Daypolitico

Позначка: військовий облік

  • Мобілізація в Україні може змінитися вже найближчим часом: у Міноборони готують новий підхід

    Мобілізація в Україні може змінитися вже найближчим часом: у Міноборони готують новий підхід

    Мобілізація в Україні може зазнати суттєвих змін уже найближчим часом. У владі та парламенті дедалі частіше говорять про необхідність оновити підхід до призову, зменшити кількість конфліктних ситуацій і посилити цифрову складову процесу. Водночас наразі офіційно не оприлюднено повного пакета рішень, тому частина деталей залишається на рівні заяв і попередніх консультацій.

    Нову хвилю обговорень спричинила заява радника міністра оборони України Сергія Стерненка. Він повідомив, що в межах армійської реформи готуються «дуже серйозні зміни» у сфері мобілізації. За його словами, після впровадження нових рішень мобілізація «перестане бути схожою» на нинішню модель. Водночас Стерненко не розкрив повного змісту змін, пояснивши це тим, що передчасне оприлюднення деталей може завадити правильному запуску процесу.

    Окремо він зазначив, що Україна планує активніше залучати іноземців до військової служби. Це може стати одним із напрямів ширшої армійської реформи, яка, за повідомленнями українських медіа, має відбуватися у два етапи. Перший етап стосуватиметься внутрішніх змін у війську, а другий — мобілізаційної системи.

    За даними ТСН.ua з посиланням на джерела у Верховній Раді, одним із можливих напрямів змін може стати поглиблення цифрової складової мобілізації. Йдеться про активніше використання електронних реєстрів, у яких міститься інформація про військовозобов’язаних. Раніше в парламенті вже обговорювали, що в мобілізаційній роботі можуть допомогти ідентифікаційні коди та державні бази даних.

    Представник парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський у коментарях медіа раніше заявляв, що влада шукає спосіб змінити мобілізаційні процедури так, щоб мінімізувати конфлікти та водночас унеможливити ухилення від військового обов’язку. За його словами, серед завдань — зробити процес більш упорядкованим і менш конфліктним.

    Водночас, за інформацією парламентарів, зміни не обов’язково означатимуть повну відмову від нинішніх методів оповіщення у громадських місцях. Частина джерел вказує, що цей елемент, імовірно, не буде головним предметом майбутнього перегляду. Остаточні рішення залежатимуть від того, у якому форматі Міноборони представить свої пропозиції — як законодавчі зміни для голосування у Верховній Раді або як зміни до урядових постанов.

    Важливо, що станом на зараз не йдеться про вже ухвалені нові правила. Україна продовжує жити в умовах воєнного стану та загальної мобілізації, які були продовжені до 2 серпня 2026 року. Про це повідомляла Верховна Рада після ухвалення відповідних законів.

    Паралельно Міноборони вже розвиває цифрові сервіси у сфері військового обліку. Зокрема, у 2026 році триває курс на спрощення процедур через застосунок «Резерв+». Міноборони раніше пояснювало, що більшість відстрочок можна оформлювати онлайн, а частина з них продовжується автоматично, якщо підстави не змінилися або можуть бути підтверджені через державні реєстри.

    Ключовим елементом цифровізації залишається електронний реєстр «Оберіг». На офіційному ресурсі української армії пояснюється, що він збирає, зберігає та обробляє дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів для військового обліку. Саме такі реєстри можуть стати основою для більш системного підходу до мобілізації.

    У Верховній Раді також лунають заяви, що нового різкого посилення мобілізації парламент може не підтримати. Народний депутат Максим Бужанський у коментарі ТСН.ua заявив, що, на його думку, Рада не голосуватиме за додаткове посилення, оскільки чинний закон уже є достатньо жорстким. За його словами, проблема полягає не стільки у відсутності норм, скільки в їхньому виконанні.

    Таким чином, майбутні зміни можуть бути спрямовані не на формальне «закручування гайок», а на перебудову самого механізму мобілізації. Імовірно, влада намагатиметься поєднати кілька напрямів: цифровий облік, автоматизовану перевірку даних, зменшення конфліктів між громадянами та представниками ТЦК, а також розширення можливостей для залучення добровольців, зокрема іноземців.

    Поки що головне питання — коли саме Міноборони представить повний пакет рішень і які з них потребуватимуть голосування парламенту. До офіційної презентації говорити про конкретні нові правила передчасно. Але вже очевидно, що тема мобілізації знову стає однією з центральних у державній політиці, адже від її ефективності залежить не лише поповнення війська, а й рівень суспільної довіри до державних інституцій під час війни.

  • Організатори концерту Бумбокс заплатили ТЦК “за лояльність” на час виступу гурту в столиці. Джерела

    Організатори концерту Бумбокс заплатили ТЦК “за лояльність” на час виступу гурту в столиці. Джерела

    Як повідомляють наші джерела в КМДА, організатори концерту відомого українського гурту “Бумбокс” заплатили 5 мільйонів гривень керівництву районного ТЦК для безперешкодного проведення концерту у Києві 16 травня.

    “У Києві на концерті “Бумбокс” не було жодного представника ТЦК, і нікого не затримували.

    Це коштувало організаторам, за попередньою інформацією, 5 мільйонів гривень, і це не донати на ЗСУ, а хабарі керівництву районного ТЦК.

    Новий голова ТЦК Києва не брав у цьому участі, але ситуацією зацікавився.

    Після скандалу з перевірками ТЦК на концерті Вакарчука в Києві організатори концертів вважають за краще “домовлятися” з ТЦК.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, концерт гурту “Бумбокс” зібрав тисячі глядачів у столиці 16 травня.  Це був перший сольний виступ колективу з початку повномасштабного вторгнення.

    Просимо цей матеріал вважати офіційним запитом до СБУ, ДБР та НАБУ з метою проведення перевірки даної інформації та прийняття рішень, в межах компетенції. 

  • Різко посилили мобілізаційні заходи: кількість груп ТЦК збільшать на 40%

    Різко посилили мобілізаційні заходи: кількість груп ТЦК збільшать на 40%

    У Києві суттєво посилили мобілізаційні заходи. У столиці на 40% збільшили кількість груп оповіщення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

    Про це під час відкритого засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради заявив виконувач обов’язків заступника начальника Київського міського ТЦК та СП Валерій Кравченко.

    За його словами, посилення мобілізаційних заходів триває вже протягом останніх трьох-чотирьох місяців. Причиною стало підвищення вимог до ефективності проведення мобілізації.

    «За останній час кількість груп оповіщення збільшено. Збільшено штатну кількість людей у групах оповіщення. Все це відбувається, тому що є вимога підсилення мобілізаційних заходів», — заявив Кравченко.

    У ТЦК уточнюють, що йдеться не лише про збільшення кількості мобільних груп, а й про розширення їхнього складу. Таким чином у столиці планують активізувати вручення повісток, перевірку військово-облікових документів та оповіщення військовозобов’язаних.

    Тема мобілізації останніми місяцями залишається однією з найобговорюваніших в Україні. Після набуття чинності нового законодавства про мобілізацію ТЦК активізували роботу в різних регіонах країни, а в суспільстві значно зросла увага до питань військового обліку та оновлення даних.

    Раніше у Міноборони повідомляли, що головною метою змін є актуалізація баз військовозобов’язаних та забезпечення потреб Сил оборони України в умовах тривалої війни.

    Водночас у суспільстві регулярно виникають дискусії щодо методів роботи окремих груп оповіщення ТЦК. Через це Верховна Рада та профільні комісії періодично проводять відкриті засідання, на яких обговорюють скарги громадян, законність дій представників ТЦК та механізми контролю за мобілізаційними процесами.

    На тлі посилення мобілізаційних заходів українцям вкотре нагадують про необхідність своєчасного оновлення військово-облікових даних та виконання вимог законодавства про військовий обов’язок.

  • Бронювання “під ключ” за $10 тисяч: депутата викрили на схемі для ухилянтів через “критичне” підприємство

    Бронювання “під ключ” за $10 тисяч: депутата викрили на схемі для ухилянтів через “критичне” підприємство

    Печерський районний суд Києва оштрафував депутата Почаївської міської ради Валерія Зіневича, який за хабарі організовував схему незаконного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації через фіктивне працевлаштування на підприємство Міністерства оборони.

    Як випливає з вироку суду від 21 квітня, депутат пропонував клієнтам повний пакет “послуг” — від зняття з розшуку ТЦК до оформлення бронювання на “критично важливому” підприємстві.

    Слідство встановило, що у червні 2025 року Зіневич зустрівся у Києві з військовозобов’язаним та заявив, що завдяки своїм зв’язкам може допомогти оновити військово-облікові дані, пройти ВЛК, зняти чоловіка з розшуку та фіктивно працевлаштувати його до структури, яка має право бронювати працівників від мобілізації.

    Спочатку свої послуги депутат оцінив у 4 тисячі доларів, однак згодом сума зросла до 10 тисяч доларів США.

    За даними суду, під час подальших зустрічей та телефонних розмов Зіневич озвучував окремі “тарифи” за кожен етап схеми. Зокрема, 25 тисяч гривень — за оплату штрафу через порушення правил військового обліку, ще 1 тисяча доларів та 10 тисяч гривень — за “домовленості” у ТЦК щодо зняття з розшуку та оновлення документів. Окремо депутат просив 30 тисяч гривень за вплив на посадовців для проходження військово-лікарської комісії.

    Уже на початку 2026 року фігурант запропонував нову схему — за 10 тисяч доларів організувати внесення необхідних даних до реєстру “Оберіг” та відображення інформації у застосунку “Резерв+”. Крім цього, він обіцяв вплинути на службових осіб Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони, щоб оформити чоловіка на роботу без фактичного виконання обов’язків.

    За задумом депутата, військовозобов’язаний мав отримати посаду менеджера на підприємстві, яке належить до критично важливих для економіки та оборони. При цьому працювати фактично не потрібно було — достатньо лише кілька разів на місяць з’являтися на підприємстві.

    У лютому 2026 року правоохоронці затримали Зіневича під час отримання хабаря.

    У суді депутат визнав провину, розкаявся та повідомив, що добровільно перерахував 250 тисяч гривень на підтримку ЗСУ. Зрештою суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначив штраф у розмірі 31,6 тисячі гривень.

    Історія викликала резонанс на тлі численних викриттів схем із незаконним бронюванням військовозобов’язаних через підприємства критичної інфраструктури. Раніше правоохоронці повідомляли про подібну схему у Києві, де група осіб фіктивно працевлаштовувала чоловіків до компанії, яка мала статус критично важливої для економіки.

    На тлі війни та мобілізації подібні схеми залишаються однією з найбільш прибуткових сфер корупції. Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання посадовців, працівників ТЦК, медиків ВЛК та посередників, які за гроші допомагають уникати служби або оформлювати незаконні відстрочки.

  • Мобілізація по-новому: Міністерство оборони України готує масштабні зміни — від ВЛК до цифрового обліку військовозобов’язаних

    Мобілізація по-новому: Міністерство оборони України готує масштабні зміни — від ВЛК до цифрового обліку військовозобов’язаних

    В Україні готуються суттєві зміни у підходах до мобілізації. У Міністерстві оборони України повідомили про розробку комплексного рішення, яке має усунути проблеми, що виникали під час проходження військово-лікарських комісій, а також підвищити якість формування мобілізаційного ресурсу. Йдеться не лише про вдосконалення медичних оглядів, а й про ширшу трансформацію системи — з акцентом на цифровізацію, прозорість і більш точний відбір військовозобов’язаних.

    Як зазначили у відповіді відомства на запит hromadske, процедура військово-лікарської експертизи вже поступово змінюється. Зокрема, триває активна цифровізація процесів і оновлення правил медичних оглядів, що має зробити систему більш об’єктивною та зрозумілою як для громадян, так і для держави. У Міноборони визнають, що раніше під час роботи військово-лікарських комісій виникали помилки та непорозуміння, і саме їхній аналіз зараз лежить в основі майбутніх змін.

    У відомстві наголошують, що нині триває системна робота з виявлення похибок, які мали місце під час проведення медичних оглядів військово-лікарськими комісіями при ТЦК та СП, а також розробляються механізми, які дозволять не лише виправити допущені помилки, а й запобігти їх повторенню в майбутньому. При цьому підкреслюється, що військово-лікарська комісія визначає виключно придатність особи до військової служби. Якщо людина не має скарг або документально підтверджених захворювань, огляд може обмежуватися базовими процедурами та стандартними аналізами.

    Водночас у випадках, коли висновок комісії не відповідає реальному стану здоров’я, його можна оскаржити — як у регіональних або Центральній військово-лікарській комісії, так і в судовому порядку. У Збройних силах України визнають, що окремої статистики щодо успішності таких оскаржень наразі не ведуть, однак запевняють, що якість роботи комісій контролюється через регулярні перевірки та діяльність спеціальних наглядових груп.

    Зокрема, лише за 2025 рік було проведено 318 перевірок діяльності військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. За їхніми результатами було змінено або перепризначено понад 130 голів комісій, що свідчить про намагання підвищити рівень відповідальності та професійності у цій сфері.

    Окремий блок змін стосується цифровізації та інтеграції державних реєстрів. У Міністерстві оборони України повідомляють, що планується вдосконалити обмін даними між системою «Оберіг», базами Національної поліції України та Державної прикордонної служби України. Це дозволить значно швидше перевіряти статус громадян на блокпостах і пунктах пропуску, а також зменшить кількість помилок, пов’язаних із людським фактором.

    Крім того, передбачено повноцінний запуск електронного кабінету у застосунку «Резерв+», який дасть змогу військовозобов’язаним оновлювати свої персональні дані дистанційно, без необхідності відвідування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Це має не лише спростити взаємодію громадян із системою, а й знизити навантаження на адміністративні органи.

    Суттєвим нововведенням стане також надання лікарям військово-лікарських комісій доступу до цифрових медичних історій пацієнтів у цивільних медичних закладах. Такий крок дозволить отримувати більш повну та об’єктивну інформацію про стан здоров’я людини, що, своєю чергою, зменшить ризик помилкових рішень щодо придатності до служби.

    Однією з ключових змін, які плануються, є перехід від масового оповіщення до принципу професійного відбору. Це означає, що акцент буде зроблено на залученні спеціалістів, які дійсно потрібні конкретним підрозділам. Такий підхід, за оцінками Міністерства оборони України, дозволить підвищити ефективність використання людського ресурсу та зробити мобілізацію більш цільовою.

    У межах цієї реформи також передбачено інтеграцію різних державних реєстрів, щоб у системі «Оберіг» відображалася розширена інформація про військовозобов’язаних — зокрема їхня цивільна професія, рівень освіти та медичний стан. Це має забезпечити більш точне планування та розподіл ресурсів.

    Окремо у відомстві наголошують на необхідності створення чіткого механізму взаємодії між територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Національною поліцією України та органами військового управління. Така координація має підвищити ефективність мобілізаційних заходів і зменшити кількість конфліктних ситуацій.

    У Міністерстві оборони України підкреслюють, що всі ці кроки спрямовані на впровадження системи таргетованого оповіщення військовозобов’язаних. Це означає, що виклики до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки будуть більш адресними та обґрунтованими, що, як очікується, дозволить не лише підвищити ефективність мобілізації, а й знизити соціальну напругу в суспільстві.

    Загалом запропоновані зміни свідчать про спробу перейти від екстрених рішень воєнного часу до більш системної та технологічно розвиненої моделі мобілізації. Якщо ці ініціативи буде реалізовано, вони можуть суттєво змінити як сам процес призову, так і рівень довіри громадян до нього.

  • Масштабні обшуки в ТЦК: виявили мільйонні розбіжності

    Масштабні обшуки в ТЦК: виявили мільйонні розбіжності

    Національна поліція України повідомила про масштабні слідчі та процесуальні дії щодо можливих корупційних правопорушень серед посадових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). За даними Департаменту стратегічних розслідувань, у центрі уваги правоохоронців опинилися факти незаконного збагачення та недостовірного декларування, які, за попередніми оцінками слідства, можуть сягати близько 92 мільйонів гривень.

    У межах загальнонаціонального відпрацювання, яке охопило 16 регіонів України, правоохоронці провели понад 40 слідчих дій стосовно чинних та колишніх посадових осіб керівного складу ТЦК. Загалом здійснено 44 обшуки за місцями проживання фігурантів, у службових кабінетах та транспортних засобах. У Нацполіції зазначають, що йдеться про системну роботу з виявлення можливих корупційних схем у сфері комплектування та соціальної підтримки, де посадові особи могли використовувати своє службове становище для отримання неправомірної вигоди.

    Під час проведених слідчих дій вилучено значний обсяг майна та документів, які можуть мати доказове значення у кримінальних провадженнях. Серед вилученого — автомобілі преміумкласу, зокрема Tesla різних моделей, мотоцикли, значні суми готівкових коштів у національній та іноземній валюті, а також фінансові документи та договори. Окрему увагу слідчих привернув договір про отримання безповоротної грошової допомоги на суму один мільйон гривень, який може бути використаний як інструмент легалізації коштів, здобутих сумнівним шляхом. Усі вилучені матеріали наразі направлені на експертні дослідження та перевірку в межах кримінальних проваджень.

    Правоохоронці також наводять конкретні приклади розбіжностей між задекларованими доходами та реальним майновим станом окремих посадовців. За даними слідства, один із керівників районного ТЦК в Одесі за час перебування на посаді міг значно покращити свій матеріальний стан, набувши активів на суму понад 45 мільйонів гривень. В іншому випадку виявлено розбіжність між задекларованим майном і фактичними активами одного з помічників начальника об’єднаного міського ТЦК та СП на рівні близько 10 мільйонів гривень. Також зафіксовано ще один епізод, де у колишнього офіцера відділення рекрутингу та комплектування іншого територіального центру різниця між задекларованими даними та реальним майновим станом становить приблизно 6,6 мільйона гривень.

    У Національній поліції підкреслюють, що перевіряється діяльність як чинних, так і колишніх посадових осіб ТЦК та СП, яких підозрюють у можливому зловживанні службовим становищем. Слідство вивчає ймовірні схеми отримання незаконних доходів, а також механізми приховування та легалізації коштів через підставні угоди та інші фінансові операції.

    Окрім кримінальних проваджень, упродовж кількох днів правоохоронці склали понад 150 адміністративних протоколів, пов’язаних із корупційними правопорушеннями. Йдеться про порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, недотримання вимог фінансового контролю, а також випадки конфлікту інтересів. Ці матеріали також долучені до загальної доказової бази.

    У Нацполіції наголошують, що слідчі дії тривають, а всі зібрані матеріали проходять ретельну перевірку для подальшого ухвалення процесуальних рішень, зокрема щодо повідомлення про підозру фігурантам проваджень. Правоохоронці підкреслюють, що метою розслідування є не лише документування окремих випадків, а й виявлення можливих системних корупційних ризиків у роботі територіальних центрів комплектування.

  • Відстрочки під питанням: студентів можуть мобілізувати інакше — у Раді озвучили сценарій змін

    Відстрочки під питанням: студентів можуть мобілізувати інакше — у Раді озвучили сценарій змін

    В Україні можуть переглянути правила надання відстрочок від мобілізації, зокрема для студентів, які здобувають освіту. Йдеться не про вже ухвалені рішення, а про можливі зміни підходів до формування мобілізаційного ресурсу, які наразі обговорюються на рівні державної політики. Про це заявив народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Федієнко, коментуючи перспективи трансформації системи мобілізації в умовах повномасштабної війни.

    За словами депутата, сьогодні в Україні існує близько 17 категорій громадян, які мають право на відстрочку від мобілізації. Водночас він вважає, що ця система потребує перегляду, оскільки не повністю відповідає сучасним викликам і потребам оборони держави. Одним із можливих напрямів змін може стати уточнення критеріїв щодо осіб, які навчаються, особливо тих, хто здобуває не першу освіту.

    Федієнко наголосив, що наразі Міністерство оборони України не представило публічної стратегії чи доктрини, яка б чітко визначала майбутні кроки у сфері мобілізації. Втім, за його оцінкою, логіка дій відомства може полягати у поступовому розширенні мобілізаційного ресурсу. Саме тому перегляд відстрочок, пов’язаних із навчанням, виглядає як один із імовірних інструментів для досягнення цієї мети.

    «Ймовірно, такі підходи можуть бути змінені з метою вивільнення додаткового мобілізаційного ресурсу», — зазначив депутат. Він уточнив, що особлива увага може приділятися випадкам, коли громадяни отримують другу або третю освіту, що потенційно дозволяє їм довше уникати мобілізації.

    Окремо Федієнко звернув увагу на проблему ухилення від мобілізації. За його словами, в Україні є значна кількість громадян, які перебувають у розшуку через невиконання мобілізаційних обов’язків. Йдеться про великі цифри, які можуть обчислюватися мільйонами. Частина цих людей продовжує вести звичайне життя, не з’являючись до територіальних центрів комплектування.

    У цьому контексті депутат запропонував застосовувати більш системний підхід до роботи з такими громадянами. Він провів аналогію з банківською сферою, де щодо боржників діє чіткий алгоритм — від попереджень до примусового стягнення через виконавчу службу. Подібну модель, на його думку, можна адаптувати і до мобілізаційних процесів, забезпечивши поступовий і законний вплив на тих, хто ухиляється.

    Водночас Федієнко підкреслив важливість збереження балансу між оборонними потребами та функціонуванням економіки. За його словами, держава не може дозволити собі повністю зосередитися лише на військовій сфері, ігноруючи інші галузі. Критично важливо забезпечити роботу інфраструктури, бізнесу та соціальної сфери, адже саме вони підтримують економічну стійкість країни під час війни.

    «Якщо рухатися шляхом повної мілітаризації економіки, це може призвести до негативних наслідків і нагадуватиме радянську модель», — зауважив депутат. Він наголосив, що Україна має уникати крайнощів і будувати гнучку систему, яка одночасно дозволяє підтримувати армію та забезпечувати життєздатність держави.

    На тлі цих заяв у суспільстві зростає дискусія щодо справедливості мобілізації. Частина громадян підтримує ідею перегляду відстрочок, вважаючи, що правила мають бути однаковими для всіх. Інші ж наголошують на важливості захисту права на освіту та необхідності враховувати індивідуальні обставини.

    Експерти зазначають, що будь-які зміни у сфері мобілізації мають бути чітко врегульовані законодавчо і супроводжуватися прозорою комунікацією з суспільством. В умовах війни питання мобілізації є не лише військовим, а й соціальним, адже воно безпосередньо впливає на мільйони громадян.

    Варто також враховувати, що паралельно Міністерство оборони України заявляє про намір посилити контроль за діяльністю територіальних центрів комплектування, зокрема щодо дотримання законності та уникнення зловживань. Це свідчить про прагнення влади не лише розширювати мобілізаційний ресурс, а й підвищувати довіру до самої системи.

    Ідея перегляду відстрочок для студентів наразі перебуває на етапі обговорення, але вже стала важливою частиною ширшої дискусії про майбутнє мобілізаційної політики України. Остаточні рішення залежатимуть від позиції Міністерства оборони, парламенту та загальної безпекової ситуації в країні.

  • Російським призовникам закрили виїзд навіть через Білорусь

    Російським призовникам закрили виїзд навіть через Білорусь

    Громадяни Російської Федерації, які отримали обмеження на виїзд із країни через вручення повісток або перебування у статусі призовників, фактично не можуть залишити територію РФ навіть через Білорусь. Про це заявили у Державному прикордонному комітеті Білорусі.

    У білоруському прикордонному відомстві зазначили, що між Росією та Білоруссю діє система обміну даними щодо осіб, які перебувають на військовому обліку або мають заборону на виїзд. Це означає, що навіть спроба перетнути кордон через Білорусь не дозволяє обійти обмеження, накладені російською стороною.

    У Державному прикордонному комітеті Республіки Білорусь підкреслили, що прикордонники діють у межах доступної інформації та спільних баз даних. У відомстві наголосили, що відповідальність за заборону виїзду повністю лежить на Російській Федерації. У Білорусі це сформулювали коротко: якщо виїзд заборонений, усі питання слід адресувати російській стороні.

    Підставою для обговорення ситуації став випадок, про який повідомили російські правозахисники з ініціативи «Рух свідомих відмовників». За їхніми даними, молодий чоловік із міста Saint Petersburg, який мав обмеження на виїзд через призовний статус, намагався залишити Росію через територію Білорусі.

    Спочатку, 23 квітня, йому відмовили у посадці на рейс із Мінська до Тбілісі. Згодом, 25 квітня, йому також відмовили у виїзді до Єревану, причому як і в попередньому випадку, письмових пояснень причин відмови надано не було.

    Правозахисники вважають, що подібні випадки можуть свідчити про поступове впровадження спільної системи перевірки даних між Росією та Білоруссю. Йдеться про можливу інтеграцію електронних реєстрів військового обліку та баз даних, які містять інформацію про повістки, призовний статус і заборони на виїзд.

    Якщо такі системи справді працюють у повному обсязі, це означає, що громадяни Росії можуть бути перевірені вже на території Білорусі, навіть якщо формально вони залишили РФ. Це фактично унеможливлює використання Білорусі як транзитного шляху для обходу обмежень.

    Офіційно деталі роботи таких баз даних не розкриваються, однак обидві сторони підтверджують координацію між прикордонними службами. Росія і Білорусь входять до союзних інтеграційних структур і мають тісну співпрацю у сфері безпеки та прикордонного контролю.

    У цьому контексті останні повідомлення про блокування виїзду призовників через Білорусь можуть свідчити про подальше посилення контролю за переміщенням громадян, які підлягають військовому обліку. Це також вказує на зменшення можливостей для обходу російських обмежень на виїзд і на більш жорстку координацію між двома державами у сфері безпеки та мобілізаційного контролю.

  • Суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі Омбудсмана

    Суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі Омбудсмана

    В Україні вперше винесено судовий вирок у справі щодо перешкоджання діяльності представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з боку працівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Рішення ухвалив Ужгородський міськрайонний суд у Закарпатській області після розгляду матеріалів, що стосуються інциденту під час офіційного моніторингового візиту.

    Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у своєму Telegram-каналі. За його словами, йдеться про прецедентне рішення, яке підтверджує юридичну відповідальність за створення перешкод у роботі інституції парламентського контролю.

    Суть справи полягала в тому, що під час перевірки одного з підрозділів ТЦК та СП на Закарпатті представникам Офісу Омбудсмана не було надано доступу до службових приміщень, а також до необхідної документації. Це, згідно з позицією сторони обвинувачення та висновками суду, є порушенням законодавства, яке гарантує безперешкодну діяльність Уповноваженого з прав людини та його представників під час здійснення моніторингових візитів.

    Як зазначив Дмитро Лубінець, подібні випадки не є поодинокими і фіксуються в різних регіонах України. За його словами, йдеться про системну проблему, яка проявляється у різних формах: відмові у доступі до приміщень, ненаданні інформації, спробах блокування перевірок, а іноді й створенні штучних перешкод для роботи моніторингових груп.

    Омбудсман наголосив, що такі дії безпосередньо впливають на можливість держави забезпечувати контроль за дотриманням прав людини, особливо в умовах воєнного стану, коли діяльність ТЦК та СП перебуває у фокусі підвищеної суспільної уваги. Він підкреслив, що парламентський контроль не може бути обмежений або заблокований, а всі спроби перешкоджання мають отримувати правову оцінку.

    Окрему увагу в цій справі привернули обставини, зафіксовані під час перевірки на Закарпатті. За словами Лубінця, під час моніторингового візиту могли бути виявлені потенційно серйозні порушення прав людини, зокрема ймовірні випадки незаконного утримання осіб, застосування металевих кайданок та інші дії, які можуть мати ознаки жорстокого або нелюдського поводження. Саме це, за його словами, могло стати причиною спроб обмежити доступ перевіряючих до інформації та приміщень.

    Уповноважений наголосив, що всі ці факти були задокументовані під час перевірки і передані до відповідних правоохоронних органів для подальшого розслідування. Він підкреслив, що держава має забезпечити прозорість роботи всіх інституцій, які залучені до процесів мобілізації та військового обліку, а також гарантувати дотримання прав громадян.

    «Ми не лише зафіксували ці порушення, але й довели, що спроби обмежити доступ представників Офісу Омбудсмана є протиправними. Це чіткий сигнал: закон має працювати для всіх однаково», — зазначив Лубінець, коментуючи рішення суду.

    Судове рішення в Ужгороді, за оцінками експертів, може стати важливим прецедентом у практиці контролю за діяльністю ТЦК та СП, оскільки вперше офіційно встановлено факт перешкоджання роботі представників Омбудсмана з боку їхнього працівника. Це підкреслює, що навіть у період воєнного стану діяльність державних органів має залишатися в межах закону і підлягати контролю з боку незалежних інституцій.

    Водночас тема діяльності ТЦК та СП залишається однією з найбільш чутливих у суспільстві. В останні місяці в Україні неодноразово повідомлялося про інциденти за участю працівників цих структур, які ставали предметом перевірок та розслідувань. Зокрема, раніше фіксувалися конфліктні ситуації у різних регіонах країни, що лише посилює суспільну дискусію щодо прозорості та законності мобілізаційних процедур.

    На цьому тлі рішення Ужгородського міськрайонного суду розглядається як сигнал про посилення юридичної відповідальності за дії, які перешкоджають роботі контрольних інституцій держави. Воно також підкреслює важливість забезпечення доступу Омбудсмана до інформації та об’єктів перевірки як ключового елементу системи захисту прав людини в Україні.

    Дмитро Лубінець наголосив, що всі подібні випадки й надалі перебуватимуть під його особистим контролем, а Офіс Омбудсмана продовжить системну роботу з моніторингу дотримання прав людини у всіх сферах, включно з діяльністю військових та мобілізаційних структур.

  • Зміни у мобілізації: поліція може отримати право затримувати осіб зі статусом «у розшуку» в системі «Оберіг» — ЗМІ

    Зміни у мобілізації: поліція може отримати право затримувати осіб зі статусом «у розшуку» в системі «Оберіг» — ЗМІ

    В Україні можуть змінити підхід до роботи з громадянами, які мають статус «у розшуку» в державній системі військового обліку «Оберіг». Зокрема, розглядається можливість розширення повноважень поліції — від перевірок документів до затримання таких осіб і відкриття проваджень.

    Як повідомляє видання NV з посиланням на джерела у владі, у Міністерстві оборони обговорюють оновлення механізмів взаємодії з військовозобов’язаними, які ігнорують повістки або не з’являються на військово-лікарську комісію.

    Наразі у подібних випадках переважно застосовують адміністративні процедури. Поліція може перевіряти документи під час патрулювання, а також складати адміністративні протоколи, зазвичай за участі представників територіальних центрів комплектування.

    Водночас чинна практика не передбачає цілеспрямованого розшуку таких осіб правоохоронцями. У майбутньому це може змінитися: обговорюється варіант, за якого поліція отримає ширші повноваження — зокрема щодо оформлення матеріалів, проведення розшукових заходів і доставлення громадян до ТЦК.

    Для реалізації таких змін, імовірно, знадобляться коригування кримінального та кримінального процесуального законодавства.

    Окремо розглядається питання розширення доступу поліції до даних системи «Оберіг». У ній міститься інформація про сотні тисяч громадян, включно з персональними даними, адресами та контактами. Такий доступ може суттєво змінити ефективність пошуку осіб, які ухиляються від виконання військового обов’язку.

    У Міністерстві внутрішніх справ офіційно не підтвердили й не спростували інформацію про підготовку змін. Водночас у правоохоронних органах визнають, що можливе розширення участі поліції в мобілізаційних заходах обговорюється, зокрема для зменшення навантаження на ТЦК.

    При цьому раніше керівництво Національної поліції зазначало, що участь у мобілізаційних процесах уже створює додаткове навантаження на правоохоронців, які паралельно виконують основні функції із забезпечення громадського порядку.

    Зміни до підходів мобілізації готуються в межах ширшої реформи, яку ініціює Міністерство оборони. За словами представників парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, законодавчі новації можуть бути представлені найближчим часом.

    Очікується, що реформа передбачатиме як спрощення окремих процедур, так і посилення відповідальності для тих, хто ухиляється від мобілізації, зокрема осіб зі статусом «у розшуку».

    Також повідомляється, що найближчим часом можуть змінитися правила оформлення та продовження відстрочок. Частині військовозобов’язаних доведеться повторно підтверджувати своє право на відстрочку або перевіряти її актуальність.

    Держава поступово переходить до більш системного й жорсткого підходу у сфері мобілізації, намагаючись підвищити ефективність обліку та контролю за військовозобов’язаними в умовах війни.