключати працівників з іншими законними відстрочками з бази розрахунку вирішили відмовитися.

    Таким чином, станом на 13 жовтня ця норма не входить до погоджених нововведень.

    Як зараз працює система бронювання

    Чинний механізм бронювання військовозобов’язаних працівників ґрунтується на постанові Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року з подальшими змінами.

    Загалом підприємство повинно мати передбачені законодавством підстави для бронювання, зокрема відповідний статус критично важливого для економіки, забезпечення життєдіяльності населення або потреб Сил оборони.

    Залежно від категорії підприємства та спеціальних норм законодавства застосовуються різні обмеження щодо кількості працівників, які можуть бути заброньовані.

    Для значної частини критично важливих підприємств стандартний ліміт становить 50%, тоді як для окремих категорій діють спеціальні правила.

    Бронювання оформлюється роботодавцем у встановленому порядку, зокрема з використанням державних цифрових сервісів.

    У червні 2026 року уряд уже переглядав критерії критичності підприємств, вимоги до оплати праці та правила врахування працівників, які працюють за сумісництвом.

    Тоді в Мінекономіки пояснювали, що зміни спрямовані на збереження кадрового потенціалу економіки та більш адресне використання механізму бронювання.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про посилення правил бронювання та нові вимоги до критично важливих підприємств.

    Що буде з уже оформленим бронюванням

    Найбільше працівників і роботодавців зараз цікавить, чи призведуть майбутні зміни до автоматичного скасування вже наданих відстрочок.

    Однак остаточної відповіді на це запитання наразі немає.

    Усе залежатиме від фінальної редакції постанови, перехідних положень і визначеного порядку застосування нових квот.

    Саме повідомлення про доопрацювання постанови не є підставою вважати, що вже оформлене бронювання автоматично анульоване.

    Підприємствам варто орієнтуватися на чинні нормативні акти та офіційні рішення, а не на попередні варіанти урядових документів.

    Роботодавці, які мають значну кількість заброньованих працівників, зможуть оцінити наслідки змін лише після публікації остаточних норм.

    Оборонні підприємства намагаються зберегти персонал

    В умовах війни питання бронювання безпосередньо пов’язане зі здатністю підприємств виконувати державні замовлення.

    Особливо це стосується українського оборонно-промислового комплексу.

    У вересні «Ненька інфо» писала, що 86% підприємств українського ОПК підтвердили статус критично важливих.

    Такий статус дозволяє підприємствам користуватися передбаченими законодавством механізмами бронювання та зберігати працівників, необхідних для виробництва продукції оборонного призначення.

    Тому можливе зменшення допустимої частки заброньованого персоналу має значення для виконання контрактів і виробничого планування.

    Коли ухвалять остаточні правила

    За повідомленням Ярослава Железняка, уряд визначив п’ятиденний строк для доопрацювання частини постанови, що стосується квот.

    Однак це не означає, що нові правила автоматично набудуть чинності через п’ять днів.

    Для застосування нормативних змін необхідно встановити остаточний зміст документа, порядок його оприлюднення та дату набрання чинності.

    Поки цих відомостей немає, визначити точну дату початку дії нових обмежень неможливо.

    Отже, Кабмін розпочав фінальне узгодження змін до бронювання, але ключове рішення щодо квот залишається відкритим.

    Скорочення лімітів для оборонних і енергетичних підприємств обговорюється, однак остаточні відсотки ще мають узгодити.

    Водночас від ідеї виключати працівників з іншими законними підставами для відстрочки із загальної бази розрахунку, за повідомленнями джерел, відмовилися.

    Подальші рішення уряду визначатимуть, як саме підприємства зможуть зберігати необхідні кадри та чи доведеться їм переглядати кількість заброньованих військовозобов’язаних.

  • Святий бізнес на ухилянтах: єпископ ПЦУ оформив 291 фальшивого диякона

    Святий бізнес на ухилянтах: єпископ ПЦУ оформив 291 фальшивого диякона

    На Івано-Франківщині суд виніс вирок єпископу Православної церкви України Кирилу (Михайлу Михайлюку), який допомагав військовозобов’язаним уникати мобілізації за допомогою фіктивних документів про набуття духовного сану. Загалом схема охопила 291 чоловіка, а вартість оформлення документів сягала двох тисяч доларів. Попри масштаб справи, священнослужитель отримав три роки іспитового строку замість реального ув’язнення.

    Про це повідомляє ZAXID.NET із посиланням на вирок Калуського міськрайонного суду від 5 жовтня 2026 року.

    За матеріалами справи, 62-річний єпископ Ужгородсько-Хустської єпархії ПЦУ упродовж червня 2023 — листопада 2025 року організував оформлення документів, які засвідчували нібито висвячення військовозобов’язаних у диякони.

    Насправді чоловіки не проходили встановленої церковними правилами процедури та не збиралися виконувати обов’язки священнослужителів.

    Документи виготовляли від імені єпархії, а інформацію про нібито проведені хіротонії навіть публікували на її офіційному сайті. Згодом ці посвідчення використовували під час взаємодії з територіальними центрами комплектування.

    За оформлення фіктивного духовного сану військовозобов’язані платили від 1000 до 2000 доларів. Частину грошей отримували посередники, а решту передавали єпископу.

    В окремих випадках Кирило особисто супроводжував чоловіків до ТЦК у священницькому вбранні та підтверджував справжність виданих документів. Така послуга додатково коштувала 5000 гривень.

    За даними «Суспільного», упродовж 2025 року єпископ також неодноразово звертався до керівництва ПЦУ з проханням надати єпархії статус критично важливої релігійної організації. Це мало створити можливість для подальшого бронювання чоловіків від мобілізації.

    Загалом у матеріалах кримінального провадження фігурують 291 військовозобов’язаний, яким оформили документи про нібито належність до духовенства.

    31 березня 2026 року єпископ уклав угоду з прокурором про визнання винуватості. Він погодився співпрацювати зі слідством і сприяти викриттю інших правопорушень, пов’язаних із перешкоджанням діяльності ЗСУ.

    Суд визнав його винним за частиною першою статті 114-1 Кримінального кодексу України та призначив п’ять років позбавлення волі. Однак від реального відбування покарання священнослужителя звільнили, встановивши трирічний іспитовий строк.

    Серед пом’якшувальних обставин суд врахував визнання провини, каяття, співпрацю зі слідством, відсутність попередніх судимостей, інвалідність другої групи та благодійний внесок у розмірі 500 тисяч гривень на потреби Збройних сил України.

    Раніше Священний синод ПЦУ відсторонив Кирила від управління єпархією. У лютому 2026 року його взяли під варту, проте згодом він вийшов після внесення застави.

    Таким чином, єпископ, який визнав участь у схемі оформлення фіктивних документів для сотень військовозобов’язаних, залишився на волі, але зобов’язаний виконувати умови пробаційного нагляду. Вирок може бути оскаржений.

  • Румунський маршрут став головним для нелегального виїзду: ДПСУ назвала найпроблемнішу ділянку кордону

    Румунський маршрут став головним для нелегального виїзду: ДПСУ назвала найпроблемнішу ділянку кордону

    Найбільше спроб незаконного перетину державного кордону України прикордонники наразі фіксують на ділянці з Румунією. Друге місце за кількістю таких випадків посідає кордон із Молдовою. Водночас за останній період різкого збільшення кількості спроб нелегально залишити країну у Державній прикордонній службі не спостерігають.

    Про це повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко. За його словами, румунський напрямок традиційно залишається найбільш проблемним, тоді як на кордонах з Угорщиною, Словаччиною та Польщею кількість виявлених порушників значно нижча.

    Особливість цього напрямку полягає в тому, що значна частина спроб відбувається не через офіційні пункти пропуску, а на так званій зеленій ділянці кордону — через ліси, гірську місцевість та річки. Саме такі маршрути створюють найбільші ризики не лише затримання, а й для життя самих порушників.

    За даними ДПСУ, лише за перші вісім місяців 2026 року під час спроб незаконного перетину державного кордону було затримано близько 9 тисяч осіб. Більшість із них намагалися залишити Україну поза офіційними пунктами пропуску.

    При цьому румунський напрямок домінує у статистиці вже не перший рік. У травні Андрій Демченко повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення прикордонники затримали приблизно 68,5 тисячі людей, які намагалися незаконно перетнути кордон. Близько 30 тисяч із цих випадків припадали саме на кордон із Румунією.

    Це означає, що фактично майже половина виявлених порушників за цей період обирала румунський напрямок.

    Чому саме кордон із Румунією

    Українсько-румунський кордон має протяжність понад 600 кілометрів і проходить через складні природні ділянки. Частина маршруту пролягає через Карпати, інша — вздовж річок Тиса та Дунай.

    У ДПСУ раніше пояснювали, що ще у 2022–2023 роках показники на румунському та молдовському напрямках були приблизно співставними. Однак у 2025–2026 роках саме кордон із Румунією почав стабільно випереджати Молдову за кількістю затриманих порушників.

    Одна з причин — активність організаторів незаконного переправлення. Прикордонники наголошують, що значна частина порушників не планує маршрут самостійно, а звертається до посередників, які обіцяють вивести людину за кордон в обхід пунктів пропуску.

    За перші сім місяців 2026 року правоохоронці викрили понад 200 злочинних груп, причетних до організації незаконного переправлення людей через державний кордон.

    У таких схемах клієнтам можуть пропонувати маршрути через лісові масиви, гірські перевали або річки, а вартість «послуг» нерідко становить тисячі доларів.

    При цьому організатори далеко не завжди реально супроводжують людину до кордону. У ДПСУ неодноразово повідомляли про випадки, коли після отримання грошей клієнтам просто надсилали координати в месенджері та наказували самостійно рухатися через небезпечну місцевість.

    Спроби нерідко закінчуються трагедіями

    Румунський напрямок є одним із найбільш небезпечних саме через природні умови.

    У Карпатах порушники можуть опинитися у важкодоступній гірській місцевості, де різко змінюється погода, а звичайний маршрут перетворюється на багатогодинний перехід. Взимку додається небезпека переохолодження та сходження снігу.

    Не менш небезпечними залишаються спроби перетнути Тису або Дунай уплав.

    За даними ДПСУ, від початку повномасштабної війни під час спроб незаконно перетнути кордон загинули понад 70 людей.

    Один із показових випадків описувала і Nenka.info: на Одещині прикордонники зупинили чоловіка, який намагався перепливти Дунай у напрямку Румунії. Він мав із собою ласти, а вудку використовував, аби не викликати підозр. Прикордонники наголошували, що сильна течія й значна ширина річки створювали реальну загрозу його життю.

    Раніше Nenka.info також писала про зміну тактики незаконного перетину кордону. Прикордонники відзначали, що порушники дедалі частіше користуються послугами організованих груп, а самі схеми стають складнішими й технологічнішими. Румунський і молдовський напрямки тоді також залишалися найбільш активними.

    На другому місці — Молдова

    Кордон із Молдовою посідає друге місце за кількістю спроб незаконного перетину.

    Тут також активно використовуються маршрути поза пунктами пропуску, зокрема через Одеську та Вінницьку області. Частина схем передбачає переправлення через Дністер або використання автомобілів для доставки людей максимально близько до державного кордону.

    Разом із тим на інших західних напрямках ситуація помітно спокійніша. За словами Демченка, після Румунії та Молдови йдуть кордони з Угорщиною та Словаччиною, а найменше спроб незаконного переходу поза пунктами пропуску традиційно фіксується на польському напрямку.

    Різкого зростання кількості порушників зараз немає

    Попри значні абсолютні цифри, у ДПСУ наголошують: останнім часом тенденції до різкого зростання кількості спроб незаконного перетину державного кордону не фіксують.

    Прикордонники продовжують посилювати контроль найбільш ризикових ділянок, використовують технічні засоби спостереження та працюють разом з іншими правоохоронними органами над викриттям каналів переправлення людей.

    Таким чином, саме кордон із Румунією залишається головним напрямком незаконних спроб виїзду, за ним іде Молдова. При цьому проблема давно вийшла за межі одиничних випадків: значна частина порушень пов’язана з організованими схемами, у яких люди платять великі суми за маршрути, що нерідко проходять через гори, ліси та небезпечні річки.

  • «Паперова мобілізація»: вісім посадовців ТЦК отримали підозри через 276 записів в «Оберезі»

    «Паперова мобілізація»: вісім посадовців ТЦК отримали підозри через 276 записів в «Оберезі»

    Правоохоронці повідомили про підозру вісьмом чинним та колишнім посадовцям територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у різних регіонах України. За версією слідства, вони вносили неправдиві відомості до державної інформаційної системи «Оберіг», штучно завищуючи показники мобілізації.

    У межах чотирьох кримінальних проваджень правоохоронці встановили щонайменше 276 неправдивих записів. У системі громадян могли позначати як взятих на військовий облік, призваних та направлених до військових частин, хоча фактично цього не відбувалося.

    Серед людей, які в реєстрі значилися мобілізованими, слідство виявило тих, хто вже проходив військову службу, самовільно залишив військові частини, зник безвісти або загинув. В інших випадках громадяни взагалі не прибували до ТЦК, не проходили ВЛК та не були зараховані до військових частин.

    Як могли змінювати дані в «Оберезі»

    За даними Офісу генерального прокурора, фігуранти мали законний службовий доступ до інформаційно-комунікаційної системи та використовували власні кваліфіковані електронні підписи.

    Саме через цей доступ, за версією слідства, вони змінювали облікові картки військовозобов’язаних.

    Йшлося не про злам системи ззовні, а про можливе зловживання легальними повноваженнями людей, які мали право працювати з реєстром.

    Дії фігурантів залежно від конкретного епізоду кваліфікували за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 КК України — несанкціонована зміна інформації в автоматизованій системі особами, які мають право доступу до неї, а також за ч. 1 ст. 366 КК України — службове підроблення.

    Найбільше записів виявили у Львові та Ужгороді

    Наймасштабніший епізод стосується Львова та Ужгорода.

    Там слідчі встановили щонайменше 239 неправдивих записів. За цим епізодом підозри отримали троє посадовців ТЦК та СП — виконувач обов’язків начальника та двоє колишніх керівників.

    За версією слідства, у реєстр вносили неправдиві відомості про постановку людей на військовий облік та їхню мобілізацію.

    Серед тих, кого могли відображати в системі як призваних, були військовослужбовці, особи, які самовільно залишили військові частини, а також загиблі.

    На Вінниччині йдеться про п’ятьох громадян

    У Вінницькій області колишнього керівника одного з ТЦК та СП підозрюють у внесенні неправдивих даних щодо п’ятьох людей.

    В «Оберезі» їх зазначили як направлених на військову службу.

    Однак, за даними слідства, фактично до відповідних військових частин вони не зараховувалися.

    На Луганщині — 28 записів

    Ще троє колишніх керівників районних ТЦК та СП фігурують у справі на Луганщині.

    Правоохоронці стверджують, що вони внесли неправдиві відомості щодо 28 військовозобов’язаних.

    Частина цих людей уже проходила службу, одна людина мала статус зниклої безвісти за особливих обставин.

    Окремий епізод, за версією слідства, стосується зміни облікових даних, за допомогою яких могли приховати військовозобов’язаного від призову після закінчення строку його бронювання.

    На Чернігівщині чотирьох людей записали до бойової частини

    Ще одну підозру отримав начальник одного з ТЦК та СП Чернігівської області.

    Йому інкримінують внесення неправдивих відомостей щодо чотирьох військовозобов’язаних.

    У реєстрі їх нібито зазначили як призваних і направлених до бойової військової частини, хоча, за даними слідства, фактично вони там службу не проходили.

    Навіщо могла бути потрібна «паперова мобілізація»

    Одна з версій правоохоронців — штучне покращення показників виконання мобілізаційних завдань.

    Подібні випадки ДБР виявляло й раніше.

    Наприклад, у серпні на Тернопільщині посадовця ТЦК підозрювали у тому, що він вносив до «Оберегу» інформацію про нібито мобілізацію громадян та їх направлення до військових частин, хоча фактичного призову не було. ДБР прямо пов’язувало це зі спробою штучно покращити статистику виконання мобілізаційного плану.

    Схожу справу розслідували й на Івано-Франківщині, де посадовцю ТЦК закидають внесення неправдивих даних про нібито проходження військової служби 21 військовозобов’язаним.

    Це вже не перша хвиля справ навколо «Оберега»

    Проблеми із внесенням неправдивих даних до реєстру правоохоронці фіксують не вперше.

    Ще у червні ДБР повідомляло про трьох керівників районних ТЦК Тернопільської області, які, за даними слідства, повторно «мобілізували» в реєстрі понад 100 військовослужбовців, які вже фактично проходили службу.

    У липні ДБР також повідомило про підозру керівнику Могилів-Подільського РТЦК та СП. За версією слідства, він змінював дані військовозобов’язаних у «Оберезі» для штучного завищення показників мобілізації.

    Тобто нинішні вісім підозр — не окремий епізод, а частина значно ширшого масиву кримінальних проваджень довкола військового обліку та роботи ТЦК.

    Правоохоронці вже проводять масштабну перевірку ТЦК

    30 липня Державне бюро розслідувань разом із Генеральним штабом ЗСУ розпочало масштабну операцію «Чесний призов».

    Обшуки та інші слідчі дії проходили більш ніж у 100 ТЦК та СП у більшості регіонів України.

    ДБР повідомляло, що перевіряє можливі схеми ухилення від мобілізації за гроші, неправомірні зміни даних у реєстрах, перевищення повноважень та інші порушення.

    Раніше Nenka.info також писала, що майже 80 керівників ТЦК отримали підозри у справах, пов’язаних із можливими схемами навколо ВЛК, бронювання та мобілізації. За даними Нацполіції, слідчі також перевіряли тисячі випадків бронювання та десятки тисяч постанов ВЛК.

    Nenka.info вже писала про маніпуляції з «Оберегом»

    Схожі справи траплялися й раніше.

    У 2025 році Nenka.info повідомляла про офіцера ТЦК у Харкові, якого підозрювали у маніпуляціях із системою «Оберіг».

    За версією слідства, він міг ставити військовозобов’язаних на облік без їхньої фактичної присутності у ТЦК та незаконно змінювати статус людей, які перебували в розшуку. Правоохоронці тоді говорили щонайменше про 29 осіб.

    Також Nenka.info писала про справу в Одесі, де офіцера ТЦК обвинувачували у внесенні недостовірних відомостей до державних реєстрів та оформленні фіктивних відстрочок. У справі фігурували дані щодо 138 осіб.

    Чому махінації з «Оберегом» особливо небезпечні

    «Оберіг» — ключовий державний реєстр, у якому міститься інформація про призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

    Відомості з нього використовуються під час військового обліку, перевірки статусу громадянина, бронювання, оформлення відстрочок та проведення мобілізаційних заходів.

    Тому навіть одна неправомірна зміна може мати практичні наслідки для конкретної людини.

    А коли йдеться про сотні записів і посадовців, які мають службові ключі доступу до системи, правоохоронці фактично перевіряють не просто окремі помилки, а можливе системне використання державного реєстру всупереч його призначенню.

    Підозра ще не означає доведену вину

    Наразі йдеться саме про підозри та версію слідства.

    Вину кожного з восьми фігурантів може встановити лише суд після дослідження доказів.

    Водночас масштаб уже задокументованих епізодів значний: у чотирьох кримінальних провадженнях правоохоронці говорять щонайменше про 276 неправдивих записів у «Оберезі», а географія справ охоплює Львів, Ужгород, Вінницьку, Луганську та Чернігівську області.

    Розслідування тривають, тому кількість епізодів та фігурантів ще може змінитися.

  • $20 тисяч за інвалідність і зняття з військового обліку: у Києві затримали чоловіка

    $20 тисяч за інвалідність і зняття з військового обліку: у Києві затримали чоловіка

    У Києві правоохоронці затримали 51-річного чоловіка, якого підозрюють у вимаганні 20 тисяч доларів у військовозобов’язаного. За даними слідства, за ці гроші він обіцяв допомогти оформити другу групу інвалідності та надалі вирішити питання зі зняттям чоловіка з військового обліку.

    Про затримання повідомила Київська міська прокуратура. За інформацією правоохоронців, підозрюваний раніше працював у правоохоронних органах столиці.

    Слідство встановило, що чоловік запропонував військовозобов’язаному свою допомогу в оформленні другої групи інвалідності. Свої послуги він оцінив у 20 тисяч доларів. Підозрюваний запевняв, що після отримання відповідного статусу чоловік зможе бути знятий з військового обліку.

    При цьому фігурант використовував поширене неофіційне формулювання «білий квиток». Такий термін не є офіційною назвою документа і використовується у побуті для позначення непридатності до військової служби або звільнення від окремих військових обов’язків.

    За даними прокуратури, 51-річного чоловіка затримали під час отримання обумовленої суми. Після цього йому повідомили про підозру.

    Суд уже обрав фігуранту запобіжний захід — тримання під вартою. Водночас передбачена можливість внесення застави у розмірі 266 тисяч гривень.

    Правоохоронці продовжують досудове розслідування. Наразі публічно не повідомляється, чи мав підозрюваний реальні зв’язки з медичними установами або іншими особами, які могли вплинути на встановлення групи інвалідності. Також немає інформації про інших можливих учасників справи.

    Водночас сама інвалідність та питання військового обліку регулюються законодавством і не можуть оформлюватися лише на підставі домовленості з посередником. Тому слідству належить з’ясувати, яким саме способом затриманий планував виконати обіцяне та чи збирався залучати до цього інших осіб.

    Варто зазначити, що встановлення інвалідності саме по собі не є незаконним і здійснюється за визначеною державою процедурою. У цій справі правоохоронці розслідують саме ймовірне отримання грошей за обіцянку посприяти у набутті відповідного статусу та вирішенні питання щодо військового обліку.

    Останнім часом правоохоронці Києва та області регулярно повідомляють про викриття ймовірних схем, пов’язаних із військовозобов’язаними. Серед них — пропозиції за гроші оформити відстрочку, бронювання, документи про стан здоров’я або організувати незаконний виїзд за кордон. Водночас кожна така справа розслідується окремо, а сам факт затримання чи повідомлення про підозру не означає доведення вини особи.

    У випадку із затриманим 51-річним чоловіком одним із ключових доказів слідства може стати передача 20 тисяч доларів, під час якої його, за інформацією прокуратури, і затримали.

    Надалі правоохоронці мають встановити всі обставини справи, зокрема з’ясувати, чи мав чоловік можливість реально впливати на оформлення інвалідності та зміну військово-облікового статусу військовозобов’язаного.

    До набрання законної сили обвинувальним вироком суду чоловік вважається невинуватим.

  • «Резерв+» дав збій у день зміни правил бронювання

    «Резерв+» дав збій у день зміни правил бронювання

    До полудня 1 вересня «Резерв+» у частини користувачів усе ще не відкривається. Для людини, яку цього дня може зупинити група оповіщення ТЦК або поліція, це вже не просто технічна проблема. Електронний військово-обліковий документ став основним. Якщо застосунок не працює, людина може залишитися без документа, який підтверджує її статус.

    Міноборони опублікувало свою хронологію збою. Близько 03:00 автоматично оновився сертифікат безпеки. Через налаштування захисту стара версія застосунку перестала підключатися до системи. Близько 04:00 почали випускати виправлену версію. У Google Play вона з’явилася о 06:30, в App Store — о 07:46. Після цього, за версією відомства, надто багато користувачів одночасно почали заходити в застосунок. О 10:02 Міноборони повідомило, що перевантаження зняли і системи входу перезапустили. Пізніше там визнали, що частина користувачів усе ще не може авторизуватися, і почали збільшувати потужності.

    У травні 2025 року міністерство вже просило користувачів оновити застосунок після такої самої заміни. Старі версії переставали працювати. Через рік ситуація повторилася. «Резерв+» залежить від налаштувань безпеки та інших державних систем, тому після обов’язкового оновлення застосунок зіткнувся з великою кількістю одночасних підключень.

    Дата 1 вересня теж має значення, згідно з постановою Кабміну №692 від 30 травня 2026 року, рішення про критичну важливість підприємств, які діяли на момент набрання постановою чинності, зберігають дію не довше ніж до 1 вересня. Відстрочки працівників таких підприємств прив’язані до того самого строку, якщо критичність не переглянули і підприємство не внесли до єдиного переліку. З 1 вересня для звичайних підприємств також підвищується зарплатний поріг для бронювання — до трьох мінімальних зарплат. Якщо застосунок перестає працювати саме того дня, коли закінчується строк старих броней, виникає цілком практична проблема. Рішення органу влади може вже бути ухвалене, а в реєстрі й застосунку його ще не видно.

    «Резерв+» запустили у травні 2024 року як цифрову альтернативу походу до ТЦК. Через застосунок можна отримати електронний військово-обліковий документ із QR-кодом, оновити дані, оформити відстрочку, побачити інформацію про штрафи та інші відомості. Юридично електронний документ уже є основним. Паперову копію можна роздрукувати, завантаживши PDF у «Резерв+» або на порталі Дія.

    «Резерв+» не зберігає всі дані окремо, застосунок отримує їх з «Оберіга» та інших державних реєстрів через систему «Трембіта». У червні через некоректну відповідь соціальних реєстрів тимчасово призупиняли сервіси, пов’язані з інвалідністю. Зараз проблема почалася з сертифіката безпеки і доступу до застосунку. Перевірки військово-облікових документів ніхто не скасовував. Поліція має право вимагати військово-обліковий документ, у тому числі в електронній формі, а в разі його відсутності — здійснити адміністративне затримання і доставлення до найближчого ТЦК.

    Цифровий облік зробив перевірку даних швидшою, але водночас прив’язав її до роботи одного застосунку і пов’язаних із ним державних систем. Збій стався в момент, коли для частини військовозобов’язаних особливо важливо було бачити свій актуальний статус. У реєстрах він міг уже змінитися, але перевірити це через «Резерв+» було неможливо. І саме в цьому збіглися технічна проблема застосунку та дата, коли старі правила бронювання припинили діяти.

  • Кому з українців тепер можуть відмовити в захисті ЄС

    Кому з українців тепер можуть відмовити в захисті ЄС

    Європейський Союз офіційно продовжив дію тимчасового захисту для людей, які виїхали з України через повномасштабну війну, ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Однак разом із продовженням механізму з’явилася принципово нова умова для частини українців. Відтепер нові заявники повинні підтверджувати виконання своїх військових обов’язків в Україні. При цьому для мільйонів українців, які вже користуються тимчасовим захистом у ЄС, зроблено важливий виняток.

    Остаточне рішення про продовження тимчасового захисту Рада ЄС ухвалила 30 липня 2026 року, а 4 серпня документ опублікували в Офіційному журналі Європейського Союзу. Йдеться про імплементаційне рішення Ради ЄС 2026/1912. Воно прямо встановлює нову кінцеву дату дії механізму — 4 березня 2028 року.

    Це означає, що Євросоюз не збирається найближчим часом масово позбавляти українських біженців законних підстав для перебування. Навпаки, продовження ще на рік має гарантувати людям певну передбачуваність щодо проживання, роботи, освіти дітей, медичної та соціальної допомоги.

    За останніми офіційними даними Ради ЄС, станом на 31 травня 2026 року тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу користувалися 4,38 мільйона людей, які залишили Україну через війну.

    Проте разом із продовженням захисту Євросоюз запровадив важливе нововведення.

    У статті 2 нового рішення зазначено, що тимчасовий захист має надаватися людям, які виконують свої військові обов’язки в Україні та, коли це необхідно, можуть надати відповідне підтвердження.

    Рада ЄС пояснила, як це може працювати на практиці. Одним із доказів може бути паспорт зі штампом українських прикордонників про законний виїзд з України. Іншим варіантом може бути паперовий або електронний документ, який підтверджує звільнення від відповідних військових обов’язків або їх виконання.

    Саме ця норма є однією з найсуттєвіших змін у правилах тимчасового захисту за останній час.

    Але тут є надзвичайно важливе уточнення.

    Нову вимогу не застосовують до людей, які вже мали тимчасовий захист у конкретній державі ЄС станом на 4 серпня 2026 року та безперервно зберігають цей статус після цієї дати.

    Це прямо зафіксовано у виправленій редакції рішення Ради ЄС. Сама нова норма почала застосовуватися з 5 серпня 2026 року.

    Тобто твердження, що після зміни правил усі українські чоловіки, які вже перебувають під тимчасовим захистом, автоматично повинні повторно доводити законність свого виїзду або втратять статус, було б неправильним.

    Є й інший момент, через який інформацію про нібито «першочергову депортацію трьох категорій українців» варто подавати дуже обережно.

    Офіційне рішення Ради ЄС про продовження тимчасового захисту не встановлює списку з трьох категорій українців, яких Євросоюз вирішив депортувати першими. У документі немає формулювання про «першочергову депортацію» тих, хто нелегально перетнув кордон, вчинив злочин або використав підроблені документи.

    Такі обставини справді можуть мати серйозні міграційно-правові наслідки відповідно до законодавства ЄС та конкретної держави-члена. Але це інше юридичне питання, і його не слід змішувати з липневим рішенням ЄС про продовження тимчасового захисту для українців.

    Більше того, механізм тимчасового захисту передбачає доволі широкий набір прав.

    Українці, які підпадають під його дію, отримують право на проживання, доступ до ринку праці та житла, медичну допомогу, соціальну підтримку та освіту для дітей. Українські громадяни також залишаються безвізовими мандрівниками і після допуску на територію ЄС можуть пересуватися протягом 90 днів та обирати країну, де хочуть скористатися правами тимчасового захисту.

    Водночас Брюссель уже відкрито готується до моменту, коли надзвичайний механізм, запроваджений після початку повномасштабного російського вторгнення, доведеться поступово завершувати.

    Ще у вересні 2025 року Рада ЄС ухвалила рекомендацію щодо координованого переходу від тимчасового захисту. Її мета — не раптове масове виселення українців, а створення кількох можливих шляхів після завершення дії нинішньої системи.

    Для частини українців таким шляхом може стати перехід на звичайні національні дозволи на проживання — наприклад, на підставі роботи, навчання або сімейних обставин. Для інших можуть бути доступними статуси, передбачені законодавством Євросоюзу, зокрема для висококваліфікованих працівників.

    Паралельно ЄС готує механізми добровільного повернення в Україну.

    Рада ЄС наголошує, що таке повернення має відбуватися поступово і лише тоді, коли умови дозволятимуть людям безпечно та стабільно реінтегруватися в Україні. Державам-членам рекомендують створювати програми добровільного повернення, координувати їх між собою та з українською владою, а також дозволяти ознайомчі поїздки до України.

    Окремо передбачена можливість створення так званих Unity Hubs — центрів, де українці зможуть отримувати інформацію про документи, працевлаштування, інтеграцію у країні перебування або можливості повернення додому.

    Тому говорити, що Євросоюз уже розпочав підготовку до масової депортації українських біженців, підстав немає.

    Навпаки, офіційне рішення від 30 липня гарантує продовження тимчасового захисту до березня 2028 року. Одночасно Брюссель починає поступово переводити систему з надзвичайного режиму, який діє вже кілька років, до довгострокової моделі: частина українців зможе перейти на інші види легального проживання, а для тих, хто захоче повернутися, мають створювати програми добровільного повернення.

    Найсуттєвіша зміна вже стосується нових заявників на тимчасовий захист. Після 5 серпня 2026 року вони можуть бути зобов’язані довести, що виконують військові обов’язки перед Україною. Рада ЄС прямо називає серед можливих підтверджень штамп у паспорті про законний перетин українського кордону.

    Водночас для тих, хто вже мав тимчасовий захист до набрання новою нормою чинності та безперервно його зберігає у відповідній країні, передбачено виняток.

    Отже, головна новина для українців у Європі зараз полягає не в появі міфічного «списку на депортацію», а в тому, що ЄС одночасно продовжив захист до 2028 року і зробив правила його отримання для нових заявників жорсткішими. А паралельно Європа вже вибудовує систему, яка має запрацювати після завершення тимчасового механізму — з переходом частини українців на інші дозволи на проживання та поступовими програмами добровільного повернення.